Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра економіки і маркетингу

КУРСОВА РОБОТА
 
з дисципліни “Економічний аналіз”
на тему:
“Фінансово-економічний аналіз шахти «Південна».”
2006

РЕФЕРАТ
 
Пояснювальна записка до курсової роботи:70 стор., 11 табл., 19 джерел, 4 додатки
Мета роботи – оволодіння методикою проведенняфінансово-економічного аналізу для виявлення основних резервів поліпшення його фінансово-господарського стану, підвищення ефективності використанняйого засобів і зниження ризику його банкрутства.        
Для досягнення мети вирішені такі задачі: аналіз фінансовогостану підприємства.
Методи дослідження: порівняльний аналіз, математичнастатистика, техніко економічний аналіз, фінансовий аналіз.
Об'єктом дослідження при виконанні роботи є шахта Південна тафінансові показники її роботи за 2004 — 2005 роки.
Курсова робота призначена для закріплення теоретичних знаньпо основним темам дисципліни “Економічний аналіз” та опанування прийомів іметодів фінансово-економічного аналізу до конкретних завдань підприємства.
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА, РИНКОВАУСТАЛЕНІСТЬ, ФІНАНСОВА УСТАЛЕНІСТЬ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ЛІКВІДНІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, БАНКРУТСТВО, ВИРОБНИЧИЙ РИЗИК.

ЗМІСТ
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність, цілі тазначення оцінки фінансового стану підприємства
1.2 Оцінка фінансового стануфірм – досвід економічно розвинених країн
1.3 Інформаційне танормативно-правове забезпечення фінансового аналізу
Висновки по розділу
2 МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ТАОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Загальна оцінка майнапідприємства та визначення його ринкової усталеності
2.2 Аналіз взаємозв'язкуактиву і пасиву балансу: показники фінансової усталеності, визначення типу фінансовоїусталеності
2.3 Показники інтенсивностіта ефективності використання капіталу підприємства
2.4 Аналіз платоспроможності.Методи прогнозування кризового розвитку підприємства
Висновки по розділу
3 ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУПІДПРИЄМСТВА
3.1 Характеристика майновогостану підприємства та оцінка його ринкової стійкості
3.2 Оцінка фінансовоїусталеності
3.3 Оцінка ділової активностіпідприємства та ефективності використання капіталу
3.4 Оцінка ліквідностіактивів підприємства. Визначення ризику кризового розвитку
Висновки по розділу 3
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ         

ВСТУП
У сучасних економічних умовах діяльність кожногогосподарюючого суб'єкта є предметом уваги великого кола учасників ринковихвідносин (організацій й осіб), зацікавлених у результатах його функціонування.На підставі доступної їм звітно-облікової інформації зазначені особи прагнутьоцінити фінансове становище підприємства. Основним інструментом для цьогослужить фінансовий аналіз, основною метою фінансового аналізу є одержанняневеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну й точну картинуфінансового стану підприємства, за допомогою якого можна об'єктивно оцінитивнутрішні й зовнішні відносини аналізованого об'єкта: охарактеризувати йогоплатоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективирозвитку, а потім по його результатах прийняти обґрунтовані рішення.
Аналіз фінансового стану дає можливість оцінити: майновийстан підприємства; ступінь підприємницького ризику, зокрема можливістьпогашення зобов'язань перед третіми особами; достатність капіталу для поточноїдіяльності й довгострокових інвестицій; потребу в додаткових джерелахфінансування; здатність до нарощення капіталу; раціональність залученняпозикових коштів; обґрунтованість політики розподілу й використання прибутку йт.д.
У ринковій економіці підприємства несуть повну матеріальнувідповідальність за свої дії. Це визначає іншу особливість фінансовогокерування: потрібен глибокий аналіз фінансового стану не тільки свогопідприємства, але й підприємства-конкурентів і ділових партнерів.
Виходячи з цього, метою даної курсової роботи є проведенняаналізу фінансово-господарського стану підприємства для обґрунтування рішень попідвищенню ефективності його діяльності і зниження ризику його банкрутства;ознайомлення із нормативними актами, що законодавчо забезпечують фінансовийаналіз.
Завдання курсової роботи – об’єктивно оцінитигосподарсько-фінансову діяльність підприємства; виявити фактори, які впливаютьна відхилення від норми; розробити і внести відповідні пропозиції
Об’єктом нашого дослідження та аналізу стала шахта„Південна”.

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність, цілі та значення оцінки фінансового станупідприємства
Фінансова діяльність підприємства становить систему грошовихвідносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів.Фінанси підприємства насамперед мають забезпечити грошовими ресурсамибезперервний виробничий процес через своєчасну й повну сплату необхідних дляпідприємства засобів виробництва.
Успіх фінансової діяльності віддзеркалює добрий (міцний,стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства [1]. Фінансовий станпідприємства – сукупність показників, що відображають наявність, розміщення івикористання ресурсів підприємства, реальні й потенціальні фінансові можливостіпідприємства [2]. Задовільний фінансовий стан – стійка ліквідність,платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченістьвласними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства.Проте фінансовий стан може бути поганим, нестійким, незадовільним, коли маютьмісце ті чи інші недоліки у фінансах підприємства. Незадовільний фінансовийстан – характеризується неефективним розміщенням ресурсів та неефективнимвикористанням їх, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністюпростроченої заборгованості перед бюджетом, з заробітної плати, недостатньоюфінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціями розвиткувиробництва та збуту продукції підприємства.
Наслідком цього є виникнення потреби в аналізі фінансовогостану підприємства. Треба розрізняти поняття “фінансовий аналіз” і “аналізфінансового стану”. Фінансовий стан підприємства – сукупність показників, що відображаютьнаявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні йпотенційні фінансові можливості підприємства.
Фінансовий аналіз діяльності підприємства – комплексневивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансовихрезультатів що проводиться за допомогою методів фінансового аналізу за данимибухгалтерської (фінансової) звітності підприємства.
Метою фінансового аналізу підприємства є оцінка фінансовогостану підприємства на останню звітну дату з урахуванням динаміки його змін, якісклалися за результатами господарської діяльності підприємства за два останніроки; визначення факторів, що вплинули на зміни, та прогнозування майбутньогофінансового стану підприємства. Результати проведеного аналізу використовуютьсядля підготовки рекомендацій щодо доцільності перетворення підприємства у ВАТабо його реструктуризації.
Задовільний фінансовий стан – це стійка ліквідність, платоспроможністьта фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотнимизасобами та ефективне використання ресурсів підприємства.
Незадовільний фінансовий стан – характеризується неефективнимрозміщенням ресурсів та неефективним використанням їх, незадовільноюплатоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості передбюджетом, з заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв’язку знесприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.[3]
Під час аналізу потрібно вирішити такі основні завдання:
1. Виконати оцінку виконання фінансового плану і фінансовогостану підприємства.
2. Визначити вплив факторів на фінансові показники йплатоспроможність підприємства.
3. Знайти, визначити резерви і розробити спеціальні заходищодо їх реалізації.
Проте крім цих головних завдань є такі:
1. Оцінка розрахунково-платіжної дисципліни і станунезавершених розрахунків.
2. Оцінка дебіторсько-кредиторської заборгованості.
3. Оцінка забезпеченості підприємства обіговими коштами,зокрема, власними.
4. Оцінка взаємовідносин з банками і фінансовимиорганізаціями.
5. Розробка заходів, метою яких є більш ефективневикористання наявних фінансових ресурсів та покращення фінансового станупідприємства.
Для аналізу використовують такі дані: фінансовий план,бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати та їхвикористання (форма №2), дані бухгалтерського обліку та поточні матеріалифінансового відділу, інші не облікові матеріали.
Основні фактори, що визначають фінансовий стан підприємстває:
·           виконанняфінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу зарахунок прибутку;
·           швидкістьоборотності оборотних коштів.
1.2 Оцінка фінансового стану фірм — досвід економічно розвиненихкраїн
Ринкова економіка сприяє не тількипосиленню, але і якісній зміні ролі фінансового аналізу, що перетворюється восновний метод оцінки фінансового стану підприємства. Він дозволяє виявитиефективність використання ресурсів, оцінити рентабельність і фінансовустабільність господарюючого суб'єкта, установити його положення на ринку, атакож кількісно виміряти ступінь ризикованості діяльності йконкурентноздатність.
Практика використання прийомівфінансового аналізу українськими підприємствами недостатня з погляду сучаснихвимог економіки. Тим часом, західний досвід фінансового аналізу досить багатий.Тут є своє “ноу-хау”, налагоджені й апробовані технології. Одним з яскравихприкладів може служити досвід гіганта автопромисловості — концерну Renault.
З моменту створення в 17898 р. Луи Ренопідприємство займалося розробкою й випуском автомобілів, танків, вантажівок,літакових двигунів і самих літаків. Історія компанії була насиченанайважливішими подіями, зльотами й падіннями: післявоєнна націоналізація,створення світових бестселерів, таких як 4 CV й Renault 5, найглибша криза 80-хроків і наступні потім політики “Загальної якості”, “Зменшення собівартості” й“Інтернаціоналізації”. У цей час і починається активне застосування методіваналізу у фінансовому менеджменті концерну.
Фінансовий аналіз на промисловихпідприємствах включає аналіз фізичних показників виробництва й дослідженнябезпосереднє грошових потоків компанії, які базуються на її вартості. Проте,лише сполучення цих двох складових здатно дати реальну оцінку стану фірми.
В основі фізичних показників лежитькількість автомобілів, що випускають, а також відношення цієї кількості домаксимально можливої продуктивності заводу й чисельності виробничого персоналу.
Для оцінки ефективності виробництва вRenault використають індекс EIU. Його сутність складається відносно кількостізроблених концерном автомобілів за певний період часу до усередненого за цей жеперіод чисельності персоналу, у т.ч. невиробничого. Цей показник дозволяєоцінити динаміку розвитку й вартість виробництва, однак не враховує якісніхарактеристики й складність автомобілів, що випускають.
Для детального аналізу більше підходитьпоказник IMVP, за допомогою якого можна привести у відповідність параметрирізних підприємств, зрівняти час виробництва однієї машини з базовою величиноюй, в остаточному підсумку, зіставити результати діяльності будь-якихавтомобільних заводів. Завдяки використанню цього показника стала очевиднимперевага японських підприємств перед європейськими й американськимиконкурентами, а на Renault була сформульована конкретна мета — зменшення часуна виробництво одного автомобіля.
Для всеосяжної оцінки стану компанії йпідвищення безпеки її діяльності в майбутньому фізичні показники доповнюютьсяфінансовими, серед яких найбільше значення має індекс “вартості трансформації”.Спрощено говорячи, він показує скільки додають у собівартості готової продукціївартість металу, фарби й комплектуючих.
Цей показник включає в розрахуноквартість виробничого й невиробничого персоналу, суму непрямих виробничихвитрат, розмір податків і зборів, а також величину амортизації. Відношеннязагальної суми цих витрат по підприємству за рік до кількості випущенихавтомобілів утворить вартість трансформації одиниці продукції, тобто однієї усередненоїмашини. Аналізуючи співвідношення складових частин вартості трансформації йсаму її суму, менеджери мають можливість краще й точніше планувати подальшийрозвиток підприємства. Скажемо, надмірна вартість персоналу говорить прозанадто великий час виробництва одиниці продукції, а значна величинаамортизації — про невисоку ефективність даного проекту в цілому.
Важливість комплексного синхронного використання всіхпоказників фінансового аналізу підкреслює приклад Renault: з кінця 80-х рр.корпорація пережила приватизацію, небувалий ріст й інтернаціоналізацію своєїдіяльності. Зараз Renault – це 59 заводів й 138 тисяч співробітників по усімусвіту, концерну належать румунська Dacia, корейський Samsung motors й 36,8%японського Nissan. Це більше 2,2 млн. зроблених і проданих автомобілів, 37млрд. євро обсягу продажів і більше 1,3 млрд. євро чистого прибутку (за одинтільки 1998 рік). Зараз перед компанією стоять нові завдання, рішення якихнеможливо без аналізу показників діяльності підприємства в практиці фінансовогоменеджменту [4].
Правила фінансового обліку різнихзахідних країн регламентуються своїми специфічними стандартами. І в той же час,між ними є багато загального, так що бухгалтер або фінансовий менеджерВеликобританії без особливої праці зможе зрозуміти й оцінити інформацію,представлену американським бухгалтером. У дійсному розділі ми будемо керуватисятими принципами й правилами, які становлять основу Загальноприйнятих принципівбухгалтерського обліку (GAAP — Generally Accepted Accounting Principles) США йосновними положеннями Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).
Дійсні навчальні матеріали розглядаютьнаступне комплексне завдання:
·    викласти основні принципи й особливості МСБО,
·    описати формати балансу й звіту про прибуток у вигляді,найбільш зручному для проведення діагностики,
·    дати інтерпретацію основних статей балансу й звіту проприбуток,
·    знайти відповідність між основними статтями балансу йзвіту про прибуток в українських і міжнародних стандартах,
·    викласти методику складання звіту про рух грошей,
·    указати шляхи використання балансу й звіту про прибутокдля цілей діагностики підприємства.
Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану зазвітний період провадиться зіставлення зміни підсумку балансу зі змінамифінансових результатів господарської діяльності за звітний період. Із цієюметою зіставляють темпи зміни наступних показників: виторгу від виробництва йінших послуг (робіт), балансового прибутку й величини активів підприємства(авансованого капіталу).
Економічний зміст цього ключового моменту в загальній оцінцідинаміки й структури статей бухгалтерського балансу полягає в тому, що післяоцінки динаміки зміни балансу доцільно встановити відповідність динамікибалансу з динамікою обсягу виробництва й виторги від перевезень й інших послуг(робіт), а також прибутку підприємства. Більш швидкий темп росту обсягувиробництва, виторгу від перевезень (робіт, послуг) і прибутку в порівнянні зтемпом росту суми балансу вказує на поліпшення використання коштів. Так,оптимальним є наступне співвідношення, що базується на взаємозв'язку названихвище основних показників:
ТБП >ТОР> ТА >100% (1.1)
де ТБП, ТОР, ТА – відповіднотемпи зміни балансового прибутку, обсягу реалізації, суми активів (авансованогокапіталу).
Дане співвідношення означає:
·        по-перше,прибуток збільшується більше високими темпами, чим обсяг реалізації, щосвідчить про відносне зниження витрат виробництва й обігів;
·        по-друге,обсяг реалізації зростає більше високими темпами, чим активи (майно)підприємства, тобто ресурси підприємства використаються більш ефективно;
·        по-третє,економічний потенціал підприємства зростає в порівнянні з попереднім періодом.
Розглянуте співвідношення у світовій практиці одержало назву«золоте правило економіки підприємства». Необхідно мати на увазі, що якщодіяльність підприємства вимагає значного вкладення коштів (капіталу), якіможуть окупитися й принести вигоду лише в більш-менш тривалій перспективі, тоймовірні відхилення від цього «золотого правила». Тоді виниклі відхилення неслід розглядати як негативні. До причин виникнення таких відхилень ставляться:додаток капіталу в сферу освоєння нових технологій виробництва (видівперевезень), модернізації й реконструкції діючих підприємств й ін. Для більш докладногоаналізу структури балансу підприємства складаються окремі таблиці вертикальногой горизонтального аналізу для активів і для пасивів. Активи розташовуються поубуванню ступеня ліквідності, починаючи з коштів і закінчуючи нематеріальнимиактивами. Пасив балансу починається з найбільш затребуваної її частини йзакінчуючи власними коштами. Такий порядок подання активів і пасивів балансу, зодного боку, прийнятий у багатьох західних стандартах обліку, з іншої,концентрує увага аналітика на найбільш важливі для фірми статтях, тому що коштий короткострокові пасиви найбільшою мірою впливають на оцінку майна фірми і їїфінансовий стан. На противагу цьому, нематеріальні активи, як правило, взагалінеможливо продати, а власні кошти не є затребуваними.
1.3 Інформаційне та нормативно-правове забезпеченняфінансового аналізу
Для регулювання фінансової діяльностіпідприємства існує багато нормативних актів. Положення про порядок здійсненняаналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (затвердженонаказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 26січня 2001 р. №49/121) розроблено відповідно до Державної програмиприватизації, затвердженої Законом України „Про Державну програмуприватизації”, з метою встановлення єдиного порядку та основних методичнихзасад проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємств, щопідлягають приватизації.
Аналіз фінансового стану підприємств, що підлягаютьприватизації, здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством. ЦимПоложенням установлюються порядок розрахунку показників (коефіцієнтів), щохарактеризують фінансовий стан підприємства, та їх нормативні значення, якізастосовуються при проведенні аналізу фінансового стану підприємства заспрощеною схемою. Якщо проведення фінансового аналізу за спрощеною схемоювідповідно до вимог Методики оцінки вартості майна під час приватизації,затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. №1554, не дає змоги зробити висновки щодо фінансового стану підприємства, топроводиться поглиблений фінансовий аналіз згідно з вимогами, встановленими цимПоложенням. Фінансовий аналіз проводиться відповідно до цього Положеннязагальноприйнятими методами [5].
Фінансовий аналізпроводиться державним органом приватизації у двотижневий термін з дня отриманнявідповідного запиту. У разі потреби державний орган приватизації може залучатинезалежних консультантів та експертів, порядок оплати послуг яких визначаєтьсяФондом державного майна України.
Методичні рекомендації щодо виявленняознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства,фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (затверджено наказомМіністерства економіки України від 17 січня 2001 р. №10) розроблені з метоюзабезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського станупідприємств, виявленні ознак поточної, критичної чи надкритичної їхнеплатоспроможності, а також приховування банкрутства, фіктивного банкрутствачи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільноїструктури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобіганнябанкрутству підприємств [6].
Відповідність розрахованих, згідно зцими методичними рекомендаціями, економічних показників фінансового станупідприємств різним рівням неплатоспроможності визначається державним органом зпитань банкрутства, арбітражним керуючим, підприємством, власником його майна(органом, уповноваженим управляти майном підприємства), інвестором, кредиторомза власною ініціативою, а також у визначених Законом України “Про відновленняплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (від 30.06.1999 р.)випадках, при проведенні експертизи фінансового становища підприємства.
Джерелами інформації для проведеннярозрахунків економічних показників і виявлення ознак неплатоспроможності чибанкрутства є вибіркові показники з документів фінансової звітностіпідприємства.
Відносини у сфері господарюваннярегулюються Конституцією України, Господарським кодексом України (дійсний з 1січня 2004 року). Господарський кодекс України має на меті забезпечитизростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництваі на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва.
Інформаційне забезпечення фінансовогоаналізу передбачає уперед за все використання наступних форм звітності: ф.1 “Баланспідприємства”; ф.2 “Звіт про фінансові результати”; ф.3 “Звіт про рух грошовихкоштів”; ф.4 “Звіт про власний капітал”.
Баланс підприємства складається іздвох частин: активу й пасиву. Основними розділами активу є: необоротні,оборотні активи та витрати майбутніх періодів. Пасив балансу підприємстваскладається з таких розділів: власний капітал, забезпечення наступних витрат іплатежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання. Аналізбухгалтерського балансу зв'язаний з розглядом кожної статті активу з позиції їїліквідності; статті пасивів оцінюються з погляду терміновості вимог допогашення зобов'язань і можливих джерел їх погашення. Інформація про власнийкапітал розглядається з позиції здатності підприємства зберігати свою фінансовустійкість.
Використовуючи баланс підприємства можнарозрахувати такі показники (коефіцієнти), якіхарактеризують виробничий потенціал підприємства: коефіцієнт зносу, оновлення,вибуття основних засобів. Також можна розрахувати показникиліквідності підприємства (коефіцієнти): коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкоїліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності та чистий обіговий капітал.Аналіз платоспроможності (фінансової усталеності) підприємства здійснюєтьсяшляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнтаплатоспроможності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнтазабезпеченості власними оборотними засобами та коефіцієнта маневреностівласного капіталу.
Використовуючи форми “Баланс підприємства” та“Звіт про фінансові результати” можна розрахуватипоказники (коефіцієнти) ділової активностіпідприємства: коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотностідебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості,тривалість обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей, коефіцієнтоборотності матеріальних запасів, коефіцієнт оборотності основних засобів(фондовіддачу) та коефіцієнт оборотності власного капіталу. Також можнарозрахувати показники (коефіцієнти) рентабельності підприємства: коефіцієнтрентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнтрентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції.
Звіт про фінансові результатискладається з трьох частин: фінансові результати, елементи операційних витрат,розрахунок показників прибутковості акцій. Аналізфінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динамікита структури фінансових результатів його діяльності, дозволяє визначитифактори, що вплинули на формування величини чистого прибутку (збитку)підприємства. За результатами аналізу робиться висновок щодо прибутковості абозбитковості діяльності підприємства, тенденцій зміни фінансових результатівдіяльності підприємства порівняно з попередніми періодами, основних факторів,що вплинули на формування кінцевих результатів господарської діяльностіпідприємства [7].
Звіт про рух грошових коштівскладається з трьох частин: рух коштів у результаті операційної діяльності,інвестиційної діяльності та фінансової. Звіт про рух грошових коштівпризначений для оцінки здатності підприємства забезпечувати перевищеннянадходжень коштів над платежами. При розгляді статей даного звіту ключовимпоказником є результат зміни коштів від операційної діяльності, оскільки самевін характеризує стійкість додаткового надходження коштів на підприємство.
Звіт про власний капітал містить усобі інформацію про залишок власного капіталу на початок року, переоцінкуактивів, розподіл прибутку, вилучення капіталу, інші зміни в капіталі. Цей звітдає інформацію про джерела формування власного капіталу за звітний період іпричинах його зміни. Елементний аналіз даного звіту дозволяє охарактеризуватиздатність підприємства до самофінансування і нарощення капіталу. У залежностівід причин зміни статей звіту може бути оцінений внесок власного капіталу уформування активів.
Висновки до розділу 1
Під фінансовим станом підприємства розуміється здатністьпідприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістюфінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства,доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовимивзаєминами з іншими юридичними й фізичними особами, платоспроможністю йфінансовою стабільністю.
Ціль аналізу складається не тільки в тім, щоб установити йоцінити фінансовий стан підприємства, але й у тім, щоб постійно проводитироботу, спрямовану на його поліпшення.
Головною метою аналізу є вчасно виявляти й усувати недоліки уфінансовій діяльності й знаходити резерви поліпшення фінансового станупідприємства і його платоспроможності. Для оцінки стабільності фінансовогостану підприємства використається ціла система показників, що характеризуютьзміни:
¨ структурикапіталу підприємства по його розміщенню до джерел утворення;
¨ ефективностій інтенсивності його використання;
¨ платоспроможностій кредитоспроможності підприємства;
¨ запасуйого фінансової стабільності.
Західний досвід фінансового аналізу багатший за український.Тут є своє “ноу-хау”, налагоджені й апробовані технології. Одним з яскравихприкладів може служити досвід гіганта автопромисловості — концерну Renault.
Для оцінки ефективності виробництва вRenault використають індекс EIU. Його сутність складається відносно кількостізроблених концерном автомобілів за певний період часу до усередненого за цей жеперіод чисельності персоналу, у т.ч. невиробничого. Цей показник дозволяєоцінити динаміку розвитку й вартість виробництва, однак не враховує якісніхарактеристики й складність автомобілів, що випускають.
Для детального аналізу більше підходитьпоказник IMVP, за допомогою якого можна привести у відповідність параметрирізних підприємств, зрівняти час виробництва однієї машини з базовою величиноюй, в остаточному підсумку, зіставити результати діяльності будь-якихавтомобільних заводів.
Для всеосяжної оцінки стану компанії й підвищення безпеки їїдіяльності в майбутньому фізичні показники доповнюються фінансовими, серед якихнайбільше значення має індекс “вартості трансформації”.
Основними джерелами інформації аналізу фінансового стану є:Форма №1 і Форма №2 квартальна й річна звітності, Форма № 3 й, Форма № 4 річнізвітності, дані внутрішнього обліку, планування й прогнозування;
Форма №1 — “Баланс підприємства” — подає основну інформаціюдля аналізу фінансового стану на початок і кінець звітного періоду, а такожйого динаміки за один або ряд звітних періодів;
Форма №2 — “Звіт про фінансові результати підприємства” подаєінформацію про фінансові результати діяльності за звітний період;
Основними вимоги до джерел інформації, використовуваним уфінансовому аналізі, є: доречність, вірогідність, нейтральність, зрозумілість,порівнянність;
По сфері доступності інформація ділиться на відкриту (формифінансової звітності) і закриту (інформація внутрішнього обліку й планування)або секретну.
Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що міститьінформацію про фінансовий стан, результати діяльності. У відповідності зістаттею 11 Закону “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” доскладу фінансової звітності включають: баланс, звіт про фінансові результати,звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів.
Основними умовами правильності складання фінансової звітностіє:
— повнота відбиття всіх господарських операцій за звітнийперіод;
— відповідність даних синтетичного й аналітичного обліку;
— відповідність показників фінансової звітності данимсинтетичного й аналітичного обліку.

2.МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Загальна оцінка майна підприємствата визначення його ринкової усталеності
Фінансовий стан підприємствами щодо складу і джерел утворенняйого майна на певний момент часу характеризує “Баланс” підприємства:
-      розмір таструктура активів балансу, тобто дослівно “того, що діє”, чим розпоряджається іщо використовує підприємство у своїй виробничо-господарській;
-      фінансовіджерела утворення активів: власні та позикові кошти (зобов’язання) – пасиви.[7]
Баланс підприємства дозволяє надати загальну оцінку змінмайна підприємства у цілому, вивчити динаміку його структури. Під структуроюрозуміють відсоткове співвідношення окремих груп майна всередині цих груп.
Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітностіпідприємства є ефективним засобом для дослідження стану підприємства таефективності його діяльності. Рекомендації, що даються на основі цього аналізу,мають конструктивний характер та можуть вагомо покращити стан підприємства,якщо вдасться впровадити їх у життя. У той самий час можливості даного видуаналізу обмежені з-за сильної інфляції, що є характерним для України втеперішній час. Дійсно, інфляція сильно викривлює результати порівняння значеньстатей балансу у процесі горизонтального аналізу, тому що оцінка різних групактивів зазнає різного впливу інфляції. За умови швидкого обігу обігових коштівоцінка їх основних складових (дебіторської заборгованості татоварно-матеріальних запасів) встигає врахувати зміни індексу цін наматеріальні ресурси, що входять у підприємство та виходять з нього у якостіготової продукції. У той самий час, оцінка основних коштів підприємства,зроблена на основі принципу історичної собівартості, не встигає врахуватиінфляційне збільшення їх реальної вартості. Для подолання цього недолікудержава впроваджує індексацію основних коштів, що дозволяє за допомогою певнихкоефіцієнтів збільшити балансову вартість основних коштів. Це призводить дозначної диспропорції в структурі активів підприємства, та, як наслідок, такожвикривлює результати вертикального аналізу [8].
Трендовий аналіз міститься у порівнянні кожної позиціїзвітності з низкою попередніх періодів та формування можливих значеньпоказників у майбутньому. Коефіційний аналіз зводиться до визначення рівнів тадинаміки відносних показників фінансового стану, які розраховуються яквідношення розмірів балансових статей або інших абсолютних показників, якіотримують завдяки звітності або бухгалтерського обліку.
Традиційно структура і джерела утворення майнапідприємства досліджується за допомогою агрегованого порівняльного аналітичногобалансу. Методику його складання запропонував у 20-ті роки один з фундаторівбалансознавства М.Блатов. Щоб отримати порівняльний аналітичний баланс, требавихідний баланс доповнити показниками структури, абсолютної та структурноїдинаміки вкладень (активи) і джерел коштів (пасиви) підприємства за звітнийперіод.
При складанні та аналізі агрегованогопорівняльного балансу використовують прийоми аналізу горизонтального(визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу ) та вертикального( визначають питому вагу окремих статей та їх змін).
Показники порівняльного балансу можна об’єднати угрупи:
-      структури балансу;
-      динаміки балансу;
-      структурної динаміки балансу.
-      На основі структури змін в активі та пасиві можна зробити висновкипро те, які джерела в основному забезпечували надходження нових коштів і в якіактиви вони були інвестовані. Забезпечення наступних витрат і платежів (розд. 2пасиву) та доходи майбутніх періодів (розд. 5 пасиву) показують заборгованістьпідприємства. Тому в агрегованому порівняльному балансі суми цих розділів сліддодати до власного капіталу.[9]
Агрегований баланс заслуговує увагу, оскільки форма цьогобалансу найбільш наближена до західних стандартів складання звітностей, в їїоснові лежить принцип ліквідності (див. табл. 2.1 та табл .2.2) [10].
Таким чином, аналіз статей активу та пасиву агрегованогобухгалтерського балансу дозволяє простежити динаміку змін: загальної вартостімайна, вартості іммобілізованих активів, оборотних коштів, величини дебіторськоїзаборгованості, суми вільних грошових коштів, вартості власного та позиковогокапіталу, величини довгострокових кредитів та позик та ін. Як наслідком цього єдоцільність визначення здатності шахти самостійно здійснювати свою діяльність,тобто визначити ринкову стійкість.
Ринкова стійкість – незалежність підприємства від зовнішніхджерел фінансування.
Таблиця 2.1 — Аналітичне угрупування й аналіз статей активу балансуАктив балансу На початок періоду
На кінець
періоду Зміни
грошові.
одиниці. %
грошові.
одиниці. % В абсолютних величинах у % до величини на початок періоду у питомих вагах
у % до змін
підсумку
балансу 1. Майно – усього 1.1. Іммобілізовані активи 1.2. Обігові активи 1.2.1 Запаси 1.2.2. Векселі одержані 1.2.3. Дебіторська заборгованість 1.2.4. Поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та інші обігові активи. 1.3. Витрати майбутніх періодів.

Таблиця 2.2 — Аналітичне угрупування й аналіз статей пасиву балансуПасив балансу На початок періоду
На кінець
періоду Зміни
грошові.
одиниці. %
грошові.
одиниці. % В абсолютних величинах у % до величини на початок періоду у питомих вагах
у % до змін
підсумку
балансу 1. Джерела майна, усього 1.1.         Власний капітал 1.2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 1.3 Позиковий капітал 1.3.1 Довгострокові зобов'язання. 1.3.2 Короткострокові зобов'язання й інші короткострокові пасиви 1.3.2.1Короткострокові кредити банків і поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях 1.3.2.2 Векселі видані 1.3.2.3 Кредиторська заборгованість і інші поточні зобов'язання 1.4 Доходи майбутніх періодів
Основними показниками ринкової стійкості є:
1. Коефіцієнт автономії Ка – показник, що характеризуєступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової “автономії”), якийвизначає питому вагу власного капіталу підприємства у загальній сумі йоговласних і залучених коштів. Нормативне значення коефіцієнту Ка> 0,5 [6] означає, що всі зобов’язання підприємства можуть бутипокриті його власними засобами. Ріст коефіцієнта автономії свідчить прозбільшення фінансової незалежності. Якщо показник Ка падає нижчезначення 0,5, фінансова стійкість підприємства характеризується як незадовільна[11].
Коефіцієнт автономії Ка(частки од.), який розраховуютьвідношенням загальної величини власного капіталу (ф.1р.380) до підсумку балансу(ф.1р.640).
Ка = ВК(ф.1р.380) / ПБ(ф.1р.640), (2.1)
Де:
Ка- кофіцієнт автономії, частки одиниць;
КВ- загальна величина власного капіталу, грош. од.;
ПБ- величина підсумку балансу, грош.од.;
2. Коефіцієнт фінансування Кз/с (грн. на грн.) (коефіцієнтфінансового ризику) характериує співвідношення позикових та власних засобів.Згідно з нормативним значенням, коефіцієнт Кз/сповиненбути
Кз/с = Кз (ф.1р.430 +р.480+р.620+р.630) / КВ (ф.1р.380), (2.2)
Де:
Кз/с- коефіцієнт фінансування, грн. на грн;
Кз- величина залучених засобів, грош.од.
КВ –величина власних засобів, грош. од
3. Показник фінансового ліверіджу характеризує взаємозв’язок міжприбутком та співвідношенням власного та залучного капіталу. ПоКовальову В.В. фінансовий ліверідж – це потенційна можливість впливати наприбуток шляхом змінення обсягу та структури власного та позикового капіталу.Його рівень вимірюється співвідношенням темпів приросту чистого прибутку (DЧП%) до темпів приростувалового прибутку (DП%). Приріст фінансового лівереджа супроводжуєтьсяпідвищенням ступені фінансового ризику, який пов’язаний з можливою недостачеюкоштів для виплати відсотків по довгостроковим кредитам і займам. Незначнезмінення валового прибутку і рентабельності інвестованого капіталу в умовахвисокого фінансового лівереджа може привести к значному зміненню чистогоприбутку, що шкідливо при падінні виробництва. Показник фінансового лівереджуФл (грн. на грн.), розраховують відношенням довгострокового позикового капіталудо власного капіталу.
Фл = Кдз(ф.1р.430+р.480) / Кв (ф.1 р.380), (2.3)
Де:
Фл — коефіцієнт фінансового ліверіджу, грн. на грн ;
Кдз — довгостроковий позиковий капітал, грош.од.
    Кв – величина власного капіталу, грош. од.
Зростання фінансового ліверіджу супроводжується підвищеннямступені фінансового ризику, що пов’язан з можливою нестачею кошт для виплативідсотків по довгостроковому кредиту та займам. Незначна зміна валового прибуткута рентабельності інвестованого капіталу в умовах високого фінансовоголіверіджу може привести до значного змінення чистого прибутку, що небезпечнопри спаді виробництва.
Якщо Фл = 1, то підприємство фінансує свою діяльність тількиза рахунок власних засобів. Чим вище коефіцієнт фінансового ліверіджу, тим вищаступінь фінансового ризику інвестування.[12]
4. Коефіцієнт фінансової напругиКфн, який характеризує питомувагу залученого капіталу у загальній сумі власних і позикових коштівпідприємства. Він розраховується як відношення позикового капіталу до всьогокапіталу. Якщо показник Кфнперевищує значення 0,5, ринкова стійкість підприємства характеризується як незадовільна [13].
Кфн=/> (2.4)
де Кфн – коефіцієнт фінансової напруги, часткаодиниці;
Зк – позиковий капітал, тис. грн.;
Сз – загальна сума засобів, авансованих у діяльністьпідприємства, тис. грн.
Маючи на увазі те, що довгострокові кредити та займи сприяютьфінансовій усталеності підприємства, корисно поряд із коефіцієнтомспіввідношення позикових та власних засобів розглядати також коефіцієнтспіввідношення короткострокових пасивів та перманентного капіталу Кк.п./п.к., що обчислюється як відношення короткострокових пасивів до сумиреального власного капіталу та довгострокових пасивів. Нормативне значеннякоефіцієнту: Кк.п./п.к. ≤1,0 [14].
Кк.п./п.к.= /> (2.5)
де Кк.п./п.к. — коефіцієнтспіввідношення короткострокових пасивів та перманентного капіталу, грн. нагривню;
Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.;
Зд – довгострокові зобов’язання, тис. грн.;
Вк – власний капітал, тис. грн.;
2.2 Аналіз взаємозвязку активу і пасиву балансу: показникифінансової усталеності, визначення типу фінансової усталеності
Фінансова усталеність є відображенням стабільного перевищеннядоходів над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства ташляхом ефективного їх використання сприяє безперервному процесу виробництва тареалізації продукції. Тому фінансова усталеність формується у процесі усієївиробничо-господарської діяльності та є головним компонентом загальноїусталеності підприємства.
Фінансова стійкість підприємства – є забезпеченністьматеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування. Вонавстановлюється порівненням суми власного оборотного капіталу з загальної сумоюматеріальних оборотних фондів. Фінансова стійкість – це критерій надійностіпартнера. Фінансова стійкість підприємства формується насамперед під впливомрентабельності його діяльності. Якщо підприємство збиткове або малорентабельне,якщо величина його прибутку падає, не виконуються планові накреслення з цьогонайважливішого якісного показника, говорити про задовільний фінансовий стан,фінансову стійкість підприємства не доводиться навіть при збереженні якийсь часспроможності розрахуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями.
Фінансова стійкість – це стан підприємства, що гарантує йомуплатоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси,вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошовихнадходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечуватисамофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерелформування активів.
Основними показниками фінансової стійкості є:
1. Коефіцієнт забеспеченності власними засобами Кзк. Вінвизначається як відношення різниці між обсягом власного капіталу та фактичноювартістю необоротних активів до фактичної вартості оборотних активів. Нормативнезначення коефіцієнту: Кзк≥ 0,1 [15].
/> (2.6)
Де:
Кзк – Коефіцієнт забезпеченості власними засобами, грн/грн.
К.в. – величина власного капіталу, грош. од.
Ф.н.а – фактична вартість необоротних активів, грош.од.
Ф.в.о – фактична вартість оборотних активів, грош.од.
Нормативне значення Кзк ³ 0,1. Якщо Кзк на кінецьзвітного періоду £0,1, то структура баланса незадовільна, а підприємствонеплатоспроможнє.
         2. Чистий оборотний капітал або робочий капітал Рк.Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачуватисвої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність. Коефіцієнт Рк маєбути більше ніж нуль та повинне відбуватися збільшення коефіцієнту на протязідіяльності підприємства. Він розраховується як різниця між оборотними активамипідприємства та його поточними зобов’язаннями:
Рк = О.а(ф.1р.260) – П.з (ф.1р.620) (2.7)
Де:
Рк – робочий капітал, тис.грн.
О.а – величина оборотних активів, грош.од.
П.з.- Вартість поточних зобов`язань, грош. од.
Або його розмір можна також визначити перевищенням сумвласного капіталу (ф.1р.380) та довгострокових зобов’язань (ф.1р.430+р.480) надвартістю необоротних активів (ф.1р.080).
3. Коефіцієнт забеспеченності власними оборотними засобамиКзрк (частки од.) розраховується як відношення величини робочого капіталу довеличини оборотних активів підприємства і показує забезпеченність підприємствавласними оборотними засобами:
/> (2.8)
Де:
Кзрк – Коефіцієнт забезпеченості власними оборотнимизасобами, грн/грн
Р.к – робочий капітал, грош. од.
О.а. – величина оборотних активів, грош.од.
Нормативне значення коефіцієнту: Кзрк >0,1.Якщо коефіцієнт забезпеченості власними засобами на кінець звітного періоду маєзначення менше 0,1, то структура балансу організації вважається незадовільною,а саме підприємство – неплатоспроможним [14].
4. Коефіцієнт маневреності та власного капіталу Мск показує,яка частина власного капіталу організації знаходиться у мобільній формі, щодозволяє відносно вільно маневрувати капіталом.
/> (2.9)
Де:
Мск – Коефіцієнт маневреності та власного капіталу, грн/грн
Рк – робочий капітал, грош. од.
Свк – сума власного капіталу, грош. од.
Високі значення Мск позитивно характеризує фінансовий стан.Нормативне значення коефіцієнта приблизно £ 0,5. Коефіцієнт маневреностівласного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується дляфінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а якакапіталізована. З точки зору становища фінансів, чим цей коефіцієнт вище – тимкраще. Рівень коефіцієнта маневреності залежить від специфіки галузі івиробництва. Наприклад, коли порівнювати цей коефіцієнт по фондомістким іматеріаломістким виробництвам, то по-перше він повинен бути нижчим, так як втаких виробництвах істотна частина власного капіталу інвестується в основніфонди. Щоб покращити фінансове положення необхідно випереджати темп ростувласного оборотного капіталу над темпами росту виробничих запасів і власногокапіталу.
5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштівхарактеризує структуру капітала та визначається відношенням довгостроковихкредитів та займів (ф.1 р.430+р.480+р.620+р.630) до загальної суми активівпідприємства (ф.1р.080 + р.260+р.270).
/> (2.10)
Де:
Кдзп – коефіціент довгострокового залучення позикових коштів,грн/грн
Дкз – довгострокові кредити та займи, грош. од.
Зса – загальна сума активів підприємства, грош.од.
Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємстває стабільність його діяльності в світлі довгострокової перспективи. Вонапов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступені йогозалежності від кредитів та інвесторів. Так, багато бізнесменів та представниківдержавного сектору економіки віддають перевагу вкладати у справу мінімумвласних коштів, а фінансувати її за рахунок коштів, що взяті в борг. Але якщоструктура “власний капітал – позикові кошти” має значне переваження в бікборгів, підприємство може стати банкрутом, якщо декілька кредиторів одночаснобудуть вимагати свої гроші назад у “незручний “ час.
При визначенні фінансової стійкості слід установити типфінансовоїусталености підприємства. Для цього проводять зіставленнявеличини запасів (ф.1 р.100¸р.140) з загальною величиною основнихджерел для їх формування. Джерелами покриття запасів є робочий капітал (Рк) такредити банків під товарно-матеріальні цінності (Скк). Частинакороткострокових кредитів (Кt), що наведена у балансі (ф.1 р.500), не призначенадля покриття запасів та їх видають під товари відвантажені. Поряд з цим дляпокриття запасів використовується частина кредиторської заборгованості, щозаліковується банками при кредитуванні. Названі величини в балансі невідображаються, але для них можливо оцінити верхні границі. Кредити під товаривідвантажені обмежені зверху дебіторською заборгованістю за товари, роботи,послуги (ф.1 р.160), а кредиторська заборгованість, що заліковується банкамипри кредитуванні, неперевищує сум заборгованості за товари і послуги (ф.1р.530) та заборгованості по авансам одержаним (ф.1 р.540). Фінансова стійкістьв довгостроковому плані характеризується співвідношенням власних та позиковихкоштів. Але цей показник дає лише загальну оцінку фінансовій стійкості. Цьому всвітовій та вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена ця системапоказників.
Аналіз та розрахунок цих показників дозволяє класифікуватифінансові ситуації за ступеню їх стійкості.
Таким чином, величину Скк можна визначити як:
Скк = Кt+(Ктов + Кав)- Дтов, (2.11)
Де:
Скк – кредити банків під товарно-матеріальніцінності за обліком кредитів під товари відвантажені та частини кредиторськоїзаборгованості, що заліковуються банком при кредитуванні, тис.грн.;
Ктов, Кав – відповідно кредиторська заборгованість за товарита з одержаних авансів, тис.грн.;
Дтов – дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги,тис.грн.
Розрізняють 4 типи фінансової усталеності:
1.        Абсолютнастійкість фінансового стану, якщо запаси та витрати менше суми власногооборотного капіталу і кредитів банка під товарно-матеріальні цінності.
Абсолютна стійкість задається умовою:
З
Де:
З- величина запасів, тис.грн.;
Рк- робосий капітал, тис.грн;
При цьому коефіцієнт забеспеченності запасів і витратджерелами коштів (Ко.з.) більше одиниці.
Ко.з. = Рк+Скк / З >1, (2.13)
2.        Нормальнастійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства. Цей типусталеності характеризується співвідношенням
3.        
З = Рк + Скк (2.14)
4.        Нестійкийфінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігаєтьсяможливість відновлення рівноваги платіжних засобів та платіжних зобов’язань зарахунок залучення тимчасово вільних джерел коштів (С0) та оборот підприємства(резервного фонду накопичення та споживання), кредитів банку на тимчасовепоповнення обігових коштів, перевищення нормальної кредиторської заборгованостінад дебіторською.
З = Рк+Скк+С0, (2.15)
Де:
С0 — джерела, що послабляють фінансову напругу,тис.грн.
У якості таких джерел слід розглянути перевищення нормальноїкредиторської заборгованості над дебіторською. Таке перевищення визначаєтьсязіставленням (р.150, 520, 170, 550, 200, 600, 210, 610 ф.1).Якщо у балансівідсутні короткострокові кредити, як джерело, що знижує фінансову напругу,можна розглядати позитивну різницю (р.530,160 ф.1).
При цьому фінансова нестійкість вважається припустимою, якщодотримувати наступним умовам:
а) виробничі запаси плюс готова продукція рівні абоперевищують суму короткострокових кредитів та позикових коштів, що берутьучасть у формуванні запасів;
б) незавершене виробництво та витрати майбутніх періодіврівні чи менше суми власного обігового капіталу.
Якщо ці умови не виконуються, то має місце тенденціяпогіршення фінансового стану.
5.        Кризовийстан (підприємство знаходиться на межі банкрутства), при якому
6.        
З>Рк + Скк (2.16)
Рівновага платіжного балансу в цьому забезпечується зарахунок просрочених рахунків по оплаті праці, судам банка, постачадьникам,бюджету і т.п. В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводитьсяобирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягамивиробництва. Передумовою такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності.
2.3 Показники інтенсивності та ефективності використаннякапіталу підприємства
У практиці фінансового аналізу розвинених країн рентабельністьвласного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуютьсярезультати всіх напрямів діяльності підприємства. У фінансовому аналізівикористовують різні показники рентабельності. Всі вони відносні і показують,скільки одиниць прибутку одержують на одиницю реалізованої продукції.
Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельникузавжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно показуєефективність виробничої і фінансової діяльності підприємства і відповідаєінтересам учасників економічного процесу.
Основні показники рентабельності розраховуються за данимифінансової звітності: по формах №1«Баланс» і №2 «Звіт про фінансові результати»; їх можна об'єднати в наступнігрупи:
1. показники рентабельності капіталу (активів);
2.показники рентабельності продукції;
3. показники,розраховані на основі потоків наявних грошових коштів.
Перша група показників формується як відношення прибутку до різнихпоказників авансованих засобів; дані показники відповідають інтересам всіхучасників бізнесу підприємства.
Друга група показників формується на основі розрахунку рівніврентабельності за показниками прибутку, відображеними у звітності підприємств.Третя група показників формується аналогічно першій і другій групам, протезамість прибутку в розрахунок приймається чиста притока грошових коштів [16].
Дані показники дають уявлення про ступінь можливості підприємстварозплатитися з кредиторами, позичальниками і акціонерами грошовими коштами узв'язку з використанням грошової притоки, що має місце.
Темпи зростання власного капіталу (відношення суми реінвестованогоприбутку до власного капіталу) залежать від наступних чинників:
рентабельності продажів (/>) — відношення чистого прибутку до виручки;
оборотності капіталу (Коб) — відношення виручки до середньорічноїсуми капіталу;
структури капіталу (К3), що характеризує фінансову активність підприємства по залученнюпозикових коштів (відношення середньорічної суми валюти балансу досередньорічної суми власного капіталу);
долі відрахувань чистого прибутку на розвиток виробництва (Дотч) — відношення реінвестованого прибутку до суми чистого прибутку.
Длярозрахунку впливу даних чинників на зміну темпів зростання власного капіталуА.Д. Шереметом і Р.С. Сайфуліним [14] запропонована наступна модель:
/>/>* Коб* К3*Дотч, (2.17)
де ТСК — темп приросту власного капіталу, тис.грн.;
Пр — реінвестований прибуток, тис. грн.;
СК — власний капітал, тис. грн.;
ЧП — чистий прибуток, тис. грн.;
В — виручка, тис. грн.;
КL — загальна сума капіталу, тис.грн.
Два перші чинники відображають дію тактичної, а два останніх — стратегічної фінансової політики. На думку вищеназваних авторів, правильновибрана цінова політика, розширення ринків збуту приводять до збільшення об'ємупродажів і прибутку підприємства, підвищенню рівня рентабельності продажів ішвидкості обороту капіталу. В той же час нераціональна інвестиційна політикаможе знизити позитивний результат перших двох чинників.
Аналіз рентабельностіпідприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство,раціональність їх використання. Аналіз рентабельності підприємства здійснюєтьсяшляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельностіактивів, коефіцієнта рентабельності власного капіталу, коефіцієнтарентабельності діяльності та коефіцієнта рентабельності продукції.
Показники рентабельностіє відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльностіпідприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій ігрупуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринковогообміну. Крім цього показники рентабельності — важливі характеристики факторногосередовища формування прибутку підприємства. Саме тому вони є обов'язковимиелементами аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. Ці показникирозраховуються за звітний і попередній рік на підставі форми 2 «Звіт профінансові результати».
1. Коефіцієнт рентабельностіактивів (/>) розраховується яквідношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів іхарактеризує ефективність використання активів підприємства. />>0.
/> розраховується по формулі:
/>=/>=/>, (2.18)
де/> - коефіцієнтрентабельності активів, грн./грн.;
ЧП — чистий прибуток абозбиток – р. 220 або р. 225, тис. грн.;
/> - середньорічнавартість активів р.280 гр.3 – підсумок активу балансу на початокзвітного періоду, р.280гр.4 – теж саме на кінець звітного періоду, тис.грн.
2. Коефіцієнтрентабельності власного капіталу (/>)розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічноївартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів доданого підприємства. />>0.
/> розраховується по формулі:
/>/>=/>, (2.19)
де /> - коефіцієнтрентабельності власного капіталу, грн./грн.;
ЧП — чистий прибуток абозбиток – р.220 або р. 225, тис. грн.;
/> - середньорічнавартість власного капіталу р.380 гр.3 – усього за розділом I власнийкапітал на початок звітного періоду, р.380гр.4 – теж саме на кінецьзвітного періоду, тис. грн.
3. Коефіцієнтрентабельності діяльності (/>)розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручкивід реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективністьгосподарської діяльності підприємства. />>0.
/> розраховується по формулі:
/>=/>, (2.20)
де /> -коефіцієнт рентабельності діяльності, грн./грн.;
ЧП — чистий прибуток абозбиток – р.220 або р. 225, тис. грн.;
/> - чиста виручка відреалізації продукції р.035, тис. грн.
4. Коефіцієнт рентабельності продукціїрозраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарськоїдіяльності підприємства в основнійдіяльності.
Ділова активністьпідприємства у фінансовому аспекті виявляється, насамперед, у швидкості оборотуйого засобів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динамікирізних фінансових коефіцієнтів оборотності.
Аналіз ділової активностідозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, щохарактеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.
Аналіз ділової активностіпідприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):коефіцієнта оборотності активів, коефіцієнта оборотності дебіторськоїзаборгованості, коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості,тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей, коефіцієнтуоборотності матеріальних запасів, коефіцієнта оборотності основних засобів(фондовіддачі) та коефіцієнта оборотності власного капіталу [7].
Коефіцієнт оборотностіматеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованоїпродукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризуєшвидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.
Активи підприємствавивчають з точки зору їх участі у виробництві (показники ділової активності).
Основними з показниківділової активності є:
1. Коефіцієнт оборотностіосновних засобів (фондовіддача) Фо.
Розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (ф. 2
р.035) до середньорічної вартості основних засобів (ф.1 (р.030 гр.3 + р.030
гр.4)/2). Він показує ефективність використання основних засобів підприємства. Фондовіддача показує, скільки виручки доводиться на одиницюосновних виробничих фондів.
Фо розраховується поформулі:
 
/> , (2.21)
де Фо — коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача),грн./грн.;
ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 р.035), тис.грн.;
/> — середньорічна вартість основнихзасобів ф.1 р.030 гр.3 – залишкова вартість основних засобів на початокзвітного періоду, р.030 гр.4 — теж саме на кінець звітного періоду, тис. грн.
2. Коефіцієнт оборотності оборотних активів Ко. Розраховується
відношенням чистої виручки від реалізації продукції (ф. 2 р.035) до середньої
вартості оборотних активів (ф.1 (р.260 гр.З + р.260 гр.4)/2).
Коефіцієнт розраховується по формулі:
/> , (2.22)
де Ко — коефіцієнт оборотності оборотних активів, частка од.;
ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 р.035), тис.грн.;
/> - середньорічна вартість оборотнихактивів ф.1 р.260 гр.3 – усього за розділом II оборотні активи на початокзвітного періоду, р.260гр.4 – теж саме на кінець звітного періоду, тис.грн.
Ко показує кількість оборотів обігових коштів за період; скількивиручки доводиться на одиницю обігових коштів.
3. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів Козрозраховується як відношення собівартості реалізованої продукції (ф.2 р.040) досередньорічної вартості матеріальних запасів.
/> , (2.23)
де Коз — коефіцієнт оборотності матеріальнихзапасів, частка од.;
/> - собівартість реалізованоїпродукції (ф.2 р.040), тис. грн.;
/> - середньорічна вартістьматеріальних запасів: р.100 – виробничі запаси, р.120 – незавершеневиробництво, р.130 – готова продукція, р.140 — товари, тис. грн.
Коз показуєкількість оборотів коштів, інвестованих в запаси.
4. Коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистоївиручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величинидебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторськоїзаборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниженнякомерційного кредиту, що надається підприємством.
/>, (2.24)
де /> -коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, обор./рік;
ЧВ – чиста виручка від реалізаціїпродукції р.035, тис. грн.;
/> - середньорічнавеличина дебіторської заборгованості: р.150 гр.3 – векселі одержані напочаток звітного періоду, гр.4 – теж саме на кінець звітного періоду; /> -дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; /> -дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом; р. 210 – інша поточна дебіторська заборгованість, тис.грн.
Цей коефіцієнт повинен збільшуватися.
5. Коефіцієнт оборотностікредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки відреалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторськоїзаборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованостіпідприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційногокредиту, що надається підприємству.
/>, (2.25)
де /> - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, обор./рік;
ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції р.035, тис. грн.;
/> - середньорічнавеличина кредиторської заборгованості: р.520 — векселі видані на початокзвітного періоду, гр.4 – теж саме на кінець звітного періоду; р.530 — кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;р.540/>р.600 – поточнізобов’язання за розрахунками, тис. грн.
Показники ділової активності відіграють важливу роль унормальному функціонуванні підприємства.
2.4     Аналізплатоспроможності. Методи прогнозування кризового розвитку підприємства
Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства єйого ліквідність. Під терміном ліквідність прийнято розуміти здатністьпідприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами ідержавою. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовахзумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване відбанкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватися за своїми боргамиі зазнає фінансового краху. [17] Аналіз ліквідності підприємства дозволяєвизначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання.
У якості зовнішнього прояву фінансового стану підприємствавиступає платоспроможність підприємства, суть якої є забезпеченість оборотнихактивів довгостроковими джерелами формування. Більша чи менша ступіньзабезпеченості оборотних активів довгостроковими джерелами.
Для оцінки платоспроможності використовуються показникиліквідності балансу:
1.   Коефіцієнтабсолютної ліквідності Кал. Він показує, яку частину короткострокової заборгованості можепокрити підприємство своїми грошовими коштами та короткостроковими фінансовимивкладеннями, які швидко реалізуються у разі потреби. Кал. розраховуєтьсяяк відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансовихінвестицій до поточних зобов’язань підприємства.
Кал= />=/> , (2.26)
 
де Кал — коефіцієнт абсолютної ліквідності, грн.на гривню;
Іп — поточні фінансові інвестиції, тис. грн.;
К – грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.;
         Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.
1.   Згідно знормативним значенням, коефіцієнт Кал. повиненбути > 0 та має відбуватися його збільшення у процесі діяльностіпідприємства. Головним фактором підвищення рівня абсолютної ліквідності єрівномірне та своєчасне погашення дебіторської заборгованості [13].
2.   Коефіцієнтшвидкої або критичної ліквідностіКкл. Цей показник відповідає на запитання, чи здатнепідприємство розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями (відображеними урозділі IV пасиву бухгалтерського балансу) перед усіма кредиторами наявнимиліквідними оборотними активами [13].
Розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотнихзасобів до поточних зобов’язань підприємства .
Ккл=/>=/>, (2.27)
де Ккл — коефіцієнт швидкої (критичної)ліквідності, грн. на гривню;
З – запаси підприємства, тис. грн.;
Ао – оборотні активи, тис. грн.;
Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.
2.        Нормативнезначення коефіцієнта: 0,6≤Ккл ≥0,8 [18].
3    Коефіцієнт покриттяКпвідображає платіжніможливості підприємства, що прогнозуються, за умовою погашення короткостроковоїдебіторської заборгованості і реалізації запасів, які має підприємство [13]. Кпвизначається відношенням оборотних активів до поточних зобов’язаньпідприємства.
Кп=/>=/> (2.28)
 
де Кп– коефіцієнт покриття, грн. нагривню;
Ао – оборотні активи, тис. грн.;
Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.
Нормальне обмеження показника: Кп>1,0.За відміною від коефіцієнту абсолютної ліквідності, який показує миттєвуплатоспроможність, коефіцієнт покриття відображує прогноз платоспроможності навідносно віддалену перспективу.
Згідно Закону України “Про відновлення платоспроможностіборжника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. банкрутство – це визнанаарбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність тазадовільнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосуванняліквідаційної процедури.[19]
Підставою для визнання підприємства неплатоспроможним(банкрутом) служить виконання умов: значення Кп менше нормативного (тобто 1) і(або) коефіцієнт забезпечення власними засобами Кзк менше нормативного (тобто0,1).
При незадовільній структурі балансу, але сприятливій динаміцізміни коефіцієнта поточної ліквідності для перевірки реальної можливості упідприємства відновити свою платоспроможність розраховується коефіцієнтвідновлення платоспроможності терміном на 6 місяців. При задовільній структурібалансу і несприятливій динаміці зміни показника для перевірки стійкостіфінансового становища розраховується коефіцієнт утрати платоспроможності натермін 3 місяці.
До стану банкрутства підприємство може призвести погіршенняусіх показників, які визначають його фінансову стійкість, тому саме на нихбазується аналіз імовірності настання такого стану.
Щоб дати оцінку ймовірності банкрутства підприємства, требапобудувати певний інтегральний показник, який би включав у себе найважливішіхарактеристики фінансової стійкості. Для цієї мети можна рекомендувати такийнабір показників фінансової стійкості підприємства:
1) рентабельність капіталу за “чистим прибутком”;
2) рентабельність продукції;
3) оборотність коштів, вкладених в оборотні активи;
4) коефіцієнт фінансової незалежності;
5) ліквідність (коефіцієнт покриття поточних пасивів).
Підставою для визначення підприємства неплатоспроможним(банкрутом) служить виконання умов: значення Кn менше нормативного (тобто 1) і(або) коефіцієнт забезпечення власними засобами Кзк менше нормативного (тобто0,1).
Коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможностірозраховується по формулі:
Кв(у) = />, (2.29)
Де: Кв(у) – коефіцієнт відновлення (утрати)платоспроможності, частини одиниці;
Кпн, Кпк- значення коефіцієнта покриття відповідно на початокі кінець звітного періоду;
П- період відновлення (утрати) платоспроможності, міс.;
Т-тривалість звітного періоду, міс.;
Кпц- установлене (нормативне) значення коефіцієнта покриття.
Якщо значення коефіцієнта відновлення платоспроможностібільше одиниці, то може бути прийняте рішення про наявність у підприємствареальної можливості відновити свою платоспроможність. Якщо значення коефіцієнтавтрати платоспроможності менше 1, може бути прийняте рішення про втратуплатоспроможності. Для оцінки можливості банкрутства можуть використовуватисяінтегральні показники. Наприклад, метод рейтингової оцінки підприємства. У загальному виді алгоритмпорівняльної рейтингової оцінки фінансового стану може бути представлений увиді послідовності наступних дій.
1. Вихідні дані представляються увиді матриці (аij), тобто таблиці, де по рядках записані номерипоказників (i= 1, 2, 3...n), а по стовпцях – періоди (j= 1, 2, З...m).
2. По кожному показнику заноситься встовпець еталонне значення (m + 1).
3. Вихідні показники матрицістандартизуются у відношенні відповідного еталонного показника по формулі
/>
3.   Інтегральний показниккомплексної оцінки розраховується підсумовуванням фактичних значень, аборозраховується для кожного об’єкту за формулою:
/> (2.30)
де L — число показників,використовуємих для рейтингової оцінки;
Ni — нормативний рівеньдля коефіцієнта:
Ki — i коефіцієнт;
/> — ваговий індекс i коефіцієнта.
Легко помітити, що при повнійвідповідності значень фінансових коефіцієнтів k1 … kL їхнормативним мінімальним рівням рейтинг підприємства буде дорівнювати 1, обраноїяк рейтинг умовного задовільного підприємства. Фінансовий стан підприємств ізрейтинговою оцінкою менш 1 характеризується як незадовільне.[13]
У світовій практиці найбільше часто використовується індексАльтману. Для розрахунку індексу відібрано п’ять найбільше значимих дляпрогнозу банкрутства показників, що характеризують у загальному видіприбутковість капіталу і його структури з різноманітних позицій. ІндексАльтману (Z) розраховується по формулі:
Z = 3,3* К1+1*К2+0,6*К3+1,4*К4+1,2*К5, (2.31)
Де:
Z- функція від К1… К5;
3,3...1,2- коефіцієнти регрессії, що характеризують кількіснийвплив на Z кожного включеного в модель показника при фіксованому положенніінших;
К1-прибутковість загального капіталу (характеризує загальнурентабельність підприємства)
/> (2.32)
Де:
Пдо – прибуток до сплачування відсотків та податків, грош.од.
За – загальні активи, грош.од.
К2- прибутковість на базі чистого виторгу від реалізації
/> (2.33)
Де:
ВР – Виручка від реалізації, грош.од.
За – Загальні активи, грош.од.
К3- коефіцієнт співвідношення власного капіталу по ринковійоцінці і позикового, тобто:
/>(2.34)
Де:
Вк – власний капітал, грош.од.
Пк – позиковий капітал, грош. од
К4- коефіцієнт співвідношення реінвестованого прибутку ізагального капіталу:
/> (2.35)
Де:
Пн – нерозподілений прибуток, грош.од.
За – загальні активи, грош.од.
К5- коефіцієнт співвідношення власного оборотного ізагального капіталу:
/> (2.36)
Де:
Рк – робочий капітал, грош.од.
За – загальні активи, грош.од.
Розраховане Альтманом критичне значення індексу Z дорівнює2,675. Для визначення можливості банкрутства зіставляється розраховане длякожного підприємства значення з критичним (2,675).
Якщо Z розрахункове більше критичного, то підприємство маєдосить стійке положення; якщо воно нижче критичного, існує можливістьбанкрутства.
Ступінь можливості банкрутства на підставі індексу Альтмануможе бути деталізована в залежності від його рівня (див. Табл.2.3).[13]
Таблиця 2.3 — Ступінь імовірності банкрутства по індексуАльтманаЗначення індексу Ступінь імовірності банкрутства 1,8 і нижче Дуже висока 1,8-2,7 Середня 2,7-2,99 Імовірність невелика 2,99 і вище Імовірність незначна
Якщо існує велика ймовірність банкрутства підприємства, тонеобхідно провести досудову санацію. Досудова санація – система заходів щодовідновлення платоспроможності боржника, яку може здійснювати власник майна(орган, упроваджений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобіганнябанкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських,управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правовихзаходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справупро банкрутство. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців.Керуючий санацією зобов’язаний розробити план санації боржника. План санаціїповинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, наприклад,реструктуризація підприємства, закриття нерентабельних виробництв, ліквідаціядебіторської заборгованості, продаж частини майна боржника та інші.
Реорганізаційні процедури передбачають відновленняплатоспроможності шляхом проведення певних інноваційних заходів. До зовнішніхджерел залучення коштів відносять факторинг, лізинг, залучення кредитів під прибутковіпроекти, випуск акцій та облігацій та ін.
Однак основним напрямком фінансового оздоровлення є пошуквнутрішніх резервів з підвищення рівня прибутковості виробництва за рахунокбільш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищенняякості конкурентноздатності продукції, зниження її собівартості, раціональноговикористання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
Висновки по розділу 2
Основними методичними підходами до аналізу фінансового станупідприємства є: загальна оцінка майна підприємства та визначення його ринковоїусталеності; аналіз взаємозв'язку активу і пасиву балансу: показники фінансовоїусталеності, визначення типу фінансової усталеності; визначення показниківінтенсивності та ефективності використання капіталу підприємства; аналізплатоспроможності і використання методів прогнозування кризового розвиткупідприємства.
Для оцінки майнового стану доцільно розрахуватитакі показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціалпідприємства: коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основнихзасобів та коефіцієнт вибуття основних засобів.
Основними показниками ринкової стійкості є: коефіцієнт автономії, коефіцієнтфінансування, показник фінансового лівериджу,коефіцієнт фінансової залежності. Аналіз структури майна під­приємства, її динаміки оцінюєстан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань.
Фінансова стійкість характеризує рівень фінансової незалежностіпідприємства по відношенню до володіння своїм майном і його використанням. Основними показникамифінансової стійкості підприємства є: коефіцієнт забезпеченості власнимизасобами, чистий оборотний капітал або робочийкапітал, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами.
Аналіз рентабельностіпідприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство,раціональність їх використання. Аналіз рентабельності підприємства здійснюєтьсяшляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта рентабельностіактивів, коефіцієнта рентабельності власного капіталу, коефіцієнтарентабельності діяльності та коефіцієнта рентабельності продукції. Крім цьогопоказники рентабельності — важливі характеристики факторного середовищаформування прибутку підприємства. Саме тому вони є обов'язковими елементамианалізу й оцінки фінансового стану підприємства.
Аналіз ділової активностідозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, щохарактеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналізділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників(коефіцієнтів): коефіцієнта оборотності активів, коефіцієнта оборотностідебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності кредиторськоїзаборгованості.
Одним з показників, що характеризують фінансову усталеність підприємства,є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсамисвоєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Ліквідність балансу — це ступіньпокриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворенняяких в грошову готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань.

3 ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
3.1     Характеристикамайнового стану підприємства та оцінка його ринкової стійкості
Загальна оцінка майнапідприємства і джерел його формування проводитьсяна основі агрегованогобалансу. Агрегований баланс будується на основі даних форми №1 „Баланс” шахти„Південна”. Аналітичнеугруповання й аналіз статей активу балансу на 31 грудня 2004 р. наведено утаблиці 3.1.
Таблиця 3.1. — Аналітичне угруповання й аналіз статей активубалансу ш. „Південна” на 31 грудня 2004 року.Актив балансу На початок періоду
На кінець
періоду Зміни
ден.
ед. %
ден.
ед. %
в аб-солют-
них ве-
личи-нах у % до ве-личи-ни на поча-ток періо-ду у пит. вагах
у % до змін-
під-сумку
ба-лансу 1. Майно – усього 8273 100 7969 100,00 -304 96,33 --- 100,00 1.1. Іммобілізовані активи 5515 66,66 5220 65,50 -295 94,65 -1,16 97,04 1.2. Обігові активи 2500 30,22 2483 31,16 -17 99,32 0,94 5,59 1.2.1 Запаси 722 8,73 530 6,65 -192 73,41 -2,08 63,16 1.2.2. Векселі одержані --- --- --- --- --- --- --- --- 1.2.3. Дебіторська заборгованість 3342 40,40 3091 38,79 -251 92,49 -1,61 82,57 1.2.4. Поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та інші обігові активи. 27 0,33 --- --- -27 --- -0,33 8,88 1.3. Витрати майбутніх періодів. 258 3,12 266 3,34 8 103,10 0,22 -2,63

Аналітичне угруповання статей пасиву балансу на 31 грудня2004 р. представляється в аналогічній таблиці (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 — Аналітичне угруповання й аналіз статей пасивубалансу на 31 грудня 2004 р.Пасив балансу На початок періоду
На кінець
періоду Зміни
грош.
од. %
грош.
од. %
в аб-солют-
них ве-
личи-нах у % до величи-ни на початок періоду у пит. вагах
у % до змін
під-сумку
балансу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Джерела майна, усього 8273,00 100,00 7969,00 100,00 -304,00 96,33 --- 100,00 1.1. Власний капітал -6708,00 -81,08 -6704,00 -84,13 4,00 99,94 -3,04 -1,32 1.2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 46,00 0,56 701,00 8,80 655,00 1523,91 8,24 -215,46 1.3 Позиковий капітал 14786,00 178,73 13776,00 172,87 -1010,00 93,17 -5,86 332,24 1.3.1. Довгострокові зобов'язання 778,00 9,40 164,00 2,06 -614,00 21,08 -7,35 201,97 1.3.2. Короткострокові зобов'язання й інші короткострокові пасиви 14008,00 169,32 13612,00 170,81 -396,00 97,17 1,49 130,26 1.3.2.1 Короткострокові кредити банків і поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях --- --- 82,00 1,03 82,00 --- 1,03 -26,97 1.3.2.2 Векселі видані 27,00 0,33 --- --- -27,00 --- -0,33 8,88 1.3.2.3 Кредиторська заборгованість і інші поточні зобов'язання. 13981,00 169,00 13530,00 169,78 -451,00 96,77 0,79 148,36 1.4. Доходи майбутніх періодів 149,00 1,80 196,00 2,46 47,00 131,54 0,66 -15,46
Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу на 31грудня 2005 р. наведено у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 — Аналітичне угруповання й аналіз статей активубалансу на 31 грудня 2005 р.Актив балансу На початок періоду
На кінець
періоду Зміни
грош.
од. %
грош.
од. %
в аб-солют-
них ве-
личинах у % до величи-ни на початок періоду у пит. ва-гах
у % до змін-
під-сумку
балансу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Майно – усього 7969,00 100,00 7955,00 100,00 -14,00 99,82 --- 100,00 1.1.Іммобілізовані активи 5220,00 65,50 5110,00 64,24 -110,00 97,89 -1,27 785,71 1.2.Обігові активи 2483,00 31,16 2479,00 31,16 -4,00 99,84 0,00 28,57 1.2.1 Запаси 530,00 6,65 1155,00 14,52 625,00 217,92 7,87 -4464,29 1.2.2. Векселі одержані --- --- --- --- --- --- --- --- 1.2.3. Дебіторська заборгованість 3091,00 38,79 1916,00 24,09 -1175,00 61,99 -14,70 8392,86 1.2.4. Поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та інші обігові активи --- --- --- --- --- --- --- --- 1.3.Витрати майбутніх періодів 266,00 3,34 366,00 4,60 100,00 137,59 1,26 -714,29
Аналітичне угруповання статей пасиву балансу на 31 грудня2005 р. представляється в аналогічній таблиці (таблиця 3.4).
Аналіз зміни валюти балансу (підсумку активу іпасиву) показав зменшення валюти балансу – це негативний момент.
Таблиця 3.4 — Аналітичне угруповання й аналіз статей пасивубалансу на 31 грудня 2005 р.Пасив балансу На початок періоду
На кінець
періоду Зміни
грош.
од. %
грош.
од. %
в аб-солют-
них ве-
личи-нах у % до ве-личи-ни на поча-ток періо-ду у пит. ва-гах
у % до змін
під-сумку
балансу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. Джерела майна, усього 7969,00 100,00 7955,00 100,00 -14,00 99,82 100,00 1.1. Власний капітал -6704,00 -84,13 -10281,00 -129,24 -3577,00 153,36 -45,11 25550,00 1.2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 701,00 8,80 868,00 10,91 167,00 123,82 2,11 -1192,86 1.3 Позиковий капітал 13776,00 172,87 17055,00 214,39 3279,00 123,80 41,52 -23421,43 1.3.1. Довгострокові зобов'язання 164,00 2,06 164,00 2,06 0,00 100,00 0,00 0,00 1.3.2. Короткострокові зобов'язання й інші короткострокові пасиви 13612,00 170,81 16891,00 212,33 3279,00 124,09 41,52 -23421,43 1.3.2.1 Короткострокові кредити банків і поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях 82,00 1,03 82,00 1,03 0,00 --- 0,00 1.3.2.2 Векселі видані --- --- --- --- --- --- --- --- 1.3.2.3 Кредиторська заборгованість і інші поточні зобов'язання. 13530,00 169,78 16809,00 211,30 3279,00 124,24 41,52 -23421,43 1.4. Доходи майбутніх періодів 196,00 2,46 313,00 3,93 117,00 159,69 1,48 -835,71
Аналізуючи актив балансу на 31 грудня 2004 року можнапобачити незначне зменшення майнового стану підприємства на 304 тис. грн.., цевідбулося за рахунок зміни структури іммобілізованих активів (зменшення на1,16%) та обігових активів (зменшення на 17 тис. грн..), але взагалі часткаобігових активів в складі загальної вартості майна збільшилася на 0,94%. Такожвідбулося загальне зменшення запасів та дебіторської заборгованості відповіднона 192 та 251 тис. грн… аналізуючи статті пасиву балансу за той же період (на31 грудня 2004 року) можна побачити домінуюче положення позикового капіталувідносно до власного в структурі загального майна (власний капітал моєнегативне значення як на початку так і наприкінці періоду і дорівнює відповідно-6708 тис.грн. та -6704 тис.грн. у той час позиковий капітал складає на початкуперіоду 178%, а наприкінці 172% від загальних коштів підприємства. Незначнезменшення позикового капіталу (5.86%) обумовлено зменшенням кредиторськоїзаборгованості 451 тис.грн. (0,79%) та ростом доходів майбутніх періодів на0,66%.
Проаналізуємо статті активу балансу на 31 грудня 2005 року.Зтаблиці 3.3 можна побачити, що загальне майно підприємства зменшилося на 14тис.грн., цей факт обумовлен зміною структури іммобілізованих активівпідприємства, тобто їх зменшенням на 1,27%, у той час обігові активи підприємствазалишилися незмінними (2483 тис.грн.). Однак, доля іммобілізованих активів ускладі майна підприємства зменшується і наприкінці періоду складає 64,24%, доляобігових активів – 31,16%. Витрати майбутніх періодів виросли на 100 тис.грн. ина кінець року їх доля у складі майна підприємства складала 4,6%. Роздивимосястатті пасиву балансу за той же період (на 31 грудня 2005 року) таблиця 3.4. загальниймайновий стан підприємства погіршився на 14 тис. грн… Це обумовлено ще більшимзменшенням власного капіталу у складі загального майна підприємства на 3577тис.грн. (загальне зменшення власного капіталу – 45,11%). Не зважаючи на цепозиковий капітал виріс на 3279 тис.грн., або на 41,52%. Зростання позиковогокапіталу та зменшення власного можна пояснити збільшенням кредиторськоїзаборгованості на 41,52%. У даний період доходи майбутніх періодів зростають на117 тис.грн.
Проаналізуємо фінансовий стан підприємства шляхом розрахункупоказників ринкової стійкості, що наведені у розділі 2.1 на основі фінансовоїзвітності шахти за 2004 та 2005 роки (форми № 1 та 2). Першим напрямком воцінці фінансового стану підприємства є аналіз ринкової стійкості. Для цьогонеобхідно розглянути структуру пасиву балансу підприємства в динаміці тавиконати наступні розрахунки показників.
1.  Коефіцієнтавтономії дорівнює (формула 2.1)
початок 2004 року Ка =-6708/8273 = — 0,81 (частки од.)
кінець 2004 року Ка =-6704/7969 = — 0,84 (частки од.)
кінець 2005 року Ка =-10281/7955 = -1,29 (частки од.)
Визначений коефіцієнт автономії значно менший за нормативнезначення (0,5 частки од) це означає, що підприємство не має можливості покритивсі свої зобов’язання за рахунок власних коштів. Взагалі то, цей висновок можнабуло зробити без розрахунку коефіцієнту автономії, т.к. власні кошти мали негативнезначення.
Виходячи з того, що значення коефіцієнту автономії значноменше за 0,5, то фінансову стійкість підприємства можна характеризувати як дуженезадовільну
2.  Коефіцієнтфінансування (формула 2.2):
— початок 2004 року
Кз/с = /> (грн./грн..)
кінець 2004 року
Кз/с = -2,19 (грн./грн.)
кінець 2005 року
Кз/с = -1,77 (грн./грн.)
Нормативне значення коефіцієнту фінансування Кз/с
Коефіцієнт фінансовоголівереджу (формула 2.3):
початок 2004 року Фл = /> (грн./грн.)
кінець 2004 Фл = -0,13(грн./грн.)
кінець 2005 Фл = -0,1(грн./грн.)
Чим вище коефіцієнт фінансового ліверіджу, тим вища ступіньфінансового ризику інвестування, але хоча у даному випадку коефіцієнт і значнонижчий одиниці підприємство однаково фінансує свою діяльність за рахунокпозикового капіталу. Негативне значення коефіцієнту фінансового лівереджупояснюється негативнім значенням власного капіталу.
Коефіцієнт фінансової напруги(формула 2.4.):
початок 2004 року Кф.н. = />(частка од.)
кінець 2004 року Кф.н. = 1,84(частка од.)
кінець 2005 року Кф.н. = 2,29(частка од.)
Коефіцієнт фінансової напруги значно перевищує нормативнийпоказник (0,5), що вказує на незадовільну ринкову стійкість підприємства. Дотого ще, цей коефіцієнт заростає з кожним періодом, що говорить про поступовеще більше погіршення ринкової стійкості підприємства.
5. Коефіцієнт співвідношення короткострокових пасивів таперманентного капіталу Кк.п./п.к. розраховується за формулою (2.5).
— початок 2004 року Кк.п./п.к = />(грн./грн.)
— кінець 2004 року Кк.п./п.к = -2,08 (грн./грн.)
— кінець 2005 року Кк.п./п.к = -1,67 (грн./грн.)
Усі вилучені коефіцієнти для зручності зведемо до таблиці3.5.
Таблиця 3.5 – Показники ринкової стійкостіПоказник Норматив РОКИ
2004
(на початок року) 2004 2005 Значення на кінець року Зміни Значення на кінець року Зміни +/- до базиса % до базиса +/- до базиса % до базиса 1.1 Ка >0,5 -0,81 -0,84 -0,03 103,70 -1,29 -0,48 159,26 1.2 Кз/с Виходячи з показників коефіцієнта автономії, підприємству напочаток 2004 року не вистачає 81% власного капіталу, на кінець 2005 – вже 129%власного капіталу. На 223% шахта залежить від залучених коштів на початок 2004року, наприкінці 2005 цей відсоток зменшується (177%), але власних котівкритично не вистачає.
3.2 Оцінка фінансової усталеності
Другим напрямком оцінки фінансового стану є фінансовастійкість підприємства. Для цього треба визначити наступні показники:
1.        Коефіцієнтзабезпеченості власними засобами, який згідно формулі 2.6 розраховується:
початок 2004 року Кзк = /> (грн./грн.)
кінець 2004 року Кзк = -4,8(грн./грн.)
кінець 2005 року Кзк = -6,21(грн./грн.)
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами має негативнезначення як на початку 2004 року (-4,89), так і наприкінці 2005 (-6,21). Дотого ж він має тенденцію до ще більшого зниження, з цього можна зробитивисновок, що підприємство не лише не забезпечене власними засобами, а їх розмірще зменшується.
2.        Чистийоборотний капітал або робочий капітал згідно формулі 2.7 становить:
початок 2004 року Рк = 2500 — 14008 = -11508 (тис. грн.)
кінець 2004 року Рк = 2483 — 13612 = -11129 (тис.грн)
кінець 2005 року Рк = 2479-16891 = -14412 (тис.грн)
Можна зробити висновок, що підприємство не може сплачуватисвої поточні зобов’язання та розширювати свою діяльність. До того ж робочийкапітал шахти має негативну динаміку, що свідчить про зменшення оборотнихактивів підприємства та зростання його поточних зобов’язань.
3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобамизгідно формулі 2.8 дорівнює
— на початок 2004 року Кзрк = />( частки од)
— на кінець 2004 року Кзрк = -4,48 (частки од)
— на кінець 2005 року Кзрк = -5,81 (частки од.)
Підприємство не забезпечене власними оборотними засобами,його можна вважати неплатоспроможним з незадовільною структурою балансу, якамає негативну динаміку.
/>/>4. Коефіцієнт маневреності власногокапіталу становить (див формулу 2.9):
— початок 2004 року Мск = /> (грн./грн.)
— кінець 2004 року Мск = 1,66 (грн./грн.)
— кінець 2005 року Мск = 1,4 (грн./грн.)
Коефіцієнт маневреності для даного підприємства можна було нерозраховувати, тому що згідно балансу власний капітал шахти має негативнезначення. Вилучені показники коефіцієнту маневреності можна вважати недійсними.
5.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштівзгідно формулі 2.10 становить:
— початок 2004 року Кдзп = /> (грн./грн.)
— кінець 2004 року Кдзп = 1,84 (грн./грн.)
— кінець 2005 року Кдзп = 2,29 (грн./грн.)
Розрахувавши фінансову стійкість підприємства, можна сказати,що стан майна підприємства знаходиться у скрутному становищі, та не забезпечуєйому платоспроможність. Можна заключити, що підприємство повністю залежить відпозикового капіталу.
/>/>Таблиця 3.6 – Показники фінансовоїстійкостіПоказник Норматив РОКИ
2004
(на початок року) 2004 2005 Значення на кінець року Зміни Значення на кінець року Зміни +/- до базису % до базису +/- до базису % до базису 2.1 Кзк -4,89 -4,80 0,09 98,16 -6,21 -1,32 126,99 2.2 Робочий капітал Рк >0 збільшення -11508 -11129 379 96,71 -14412 -2904,00 125,23 2.3 Кзрк >0,1 -4,60 -4,48 0,12 97,39 -5,81 -1,21 126,30 2.4 Мск >0 збільшення 1,72 1,66 -0,06 96,51 1,40 -0,32 81,40
Аналіз фінансової стійкості свідчить про недостатністьробочого капіталу у розрахунку на 1 грн. поточних активів. Тобто більшістьвласного та запозиченого капіталу вкладена у необоротні активи (капіталізована)і внаслідок браку оборотних активів підприємство неспроможне навіть покрити поточнукредиторську заборгованість.
Установимо тип фінансової усталеності підприємства.
Для цього розрахуємо величину запасів (З) і зіставимо їх ззагальною величиною основних джерел. Джерелами покриття запасів є робочійкапітал (Рк) та кредити банків під товарно-матеріальні цінності (Скк),які розрахуємо по формулі (2.11):
на початок 2004 року Скк= 0 + (10096+0) – 3342 = 6754 (тис. грн.)
на кінець 2004 року Скк= 0+(10422+105) -3091 = 7436 (тис.грн)
на кінець 2005 року Скк= 0+(13776+0) – 1192 = 12584 (тис.грн)
Розрахуємо величину запасів З:
на початок 2004 року З = 722(тис. грн.)
на кінець 2004 року З = 530(тис. грн.)
на кінець 2005 року З = 1155(тис. грн.)
Фінансовий стан підприємства характеризується як кризовий убазовому періоді і на початок звітного періоду, та відповідає співвідношенню З>Рк+Скк;
— на початок 2004 року: З = 722 (тис.грн)>Рк+Скк = -4754(тис.грн)
— на кінець 2004 року: З = 530 (тис. грн.) >Рк+Скк = -3693(тис.грн)
— на кінець 2005 року: З = 1155 (тис. грн.) > Рк+Скк = -1828(тис.грн)
Оскільки З > Рк + Скк, то на підприємствікризовий фінансовий стан, воно знаходиться на грані банкрутства.
На кінець 2005 року у зв’язку з внесенням до балансудебіторської заборгованості із внутрішніх розрахунків (тобто розрахунків умежах шахтоуправління), тип фінансової усталеності підприємства – абсолютнастійкість.

3.3 Оцінка ділової активності підприємства та ефективностівикористання капіталу
Проаналізуємо фінансовий стан підприємства шляхом розрахункупоказників рентабельності, що наведені у розділі 2.3 на основі фінансовоїзвітності шахти за 2001 та 2002 роки.
1.        Коефіцієнтрентабельності активів розраховується по формулі(2.18)
у 2004 році Кр.а.=/>(грн./грн.)
у 2005 році Кр.а,= /> (грн./грн.)
Коефіцієнт рентабельностівласного капіталу розраховується по формулі (2,19)
у 2004 році Кр.в.к.= /> (грн./грн.)
у 2005 році Кр.в.к= /> (грн./грн.)
Коефіцієнт рентабельностідіяльності розраховується по формулі (2.20)
у 2004 році Кр.д.= /> (грн./грн.)
у 2005 році Кр.д.= /> (грн./грн.)
Коефіцієнт рентабельностіпродукції:
у 2004 році Кр.п.= /> (грн./грн.)
у 2005 році Кр.п. =/> (грн./грн.)
Кошти на підприємстві вкладені неефективно.         Господарськадіяльність підприємства в основній діяльності є неефективною.
Наступним напрямком оцінки фінансового стану підприємства єаналіз участі активів підприємства у виробництві за допомогою розрахункупоказників ділової активності:
Коефіцієнт оборотностіосновних засобів (див. формулу 2.21):
у 2004 році: Фо = /> (грн./грн.)
у 2005 році: Фо = /> (грн./грн.)
Коефіцієнт оборотностіоборотних активів (формула 2.22):
у 2004 році: Ко = /> (грн./грн.)
у 2005 році Ко = />(грн./грн.)
3 Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (2.23):
— у 2004 році Ко.з. = /> (грн./грн.)
— у 2005 році Ко.з. = /> (грн./грн.)
4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (2.24):
— у 2004 роц
Ко.д.з. = />(грн./грн.)
у 2005 році
Ко.д.з.= />(грн./грн.)
Виходячи з того, що коефіцієнт фондовіддачі зростає можназробити висновок, що основні засоби підприємства використовуються достатньоефективно. Збільшення показника оборотності оборотних засобів та оборотностіматеріальних активів, характеризується позитивно, не дивлячись на те, щозростають виробничі запаси, хоча незавершене виробництво зменшується.
Усі показники ділової активності підприємства зведені дотаблиці 3.7.
Таблиця 3.7. Динаміка показників ділової активностіПоказник Норматив Роки Зміни 2004 2005 +/- % 1 Фондовіддача Фо збільшення 2,64 3,92 1,28 148,48 2 Коефіцієнт оборотності оборотних активів Ко збільшення 5,6 8,05 2,45 143,75 3 Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів Коз збільшення 12,42 13,28 0,86 106,92 4 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості Код збільшення 4,26 7,85 3,59 184,27
3.4 Оцінка ліквідності активів підприємства. Визначенняризику кризового розвитку
Здатність підприємства платити за свої короткостроковізобов’язання характеризується ліквідністю та оцінюється за наступними показниками:
1.  Коефіцієнтабсолютної ліквідності (2.26)
початок 2004 року Кал= /> (грн./грн.)
кінець 2004 року Кал= /> (грн./грн.)
кінець 2005 року Кал= /> (грн./грн.)
Розрахунки показали, що підприємство на кінець 2005 року немає коштів для погашення своїх боргів.
2.  Коефіцієнтшвидкої або критичної ліквідності (2.27):
початок 2004 року Ккл = /> (грн./грн.)
кінець 2004 року Ккл = />(грн./грн.)
кінець 2005 року Ккл = /> (грн./грн.)
3.Коуфіцієнт покриття (2.28):
— початок 2004 року Кп = /> (грн./грн.)
— кінець 2004 року Кп = 0,18 (грн./грн.)
— кінець 2005 року Кп = 0,15 (грн./грн.)
Отримані показники свідчать про незадовільний фінансовий станпідприємства, тому що воно не може сплатити свої борги. Подивимось на ціпоказники у порівняльній таблиці (табл… 3.8.)
Таблиця 3.8. Динаміка показниківліквідності Показник Норматив РОКИ
2004
(на початок року) 2004 2005 Значення на кінець року Зміни Значення на кінець року Зміни +/- до базису % до базису +/- до базису % до базису 4.1. Кал >0 збільшення 0,0019 0,00 -0,0019 0,00 0,00 -0,0019 0,00 4.2. Ккл 0,6 — 0,8 0,13 0,14 0,01 107,69 0,08 -0,05 61,54 4.3. Кп >1 0,18 0,18 0,00 100,00 0,15 -0,03 83,33
 
Дивлячись на таблицю 3.8. можна зробити висновок, що всіпоказники не відповідають нормативному значенню, що свідчить про недостатністьоборотних активів у порівнянні з поточними зобов’язаннями підприємства. Дляпідвищення рівня коефіцієнту покриття необхідно поповнювати реальний власнийкапітал підприємства і стримувати ріст необоротних активів та довгостроковоїдебіторської заборгованості.         Таким чином, можна зробити висновок, щошахта «Південна», яка досліджується у даній курсовій роботі, знаходиться укризовому фінансовому стані. Саме тому треба оцінити можливість її банкрутствата визначити доцільність її подальшого функціонування або ліквідації.
Спираючись на значення показників, розрахованих у курсовійроботі, ми маємо всі підстави для визнання підприємства неплатоспроможним(банкрутом): значення Кп менше нормативного (тобто 1) та коефіцієнтзабезпечення власними засобами Кзк також менше нормативного (тобто0,1).
Незадовільна структура балансу дає змогу перевірки реальноїможливості у підприємства відновити свою платоспроможність. Для цього розрахуємокоефіцієнт встановлення або втрати платоспроможності за формулою (2.29):
Кв(у) = />
Коефіцієнт Кв(у) менший за одиницю, підприємство не в змозівідновити свою платоспроможність протягом 6 місяців.
Для оцінки можливості банкрутства використаємо методрейтингової оцінки за формулою 2.30. Для цього використаємо п’ять показниківякі найбільш повно характеризують фінансовий стан, Ка, Кзк, Крд, Ккл, Кп.
R1= />
R1 = />
У 2004-2005 роках імовірність банкрутства підприємства дужевисока.
Для оцінки можливості банкрутства використаємо індексАльтману (Z) по формулам (2.31-2.36).
2004 рік К1 = />
2005 рік К1 = />
К2 – прибутковість на базі чистого виторгу від реалізації:
2004 рік К2 = />
2005 рік К2 = />
К3 – коефіцієнт співвідношення власного капіталу по ринковійоцінці і позикового капіталу:
2004 рік К3 = />
2005 рік К3 = />
К4 – коефіцієнт співвідношення реінвестованого прибутку ізагального капіталу:
2004 рік К4 = />
2005 рік К4 = 0
К5 – коефіцієнт співвідношення власного оборотного ізагального капіталу:
2004 рік К5 = />
2005 рік К5 = />
Для розрахунку індексу Альтману вище було розраховано п’ятьнайбільше значимих для прогнозу банкрутства показників.
Визначимо індекс Альтману за допомогою показників прогнозубанкрутства по формулі (2.31):
2004 рік Z =3.3*0.13+1*1.72+0.6*0.65+1.4*(-0.0035)+1.2*(-1.39) = 0.87
2005 рік Z =3.3*0.39+1*2.5+0.6*0.58+1.4*0+1.2*(-1.6) = 1.22
На кінець 2005 року підприємство має високу імовірністьбанкрутства. Для поліпшення фінансового стану підприємства необхідно:
·           Слідкуватиза співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значнеперевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансової усталеностіпідприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.
·           Орієнтуватисяна збільшення числа замовників з метою масштабу ризику несплати, який являєтьсязначним за наявності монопольного замовника.
·           Поповнитиджерела формування запасів.
Найбільш безризиковим способом поповнення джерел формуваннязапасів слід визнати збільшення реального власного капіталу за рахунокнакопичення перерозподіленого прибутку. Зниження рівня запасів відбувається внаслідок планування залишків запасів, а також реалізації невикористанихтоварно-матеріальних цінностей
Висновки по розділу 3.
У 2004 році загальна вартість майна зменшилася на 3,67%, цеобумовлено зменшенням іммобілізованих активів та обігових активів. У 2005 роціситуація аналогічна — вартість майна зменшилася на 0,18% продовжується вибуттяіммобілізованих активів, зростають запаси на 117,92%.
Аналіз показників ринкової стійкості свідчить пронеможливість покриття зобов’язань підприємства власними засобами.
Аналіз фінансової стійкості свідчить про недостатністьробочого капіталу та стійку тенденцію до зниження його кількості. Тобтовнаслідок браку оборотних активів підприємство неспроможне навіть покрити поточнукредиторську заборгованість. Господарська діяльність підприємства є Такимчином, можна зробити висновок, що шахта «Південна» кінець 2005 року знаходитьсяу критичному фінансовому стані. Індекс Альтману за обидва роки був значно нижчекритичного значення, тобто для підприємства існує велика можливістьбанкрутства.

ВИСНОВКИ
1.        Фінансово-економічнийаналіз діяльності підприємств – це комплексне вивчення їх фінансового стану зметою об’єктивної оцінки досягнутих фінансових результатів і виявлення шляхівподальшого підвищення прибутковості (рентабельності) при забезпеченнібезпечного рівня ліквідності. Він класифікується на зовнішнійфінансово-економічний аналіз та внутрішній фінансово-економічний аналіз.
2.        Оцінкафінансового стану підприємства може проводитися за наступними основнимиетапами:
— оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
— аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
— аналіз ліквідності;
— аналіз ділової активності;
— аналіз платоспроможності;
— аналіз рентабельності.
3.        Фінансовийстан підприємства значно залежить від доцільності та правильності вкладенняфінансових ресурсів в активи. Найбільш загальну уяву про динаміку змін уструктурі коштів та їх джерел можна отримати за допомогою вертикального ігоризонтального аналізу звітності.
4.        В умовахринкових відносин велике значення мають показники рентабельності продукції, щохарактеризують рівень прибутковості (збитковості) її виробництва; та діловоїактивності, які дозволяють проаналізувати ефективність основної діяльностіпідприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсівпідприємства.
5.        Аналізплатоспроможності є необхідним не тільки для підприємства, а й для зовнішніхінвесторів (банків). Неможливість відновлення платоспроможності підприємствапризводить до його банкрутства. Для оцінки можливості банкрутства можутьвикористовуватись інтегральні показники, зокрема індекс Альтману.
6.        Першиметапом проведення економічного аналізу діяльності підприємства є оцінка йогомайнового стану. У 2004 році загальна вартість майна зменшилась на 3,67%, цезумовлено збільшенням дебіторської заборгованості і запасів, а також вибуттяміммобілізованих активів. Аналізуючи статті пасиву балансу, можна побачити, щоосновним джерелом формування коштів підприємства є позиковий капітал. На кінецьперіоду, що аналізується, позиковий капітал складає 114,39% від загальної вартостіджерел формування коштів підприємства. У цілому можна відмітити, що рісткредиторської заборгованості, це має негативне значення для подальшого розвиткупідприємства і вказує на неефективну структуру пасивів підприємства.
7.        Аналізпоказників ринкової стійкості у цілому свідчать про неможливість покриттязобов’язань підприємства власними засобами.
8.        Аналізфінансової стійкості свідчить про недостатність робочого капіталу та стійкутенденцію до зниження його кількості. Тобто більшість власного та запозиченогокапіталу вкладена у необоротні активи (капіталізована) і внаслідок браку оборотнихактивів підприємство неспроможне навіть покрити поточну кредиторськузаборгованість. Отже, тип фінансової усталеності підприємства – криза.
9.        Господарськадіяльність підприємства в основній діяльності є неефективною,
Показники ділової активності не відповідають нормативномузначенню та мають негативну тенденцію.
Всі показники ліквідності не відповідають нормативномузначенню: коефіцієнт абсолютної ліквідностіКал, коефіцієнтшвидкої або критичної ліквідності Ккл та коефіцієнт покриття Кпзначно нижче установлених законодавством норм, що свідчить про недостатністьоборотних активів у порівнянні з поточними зобов’язаннями підприємства. Дляпідвищення рівня коефіцієнту покриття необхідно поповнювати реальний власнийкапітал підприємства і стримувати ріст необоротних активів та довгостроковоїдебіторської заборгованості. Саме тому у курсовій роботі була оціненаможливість його банкрутства та визначена доцільність його подальшогофункціонування або ліквідації.
10.     На основіпроведеного фінансово-економічного аналізу можна зробити висновок, що шахта«Південна» знаходиться у кризовому фінансовому стані. Індекс Альтману за обидвароки був значно нижче критичного значення, тобто для підприємства існує великаможливість банкрутства. Однак потрібно враховувати позитивну тенденцію цьогопоказника, що є наслідком успішної господарської діяльності на шахті у 2005році. Банкрутство піддається впливу в процесі антикризового управліннядіяльністю підприємства. Суттю цього управління є своєчасний вияв негативнихтенденцій та вживання профілактичних заходів по їх ліквідації чи послабленні. Увипадку песимістичного прогнозу, коли діяльність підприємства становитьсянеперспективною, задача антикризового управління зводиться до організаціїперепрофілювання діяльності підприємства.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
3.4.1   Іваненко В. М. Курсекономічного аналізу – К: 2000 – 207 с.
3.4.2   Наказ Міністерства фінансівУкраїни, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 р. № 49/121
3.4.3   О.В.Ефимова. Финансовыйанализ. – М.:2002. – 317 с
3.4.4   Финансовый анализдеятельности фирм (опыт ведущих фирм США и Западной Европы). — М.: ИСТ-СЕРВИС,1994. — 240с
3.4.5   Положення про порядокздійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації(затверджено наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майнаУкраїни від 26 січня 2001 р. №49/121). – К.: 2001. — 9 с
3.4.6   Методичні рекомендації щодовиявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховуваннябанкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (затвердженонаказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. №10). – К.: 2001. –5с
3.4.7   Ізмайлова К.В. Фінансовийаналіз. – К.: МАУП, 2000. – 152 с
3.4.8   Ковалев В.В., Волкова О.Н.Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Москва, 2000.
3.4.9   К.В Ізмайлова. Фінансовийаналіз. Навч. посібник. — 2-ге вид. – К.: 2001. – 152
3.4.10    Методическиерекомендации для выполнения курсовой работы по дисциплине «Экономическийанализ», Е.В. Мизина. – Донецк: ДонНТУ, 2003.
3.4.11    ПястоловС.М. Экономический анализ деятельности предприятий. – Москва, 2002.
3.4.12    СавицкаяГ.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск, 2000.
3.4.13    КоробовМ.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – Київ, 2002.
3.4.14    ШереметА.Д., Сайфулин Р.С., Негашов Е.Ф. Методика финансового анализа. – Москва, 2001.– 208 с
3.4.15    Методичнірекомендації до виконання курсової роботи по дисципліні “Економікапідприємства”/ Уклад. Ф.І. Євдокімов, О.В. Мізіна, О.О. Кравцов. – Донецьк,ДонНТУ, 2001
3.4.16    ШиянД.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб… – К.: Видавництво А.С.К.,2003. – 240 с.
3.4.17    ЛюбушинН.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельностипредприятия. – М: 2002.
3.4.18    Економікапромислового підприємства: навч. посібник / За ред. Ф.І. Євдокимова, Т.Б.Надтоки. – Донецьк: “Новый мир”, 2003. – 358 с.
3.4.19    ЗаконУкраины о банкротстве (с изменениями и дополнениями, внесенными законамиУкраины от 17 июня 1993 года № 3292-XII, от 25 февраля 1994 года № 4036-XII, от14 марта 1995 года №90/95-ВР, от14 октября 1998 года №177-XIV).