Зміст
Вступ…3
1. Теоретичні основи оптимізаціїструктури і використання машино-транспортного парку..............................................................................................5
1.1. Визначення потреби господарствав тракторах і сільськогосподарських машинах…5
1.2. Планування обсягувантажоперевезень та потреби господарства в транспортних засобах…8
1.3. Організація використання,технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів…12
2. Організаційно-економічнахарактеристика об`єкту дослідження… 17
2.1. Природноекономічні умови,земельні, трудові, енергетичні ресурси та їх використання…17
2.2. Рівень і ефективністьвиробництва продукції… 20
2.3. Результати виробничо-фінансовоїдіяльності підприємства та його конкурентоспроможність…22
3. Рівень і ефективністьвикористання машино-транспортного парку… 25
3.1. Показники ефективноговикористання машинно-тракторного парку… 25
3.2. Організація раціональноговикористання машинно-тракторного парку 27
3.3. Шляхи і перспективи забезпеченняефективного використання машинно-тракторного парку…27
Висновки і пропозиції ефективноговикористання МТП… 30
Список використаної літератури… 31
Вступ
Для виходу зекономічної кризи, яка має місце в аграрному секторі, поряд з іншими засобамибільше уваги слід приділити транспортному фактору. Адже від безперебійної і ритмічноїроботи транспорту залежить повнота та своєчасність виконання технологічнихпроцесів у тваринницьких і рослинницьких галузях, а також раціональнареалізація товарної продукції. Роль транспорту пов`язана також з тим, що наперевезення вантажів та вантажно-розвантажувальні роботи припадає 25-30% затратпраці та 17-22% прямих експлуатаційних витрат від загальних витрат навиробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції. Порівняно з іншими галузямнародного господарства складність транспортного обслуговування галузізумовлюється сезонним характером сільськогосподарського виробництва, щопозначається на значному коливанні вантажо-напруження протягом року.Особливість транспортного обслуговування галузі полягає також в тому, щовикористання великої кількості транспортних засобів потребує значних затрат, томущо сільськогосподарське виробництво зосереджене на великій території, а цевимагає використання великої кількості транспортних засобів та супроводжуєтьсязначними витратами енергоносіїв на внутрішньогосподарські транспортні роботи.
Відсутністьнеобхідного поновлення технічних засобів та їх вибуття призвело до того, що востанні роки намітилась стала тенденція зменшення загальної кількості машин в сільськогосподарськомувиробництві.
Метою даногокурсового проекту є висвітлення питань з якими стикаються господарства приорганізації машино-транспортного парку, навести приклади раціонального використаннямашинно-транспортного парку. Показати на прикладі ТОВ „Звенигородська МТС”, визначитирівень і ефективність використання машинно-тракторного парку в господарстві.
1.Теоретичні основи оптимізації структури і використання машинно-тракторногопарку.
1.1Визначення потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах.
У сільськомугосподарстві важливу роль відіграють механічні засоби виробництва – трактори,автомобілі, та інші робочі і силові машини. Для здійснення процесу виробництвакожне сільськогосподарське підприємство повинно мати необхідну кількістьвідповідних засобів виробництва, і насамперед механічних. Для визначенняпотреби в окремих видах техніки необхідно розрахувати обсяг відповідних робітза рік і знати нормативний річний виробіток однієї машини. Ці розрахункиздійснюються по господарству в цілому.
Потребу в машинахі знаряддях, для механізації виробничих процесів визначають кількома способами.Найбільш зручним є метод розрахунку за найнапруженішим періодом використанняїх. Для наочності складають річні графіки потреби в тракторах кожної марки, депо вертикалі – потребу в тракторах. Напружена декада позначена найвищими„піком”.
Потребу тракторівв напружену декаду можна зменшити шляхом:
– перенесення певних робіт наінші марки тракторів, які не завантаженні;
– збільшення коефіцієнтазмінності;
– збільшення або перенесеннястроків виконання робіт в дотриманих розмірах;
– підвищення змінних нормвиробітку в дотриманих розмірах.
Обсяг робіт, щоїх виконують трактори, в цілому по господарству визначають в умовних гектарах(це орання одного фізичного гектара в еталонних умовах, тобто на стерніполосових культур при вологості 20-22%, питомому опорі 0,5 кг/см2,швидкості 5км/год, довжини гонів 800м і прямокутній формі ділянки) затехнологічними картами в рослинництві і тваринництві, а для обслуговуючихвиробництв та інших потреб за спеціальними розрахунковими таблицями.
Залежно відобсягу робіт, середньопрогресивні норми виробітку на 1 еталонний трактор ікоефіцієнта технічної готовності обчислюють потребу в еталонних тракторах наплановий період.
На основіграфіків узгодження операцій і добового графіка потреби в машинах складаютьрозрахунок річної потреби в сільськогосподарській техніці:
К=О/ВД, де:
К – загальнапотреба в тракторах;
О – обсяг робіт,які потрібно виконати;
В – деннийвиробіток агрегату;
Д – технологічноможливі строки виконання робіт.
Крім того,потребу в тракторах можна обчислити за укрупненими нормативами 100га. землі,обсягом робіт у найбільш напружений період, за загальним обсягом робіт вумовних гектарах і комбінованим способом, коли одночасно використовуєтьсякілька способів.
Комбінованийспосіб найчастіше застосовується при оптимізації складу машинно-тракторногопарку.
Правильнекомплектування МТП має забезпечити повне використання його поширеності, робочоїшвидкості, ширини захвату та інших показників техніко-експлуатаційноїхарактеристики трактора.
М=Т3 –С3/См, де:
М – розрахуноккількості машин;
Т3 –типове зусилля трактора
(коефіцієнти йоговикористання у розрахунках беруть, як правило 0,90 – 0,95);
С3 –опір зчеплення;
См –типовий опір робочої машини.
За всіх методіввизначення потреби в тракторах слід з корегувати на коефіцієнти їх технічноїготовності (0,8 – 0,9).
Потребу всамохідних комбайнах та інших сільськогосподарських машинах, яківикористовуються сезонно, визначають діленням відповідного обсягу робіт нанорматив сезонного виробітку машин. Цей норматив розраховують множенням змінноїнорми виробітку на кількість днів роботи за сезон і на коефіцієнти змінності.
При цьому можнавикористати таку формулу:
М = О/Н3×Д×К, де:
М – потрібнакількість машин;
О – обсяг роботи,(га, т);
Н3 –змінна норма виробітку;
Д – кількістьднів роботи;
К – коефіцієнтзмінності.
1.2.Планування обсягу вантажоперевезень та потреби господарства в тракторах ісільськогосподарських машинах.
Транспортнівитрати становлять 20-30 % від усіх витрат на виробництво сільськогосподарськоїпродукції. У сільськогосподарських підприємствах на вантажно-розвантажувальніроботи та перевезення вантажів витрачається 35-40 % всіх нафтопродуктів, якіспоживаються в господарствах. Однак господарства через фінансові негараздиневзмозі придбати необхідну кількість нафтопродуктів, щоб забезпечитиперевезення необхідної кількості вантажів. Тому раціональне використаннятранспортних засобів є важливим напрямком підвищення ефективності виробництва.
Транспортнийпроцес — це процес переміщення вантажів, виключаючи їх підготовку дотранспортування, завантаження і розвантаження, а також проміжне забезпечення.
Використаннятранспорту в сільському господарстві має свої особливості; величина,різноманітність вантажів; нерівномірність вантажоперевезень протягом року,погані дорожні умови, залежність від поганих умов, що зменшує продуктивністьтранспортних засобів.
У сільськомугосподарстві перевозиться понад 300 видів вантажів, які класифікуються:
1) за кількістювантажоперевезень — внутрішньо та зовнішньогосподарські;
2) за походженнямвантажів — сільськогосподарські й не сільськогосподарські;
3) запоходже6нням вантажів за їх масовістю — масові і дрібні;
4) зафізико-технічними властивостями — тверді, напівтверді і газоподібні;
5) за способаминавантаження — розвантаження і за формою — навалочні, насипні, наливні, штучні;
6) за рівнемвикористання вантажопідйомності вантажі поділяються на 4 класи:
І коефіцієнтвикористання вантажопідйомності 1,00 явище
ІІ — 0,71 — 0,99
ІІІ — 0,51 — 0,70
ІV — 0,50 і менше
7) за розміром — габаритні і негабаритні. Негабаритними є вантажі, розміри яких перевищуютьдорожні габарити — ширину 2,5 м, висота 3,8м, довжину 5м;
8) за масою — нормальні і важкі (маса одного місця понад 250м);
9) за умовамиперевезення — звичайні, специфічні;
10) за часомвиконання — тимчасові, сезонні та постійні;
11) за способомвиконання — прямого сполучення і змінного сполучення.
До транспортнихзасобів, які використовуються для перевезення сільськогосподарських вантажів,ставляться особливі вимоги. По-перше, це перевезення у відповідні агротехнічністроки. По-друге, транспортні засоби мають відповідати фізико-механічними таіншим властивостям вантажів, оскільки в сільському господарстві більшістьвантажів ІІІ і ІVкласів, які забезпечують повне використання вантажопідйомностіавтомобілів. Часто потрібна підготовка транспортних засобів до перевезення таінших вантажів (ущільнення кузова тощо).
Для перевезеннявантажів у сільському господарстві використовуються автомобілі, трактори, живу тягловусилу, а іноді річковий, повітряний та залізничний транспорт, дуже рідко — трубопровідний, підвісні дороги. Ефективність транспортних засобів наперевезення різних вантажів і на різну відстань неоднаково. Тому важливезначення має раціональне поєднання різних видів транспорту.
Вантажніавтомобілі рекомендується використовувати на великих відстанях., тобто більшена зовнішніх перевезеннях.
Для внутрішньогосподарськихперевезень доцільно використовувати трактори, особливо коли немає хороших доріг.Ґрунтовий транспорт має переваги при перевезенні вантажів дрібними партіями наневелику відстань.
Обсягтранспортних робіт у сільському господарстві визначають як обсяг перевезень утонах та вантажообіг у тонно-кілометрах.
При повторнихперевезеннях визначають коефіцієнт повторності перевезень:
— для зерна 2,0-2,5;
— ц/б 1,0 — 1,5;
— мін. добрив 1,8- 2,0.
Обчислюють також коефіцієнтнерівномірності вантажообсягу і вантажообороту.
Транспортніроботи в сільськогосподарських підприємствах поділяються на:
— внутрішньобригадні — перевезення робітників, підведення тари, добрив, насіння на поля,продукції до місць сортування, пакування та ін;
— внутрішньогосподарські перевезення продукції з полів та ферми до місць доробки,переробки, зберігання.
— поза господарськіперевезення вантажів на заготівельні, переробні підприємства, елеватори абозавезення засобів виробництва, що використовуються при здійсненні господарськоїдіяльності.
Сільськогосподарськівантажі підрозділяють на транспортабельні (зерно, ц/б, добрива, будівельніматеріали), мало транспортабельні (сіно, солома, розсада, саджанці та ін.) тавантажі, що швидко псуються (фрукти і т.д.).
При вирішенняпитань розподілу вантажів за видами транспортних засобів необхідно виходити ізспецифіки вантажів та відстані їх перевезень.
Отже, визначенняпотреби в транспортних засобів розпочинається з визначення обсягів перевезеньта розподілу вантажів за видами транспортних засобів.
Потрібнукількість транспортних засобів за їх видами розраховують за формулою: Ктз= О/w × Кзм × Д, де
О — обсягвантажоперевезень для даного виду транспорту;
W — продуктивність транспорту;
Кзм — коефіцієнтзмінності;
Д — кількістьднів.
Визначенняпотреби господарства в транспортних засобах розпочинається з визначених обсягівперевезень та розподілу вантажів за видами транспортних засобів.
Спочаткувизначають обсяг транспортних робіт у тоннах з урахуванням коефіцієнтаповторності перевезення вантажів. У господарстві для цього складають плантранспортних робіт на рік.
Обсяги робіт дляавтомобілістів розраховують за кількістю рейсів, але посередньо визначаютьтривалість одного рейсу, а потім за обсягом вантажів та вантажопідйомністьтранспортних засобів обчислюють їх кількість. Тривалість одного рейсувизначають за формулою: />, де
Т – тривалістьодного рейсу, хв.;
L– відстаньперевезень, км;
V – середняшвидкість руху км/год;
tn, tp,t3 – час навантажування, розвантажування і завантажування, хв.
Кількість рейсіводного автомобіля: />/>, де
К – кількістьрейсів;
D – кількістьробочих днів;
t – тривалістьробочого дня, год.
Потрібна кількістьавтомобілів:
/>, де
О – обсягвантажоперевезень, т;
В – середнявантажопідйомність одного автомобіля, т;
К – коефіцієнтвимірювання вантажопідйомності автомобіля.
При плануванніпотреби в транспортних засобах необхідно вибирати більш вигідний їх тип,залежно від структури вантажів. У сільському господарстві 60-70% вантажів –навалочні або насипні, для їх перевезення потрібні самоскидні транспортнізасоби; 15-20% становить штучні вантажі, для перевезення яких використовуютьбортові автомобілі. Інші вантажні – наливні або такі, які перевозять дрібнимипартіями. Для цього використовують автоцистерни та автомобілі малоївантажопідйомності.
1.3.Організація використання та технічного обслуговування і ремонту транспортнихзасобів.
Залежно відвиробничих умов застосовують дві основні форми використання транспорту:індивідуальну і бригадну. За умов оренди за кожним водієм закріплюєтьсяавтомобіль і встановлюється розрахункова ціна за перевезення 1 т. вантажу на 1 км. пробігу. Щомісяця за цими цінами розраховують вартість виконаних робіт. Заробіток водіядорівнює різниці між вартістю робіт і витратами на експлуатацію автомобіля.
За бригадноїформи використання транспорту можуть бути організовані постійні і тимчасовібригади водіїв. Постійні бригади перевезеннями вантажів займаються протягомроку. Як правило, їх створюють за типами автомобілів (самоскиди, бортові таінші). Такі бригади ефективно працюють тільки у великих господарствах. Прицьому створюються бригади для перевезення одного виду вантажу (комбікорму,худоби, птиці, яєць, молока). Проте сезонний характер виробництва у сільськомугосподарстві обмежує цілорічне використання постійних бригад у повному складі.Тому на період перевезення сезонних вантажів організовують тимчасові бригади(для перевезення органічних добрив, заготівлі сільгосппродукції, транспортногообслуговування постійних і збиральних агрегатів, тощо). Такі бригади включаютьдо складу збирально-транспортних загонів і вони забезпечують безперебійнуроботу збиральних агрегатів. Це стосується збирання, наприклад зернових,кормових культур, цукрових буряків.
Для підвищенняефективності використання транспорту до складу бригад включаютьнавантажувально-розвантажувальні засоби, які виконують роботи по перевезеннюцукрових буряків органічних добрив та ін. Підвищенню продуктивностітранспортних засобів сприяє їх якісний ремонт і техобслуговування. Нинікоефіцієнт технічної готовності автомобілів становить 0,80-0,85, тобто 15-20%автомобілів перебуває в ремонті.
Ефективністьвикористання автомобілів зростає також при зменшенні простоїв та простоїв їхпід навантаженням і розвантаженням, чого досягають шляхом механізації цихробіт.
У сільськомугосподарстві багато вантажів з малою об’ємною масою доводиться перевозитиавтомобілями із недостатнім об’ємом кузова. Тому їх відповідно готують дороботи автомобілів так, щоб вони були максимально зайняті протягом дня і року.Цьому сприяють організація двозмінної роботи, підмінити водіїв на часвідпустки, вихідних днів і т. ін.
Ефективністьвикористання автотранспорту залежить від його структури. Так усільськогосподарських підприємствах має бути не лише 60% самоскидів, до 30%автомобілів вантажопідйомність до 6 т. і до 70% малої вантажопідйомності до 2т. При перевезеннях на великі відстані більш ефективні автомобілі великоївантажопідйомності. Важливим є також використання причепів, автопоїздів,скорочення повторних перевезень, поліпшення дорожньої мережі. Організаціятехнічного обслуговування і зберігати машин полягає в проведенні за графікамивідповідного технічного обслуговування і ремонту після використаннянормативного обсягу робіт в умовних гектарах, відпрацьованих годинах абовитраченому паливі. Своєчасне проведення технічного обслуговування та ремонтівзапобігає виходу з ладу агрегатів у процесі їх роботи.
У сільськомугосподарстві для забезпечення робочого стану техніки створюютьпланово-запобіжну систему технічних обслуговувань і ремонтів, яка передбачаєчітко визначений час їх використання та проведення відповідних заходів.Система являє собою комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечуютьбільш економічне підтримання техніки у робочому стані протягом всього сезону їїслужби.
Ремонти технікипланують відповідно до встановлення міжремонтних строків відпрацьованихмашинами. Здійснення техоглядів, поточних ремонтів, а в підприємствах, якімають добре обладнані ремонтні майстерні, відбувається два завдання: по-перше,питання зайнятості механізаторів у міжсезонні періоди польових робіт тапідвищення якості ремонтів; по-друге здешевлення ремонтів за рахунок усуненняпередплати ремонтними підприємствам.
Технічнеобслуговування – це комплекс заходів, які дають змогу уникнути передчасногозносу і помилки машин, тобто це система профілактичних заходів, спрямованих назапобігання аварійним поломкам, порушенням регулювання, що істотно підвищуєпродуктивність машин і якість робіт. Під час ремонтів усувають помилки, які вжесталися.
Планово-запобіжнасистема технічних обслуговувань і ремонтів тракторів передбачає використаннятаких заходів: змінне техобслуговування (ЗТО), періодичні техобслуговування(№1, 2 і 3 або ТО-1, ТО-2 і ТО-3), сезонні техобслуговування (СТО), поточніремонти, капітальні ремонти, періодичний огляд і зберігання машин. Ці заходипроводять через чітко встановлений період роботи: ТО-1 – через 1,25 год.; ТО-2– 500 год.; ТО-3 – 1000 год.; ПР – 2000 год.; КР – 6000 год.
Крімвідпрацьованого часу, періодичність проведення технічних обслуговувань іремонтів тракторів визначають у кілограмах витраченого палива або в пильностіумовних гектарів, які диференційовано по марках машин. Ремонти ітехобслуговування планують по кожній машині окремо. Для цього використовуютьдані про фактичний виробіток після останнього відповідного ремонту аботехобслуговування до початку планового року, планове навантаження на рік іперіодичність проведення. Починають планувати з капітального ремонту, а потімрозраховують поточний ремонти і техобслуговування за формулами:
/> />
/>
/>
/>, де
Кпр і К пр –кількість капітальних і поточних ремонтів;
К ТО-3К ТО-2 і К ТО-1 – кількість відповідних технічнихобслуговувань;
Окр, Опр, О ТО-3,О ТО-2, О ТО-1 – фактичний виробіток після останньогоремонту або техобслуговування до початку планового року;
Оп – плановийвиробіток;
Мкр, Мпр, М ТО-3, М ТО-2і М ТО-1 – періодичність проведення ремонтів або техобслуговувань.
Такою ж, як і длятракторів, залишається система ремонтів; техобслуговування для самохіднихкомбайнів і автомобілів, крім ТО-3, яке не виконується. По с/г машинахздійснюють тільки поточні ремонти, змінні і сезонні техобслуговування, а такожїх зберігання.
Зберігання машинпотрібно відповідно до встановлених правил по кожному їх виду в гаражах(автомобілі, трактори); сараях чи під навісами (комбайни, оприскувачі, сівалкита інша складна техніка), на бетонних майданчиках для зберігання машин.
Для комбайнівперіодичність проведення ремонтів і техобслуговування визначають у годинах,фізичних гектарах збиральної площі або в тонно-гектарах.
Витрати наутримання машинно-тракторного парку та автомобілів у господарствах складаютьсяз вартості ремонтів, техобслуговувань, витрат на ремонти або заміну шин чигусениць та на зберігання техніки. Для цього встановлюють нормативи цих витратз розрахунку на одиницю роботи (на 1 ум. га, 1га.) на 1 год. роботи обладнаннятваринницьких ферм і ремонтних майстерень, на 1000км. пробігу автомобілів.
Потім за обсягомвідповідних робіт розраховують суму витрат – спочатку по марках машин, потім ізагальну.
При відсутностівідповідної ремонтної бази капітальні ремонти найдоцільніше проводити вспеціалізованих підприємствах системи «Агротехсервіс» та інших ремонтнихзаводах за договорами.
2.Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження.
2.1.Природно економічні умови, земельні, трудові, енергетичні ресурси та їхвикористання.
ТОВ«Звенигородська МТС» розміщене в Звенигородському районі Черкаськоїобласті м. Звенигородка. Головна контора розміщена по вулиці Волі 26 а.Відстань від головної контори МТС до центральної садиби, де розміщеніцентральні механізовані майстерні і молочна ферма — 2 км.
ТОВ«Звенигородська МТС» складається з трьох відділів, які являють собоюокремі адміністративні одиниці.
Найближча залізничнастанція Єдин Південно — західної дороги віддалена від головної контори на 12 км.
Пункт здачі с/гпродукції і отримання вантажів ст. Єдин.
Пункт здачіцукрових буряків -Вільховецький цукровий завод.
Рух вантажівможливий в будь-яку погоду.
Землі МТСрозміщені в одному земельному масиві протяжністю з півдня на північний захід імають неправильну форму. Земельний фонд товариства розміщений наступним чином:
Таблиця 1. S в га. до землевлаштування ім. Леніна 691,8 «Воровського» 1155,4 «Шевченка» 1656,3 Всього по МТС 3503,5
В ТОВ«Звенигородська МТС» рельєф території рівнинний. По всій земельнійтериторії є невеликі заглиблення розміром 0,01 — 0.7 га, які постійно розорюються. Клімат на території господарства помірний. Кількість опадів сприяєзабезпеченню високих врожаїв с/г культур. Зима не сурова, Випадає достатнякількість зимових опадів, які сприяють тому, що озима пшениця не вимерзає,тобто поверхня снігового покриву достатня.
Так як ТОВ«Звенигородська МТС» знаходиться на рівнинній території, то ґрунтипіддаються впливу вітрової ерозії. В господарстві проводяться заходи поборотьбі з ерозією, а саме застосовують систему полезахисних лісових смуг, ґрунтозахиснісівозміни.
Господарство маєвеликі простори полів, а отже забезпечення поширеною с/г технікою.
В господарствімасивний середньо гумусовий чорнозем. Господарство забезпечено водою. щопостачається із свердловинами, які є в кожному відділку. Господарство маєприватно-орендну форму власності.
Таблиця 2.Динаміка розміру підприємства, наявності і рівня використання ресурсів.
№
п/п Показники 2003р. 2004р. 2005р. 2006р.% до 2003 р. 1. 2 3 4 5 6 1.
Площа с/г угідь, га
в т.ч. рілля
3251
3117,8
3251
3117,8
3251
3117,8
100
100 2. Середньорічна вартість ОВФ с/г призначення; тис. грн. 3991 5065 7082,9 177,5 3. Валова продукція; тис. грн. 5866 7701,9 8626 147 4. Енергоресурси 11376 12075 11529 101,3 5. Фондовіддача, грн. 1,47 1,52 1,14 77,6 6. Фондоємкість, грн. 0,68 0,658 0,88 129,4 7. Середньорічна кількість працівників, чол. 602 600 611 101,5 8. Відпрацьовано за 1 працівником, люд/год. 14848 14802 14959 100,7 9. Рівень використання робочої сили, % 7,42 5,49 7,47 100,6 10. Валовапродукція на 1 середньорічного працівника, тис. грн. 9,74 12,83 14,12 144,9 11. Середньорічна оплата 1 працівника, тис.грн. 2,783 2,564 2,865 102,9
Проаналізувавшипоказники даної таблиці можна зробити висновок, що господарство забезпеченеземельними угіддями, які протягом останніх років залишається незмінними. Зарахунок додаткових вкладень на покращення с/г техніки і технологій господарствозмогло збільшити виробництво продукції, та збільшити валову продукції на 47%.Зменшилася фондовіддача, тобто забезпеченість на 1 грн. ОВФ с/г призначеннявалової продукції на 24%. Фондоємкість зросла на 29,4%. Це зумовлене збільшеннявалової продукції. Рівень використання робочої сили підвищення на 0,6%.
На 1,3 %збільшилося використання енергоресурсів. Збільшилася забезпеченість валовоюпродукцією 1 середньорічного працівника на 44,9%. Це зумовлене збільшеннямвалової продукції. У зв’язку із збільшенням виробництва та збільшенням валовоїпродукції збільшилася оплата праці працівників на 2,9%.
2.2.Рівень і ефективність виробництва продукції.
Одним із шляхівпідвищення конкурентоспроможності виробництва є його спеціалізація. Дляхарактеристики рівня спеціалізації виробництва необхідно визначити галузевуструктуру виробництва за товарною продукцією.
Таблиця 3.Структура товарної продукції.Види реалізованої продукції 2004 р. 2005 р. 2006 р. Виручено від реалізованої продукції тис. грн. а % до підсумку б а б а б Зерно 655 13,2 709 15,6 468 8,76 Цукрові буряки 1075 21,67 425 33,5 931 17,27 Картопля 0,8 0,02 3 0,27 2 0,037 Інша продукція рослинництва 719 14,49 134 10,54 331 6,20 Всього по рослинництву 2449,8 49,38 1270 27,77 1722 32,22 Молоко 1465 29,52 2103 45,96 1244 23,28 ВРХ 550 11,08 762 16,65 430 8,04 Свині 482 9,71 437 9,55 218 4,08 Інша продукція тваринництва 15 0,3 3 0,06 6 0,11 Всього тваринництва 2512 50,62 3305 72,23 3620 67,78 Разом по рослинництву і тваринництву 4961,8 00 4576 100 5342 100
Проаналізувавши данутаблицю можна зробити висновок, що господарство придає більше уваги вирощуваннюі реалізації продукції тваринництва.
Коефіцієнтспеціалізації — Кс;
Кс = 100 / ΣПв(2 і — 1); де
Пв — питома вагатоварної продукції
і — порядковийномер
Кс 2002 р. =100/29,52 + 65,01 +72,45+92,4+106,2+106,81+
+3,9+0,3=100/475,99=0,21(невисокий рівень спеціалізації).
Кс 2003 р. =100/45,96+100,5+83,25+109,2+94,86+105,05+
+3,51+15,06=100/557,4=0,18(невисокий рівень спеціалізації).
Кс 2004 р. =100/23,28+51,81+43,8+56,28+55,8+44,88+
+1,43+0,55=100/277,83=0,36(середній рівень спеціалізації).
Таблиця 4.Характеристика розвитку галузей підприємства.Показники 2005 р. 2006 р. 2006 р. у % до 2005 р. S га. по гол. гол. продукт 1 га.(ц)1 чол. (кг) S га. по гол. гол.
продукт 1 га.(ц)
1 чол. (кг) 1 2 3 4 5 6
Зернові всього
в т.ч. 1080 56,8 2229,9 28,75 50,66 озима пшениця 215 48,1 1270,9 30,5 63,01 горох 185 31,7 185 26,2 82,64 технічні всього в т.ч. цукрових буряків 375 409 350 413 100,9 ВРХ всього чол. 2562 - 2384 - 93,05 на 100 га с/г угідь 39,5 - 39,5 - 100 з них корів всього 1285 - 1285 - 100 Всього ум. погол. 3736,6 - 4606 - 123,3 На 100 га с/г угідь 106,6 - 141,6 - 132,8 угідь на одну корову в рік (кг) 1285 3347,2 1285 2812,45 84,02 Середньодобовий приріст, г. ВРХ 2562 105,1 2384 97,91 92,8 Свині 3048 117 3151 121 103,41 телята на 100 корів і нетелів 95 - 98 - 103,15 Вироблено на 100 га. зел. угідь молока 1285 1412,5 1285 1379,8 97,68 яловичини 2118,1 118,1 2384 111,17 94,13 свинини 3048 98 3151 101 103,06
Проаналізувавшипоказники даної таблиці можна побачити, що в господарстві найбільш розвиненавиробництво цукрових буряків, виробництво свинини та виробництво молока. Галузьрослинництва перебуває в меншому розвитку.
2.3.Результати виробничо-фінансової діяльності підприємства та йогоконкурентоспроможність
Для того, щобвизначити заходи щодо зниження затрат праці і засобів виробництва на одиницюпродукції в перспективі, порівняємо рівень собівартості і затрат праці наодиницю продукції в динаміці, а також визначимо тенденцію поведінки цихпоказників в таблиці.
Таблиця 5.Динаміка собівартості і затрат праці на 1ц основних видів продукції.Вид продукції 2003 р. 2004 р. 2005р. 2006 р у % до 2003 р. собівар. тис.грн. 1 га затр.пр. люд.год собівар. тис.грн. 1 га затр.пр. люд.год собівар. тис.грн. 1 га затр.пр. люд.год собівар. тис.грн. 1 га затр.пр. люд.год 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Зернові 384 51 396 16 616 12 160,4 23,53 Цукрові буряки 896 293 705 272 418 326 46,6 111,3
Кукурудз.на
зерно 7 400 8 380 4 00 57,14 50,0 силос - - - - - - - - зелен.корм. - - - - - - - - Кормові коренеплоди 160 3 108 3 230 4 143,7 133,3
Сіно: багаторіч.
трави - - - - - - - - одноріч.трави 96 2 54,8 3 63,8 2 66,45 100 Зелена маса 123,7 3 144,1 4 118 5 95,39 166,6 Трави одноріч. 96 2 54,8 3 63,8 2 66,45 100 Молоко 1171 9 1458 8 1564 9 133,6 100
Прирости
ВРХ 566 45,12 766,9 36,73 582 37,9 102,8 84 Свині 303 40,75 397 32,76 373 38,29 123 94
Проаналізувавшипоказники даної таблиці можна зробити висновки, що в господарстві собівартістьданих видів продукції, а саме цукрових буряків знизилися майже в половину, цедуже добре, також собівартість кукурудзи на зерно знизилася на 42,86%, такожзеленої маси багаторічних і однорічних трав собівартість знизилася відповіднона 4,91% та 35,55%. А собівартість всіх інших продуктів виросла. Затрати праціна вирощування зерна зменшилася на 76,47%, на вирощування кукурудзи на зернозменшилася на 50%. Затрати праці на виробництво молока, вирощування зеленоїмаси багаторічних трав та однорічних трав зменшилися затрати праці навиробництво та вирощування ВРХ та свиней. З метою виявлення резервів зменшеннясобівартості одиниці продукції та економічного обґрунтування переходу на новітехнології виробництва проведемо аналіз структури собівартості прирізнихорганізаційних, технологічних економічних умовах виробництва.
Таблиця 6.Порівняльний аналіз розміру і структури собівартості одиниці продукції.Статті витрат 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2004 р. у % до 2002 р. ∑ грн. % до підс. ∑ грн. % до підс. ∑ грн. % до підс. Оплата праці 577 19,6 726,7 11,61 995 17,87 172,44 Вартість кормів 1565 53,16 2070,3 33,08 2503 44,96 159,9
Витрати на утримання 03:
амортизація
поточний ремонт
Автотр. (пал.)
520
280
2
17,66
9,51
0.07
621
1511,4
1314,2
9,92
24,15
21,0
712
1350
1
12,79
24,25
0,017
136,9
482,1
50 Загальног.витрати - - 14 0,22 6 0,11 - Всього 2944 100 6257,6 100 5567 100 189,1
Проаналізуватидані таблиці можна зробити висновок, що в господарстві найбільшу питому вагусеред витрат здійснюють витати на придбання кормів і насіння, ці витратистановлять майже половину всіх витрат. Це пояснюється тим, що господарство маєвелику кількість ВРХ та поголів’я свиней. Але як видно з порівняльного аналізув господарстві майже всі витрати збільшилися в 2-3 рази.
Для повноїекономічної оцінки діяльності господарства проведемо аналіз виробничо-фінансовоїдіяльності підприємства.
Результативиробничо-фінансової діяльності підприємства.
Таблиця 7. Показники 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2004 р. у % до 2002 р. Енергозабезпеченість к.с. 4,04 2,87 2,56 63,3 Енергоозброєність к.с. 23,2 32,2 22,7 97,3 Фондовіддача, грн. 1,47 1,52 1,14 77,6 Рівень рентабельності % 6,58 7,84 8,45
1,87
128,4 Норма прибутку % 3,6 0,15 6,90
3,3
91,5 Коефіцієнт конкурентності 1,15 1,26 1,8 1,56,5
Провівши аналізвиробничо-фінансової діяльності підприємства, бачимо, що рівень рентабельностіза останні три роки підвищився на 28,4%. Норма прибутку підвищилася на 91,5%.Підрахувавши норму прибутку та визначивши коефіцієнт конкурентоспроможностіможна сказати, що продукція господарства здатна витримати конкурентність,підприємство здатне вижити і про це свідчить, що підприємство постійно отримуєприбуток, і має досить міцні засади для виживання.
3.Рівень використання машинно-тракторного парку.
3.1.Показники ефективності використання машинно-тракторного парку.
Таблиця 8. ВикористанняМТП в господарстві.Показники 2002 р. 2004 р. 2004 р. у % до 2002 р. Середньорічна кількість еталонних шт. 75,45 74,68 98,9 Річний обсяг транспортних робіт ет. га. 103326 76117 73,7 Відпрацьована на тр. за рік: маш/днів 11895 11677 98,1 Виробіток на етал. трансп.-т ет. га. 1369 1019 74,4 за рік 1369 1019 74,4 за день 8,7 11,5 132,2 Собівартість еталонного га. 7-40 9-60 129,7 Середньосезонна кількість зернових комбайнів. шт. 15 17 113,3 Виробіток на 1 комбайн га. за сезон 72 131,2 182,2 за день 4,8 8,7 181,3 сезонна кількість цукрозбирал. комб. шт. 4 4 100 Виробіток на 1 комбайн, га за сезон 93,8 87,5 93,3 за день 6,25 5,8 99,3
Якщопроаналізувати показники даної таблиці, то видно що в господарстві машинно-тракторнийпарк використовується не зовсім ефективно, а саме зменшилася кількістьтракторів на річний обсяг виробітку на 1 трактор і на один еталонний трактор.Зросла собівартість еталонного га. а це пояснюється тим, що техніка застаріла іпотребує додаткового викладення коштів. Використання в господарстві зернозбиральнихкомбайнів більш ефективне, чого не можна сказати про використання цукрозбиральнихкомбайнів: із сталого кількісно зменшився виробіток на 1 комбайн за сезон і зарік, це можна пояснити застарілою технікою.
Таблиця 9.Використання автомобільного транспорту в господарстві.Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. у % до 2003 р. Середньорічна кількість автомобілів, шт. 51 54 55 107,8 Їх середня маса 208 224 248 119,2 сер. вантажопідйомність ав. 4.1 4.1 4,5 109,8 Автомобіле-дні перебування в господарстві 186000 19759 2012 108,3 Автомобіле-дні в роботі 12700 16508 17211 135,5 Коефіцієнт використання автопарку 0,68 0,84 0,85 125 заг. пробіг автомобілів ти. км. 110180 1296561 9391184 852,4 Пробіг з вантажем тис.км. 462,5 596,8 381,8 82,6 Коефіцієнт корисного пробігу 0,42 0,46 0,40 95,2 Перевезення вантажів т.т. 183,5 163,1 143,66 78,3 Виконання т-кілометрів тис. можна використовувати т.-км. при повному використанні. 1896,25 2446,9 1718,4 90,6 коефіцієнт використання вантажопідйомності 1,03 0,92 1,11 107,8 Автомобіле-тонно дня в господарстві 76260 81011,9 90639 118,9
Виробіток на 1 автомоб- тонну:
тонн
т/км
0,88
9,34
0,73
10,1
0,58
7,71
65,9
82,5
Виробіток на автомоб.-день у роботі:
тонн
т-км
0,01
0,15
0,01
0,14
0,01
0.11
100
73,3 Собівартість 1т/км. пон. 30,1 21,9 19,4 64,6
Проаналізувавшипоказники даної таблиці можна зробити висновок, що автомобільний транспортвикористовується в господарстві досить ефективно, про це свідчить використанняавтопарку яке збільшилося на 25%. Але зменшився коефіцієнт нормального пробігуна 4,8%. Збільшився коефіцієнт використання вантажопідйомності на 7,8%.
Зменшиласясобівартість 1 т/км на 35,4%, а це дуже добре.
3.2.Організація раціонального використання МТП і шляхи її перспективи йогозабезпечення.
Машинно-транспортнийпарк с/г підприємства використовують як самостійно, так і в складі різнихвнутрішньогосподарських підрозділів.
Раціональнаорганізація МТП та використання передбачає систему заходів. що забезпечує виконаннязмінних і сезонних норм виробітку. Серед них головним є: визначення обсягутранспортних робіт та їх розподіл за межами на декаду, місяць чи сезон зурахуванням оптимального використання поширенностей за рахунок чинногокомплектування арсеналів виконання різних операцій одним агрегатом (підготовкаґрунту і сівба, сівба і внесення добрив, культивація і вирівнювання ґрунту,тощо) і складання погодних графіків робіт та їх узгодження із взаємозаміннимивидами робіт); розробка маршрутів руху агрегатів, ґрунтова робота агрегатів таін.
3.3.Форми використання МТП такі:
1. У складімеханізованих ланок, які вирощують окремі с/г культури (картоплю, кукурудзу таін.). Проте робота з вирощуванням однієї культури не може забезпечити повнузайнятість МТП протягом року, тому ці машини використовуються і на іншихроботах. Тільки у тваринництві такі ланки працюють цілий рік.
2. У складімеханізованих загонів, які обслуговують одну сівозміну або її частину, девирощують кілька с/г культур. У цьому випадку досягають більш повної зайнятостітехніки протягом року, однак бувають періоди, коли трактори загону працюють наінших роботах.
3. Механізованабригада — створюється одна на господарство, має більші розміри і обслуговуєцілу сівозміну або дві невеликі сівозміни. Працюють такі бригади урослинництві.
4. Транспортнабригада — створюється одна на господарство і обслуговує всі галузіпідприємства. Земля за нею не закріплюється. Особливо це стосується невеликихгосподарств.
5. Транспортно-рільничі,транспортно-овочівницькі, транспортно-садівницькі та інші бригади. В цьомувипадку трактористи-машиністи на рівні з працівниками на ручних роботах, яківходять до складу бригад, відповідають за урожай, техніку, використання землі,яка за ними закріплена. Земля, засоби виробництва і працівники перебувають підєдиним керівництвом, що забезпечує кращі результати роботи, ніж приорганізації окремих транспортних бригад.
6. Цехмеханізації за цехової організаційної системи господарства. Такі цехиздійснюють підготовку техніки до роботи. Трактористи-машиністи входять доскладу інших цехів і одержують техніку для виконання технологічних операцій привиробництві продукції, а після цього повертають її в цех механізації.
При нашійорганізаційній формі використання машинно-тракторного парку застосовують різніметоди виконання робіт. Поширене, зокрема, виконання робіт окремими,незалежними один від одного агрегатами. Більш досконалими вважаютьсявикористання тракторів і комбайнів в груповим методом, коли на одному поліпрацюють кілька агрегатів. Це полегшує процес технічного, технологічного іпобутового обслуговування. Поширений особливо у великих господарствах, спосібвиконання окремих комплексів робіт тимчасовими механізованими загонами (сівба,збирання врожаю, тощо). Так, організовують збирально-транспортні загони, які усвою чергу мають у складі машини різної спеціалізації. У цьому випадкудосягають високої продуктивності техніки, с коригуються строки збирання урожаю.
Прогресивним євикористання МТП цеховим методом, коли техніка і механізатори зосереджуються навиконанні головного на даний час технічного процесу. Польові роботи виконуютьпослідовно, а не одночасно, в короткі терміни. Обовязково закріплюють за двоматракторами-машиністами трактори, відповідний шлейф машин, а іноді і комбайн. Цедає змогу забезпечити двозмінну роботу. При використанні одного тракторапротягом двох змін інший не працює. До роботи трактори та іншу техніку готуєспеціальна постійно діюча служба.
Підвищеннюпродуктивності техніки сприяє організація роботи тракторів і комбайнів запогодинними графіками, коли встановлюють завдання щодо кількості робочихпроходів або кругів за годину змінного часу.
Трактористи-машиністиможуть здійснювати самоконтроль своєї роботи за годинником.
Висновок
З метою зменшеннязбитків керівництву господарства слід забезпечити максимальне зростання обсягівперевезень і вантажообороту, розрахувати кількість автомобілів, які б моглисвоєчасно виконати плановий обсяг транспортних робіт, обґрунтовано вирішенепитання щодо продажу та списання окремих автомобілів.
Технічній службіта водіям необхідно забезпечувати високоефективне використання працюючихавтомобілів. Для цього слід притягнути та по можливості посилити матеріальнестимулювання як водіїв, а так і обслуговуючого персоналу. Потрібно такожзвернути особливу увагу на вивчення та використання передового досвідуексплуатації автомобілів, вдосконалення організації праці, що сприятимесуттєвому підвищенню її продуктивності.
Важливу роль упідвищенні ефективності використання автотранспорту має відіграти науковаорганізація централізованих перевезень. При цьому доцільно створитидиспетчерську при цукровому заводі, хлібоприймальних пунктах, та іншихзаготівельних організаціях. Головним завданням диспетчерської служби має бутиоптимізація вантажоперевезень на основі сучасних економіко-математичних методіві ЕОМ, розробка та впровадження почасових графіків роботи автомобілів натранспортуванні різних видів сільськогосподарської продукції. Оптимізаціятранспортних потоків, ритмічність перевезень продукції, ліквідація простоївавтомобілів у чергах для завантаження та розвантаження, як свідчить досвід,значно підвищують ефективність їх експлуатації.
Списоквикористаної літератури
1. М.М. Савенко «Організаціявиробництва в сільськогосподарських підприємствах» К.: Вища школа,1987-89с.
2.«Організація сільськогосподарського виробництва» / за ред. Г.С.Тарасенка, Л.Я. Зрібняка, М.М. Ільчука — Київ. 2000-112 с.
3. О.В. Шкільов«Організація виробництва і підприємницької діяльності всільськогосподарських підприємствах» — К.: Урожай, 1997-123 с.
4. Журнали«Економіка АПК» №7, 98р., №5, 98р., №4, 98р., №1, 99р., №5,2000 р.
5. Звітгосподарства за 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004 роки.