Індекс групи 26897-МБС-1П.І.Б. студента Даниловський Вадим Леонідович
Домашня адреса 284019,м.Івано-Франківськ, вул. Довга, 47, кв.75
Назва організаціїТзОВ“Інтерком” ЛТД
посада менеджервідділу реалізації
Контрольна робота
здисципліни “БАНКІВСЬКИЙ ОБЛІК І АУДИТ ”
з спеціальності «Банківськаі страхова справа»
За розділом навчального плану
«3. Склад ікласифікація об’єктів
бухгалтерського обліку в комерційному банку.»
П.І.Б. методиста Ємельянова Тамара Іванівна
3. Складі класифікація об’єктів бухгалтерськогообліку в комерційному банку.
Всі об’єкти бухгалтерського обліку в комерційному банкуподіляють на чотири групи:
1) господарськізасоби та їх розміщення (основні й оборотні);
2) ресурси(джерела утворення) господарських коштів;
3) функціональніобов’язки банку (статутна діяльність – процесздійснення послуг);
4) фінансовірезультати статутної діяльності.
До господарських засобів комерційного банкуналежать:
- грошові кошти;
- матеріальні цінності;
- дебіторська заборгованість (виданікредити);
- відвернуті кошти.
Кожназ названих груп засобів має певний склад.
Так,до грошових коштів належать:
— грошові кошти в касі банку – готівка в виглядінаціональної валюти (гривні) та в валюті іноземних держав (долари США, німецькімарки тощо);
- кошти на кореспондентських рахунках, щозберігаються в НБУ та в інших банках на правах кореспондентських відносин унаціональній валюті або валюті іноземних держав, розміщеної в банках країни абов банках іноземних держав;
- кошти, вкладені в цінні папери (акції,облігації, векселі,
зобов’язаннядержавної скарбниці, сертифікати тощо);
- кошти на зервному рахунку в НБУ.
Другу категорію господарських засобів банкустановлять матеріальні цінності (майно),тобто:
- основні засоби – предмети, що маютьтривалий термін експлуатації – більше одного року. Для відшкодування їхньоївартості банк щомісячно нараховує знос (амортизацію) з включенням його суми ввидатки. Норми зноси встановлюються державою, вони єдині для всіх підприємствта установ;
- нематеріальні активи – вартість правакористування землею, водою, будовами, приміщеннями, ліцензіями, патентами,маркетинговими послугами, програмним продуктом і т.і. ЇІхня вартістьвідшкодовується також частинами, що включаються в видатки банку черезнарахування зносу, норми якого встановлюються банком самостійно;
- малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП);
- господарські матеріали – запасні частини,папір, бланки, канцелярські товари, фарба тощо; списуються ті включаються доскладу видатків банку по мірі використання в сумі фактичних витрат на їхнєпридбання.
Далі, третю групу господарських засобів становить дебіторськазаборгованість, тобто кошти, які винні банкові його позичальники. Ці сумизвичайно мають чималу питому вагу в господарських засобах банку й свідчать прообсяг наданих ним кредитів. Наявність кредиторської заборгованості забезпечуєнадходження коштів в дохід банку і отримання прибутку. Дебіторскьказаборгованість належить до поняття “вартість, що самозростає”, позаяк виданікредити (позики) повертаються й погашаються позичальником з відсотками. Кредитиподіляються на:
- короткострокові й довгострокові позички,видані клієнтам;
- міжбанківські кредити, видані іншим банкам;
- споживчий кредит, виданий фізичним особам;
- інші види позичок.
Також у складі дебіторсбкої заборгованості можутьбути присутні суми, видані в підзвіт, або суми перерахованих авансів, переплатабо помилково списані НБУ.
Ще однією групою банківських коштів, що належать дойого основних засобів, є відвернуті кошти, тобто суми, вже використаногоприбутку в вигляді податків з прибутку, сум утворених фондів економічногостимулювання тощо. Вони накопичуються впродовж звітного періоду й згодомвикористовуються при обчисленні нерозподіленого прибутку (по закінченні року).
Всі вищезгадані кошти становлять активи банку.
Як зазначено на початку даної роботи, другою групоюоб’єктів бухобліку в комерційному банку єресурси банку, які являють собою джерела утворення його господарських засобів.Ресурси поділяються на два види:
- власні ресурси;
- залучені ресурси.
Власні ресурси належать банкові, точніше його суб’єктам — власникам майна банку (засновникам,пайовикам) і складаються з наступних складових:
статутний фонд (капітал) – сума вкладень, зробленихакціонерами чи сума пайових внесків засновників, що визначається в моментутворення (реєстрації) банку, записана в його статуті й фактично внесена ними.Статуний капітал (його розмір) може змінюватися в результаті збільшення сумзасновницьких внесків, випуску додаткових акцій, прийняття нових пайовиків абоїхнього виходу при обов’язковійпереєстрації фонду. Внески у статутний фонд банку дозволяється робити не тількигрошовими коштами, а й основними засобами;
прибуток – перевищення сум доходів над видавтками.В банківському бухобліку розрізняють балансовий і чистий прибуток. Банківськийприбуток підлягає оподаткуванню. Чистий прибуток залишається в розпорядженнібанку і утворюється як різниця між сумою балансового пибутку й сумо. Податку зприбутку;
резервний фонд – кошти, що утворюються в результатірентабельної роботи банку, адже він формується за рахунок прибутку. Цей фонд використовується для покриттЯзбитків, видатків, платежів, непередбачених і не врахованих у кошторисувидатків банку. Резервний фонд використовують також на сплату дивідедів попривілейованих акціях, по яких встановлено обов’язковий фіксований дохід (в разі відсутності вбанку прибутку для цих сплат).
спеціальні фонди – сум відшкодованих витрат назаздалегідь придбані основні засоби і МШП, включені в видатки банку в виглядізносу (амортизації) по основних засобах і МШП, або суми додаткового капіталу,утвореного в результаті переоцінки основних засобів та інших причин (різницявід продажу власних акцій за ціною вище номіналу);
фонди економічного стмулювання (ФЕС) – кошти, щоутворюються на розвиток виробничо-технічного потенціалу банку й на створеннябази соціального захисту колективу – співробітників банку. Фактично вонискладаються з фонду накопичення й фонду споживання.
Залучені ресурси надходять до банку з боку, До нихналежать:
- грошові кошти, що зберігаються нарозрахункових і поточних рахунках клієнтів;
- грошові кошти, здані на депозитні рахункиюридичними й фізичними особами;
- одержані міжбанківські кредити;
- зобов’язання банку по сумах нарахованих, но несплачених,заборгованість бюджетові (податки та інші платежі). Заборгованість органамсоціального страхування і забезпечення (відрахування до Пенсійного фонду),заборгованість по заробітній платі спрівробітникам, борг постачальникам послугта матеріалів тощо.
Всі види ресурсів банку становлять його пасив.
Третьою групою об’єктів бухобліку в банку є його функціональні обов’язки. Вони є основною діяльністю банку, яказводиться до виконання передбачених ліцензією НБУ прав на веденнярозрахункових, касових, кредитних та ін. операцій. Здійснення банком своїхфункціональних обов’язківвимагає з боку банку витрат (видатків) з утримання будов, обладнання, з їхремонту, утриманню охорони, персоналу, витрат на рекламу, відрядні видаткитощо. Всі ці видатки є об’єктамибухобліку. Також необхідні постійний облік і контроль доходів, одержаних банкомв вигляді платежів клІєнтів та інших позичальників за надані ним послуги йвиконані для них роботи. Видатки входять до складу активу балансу, доходи – допасиву.
Нарешті, останньою групою об’єктів бухобліку в банку є фінансовірезультати статутної діяльності. Вони дозволяють контролювати й аналізуватисклад прибутків і збитків банку від основної діяльності, а також доходів івидатків, які одразу відносять чи до складу збитків, чи прибутків (одержані йсплачені штрафи, суми викрадень і розтрат тощо). Тривалий збиток як результатстатутної діяльності неможливий, бо він веде до банкрутства (якщо видатки банку перевищують його доходи).
При обчисленні фінансового результату діяльностібанку враховують весь обсяг одержаних доходів і зроблених видатків оборотами,що зростають як за звітний квартал, так і за звітний рік, що й дозволяєобислювати балансовий прибуток чи збиток.
Прибуток являє собою статтю пасиву балана, а збиток– статтю активу.
“Всі зміни у складі коштів банку та їхніх джерел(ресурсів), формування доходів, видатків банку, виявлення фінансовихрезультатів відбуваються внаслідок певних банківських операцій (угод).Банківська операція, або угода, — кожен факт, що відбувся, оформленийдокументом, такий, що викликає зміни як у діяльності банку, так і в йогобалансових показниках” [1,8].
Ситуаційнезавдання
Завдання1.
Зробити бухгалтерські записи по внутрішньобанківських операціях:
1. Перерахованоаванс підприємству зв’язку(рахунок № 26002700) на телеграфні витрати – 350 грн.
2. Виданоз каси на службове відрядження працівнику банку Іванову І.А. – 802 грню
3. Виданоаванс працівнику комерційного банку Антипову Л.В. на придбання канцелярськихтоварів – 250 грн.
4. Нарахованоза послуги за інкасацію торговельної виручки універмагу (рахунок № 135855572)за квартал – 1500 грн.
5. Нарахованозаробітну плату персоналу банку за другу половину червня 1999 р.:
до видачі – 25400 грн.;
відрахування із заробітноїплати – 2861 грн.
6. Виданокороткострокову позику – 5000 грн.
7. Виданоготівку по чеку – 1500 грн.
№
п.п.
Документ та зміст господарської діяльності
Сума
Номер рахунка
Тип господар-ських операцій
Дебет
Кредит
1.
Перераховано аванс підприємству зв’язку на телеграфні витрати (рахунок № 26002700)
350
970
161
2.
Розхідний касовий ордер
Видано з каси на службове відрядження працівнику банку Іванову І.А.
802
904/71
031
I
3.
Розхідний касовий ордер
Видано аванс прцівнику комерційного банку Антипову Л.В. на придбання канцтоварів
250
904/71
031
I
4.
Нараховано за послуги за інкасацію торговельної виручки універмагу за квартал (рахунок № 13585572)
250
904/71
031
I
5.
Меморіаль-ний ордер та розрахункові відомості
Нараховано зарплату персоналу банку за другуполовину червня 1999 року
До виплати
Відрахування із зарплати
25400
2861
971
904/70
904/70
904/68
III
II
6.
Кредитний договір-розпорядження
Видано короткострокову позику
5000
477
467
III
7. Чек № 502
Видано готівку по чеку
1500
468
161
IV
Список використаної літератури
1. Козлова Е.П., Галанина Е.Н. Бухгалтерский учёт вкоммерческих банках. – М.: Финанси и статистика, 1996.