Управління інноваційною діяльністю торговельного підприємства
Інноваційний розвиток торговельного підприємства стає все більшактуальним та викликає необхідність формування концептуальних засад управлінняінноваційною діяльністю торговельного підприємства. В сучасних умовахінноваційній процеси, що відбуваються на торгівельних підприємствах, не єпоодинокими та рідкими, а являються нормальною адаптивною реакцією наперетворення економічних процесів та взаємовідносин на ринку усіх ланцюжківторговельного процесу.
Дослідженням концепції управління інноваційною діяльністюпідприємства займалися такі вчені як С.М.Ілляшенко, П.П. Микитюк, І.Т.Балабанов, М.П. Денисенко, О.І.Волков, Л.І.Федулова, В.О.Василенко,І.А.Павленко, В.І. Ландик, Ф.Янсен, Г.Менш тощо. Відмітимо, що вказані вченізаймалися проблемами управління інноваційною діяльністю виробничогопідприємства, тоді як інноваційний розвиток торговельного підприємствазалишається недослідженим. Необхідно відзначити, що інноваційна діяльністьторговельного підприємства повинна бути обов'язково керованою. Тільки за цієюумовою вона може бути ефективною в довгостроковому періоді.
Тому метою статті є дослідження сутності поняття управлінняінноваційною діяльністю торговельного підприємства, складення базової схемиуправління та вивчення основних складових елементів управління інноваційноюдіяльністю торговельного підприємства.
У цілому процес управління — це процес виробітки й здійсненнякеруючого впливу суб'єкта управління на об'єкт управління. Виробіток керуючоговпливу включає збір, передачу й обробку необхідної інформації та прийняттярішень, що обов'язково включає визначення керуючого впливу [1, с. 176].
Поруч із терміном управління інноваційною діяльністю частовикористовується поняття інноваційний менеджмент. Балабанов І.Т. розглядаєінноваційний менеджмент як систему управління інноваціями, інноваційнимпроцесом і відносинами, що виникають у процесі руху інновацій. Микитюк П.П. даєтаке визначення інноваційному менеджменту — сукупність економічних,мотиваційних, організаційних і правових коштів, методів і форм управлінняінноваційною діяльністю конкретного об'єкта управління з метою одержаннянайбільш оптимальним шляхом економічних результатів цієї діяльності. Тобтоінноваційний менеджмент у себе включає управління інноваційною діяльністю.Управління інноваційною діяльністю у свою чергу пропонуємо розглядати якуправління процесом розробки, впровадження, комерціалізації інновацій, контролюй оцінки ефективності здійснених інноваційних процесів. Управління інноваційноюдіяльністю торговельного підприємства як система — це комплекс принципів, норм,правил, методів, прийомів, інструментів, зв'язків і економічних взаємовідносину процесі здійснення торговельної діяльності, які регулюють різні сфериінноваційних процесів.
Зупинимося більш детально на основних елементах управлінняінноваційною діяльністю торговельного підприємства. Як система управлінняінноваційною діяльністю включає два основних елементи — це суб'єкт і об'єктуправління, які взаємодіють через механізм управління, а так як це відкритасистема, то відповідно має вхід і вихід.
На вході в систему знаходиться інформація про зовнішнє середовище,насамперед про його зміни, тому що інновації — це раціональна відповіднареакція на зміни, що відбуваються на ринку та особливо на нові потреби;інформація про ресурси та можливості підприємства відповісти на ці зміни, атакож інформація безпосередньо про об'єкт управління як зворотний зв'язок. Данаінформація надходить суб'єктам управління, якими є три категорії: керівництвопідприємства й відповідних відділів торговельного підприємства, задіяних упроцесі інноваційної діяльності; безпосередньо фахівці підприємства й запрошеніз боку виконавці розробки, впровадження й оцінки інновацій.
Об'єктом управління інноваційної діяльності торговельногопідприємстві можуть бути безпосередньо інновації, інноваційні процеси,реалізовані на конкретному підприємстві, а також економічні відносини, щовиникають між учасниками інноваційної діяльності й ринку інновацій.
Механізм управління у свою чергу — це сукупність функцій, методів,цілей, принципів, інструментів і прийомів, структурні елементів підприємства яксистеми й певна послідовність дій, за допомогою яких здійснюється управлінняінноваційною діяльністю торговельного підприємства. Були виділені основніскладового механізму управління — це мети, завдання, функції, методи, принципи,інструментарій, стратегія як послідовність досягнення поставлених цілей, атакож задіяні бізнес-процеси й функціональні підсистеми.
Основною метою управління інноваційною діяльністю торговельногопідприємства є забезпечення ефективного функціонування певного інноваційногопроцесу торговельної діяльності і як результат забезпечення стійкогоконкурентного положення на ринку й одержання прибутку в довгостроковомуперіоді. А безпосередньо цілі самої інноваційної діяльності можуть бути різнимивід задоволення нової потреби покупця до скорочення витрат і часу в процесіздійснення якого-небудь торговельного процесу. Але при цьому незалежно від метиінноваційної діяльності метою управління повинна бути досягнута ефективність.
Вважаємо, що управління інноваційною діяльністю торговельногопідприємства повинне виконувати такі функції:
1) аналіз зовнішнього середовища й прогнозування його подальшогорозвитку, визначення інноваційного макро- і мікроклімату;
2) аналіз внутрішнього середовища й визначення інноваційного потенціалуторговельного підприємства;
3) виявлення напрямків і альтернатив інноваційного розвитку ринку йторговельного підприємства на ньому;
4) вибір конкретного цільового сегмента ринку або функціональноїділянки підприємства для реалізації проекту (вибір виду інновації);
5) аналіз і оцінка можливого ризику в процесі здійснення інноваційноїдіяльності торговельним підприємством;
6) вибір найбільш пріоритетного варіанта інноваційного розвиткупідприємства з розглянутих альтернатив;
7) формування адекватної організаційної структури й командиреалізації інноваційного проекту;
8) планування фінансово-економічної діяльності підприємства за умовиреалізації інноваційного проекту в трьох варіантах (оптимістичний, реалістичний,песимістичний), а також вибір джерела фінансування інноваційної діяльності;
9) контроль над реалізацією інноваційного проекту;
10)оцінка й підготовка управлінських рішень просвоєчасні корективи інноваційного проекту й складання нових якщо буде потреба.
Деякі автори пропонують узагальнено функції управління поєднуватиу такі групи: прогнозування, формування інноваційних цілей і планування,координація, організація, стимулювання (активізація) і контроль [2, с. 19].
Будь як система управління повинна будуватися та здійснюватися напевних принципах. Так, для механізму управління інноваційним розвиткомвиробничого підприємства запропоновані наступні принципи [3, с. 254]:системність, комплексність, баланс інтересів суб'єктів інноваційного процесу,альтернативність варіантів розвитку, «розумна» орієнтація інновацій назадоволення запитів споживачів, «розумна крайність» ринкових позицій,орієнтація на інноваційний шлях розвитку, підтримка рівноваги між споживанням івідтворенням ресурсів, гнучке реагування, виправданість ризику.
Для торговельного підприємства у свою чергу пропонуємо наступніобов'язкові принципи управління інноваційною діяльністю: системність;комплексність; баланс інтересів суб'єктів інноваційного процесу; адекватнаорієнтація інновацій на задоволення потреб покупців; раціональне використанняресурсів; альтернативність варіантів інноваційного розвитку; гнучкість;виправданість ризику; усвідомлення ринкових позицій; сталість інноваційногорозвитку та креативність. Тобто основні принципи управління для торговельногопідприємства збігаються з виробничим, проте є й особливості, які є об'єктомподальших досліджень.
Вважаємо доцільним виділити такі групи методів, яківикористовуються в управлінні інноваційною діяльністю торговельногопідприємства: методи збору інформації; методи генерування ідей; методиприйняття рішень; методи діагностики; методи прогнозування та планування;методи управління інноваційними змінами; методи зменшення опорів впровадженнюінновацій.
Наступною дуже важливою складовою механізму управлінняінноваційною діяльністю торговельного підприємства є функціональні системи, задопомогою яких відбувається інноваційна діяльність. Існує безліч підходів довиділення функціональних систем підприємства, серед яких виділимо процеснийпідхід, тобто формування функціональних систем за бізнес-процесами.
Виділяються наступні основні групи бізнес-процесів торговельногопідприємства: маркетингові, фінансово-облікові, організаційні, управлінські,кадрові, матеріально-технічні й форматно-технологічні бізнес-процеси,сформовані на основі класифікації інновацій за сферами використання. Деякіавтори віддають перевагу укрупненню бізнес-процесів при групуванні, алевважаємо доцільним бізнес-процеси розглядати саме за такими напрямами з причиниподальшого аналізу й оцінки видів інновацій за окремим бізнес-процесом. Цепов'язано з тим, що інновації в торгівлі більш вузько спрямовані, тому і єпотреба дрібнити бізнес-процеси.
Також можна виділити наступні підсистеми торговельногопідприємства, які беруть участь у розробці й реалізації інноваційної діяльностій безпосередньо впливають на неї (рис. 1):
1) мікро- і макросередовище — включає надаваний прямий і непрямийвплив зовнішніх факторів на мотивацію проведення інноваційної діяльності, вибірвиду інновації й процес реалізації інноваційної діяльності (особливе значення маютьспоживачі й конкуренти, тому що інноваційна діяльність торговельного підприємствапов'язана із задоволенням нових потреб покупців і підвищенням конкурентоспроможностіпідприємства);
2) цільова підсистема — підсистема управління, у якій безпосередньопланується й необхідно впровадити інновації;
3) забезпечуюча підсистема — підсистема управління, що задіяна длярозробки й реалізації інноваційної діяльності торговельного підприємства;
4) взаємодіюча підсистема — підсистема управління, що включає всібізнес-процеси торговельного підприємства, незадіяні безпосередньо в реалізаціїінноваційної діяльності, але на які відіб'ються її результати.
На рис. 1 показані такі ланцюжки взаємозв'язків виділених чотирьохпідсистем управління інноваційною діяльністю торговельного підприємства:
1. Впливове мікро- та макросередовище формує у торговельногопідприємства необхідність впровадження інновацій, для чогостворюється забезпечуюча підсистема на підприємстві, тобто це прямий вплив.
/>
2. Забезпечуючі підсистеми можуть бути створені не лише на самомупідприємстві, але формуватися у зовнішньому середовищі. Наприклад, зверненняпри створенні відповідальної команди до зовнішніх консультантів, аутсорсингтощо. Такі підсистеми обов'язково пов'язані між собою, бо формують єдине цілепри розробці, впровадженні та реалізації інновацій.
3.Забезпечуючі підсистеми мають прямий вплив націльову підсистему, бо забезпечуюча система безпосередньо пов'язана з суб'єктомта механізмом управління, тоді як цільова підсистема з об'єктом управління.
4.Як цільова, так і забезпечуюча підсистеми маютьпевний вплив на взаємодіючу підсистему, тобто інші функціональні підрозділи напідприємстві, які незадіяні у процесі інноваційної діяльності. Такий вплив можебути опосередкованим, що й показано на рисунку за допомогою подвійної стрілки.
5. Впровадження інновацій на одному торговельному підприємствіможе впливати й на інші торговельні підприємстві, постачальників, споживачівтощо, що й демонструє на рисунку зворотний зв'язок з впливовим мікро- тамакросередовищем.
Виділяють також наступні структурно-функціональні системи: системапрогнозування й планування, система організації, система мотивації, системаінформаційного забезпечення [3, с. 262]. Дані системи можна однаково виділитияк для виробничого, так і торговельного підприємства.
Дуже важливим елементом механізму управління інноваційноюдіяльністю торговельного підприємства є стратегія, тобто комплекс послідовнихзаходів, спрямованих на досягнення поставленої мети. Тобто стратегія в цьомувипадку повинна визначити порядок дій управління інноваційною діяльністю.Вважаємо доцільним виділити наступні етапи стратегії управління інноваційноюдіяльністю торговельного підприємства:
1.Визначення місії й цілей торговельногопідприємства.
2.Діагностика зовнішнього й внутрішнього середовищаторговельного підприємства, виявлення основних погроз і проблем ( «вузькихмісць»), які можна було б нівелювати за допомогою нововведень. Оцінкаінноваційного потенціалу торговельного підприємства.
3.Розробка й оцінка інноваційних альтернативрозвитку торговельного підприємства з урахуванням ризику.
4.Вибір цільової підсистеми й виду інновації, тобтовибір інноваційної стратегії торговельного підприємства і її узгодження зкорпоративною, діловими (якщо вони є) і іншими функціональними стратегіямипідприємства.
5. Формування забезпечуючої підсистеми управління інноваційноюдіяльністю торговельного підприємства — склад команди реалізації інноваційноїдіяльності, розробка механізму фінансування інноваційних процесів і т.д.
6.Реалізація стратегії — включає впровадженнярозробленого стратегічного плану за здійсненням інноваційної діяльності,формування блоку операційних дій і заходів також з коректування розробленої стратегіїта зниженню існуючого ризику, розробка комплексу заходів за зниженням опорувпровадженню змін (інновації — це завжди зміни).
7.Контроль над виконанням розробленогостратегічного інноваційного плану (програми).
8.Оцінка — оцінка ефективності управлінняінноваційною діяльністю торговельного підприємства й безпосередньо самоїінноваційної діяльності за якісними і кількісними показниками, сформованимизалежно від поставленої мети здійснення інноваційної діяльності.
9.Коректування здійснюваної інноваційноїдіяльності, якщо оцінка ефективності її управління й реалізації не відповідаєзапланованому нормативу.
Таким чином, на основі проведеного дослідження можна зробитивисновок, що економічні перетворення, які відбуваються в країні за останніроки, відбилися на механізмах прийняття рішень і поводження на ринку, щопризвело у свою чергу до поширення інноваційної моделі розвитку і наторгівельні підприємства. Як і будь-яка діяльність інноваційна потребуєрозробленої концепції управління, що залишається не дослідженим питанням дляторговельного підприємства. Як результат у статті була запропонована базовасхема управління інноваційною діяльністю торговельного підприємства тарозглянуті основні позиції та елементи управління як системи, що відображаютьособливості торговельної діяльності.
Напрямом подальшого дослідження є формування критеріївефективності та методики оцінки управління інноваційною діяльністюторговельного підприємства.
Література
1. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент [Текст]: учебник / И.Т.Балабанов— СПб: Питер, 2001. — 304 с. (Серия «Учебники для вузов»). — ISBN 5-318-00054-1
2. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент [Текст]: Навчальний посібник/ П.П.Микитюк. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 400 с. — ISBN 966-364-361-1
3. Волков О.І. Економіка та організація інноваційної діяльності[Текст]: Підручник (третє видання) /І.О.Волков, М.П. Денисенко, А.П.Гречан таінші; під ред.О.І.Волкова та М.П.Денисенко. — К.: Центр учбової літератури,2007. — 662 с. — ISBN 987-966-364-539-1