ІСПТ
Кафедра гуманітарних таприродних наук
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з курсу охорони праці
на тему: Гігієнічнахарактеристика трудового процесу.
Виконав
студент III-курсу
групи ЗФ -05-3
Філіпенко ЄвгенійОлександрович
Перевірила:
Горобець ОльгаВікторівна
Варіант:45
Тема: Гігієнічна характеристика трудового процесу
План
Вступ
Основна частина:
1. Гігієнічна характеристика
2. Класифікація професійних захворювань під час трудового процесу
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Наведено комплексну гігієнічну оцінку факторівформування умов праці лікарів-гігієністів. Розроблено рекомендації щодополіпшення умов праці та підвищення ефективності державного санітарного наглядуза учбово-виховними закладами. Зазначено, що в процесі трудової діяльностілікарі піддаються впливу виробничих чинників — хімічних, фізичних, біологічних,а також значного психоемоційного навантаження. Розроблено критерії оцінкидіяльності лікарів з гігієни дітей та підлітків санепідемстанцій (ГДП) тасистему електронного документообігу для фахівців санепідстанцій. Визначено, щоосновними складовими санепіднагляду за навчально-виховними закладами є:контроль за впровадженням нових форм і методів навчання дітей, проведеннядержавного нагляду за об'єктами з урахуванням показників стану здоров'я дітей,забезпечення належної нормативної бази, проведення формалізації документів,удосконалення інформаційного забезпечення та створення банку даних, підвищенняефективності та поліпшення умов праці лікарів-гігієністів.
Також Виробнича санітарія включає оздоровленняповітряного середовища і нормалізація параметрів мікроклімату в робочій зоні,захист робітників від шуму, вібрації, і забезпечення нормативів освітлення, атакож підтримка відповідно до санітарних вимог території підприємства, основнихі допоміжних приміщень (особливо важливо в харчовому виробництві).
Світло, освітлення відноситься до одного зосновних зовнішніх факторів, що постійно впливають на людину в процесі праці.Позитивний вплив освітлення на продуктивність праці і його якість не викликаєсумніву. Так, сонячне освітлення збільшує продуктивність праці в середньому на10%, а штучне на 13%, при цьому можливість браку знижується на 20-25%.
Освітлення – використання світлової енергії сонцяі штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття навколишньогосвіту. Світло є природною умовою життя людини, необхідним для здоров'я івисокої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самоготонкого й універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній зв'язокорганізму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для органа зоруй організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протіканняосновних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічніпроцеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій людини.Основна інформація про навколишній світ – близько 90% — надходить через зоровесприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче освітлення має величезнепозитивне значення.
З погляду гігієни праці освітленість має істотнезначення, тому що по ній нормуються умови освітлення у виробничих приміщеннях ірозраховуються освітлювальні установки. У фізіології зорового сприйняттяважливий також рівень яскравості освітлюваних виробничих і інших об'єктів, щовідбивається від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Яскравість залежить відїхніх світлових властивостей, ступеня освітленості і кута, під яким поверхня розглядається,виміряється в нитах [нт]. Часті зміни рівнів яскравості приводять до зниженнязорових функцій, розвитку перевтоми внаслідок преадаптації ока, а зоровестомлення приводить до зниження зорової і загальної працездатності (Адаптації:світлові — при підвищенні яркостей у полі зору відбувається швидко, протягом5-10 хв..
1. Гігієнічна характеристика
Серед першої групи шкідливих виробничих факторівмаємо ті, які діють на опорно-руховий апарат, за рахунок статичної абодинамічної перенапруги, або гіподинамії. Ці фактори реалізуються напідприємствах з високим відсотком ручної праці, при роботі нанапівмеханізованих та напівавтоматизованих станках, штампах, конвеєрах та інше,де потрібне значне фізичне напруження. Особливо шкідливу роль при цьому можуть відігравативимушені положення тіла під час роботи (наприклад, робота в забої, всерединібудь-яких конструкцій і порожнин, робота у висячому положенні, навприсядки),нерівномірний ії ритм, перенапруга окремих м’язових груп (наприклад м’язівплечового поясу у каменярів, малярів, ткачів), монотонність рухів (наприклад,доярки ручного доіння, столяри, тесляри, ткалі, шліфувальники), тиск і тертяінструментів або виробів, що супроводжуються фізичним перевантаженням імікротравматизаціею тканин, частіше китиці (наприклад, гравери, чеканшики,паркетчики, машиністки). Фактор гіподинамії реалізується найбільше у осіб“сидячих професій”, які більшу частину робочого часу проводять за робочимстолом, в кріслі коло пульта управління та інше. При цьому відбувається не тількизменшення маси малонагружених м’язiв, але й перенапруга м’зів спини, в зв’язкуз тривалим сидячим положенням. Важливою проблемою також е порушенняадаптаційних можливостей серцево-судинноі системи в умовах гіподинамії. Впротилежність цьому, при ряді професій має місце перенапруга органів кровобігу(наприклад, металурги), дихання (напр. склодуви, музиканти на духовихінструментах), голосових зв’язок (напр. співаки, педагоги). Великунервово-психичну напругу мають професії, при яких велика вага відповідальностіщодо приняття рішень (напр. авіадиспетчери, лікарі хірургічних спеціальностей).Відомо, що їх середня тривалість життя значно ниша ніж решти населення).
Серед шкідливих виробничих факторів другої групи(фізичної природи), найбільше значення для клініцистов мас підвишеннязапорошення повітря і характеристика частин пороху. Багато виробництв зв’язанііз зміною параметрів зовнішнього серед’вища, наприклад, підвишення абопониження температури і вологості зони праці (відповідно “горячі” цехи і холодильники),різкі зміни атмосферного тиску (підводні глубинні роботи). Деякі технологічніпроцеси супроводжуються надмірним випромінюванням різного спектру (відінфрачервоного до радіохвиль), наприклад, робота радіолокаційних станцій,рентгенівських апаратів, що може викликати шкідливу дію на організм працюючого.
На сучасному виробництві широко використовуютьсярізноманітні механізми, які мають рухомі деталі, що викликає появу такихшкідливих виробничих факторів ях шум, вібрація. Найчастіше це мас місце при обрубціметалевого литва, клепанні і рубці металу, бурильних роботах, використаннімоторних та електропил на лісозаготовлі. при віброущільненні бетону та інше.
Шкідливі дії факторів третьої групи (хімічної)спостерігаються при роботі з агресивними хімічними речовинами і реагентами — випаровуванням кислот і лугів (наприклад, акумуляторне виробництво), контакти зорганічними розчинниками (наприклад, лако-фарбне виробництво), абовисокотоксичними сполуками важких металів, фтору, фосфору або ртутьорганічнихсполук, які використовуються в вигляді пестицидів у сільському господарстві.
Четверта група шкідливих факторів (біологічні)стала особливо актуальною за останні 40-50 років у зв’язку з розвиткоммікробіологічної і фармацевтичної промисловості, виробництва бакпрепаратів ібіологічно активних речовин. Із старих виробництв можна згадати виправленняшкір, коли можливі зараження від хворих тварин. Вияви дії шкідливих факторівцієї групи можливі при недотриманні правил техніки безпеки, порушенняхтехнологічних норм або внаслідок аварійних ситуацій.
Ці ж причини приводять до виробничих травм. Доостанніх відносять захворювання, які виникають внаслідок механічного,термічного, хімічного або електричного ураження тканин і органів безпосередньона робочому місці або на теріторії підприємства.
Всі перераховані професійні фактори мають умовнийхарактер. В залежності від індівідуальної реактивності організму, ступенютравмованості, наявності або відсутності супутніх захворювань, одне і тежнавантаження для одного працівника буде нормальним, для другого-надмірним, вищейого можливості. Постійні дії шкідливих виробничих факторів протистоятьсаногенні і адаптаційні можливості організму. Напруження цих пристосовуючихмеханізмів на певному етапі дозволяє нейтралізувати негативний вплив шкідливихвиробничих факторів. Однак при тривалій їх дії наступає поступове виснаженняадаптаційних можливостей. На цьому етапі наростають патологічні зміни, якіпритаманні даному виду професійної шкідливості. Вказані зрушення в більшостівипадків розвиваються досить повільно. В розвитку професійного захзорюзання домоменту появи перших клінічних симптомів можуть пройти місяці або роки. Темпирозвитку профзахворювання залежать від багатьох причин. Важливу роль відіграєпреморбідний стан працюючого. Зрозуміло, що у людини, яка страдає хронічнимбронхітом порохові захворювання легень розвинуться значно скоріше, ніж упрактично здорових. Певну роль може відігравати стать і вік, наявністьшкідливих звичок, такої як куріння. Велике значення має поєднання шкідливихпрофесійних факторів. Порохові захворювання легень скоріше розвинуться і будутьпротікати важче, якщо запорошена робоча зона поєднана з високою температурою ізначною фізичною напругою. Таке поєднання шкідливих факторів приводить допоглиблення та збільшення частоти дихання, гіршому очищенню повітря, щовдихається, підсиханню слизової оболонки дихальних шляхів та ряду інших змін,що обов’язково приведе до негативного стану і прискорить розвитокпневмоконіозу.
Окремо потрібно зупинитись на особливостяхпрофесійної патологіі у жінок. Спеціфічною особливостю жіночого організму епідвищена чутливість до дії багатьох шкідливих факторів виробництва, швидкийрозвиток і тяжкий перебіг професійних хвороб, вплив шкідливих факторів надітородну функцію, організм плода під час вагітності, віддалені генетичнінаслідки у нащадків, тобто в кінцевому разі -на становищі генофонду народу. Взв’язку з цим велику небезпеку становлять такі галузі підприємств яклакофарбова, нафтохімічна, прядільно-ткацька, виробництво синтетичних волокон,смол, каучуку, пластичних мас та інші. Жінки чутливіші до дії деяких хімічнихречовин (сполук важких металів, хлор — та фторзаміщеніх вуглеводів, бензолу тайого гомологів, пестицидів тощо). Найбільш шкідливі речовини впливають наяєчники внаслідок особливої ранливості зародкового епітелію, особливо під часменструацій. У жінок, зайнятих на шкідливих виробництвах спостерігаютьсяпорушення менструальної функції, розвиток ранього климаксу, несприятливийперебіг і кінець вагітності, зміни в організмі плода, висока смертністьновонароджених, погіршання показників фізичного розвитку і імунологічноїреактивності дітей. Вплив на плод і дитину посилюється тому, що більшістьхімічних речовин легко долають плацентарний бар’єр, виділяються з молоком матері.
Не тільки хімічні фактори, а й фізичні (вібрація,шум, різні види випромінювання та ін.) несприятливо впливають на організмжінок, дітородну функцію. Слід також відзначити особливу чутливість жінок допсихоемоційних перенапруг, стресів, а також великі затрати часу на домашнюпрацю.
У нашій країні ведеться робота, спрямована наохорону здоров’я працюючих жінок. Установлено граничну допустиму масу вантажу,який може піднімати і переміщувати жінка — це 15 кг. Норма діючогозаконодавства про працю забороняють залучати жінок до роботи в нічний час, зарядом винятків і як тимчасовий захід. У законодавстві про працю особливовиділяються правові норми, пов’язані з регулюванням праці жінок у періодактивного материнства (вагітність, роди, вигодування дитини). В цей час жінкимають права на ряд пільг, які сприяють збереженню їх здоров’я, виключаючих діюнесприятливих факторів (заборона на працю в нічний час, понадурочне і у вихіднідні, перевод на іншу, легшу роботу із збереженням попереднього заробітку та ін).
Завдання лікаря-профпатолога полягає не тільки впильному нагляді за станом здоров’я працюючих жінок, але й в проведенні широкихпрофілактичних заходів на підприємстві, в повній мірі використовучи для цьогоможливості, які надає законодавство.
2. Класифікаціяпрофесійних захворювань під час трудового процесу
Питання класифікації професійних захворюваньнедостатньо відпрацьовані, тому що їх клінічна картина буває поліморфною іхарактеризується змінами в багатьох органах і системах. Наприклад, при вібраційнійхворобі спостерігаються зміни зі сторони серцево-судинної і нервової систем,опорно-рухового апарату та обмінних процесів. Поліорганна симптоматика маємісце і при інших захворюваннях. Це в багатьох випадках затруднюе їхкласифікацію на основі патофізіологічного або клінічного підходів. Однак, длядеяких форм професійних хвороб е відносно постійним вибіркове ушкодженняоднієї-двох систем або органів, що дозволяє пов’язати профзахворювання з певнимшкідливим виробничим фактором. Тому, в данний час існує загальнопринятегрупування їх по етіологічному принципу, тобто характеру виробничого фактора,до визиває дане захворювання.
За етіологічним принципом виділяють слідуючігрупи професійних захворювань:
Зумовлені дією виробничого пороху (пневмоконіози,порохові бронхити);
Зумовлені дією фізичних факторів виробничогосередовища (вібраційна хвороба, ураження, викликані дією інтенсивного шуму,різноманітні види випромінювань, високі та низькі температури навколишньогосередовища та інш.);
Зумовлені дією хімічних факторів виробничогосередовища (різноманітні гострі та хронічні інтоксикації);
Зумовлені дією біологічних факторів (різноманітніінфекційні та паразитарні захворювання, які розвиваються у осіб, що похарактеру своєї роботи контактують з інфекційними матеріалами або тваринами, атакож в осіб, які працюють в протнвотурбекульозних та інших інфекційнихлікувальних і профілактичних медичних закладах, захворювання, які викликаютьсяантибіотиками, дріжковими і дріжкового подібними грибками, грибками-продуцентамита інш.);
Професійні захворювання від перенапруженняокремих органів і систем (захворювання опорно-рухового апарату, периферичнихнервів та м’язів)
Для гігієнічної оцінки умов та характеру праці наробочих місцях розроблена “Гіігіенічна класифікація праці”, згідно якоїрозрізняють:
Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор,дія якого на працюючого в певних умовах може привести до захворювання, абостійкого зниження працездатності;
Небезпечний виробничий фактор — виробничийфактор, дія якого на працюючого в певних умовах може привести до травми абоіншого раптового погіршення здоров’я;
Важкість праці — характеристика трудовогопроцесу, яка відображає вибіркову нагрузку на опорно-руховий апарат іфункціональні системи (серцево-судинну, дихальну та інш.), які забезпечуютьйого діяльність; Напруженість праці — характеристика трудового процесу, якийвідображає вибіркову нагрузку на ЦНС.
Принцип диференціації умов і характеру праціпередбачує ступінь відхилення параметрів виробничого середовища та трудовогопроцесу, від діючих гігієнічних нормативів і вплив на функціональний стан іздоров’я працюючих. По цих показаниках виділяються три класи умов та характерупраці.
Клас І — оптимальні умови і характер праці, прияких виключена шкідлива дія на робітників небезпечних і шкідливих виробничихфакторів, створюються умови для збереження високого рівня працездатності.
Клас ІІ — допустимі умови і характер праці, прияких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищуєвстановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональнізміни, які визвані трудовим процесом, відновляються під час регламентованоговідпочинку в ході робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступноїзміни і не причиняють шкідливого впливу в найближчому і віддаленому періоді настан здоров’я працюючих і їх нащадків.
Клас ІII — шкідливі і небезпечні умови і характерпраці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можлива діянебезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища в значеннях, якіперебільшують гігієнічні нормативи, і психофізіологічних факторів трудовоїдіяльності, що викликають функціональні зміни організму, які можуть привести достійкого зниження працездатності або порушення здоров’я працюючих.
Виділяють 3 ступені шкідливих і небезпечних умовта характеру праці:
І ступінь — умови та характер праці, яківикликають функціональні порушення, що при ранньому виявленні і післяприпинення дії носять зворотній характер;
II ступінь — умови та характер праці, довикликають стійкі функціональні порушення, які сприяють росту показниківзахворюванності з тимчасовою втратою працездатності і в окремих випадках — виникненню ознак та легких форм професійних захворювань;
III ступінь — умови та характер праці зпідвищеною небезпечністю розвитку професійних захворювань, підвищеннюзахворючаіпстю з тимчасовою втратою працездатності.
При наявності двох або більше шкідливихнебезпечних виробничих факторів трудової діяльності умови праці слід оцінюватипо найбільш високому класу та ступеню.
Для встановлення діагнозу професійногозахворювання необхідно детально проаналізувати дані анамнезу, клінічні талабораторно-функціональні показники і, звичайно, підтвердження контакту хворогоз професійними шкідливостями.
Облік професійних захворювань проводиться наоснові заключних діагнозів, які ставлять спеціалізовані лікувальні установи. Потрібновказати, що в Україні немало робиться для попередження професійної патології.Проводяться певні оздоровчі міроприемства, які містять цілий комплекснауково-технічних, соціально-гігіенічних та наукових заходів, то направлені напокращення умов праці і побуту, санітарний стан навколишнього середовища. Однакпрофесійна патологія і сьогодні не втрачає своєї актуальності.
Нажаль, потрібно визнати, що заходи по боротьбі зпріфесїйними захворюваннями не дають належних наслідків. Згідно з державнимистатистичними данними загальна чисельність професійних захворювань і отруєнь убувшому СРСР в 1985 р. складала 10,4 тис. чол. або 1,11 випадків на 10000працюючих, в т.ч. хронічні форми складали відповідно 8,5 тис. чол. або 0,90випадків на 10000 працюючих. В 1989 р. наведені показники виросли в 1,5 раза,чисельність професійних захворювань і отруєнь виросла до 15,3 тис. випадків або1,66 на 10000 працюючих, а т.ч. хронічні форми складали 13,5 тис. випадків або1,47 на 10000 працюючих. В Україні майже така ж ситуація. В 1989р. призагальній чисельності професійних захворювань та отруєнь 2,85 тис, в т.ч.хронічні форми — 2,76 тис., інтенсивні показники складали відповідно 1,60 і 1,55на 10000 тис. працюючих.
Велике занепокоєння викликає рівень травматизму,в т.ч. виробничого. В 1989 р. у бувшому СРСР було зареєстровано 675 тис. травм,в т.ч. із смертельним наслідком 14,5 відсотків, число людино-днів тимчасовоївтрати працездатності — 15,9 млн. Інтенсивні показники травматизму на 10000тис. Працюючих складаи число потерпілих — 55, із смертельним наслідком — 1,18;людина-днів непрацездатності 1301, число днів непрацездатності на одногопотерпілого — 29,6 днів.
В 1989 році, в порівнянні з 1988 роком, вирослона 2% кількість потерпілих і на 3% кількість загиблих.
Стан травматизму в Україні відповідав даним поСРСР. Аналіз причин травматизму показує, що причинами є: незадовільнаорганізація робіт — І9,9%, порушення правил дорожнього руху — 19,9%,несправності машин і механізмів — 10,3%, порушення технологічних процесів-2,3%.
Травми, професійні отруєння наносять важкийматеріальний збиток, приводять до втрати працездатності, інвалідності, смертілюдей в працездатному віці. Це ще і важка моральна людська трагедія для сімейпотерпілих. Незаживаючою раною для народу України стала Чорнобильськакатастрофа. Лікарям зараз приходиться спостерігати за багатьма тисячами осіб,які потерпіли від цієї аварії.
“Чорнобильський контингент” складають особи, якімешкали в ЗО-км зоні ЧАЄС, ліквідатори та прирівненідо них групи.
Робота лікаря -профпатолога неминуче ставитьперед ним проблему “Лікар та науково-технічний прогрес”. Безумовно подальшепроникнення людської думки в таємниці природи, поступовий розвиток науки татехніки, теж неминучі.
Висновок
Ми користуємося багатьма благами цивілізації, якізвільнили людину від важкої фізичної праці, страху голодної смерті, залежностівід стихійних сил — холоду, дощу, вітру. Ми живемо в сучасних будинках,користуємося послугами засобів транспорту і зв’язку, на роботі більше цінуєтьсяне фізична сила, а інтелект, знання та вміння. Все це позитивні сторонинауково-технічного прогресу. Але е і негативні сторони. Нові технології,прибори, апарати та пристрої пред’являють високі вимоги до психоемоціональноїсфери при недостатній нагрузці мускульної і серцевосудинної систем. Працюючимдоводіться контактувати із незвичними видами випромінень — ультрафіолетовим таінфрачервоним, ультразвуковим і лазерним, іонізуючим та інш. Тому тут важливароль лікаря-профпатолога. Гігієнічна оцінка нових технологій дозволить звестидо мінімума шкідливу дію виробничих факторів. Заходи по техниці безпеки будутьсприяти оздоровленню робочої зони.
Медичний контроль і диспансерізація працюючих дадутьможливість визначати початкові прояви хвороби і організувати необхідніоздоровчі заходи.
Професійна патологія вимагає не тільки поєднаннягігієнічних та клінічних знань, але і наукового пошуку, дослідження в областіфізіології, патофізіології, токсикології, а також поєднання їх з інженернимпідходом до виробничих проблем. Це складна, важка і дуже специфічна лікарськаспеціальність, що дозволять понизити в вірогідність захворювання підчаструдового процесу. .
Список використаноїлітератури
1. Громадська діяльність для новачків. Рівне 2001.
2. Чирва Ю.О., Баб”як О.С., безпека життєдіяльності. Навчальнийпосібник. – К.: Атіка, 2001.
3. Житецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охоронипраці. – Вид. 2-е, стереотипне. – Львів: Афіша, 2000.
4. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред.С.В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1999.
5. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.:Здоров’я, 1995.
6. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпекажиттєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайнихситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМИ, 1996.
7. Кушелев В.П. Основы техники безопасности на предприятияххимической промышленности. – М.: Химия, 1992.