Міністерствоосвіти та науки України
Національнийавіаційний університет
Факультеткомп’ютерних систем
Реферат
Збезпеки життєдіяльності
Не тему:"Методика вивчення ризиків та їх прийнятних рівнів для об'єктів підвищеноїнебезпеки
"
Робота
студентагр. ФКС – 306
МельникаДмитра
Київ2010
Методикавивчення ризику
Вивченняризику проводиться в три стадії
Першастадія: попередній аналіз небезпеки.
Ризикнайчастіше пов'язаний з безконтрольним звільненням енергії або витокамитоксичних речовин (фактори миттєвої дії). Зазвичай одні відділення підприємствастановлять велику небезпеку, ніж інші, тому на самому початку аналізу слідрозбити підприємство, для того щоб виявити такі ділянки виробництва або йогокомпоненти, які є вірогідними джерелами безконтрольних витоків. Тому першимкроком буде:
Виявленняджерел небезпеки (наприклад, чи можливі витоку отруйних речовин, вибухи, пожежіі т.д.?);
Визначеннячастин системи (підсистем), які можуть викликати ці небезпечні стану (хімічніреактори, ємності і сховища, енергетичні установки та ін)
Засобамидо досягнення розуміння небезпек в системі є інженерний аналіз і детальнийрозгляд навколишнього середовища, процесу роботи і самого обладнання. При цьомудуже важливо знання ступеня токсичності, правил безпеки, вибухонебезпечнихумов, проходження реакцій, корозійних процесів, умов займистості і т.д.
Зазвичайнеобхідні певні обмеження на аналіз технічних систем і навколишнього середовища(Наприклад, нераціонально в деталях вивчати параметри ризику, пов'язаного зруйнуванням механізму або пристрою в результаті авіакатастрофи, тому що церідкісне явище, однак треба передбачати захист від таких рідкісних явищ прианалізі ядерних електростанцій, тому що це тягне за собою велику кількістьжертв). Тому необхідний наступний крок.
Введенняобмежень на аналіз ризику (наприклад, потрібно вирішити, чи буде він включатидетальне вивчення ризику в результаті диверсій, війни. помилок людей, ураженняблискавкою, землетрусів і т.д.).
Такимчином, метою першій стадії аналізу ризику є визначення системи і виявлення взагальних рисах потенційних небезпек.
Небезпекипісля їх виявлення, характеризуються відповідно до викликаються ниминаслідками.
Стан,небажана подія або помилка, які можуть бути причиною того, що небезпечнийелемент викличе певне небезпечний стан.
Небезпечнестан, який може бути створено в результаті взаємодії елементів у системі абосистеми в цілому.
Небажаніподії або дефекти, які можуть викликати небезпечний стан, що веде до певноготипу можливої аварії.
Будь-якаможлива аварія, яка виникає в результаті певного небезпечного стану.
Можливінаслідки потенційної аварії у разі її виникнення.
Якіснаоцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану у відповідності знаступними критеріями:
клас1 — безпечний (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недоліками конструкціїабо її невідповідністю проекту, а також неправильною роботою), не призводить досуттєвих порушень і не викликає пошкоджень обладнання і нещасних випадків злюдьми;
клас2 — граничний (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недоліками конструкціїабо її невідповідністю проекту, а також неправильною роботою), призводить допорушень в роботі, може бути компенсовано або взято під контроль без пошкодженьобладнання або нещасних випадків з персоналом;
клас3 — критичний: (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недоліками конструкціїабо її невідповідністю проекту, а також неправильною роботою), призводить дозначних порушень у роботі, пошкодження обладнання та створює небезпечнуситуацію, ситуацію що вимагає негайних заходів з порятунку персоналу таобладнання;
клас4 — катастрофічний (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недолікамиконструкції або її невідповідністю проекту, а також неправильною роботою),призводить до подальшої втрати обладнання та (або) загибелі або масовоготравмування персоналу.
Рекомендованізахисні заходи для виключення або обмеження виявлених небезпечних станів і(або) потенційних аварій; рекомендований превентивні заходи повинні включативимоги до елементів конструкції, введення захисних пристосувань, змінаконструкцій, введення спеціальних процедур та інструкцій для персоналу.
Слідреєструвати введені превентивні заходи і стежити за складом інших діючихпревентивних заходів.
Такимчином попередній аналіз небезпеки являє собою першу спробу виявити обладнаннятехнічної системи і окремі події, які можуть призвести до виникнення небезпек івиконується на початковому етапі розробки системи.
Розглядаєтьсяпослідовність аналізу небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення і розвиткутехногенних аварій на об’єктах підвищеної небезпеки (ОПН), що дозволяєрозробляти заходи щодо зменшення ризику до прийнятного рівня.
Українавідноситься до країн з високим рівнем ризику техногенних аварій і катастроф.Найбільша кількість потенційно небезпечних об’єктів експлуатується в такихгалузях як хімічна та оборонна промисловість, енергетика, транспорт,будівництво. В сучасних умовах існування промисловості у більшості ехнологічногоустаткування термін експлуатації давно закінчився. При цьому під впливом умовексплуатації виникли суттєві зміни вихідних технічних параметрів матеріалу конструкцій,які старіють, піддаються корозії тощо. Крім того, внаслідок вимушеного простою,устаткування не має систематичного контролю, огляду і ремонту. У зв’язку з цимподальша експлуатація таких об’єктів викликає підвищену небезпеку і потребує їхідентифікації і декларування, а при віднесенні об’єктів до об’єктів підвищеноїнебезпеки (ОПН) включення їх до Державного реєстру ОПН за рішенням Держнаглядохоронпраці.
Методичні основищодо декларування безпеки та експлуатації ОПН, розробки заходів запобіганняаварій, локалізації їх розвитку та оцінки масштабів наслідків викладає «Методикавизначення ризиків та їх прийнятних рівнів...» [1], затверджена наказомМіністерства праці та соціальної політики України №637 від 04.12.2002р. Великийобсяг цієї Методики потребує розгляду основних етапів визначення ризиків
ОПН. Потенційнонебезпечними об’єктами вважаються об’єкти, де використовуються абовиготовляються, переробляються, зберігаються читранспортуютьсянебезпечні речовини. Потенційно небезпечний об’єкт вважається ОПН відповіднокласу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечнихречовин, що знаходяться на об’єкті, перевищує встановлений норматив пороговоїмаси [2].
Сумарна масакожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових масіндивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини розраховуєтьсяпід час проведення ідентифікації для кожного потенційного об’єкта і за своїмивластивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількохкатегорій Научно-техническийсборник№6442 небезпечних речовин. Порогову масу небезпечних речовин однієї групивизначають за формулою
( / )/ ∑=ii Qi Qp q q, (1)
де ∑ –сумарна величина;
q – сумарна масанебезпечної речовини, що знаходиться на об’єкті;
Qi – нормативпорогової маси цієї небезпечної речовини.
Сумарна масанебезпечних речовин однієї групи дорівнює або перевищує її порогове значення,якщо виконується умова
∑(i / Qiq)≥ 1 (2)
Державний реєстрОПН веде Держнаглядохоронпраці. Суб’єкт господарської діяльності, у власностіабо користуванні якого є хоча б один ОПН, організує розроблення і складаннядекларації безпеки ОПН відповідно до вимог [3].
Деклараціябезпеки складається на основі дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівняризику виникнення аварій, що пов’язані з експлуатацією цих об’єктів.
Для ОПН, якіідентифіковані як ОПН 1 класу, результати дослідження ступеня небезпеки таоцінки рівня ризику, а також обґрунтування прийнятих щодо безпечноїексплуатації та локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень подаються вдекларації безпеки.
Оцінка рівняризику проводиться згідно з Методикою [1].
Методикапризначена для: розробки декларації безпеки ОПН; прийняття рішень щодорозташування та експлуатації ОПН; розробки заходів запобігання аварій тапідготовки до реагування на них. Для кожного об’єкта дослідження розглядаєтьсявиникнення і розвиток аварій: пов’язаних з впливом зовнішніх сил природного,техногенного й антропогенного походження; у результаті відхилень під часексплуатації. Оскільки зовнішні впливи та їх імовірності не залежать від умов експлуатаціїОПН, робиться тільки оцінка можливих наслідків і визначається достатністьзаходів для забезпечення стійкості об’єкта та зменшення негативних наслідків. Аналізі оцінка ризику експлуатаційної небезпеки є найбільш важливим етапомдосліджень, завданням якого є виявлення всіх можливих небезпек, що виникаютьпід час експлуатації та здатних привести до виникнення та розвитку аварій.Оцінка ризику здійснюється через визначення імовірності небажаних наслідківаварій на основі сценаріїв їх виникнення та розвитку. При цьому подія, що євершиною подій, які Коммунальное хозяйство городов 43 призводять до виникненняаварій, одночасно є початком її розвитку. Аналіз небезпеки та ризику аварій наОПН здійснюється в такій послідовності.
1. Постановказавдання включає встановлення рівня ризику, що зумовлений експлуатацією ОПН, управлінняризиком шляхом зіставлення встановленого рівня ризику з прийнятним та вибіррішень щодо його зниження. Для виділення об’єктів, для яких необхідно привиконанні дослідження ризику з метою розробки декларації зробити аналіз небезпекита ризику, належить: визначити ті апарати чи установки, на яких можливі аваріїз найбільшим викидом небезпечних речовин; виділити ті з них, на яких аварії зураженням та нанесенням збитків можливі за межами підприємства; установити зонимаксимального ураження, вид і масштаб можливих наслідків негативних впливів; визначитиоб’єкти «турботи», тобто реципієнти, негативний вплив аварій на якістворює небезпеку для життєдіяльності населення та для довкілля і зачіпає інтересигромадськості.
2. Аналіз небезпекита умов виникнення аварій. Для кожного об’єкта аналізу оцінюються можливістьвпливу зовнішніх сил виходячи з особливостей місця його розташування на основіорієнтовного переліку зовнішніх впливів [4].
Далі виконуєтьсяаналіз тільки тих небезпек, що пов’язані з порушенням умов безпечноїексплуатації об’єкта. Аналіз включає: виявлення небезпечних речовин та їх небезпечнихвластивостей; визначення критичних умов, за яких можливий прояв небезпечнихвластивостей речовин і виникнення аварії; аналіз відхилень у технологічному процесі,що призводить до виникнення аварії. При цьому розглядається не тільки можливістьпрояву небезпечних властивостей при виході речовин за межі апаратури таконтакті з атмосферою, але й можливість небезпечних процесів в апаратах і трубопроводах,у тому числі можливість протікання некерованих реакцій. На підставі аналізуможливих відхилень виявляються небезпечні події, що призводять до виникнення тарозвитку аварій (події, що ініціюють виникнення аварій). Складається їхперелік. У процесі виникнення небезпечних відхилень, що можуть виникнути підчас експлуатації об’єкта, розглядаються і відбираються рішення щодо запобіганьтаких відхилень.
3. Оцінка ризику(імовірності) виникнення аварії. Для кожної ініціюючої аварію події на потенційномуджерелі аварії виконується оцінка імовірності її реалізації протягом одногороку. Під час розгляду причин відхилень розглядаються відмови устаткування, арматури,поломки, можливі технологічні причини, обумовлені порушенням режимів роботи, атакож помилки персоналу. Оцінка може виконуватися побудовою й аналізомлогіко-ймовірносної схеми виникнення (ініціювання) аварії («дерева відмов»).«Дерево відмов» – це форма упорядкованого графічного зображеннялогіко-ймовірносного зв’язку випадкових подій (порушень, відмовлень, помилок тощо),що призводить до реалізації кінцевої події («верхня подія»). Побудова«дерева відмов» виконується з використанням стандартизованогографічного представлення подій і логічних символів зв’язку між подіями. Дляпочаткових подій у «дерева відмов» необхідно визначити імовірність їхреалізації. На основі зібраних даних для логіко-імовірносної моделі відмов,отриманої в процесі аналізу, розраховується імовірність виникнення аварії(небажаної «верхньої події»). Якщо імовірність виникнення аварії єнеприйнятною величиною, то виконується аналіз «дерева відмов» івідшукується рішення щодо її зниження.
4. Аналіз умов іоцінка імовірності розвитку аварій. На цьому етапі на основі оцінки ймовірностіспрацьовування і відмови засобів стримування аварії та помилок персоналувизначається ймовірність різноманітних наслідків аварії. Для оцінки ризикунеобхідно побудувати «дерево подій», в якому для встановленої припобудові «дерева відмов» ініціюючої події повинні бути визначеніможливі наслідки, в залежності від напрямку розвитку аварії, спрацювання чивідмови засобів стримування аварії та дії чи бездіяльності персоналу. Оскількиодна і та ж речовина може мати декілька небезпечних властивостей і відноситисядо декількох категорій і груп речовин, то при кожному наслідку в «деревіподій» можуть виникнути різні види аварій, що мають свою імовірність. Томурозглядаються і обираються рішення із запобігання розвитку аварії і зниженнюімовірності можливих наслідків.
5. Визначеннямасштабів наслідків аварії. Включає аналіз можливих впливів наслідків аварії налюдей, майно та довкілля. Для оцінки можливих наслідків і наступної оцінкиризику необхідно моделювати аварії для кожного результату в «дереві подій»,виявленого в процесі аналізу розвитку аварії. Для оцінки рівня ризику наслідківаварії необхідно визначити для виявлених у процесі аналізу напрямків і длякожного етапу її розвитку, чи може вона на цьому етапі бути локалізована іліквідована.
6. Оцінка ризику(імовірності) можливих наслідків аварій. Повинна проводитися на кожному етапірозвитку аварії. При цьому виконується оцінка ризику наслідків тільки для тихоб’єктів «турботи», на які за результатами розрахунків вражальнихфакторів можливий негативний вплив. Крім того оцінюється територіальний ризик(імовірність загибелі протягом року людини, яка знаходиться в конкретному місціпростору, від можливих джерел небезпеки ОПН) та індивідуальний ризик (імовірністьзагибелі людини, що знаходиться в даному регіоні, від можливих джерел небезпекиОПН протягом року з урахуванням імовірності її перебування в зоні ураження). Дляоцінки територіального ризику за отриманим при моделюванні аварій значеннямвражального фактора в певній точці простору визначається умовна імовірністьлетального результату для людини у випадку її перебування в цій точці [1].
Якщо відомаімовірність появи людини в певній точці простору, то визначаєтьсяіндивідуальний ризик загибелі в цій точці людини, що проживає в розглянутомурегіоні [1].
Підсумовуючиіндивідуальні ризики по всій території розглянутого регіону, визначаютьіндивідуальний ризик проживання в ньому, обумовлений можливими аваріями на ОПН.За значення територіального ризику у виділеному регіоні та щільності населенняв ньому визначається очікуване число загиблих протягом року в розглянутомурегіоні, чи ймовірність загибелі в регіоні протягом одного року більше 10чоловік, обумовлені можливими аваріями на ОПН. Для обраного об’єкта «турботи»визначається сумарний ризик небажаних наслідків від впливу різних вражальнихфакторів різних аварій з різними наслідками всіх виділених джерел аварій [1].
Всі припущенняпід час оцінки масштабів аварії у випадку виникнення невизначеностей у процесіоцінки ризику повинні орієнтуватися на найгірші наслідки. Встановлюєтьсязначення, вище якого ризик вважається абсолютно неприйнятним (верхній рівень), ізначення, нижче якого ризик вважається абсолютно прийнятним (нижній рівень). Такізначення встановлюються для територіального, індивідуального і соціального ризиків(соціальний ризик – імовірність загибелі людей понад певну кількість у даномурегіоні протягом року від можливих джерел небезпеки ОПН, з урахуваннямімовірності їх перебування в зоні ураження). Для ОПН прийнятний ризиквстановлюється з урахуванням створеного ним масштабу небезпеки та розташуванняв регіоні інших підприємств, що мають ОПН, за умови, що сумарний ризиквиникнення небажаних наслідків не перевищує
Абсолютнонеприйнятний ризик встановлюється за межами санітарно-захисної зонипідприємства, що має у своєму складі хоча б один ОПН.
7. Оцінкаприйнятності ризику та вибір рішень щодо зменшення ризику ґрунтується нанаступних принципах: ризик, що пов’язаний з виявленою на ОПН потенційноюнебезпекою для виділених об’єктів «турботи», має бути прийнятним;будь-яка діяльність, яка створює ризик, що перевищує прийнятний, є неприпустимою,незалежно від вигоди, що вона приносить; витрати на досягнення та підтримкуприйнятного ризику повинні бути мінімальними. На підставі результатів аналізунебезпеки та ризику визначається сумарний рівень ризику кожного об’єкта «турботи»,що потрапляє в зону можливого ураження. Будівництво, реконструкція таексплуатація ОПН неприпустима, якщо ризик небажаних наслідків для хоча б одногоз об’єктів «турботи» вище встановленого прийнятного ризику.
Розгляд і вибіррішень, що забезпечують прийнятність ризику, доцільно проводити на всіх етапаханалізу небезпеки та ризику. Заходи щодо зменшення ризику можуть мати технічнийі/або організаційний характер і вибираються в такій послідовності: зменшення імовірностівиникнення аварії, зменшення імовірності розвитку її, зменшення тяжкостінаслідків. Для визначення пріоритетності розглядуваних заходів необхідно: визначитисукупність заходів, що можуть бути реалізовані при заданих обсягахфінансування; ранжувати їх за показником «ефективність-витрати»;обґрунтувати й оцінити ефективність пропонованих заходів.
Таким чином,розробка заходів по забезпеченню прийнятного ризику можливих наслідків аваріїна ОПН повинна базуватися на аналізі небезпек та оцінці ризику на всіх етапахвиникнення та розвитку аварії шляхом побудови логіко-імовірнісної схеми зв’язкувипадкових подій, що призводять до реалізації небажаної кінцевої події.
Використаналітература
[1]. Методикавизначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпекиоб’єктівпідвищеної небезпеки. Затверджено Наказом Міністерства праці та соціальноїполітикиУкраїни від 04.12.2002р. №637.
[2]. Нормативипорогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеноїнебезпеки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002р.№956. ДНАОП 0.00-3.07-02.
[3]. Порядокдекларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. Затверджено постановоюКабінету Міністрів України від 11.07.2002р. №956. ДНАОП 0.00-8.22-02.
[4]. Настановащодо дослідження небезпеки та кількісної оцінки ризику техногенних аварій
[5].Інтернет видання.