МЕХАНІЗМ ЗМІНИ МАСИ ГРОШЕЙ В ОБОРОТІ. ГРОШОВО-КРЕДИТНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР

7. МЕХАНІЗМ ЗМІНИ МАСИ ГРОШЕЙ В ОБОРОТІ. ГРОШОВО-КРЕДИТНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає на ос¬новні економічні процеси, про що мова йшла в підрозділі 2.4, ва¬жливо усвідомити сам механізм такої зміни — збільшення чи зменшення маси грошей в обороті. Змінювати масу грошей в обороті в Україні може тільки бан¬ківська система. Збільшення чи зменшення

її досягається емісій¬ною діяльністю центрального та комерційних банків. На суму го¬тівкової та безготівкової емісії збільшується відповідно готівковий та безготівковий компоненти грошової маси і загальний її обсяг. При цьому центральний банк емітує готівкові та безготівкові гро¬ші, а комерційний банк — тільки безготівкові. Емісія готівки є монопольним правом НБУ, хоч випускати готівку в оборот можуть

і НБУ, і комерційні банки1. Але якщо комерційний банк не покриває випуску готівки надходженнями її у свої каси від клієнтів, то покрити дефіцит він може не емісією, а купівлею готівки у центрального банку. Випуск готівки НБУ здійснюється через про¬даж її комерційним банкам. Значна частина цього випуску здійснює¬ться за рахунок купівлі НБУ готівки у комерційних банків. Якщо цих надходжень від купівлі не достатньо, то

НБУ ніде взяти потрібну су¬му готівки, крім емісії. На суму готівкової емісії зросте обсяг грошової бази і значною мірою показники грошової маси в усіх її агрегатах2. Випуск центральним банком безготівкових грошей здійснює¬ться такими способами: • наданням позичок комерційним банкам шляхом їх рефінан¬сування; • через купівлю у комерційних банків цінних паперів; • через купівлю

у комерційних банків та їх клієнтів іноземної валюти для поповнення золотовалютного резерву. У всіх цих випадках збільшуються запаси коштів на коррахун-ках комерційних банків у НБУ, що й є проявом випуску останнім безготівкових грошей. Одночасно комерційні банки по тих же ка¬налах погашають свої зобов'язання перед НБУ, що означає вилу¬чення безготівкових грошей з обороту.

Перевищення випуску над вилученням означає емісію безготівкових грошей центральним банком, на суму якої зростає загальна маса грошей в обороті. Комерційні банки, як зазначалося вище, беруть участь у ство¬ренні тільки безготівкових грошей, а тому впливають безпосере¬дньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього — на весь обсяг маси грошей в обороті. Механізм створення грошей комерційними банками дещо складніший, ніж механізм емісії

НБУ, і полягає у грошово-кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів. Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створен¬ня нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кре¬дитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) ре¬зервів, що надійшли в банк ззовні. Щоб краще уяснити механізм грошово-кредитного мультиплі¬катора, розглянемо призначення та порядок формування вільних резервів банків. Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерцій¬ного

банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і мо¬жуть бути використані ним для активних операцій. Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпо¬рядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов'язковим резервом.

Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку. Приклад Станом на 1 січня 2000 р. комерційний банк А мав ? Ліки на СВ0ЄМу кореспондентському рахунку в

НБУ 30,0 млн грн у своїх касах готівкою — 2,0 млн грн. Пасиви банку на цю дату становили 120,0 млн грн. Норма обов'язкового резервування затверджена НБУ на рівні 17%. Виходячи з цих даних, загальний об¬сяг резерву банку на початок 2000 р. становитиме 32,0 млн грн. (30,0 млн грн. + 2,0 млн грн.); обов'язковий резерв — 20,4 млн грн. Гі20млнгрн.х17%^ ; вільний резерв — 9,6 млн грн. (30,0 млн грн. -

І 100 ) - 20,4 млн грн.). За економічним змістом формування вільного резерву (Рв) можна подати так: Рв = К + ЗК ± МБК - ВСФ - А0 - Ор, че К — капітал банку; ЗК — залучені банком кошти в депозити; МБК — сальдо заборгованості банку по міжбанківському кре-шту, включаючи і кредити НБУ; ВСФ — відрахування до централізованого страхового фонду; А0 — вкладення банку в активні операції, не повернуті на да¬ний момент;

Ор — обов'язковий резерв. І Іаявність вільного резерву — важливий показник фінансово- ■ ■ стану банку, насамперед його спроможності виконувати свої "пов'язання перед клієнтами та задовольняти їх попит на позич- ' п Тому цей показник виражає, з одного боку, стан поточної лік- БІДНОСТІ банку, а з іншого — стан його поточного кредитного по¬тенціалу. Завдяки цьому через регулювання вільних резервів банків можна впливати на

їх фінансове становище та на їх діяль¬ність щодо збільшення маси грошей в обороті. Для з'ясування механізму грошово-кредитної мультиплікації зробимо такі припущення: • центральний банк прокредитував у даному місяці тільки - один комерційний банк А; • комерційні банки на початок місяця не мають вільних резервів; • банки використовують новостворені вільні резерви тільки для кредитування своїх клієнтів

і тільки в безготівковій формі; • норма обов'язкового резервування в даному місяці станови¬ла 12%. Розглянемо механізми мультиплікації з відображенням руху коштів по балансах банків. У схемах балансів будемо відобража¬ти тільки ті статті, по яких відбувається рух коштів, і тільки суми цього руху та його напрямок (знак «+» свідчить про надходження чи збільшення, знак «-» — про вибуття чи зменшення коштів). Проставлені поряд

із сумою зміни коштів цифри (1а, 16, 2а тощо) означають номер операції, яка спричинила цю зміну. Суми по статті «Підсумок» показують, наскільки зріс в обороті банку об¬сяг залучених коштів (депозитних грошей) та його розміщення. 1 Операція а) 5-го числа НБУ видав комерційному банку А ІЬ~г™*І*»?"™*і позичку на суму 10,0 млн грн. за рахунок кредит¬ної емісії; загальний резерв банку А збільшився на цю суму. б) за рахунок вільного резерву банк

А видав 6-го числа позичку швейній фабриці на суму 8,8 млн грн яку перерахував на її розра¬хунковий рахунок. Решта 1,2 млн грн. залишилась на коррахунку банку А для збільшення обов'язкового резерву —' МЛНГРН і V в) за рахунок одержаної позички швейна фабрика в той самий день заплатила 8,8 млн грн. за тканину, куплену у торговельної організації, яка обслуговується банком

Б. Відобразимо операцію № 1 на балансі банку А. г * ™ »иг кпмгсрщЙНОГО БАНКУ А, млн грн. Активи Пасиви 1. Резерви +10о'°/Рча) г -8,8 (їв) 2. Позички + 8,8 (16) 1. Позичка НБУ + 10,0 (1а) оч • + 8'8 і16) 2. Залучені кошти _ з 8 пв) Підсумок + 10,0 (1) Підсумок +10,0 (1) Як видно з наведених даних, після всіх змін баланс банку

А зріс на 10 млн грн. Це значить, що в його обороті осіли ті 10,0 млн грн які були емітовані НБУ для кредитування цього банку. На цю суму зростає і загальна маса грошей в обороті. Банк А і сам створив безготівкових грошей в обсязі 8,8 млн грн. (за. операцією 16), але вони перейшли в оборот банку Б (за опера¬цією їв) і відобразяться на його балансі. Якби торговельна орга¬нізація, якій ці гроші надійшли, мала свій

рахунок у банку А, то балансовий підсумок в останнього, а отже і обсяг депозитних грошей в його обороті, зріс би на 18,8 млн грн. Перш ніж відобразити зміну резервів на балансі банку Б, опише¬мо подальший рух коштів, які сплачені торговельній організації. Ш^Ліерація'і а) Сплачені торговельній організації 8,8 млн грн. *~ ———■• зараховані на

її рахунок у банку Б; на цю суму у нього збільшився загальний резерв; б) за рахунок приросту резерву банк Б 9-го числа надав позичку меблевій фабриці на суму 7,75 млн грн. (вільний резерв), яку пере¬казав на її розрахунковий рахунок. Решту резерву (1,05 млн грн.) банк залишив на своєму коррахунку для збільшення обов'яз- ( + 8,Вх12%Л кового резерву ; ( 100 ; в) 10-го числа меблева фабрика, використавши повну суму одержаної позички, оплатила свої борги деревообробному комбі¬нату (ДОК 1) за куплені раніше лісоматеріали.

ДОК 1 обслугову¬ється банком В. Указана операція 2 так відобразиться на балансі банку Б: БАЛАНС БАНКУ Б, млн грн. Активи Пасиви 1. Резерви +8,8 (2а) -7,75(2в) 2. Позички + 7,75 (26) 1. Залучені кошти + 8,8 (2а) - 7,75 (2в) + 7,75 (26) Підсумок + 8,8 (2) Підсумок + 8,8 (2) З цієї таблиці можна зробити такі висновки: • у балансі банку Б утрачено видимий зв'язок збільшення його резервів з початковою кредитною емісією центрального банку,

чка й була первісною причиною цього збільшення; • тут підтверджується та сама закономірність, що і в балансі кіпку А: платіж клієнта банку Б своєму контрагенту — клієнту банку В призводить до зменшення на суму цього платежу поточ¬них депозитів та резервів банку; • незважаючи на втрату більшої частини приросту резерву, банк Б має приріст депозитів на суму 8,8 млн грн які зберігаю¬ться на рахунку торговельної організації. У результаті операції 2 в) рух резервів перемістився на баланс

банку В. Подальші зміни резервів відбувалися на основі операції 3. * ІТзТ&еоашя г а) 13"го числа 7,75 млн грн. надійшли на рахунок ІгУИ 'і ДОК № 1 у банку В, у якого на цю суму збіль- шився загальний резерв; б) за рахунок приросту резерву банк В 14-го числа видав тор¬говельній організації «Скіф» позичку на суму 6,85 млн грн. і пе¬реказав на її рахунок. Решта 0,9 млн грн. залишилися на рахунку ' + 7 75x12% ^ банку для збільшення

обов'язкового резерву —: ; в) торговельна організація «Скіф» у той же день за рахунок одержаної позички сплатила свій борг оптовій організації на су¬му 6,85 млн грн. Оптова організація обслуговується банком Г. Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В: Активи Пасиви 1. Резерви +7,75 (За) - 6,85 (Зв) 2. Позички + 6,85 (36) 1. Залучені кошти + 7,75 (За) -6,85(3в) + 6,85 (Зо)

Підсумок + 7,75 (3) Підсумок + 7,75 (3) Рух резервів по балансу банку В повністю повторює рух їх по балансу банку Б, тільки в дещо менших розмірах змін, бо частина коштів вилучена в обов'язкові резерви. Загальна сума залучених коштів у банку В зросла на 7,75 млн грн оскільки відповідне надходження грошей на рахунок ДОК № 1 залишалося без змін. Подібний рух резервів відбудеться також у банку

Г та бага¬тьох інших банках. Приріст депозитів на рахунках і приріст ре¬зервів у кожного наступного банку будуть меншими, ніж у попе¬реднього на норму обов'язкового резервування. Це значить, що процес зростання банківських вкладів (депозитних грошей) про*-довжуватиметься доти, доки вся сума додаткового резерву (10,0 млн грн.), наданого НБУ комерційному банку А, не вичер« пає себе в резервах цілого ряду банків.

Розглянемо цей процес з іншого боку: як він відбувається в масштабах усієї банківської системи і впливає на загальну масу грошей в обороті. У результаті мультиплікації додаткова маса грошей, що на¬дійшла в банківську систему, істотно зростає завдяки приросту депозитів" у тих комерційних банках, через які пройшла мульти¬плікаційна «хвиля». Висота і довжина цієї «хвилі» залежить від обсягу додатково введених у систему резервів та норми обов'яз¬кового резервування.

Розглянемо ці положення на тих самих прикладах, які було проаналізовано стосовно руху резервів окремих банків, за умови, що норма обов'язкового резервування становить 12% (табл. 2.2). Таблиця 2.2 ПРОЦЕС ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ, млн грн. Банк Залучені кошти (пасиви) Надход Обов'язкові Рух резервів ження Вільні Витрачення Надані позички (активи) НБУ А Б В

Г Д Е Інші банки (разом) + 10,0 + 8,8 + 7,75 + 6,85 + 6,05 + 5,35 + 38,5 + 1,2 + 1,05 + 0,93 + 0,82 + 0,75 + 0,65 + 4,6 + 8,8 + 7,75 + 6,82 + 6,03 + 5,3 + 4,7 + 33,9 -8,8 -7,75 -6,82 -6,03 -5,3 -4,7 -33,9 + 10,0 + 8,8 + 7,75 + 6,82 + 6,03 + 5,3 + 4,7 + 33,9 Усього + 83,3 + 10,0 + 73,3 -73,3 + 73,3 Як видно з наведених даних, процес мультиплікації розпочав¬ся з надання НБУ позички банку А на суму 10,0 млн грн.

Одер¬жання цієї позички призвело до збільшення пасивів банку А, а отже і його резервів, на 10,0 млн грн. Частина приросту резервів (1,2 млн грн.) залишається на коррахунку банку А в центрально¬му банку для збільшення обов'язкового резерву, а в межах віль¬ного резерву банк надає позичку своєму клієнтові (8,8 млн грн.). і (скільки одержану позичку клієнт банку витратив на платежі мштрагенту, що обслуговується банком

Б, 8,8 млн грн. вийшли з обороту банку А і тому він втратив таку ж суму своїх резервів. Ос- 1 таточно у банку А пасиви збільшилися на 10,0 млн грн резерви — на 1,2 млн грн. і вимоги за наданими позичками — на 8,8 млн грн тобто пасиви й активи збільшилися однаково. Надходження грошей на суму 8,8 млн грн. з банку А в банк Б збільшили суму пасивів останнього. В його обороті відбудеться такий же рух коштів, як

і в банку А: частина приросту резерву (1,05 млн грн.) залишиться на рахунку банку Б у центральному банку; в обсязі вільного резерву видана позичка (7,75 млн грн.), що призвело до витрати банком такої самої суми резерву, бо по¬зичка була використана для платежів клієнтові іншого банку і тому гроші перейшли в банк В. Отже, пасиви банку Б збільшили¬ся на 8,8 млн грн резерви — на 1,05 млн грн вимоги за надани¬ми позичками — на 7,75 млн

грн тобто пасиви й активи зросли на 8,8 млн грн. У всіх інших банках рух пасивів і резервів буде таким же, як у банках А та Б. Загалом по комерційних банках пасиви зросли на 83,3 млн грн резерви — на 10,0 млн грн надані позички — на 73,3 млн грн. Із загальної суми приросту банківських пасивів 10,0 млн грн. забезпечено за рахунок позички, одержаної в цент¬ральному банку, а 73,3 млн грн. — приріст депозитів на рахунках

клієнтів — забезпечено кредитуванням їх відповідними комер- і ційними банками. Незважаючи на те, що кожний окремий банк надавав додатко¬ві позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому система банків створила (приростила) депозит¬них грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні — від цен¬трального банку. У цьому наочно виявляється участь комерцій¬них банків у збільшенні маси грошей, що обслуговує грошовий

оборот. Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиі' плікатора т) залежить від норми обов'язкового резервування (г) її визначається за формулою т = у . Приріст грошової маси (АМ|| унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути ви-| ражений формулою ДМ = ДК х у , де АК — початковий прирісй резервів, що спричинив процес мультиплікації. Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно відхилятися від розраї хункового, бо на процес

мультиплікації можуть впливати й ініш чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позичензд коштів для готівкових платежів перериває процес мультиплікаці і знижує його рівень. Такий же вплив має зниження попиту на позички та зростання позичкового процента. В обох цих випад¬ках знизиться обсяг надання банками позичок, уповільняться розрахунки між їх клієнтами, внаслідок чого зменшиться форму¬вання у них депозитних вкладів.

Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплі¬кації. Грошово-кредитний мультиплікатор може «спрацюва¬ти» не тільки при додатковому введенні грошей у банківський оборот центральним банком через кредитну емісію (у нашо¬му прикладі — банку А). Такого самого ефекту буде досяг¬нуто, якщо резерви одного з банків зростуть завдяки надхо¬дженню готівки на рахунок клієнта, або ж якщо певний банк збільшить свої резерви шляхом продажу частини активів

на міжбанківському ринку, у тому числі і НБУ, наприклад цінних паперів. З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мульти¬плікатора, що склався на певний час (тт), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова про¬позиція) до суми грошової бази за формулою: М0 + Д тт = М0 + Я де М0 — маса готівки в обороті поза банками; Д — маса грошей в депозитах комерційних банків; К — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках

та в касах банків). Розрахований за цією методикою рівень мультиплікації ста¬ном на 1 січня 2000 р. в Україні дорівнював 1,18 і знизився за 1999 р. на 2,0%. Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу І>оль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб еко¬номічного обороту. Проте надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення рівноваги на грошовому ринку

і поси¬лення інфляції. Тому важливим завданням центрального банку є правильне визначення тенденції зміни рівня мультиплікації, своє¬часне регулювання його відповідно до цілей грошово-кредитної політики. Таке регулювання забезпечується зміною норми обов і псового резервування, впливом на обсяг початкового приросту іпківських резервів, впливом на використання банками вільних

і« іервів на цілі кредитування тощо. Вживаючи ці заходи, цент¬ів щ,ний банк може досить ефективно впливати на емісійну дія-п пість комерційних банків для досягнення цілей грошово- ' І" /І.ИТНОЇ ПОЛІТИКИ. 1. Грошовий оборот — це процес безперервного руху гро^ і шей в усіх їх формах між суб'єктами економічних відносин. | Він обслуговує потоки продуктів та доходів у суспільному від¬творенні.

2. Грошовий оборот складається з безлічі різноманітних гро¬шових потоків, які між собою тісно пов'язані, постійно перехо¬дять один в інший, взаємобалансуючись. Це надає грошовому обо¬роту характер замкнутого, єдиного, збалансованого процесу, не¬залежно від того, у якій формі гроші виступають та якими спосо¬бами вони приводяться в рух. 3. За економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборот поділяється на три

сектори: грошо¬вий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і спожи¬вання матеріальних цінностей та послуг; кредитний оборот, що обслуговує переміщення вартості між економічними суб'єктами на зворотних, еквівалентних та платних засадах; фіскально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні відносини між економічними суб'єктами. 4. Грошова маса є ключовим індикатором грошового обороту, а регулювання

її обсягу — вирішальний спосіб досягнення цілей грошово-кредитної політики. Тому правильне визначення обсягу, структури та засобів зміни грошової маси набуває важливого те¬оретичного і практичного значення. Сучасна практика визначає масу грошей (М) на таких засадах: • вимірювання грошової маси здійснюється з двох боків: 1) з боку центрального банку як емісійного центру країни (відповіде ний показник грошової маси називається грошовою базою);

2) $ боку економічних суб'єктів — власників наявних в обороті запа| сів грошей (відповідні показники грошової маси (М) називаються грошовими агрегатами); і • в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпорян дженні економічних суб'єктів (крім банків), незалежно від їі| форми, призначення, термінів зберігання; І » грошові агрегати диференціюються залежно від відмінно^ тей у рівнях ліквідності окремих видів грошових

запасів; оскілйї ки ці відмінності помітно різняться по окремих країнах, то в ки жній з них установлюється свій набір і зміст грошових агрегаті! В Україні визначаються чотири агрегати — МО, МІ, М2, МЗ. | 5. Швидкість обігу грошей характеризує частоту їх переходу від одного суб'єкта грошового обороту до іншого. Зміна швидко¬сті обігу грошей має відчутні економічні наслідки — передусім впливає на формування

платоспроможного попиту і рівня цін, на кон'юнктуру грошового ринку, а отже — на рівень процента і ва¬лютного курсу. Отже, фактор швидкості грошей істотно дефор¬мує зв'язок між масою грошей в обороті і цінами, що свідчить про неточність постулатів кількісної теорії грошей. Дж. М. Кейнс вважав неможливим наперед визначити дію цього фактора і тому поставив під сумнів практичне значення постулатів кількісної те¬орії, передусім на коротких відрізках

часу. М. Фрідман вважав за можливе прогнозувати зміну швидкості грошей і враховувати цей фактор при регулюванні впливу М на ціни на коротких часо¬вих відрізках. На довгих відрізках часу зміни швидкості грошей незначні і тому вважається за можливе абстрагуватися від цього фактора в грошово-кредитній політиці. 6. Зміна маси грошей в обороті — основний фактор впливу грошей на реальну економіку.

З огляду на це важливого значення набуває створення ефективного механізму зміни маси грошей в обороті. Найбільш ефективним може бути механізм емісії грошей на кредитній основі. У цьому механізмі беруть участь як цент¬ральний, так і комерційні банки. Центральний банк емітує на мо¬нопольних засадах готівкові гроші в оборот і вилучає їх з оборо¬ту, а також бере участь в емітуванні безготівкових грошей.

Комерційні банки здійснюють емісію тільки безготівкових гро¬шей через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.