Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАТ "ПриватБанк"

Міністерство освіти і науки України
Університетсучасних знань
Кафедрафінансів, обліку і аудиту
ЗВІТ
зфінансово-економічної практики

Вступ
I. Структура таорганізація діяльності ЗАТ «ПриватБанк»
1.1    Предмет, мета ізавдання ЗАТ «ПриватБанку»
1.2    Організаційнаструктура ЗАТ «ПриватБанк»
1.3Розрахунково-організаційні показники економічної діяльності банку
II. Аналіз економічноїта маркетингової діяльності
2.1 Планово –економічна діяльність
2.2 Маркетинговадіяльність
2.3 Комерційнадіяльність
2.4 Управлінськадіяльність
III.Зовнішньоекономічна ЗАТ «ПриватБанку
3.1 Оцінка тапрогнозування конкурентноспроможності ЗАТ «ПриватБанку»
3.2 Загальнахарактеристика ринку на якому діє ЗАТ «ПриватБанк»
3.3 Експортно-імпортніоперації
3.4 Перспективи виходуЗАТ «ПриватБанку» на зовнішній ринок
IV. Орієнтаційнаструктура ЗАТ «ПриватБанку»
Висновки та пропозиції
Список використаноїлітератури
Додатки

Вступ
 
В умовах становлення та розвитку банківської системи Україниактуальна проблема аналізу діяльності банківських установ з метою оцінюванняїхньої інвестиційної привабливості, надійності та фінансової стійкості.
Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінкудосягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи,визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем. Він є відправним пунктомефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так ібанківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінськихрішень на всіх рівнях.
Сучасний комерційний банк являє собою упорядковану сукупністьресурсів (трудових, матеріально-технічних, фінансових іінформаційно-технологічних), що у взаємодії складають цілісне утворення зтакими новими властивостями, що відсутні в окремо узятого ресурсу ізабезпечують прибуткове надання клієнтам якісних продуктів і послуг.
Банки виступають основними інститутами кредитно-грошової системи.Саме вони організують обіг значної частини кредитних грошей, що займаютьдомінуюче положення в загальному обсязі грошової маси. Більш того, банки маютьу своєму розпорядженні можливість створювати такі гроші і тим самим Розвитокбанків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тіснопереплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючигосподарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотнопідвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивностісуспільної праці, збільшувати їхню пропозицію.
Об’єктомданого дослідження під час проходження виробничої практики по закінченню IVкурсу став ЗАБ «ПриватБанк».
Метою комплексної практики полягає в: закріплені теоретичнихзнань. Досягнення мети здійснюється через виконання наступних завдань:
1.Загальне ознайомлення зі структурою управління та організацією фінансовоїроботи ЗАБ “ПриватБанку”
2.Формування капіталу ЗАБ “ПриватБанку”
3.Організація кредитування в ЗАБ “ПриватБанку”
4.Організаціярозрахунків в ЗАБ “ПриватБанк”
5.Організація надання послуг в ЗАБ “ПриватБанку”
6. Аналізефективності фінансово-банківських послуг
Можна визначити такі основні переваги Приватбанку: найбільш широкамережа відділень, гнучкість в обслуговуванні і ставка на електронні технологіїІnternet Bankіng, E-commerce, ATM-Bankіng. Володіючи генеральною ліцензієюНаціонального банку України, Приватбанк здійснює весь спектр наявних навітчизняному ринку банківських послуг по обслуговуванню корпоративних іприватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Послідовно розширюючиспектр наданих послуг і їх якість, Приватбанк активно нарощує свою клієнтськубазу. На ринку корпоративного банківського обслуговування клієнти Приватбанку –більш 180 тисяч найбільших українських підприємств.
За станом на 1 січня 2004 року балансовий капітал одного з найбільшихукраїнських банків складає 1 032,8 млн. грн., збільшившись з початку року на86%. За підсумками року статутний фонд банку збільшився з 400 до 700 млн. грн.,розмір чистих активів складає 9 842 млн. грн. (ріст на 59%). Чистий прибутокПриватбанку за підсумками роботи в 2003 році складає 60,549 млн. грн. Насьогоднішній день Приватбанк обслуговує більш 164 тисяч корпоративних клієнтіві 94 тисячі приватних підприємців. Кредитний портфель банку з початку 2003 рокувиріс на 69% до 8 114 млн. грн. У 2003 році одним із пріоритетних напрямківроботи банку став розвиток сучасного комплексу послуг для фізичних осіб. Запідсумками року обсяг засобів фізичних осіб, притягнутих банком, досяг 4 300млн. грн. у тому числі депозитний портфель фізичних осіб – 3 327 млн. грн.Обсяг виданих банком споживчих кредитів у 2003 році збільшився вдвічі до 2,1млрд. грн. (частка банку на ринку споживчого кредитування України складає 24%).На 1 січня 2004 року Приватбанк обслуговує понад 5,5 мільйонів рахунківукраїнських громадян. Банк протягом року запропонував індивідуальним клієнтамряд нових, унікальних продуктів і послуг, серед яких миттєві пластикові карти,кредитні пластикові карти, карта «Найкращий подарунок», депозитні програми«Капітал», «Комбі» і ін. З початку 2003 року Приватбанк збільшив обсяг емісіїпластикових карт міжнародних платіжних систем Vіsa і MasterCard у 1,8 рази до4,1 мільйони карт, зберігши за собою лідируючі позиції на ринку (біля 43% ринкуемісії карт). Активними темпами розвивалася мережа обслуговування пластиковихкарт Приватбанку, що за станом на 1 січня 2004 року включає 1 138 банкоматів і13 675 POS-терміналів.

Розділ 1. Структура та організація діяльності ЗАБ«ПриватБанк»
1.1     Предмет, мета і завдання ЗАБ«ПриватБанку»
 
ЗАТ“Приватбанк” заснований 14 травня 1992 року. Він був одним із перших банків,який з'єднував усі держави СНД. Приватбанк став одним із перших українськихбанків, створених на основі приватного капіталу. Комерційний банк «ПриватБанк» єбанком, що розвивається найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючіпозиції банківського рейтингу країни. У банці працюють понад 31 тис.співробітників, з них 3 тис. — в головному офісі, розташованому вДніпропетровську [Додаток ].
Станомна 1 січня 2007 року розмір чистих активів ПриватБанку складає 33,777 млрд.грн. Статутний фонд банку складає 2,082 млрд. грн., власний капітал — 3,288млрд. грн. Кредитний портфель банку складає 28,768 млрд. грн., в тому числікредити фізичним особам — 11,564 млрд. грн. 2006 року склав 506,208 млн. грн.
Приватбанк- Лідер банківського ринку України. У 2007-му році Global Finance четвертий рікпідряд визнає Приватбанк кращим банком в Україні по рейтингу World’s BestForeign Exchange Banks 2007. ПриватБанк також має найбільш високий рівеньвпізнаваності серед населення без підказки: 64%. ПриватБанк є лідером середукраїнських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугамикористується понад 23% населення України.
ПриватБанкє універсальним банком – він надає повний спектр наявних на вітчизняному ринкубанківських послуг з обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів
Напідставі ліцензії Національного банку України №22 від 04.12.01р.[Додаток ],банк здійснює наступні операції:
— приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
— відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у томучислі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжнихінструментів та зарахування коштів на них;
— розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власнийризик.
Заумови отримання письмового Дозволу Національного банку України (№ 22-2 від29.07.03р. року та додатку до нього), банк також має право на:
— здійснення інвестицій у статутні капітали та акції інших юридичних осіб;
— здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншоїгрошової лотереї;
— перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
— операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошовогоринку, з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках, зфінансовими ф'ючерсами та опціонами;
— довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними тафізичними особами;
— депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних ціннихпаперів;
— операції з валютними цінностями;
— емісія власних цінних паперів;
— організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
— здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг).
Проводячипослідовну політику укріплення стабільності банку та вдосконалення якостіобслуговування, ПриватБанк вважає одним з пріоритетних напрямів своєї роботирозвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. Зараз банкпропонує громадянам України понад 150 видів найсучасніших послуг, серед якихпоточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчогокредитування, які здійснюються в партнерстві з провідними вітчизнянимиторговими, ріелтерськими компаніями та автовиробниками. ПриватБанк єуповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій та соціальної допомогигромадянам, а також з виплати компенсацій жертвам нацистських переслідувань.Сьогодні свою пенсію та соціальні виплати у ПриватБанку отримує понад 1,5мільйон громадян.
Національнамережа банківського обслуговування ПриватБанку, яка включає в себе 1 845 філійта відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищийрівень обслуговування практично у будь-якій точці країни. Широке колозакордонних партнерів ПриватБанку не лише демонструє його визнання якповноправного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше,дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов’язані з їхміжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує кореспондентські відносини знайбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різнихсегментах фінансового ринку. ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговуваннякредитних ліній Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР), Європейськогобанку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду,спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу.
ПриватБанкє визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток. На сьогодні банкомвипущено понад 6,74 мільйона пластикових карток (40% від загальної кількостікарток, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластиковихкарток банку працює 2 306 банкоматів, пластикові картки банку приймають дооплати понад 16 тисяч торговельно-сервісних точок по всій Україні. Наявністьширокої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє ПриватБанку активновпроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтамзаробітної плати з використанням пластикових карток.
ПриватБанктакож є лідером на ринку послуг фізичним особам. Так, понад 40% клієнтівбанків, які оформлюють кредити на купівлю побутової техніки, користуютьсякредитними програмами ПриватБанку. Також послугами ПриватБанку користуються27,8% усіх клієнтів депозитних програм, понад 26% клієнтів, які здійснюютьобмін валюти. Близько 21% клієнтів українських банків обирають ПриватБанк длявідкриття поточного рахунку та понад 15% користуються послугами банку під часздійснення грошових переказів.
ПриватБанкздійснює такі послуги, як:
-         Поточні рахунки (відкриття/закриттяй обслуговування поточних (в т. ч. пенсійних) рахунків у валюті й гривні);
-         Депозити   (оформлення йобслуговування депозитних вкладів, ощадні сертифікати, депозитна пластиковакартка) [Додаток ];
-         Споживче кредитування:     
·         розстрочка
·         авто в кредит
·         кредитні ліміти на ПК
·         кредитування під заставукоштів і забезпечене порукою
-         Пластикові картки      
·         Емісія особистих пластиковихкарток (в т. ч. пенсійних)
·         Продаж дисконтних карток
·         Видача готівки й поповненняпластикових карток
·         Видача виписок по картці
·         Залучення на обслуговуванняз GSM-banking, Інтернет-banking (Приват24).
-         Розрахункові операції
·         Прийом і виплата терміновихпереказів у гривні й валюті PrivatMoney [Додаток ]
·         Прийом комунальних та іншихплатежів від населення
·         Неторговельні операції       
·         Продаж карток VisaTravelMoney, VTM Cash Passport
·         Продаж карток Privat Travel
·         Купівля й продаж дорожніхчеків
·         Оплата чеків компанії GlobalRefund (Tax Free)
·         Прийом на інкасо платіжнихдокументів: іменних чеків й старих банкнот, монет і банкнот країн єврозони
·         Купівля/продаж іноземноївалюти
·         Продаж/купівля золота запопередніми заявами
-         Соціальні послуги(здійснення зарахування пенсій й соціальних виплат на пенсійні й соціальнірахунки; здійснення виплат жертвам переслідувань нацистів);
-         Супутні послуги:        
·         Прийом оплати запередплачені послуги операторів мобільного зв‘язку й IP-телефонії, Інтернетпровайдерів [Додаток ];
·         Прийом оплати за електроннупередплату на газети і журнали, квитки, оголошення;
Інноваційнаполітика ПриватБанку орієнтована на вдосконалення на українському ринкупринципово нових, провідних банківських послуг, які надають клієнтам новіможливості управління своїми фінансами. ПриватБанк першим в Українізапропонував своїм клієнтам послуги Інтернет-банкінгу «Приват24» таGSM-банкінгу, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів таPOS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв’язку таIP-телефонії.
Надійністьта якість банківських операцій, які проводяться, багато в чому залежать віддосвіду та компетентності спеціалістів банку. Сьогодні персонал банку – цекоманда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішуватинайскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківськомуобслуговуванні. На сьогодні у банку працюють понад 23 тисячі співробітників, ізних 2 400 – у головному офісі банку. Середній вік працівників банку становить34 — 35 роки. Більшість працівників ПриватБанку (75%) мають вищу освіту, якавідповідає профілю займаної посади. У банку створені сприятливі умови дляотримання вищої та післядипломної освіти, понад 50% співробітників щорічнопідвищують свою кваліфікацію.
Увідділенні Васильківського КГРУ «ПриватБанк» робочий колектив складається з 8чоловік, посадові обов’язки яких детально описані в (додатку1).
Основнамета – забезпечити найвищу якість послуг клієнтам як в Україні, так і поза їїмежами. Принципи роботи — відповідальність, чіткість, своєчасність та гнучкістьв проведенні операцій. Прагнучи активно працювати в усіх регіонах України,ПриватБанк продовжує розвиток регіональної мережі, котра в 2002 роцізбільшилась на триста відділень. Також банк має намір розширити мережу своїхпредставників в країнах СНД і далекого зарубіжжя.
Предметомдіяльності є організація і здійснення банківських операцій на грошовому івалютному ринках, а також діяльність в межах, встановлених законодавствомУкраїни, виконання банківських операцій та надання інших послуг на підставідозволу.
Місіябанку – бути найнадійнішим універсальним банком України, орієнтованим наінтереси клієнтів усіх форм власності і надавати повний спектр послуг у всіхсегментах фінансового ринку.
1.2     Організаційна структура ЗАБ«ПриватБанк»
 
Організаційна структура банку:
Функціонування банку забезпечує гнучка організаційна структурауправління (ОСУ), яка обумовлена тим, що ПриватБанк є міжрегіональнимуніверсальним та системним банком із розгалуженою мережею філій та відділень повсій території Україні та за її межами.
ОСУ ПриватБанку є однієї з найбільш прогресивних як серед банківУкраїни, так і банків Східної Європи. По суті вона є комбінованою, тому щомістить ознаки широко розповсюджених у світовій практиці видів ОСУ:
·         горизонтальна (площинна), оскільки в ній виділено лише 3 рівні управління:
— вищий – (Головний офіс);
— середній – (Головні регіональні управління, Регіональні управління, Самостійніфілії);
— нижчий – (відділення).
·         лінійно-функціонально-штабна, тому що в ОСУ сформовано штаби при Голові Правління, при ДиректорахГРУ, РУ та філій;
·         дивізіональна клієнто- іфункціонально-орієнтована, тому щовиділено підтримуючі й бізнесові дивізіони (напрямки), які зорієнтовані накомплексне обслуговування певних груп клієнтів або виконання комплексуоднорідних функцій;
В структуріЗАТ «Приватбанку виділяються:
-         бізнесові доходні напрямки, котрі отримують дохід у результаті прямого контакту із клієнтами.Їх 9 на 2008 р;
-         бізнесові керуючі (витратні)напрямки, які займаються, восновному, управлінням і координацією діяльності РП та частково вступають упрямий контакт із клієнтами. Їх на 2008р. є 10;
-         підтримуючі напрямки, що забезпечують необхідні умови, для функціонування інших напрямківдіяльності підрозділів банку, при цьому не вступаючи в прямий контакт із клієнтами.Таких напрямків у банку 15.
Дляпідготовки, обговорення та прийняття стратегічних і важливих тактичних рішень безпосередньопід керівництвом Голови Правління функціонують колегіальні органи:
ü   Правління Банку;
ü   Стратегічний комітет;
ü   Кредитний комітет;
ü   Бюджетний комітет;
ü   Комітет з питань безпеки.
-         дивізіональна продуктова, тому що в межах окремих бізнесів виділяються підрозділи, щоспеціалізуються на розробці й просуванні до клієнтів однорідних продуктів абопослуг;
-         дивізіональна регіональна, оскільки регіональна мережа структурних підрозділів ПриватБанкупредставлена у всіх адміністративно-територіальних центрах України та АвтономнійРеспубліці Крим, підрозділи банку функціонують також у всіх містах обласного підпорядкування,районних центрах та в найбільш перспективних населених пунктах.
Станомна 01.01.2009р. до складу ПриватБанку входять:
·         Головний офіс, розташованийу м. Дніпропетровськ — Україна;
·         Регіональні підрозділи ускладі 37 філій, у тому числі філія на Кіпрі, та 3236 відділення.
Представництва:
·         м. Київ, Україна;
·         м. Москва, РосійськаФедерація;
·         м. Алмати, РеспублікаКазахстан;
·         м. Лондон, Велика Британія;
·         м. Пекін, Китайська НароднаРеспубліка.
-         мережна — наявність пов'язаних (дочірніх) банків і компаній;
-         проектно-матрична, тому що в межах ОСУ банку часто створюються тимчасові проектнігрупи для реалізації конкретного проекту або робочі групи для вирішення важливихзавдань.
Організаційна структура Васильківського відділення КГРУ ЗАБ «ПриватБанк»
В м.Васильківзнаходиться Васильківське відділення КГРУ ЗАБ «ПриватБанк» за дресою: вул.Грушевського, 17А, м. Васильків, Київська область, 08600, Україна,380-4471-5-37-89.
Керівниквідділення Васильківського КГРУ «ПриватБанк» — Баранова Л.Н
Основне завдання:Відповідає за роботу відділення з питання виповнення ними основних плановихпоказників, виконання бюджету відділення, виконання програми відділення позбільшенню кредитного портфеля, забезпечення його мінімального ризику,створення системи моніторингу кредитів з моменту видачі і до повного йогопогашення, а також забезпечення потреб відділення кредитними ресурсами у виглядізалишків засобів на розрахункових рахівницях і депозитів юридичних осіб.
Старшийфахівець корпоративного бізнесу відділення гр Б / Старший економіст (БабинецТ.Г.). Основне завдання: Забезпечення правильностіопераційно-розрахункової роботи, що проводиться, з погляду законності івідповідності нормативним актам і внутрішнім розпорядженням, а також надаватиширокий спектр послуг юридичним особам, з метою отримання максимального доходувід операцій, що проводяться. Забезпечувати складання звітності і її передачу впідрозділи банку. Проводити бухгалтерські проводки по рахунках фізичних осіб,здійснювати авторизацію і проводити видачу наявних грошових коштів по пластиковихкартах і пенсійним рахункам, і іншим засобам фізичних осіб.
Фахівецькорпоративного бізнесу відділення гр Б/ Економіст (Ролик Ю.Ю.). Основнезавдання: Вести у відділенні напрям роботи по щоденному залученню юридичнихосіб на обслуговування /розрахунково-касове, кредитне та ін. у банк.
Фахівецьіндивідуального бізнесу відділення гр Б/ Економіст (Монастирецкая К.В.). Основнезавдання: Здійснювати діяльність з метою надання максимального спектрупослуг фізичним особам, забезпечення потреб банку в кредитних ресурсах,отримання максимальної прибутковості від активних операцій і послуг длянаселення.
Фахівецьіндивідуального бізнесу відділення гр Б/ Економіст (Козоріз В.Н.). Основнезавдання: Здійснювати діяльність з метою надання максимального спектрупослуг фізичним особам, забезпечення потреб банку в кредитних ресурсах,отримання максимальної прибутковості від активних операцій і послуг длянаселення.
Фахівецькорпоративного бізнесу відділення грБ/ Економіст (Линейцева Т.П.). Основне завдання:       Виконувати роботу по розрахунковій касі обслуговуваннюклієнтів — юридичних, фізичних осіб з метою забезпечення правильності операційно-розрахунковоїроботи, що проводиться, з погляду законності і відповідності нормативним актамі внутрішнім розпорядженням, а також надавати широкий спектр послуг юридичнимособам, з метою отримання максимального доходу від операцій, що проводяться.
Касир- операціоніст 2 кат відділення гр Б/ Касир-операціоніст (Реус В.Ю.). Основнезавдання: Здійснювати прийом комунальних платежів від населення іпроведення платежів від фізичних осіб за товари і послуги.
Розташуваннябанкоматів в м.Василькові:Розташування Адреса № Банкомату Банкiвський модуль Вiйськове мiстечко, 11 CAKI6421 Базар вул.Володимирiвська, 39 CAKI7940 Супермаркет вул.Грушевського, 19 CAKI6953 Вiддiлення банку вул.Грушевського, 6а CAKI6209 ФОП Мороз Л.П. вул.Фрунзе, 32 CAKI7939
1.3 Розрахунково-організаційні показники економічної діяльностіБанку
 
Передумовою ефективної діяльності ЗАТ “ПриватБанку” якспецифічного господарського товариства виступає створення відповідної ресурсноїбази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку зрізних джерел та використовуються ним для здійснення активних операцій.
Фінансовий стан банку — це комплексне поняття, яке відображаєсистему показників, які характеризують наявність, розміщення і використанняфінансових ресурсів.
Первісну роль у цьому процесі відіграє формування власногокапіталу банку.
Капітал банку– це фонд ресурсів, що були внесенізасновниками, акціонерами (учасниками) банку, і належать їм. Він складається ізстатутного фонду, загальних резервів і фондів банку та нерозподіленогоприбутку.
Структуракапіталу ПриватБанку не є сталою за якісним складом і змінюється протягом рокузалежно від багатьох факторів, зокрема від якості активів, використанняприбутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо [Таблиця1.1].
Власний капітал ПриватБанку — це величина, яка визначається шляхомрозрахунку. Вона містить ті статті власних коштів (і навіть залучених), які заекономічним змістом можуть виконувати функції капіталу банку. Основні елементивласних коштів, тобто основні фонди, створені згідно із законодавством, ірезерви, утворені за рахунок внутрішніх джерел з метою підтримання діяльностібанку, входять і в капітал банку, якщо вони в доповідають таким принципам:
·  стабільність;
·  субординація стосовно прав кредиторів;
·  відсутність фіксованих нарахувань доходів.        
Під власним капіталом ПриватБанку слід розуміти спеціальностворювані фонди і резерви, призначені для забезпечення його економічноїстабільності та погашення можливих, збитків, які перебувають у користуваннібанку впродовж усього періоду його функціонування. Капітал банку містить: статутнийкапітал, Резервний капітал, засновницький прибуток, нерозподілений прибутокпоточного і минулого років, залишений у розпорядженні банку, резерви напокриття різноманітних ризиків і виконує ряд найважливіших функцій у діяльностібанку.
Власний капітал ПриватБанку складається із статутного фонду,спеціальних фондів банку, загальних резервів, нерозподіленого фінансовогорезультату минулих років, фінансового результату поточного року і фондупереоцінки основних засобів [Таблиця 1.2]. Статутний фонд є основнимкомпонентом власного капіталу банку, а інші елементи в сукупності — додатковимикомпонентами. При цьому додатковий капітал, за міжнародними стандартами, неможе перевищувати основний капітал.
Формула визначення власного капіталу банку:
 
К=ОК+ДК, де
 
К— власний капітал банку;
ОК— основний капітал банку;
ДК—додатковий капіталбанку.
У фінансовій звітності власний капітал банку являє собоюнефіксовану, неконтрактну частину вимог до активів банку. Такі вимоги виникаютьна момент внесення власниками коштів у статутний фонд банку. Тому власнийкапітал банку можна також обчислювати за формулою:
 
К=А-З, де
де К— власний капітал банк);
А — активи банку;
3 — зобов'язання банку.
Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів –достатність капіталу розкриваєдостатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різнихризиків:
К достатності = (власний капітал / активи загальні) * 100 %
Нормативне значення має бути не менше 10 %.

К достатності 2009 = (203954 / 2889121) * 100 % = 7,06 %
К достатності 2008 = (195644 / 1547770) * 100 % = 12,6 %
У 2008 році цей показник становив 12,6 %, а в 2009 році цей показникзнизився на 5,54 %.
Коефіцієнт захищеності власного капіталу характеризує співвідношення капіталізованих активів і власногокапіталу. Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість:
 
К = (активи капіталізовані / власний капітал) * 100 %
Нормативне значення має бути не менше 10 %.
К захищеності 2009 = (85172 / 203954) * 100 % = 41,8 %
К захищеності 2008 = (60918 / 195644) * 100 % = 31,1 %
У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008роках без порушень.
Станом на 1 січня 2008 року власний капітал складає 3,288 млрд.грн. Власний капітал банку є тим фундаментом, на якому будується вся спорудабанківських операцій. Чим міцніший фундамент, тим міцніший банк. Основнимифункціями власного капіталу банку є: захисна, регулятивна та оперативна.
Регулятивна функція власного капіталу ПриватБанку, полягає впринципі адекватності або достатності, — обсяг власного капіталу повиненвідповідати обсягу активів банку з урахуванням ступеня їхнього ризику. Цяфункція пов'язана із зацікавленням суспільства у підвищенні надійностібанківської системи країни. Центральний (національний) банк звичайнорегламентує діяльність комерційних банків, виходячи з розміру власного капіталукожного банку. Як правило, при цьому встановлюються вимоги до мінімальногорозміру статутного фонду і власного капіталу, а також припустимі співвідношенняміж власним капіталом і активами з метою обмеження кредитних та інвестиційнихоперацій.
Часткавласного капіталу банку у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сферіматеріального виробництва співвідношення власного і позиченого капіталів інше.Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капіталстановить 50% загального капіталу, для комерційного банку ж достатнімвважається 8%. Це зумовлено специфікою банківської діяльності.
Банккористується переважно чужими грошима, а власні кошти призначені передусім длястрахування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриттяпоточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капіталкомерційного банку виконує в основному захисну функцію. Функція ж забезпеченняоперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріальноговиробництва постає головною, для власного банківського капіталу є другорядною.Однак роль власного капіталу комерційного банку як джерела забезпечення йогооперативної діяльності на перших порах після його утворення є досить відчутною.За рахунок власного капіталу фінансується придбання меблів, організаційної такомп’ютерної техніки, будівництво або оренда банківських офісів, упровадженнясистем банківського захисту, банківських технологій і систем зв’язку.
Статутнийкапітал ПриватБанку у формі АТ створюється шляхом випуску та продажу двох видівіменних акцій – звичайних та привілейованих. Власники звичайних акцій берутьучасть в управлінні банком і поділяють з ним усі його доходи, збитки та ризики.Якщо комерційний банк не одержує прибутку, власники звичайних акцій неотримують дивідендів, їм нічого не гарантується і при ліквідації банку.
Привілейованіакціїдають право їхнім власникам на отримання фіксованогорозміру дивідендів, що не залежить від отриманого банком прибутку. Власникипривілейованих акцій у разі ліквідації комерційного банку та розподілу йогомайна мають переваги: їм повертається вартість привілейованих акцій, однакпісля того, як будуть задоволені грошові вимоги кредиторів банку.
Власнийкапітал банку буває:
1. Основний:
– статутний фонд;
–         резервний фонд;
–         емісійні різниці;
–         фонди економічногостимулювання;
–         нерозподілений прибутокминулих років;
–         несформований резерв заактивними операціями.
2. Додатковий:
– резервидля покриття можливих втрат за виданими кредитами;
–         загальні резерви;
–         резерв переоцінки основнихзасобів;
–         резерв за стандартноюзаборгованістю інших банків.
Капіталкомерційного банку виконує такі функції:
ü   захисна – для страхування інтересів вкладників та кредиторів тапокриття збитків від банківської діяльності;
ü   забезпечення діяльності комерційного банку (доходи повинніперевищувати витрати)
ü   регуляторна діяльність.
Основніпоказники фінансово-господарської діяльності ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Платоспроможністьбанку – здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошовихзобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашенняактивів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками ісумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів тазазнаних витрат.
За2008 р. обсяг регулятивного капіталу банку збільшився на 2 464 235 тис. грн.(47,17%) і склав 7 688 393 тис. грн.
Основнийкапітал збільшився на 3 046 657 тис. грн., за рахунок:
— збільшення статутного фонду за рахунок внесків акціонерів в сумі 1 515 000тис.грн. та капіталізації прибутку в сумі 1 456 632 тис. грн.;
— збільшення резервного фонду на 75 333 тис. грн.
Додатковийкапітал зменшився на 577 251 тис. грн., за рахунок:
— отримання прибутку звітного року в обсязі 1 291 776 тис. грн. (зменшення йогообсягу за 2008 рік на 242 386 тис. грн.);
— збільшення обсягу нарахованих доходів, що призвело до зменшення додатковогокапіталу на 404 746 тис. грн.;
— зменшення обсягу субординованого капіталу на 26 726 тис. грн. (за рахунокамортизації субординованого боргу та скасування дозволу на врахування коштів докапіталу банку);
— зменшення результатів переоцінки основних засобів в результаті їх продажу на 8601 тис. грн.;
— збільшення обсягу резервів під стандартну заборгованість на 52 296 тис. грн.;
— зростання прибутку минулих років на 52 914 тис. грн.
Обсягвідрахувань збільшився на 5 172 тис. грн. за рахунок здійснення вкладень удочірні компанії.
Загальнийобсяг активів, зважених на відповідні коефіцієнти ризику, на кінець року був нарівні 76 219 400 тис. грн. Зростання ризикових активів за методикою НБУ (безурахування внесених постановою Правління НБУ №458 від 27.12.2007р. змін дометодики розрахунку активів в частині додавання до активів сукупної сумивідкритої валютної позиції та 50% від обсягу розриву між активами та пасивамистроком більше року) за рік склало 25 430 621 тис. грн., або 54,08%. Данезростання обумовлено збільшенням обсягів кредитування банків, юридичних тафізичних осіб.
Нормативплатоспроможності станом за 31.12.2008р. був на рівні 10,09% (при нормі ненижче 10%), у порівнянні з 29.12.2007р. його рівень зменшився на 1,02%.
Середньозваженезначення показника достатності капіталу (Н3) банку протягом січня–жовтня 2008р.знаходилося на рівні 7,44%, що задовольняє нормативним вимогам НБУ (не меншеніж 4%). З листопада 2008р. було введено новий норматив Н3 – нормативспіввідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, нормативне значенняН3 – не менше ніж 9% (починаючи з 01.03.2009р.). Протягом листопада-грудня2008р. середньозважене значення показника співвідношення регулятивного капіталудо сукупних активів (Н3) становило 9,18%.
Протягомроку існуючий обсяг капіталу дозволяв банку виконувати всі нормативні вимогиНБУ щодо ризиків і достатності капіталу. Вищенаведене зростання активівсупроводжувалося одночасним хеджуванням ризиків — зростання страхових фондів зарік склало 5 230 515 тис.грн. Проведення і нарощування активних операцій банкуздійснювалось в рамках підтримки нормативного рівня показникаплатоспроможності; проведення роботи з контролю і керування ризиковимиактивами, встановлення лімітів по нарощуванню ризикових активів длярегіональних підрозділів банку.
Важливимджерелом формування та збільшення ресурсної бази виступають депозитні операції.
Депозитнимиопераціямиє пасивні операції банку по залученню грошових засобівюридичних та фізичних осіб у національній та іноземній валютах у виглядівкладів, депозитів шляхом зачислення їх на відповідні рахунки на визначенихумовах.
Депозит – це гроші, передані у банки їх власниками длязбереження та зарахування на банківських рахунках.
Бувають депозити строкові та за вимогою.
Збереження клієнтів у вкладах за вимогою зберігаються на рахунках,які відкриваються банками кожному клієнтові, з цього рахунка в будь-який моментможна зняти готівку або, за вимогою клієнта, перерахувати на інші рахунки убанку. Частина цих ресурсів використовується банками для забезпеченнянеобхідного рівня залишків на кореспондентському рахунку в НБУ. Приватбанк єучасником системи гарантування вкладів населення. Згідно Закону України«Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансовоїкризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №639-VIвід 30.10.2008 р, розмір повернення коштів по вкладам, враховуючи відсотки, зарахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 05.11.08 р. збільшенодо 150 000 гривень[Додаток ].

Розділ 2. Аналіз економічної, маркетингової, комерційної тауправлінської діяльності
 2.1Планово-економічна діяльність
Розвиток банківської системи, її надійність в умовах ринковоїекономіки великою мірою залежать від стану і якості аналітичної роботи уцентральному банку країни та комерційних банках. Аналіз діяльності банкуповинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлюватипозитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішеннязагальних проблем.
Банки на ринку діють із різною ефективністю. Але простежуєтьсятака закономірність: далеко позаду залишають конкурентів ті, хто бездоганнообслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінюючи ефективністьдіяльності банку, надзвичайно важливо звіряти її з вимогами ринку.Кваліфіковано зроблений економічний аналіз діяльності банків є джерелом цінноїінформації для самих банків, юридичних та фізичних осіб (як потенційнихклієнтів банку), Національного банку України.
Кожна з перелічених сторон-контрагентів у процесі аналізу дбає провласні цілі.
Комерційні банки ставлять перед собою такі завдання:
— визначити, як зробити банківські доходи якісними і стійкими;
— дотриматися всіх вимог щодо ліквідності;
— підтримувати капітал у стані адекватності й достатності;
Аналіз прибутковості, ліквідності й достатності капіталу банку даєзмогу оцінити ефективність управління, конкурентоспроможність банку на ринкупослуг, а також зважити вплив фінансової політики держави на діяльністьбанківської системи в цілому.
Економічна робота у банку, як і визначення класукредитоспроможності позичальника, аналіз стану обліку та звітності, укладанняугод, обов’язково передбачає аналіз фінансового стану банку, на основі якого:
·         приймаються управлінські рішення;
·         координується діяльність різних підрозділів і служб;
·         з’ясовується об’єктивна оцінка результатів діяльності установи іперспектив її розвитку;
·         визначається надійність і фінансова стійкість банку-партнера,клієнта, кореспондента.
Юридичні та фізичні особи, проаналізувавши опубліковані баланси ізвіти про прибутки та збитки, приймають рішення щодо доцільностіспівробітництва з тим чи іншим банком.
Національний банк України на основі аналізу діяльності банківпрогнозує ситуацію на кредитних ринках країни, робить висновки щодо стійкостіта надійності банківської системи в цілому, контролює виконання банкамивстановлених економічних нормативів.
Основним об’єктом аналізу є комерційна діяльність кожного окремогобанку. А суб’єктами водночас можуть бути і комерційні банки, і їхніконтрагенти, серед них — центральний банк, інші кредитні установи, аудиторськіфірми, реальні й потенційні клієнти та кореспонденти, інші юридичні та фізичніособи.
Основна мета аналізу діяльності банку — забезпечити оптимальнуструктуру активних і пасивних операцій задля отримання і кінцевому підсумкумаксимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільністьі надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.
Аналіз фінансових форм звітності — це процес оцінки поточного йминулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності.Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозмайбутніх результатів діяльності банку.
Аналіз діяльності комерційного банку включає:
·         оцінку стану та результатів діяльності банку на момент проведенняаналізу;
·         порівняння стану та результатів діяльності банку за вибранийперіод;
·         порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльностіінших комерційних банків;
·         узагальнення результатів аналізу та підготовку рекомендацій дляприйняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення діяльності банку.
При оцінці стану і результатів діяльності банку необхідно:
-         провести аналіз структури активних і пасивних операцій;
-         визначити значення показників, які характеризують достатністькапіталу і ліквідність балансу банку, та виконання нормативів, встановленихНаціональним банком;
-         провести аналіз прибутковості діяльності банку.
Серед нормативів ліквідності розраховуються такі:
·   норматив миттєвої ліквідності;
·   норматив загальної ліквідності;
·   норматив співвідношення високоліквідних активів (Ва) до робочихактивів (Ра).
Миттєва ліквідністьсигналізує про здатність установи банку покрити коштами в касі тана коррахунку частину залучених коштів в національній валюті. Норматив миттєвоїліквідності розраховується як співвідношення суми грошових коштів до депозитіввсього:
 
К мл = (грошові кошти / депозити всього) *100%
Нормативне значення має бути не менше 20%.

К мл 2009 = (140934/187237)*100% = 75,3%
К мл 2008 = (59060/221369)*100% = 26,7%
У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008роках без порушень.
Загальна ліквідністьхарактеризується відношенням зобовязань банку незалежно від строкуїх виконання до активів незалежно від строку їх надходження. Розраховується цейнорматив як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобовязань банку(З):
 
К зл = А / З * 100%
Значення цього нормативу має бути не менше 100 %.
К зл 2009 = (2889121/2685167)*100% = 107,6 %
К зл 2008 = (1547770/1352126)*100% = 114,5 %
У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008роках без порушень.
Коефіцієнт відношеня високоліквідних активів до робочих
Норматив співвідношення високоліквідних активів (Ва) до робочихактивів (Ра) банку характеризує питому вагу високоліквідних активів (Ва) уробочих активах (Ра) і розраховується за формулою:
 
К = Ва / Ра * 100%, де
 
Високоліквідні активи = грошові кошти та залишки в НБУ, кошти вінших банках, інвестиції
 

Активи робочі = ОЗ + Нематеріальні активи
Нормативне значення показника має бути не менше 20%.
К 2009 = (140934+52630+736695+24+37232+1078)/85172 *100% = 1137 %
R 2008 = (59060+31709+362312+1592+1305+1522)/60918 *100% = 751 %
Отже, питома вага високоліквідних активів у робочих активах у 2009та 2008 роках становить набагато більше за нормативне значеня, що свідчить продостатність коштів, щоб покрити свої зобовязання.
Аналіз структури активних і пасивних операцій може біти ясним ікількісним. При якісному аналізі активних операцій визначаються напрямкивикористання коштів банку, а при аналізі пасивних операцій — джерела власних ізалучених коштів. При кількісному аналізі активних операцій спочатку слідвизначити виконання нормативу мінімального розміру обов’язкових резервів,депонованих в Національному банку. Далі визначаються відносна вага напрямківвикористання коштів банку, за якими можна оцінити їх значимість в активнихопераціях. При кількісному аналізі пасивних операцій можна аналогічно визначитивідносну вагу різних джерел коштів банку, за якими оцінюється стратегія, якавикористовується керівництвом банку в роботі по залученню коштів. Деталізаціякількісного аналізу активних і пасивних операцій буде, звісно, залежати віддетальності інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.
При аналізі достатності капіталу і ліквідності балансу банкунеобхідно, насамперед, розрахувати відповідні показники (коефіцієнти), наоснові яких можна перевіряти виконання нормативів, встановлених для комерційнихбанків НБУ. До таких нормативів належать:
-         мінімальний розмір статутного капіталу;
-         граничне співвідношення між розміром статутного капіталу банку ісумою його активів з урахуванням оцінки ризику;
-         показники ліквідності балансу;
-         максимальний розмір ризику а одного позичальника.
При виявленні порушень нормативів НБУ може пред’явити засновникамкомерційних банків вимоги про проведення заходів щодо фінансового оздоровленнябанку (збільшення капіталу, зміна структури активів тощо). Нормативи длякомерційних банків, встановлені НБУ, можуть бути як директивними, обов’язковимидо виконання, так і оцінними, рекомендованими для аналізу діяльності тафінансового стану комерційних банків.
Крім вказаних показників для більш повного аналізу достатностікапіталу і ліквідності балансу банку доцільно розрахувати і інші показники(коефіцієнти), які використовуються в практиці банків і приводяться вспеціальних вітчизняній і зарубіжній літературі.
Аналіз прибутковості діяльності комерційних банків включає:
-         розрахунок показників, які характеризують прибутковість діяльностібанку в цілому;
-         якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат;
-         аналіз прибутковості окремих операцій банку.
При аналізі прибутковості діяльності банку в цілому можуть бутивикористані показники (коефіцієнти) прибутковості (рентабельності), якізастосовуються в практиці роботи банків.
Якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат банку можебути проведено аналогічно вищевикладеному аналізу структури активних і пасивнихоперацій. При цьому деталізація аналізу структури доходів і витрат також будевизначатися детально інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.
При аналізі прибутковості окремих операцій банку повиннівраховуватися отримані доходи, а також прямі та непрямі витрати на їхпроведення. В зарубіжних банках такому аналізу приділяється особлива увага,оскільки на його основі можна скоротити обсяг менш прибуткових операцій ізбільшити обсяг більш прибуткових, реорганізувати структурні підрозділи банкутощо.
При порівнянні стану і результатів діяльності банку за вибранийперіод також може бути проведено якісний і кількісний аналіз. При якісномуаналізі роблять висновки про активність банку в сфері розширення йогодіяльності як по залученню коштів нових категорій вкладників, так і попроведенню нових видів операцій, пов’язаних з розміщенням коштів банку. Прикількісному аналізі можна зробити висновки при зміни значущості окремихоперацій в діяльності банку, а також про поліпшення чи погіршення показників,які її характеризують.
Порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльностіінших банків необхідне для оцінки ролі та місця банку в кредитно-фінансовійсистеми країни, а також для більш повної оцінки ефективності його роботи.
Узагальнення результатів проведеного аналізу дозволяє визначитифактори, які впливають на діяльність банку, і підготувати рекомендації поприйманню управлінських рішень, спрямованих на її поліпшення. 2.2Маркетингова діяльність
Маркетингце одна з управлінських функцій банку, що покликана сприяти збуту банківськихпродуктів шляхом організації вивчення ринку, проведення рекламної політики івласне продажу продукції. Ці завдання маркетингу реалізуються на рівнісередньої ланки управління банком — відділу маркетингу.
Тимчасом у маркетингу є і інша сторона, пов'язана з розробкою стратегії розвиткуорганізації. З одного боку маркетинг – це комплекс взаємозв'язаних елементів, щовизначає правила роботи організації на ринку.
Докомплексу маркетингу входять:
-    дослідження ринку;
-    організація збуту;
-    система просування товарівна ринок (реклама, паблик рилейшз, стимулюючі заходи);
-    цінова політика;
-    розробка нових продуктів;
-    управління маркетингом.
Зіншого боку, маркетинг — це концепція управління організацією, філософія бізнесу.Ця концепція є повною протилежністю збутового підходу. Вона полягає в тому, щобпропонувати клієнтам саме те, що потрібний в даний момент на ринку.
Концепціямаркетингу вперше була сформульована фірмою «Дженерал електрик» вкінці 50-х років як інтегрована, орієнтована на споживача і прибуток філософіябізнесу. У основі концепції маркетинга лежать три принципи:
ü   орієнтація на споживача;
ü   прибуток як основа діяльності будь-якої фірми;
ü   координація зусиль всіх служб і підрозділів організацій з поглядупоставлених цілей.
Фірми,що орієнтується на концепцію маркетингу, вводять в структуру управління посадувіце-президента або директора по маркетингу, який часто є першою особою післяпрезидента і відповідає за розробку стратегії розвитку організації.
У80-і роки на Заході виникло поняття стратегічного маркетингу, яке продовжилоеволюцію маркетингу. Стратегічна концепція маркетингу означає зсув акценту ізспоживача (клієнта) або продукту (послуги) на зовнішнє оточення фірми. Щобдосягти успіху, маркетолог повинен знати споживача в контексті, який включаєконкуренцію, урядову політику і регулювання, ширші економічні, політичні ісоціальні чинники макросередовища, які і визначають еволюцію ринку імаркетингу.
Загостренняконкуренції приводить до того, що все більше значення в банківській діяльності маєвизначення якнайкращої маркетингової стратегії, що дозволяє направляти ресурсив ті сегменти ринку фінансових послуг, які в даний час приносять максимальнийприбуток.
Збірінформації, аналіз і прогноз кожного з елементів системи маркетингу в банці, виявленняйого конкурентних переваг повинні знайти своє віддзеркалення в стратегії управліннямаркетинговою діяльністю. Стратегія показує, як досягти поставлених цілей, вонавизначає, де, коли і як банк надаватиме послуги клієнтам.
Маркетингв банці можна визначити як стратегію виявлення і використання потребсуспільства в послугах банку в комерційний цілях.
Глибинаопрацьовування окремих питань маркетингу може бути різній залежно від масштабудіяльності банку, загальній стратегії його розвитку і кваліфікації фахівців, щозаймаються питаннями маркетингу. У загальному випадку найповніше питаннямаркетингу повинні бути розроблені при ухваленні особливо важливих длядіяльності банку рішень, таких, як плановане збільшення статутного капіталу,розширення географії діяльності банку, зокрема відкриття філій і представництв,а також інших рішень, що враховують значущі зміни в умовах зовнішньогосередовища і внутрішньої організації банку.
Умаркетинговій діяльності банку ціна виконує важливу функцію: узгодженняінтересів банку і клієнтів. Особливістю ціноутворення в банці є відсутністьчіткого взаємозв'язку споживної вартості банківської послуги і її ціни. Зіншого боку, покупці банківських послуг, особливо якщо вони є постійними клієнтамибанку, можуть ви процесі переговорів впливати на ціну, добиваючись певнихзнижок.
Звичайно,у міру розвитку ринкових відносин роль ціни як основи купівельного виборузнижується, вона все більше поступається місцем неціновим чинникам: репутації банку,сервісу, рекламі і так далі Проте в Україні маніпулювання цінами як і раніше є важливимзасобом конкурентної боротьби за клієнтів, найстарішим і найпростішим з поглядутехнічного виконання.
Різноманіттяфункцій реклами, універсальний і всеосяжний характер цієї форми маркетинговихкомунікацій роблять необхідним більш глибокий аналіз її окремих різновидів.
Розрізняютьтакі різновиди маркетингу:
*власне рекламу (advertising), що інформує про виробника товарів і послуг,формує і підтримує образ (image) рекламодавця. Така реклама оплачуєтьсярекламодавцем відповідно до тарифів на розміщення рекламного звертання взасобах масової інформації (ЗМІ);
*сейлз промоушн (Sales promotion) – діяльність з реалізації комерційних ітворчих ідей, що стимулюють продажі продуктів або послуг рекламодавця, нерідков короткі строки, шляхом спеціалізованих заходів на місцях продажу (знижки,змагання, розіграші);
*директ-маркетинг (Direct marketing) –направлені комунікації з окремимиклієнтами, фірмами, компаніями, які постійно підтримуються, сюди належить,наприклад, директ-мейл – поштове розсилання;
*паблік рілейшнз (Public relation) передбачає використання засобів масовоїінформації з метою здійснення престижної реклами, спрямованої на доброзичливеставлення до компанії-рекламодавця (статті в пресі, прес-конференції, престижнірозділи виставок).
Цілі,що досягаються за допомогою елементів вищеназваного комплексу, такі:
*реклама – створення образу компанії, товару, послуги, досягнення обізнаностіпро них у потенційних клієнтів;
*сейлз промоушн – спонукання до здійснення купівлі товару, послуги, стимулюванняроботи товаропровідної мережі;
*директ-маркетинг – встановлення довгострокових двосторонніх комунікацій міжкомпанією-рекламодавцем і клієнтом-споживачем;
* паблікрілейшнз – досягнення високої суспільної репутації компанії.
Сферадіяльності реклами включає:
*Стратегічне планування з погляду поставлення цілей, визначення меж ринку,забезпечення асигнувань та розробки творчого підходу і планування використаннязасобів реклами (план реклами);
*Ухвалення тактичних рішень з кошторису витрат під час вибору засобів реклами(бюджет реклами), розробки графіків публікацій і трансляції оголошень(медіапланів);
*Складання рекламних оголошень, включаючи підготовку тексту, макета, художнєоформлення та їх виробництво.
Іміджевареклама банку – ця реклама покликана закріпити назву та образ банку угромадській свідомості, пов'язати його логотип з тими сегментами ринку, які длябанку є пріоритетними.
Головнамета іміджевої реклами:
*створення асоціативного образу бренду, який емоційно близький споживачеві;
*донесення до споживача місії бренду;
*формування довіри до марки.
Іміджевареклама, як правило, переважно емоційна, тому її не можна «перенавантажувати»інформацією. Вона повинна допомогти споживачеві зорієнтуватися: «це – мій брендабо не мій бренд» (відштовхуючись від розподілу на «мій світ» і не «мій світ»).
Іміджевареклама представляє достоїнства банку, що вигідно відрізняють його відконкурентів. Мета іміджевої реклами – закріплення і розвиток іміджу банку якстабільного, надійного фінансового інституту, що володіє обширною філіальноюмережею, і який викликає довіру до банку та його послуг.
Існуєбагато нестандартних рекламних ходів, які можна віднести до іміджевих.
Наприклад,з липня 2007 р. НЗМіР ПриватБанку вводить по системі іміджеві значки згумористичними фразами, основною метою яких є знімання напруги під часспілкування клієнтів і співробітників, можливість відчути себе на «одному боці»з клієнтом.
Незайвим у цьому розділі буде згадати про таке поняття як бренд.
Бренд(за визначенням Валентина Перції) – послідовний набір функціональних, емоційнихта самовиразних обіцянок цільовому споживачеві, які є унікальними,важкоімітованими, значущими [Додаток ].
Уцьому визначенні кожне слово має смислове навантаження, що відображаєхарактеристики бренду.
Функціональністьозначає, що бренд, який обіцяє певний товар, зобов'язаний надати саме цей (а неякий-небудь інший) товар.
Емоційність– це сфера відчуттів, які відчуває споживач стосовно певного бренду. Тобтобренд – спосіб самовираження споживача, інструмент створення іміджу.
Унікальністьбренду – «родзинка» – набір індивідуальних ознак, обов'язковою умовою якого єзначущість і практична користь для споживача.
Важкоімітованістьбренду означає те, що в самій його суті закладена здатність захисту цьоготовару від конкурентів. Що важче імітувати «родзинку», то досконаліший бренд.
Нерідкоплутають два близькі поняття — бренд і торговельну марку. Слід пам'ятати, щоторговельна марка – поняття юридичне, офіційне, тоді як бренд існує лише вголовах споживачів.
Зусіх видів реклами іміджева – найскладніша. Існують різні методи формуванняпозитивного іміджу банку:
*Інформування громадськості про внесок банку в розвиток регіону, про діяльність,що сприяє зростанню добробуту району, міста, країни в цілому;
*Освітлення в ЗМІ підсумків роботи банку (баланси), виступи в ЗМІ керівниківбанку і регіональних підрозділів;
*Спонсорство, участь банку в соціальних, культурних, освітніх програмах регіону;
*Заснування стипендій, премій, проведення конкурсів та інших заходів, що маютьсуспільний резонанс.
ПриватБанкзнаходиться на такому рівні розвитку, що для його подальшого розвитку необхідновикористовувати маркетинг події – інструмент стратегічного позиціонування, якийпов'язує бренд з певною соціальною подією, робота з якою може створити «кредо»,або «систему цінностей» бренду і в результаті значно поліпшити його іміджевесприйняття, привести до наміру споживачів зробити покупку, а також збільшитикількість лояльних споживачів.
Програмамаркетингу подій найчастіше здійснюється у вигляді стратегічного альянсукомпанії з благодійною організацією, що працює в обраному напрямку, або увигляді роботи безпосередньо із соціальним явищем.
Ціліпрограми:
*створення іміджу ПриватБанку як соціально орієнтованої організації, нівелюваннянегативних якостей у сприйнятті бренду банку;
*залучення утримувачів пластикових карток до програми з благородною місією –порятунок життя дітей, що дозволить клієнтам пишатися своїми діями і якнаслідок – збільшення транзакцій, підвищення лояльності клієнтів до банку;
*залучення нових корпоративних клієнтів і зміцнення відносин з уже існуючими, атакож із урядовими організаціями;
*створення безпрецедентного прикладу позиціонування фінансової структури наринку України за допомогою маркетингу події.
Місіябанку часто виражається у вигляді гасла – фірмового девізу, зміст якогозмінюється дуже рідко. Ідеально, коли у фірмовому девізі відбивається специфікадіяльності і назва банку, тобто коли девіз унікальний і належить саме данійорганізації. Наприклад, новий девіз ПриватБанку: «Новому стадіону — новітехнології продажу квитків», або: «Користуйся часто, сплачуйвчасно!».
2.3 Комерційна діяльність
 
Сектор по комерційній діяльності (кредитний відділ) — цеструктурний підрозділ «ПриватБанку», ціллю якого є отримання прибутку шляхом залученнятимчасово вільних грошових коштів у одних осіб та надання іншим особам, якімають потребу в позичкових коштах. В своїй діяльноті сектор по комерційнійдіяльності взаємодіє з бухгалтерією банку, контролює правильність відображенняв обліку операцій відділу, з відділом кредитування та фінансування, з відділомбезпеки, юридичним відділом, відділом координації діяльності банку.
На кінець 2008 року результати від банківських операційПриватБанку були такими: активи банку збільшилися протягом року на 47,04відсотки та склали 80 165 465 тис. грн. значною мірою завдяки зросту на 70,08відсотка обсягу наданих кредитів (Таблиця 2.1).
Таблиця 2.1.Рядок Найменування статті 2008 рік 2007 рік 1 2 3 4 1
Кредити, що надані органам державної
влади та місцевого самоврядування - - 2 Кредити юридичним особам 47 175 994 23 418 919 3 Кредити, що надані за операціями репо 3 393 5 706 4 Кредити фізичним особам-підприємцям 560 830 569 943 5 Іпотечні кредити фізичних осіб 4 002 356 2 948 738 6 Споживчі кредити фізичним особам 7 696 729 5 160 854 7 Інші кредити фізичним особам 14 993 025 10 535 729 8 Резерв під знецінення кредитів (8 607 224) (3 936 636) 9 Усього кредитів за мінусом резервів 65 825 103 38 703 253
Таким змінам посприяло активне просування банком різних видівкредитування юридичних та фізичних осіб задля втілення стратегічної мети.
За звітний рік зобов’язання банку збільшились на 46,49 відсотківта склали 71 969 781 тис. грн. Ці зміни відбулись в основному за рахунокпривернення банком коштів:
— коштів клієнтів — збільшились на 19 187 372 тис. грн.,
— коштів банків — збільшились на 3 656 618 тис. грн.,
— та залучення коштів на умовах субординованого боргу — збільшились на 363 102 тис. грн. (Таблиця 2.2).
Таблиця 2.2.Рядок Найменування статті 2008 рік 2007 рік 1 2 3 4 1 Субординований борг, що наданий юридичним особам 1 241 711 889 296 1.1 Субординований борг, що наданий фізичним особам 58 045 47 358 1.2 усього 1 299 756 936 654
Власний капітал ПриватБанку зріс на 52,08 відсотків та склав 8 195683 тис. грн. значною мірою завдяки збільшенню Статутного капіталу банку на 2971 632 тис. грн. за рахунок внесків акціонерів банку. За станом на кінець дня31.12.2008 року сплачений Статутний капітал ПриватБанку склав 5 684 882 тис.грн. (Баланс, Таблиця 2.3).
Чистий прибуток від діяльності банку за 2008 рік склав 1 291 776тис. грн., що є на 15,8 відсотків або 242 386 тис. грн., менше, ніж прибуток за2007 рік (Звіт про фінансові результати). Значною мірою на фінансовий результатвплинув зріст витрат від здійснення операцій, а саме:
— процентних витрат (Таблиця 2.4), які у порівнянні з 2007роком збільшився на 71,96%,
— комісійних витрат (Таблиця 2.5), які у порівнянні з 2007роком збільшився на 72,27%.
Регулятивний капітал, розрахований за методикою Національногобанку, збільшився протягом року на 47,17 відсотків, та становив 7 688 393 тис.грн.
2.4 Управлінська діяльність
Нормативно-правовабаза
Вимогидо ліквідності банків:
Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасневиконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю міжстроками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконаннязобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напряміввикористання коштів (надання кредитів, інші витрати).
Ліквідними активами є кошти в касі, які відкриті в Національномубанку та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані вготівкові чи безготівкові кошти.
Банківська діяльність піддається ризику ліквідності — ризикунедостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризикутого, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов’язаннями узв’язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів уплатіжні засоби без суттєвих втрат.
У зв’язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю,підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих насебе зобов’язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів,забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами,формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякіснихактивів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимогвкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів. З метою контролю за станомліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності:миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткостроковоїліквідності (Н6).
Положення Національного банку України «Про кредитування»
Це Положення визначає правові основи надання, використання іповернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб’єктами, що виникаютьу процесі кредитування.
Система кредитних органів:
1. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитніустанови, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасновиступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільнихкоштів.
Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банкуУкраїни на право проведення операцій з валютними цінностями, можуть виступати вролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів в іноземній валюті.
Банківська система шляхом надання кредитів організовує йобслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподілу ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.
Форми кредиту
2. Суб’єкти господарської діяльності, а також фізичні особи можутьвикористовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий,іпотечний, бланковий, консорціумний, споживчий тощо.
(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національногобанку N 79 (z0207-03) від 05.03.2003)
Види банківського кредиту
Кредити, які надаються банками, поділяються:
3. — за строками користування
а) короткострокові — до 1 року,
б) середньострокові — до 3 років,
в) довгострокові — понад 3 років.
Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше непередбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання(зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів зпозичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків зайого користування.
Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасовихфінансових труднощів, що виникають у зв’язку із витратами виробництва та обігу,не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання,поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредитиможуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можутьбути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючихосновних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.
ПриватБанк надає такі послуги:
Приватна особа
·         Автомобіль в кредит
–         АвтоКредит за 30 минут (автопроизводства стран СНГ и отечественного производства)
–         АвтоКредит за 30 минут(иномарки, а также авто марки Daewoo, Chevrolet)
·         Банківські метали
·         Вживаний автомобіль в кредит
-    АвтоКредит за 30 минут (б/у,иномарки, а также авто марки Daewoo, Chevrolet)
-    АвтоКредит за 30 минут (б/у,пр-ва стран СНГ и отеч. пр-ва)
·         Депозити
-    Депозитная акция«Капитал плюс»
-    Комби
-    Копилка
-    Копилка детям [Додаток ]
-    Максимальный доход
-    Пенсионный накопительный [Додаток]
-    Приват-вклад
-    Срочный пенсионный
-    Стандарт
-    Стандарт с ежемесячнойвыплатой процентов
-    Текущий счет пенсионера
·         Земельна ділянка в кредит
·         Кредит на придбаннянерухомості
-    Кредиты на покупку жилья(первичный и вторичный рынок) [Додаток ]
-    На покупку квартиры(вторичный рынок) через Государственное ипотечное учреждение
·         Кредитні пластикові карти [Додаток]
·         Обмін валюти
·         Оренда індивідуальних сейфів
·         Особисті пластикові карти [Додаток]
·         Поточні рахунки
·         Розрахунковий-касовіоперації
·         Споживче кредитування
-    Быстрые наличные
-    Под обеспечение квартир навторичном рынке и домов с приватизированной землей
-    Программа «Товары врассрочку»
-    Событийное кредитование икредиты под поручительство
Юридична особа
·         Автомобіль в кредит
·         Банківські метали
·         Депозити
·         Довгостроковий кредит
·         Короткостроковий кредит
·         Кредити для приватнихпідприємців
·         Кредити длясільгосппідприємств
·         Кредитні пластикові карти
·         Міжнародні кредитні лінії
·         Обмін валюти
·         Овердрафт
·         Оренда індивідуальних сейфів
·         Поточні рахунки
·         Розрахунковий-касовіоперації
Розділ 3. Зовнішньоекономічна ЗАБ «ПриватБанку
3.1 Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАБ «ПриватБанку»
 
Прианалізі конкурентів необхідно виділити ключових або найбільш небезпечнихконкурентів, вивчити їх маркетингову, операційну і фінансову стратегію, оцінитистратегічні можливості. Зазвичай конкурентами банку на ринку банківських послугє три стратегічні групи:
ü   банки, розташовані на тій же території;
ü   великі, а також спеціалізовані банки з інших регіонів, що формуютьфіліальні мережі;
ü   різноманітні небанківські фінансові установи.
Всю інформаціюпро конкурентів можна розділити на дві групи: формальна і якісна інформація.
Формальнаінформація:
-    організаційно-правова форма,основні пайовики або засновники;
-    величина статутногокапіталу;
-    наявність валютної ліцензії,ліцензії на здійснення операцій з дорогоцінними металами, генеральна ліцензія;
-    наявність і розмірифіліальної мережі;
-    перелік основних видівпослуг;
-    інші кількісні дані (банки-кореспонденти,найбільш крупні клієнти і так далі).
Якіснаінформація
-    репутація конкурентів;
-    престиж, популярність банків;
-    рівень обслуговування уконкурентів;
-    прихильність клієнтів;
-    рекламна стратегія;
-    інші якісні характеристики,наприклад, стратегія розвитку.
Якіснаінформація відображає суб'єктивну думку співробітників банку про діяльністьконкурентів. Вона може бути доповнена відгуками клієнтів, фахівців-експертів.Без усесторонньої інформації про конкурентів неможливо визначити своїконкурентні переваги, ефективно просувати послуги на ринок, а головне — розробити грамотну стратегію розвитку банку.
Дослідженняринку і власних можливостей банку дозволяє визначити конкурентні переваги банку- ті матеріальні і нематеріальні активи банку, а також сфери діяльності, які стратегічноважливі для банку і які дозволяють йому обійти конкурентів. Володіння конкурентнимиперевагами дозволяє зайняти міцну позицію на ринку. На практиці конкурентніпереваги банку можуть мати різноманітні форми:
*         імідж банку;
*         висока якість послуг, щонадаються;
*         величина статутного капіталуі активів;
*         наявність валютної абогенеральної ліцензії;
*         стійка клієнтура;
*         кореспондентська мережа;
*         система розрахунків і спектрпослуг, що надаються;
*         наявність філіальної мережіі перспективи її розширення;
*         дієва реклама;
*         кваліфікація працівників,грамотний менеджмент, накопичений досвід роботи і так далі
Основнінапрями досягнення конкурентних переваг — це диференціація здійснюваної діяльності,розширення спектру банківських послуг, що надаються, і зниження величинивитрат, хоча можуть бути і інші направлення реалізації конкурентних переваг,наприклад " піонерська стратегія" — ранній вихід на ринок з новоюпослугою.
Усучасній економічній ситуації не всякому банку під силу обслуговувати всікатегорії клієнтів, часто це і мало ефективно. Багато банок усвідомлюють, щотреба виділити свій сегмент ринку, своє коло клієнтів і розвивати послуги,орієнтуючись на цих клієнтів, тобто реалізовувати стратегію диференціації.
Диференціаціяприпускає пристосування послуг до потреб певних груп споживачів і клієнтівбанку, створення у клієнта відчуття унікальності послуги, що надається йому. Урезультаті однотипні послуги, навіть у разі їх повної ідентичності за якістю іціні, не сприймаються споживачами як замінники, а розглядаються як унікальні.Відбувається формування стійких споживчих переваг, стійких зв'язків «банк — клієнт», а це утрудняє вихід на ринок нових, невідомих фінансово-кредитнихорганізацій.
Джереломунікальності послуги, що надається, може бути:
*         репутація і визнане ім'ябанку (імідж);
*         якість послуг і зручністьобслуговування (слушний час роботи
*         обслуговування по вихіднихднях, приємна обстановка);
*         орієнтація на запити іпобажання клієнта;
*         консультаційна діяльність;
*         кваліфікація і досвідпрацівників;
*         новий вигляд операцій іпослуг;
*         місце розташування банку;
*         доступність послуг для клієнтів- філіальна мережа.
Закордоном широко застосовується диференціація якості однотипних послуг, в основіякої лежать різні чинники: ціни (звичайні і ексклюзивні); цільові сегменти(масові і індивідуальні послуги); канали збуту (послуги надаються банківськими автоматами,відділеннями банку, консультаційним центром).
Зпогляду клієнтів, критеріями якості банківського обслуговування є: швидкістьобслуговування, терміновість проведення операцій, години роботи банку,наявність помилок і неточностей в роботі, якість консультування. Клієнтзіставляє якість послуг банку з їх цінами.
Для банкукритеріями якості є: швидкість внутрішніх робочих процесів, рівень витрат навиправлення допущених помилок, продуктивність праці, мотивація працівниківбанку і інші чинники, які зіставляються з рівнем витрат на виробництво банківськихпослуг.
Очевидно,що в управлінській діяльності необхідно враховувати обидві групи критеріївякості.
Надумку американських дослідників найбільш важливим критерієм для визначенняякості банківських послуг клієнтом є кваліфікація обслуговуючого персоналу іоточення.
Роботаз клієнтами вимагає від банківського фахівця не тільки відмінної економічноїпідготовки, але і хороше знання основ психології, ділової етики, уміння вестипереговори. У багатьох випадках клієнтові складно або практично неможливооцінити головного вимірника якості послуг — кваліфікацію банкіра. Тому великезначення навколишнього оточення і наявності додаткових послуг: особиста увага, ввічливість,обслуговуючого персоналу, спілкування на мові клієнта, уміння слухати.
Длябанків важливий також захист своїх конкурентних переваг — це перш за всезабезпечення режиму контролю вхідної і вихідної інформації і секретностіінформації про внутрішню діяльність.
Длявиявлення і аналізу конкурентних переваг корисно систематизувати інфромацію увигляді таблиці, в якій такі чинники як: величина капіталу, менеджмент,банківські технології, якість інформації, фінансові інновації, кореспондентськамережа, культура обслуговування, рекламна кампанія, репутація банку, якістьпослуги — порівнюються з аналогічними показниками інших банків. Такий аналіз необхіднийдля позиціонування — визначення позицій банку на ринку.
Скажімо,конкурентними перевагами Приватбанку є широка мережа філій і значний комплекс послугдля населення: прийом комунальних, податкових, страхових платежів і зборів, виплатапенсій, пособій і заробітної плати. І як наслідок цього, Приватбанк зберігаєсильні позиції в операціях з гривневими і валютними внесками, як українців такі представників інших країн, будучи при цьому членом Фонду гарантуваннязаощаджень. Часто найважливішою характеристикою на ринку є частка ринку.3.2Загальна характеристика ринку на якому діє ЗАБ «Приватбанк»
Будь-яка організація, у тому числі і банк, діє в постійно змінних умовах,які характеризують середовище маркетингу. Аналіз цього середовища зводиться доспостереження за змінами макросередовища, яке непідконтрольне банку ідослідженням ринку, на якому працює банк.
Метоюаналізу ринку є отримання інформації про нові ринкові можливості, а такожпотенційні проблеми і погрози, з якими може зіткнутися банк. Дослідження ринкудозволяє визначити конкурентні переваги банку на даному ринку і розробити маркетинговустратегію, основану на використанні цих переваг. Отже, інформація про ринокнеобхідна працівникам банку для ухвалення ефективних управлінських рішень.
Зазвичайпроцес дослідження ринку включає наступні складові:
1.Загальні характеристики ринку банківських послуг.
2.Стан конкуренції на ринку банківських послуг.
3.Основні споживачі.
4.Тенденції розвитку зовнішнього середовища, непідконтрольні банку.
Загальніхарактеристики ринку банківських послуг
При описізагальної ситуації на ринку банківських послуг необхідно врахувати наступні чинники:
ü   перспективи і тенденції зміни даного ринку;
ü   умови роботи іноземних банків на даному банку;
ü   співвідношення банківської і небанківської сфери;
ü   потенційну ємкість ринку банківських послуг;
ü   географічні (регіональні) межі ринку, на якому працює даний банк,перспективи розширення;
ü   ступінь монополізації даного ринку;
ü   інші важливі характеристики.
ПриватБанк є одним із найбільших операторів міжбанківського ринкуУкраїни, встановлює кореспондентські відносини з відкриттям і без відкриттякореспондентських рахунків (проведення документарних операцій, операцій зторгового фінансування, казначейські операції).
ПриватБанк у 2008 році мав змогу проводити операції поторговельному фінансуванню в лімітах понад 500 млн. доларів США з відомішимибанками світу: JP Morgan Chase Bank, Bank of Tokyo-Mitsubishi, Commerzbank AG,The Bank of New York, BNF-Bank AG, Bank Austria Creditanstalt, UBS AG, DresdnerBank, Hypo Vereinsbank, Bank Gesellschaft Berlin, Fortis, UniCredit, CreditSuisse, Banka UBAE, Bayerische Landesbank, Deutsche Bank, SEB Bank та інші.
На ПриватБанк встановили ліміти на проведення довгостроковихоперацій по торговельному фінансуванню такі страхові агентства світу якEULER-HERMES (Німеччина), COFACE (Франція), SACE (Італія), OeKB (Австрія), CESCE(Іспанія), EGAP (Чехія), US-EXIM (США), GIEK (Норвегія), EKF (Данія), KUKE(Польща), EDC (Канада).
На міжбанківському валютному ринку ПриватБанк здійснює наступніоперації:
— приймає участь у Торговій сесії по валютам 1-ої та 2-ої групКласифікатора НБУ;
— на міжнародному валютному ринку з валютами 1-ої та 2-ої групКласифікатора НБУ;
— з готівковою валютою;
— з банківськими металами.
ПриватБанк має найбільшу кількість кореспондентських рахунківсеред українських банків як з банками-резидентами, так і нерезидентами. Добрерозвинута мережа коррахунків забезпечує максимально швидке проведеннярозрахунків з контрагентами — резидентами та нерезидентами.
Станом на кінець дня 31.12.2008 року загальна кількість лоро іностро рахунків склала понад 500. Кореспондентські рахунки ПриватБанку відкритів 66 банках 28 країн, у т.ч. у 12–х банках України (27 рахунків), у 3-х банкахСША (3 рахунки) і в 15 банках Євросоюзу (40 рахунків).
Також в процесі своєї діяльності ПриватБанк взаємодіє з багатьмазовнішніми організаціями.
3.3     Експортно-імпортні операції
В КБ«Приватбанк» здійснення валютних операцій покладено на валютнийвідділ.
КБ«Приватбанк» виконує наступні операції:
·         купівля та продаж іноземноївалюти на міжбанківському валютному ринку України за національну валюту;
·         міжнародні перекази«Western Union»;
·         розрахунки заекспортно-імпортними операціями;
·         здійснення валютно-обміннихоперацій;
·         термінові грошові перекази“PrivatMoney”.
Клієнтбанку – резидент може купувати іноземну валюту на міжбанківському ринку длявиконання власних зобов’язань перед нерезидентами.
Порядоккупівлі банком іноземної валюти на міжбанківському ринку за дорученням клієнта:
v   клієнт подає до банку договір з нерезидентом, за яким будездійснюватись операція, на яку купується іноземна валюта;
v   клієнт подає до банку вантажно-митну декларацію (у разі імпорту);
v   клієнт заповнює: заявку на купівлю валюти в двох примірниках, якадійсна на протязі 90 днів (для юридичних осіб — Додаток № 20), платіжне доручення(для фізичних осіб — Додаток №21);
v   клієнтом подається копія платіжного доручення на перерахуваннякоштів на рахунок 2900 в сумі за прогнозним курсом угоди;
v   банк формує реєстр заявок клієнтів для придбання іноземної валютина УМВБ в 2-х примірниках і разом з супровідним листом відсилає до ДПІ длявідмітки;
v   після відмітки ДПІ реєстр відсилається до НБУ для отриманняпогодження за допомогою електронної пошти, що НБУ не заперечує щодо здійсненняоперації купівлі іноземної валюти.
До10 годин ранку заявки відсилаються на валютну біржу, де здійснюється операціякупівлі іноземної валюти.
Вобов’язковому порядку 1% від гривневого еквіваленту перераховується доПенсійного фонду України у день зарахування придбаної суми іноземної валюти.
Вразі продажу іноземної валюти за дорученням клієнта останній заповнює заявку напродаж іноземної валюти (для юридичних осіб – Додаток №22).
Всіугоди по валютообмінних операціях повинні відображатися відповідними проводкамипо балансовим рахункам 2800 і 2900. Зарахування і списання коштів на зазначенірахунки можу здійснюватись лише в кореспонденції з кореспондентськими рахункамифілії та пасивними рахунками клієнтів.
Передпочатком розрахунку необхідно перевірити наявність коштів: при продажу коштів віноземній валюті – на рахунку клієнта або на рахунку 2900 к.91, призначеногодля здійснення обов’язкового 50% продажу; при купівлі — на рахунку 2900 /980 –кошти, які клієнт перераховує з поточного рахунку платіжним дорученням накупівлю іноземної валюти включаючи комісійну винагороду; — на рахунку 2909/980–сума збору до Пенсійного фонду.
Даліпід час виконання операції за НОСТРО-рахунками на підставі виписок від банку –кореспондента закриваються рахунки 3540 і 3640:
— списання з НОСТРО-рахунку проданої валюти:
Дт 3640Кт 1500
— зарахування на НОСТРО-рахунок придбаної валюти:
Дт 1500Кт 3540
Післяпроведення операції перевіряється правильність її проведення. Якщо сальдорахунків (2800, 2900) не дорівнює нулю, з’ясовуються причини розбіжностей тавиправляються помилки. При відсутності розбіжностей роздруковуються зведенімеморіальні ордери за кожною угодою і разом з підтверджуючими документамипередаються контролеру.
Зведенімеморіальні ордери підшиваються в валютні та гривневі документи дня.
Перекази за допомогою системи «PrivatMoney».
Якщоклієнту необхідно відправити або отримати терміново кошти в іноземній валюті закордон або із-за кордону, він може зробити це за допомогою системи«PrivatMoney». Грошові кошти можна переслати в одну із 185 країнсвіту.
Дляцього необхідно заповнити заяву:
— для переказу коштів;
— дляотримання коштів.
Клієнтповинен пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу.
Клієнт,що здійснює переказ, отримує пароль, а особа, що отримує кошти повинна знатийого для одержання суми переказу.
Працівникведе аналітичний облік за допомогою:
— Журналу обліку переказів іноземної валюти із-за кордону, одержаних фізичнимиособами без відкриття поточних рахунків в іноземній валюті;
— Журналу обліку переказів іноземної валюти за межі України, відправленихфізичними особами без відкриття поточних рахунків в іноземній валюті;
Вжурналах вказується: № п/п, дата переказу, прізвище, ім’я та по батькові,документ, що засвідчує особу, код валюти, сума на користь резидентів чинерезидентів.
Однієюз традиційних послуг банку є обмінні операції, що здійснюються через обмінніпункти банків. Курси купівлі-продажу іноземних валют в касі банку та в пунктахобміну установлюється банком щоденно до початку робочого дня, згідно з наказомпо банку за підписом керівника банку та скріплений печаткою банку.
Принадходженні на користь клієнта коштів в іноземній валюті вони підлягаютьпопередньому зарахуванню в повній сумі на розподільний рахунок 2603. У разінадходження коштів на користь клієнта відділення:
Дт 1500Кт 3901 (із зазначенням призначення платежу)
Філіїзасобами електронної пошти ОДБ відсилається валютне повідомлення (077). У разінадходження коштів на користь клієнта ГК:
Дт 1500Кт 2603
Приотриманні засобами пошти ОДБ валютного повідомлення від ГК про надходженнякоштів на користь клієнта відділення:
Дт 3900Кт 2603
Протягом5-ти наступних днів, кошти з розподільного рахунку підлягають обов’язковомупродажу в розмірі 50% надходження у іноземній валюті:
Дт 2603Кт 2900 – 50% від обов’язкового продажу
Обов’язковийпродаж здійснюється на МВРУ і тільки ГК банку та частка експортних надходженьпісля обов’язкового продажу зараховується на поточний рахунок клієнта:
Дт 2603Кт 2600 – не підлягають продажу
Клієнтповинен надати до банку копії документів, що підтверджують експортну операцію.Отримані документи перевіряються та підшиваються у справу клієнта.
Працівникбанку реєструє експортну операцію в «Журналі реєстраціїекспортних/імпортних операцій».

Індивідуальне завдання: Організація та контроль виконання рішень
 
Організація виконання рішень — це специфічна діяльність керівника,яка завершує управлінський цикл. У процесі організації виконання рішення вінстикається з реальною ситуацією, яка найчастіше відрізняється від ідеальної.
Слід враховувати, що керівник організовує не свою власнудіяльність, а працю інших людей, тому організацію виконання рішень також слідорганізовувати. Завдання полягає в оптимальній побудові структури комунікаціїуправлінських працівників і виконавців. У зв'язку з цим можна виділитикомунікації, які найчастіше зустрічаються в організації: ланцюжкову, багатозв’язкову, зіркову, ієрархічну.
При ланцюжковій структурі комунікації рішення, яке передасться іодного кінця в інший, стає відомим усім виконавцям і всіма обговорюється. Всізв'язки в такій комунікації однакові, а командний стиль керівника відсутній.Така структура взаємовідносин розпадається, якщо порушують ся зв'язок між двомаучасниками комунікації.
При багато зв’язковій структурі комунікації всі її учасники пов'язаніміж собою. Вона відзначається достатньою стійкістю і швидкістю передачіінформації. Відношення командування яскраво виражені. В практиці управліннявона найбільш часто зустрічається на рівні первинного колективу.
При зірковій структурі комунікації яскраво виявляється«комутатор-керівник», через якого передаються всі завдання. Всізв'язки зосереджуються на керівникові. Стійкість і швидкість передачіінформації невисокі.
Для ієрархічної структури комунікації характерні яскраво вираженікомандні відносини. Проміжні ступені одночасно є підлеглими і командними.
Організаційно-управлінські рішення оформляють у вигляді наказу аборозпорядження, після чого вони набувають сили. Однак велика кількість рішеньмігрує в організації у вигляді усних розпоряджень, завдань, побажань та іншихкеруючих директив. Головне завдання менеджера полягає в тому, щоб організувативиконання такого рішення, забезпечити координацію і контроль виконання.
Таким чином, організація виконання рішень немислима без контролю.Контроль виконання рішень є завершальною стадією управлінського циклу. Віннабуває форми зворотного зв'язку, за допомогою якого можна одержати інформаціюпро виконання рішення, досягти мети, яку визначила організація.
Головне призначення контролю полягає у своєчасному виявленніможливих відхилень від заданої програми реалізації рішення, а також усвоєчасному прийнятті заходів щодо їх ліквідації.
За допомогою контролю не тільки виявляються відхилення відзавдань, сформульованих в рішеннях, а й визначаються причини цих відхилень.
Методи реалізації рішень повинні бути такими, які можназастосувати на практиці.
Другою вимогою є економічність рішень. Ефект повинен бути більшим,ніж затрати, пов'язані з їх реалізацією.
Методи реалізації рішень повинні бути точними. Вони мають забезпечувативідповідність одержаного результату тому, якого очікували.
Методи реалізації рішень повинні бути надійними, не допускатизначних помилок і не створювати ситуацій з підвищеним ризиком.
Успіх у справі вирішення проблем зумовлений впливом трьох групфакторів: організаційних, матеріальних і особистих. До організаційних факторіввідносять, насамперед, здатність організації своєчасно перебудуватися длявирішення проблеми у відповідності до умов, які змінилися.
Другий фактор – це своєчасність виявлення проблеми і наявністьнеобхідного запасу часу для виходу з ситуації, яка склалася.
Третій фактор – це можливі наслідки. Якщо прогноз сприятливий, товиконавці будуть працювати з піднесенням, а якщо несприятливий – неохоче. Упершому випадку результат буде більший від очікуваного, а в другому – гірший.
На ефективність реалізації рішення впливає надійність організації,її стабільність у відношенні до різноманітних перешкод, які можуть створитивідхилення від наміченого шляху.
До матеріальних факторів відносять наявність необхідних для цьогоресурсів – природних, технологічних, інформаційних тощо та можливість вільногоманеврування ними.
Особисті фактори – це необхідний рівень кваліфікації знань ідосвіду співробітників, які займаються вирішенням проблем, ступінь розуміннярішень, очікувана винагорода у випадку успіху, або навпаки, побоюванняможливого покарання при невдачі, загальний морально-психологічний клімат ворганізації.
За організацією та контролем виконання рішень в КГРУ ЗАБ«ПриватБанку» відповідає Наглядова Рада.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Загальними зборамиакціонерів Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”
Протокол№ 13 від 04серпня 2007 р.
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО НАГЛЯДОВУ РАДУ
Закритого акціонерного товариства
комерційного банку “ПриватБанк“
(нова редакція)
1.        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1.   Наглядова Рада (далі – Рада) Закритого акціонерного товариствакомерційного банку “ПриватБанк” (далі – Банк) є органом Банку, яка представляєінтереси акціонерів в перерві між проведенням Загальних Зборів акціонерів Банку(далі – Збори) в межах компетенції, визначеної Статутом, та здійснює контрольза діяльністю Правління Банку.
1.2.   У своїй діяльності Рада керується чинним законодавствомУкраїни, Статутом Банку, цим Положенням, а також іншими рішеннями, прийнятим Зборами.
1.3.   Жодні органи Банку, за винятком Зборів, не мають правадавати вказівки Раді щодо порядку здійснення нею покладених на неї функцій, атакож інших питань її діяльності.
1.4.   Розміри та порядок отримання членами Ради винагородивстановлюються Зборами.
2.      ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ
2.1.   Рада обирається Зборами з числа акціонерів у кількості 3-хосіб строком на п’ять років.
2.2.   У випадку неможливості будь-яким членом Ради виконуватисвої обов’язки, Рада приймає рішення про обрання нового члена, та звертаєтьсядо Правління з вимогою скликання позачергових Зборів для затвердження новогочлена Ради.
2.3.   Член Правління може бути обраний членом Ради не раніш, якчерез два роки після припинення його повноважень в Правлінні.
2.4.   Член Ради може бути відкликаний до закінчення строкуповноважень Ради при наявності достатніх на це підстав. Рішення про достроковевідкликання члена Ради приймають Збори.
2.5.   Члени Ради не можуть бути членами Правління Банку таРевізійної комісії Банку.
3.      КОМПЕТЕНЦІЯ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ.
3.1.   Рада виконує такі функції:
а) контролює виконання рішень Зборів, діяльність Правління Банку;
б) затверджує правила, процедури та інші внутрішні документи Банкуза поданням Правління Банку, крім тих, що затверджуються Зборами, ПравліннямБанку або Головою Правління Банку, згідно вимог Статуту;
в) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх банків,дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів таположень;
г) заслуховує результати перевірок Ревізійною комісією Банкуфінансово-господарської діяльності Банку, пропонує рекомендації щодо усуненнявиявлених недоліків, визначає обсяг інформації за результатами перевірок дляознайомлення загальними зборами, враховуючи забезпечення конфіденційності інформації;
ґ) визначає організаційну структуру та чисельність працівниківБанку, його філій та представництв, затверджує економічні нормативи з праці ірозміри видатків на утримання і розвиток Банку;
д) приймає рішення про придбання Банком акцій, що випускаютьсяним;
е) встановлює обмеження у вигляді граничних сум (лімітів) дляПравління Банку на прийняття рішень по розпорядженню рухомим та нерухомиммайном, грошовими коштами Банку, а також для Голові Правління Банку наукладення угод та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомиммайном, грошовими коштами Банку;
є) надає згоду на перевищення Правлінням Банку та ГоловоюПравління Банку обмежень, вказаних в підпункті «е» цього підпункту;
ж) приймає рішення про виділення або приєднання до Банку інших господарськихтовариств;
з) обирає, призначає та звільнює Голову Правління Банку;
и) обирає, призначає та звільнює членів Правління за поданнямГолови Правління Банку;
і) визначає кількісний склад Правління Банку;
ї) здійснює попередній розгляд річних звітів і балансів тависновків по них Ревізійної комісії;
й) затверджує звіти Правління Банку;
к) аналізує дії Правління Банку щодо управління Банком, реалізаціїінвестиційної, технічної та цінової політики, додержання номенклатури товарів іпослуг;
л) визначає порядок проведення ревізій та контролю зафінансово-господарською діяльністю Банку;
м) подає Зборам пропозиції з питань діяльності Банку;
н) заслуховує інформаційні доповіді Правління Банку про діяльністьБанку;
о) надає питання Правлінню Банку для внесення в порядок деннийЗборів;
п) попередньо розглядає всі питання, що належать до виключноїкомпетенції Зборів, готує ці питання до Зборів;
р) приймає рішення про притягнення до майнової відповідальностіпосадових осіб органів управління Банку;
с) затверджує кошторис витрат Правління Банку;
т) встановлює порядок та розмір оплати праці посадових осіб Банку,філій та представництв;
у) розглядає конфліктні ситуації, які виникають між ПравліннямБанку і трудовим колективом, приймає заходи щодо їх вирішення;
ф) здійснення інших дій щодо контролю за діяльністю ПравлінняБанку;
х) визначає зовнішнього аудитора;
ц) приймає рішення щодо покриття збитків;
ч) затверджує положення про службу внутрішнього аудиту Банку;
ш) приймає рішення за поданням Голови Правління Банку про вступ(вихід) до складу учасників (засновників) суб’єктів господарювання, концернів,асоціацій, об’єднань шляхом придбання (відчуження) часток (долей) в їхстатутних капіталах.
Повноваження, передбачені пунктами «а», «б», «г», «ґ», «д», «е»,«є», «ж», «з», «и», «і», «ї», «й», «к», «л», «н», «о», «с», «ф», «ш», належатьдо виключної компетенції Ради і не можуть бути делеговані іншім органамуправління Банку.
3.2.   За рішенням Зборів на Раду може бути покладено виконанняокремих функцій, що належать до компетенції Зборів за винятком тих, які згідноз законом віднесено до виключної компетенції Зборів.
За рішенням Ради повноваження, що не належать до її виключноїкомпетенції, можуть бути делеговані Правлінню Банку.
3.3 Голова Ради підписує за дорученням Зборів трудовий договір зГоловою Правління Банку та з головним бухгалтером.
4.      ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ
4.1. Засідання Ради проводяться в міру необхідності, але не рідшеодного разу на квартал.
4.2. На першому засіданні Ради з числа її членів обираютьсяГолова, заступник Голови та секретар.
4.3. Голова Ради:
-        керує роботою Ради;
-        скликає засідання Ради;
-        головує на засіданнях Ради;
-        головує на Зборах;
-        здійснює інші функції, необхідні для організаціїдіяльності Ради в межах її повноважень.
4.4. Заступник Голови Ради подає допомогу Голові, а під чає йоговідсутності — виконує функції Голови.
4.5. Секретар Ради веде діловодство, книгу протоколів іншідокументи Ради.
4.6. Про наступне засідання Ради її члени повинні бути повідомленіписьмово не пізніш, як за сім днів до дати засідання. Повідомлення має міститивідомості про дату, час і місце проведення засідання, а також порядок деннийзасідання.
4.7. Не пізніш як за три дні до дати проведення засіданнябудь-який член Ради може запропонувати зміни   або доповнення до порядкуденного.
4.8. Позачергові засідання Ради скликаються Головою Ради (а підчас його відсутності — заступником Голови), а також на письмову вимогубудь-кого з членів Ради, Голови Правління або Ревізійної комісії. Вимога проскликання позачергового засідання Ради повинна містити вказівку на питання, щовимагають обговорення Ради.
4.9. Позачергове засідання Ради повинно бути скликане не пізнішедесяти днів з дня надходження вимоги на адресу Ради від осіб, що вказані в п.4.8 цього Положення.
Порядок повідомлення членів Ради при підготовці позачерговихзасідань встановлюється такий же, як і для чергових.
4.10. Член Ради може брати участь у засіданні особисто, або черезсвого представника з належним чином оформленою довіреністю. Член Ради можетакож передати свої повноваження у засіданні іншому члену Ради, що оформлюєтьсядовіреністю. Один член Ради не може мати більше однієї довіреності від іншихчленів Ради.
4.11. Рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданніналежним чином представлені не менш як 2/3 членів Ради.
4.12. Кожен член Ради має при голосуванні один голос.
4.13 Рішення з усіх питань, за винятком питання про притягнення домайнової відповідальності посадових осіб Банку, приймаються простою більшістюголосів присутніх членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос ГоловиРади дає перевагу.
4.14. Протокол засідання Ради підписується Головою Ради (абозаступником Голови, що його заміщує), та секретарем Ради. Для вирішеннязавдань, покладених на Раду, Голова користується бланками Банку і має правопідпису на листах Банку, що не мають відношення до фінансово-господарськихстосунків Банку.
4.15 Члени Ради, які не згодні з рішенням Ради, можуть висловитиокрему думку, що вноситься до протоколу та оголошується разом з рішенням наЗборах.
4.16 Рішення з питання про притягнення до майновоївідповідальності посадових осіб Банку, приймаються 3/4 голосів присутніх членівРади.
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧЛЕНІВ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ.
5.1. Члени Ради несуть персональну відповідальність за виконаннярішень Зборів, якщо вони не суперечать чинному законодавству та Статуту Банку.
5.2. Члени Ради у разі невиконання або неналежного виконання нимисвоїх обов’язків несуть відповідальність відповідно до чинного законодавстваУкраїни.
5.3. Члени Ради несуть майнову відповідальність за шкоду,заподіяну Банку порушенням покладених на них обов’язків.
6.ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.
6.1. Це Положення набуває чинності з дати його затвердженняЗборами.
6.2. Зміни та доповнення до цього Положення можуть вноситися нарозгляд Зборів органами управління та контролю Банку та набувають чинностіпісля їх затвердження Зборами.

Висновки та пропозиції
 
Уданій роботі розглянуто необхідність побудови ефективної системи управлінняперсоналу для кожної організації з метою найбільш ефективного використаннятрудових ресурсів. Реформування економіки України обумовлює необхідністьвикористання адекватних ринковим умовам механізмів регулювання всіх сфержиттєдіяльності, зокрема, відтворення найважливіших видів економічних ресурсів,у тому числі і трудових. Оволодіння основами кадрової роботи, її принципами іметодами вкрай важливо для організаторів виробництва, командирів промисловостіі будівництва, керівників банків. Навчання керівників основам кадрової політики,включення в програми їх підготування і підвищення кваліфікації питаньорганізації управління персоналом сприяють формуванню в них уваги важливостіправильної, науково обґрунтованої роботи з людьми, підвищенню престижу кадровихслужб і в остаточному підсумку — підвищенню ефективності використання людськогофактору в роботі. Управління кадрами – багатогранний і винятково складнийпроцес, що має специфічні особливості і закономірності. Знання їх необхіднокерівникам і спеціалістам сучасного виробництва, робітникам кадрових служб ісоціального розвитку для постійного забезпечення підвищення ефективності,якості роботи і продуктивності праці. Кадрова політика – це система правил інорм (які повинні бути усвідомлені і певним чином сформульовані), що призводятьлюдський ресурс у відповідність із стратегією фірми (звідси слідує, що всізаходи щодо роботи з кадрами – відбір, упорядкування штатного розкладу,атестація, навчання, просування – заздалегідь плануються і погоджуються ззагальним розумінням цілей і задач організації). Дальше вдосконалення системиуправління персоналом на вітчизняних підприємствах (в організаціях) маєспиратися на накопичений зарубіжний досвід. Ідеться передовсім про узагальненняй запозичення керівниками підприємств та організацій зарубіжного прогресивногодосвіду стосовно державного фінансування і стимулювання внутрішньофірмовоїпідготовки кадрів, використання сучасних систем оцінювання персоналу,формування й застосування системи матеріального заохочення різних категорійпрацівників до високоефективної трудової діяльності, а також залучення значноїчастини персоналу до управління виробництвом (справами фірми). ЗАТ КБПриватБанк є одним із найбільш динамічно процвітаючих банків України і займаєлідируючі позиції банківського рейтингу країни. Ми розглянули кадрову політикуЗАТ КБ ПриватБанку, яка забезпечує успішну реалізацію стратегії банку і єдинийпідхід до управління персоналом. Вона являється основою для розробки системиуправління персоналом і формування всіх планових, а також нормативно-методичнихдокументів банку. Ціль кадрової політики – підвищення якості персоналуПриватБанку і ефективності його праці до рівня кращих банків. Для того, щобзгуртувати персонал в ефективну робочу команду, ЗАТ КБ ПриватБанк використовуєефективну систему мотивації, тобто створення у співробітників стимулів до працій спонукання їх працювати з повною віддачею з метою досягнення особистісних іорганізаційних цілей. ЗАТ КБ ПриватБанк розробляє, програми управлінняпродуктивністю для найповнішого використання резервів зростання продуктивностіпраці. В цих програмах зазначаються види резервів, конкретні терміни і заходипо їх реалізації, плануються витрати на ці заходи і очікуванні економічнийефект від їх впровадження, призначаються відповідальні виконавці.

Список використаної літератури
 
1.   Господарський кодекс України №436-IV від 16.01.2003р. із змінами ідоповненнями.
2.   Закон України Про банки і банківську діяльність №2121-III від07.12.2000р. із змінами і доповненнями.
3.   Закон України Про Національний банк України №679-XIV від20.05.1999р. із змінами і доповненнями.
4.   Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні№2346-III 05.04.2001р. із змінами і доповненнями.
5.   Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні№996-XIV від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями.
6.   Закон України “Про Державний бюджет України”
7.   Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф.Р.І.Тиркала. -
8.   Тернопіль: Карт-бланш, 2001. — 314с. — (Серія «Банки ібіржі»)
9.   Банківський менеджмент: Навч. Посіб. Для вищ. Навч. Закл. / О.
10.      Кириченко, І. Гіленко,А.Ятченко. — К.: Основи, 1999. — 671с
11.      Банківські операції:Підручник. — 2-ге вид., випр. і доп. А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіната ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002.
12.      Васильченко З. Структурнідиспропорції у розвитку банківської системи України // Фінанси України. – 2005.- №9. – с. 140-151.
13.      Васюренко О.В. Банківськийменеджмент: Посібник — К.: Видави. Центр
14.      «Академія», 2001.- 320с. (Альма — мастер)
15.      Долішній М., Другов О.Проблеми та перспективи підтримки банками розвитку економіки регіонів //Економіка України. – 2005. — №9 – с. 4-12.
16.      Довгань Ж. Банківськийкапітал: суть і значення // Вісник НБУ. -1998. -
17.      липень. — с. 18-21
18.      Другов О. Регіональніаспекти функціонування банківської системи України// Вісник Національного банкуУкраїни, 2004.- №10 – с. 42-53.
19.      Закон України «Пробанки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121 -
20.      III // Урядовий кур'єр. — 2001. — №8. — 17 січня
21.      Законодавчі і нормативніакти з банківської діяльності // Вісник НБУ -2003.-
22.      №2.- 83с
23.      КочетковВ.Н. Аналізбанківської діяльності/МАУП. -К.: МАУП, 1999, 122с
24.      Підсумки діяльностікомерційних банків України за 2001 р. // Вісник НБУ.-
25.      2002.-№3.-с. 2-19
26.      Підсумки діяльностікомерційних банків України за 2001 р. // Вісник НБУ. -
27.      2002.-№3.-с.2-19
28.      Порядок ведення касовихоперацій у національній валюті в Україні: Постанова НБУ №21 від 02.02.95 р.
29.      Про “Порядок організаціїрозрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів івзаємовідносин з цього питання між установами Національного банку України такомерційними банками”: Постанова НБУ №166 від 30.06.95 р.
30.      Про вдосконалення наданняпослуг у галузі розрахункового обслуговування комерційних банків тарегіональних управлінь Національного банку України: Постанова НБУ №245 від28.09.95 р.
31.      Про затвердження Інструкціїпро безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Постанова НБУ№204 від 02.08.96 р.
32.      Про затвердження Інструкціїпро безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова НБУ №135від 29.03.01 р.
33.      Про затвердження Інструкціїпро порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті:Постанова НБУ №527 від 18.12.98 р.
34.      Про затвердження Правилорганізації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтіві взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національногобанку України та комерційними банками в національній валюті: Постанова НБУ №44від 05.02.01 р.
35.      Про безготівкові розрахункив господарському обороті України: Лист НБУ №22001/116 від 24.05.93 р.
36.      Про розрахунки запластиковими картками міжнародних платіжних систем: Лист НБУ №13-110/609-2071від 25.03.97 р.
37.      Про умови договору нарозрахунково-касове обслуговування: Лист НБУ №25-113/193-678 від 30.01.01 р.
38.      Щодо Переліку операційрозрахунково-касового обслуговування, що здійснюються установами банків вУкраїні: Лист НБУ №12-111/561 від 19.05.00 р.
39.      Щодо порядку відкриття тавикористання рахунків у національній та іноземній валюті: Лист НБУ №44-215/3419від 03.12.01 р.
40.      Регіони України: проблеми таперспективи розвитку: Монографія / Ред. З.С. Варналій. – К.: Знання України,2005. – 498 с.
41.      Черняк О. та ін. Аналізрозвитку банківських установ по території України// Банківська справа. – 2005.-№1 с.10-21.
42.      Ю.Примостка Л.О. Банківськийменеджмент: Вивчення фінансових ризиків: Навч. Посібник. — К: КНЕХ, 1998. — 108с.
43.      Річний звіт ЗАТ “ПриватБанк”

Додатки
 
Таблиця 1.1
Структура капіталу ПриватБанку з урахуванням коригуючих проводокстаном на 01.01.08р., та 01.01.09р.Статті 29.12.2007 31.12.2008 Основний капітал (1 рівня) 3 042 898 6 089 555 5000 -Зареєстрований статутний капітал 2 713 250 5 684 882 5020 — Загальні резерви 2 072 2 894 5021 — Резервні фонди 331 593 406 926 4300 — Нематеріальні активи -12 975 -10 286 4309 — Знос нематеріальних активів 9 443 5 609 4310 — Капітальні інвестиції за нематеріальними активами -485 -470 Недосформований резерв Додатковий капітал (2 рівня) 2 741 221 2 163 970 5030П — Прибуток минулих років 518 758 571 672
5100 — Результати переоцінки основних засобів, на які
отримано дозвіл на включення до капіталу 287 873 279 272 1591 — Резерви під стандартну заборгованість інших банків 744 47 239 1593 — Резерви під стандартну заборгованість за кор.рахунками банків 12 872 11 018 2401 — Резерви під стандартну заборгованість за кредитами 161 391 164 594 3690 — Резерви під стандартну заборгованість за позабалансовими рахунками 10 064 14 516 Прибуток поточного року (з урахуванням нарахованих відсотків), в т.ч.: 942 856 295 723 прибуток поточного року (6 кл. мінус 7 кл. плюс 5040); 1 534 162 1 291 776 нараховані доходи за активними операціями -591 307 -996 053 Субординований капітал, на який отримано дозвіл на включення до капіталу, з урахуванням амортизації 806 663 779 937 Відвернення 559 960 565 132 3005 Інші акції та ЦП у торговому портфелі, що знаходяться у власності більше 1 року (вкладення у капітал не більше 10%) 30 30 3007 Переоцінка акцій та інших ЦП у торговому портфелі, що знаходяться у власності більше 1 року (вкладення у капітал не більше 10%) 33 -17 3102 Акції та інші ЦП, випущені банками, у портфелі на продаж 30 30 3103 Акції, вип.фін. у портфелі на продаж 3203 Акції, вип.Фін. у портфелі на продаж 3105 Інші акції та ЦП у портфелі на продаж (вкладення у капітал більше 10%) 286 286 3135 Інвестиції в дочірні компанії, що утримуються з метою продажу 135 135 4202 Вкладення в дочірні банки 425 798 416 060 4205 Вкладення в інші дочірні компанії 126 967 139 590 Страховий резерв, сформований за цінними паперами -451 -451 Обсяг операцій з інсайдерами, здійснених на більш сприятливих умовах 7 132 9 469 Регулятивний капітал 5 224 158 7688 393 Активи, зважені коефіцієнтами ризику 47 028 064 76 219 400 Норматив адекватності регулятивного капіталу 11,11% 10,09%