Реферат по предмету "Экономика"


Статистичне дослідження прямих іноземних інвестиций в Україну

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Кафедра міжнародного менеджменту
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
«СТАТИСТИКА»
на тему № 37
«СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ВУКРАЇНУ»
Виконав:студент гр. _____
___________________(ПІБ)
Перевірив:_____________
_______________________
Дата здачіконтрольної роботи
«__» _____________2006 р.
Дніпропетровськ 2006р.

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯСТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ
1.1 Статистичніспостереження
1.2 Характеристикистатистичних вибірок
1.3 Динамічні ряди та їххарактеристики
1.4 Індексний аналізстатистичних вибірок
1.5 Регресійно – кореляційний аналіз динамічних рядів
РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИПЕРВИННИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ПРЯМИМИ ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ В ЕКОНОМІКУУКРАЇНИ
2.1 Первинні статистичнірезультати спостережень за рівнем прямих іноземних інвестицій в Україну у 1995– 2003 роках
2.2 Первинні статистичні результатиспостережень за рівнем прямих іноземних інвестицій в Україну у 2004 – 2006 роках
РОЗДІЛ 3.РЕЗУЛЬТАТИ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ХАРАКТЕРИСТИК СТАТИСТИЧНИХ ВИБІРОК ТА РЯДІВДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ
ВИСНОВКИ
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП
Інвестиціями є всі види майнових таінтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та іншихвидів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) абодосягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути:
— кошти, цільові банківські вклади,паї, акції та інші цінні папери;
— рухоме та нерухоме майно (будинки,споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
— майнові права, що випливають завторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;
— сукупність технічних,технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічноїдокументації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації тогочи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);
— права користування землею, водою,ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
— інші цінності.
Інвестиції – це основний інструмент формування мікро- тамакро пропорцій, який обумовлює темпи економічного росту. Ринкове відновлення національноїекономіки України, як частини світового господарства, спираєтьсяна обов’язковому обліку важливих загальних постулатівсфери інвестиційної діяльності.
За об’єктами вкладання засобів інвестиціїподіляються на реальні та фінансові.
Реальні інвестиції – це вкладання грошовихкоштів у реальні активи (матеріальні і нематеріальні). Вкладання засобів унематеріальні реальні активи, пов’язані з НТП, називають інноваційнимиінвестиціями…
Фінансові інвестиції – це вкладання грошовихкоштів у різні фінансові активи, передусім у цінні папери для придбання прав научасть у діяльності інших фірм, боргових прав тощо.
За характером участі в інвестуванні буваютьпрямі та непрямі інвестиції.
Прямі інвестиції – це безпосередня участьінвестора у виборі об’єкта інвестування і вкладанні коштів.
Непрямі інвестиції – це опосередкована участьу виборі об’єкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовимипосередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників, наприклад,інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній.
Крім того, є також короткотермінові ідовготермінові інвестиції.
Короткотермінові інвестиції – це вкладеннякапіталу на період не більше одного року.
Довготермінові інвестиції – це вкладаннякапіталу на період понад один рік. У практиці великих інвестиційних компанійдовготермінові інвестиції деталізують так:
а) до двох років;
б) від двох до трьох років;
в) від трьох до п’яти років;
г) понад п’ять років.
За формою власності інвестиції поділяються наприватні, державні, іноземні та спільні.
Мета контрольної роботи – статистична оцінка динаміки абсолютних показниківта структури прямих іноземних інвестицій в економіку України у 1995 – 2005роках.
В контрольній роботі в якості інформаційної бази статистичногодослідження використані звітні статистичні таблиці Держкомстату України посоціально-економічним характеристикам економіки України та рівню надходженняіноземних інвестицій в Україну у 1995 – 2005 роках.

РОЗДІЛ1 МЕТОДОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬТА СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ
1.1Статистичні спостереження
Статистика – це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношеннямасових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їхякісним змістом.
Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ іпроцесів статистика використовує ряд понять і категорій: 1)ознака; 2)варіація;
3) статистична сукупність; 4)показник; 5) система показників.
Ознакою в статистиціназивають відмінну рису, властивість, якість, що є характерною для окремиходиниць. об'єктів(явищ). Статистична сукупність це велика кількість одиниць, об' єктів, явищ, об ' єднаних будь-якими загальними властивостями(ознаками), щопіддаються статистичному вивченню.
Під статистичним показником розуміють узагальнену кількіснухарактеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеностіщодо конкретних умов місця і часу.
Систематизація та підсумовування даних з метою одержання узагальненоїхарактеристики досліджуваного явища за рядом істотних ознак називаютьстатистичним зведенням.
Групування – це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієїсукупності досліджуваного явища на окремі групи(частини) за найбільш істотнимиознаками.
Все розмаїття ознак, на основі яких можуть здійснюватися статистичнігрупування, можна класифікувати наступним чином :
1) за формою вираження – на атрибутивні та кількісні(варіаційні);
2) за характером коливності – на альтернативні та варіаційні;
3) за роллю, яку вони відіграють в процесі – на факторні тарезультативні.
У ході аналізу параметрів економіки України для характеристики різнихаспектів фінансів застосовуються як абсолютні показники, так і фінансовікоефіцієнти, що представляють собою відносні показники фінансового стану.Останні розраховуються у виді відносин абсолютних показників фінансового станучи їхніх лінійних комбінацій. Відповідно до класифікації, відносні показникифінансового стану підрозділяються на коефіцієнти розподілу і коефіцієнтикоординації.
Коефіцієнти розподілу застосовуються в тих випадках, коли потрібновизначити, яку частину той чи інший абсолютний показник складає від підсумкуйого групи абсолютних показників.
Коефіцієнти координації використовуються для вираження відносин різнихабсолютних показників чи їх лінійних комбінацій, що мають різний особистийекономічний зміст.
Закономірність– це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вонаможе проявлятися по-різному. В філософії розрізняють два види закономірностей:динамічну та статистичну.
Динамічназакономірність – це така, яка виявляється в кожному окремому випадку і незлежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природнимявищам. Наприклад, закон Архімеда можна виявити і н одному об’єкті, якийзанурюють в рідину, і на тисячі об’єктів. Аналогічним чином можна виявити законземного тяжіння та інші фізичні, хімічні та математичні закони.
Статистичназакономірність – це така, яка виявляється лише в достатній кількості однорідниходиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елементможе не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, тому що існуванняїї в кожному окремому елементі носить імовірний характер. Інакше кажучи,статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назвустатистичної сукупності.
Статистичнізакономірності проявляються по-різному. Це можуть бути закономірності: 1)розвитку (динаміки) явищ (статистика свідчить про збільшення чисельностінаселення, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку обранняшлюбу); 2) структурних зрушень (збільшення частки міського населення взагальній його чисельності, а також частки населення похилого віку в сільськіймісцевості); 3) розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком,сімей за числом дітей, середньодушовим доходом); 4) зв’язку між явищами(залежність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартості продукціївід продуктивно-сті праці).
Статистичнасукупність – це певна множина елементів, поєднаних однакови-ми умовамиіснування та розвитку. Об’єктивною основою існування статистичної сукупності єскладне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес,наприклад, зміни тенденції в розвитку злочинності від змінисоціально-економічної та політичної ситуації в країні.
Кожнийокремий елемент, який складає статистичну сукупність, має назву одиницісукупності. Кожна окрема одиниця сукупності є носієм явища, що вивчається, івідрізняється від іншої одиниці сукупності розміром ознаки. Завжди має місцеколивання (варіювання) значень ознаки у кожній одиниці статистичної сукупності.
Явищамихімії, фізики, математики та інших природничих наук властиві лише динамічнізакономірності.
Явищасуспільного життя, які вивчаються статистикою, відносяться до статистичнихзакономірностей. Окремі елементи статистичної сукупності характеризуютьсязначною кількістю різних ознак, але відповідно до мети дослідження вони маютьзагальні властивості, що і робить їх статистичною сукупністю.      Ознака, якаприймає в межах сукупності різні значення, називається варіюючою, авідмінність, коливання значень ознаки – варіацією. Склад елементів і спосібоб’єднання їх визначають структуру сукупності.
Ознакиподіляються на кількісні і атрибутивні (словесні). Якщо кількісна ознакапредставлена числом (стаж роботи, заробітна плата), то застосовують загальновизнані еталони і одиниці виміру. Для атрибутивних ознак вимірювання означаєреєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійніпідрахунки).
Набірвластивостей явища і відповідних їм чисел називають шкалою вимірювання.Теоретично існує багато типів шкал. За рівнем вимірювання і допустимими арифметичнимидіями виділяють метричну, номінальну, порядкову (рангову) шкали.
Метрична– це звичайна числова шкала обчислення, яку використовують для вимірюванняфізичних величин ваги, довжини, часу) або результатів обчислення (прибуток,середня заробітна плата). Ознаки метричної шкали поділяються на дискретні інеперервні. Дискретні мають лише окремі, ізольовані значення. Найчастіше церезультати лічби. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах.Така визначеність неперервної ознаки дещо умовна, її завжди можна представитидискретною.
Номінальна– це шкала найменувань. “Оцифровка” ознак цієї шкали проводиться таким чином,щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним – різнічисла. Найчастіше використовують штучні вимірники, які приймають значення “1”або “0” залежно від наявності чи відсутності властивості, що вивчається.
Порядкова(рангова) шкала встановлює не тільки відношення подібності елементів, а йпослідовності – порядку. Це відношення типу «більше, ніж», «краще, ніж» тощо. Кожному пункту шкали приписується число – ранг, числобалів або будь-яка монотонно зростаюча функція (-2, -1, 0, 1, 2), що відбиваєпослідовність значень, але не відстань між ними.
Математичновивчати статистичну закономірність дає змогу використання тільки закону великихчисел. Відповідно до цього закону при достатньо великій кількості досліджуваниходиниць сукупності можна виявити закономірність, яка не залежить від випадку. Вразі підсумовування значної кількості одиничних явищ зникають випадковівідхилення і проявляється та чи інша закономірність, яку неможливо було виявитипри дослідженні незначної кількості одиниць сукупності.
Законвеликих чисел – це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої,спираючись на знання теорії ймовірностей, можна стверджувати, що спільна діязначної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежатьвід випадку. В разі підсумовування значної кількості одиничних явищ обов’язковопроявляться порядок і закономірність їх руху і розвитку, які не можнавстановити при дослідженні малої кількості одиниць сукупності. Інакше кажучи,закон великих чисел дає змогу встановити закономірність там, де на першийпогляд проявляється лише випадковість.
Зточки зору діалектичного підходу випадковість і необхідність нерозривнопов’язані між собою завжди переходять одна в іншу, особливо в разі достатньоїкількості досліджуваних одиниць сукупності.
Протезакон великих чисел не може визначити ні рівень, ні динаміку розвиткусуспільного явища. Він лише обумовлює взаємо погашення випадкових відхилень,які властиві окремим одиницям статистичної сукупності, дозволяє виявити в нійдію об’єктивних законів розвитку суспільних явищ.
Зібранівнаслідок статистичного спостереження первинні матеріали за допомогою зведенняі групування узагальнюються, в результаті чого одержують зведені статистичнітаблиці, в яких сукупності одиниць подаються в цілому та в розрізі групп.
Середпоказників, які розраховуються в практиці статистичної роботи, можна виділититри групи за явними ознаками:
1)за суттю досліджуваних явищ розрізняють показники об ' ємні, що характеризуютьрозміри явищ, процесів, та якісні, що характеризують кількісніспіввідношення, характерні властивості досліджуваних явищ;
2)за ступенем агрегування явищ можна виділити індивідуальні, що виражають ознакиокремих одиниць сукупності, і загальні(узагальнюючі), що виражають розміриознаки окремих груп або всієї сукупності;
3)залежно від характеру досліджувальних явищ розрізняють статистичні показникиінтервальні, які ивражають розміри кількісної ознаки за певні періоди часу, імоментні, що виражають розміри кількісної ознаки на певний момент;
Абсолютнівеличини – це показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ іпроцесів в кокретних умовах часу і місця.
Відноснимистатистичними величинами називаються показники, які виражають кількісніспіввідношення між явищами суспільно-економічного життя. Відносними величинамидинаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни явищ у часі.
Відноснівеличини струтури характеризують склад досліджувальної сукупності. Зіставляючиструкутру однієї і тої ж сукупності за різні періоди часу, можна простежити заструктурними змінами.
Однієюз кількісних характеристик статистичних закономірностей є середня величина, яказдатна відобразити характерний рівень ознаки, притаманої усім елементамсукупності. Варіація будь-якої ознаки формується під впливом двох груп причин –основних, визначальних, які тісно пов’язані з природою самого явища, ідругорядних, випадкових для сукупності в цілому.
Характерний,типовий рівень ознаки формується під впливом першої групи причин. Відхиленняіндивідуальних значень ознаки від типового зумовлені дією другорядних причин,які урівноважуються і тому на рівень середньої істотно не впливають. Середняхарактеризує типовий рівень варіаційної ознаки. Вона відображує в собі теспільне, характерне, що об’єднує всю масу елементів, тобто статистичнусукупність. Проте слід пам’ятати, що середня відображає типовий рівень ознакилише в тому випадку, коли статистична сукупність, за якою вона обчислюється,якісно однорідна. Це одна з основних умов наукового застосування середніх устатистиці. Крім того, типовий рівень ознаки, що вивчається, проявляє себе лишеу випадку узагальнення масових фактів. В цьому проявляється дія закону великихчисел.
Задопомогою середніх величин масу елементів можна охарактеризувати одним числом,не зважаючи на те, що середня величина абстрактна і може не збігатися з жоднимз індивідуальних значень ознаки. Вона відображає те загальне, типове для масиявищ, яке реально існує в конкретних умовах простору і часу. За допомогоюсередніх можна здійснити порівняльний аналіз кількох сукупностей, датихарактеристику закономірностей розвитку соціально-економічних явищ і процесів.Не слід змішувати середні з відносними величинами інтенсивності. Середня завждиузагальнює кількісну варіацію ознаки, яка тією чи іншою мірою властива всім безвинятку елементам сукупності.
Статистичнасередня – одна з найважливіших кількісно-якісних категорій, яку широко використовуютьу планово-аналітичній роботі підприємств і організацій. Поширення набулообчислення таких показників, як середня врожайність, середня заробітна плата,середній рівень продуктивності праці та інше.
Прививченні закономірностей розподілу застосовують середню арифметичну, варіації –середня квадратичну, інтенсивності розвитку – середню геометричну. Вибірсередньої має ґрунтуватися на всебічному теоретичному аналізі суті явищ танаявній інформації. Середня лише тоді може бути справжньою узагальнюючою характеристикою,коли при заміні нею всіх варіантів загальний обсяг варіаційної ознакизалишиться незмінним. Отже, залежно від того, що являє собою загальний обсягваріаційної ознаки, в кожному конкретному випадку обирають вид середньої.
Варіація,тобто коливання, мінливість значень будь-якої ознаки є властивістю статистичноїсукупності. Вона зумовлена дією безлічі взаємопов’язаних причин, серед яких єосновні і другорядні. Основні причини формують центр розподілу, другорядні –його варіацію ознак, сукупна їх дія – форму розподілу.
Статистичніхарактеристики центру розподілу (середня, мода, медіана) відіграють важливуроль у вивченні статистичних сукупностей. В одних сукупностях індивідуальнізначення ознаки значно відхиляються від центру розподілу, в інших – тісногрупуються навколо нього, а відтак виникає потреба оцінити поряд зхарактеристиками центру розподілу міру і ступінь варіації. Чим менше варіація,тим однорідніша сукупність, отже, тим більш надійні і типові характеристикицентру розподілу, насамперед середні величини.
Вивченняваріації має велике значення для оцінки сталості та диференціаціїсоціально-економічних явищ, при використанні вибіркового та інших статистичнихметодів.
Середнєвідбиває те загальне, що складається в кожному окремому, одиничному об'єктізавдяки цьому середня одержує велике значення для виявлення закономірностейвластивим масовим суспільним явищам і непомітних в одиничних явищах. Середнявідображає об'єктивну властивість явища. У дійсності часто існує тількивідхилені явища, і середня як явище може і не існувати, хоча поняття типовостіявища і запозичається з дійсності.
Індивідуальнізначення досліджуваної ознаки в окремих одиницях сукупності можуть бути тими чиіншими (наприклад, ціни в окремих продавців). Ці значення неможливо пояснити,не просліджуючи причинно-наслідувальні зв'язки. Тому середня величинаіндивідуальних значень того самого виду є продукт необхідності. Він єрезультатом сукупної дії всієї єдиної сукупності, що виявляється в масіповторюваних випадків, опосередковуваних загальними умовами процессу.
Розподіл індивідуального значення досліджуваної ознаки породжуєвипадковість його відхилення від середніх, але не випадкове середнє відхилення,що дорівнює нулю.
Середня,розрахована по сукупності в цілому називається загальною середньою, середні,обчислені для кожної групи — груповими середніми. Загальна середня відбиваєзагальні риси досліджуваного явища, групова середня дає характеристику розміруявища, що складається в конкретних умовах даної групи.
Визначальній функції відповідає рівняння середніх, знаючи визначальнуфункцію і рівняння середніх одержуємо формулу
/> чи />                             (1.1)
/>                                                                                        (1.2)
де Хi— індивідуальне значення ознаки кожної одиниці сукупності;
n— число одиниць сукупності.
Здатністьсередніх величин зберігати властивості статистичних сукупностей називаютьвизначальною властивістю.
Длякращого розуміння і аналізу досліджувальних статистичних даних, їх потрібносистематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динамікиабо часовими рядами.
Кожнийряд динаміки складається з двох елементів :
1)періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду(t);
2)статистичних показників, які характеризують інтенсивності рівнів ряду(Y).
1.2Характеристики статистичних вибірок
Длявимірювання та оцінки варіації використовують абсолютні та відносніхарактеристики. До абсолютних відносяться: варіаційний розмах, середнє лінійнета середнє квадратичне відхилення, дисперсія; відносні характеристики представленінизкою коефіцієнтів варіації.  
Варіаційнийрозмах характеризує діапазон варіації, це різниця між максимальним імінімальним значеннями ознаки:
/>                                                                                   (1.3)
Узагальнюючою мірою варіації є середнє відхилення індивідуальних значеньознаки від центру розподілу.
Медіана вибірки – це значення, яке ділить розмах інтервалу вибірки на дві рівні частини. Мода вибірки – це значення, яке найчастіше зустрічається встатистичному ряді вибірки.
Середняарифметична величина виборки розраховуэться як:
/>                                                                                         (1.4)
Середнєлінійне відхилення
/>                                                                                 (1.5)
Середнєквадратичне відхилення:
/>                                                                            (1.6)
Середнійквадрат відхилень – дисперсія:
/>,                                                                            (1.7)
де/> — середнєарифметичне інтервального ряду розподілу, f – частота.
Середнєлінійне та середнє квадратичне відхилення – іменовані числа (в одиницяхвимірювання ознаки).
Порівнюючи варіації різних ознак абооднієї ознаки у різних сукупностях, використовують відносні характеристикиваріації. Коефіцієнти варіації розраховуються як відношення абсолютних,іменованих характеристик до центру розподілу і часто виражаються процентами:
Лінійний коефіцієнт варіації: />                                     (1.8)
Квадратичний коефіцієнт варіації: />                                      (1.9)
1.3 Динамічні ряди та їх характеристики
Динамічний ряд –це розміщені у хронологічній послідовності значення певного статистичного показника. складовимидинамічного ряду є ознака часу (момент або інтервал) та числові значенняпоказника – рівні.
Визначають абсолютні тавідносні характеристики динаміки: абсолютний приріст та абсолютне значення 1%приросту; темп зростання та темп приросту. Розрахунок їх грунтується напорівнянні рівнів динамічного ряду. Якщо база порівняння постійна,характеристики динаміки називаються базисними, якщо база порівняння змінна –ланцюговими.
Абсолютний приріст(зменшення) – це різниця рівнів динамічного ряду:
базисні />                                                                         (1.10)        
ланцюгові />                                                                (1.11)
Сума ланцюговихабсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному приросту
Темп зростаннярозраховується як відношення рівнів ряду, виражається коефіцієнтом або процентом:
базисні />                                                                              (1.12)
ланцюгові />                                                                      (1.13)
Добуток ланцюговихтемпів зростання дорівнює кінцевому базисному.
Темп прироступоказує, на скільки процентів рівень більше рівня, взятого за базу порівняння. Його можна визначитияк відношення абсолютного приросту до бази порівняння або безпосередньо наоснові темпу зростання.
/>                                                                                  (1.14)
або/>                                                                        (1.15)
Абсолютне значення 1%приросту показує, чого вартий 1%; розраховується як співвідношення абсолютногоприросту і темпу приросту:
/>                                                                                  (1.16)
Узагальнюючими характеристикамиінтенсивності динаміки є середній абсолютний приріст та середній темпзростання.
Середній абсолютнийприріст розраховується як середня арифметична проста з ланцюгових абсолютнихприростів:
/>,                                                                                     (1.17)
де n- число ланцюгових абсолютнихприростів.
Середній темп зростаннярозраховується за формулою середньої геометричної:
/>                                                                       (1.18)
Середній темп приростувизначається як різницяміж середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання виглядікоефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)
/> (у виглядікоефіцієнтів);                                           (1.19)
/> (у вигляді процентів).
Середнійтемп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився рівеньпорівняно з попереднім в середньому за одиницю часу.
1.4 Індексний аналіз статистичних вибірок
Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризуєзміну рівня якогось суспільного явища з часом або його співвідношення упросторі.
Прийнято розрізняти дві категорії індексів: індивідуальні та загальні.Індекс, який характеризує співвідношення величин окремого явища, називаєтьсяіндивідуальним, а індекс, котрий характеризує співвідношення рівнів усьогоявища в цілому або його частин, що складаються з кількох окремих елементів, якібезпосередньо не піддаються підсумовуванню, — загальним.
Статистичний індекс – це узагальнюючий показник, який виражаєспіввідношення величин складного економічного явища, що складається з елементівбезпосередньо несумірних. У статистиці розрізняють декілька ивдів індексів, в основу класифікаціїяких покладені різні ознаки [10]:
- характер об 'єкта дослідження,
- ступінь охопленняодиниць сукупності,
- база порівняння,
- вид зрівнюванихвеличин.
Індивідуальнііндекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища імають форму відношення певного показника у базисному (0) та звітному (1)періодах:
/>                                                                                             (1.20)
Загальний індекс є агрегатуваннням індивідуальних індексів і характеризуєзміну сукупностей, до якої входять різнорідні елементи. Так загальна формулаагрегатного індексу сукупності явищ у базисному (0) та звітному (1) періоді маєнаступний вираз(для вартісних економічних явищ, які характеризуються обсягами(q) та ціною (р) одиниці обсягу):
/>                                                                                (1.21)
Дляхарактеристики економічних явищ загальний агрегатний індекс (1.21) розбиваютьна два індекси:
- загальний індексфізичного обсягу вартісного явища (при умові незмінних цін р у базисному тазвітному періодах):
/>                                                                                  (1.22)
- загальний індексцін вартісного явища (при умові незмінного обсягу q у базисному та звітному періодах):
/>                                                                                  (1.23)
Дляхарактеризування структурних зрушень середніх величин в вартісних економічнихявищах застосовують індекси змінного складу, індекси постійного складу таіндекси структурних зрушень, які формують систему взаємопов ' язаних індексів:
- для змінногоіндекса цін /> (відношеннясередніх рівнів у базисному та звітному періодах):
/>                                                                                     (1.24)
/>                                                                                     (1.25)
де індекс цін постійного складу Ipz дорівнює:
/>                                                                                (1.26)
аіндекс цін за рахунок структурних зрушень Id дорівнює:      
/>                                                                                     (1.27)
1.5Регресійно –кореляційний аналіз динамічних рядів
Коефіцієнткореляції між двома рядами вибірок X,Y величин розрахову-єтьсяза формулою:
/>                                                                              (1.28)
де/> -дисперсія вибірки величин Х;                     (1.29)
/> - дисперсіявибірки величин Y;                          (1.30)
/> - коваріаціявиборок X,Y              (1.31)
Дляхарактеристики кореляційного зв’язку між факторною і результативною ознакамибудується графік кореляційного поля та теоретична лінію регресії, визначаютьсяпараметри рівняння регресії.
Дляперевірки істотності зв’язку потрібно порівняти фактичне значення статистикиФішера (F-критерій) з його критичним(табличним) значенням, яке потрібно визначити з урахуванням умов аналітичногогрупування і заданого рівня істотності, скориставшись таблицею.
Знайдемо коефіцієнтдетермінації і перевіримо адекватність отриманого рівняння лінійної регресії закритерієм Фішера. Коефіцієнт детермінації визначається наступним чином:
/>
Щільністьзв’язку оцінюється індексом детермінації: R=/>, проте інтерпретується тільки R2. Якщо коефіцієнт детермінації більше0,6, то 60% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежногопараметра кореляції і зв’язок є щільним.

РОЗДІЛ 2 РЕЗУЛЬТАТИПЕРВИННИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ПРЯМИМИ ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ВЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
2.1 Первинністатистичні результати спостережень за рівнем прямих іноземних інвестицій в Українуу 1995 – 2003 роках
В табл.2.1 – 2.3 наведені результати первинних статистичнихдосліджень за іноземними інвестиціями в Україну з 1995 по 2003 роки за данимиДержавного комітета статистики України, наведеними в таблицях зверненняПрезидента України до Верховної Ради у 2004 році [12].Таблиця 1.1Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)в Україні  Інвестиції в основний капітал, у фактичних цінах  Темпи приросту (зниження), у % до відповідного періоду попереднього року  У % до ВВП    Млн. грн.      1996  12557,3  78,0  15,4  1997  12400,6  91,2  13,3  1998  13958,2  106,1  13,6  1999  17552,1  100,4  13,5  2000  23629,5  114,4  13,9  2001 32573,1 120,8 15,95 2002 37177,9 108,9 16,8 2003 49638,3 127,7


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.