Кафедра міжнародної економікиКонтрольна робота
з дисципліни:
«Міжнародні розрахунки івалютні операції»
Форфейтинг як форма кредитування зовнішньоїторгівлі. Учасники угоди та головні переваги для них
Операцією,подібною до факторингу, є форфейтинг. Форфейтинг, на відміну від факторинга, єодноразовою операцією, пов'язаною зі стягненням коштів шляхом перепродажупридбаних прав на товари і послуги.
Форфейтування— термін, який зазвичай вживається для позначення купівлі зобов'язань(векселів), погашення яких припадає на будь-який час у майбутньому і яківиникають у процесі постачання товарів і послуг (здебільшого експортнихоперацій) без обернення на будь-якого попереднього боржника. Слово «afor-fait»французького походження і означає «відмову від прав», що складає суть операційпо форфейтуванню.
Прифорфейтуванні продавець вимоги, наприклад, переказ-ного векселя, захищає себевід будь-якого регресу (регрес — зворотня вимога про відшкодування сплаченоїсуми) включенням у індосамент слів «без обороту». Продавцем векселя, щофорфейтується зазвичай є експортер; він акцептує його в якості платежу затовари чи послуги і прагне передати усі ризики і відповідальність заінкасування форфейтеру (тобто банку, що обліковує векселя) в обмін на негайнуоплату готівкою.
Зазвичайфорфейтуванню підлягають торгові тратти або прості векселя, хоча теоретичнозаборгованість у будь-якій формі могла б бути форфейтованою. До меншвикористовуваних форм належить акредитив і відстрочені платежі, що випливаютьіз нього. Перевага простих і переказних векселів пояснюється їхнім вживанням уякості інструментів торгового фінансування протягом тривалого часу і властивоїїм операційної простоти.
Остаточнийвибір того або іншого платіжного засобу в міжнародних торгових і кредитнихугодах залежить від чисельних юридичних, економічних і політичних розумінь, щоне дозволяє використати якесь загальне правило.
Якщоімпортер не є першокласним позичальником, що користується безсумнівноюрепутацією, будь-яка заборгованість, яка форфейтується обов'язково повинна бутигарантована у формі аваля або безумовної і безвідзивної банківської гарантії,прийнятної для форфейтера.
Виконанняцієї умови є особливо важливим, якщо розглядати угоду як незворотну, тому що увипадку неплатежу з боку боржника, форфейтер може покластися тільки на цю формубанківської гарантії як на свою єдину гарантію.
Форфейтування— найчастіше застосовувана і важлива із середньострокових угод, тому що охоплюєтермін від 6 місяців до 5-6 років. Проте кожен форфейтер установлює своїтимчасові рамки, виходячи, головним чином, із ринкових умов для визначеноїугоди.
Прифорфейтуванні купівля векселів здійснюється із відрахуванням (дисконтом)відсотків авансом за весь термін кредиту. Експортер, таким чином, фактичноперетворює свою кредитну операцію по торговій угоді в операцію з готівкою. Уцьому випадку він відповідає одноразово лише за задовільне виготовлення іпостачання товарів, а також за правильне оформлення документів позобов'язаннях. Ця остання обставина разом із наявністю фіксованої процентноїставки, стягнутої за всю операцію на самому її початку, робить форфейтуванняцілком прийнятною послугою для експортера і відносно недорогою альтернативоюіншим сучасним формам комерційного рефінансування (погашення статейзаборгованості за рахунок знов отриманих кредитів).
Післятого, як форфейтер одержав вексель, має місце дисконтування, тобто утриманняузгодженої, знижки за відповідний період із номінальної суми векселя. Урезультаті дисконтування експортер одержує за вексель визначену суму готівки. Збоку експортера, операція на цьому завершена, оскільки він вже одержав оплатуза поставлені товари цілком, і за умовами угоди з форфейтером укладена з нимугода зворотньої сили не має. Операції по форфейтуванню рідко відбуваються заплаваючими дисконтними ставками.
Якуже згадувалося, величезна кількість зобов'язань, які підлягають форфейтуванню,приймає форму простих або переказних векселів, виставлених на боржникабенефіціаром і акцептованих боржником. Переважання цих форм боргових документіввизначається такими міркуваннями:
•популярність, тому що ці види зобов'язань існують в усьому світі із давнини.Багаторічний досвід користування такого роду документами веде до значногополегшення спілкування сторін-учасників і, як правило, сприяє швидкому ібезперешкодному здійсненню операцій;
•узгоджена на міжнародному рівні правова основа закладена Міжнародною конвенцієюпро комерційні векселі, (прийнята Женевською конференцією в 1930 p.). Цяконвенція — чіткий кодекс практичних дій. Хоча вона підписана лишепредставниками країн-учасниць, там були розроблені принципи, пізніше прийняті зовнішньоторговельнимзаконодавством більшості держав.
Іншимикредитними документами, також придатними для форфейтування, є рахунки дебіторіві відстрочені зобов'язання по акредитиву.
Форфейтерповинен визначити для себе характер угоди, тобто з'ясувати, з якими ціннимипаперами йому доведеться мати справу — фінансовими чи товарними. Фінансовівекселі — це цінні папери, випущені з метою акумуляції засобів, що позичальникнадалі може використовувати за своїм розсудом. Товарні ж векселі оформляються увипадку угод купівлі-продажу продукції. Однак границя між фінансовими ітоварними угодами у визначеній мірі розмита (скажемо, виписується вексель безздійснення торгової угоди, але потім отримані засоби використовуються дляпокупки яких-небудь товарів).
Великачастина векселів, які продаються на вторинному форфейтинговом ринку, єтоварними. Тому у випадку пропозиції фінансових паперів обов'язковим вважаєтьсяпопереднє письмове попередження про це. Якщо ця умова порушена, покупецьфінансових паперів має право зажадати анулювання угоди.
Форфейтерзавжди повинний мати на руках короткий опис угоди, що лежить в основі операційз векселями. Воно може бути отримане по телексі або факсу при попереднімобговоренні умов операцій.
Післятого як форфейтер з'ясує характер угоди, він повинний визначити наступне:
–Об'єм фінансування, валюта, термін.
–Хто є експортером і в якій країні він знаходиться? Це питання важливе, тому щохоча фінансування забезпечується без права регресу, існують обставини, при якихфорфейтер може висунути претензії експортеру. Кредитоспроможність експортератакож має значення. Крім того, форфеитер повинний перевірити дійсність підписівна векселях,
–Хто є імпортером і з якої він країни? Для перевірки вірогідності підписів івідповідності оформлення векселів законо давству форфеитер повинний точновизначити імпортера і його місцезнаходження.
–Хто є гарантом і з якої він країни?
–Чим оформляється борг, що піддягає форфетуванню: простим векселем, перекладнимі т.д.?
–Яким чином борг застрахований?
–Періоди погашення векселів, суми погашення.
–Вид експортованих товарів. Це питання цікавить форфейте-ра, по-перше, з поглядудоцільності всієї угоди, по-друге, з позиції легальності експорту.
–Коли буде вироблятися постачання товару? Дата повинна бути близька до датинадання фінансування. Важливо також і те, що гарант навряд чи зможе авалірувативексель доти, поки постачання не буде здійснена.
–Коли надійдуть документи, що підлягають дисконтуванню? Поки документи не будутьотримані, форфеитер не зможе перевірити і дисконтувати їх.
–Які ліцензії й інші документи за умовами контракту повинні бути представленідля постачання товарів? Форфеитер несе відповідальність за те, що не виникненіяких затримок у виконанні контракту, який ним фінансується.
–У яку країну буде зроблений платіж форфейтеру? Це важливо знати, оскількиплатіж у закордонний банк може затримати одержання засобів, і така затримкаповинна бути врахована при дисконтуванні паперів, існує також можливістьзаморожування засобів на рахунках владою країни, і ця можливість теж повиннабути врахована при розрахунку дисконту. Форфеитер може навіть відмовитися відугоди, якщо його не влаштовує банк, у який надійдуть засобу.
–Яка кредитоспроможність гаранта?
–Чи можна буде надалі продати папера за прийнятною ціною?
–Чи є які-небудь сумніви в кредитоспроможності, компетентності або експортераімпортера і на чому вони ґрунтуються?
–Чи існує можливість покупки даного боргу з обліком уже наявних у портфеліфорфейтера цінних паперів? Яка при цьому очікується ступінь ризику?
Післяцього форфейтер може називати свою тверду ціну.
Післятого як досягнута попередня домовленість про угоду, форфейтер посилає документиз пропозицією (телексом або листом) експортеру, що повинний письмовопідтвердити свою згоду. Форфейтер також перелічує документи, з якими йомунеобхідно ознайомитися до того, як він приступить до дисконтування векселів(ліцензія на експорт товарів, інші повідомні документи). Знайомство ззазначеною документацією повинне дати йому можливість переконатися в тім, щоугода здійсниться.
Колипропозиція буде прийнята експортером, він повинний підготувати серіюперекладних векселів або підписати угоду про прийняття простих векселів відпокупця. На даній стадії експортер повинний також одержати гарантію або авальна свої векселі. Крім того, він робить напис на векселях: «без права регресу».Таким чином, будуть готові всі документи, на основі яких форфейтер може зробитидисконтування, навіть якщо відвантаження товарів фактично ще придбаного їмоборотного документа. Якщо таким забезпеченням є аваль, то, наприклад, поанглійських законах таке зобов'язання вважається дійсним і аваліст як гарантнесе таку ж відповідальність, як і індосант документа.
Визначенняномінальної вартості векселів, які підлягають форфейтуванню. Якщо імпортер іекспортер домовилися, що платіж за товари або послуги буде здійснений шляхомвиписки середньострокових борових зобов'язань, експортерові необхідновстановити номінальну вартість цих векселів. Задача зводиться до встановленняспіввідношення відсотка за кредит і продажної ціни. Засоби встановлення цьогоспіввідношення можуть змінюватися.
Можназробити висновок. Форфейтування служить юридично найпоширенішим засобомрефінансування зовнішньо-торговельного комерційного кредиту.
Найважливішіпереваги форфейтування для експортера пов'язані, у першу чергу, із повнимперенесенням валютних, комерційних, політичних, переказних і інших видів ризикута форфейтера (банк), що робить форфейтування найкращим для продавця (ДодатокА, табл. 1).
Список літератури
1. Арчакова,О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О.Арчакова // Финансовые риски. — 2007. — N 2. — C.67-73
2. Банковскоедело [Текст]: учебник / Финансовая академия при правительстве РФ; ред. О. И.Лаврушин. — Изд. 4-е, стер. — М.: КНОРУС, 2006. — 768 с.
3. Бездітко,Ю. М. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О.Мануйленко, Г. А. Стасюк. — Херсон: Олді-плюс, 2004. — 272 с.
4. Валютнерегулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко,Г. А. Стасюк. — Херсон: Олді-плюс, 2004. — 272 с.
5. Віднійчук-Вірван,Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст]: навчальний посібник /Л.А. Віднійчук-Вірван. — Львів: Магнолія 2006, 2007. — 214 с.
6. Єпіфанов,А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навчальний посібник / А. О.Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. — Суми: ВТД «Університетськакнига», 2007. — 523 с.
7. Михайлів,З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст]:навчальний посібник / З. В. Михайлів, З. П. Гаталяк, Н. І. Горбаль; Мін-воосвіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». — Львів:Львівська політехніка, 2004. — 244 с.
8. Просистему валютного регулювання і валютного контролю [Текст]: декрет / Україна.Кабінет Міністрів. — [Б. м.: б. и.], 1993. — Б. ц.
9. Резнікова,О. О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання [Текст] / О. О.Резнікова // Фінанси України. — 2001. — N 7. — C.16-22
10. Руденко, Л.В.Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст]: підручник / Л.В. Руденко. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: ЦУЛ, 2007. — 632 с.
11. Хомутенко, В.П.Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text]: навчальний посібник / В. П.Хомутенко, В. В. Немченко, І. С. Луценко. — К.: ЦУЛ, 2009. — 474 с.
Додаток А
Таблиця1 Переваги і недолікифорфейтингових операційУчасники форфейтингових операцій Переваги Недоліки Експортер
— надання форфейтингових послуг на основі фіксованої ставки;
— фінансування за рахунок форфейтера без права регресу на експортера;
— можливість одержання готівки відразу після постачання продукції або надання послуг, що благотворно відбивається на загальній ліквідності, знижує обсяг банківських позик, дає можливість реінвестування засобів;
— відсутність витрат часу і грошей на керування боргом або на організацію його погашення;
— відсутність ризиків (усі валютні ризики, ризики зміни процентних ставок, а також ризик банкрутства гаранта несе форфейтер)
— простота документації і можливість швидкого оформлення вексельних боргових інструментів;
— конфіденційний характер даних операцій;
— можливість швидко упевнитися в тім, що форфейтер готов фінансувати угоду, оперативно погодити умови угоди;
— можливість заздалегідь одержати від форфейтера опціон на фінансування угоди по фіксованій ставці, що дозволяє експортеру заздалегідь підрахувати свої витрати і включити їх у контрактну ціну, розрахувати інші підсумкові цифри.
— необхідність підготувати документи таким чином, щоб на самого експортера не було регресу у випадку банкрутства гаранта, а
також необхідність знати законодавство країни імпортера, що визначає форму векселів, гарантій і авалю;
— можливість виникнення затруднень у випадку, якщо імпортер пропонує гаранта, що не влаштовує форфейтера;
— більш висока, чим при звичайному
комерційному кредитуванні, маржа форфейтера. Імпортер
— простота і швидкість оформлення документації;
— можчивість одержання продовженого кредиту по фіксованій процентній ставці;
— можливість скористатися кредитною лінією в банку.
— зменшення можливості одержати банкі-вський кредит при користуванні банківською гарантією;
— необхідність платити комісію за гарантію;
— більш висока маржа форфейтера;
— можливість виникнення труднощів з опла-тою векселя як абстрактного зобов'язання у випадку постачання некондиційних чи товарів невиконання експортером яких-небудь інших умов контракту. Форфейтер
— можливість легко реалізувати куплені активи на вторинному ринку;
— більш висока маржа, чим при операціях кредитування;
— простота і швидкість оформлення документації.
— відсутність права регресу у випадку
несплати боргу;
— необхідність знання вексельного
законодавства країни імпортера;
— відповідальність за перевірку кредитоспроможності гаранта;
— необхідність нести всі процентні
ризики до закінчення терміну векселів;
— неможливість зробити платіж раніш
терміну;
— ризик трансферту;
— ризик коливання валютних курсів. Гарант
простота оформлення угоди;
одержання комісії за свої послуги.
— абсолютне зобов'язання оплати
гарантованого їм векселя.