Системиузагальнюючих показників статистичного дослідження доходів і витрат населенняУкраїни
Зміст
Вступ
1. Сутність доходів та витрат населення України
2. Системи узагальнюючих показників для статистичноговивчення доходів та витрат населення
3. Динаміка доходів та витрат населення України
4. Розпроділ населення за рівнемсередньодушових витрат
5. Середньорічне споживання продуктів харчування
6. Забезпеченість населення товарами тривалого користування
Висновки
Література
/>/>
Вступ
Одним з основнихпоказників, що відбивають якість життя населення, є рівень життя. Поняття рівняжиття визначається співвідношенням грошових доходів населення і прожитковогомінімуму, питомою вагою бідних і багатих, купівельною спроможністю середніхшарів, забезпеченістю житлом, об'єктами господарсько-побутового призначення ікомунальних послуг і т.д.
Іншими словами, в основірівня життя населення лежать наявність у людей гарної роботи і гідної зарплати,можливість користуватисягарантованими якіснимипослугами.
В останні роки особливуактуальність набувають проблеми, пов’язані із забезпеченнямросту доходу населення. За даними Держкомстату України, у структурі доходівнаселення основну частину (більш 50%) складає заробітна плата. Змінаспіввідношення середньої заробітної плати і величини прожиткового мінімуму востанні роки складалося не на користь заробітної плати. Збільшення доходівнаселення, ріст купівельної спроможності і споживчого попиту багато в чомузалежать від пожвавлення і розширення промислового виробництва. У свою чергу,підвищення добробуту населення і зв'язане з ним збільшення платоспроможногопопиту будуть сприяти розвитку економіки країни.
Основною метою написання даної курсової роботи єтеоретичне дослідження самого понять „доходи і витрати” і особливості утворення доходівнаселення України зокрема.
Поставлена мета обумовиланеобхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
1. дослідженнямеханізму формування доходів;
2. вивченняособливостей формування різного виду доходів населення (доходи відпідприємницької діяльності, заробітна плата, доходи від оренди тощо).
3. аналізфактологічного матеріалу Держкомстату України про стан доходів населенняУкраїни.
Предметом курсового дослідження є дослідженняособливостей формування доходів в ринковій економіці.
Об’єктом дослідження виступає процесформування доходів населення України.
1.Сутність доходів та витрат населення України
Розподіл доходів- це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом іспоживанням. Реалізована на ринку продукція перетворюється на грошову виручку.Після вилучення з неї вартості спожитих засобів виробництва залишаєтьсягрошовий (валовий) доход, або новостворена вартість, у процесі розподілу якоговиникають вертикальні зв'язки: між державою і членом суспільства, між державоюі підприємством, між підприємством і його працівником, між власником засобіввиробництва і найманим робітником та ін. У цих зв'язках виявляються різноманітні форми доходів, кожназ яких має своє економічне призначення.
Об'єктивно розподілдоходів залежить від того, що новостворена вартість складається з необхідногопродукту, який використовується для задоволення потреб безпосередньовиробників, і додаткового продукту для задоволення особистих потреб підприємціві загальних суспільних потреб (розширення виробництва, соціальної та духовноїсфери, створення резервів).
Спочатку здійснюєтьсярозподіл доходу між державою і підприємством будь-якої форми власності.Об'єктом такого розподілу є прибуток — різниця між ціною, за якою підприємствореалізує свою продукцію, та її собівартістю.
Прибуток підприємстварозподіляється на дві частини: одна йде в розпорядження держави, друга — залишається в розпорядженні підприємства. Це особлива форма розподілу, від якоїзалежить існування держави, фінансування загальнодержавних програм розвиткународного господарства, соціально-культурних заходів, утримання державногоапарату, забезпечення оборони країни. Разом з тим в результаті розподілудоходів підприємство повинно мати умови для відповідної господарсько-фінансовоїдіяльності.
Підприємство сплачуєдержаві податок на прибуток до державного бюджету. Світова практикагосподарювання в умовах ринкових відносин має в основному однаковий принципрозподілу прибутку у вигляді податку. Розмір останнього залежить тільки відрозміру прибутку і має для всіх однакову міру вилучення (певна частка зприбутку).
Важливе значення маєустановлення пропорції розподілу прибутку між державою і підприємством. Якщовилучається надмірна частка прибутку, то підприємство втрачає стимули длярозвитку виробництва, не має можливості для поліпшення соціальних умов життялюдей. По суті, підривається основна ланка народного господарства, від якоїзалежить доля розвитку всього суспільства.
Водночас, якщо держава нематиме достатніх коштів, то це негативно відбиватиметься на науково-технічному іекономічному прогресі всього суспільства. Розвиток фундаментальних наук, новихнапрямів технічного прогресу, розв'язання ряду глобальних проблем можливітільки за умови участі держави та її централізованих фондів.
Отже, важливим принципомрозподілу доходу є встановлення оптимального співвідношення, яке створювало бсприятливі умови для поєднання економічних інтересів суспільства і підприємств.
Сукупний суспільнийпродукт у натуральній формі складається із засобів виробництва (засобів іпредметів праці) та життєвих засобів. Засоби виробництва спрямовуються навиробниче, а життєві засоби — на особисте споживання.
Важливе значення маєрозподіл фонду життєвих засобів. Він охоплює, як правило, основну частку всьогопродукту, яка утворюється на основі необхідного і частини додаткового продукту.За своїм матеріально-речовим складом фонд життєвих засобів — це сукупністьпредметів споживання і послуг, який об'єктивно необхідний для задоволенняособистих потреб людини, забезпечує відтворення і розвиток її здатності допраці, утримання непрацездатних членів сім'ї.
Коли йдеться про розподілнеобхідного продукту, то цей процес іноді вважають тотожним процесу розподілуфонду життєвих засобів. Проте фонд життєвих засобів і необхідний продукт — цене тотожні поняття, а отже, не синоніми.
У системі суспільноговідтворення необхідний продукт формується у процесі виробництва, проходитьчерез фази розподілу, обміну і споживання. Головним функціональним призначеннямнеобхідного продукту є відтворення робочої сили. Лише на фазі споживаннянеобхідний продукт набуває своєї завершеної форми як фонд життєвих засобів,тобто виступає у вигляді предметів споживання і послуг, які безпосередньозабезпечують особисте споживання.
Таким чином відбуваєтьсяпроцес трансформації необхідного продукту у фонд життєвих засобів. Це можнапоказати на такому прикладі. Завод виробляє верстати. З усієї маси виробленихверстатів одна частина йде на заміщення спожитих засобів виробництва, другастановить необхідний продукт, а решта утворює додатковий продукт. Зрозуміло,верстати, які утворюють необхідний продукт, це тільки матеріальна передумоваостаннього. Заперечувати це означає, що підприємство, яке виробляє засобивиробництва, не створює необхідного продукту. Насправді воно створюєматеріальний еквівалент необхідного продукту, який потім трансформується черезобмін на життєві засоби.
Після реалізаціїпродукції необхідний продукт набуває грошову форму, яка надходить до працівникау вигляді заробітної плати, грошових виплат із суспільних фондів споживання. Даліпрацівник свої грошові доходи на ринку (тобто через обмін) перетворює напредмети споживання і платні послуги. Крім цього, він одержує через суспільніфонди споживання безплатні послуги. І тільки після всього цього на стадіїспоживання необхідний продукт набуває форму фонду життєвих засобів.
Як бачимо, необхіднийпродукт послідовно набуває різні форми, виступає у вигляді натуральноїпродукції, грошових доходів, товарів і послуг, фонд життєвих засобів виступаєтільки у вигляді предметів споживання і послуг, які безпосередньо споживаютьсяпрацівниками і членами їх сімей. Іншими словами, це необхідний, а також частинадодаткового продукту на стадії споживання.
Структура фонду життєвихзасобів буде такою. Спочатку можна виділити товари і послуги разового користуваннята товари і послуги тривалого користування.
До товарів і послугразового користування належать продукти харчування, послуги транспорту ізв'язку, послуги культурно-освітніх установ, освіти і охорони здоров'я,побутові послуги.
До товарів і послугтривалого користування належать житло, товари господарсько-побутового ікультурного призначення, одяг, взуття, білизна тощо.
Структуру фонду життєвихзасобів можна розглядати також за формами розподілу. Серед них є такі форми, дерозподіл залежить від трудової, а також підприємницької діяльності суб'єктів:заробітна плата тих, хто працює за наймом, і особисті доходи працівників відреалізації продукції колективних підприємств, доходи від індивідуальноїтрудової діяльності, доходи від підсобного господарства, кооперативноїдіяльності, доходи підприємців.
Також є доходи,безпосередньо не пов'язані з оцінкою результатів праці. Це суспільні фондиспоживання. Вони можуть надходити до населення через державний бюджет, а такожчерез спеціальні фонди підприємств (в Україні вони мають назву фондівсоціального розвитку).
І нарешті, є доходи відвласності — дивіденди від акцій, відсотки від паю на майно, відсотки відвкладів в ощадних банках та ін.
Одна (переважна) частинадоходів перетворюється (в основному через ринок) у предмети споживаннянаселення, а друга (через накопичення і інвестування на основі ринковихвідносин) в засоби виробництва для розширеного відтворення, економічногозростання.
Для будь-якогосуспільства першочергове значення має мотивація економічної діяльності. Мотивозначає спонукальну причину з приводу будь-якої дії. У цьому випадку йдетьсяпро те, що спонукає суб'єктів до економічної діяльності, основним змістом якоїє виробництво життєвих засобів (матеріальних благ і послуг).
Мотиваційний механізмекономічної діяльності — поняття досить складне. Воно включає мету мотивації,суб'єктів виробничих відносин і об'єктів господарства, економічні інтереси істимули до діяльності, основні принципи функціонування механізму.
Первинним мотивомдіяльності людей є їх потреби у засобах Існування: продуктах харчування, одязі,житлі тощо. Вже давно відомо, що без потреби немає виробництва, а споживанняжиттєвих засобів відтворює потребу.
Необхідність задовольнятисвої потреби змушує людей діяти, вступати в активну взаємодію не лише зприродою, а й між собою. Отже, виникають суспільні виробничі відносини, в якихважливою рушійною силою є певний мотиваційний механізм економічної діяльності.
Мета мотивації — цезабезпечення відтворення суб'єктів виробничих відносин: працівників, трудовихколективів, підприємців. Якщо немає нормальних умов для відтворення, то мотивидо конкретної економічної діяльності зникають.
Головним об'єктомгосподарювання, а також основним джерелом відтворення суб'єктів виробничихвідносин виступає національний доход.
У механізмі мотиваціїпоєднуються економічні інтереси держави, підприємств і працівників. Реалізаціяі поєднання цих інтересів відбуваються на основі матеріальних стимулів допраці.
Реалізувати економічнийінтерес підприємства означає виробити чистий продукт, створити прибуток,достатній для стимулювання колективу і розширення виробництва. Реалізуватиекономічний інтерес працівника означає забезпечити йому необхідний продукт,який дає можливість задовольнити його традиційні особисті потреби вматеріальних, соціальних і духовних благах.
Основою матеріальнихстимулів до праці є система розподілу доходів. Ця основа залежить від формвласності на засоби виробництва. Економічний стимул, як правило, відбиваєзалежність одержання продукту в особисте розпорядження суб'єкта від результатівйого праці або економічної діяльності.
Економічні стимули єзасобом встановлення взаємозв'язку між інтересами і виступають певною формоюреалізації різних видів економічних інтересів. Щоб одержати заробітну плату,працівники повинні створити чистий продукт, прибуток, тобто реалізуватиекономічний інтерес підприємства.
Мотивація діяльностіпочинається не тільки з проголошення власності, Досвід показує, що реалізаціяостанньої залежить від пропорцій розподілу доходів, значну роль тут відіграєдержава.
Оголошення певної формивласності, в тому числі приватної, ще недостатньо для створення мотиваціїекономічної діяльності. За допомогою непосильних податків можна вилучати значнучастину доходів і підірвати мотиви до економічної діяльності. Тому мотиваційниймеханізм діяльності залежить від створення справедливої системи розподілудоходів, яка повинна бути побудована на основі таких принципів:
· отримання доходівза працю, в тому числі підприємницьку, землю, капітал;
· залежностіосновної частини доходів від результатів праці, рівня економічної діяльностісуб'єктів господарства;
· розмір доходівпри врахуванні рівня розвитку продуктивних сил повинен забезпечувати нормальні(суспільне необхідні) умови життя; сталості розподілу доходів. «Якщо вбюджет сім'ї кожного тижня, кожного місяця і кожного року не надходить стійкийпотік грошей, — то такій сім'ї, — справедливо зауважував П. Самуельсон, — життяосточортіє, навіть якщо воно суцільно і складається із святих»;
· відсутностізрівнялівки в розподілі доходів;
· неприпустимостінадмірної диференціації доходів у суспільстві, дотриманні соціальноїсправедливості;
· усуненні всякоїдискримінації за статтю, національністю, соціальним походженням.
У соціальне орієнтованійринковій економіці мають враховуватися істотні відмінності у здібностяхпрацівників. Це означає, по-перше, створення однакових умов для їх розвитку;по-друге, надання роботи за здібностями; по-третє, створення необхідних умовдля високоефективної праці.
Таким чином, національне багатство є тим середовищем, де створюються необхідні умовидля благополучного в матеріальному відношенні життя людей, де формується іпідтримується рівень життя населення (добробут). Під рівнем життя населення встатистиці розуміється забезпеченість населення тими благами і послугами, якінеобхідні і достатні для задоволення як життєво важливих матеріальних потреблюдей (їжа, одяг, житло, предмети культури і побуту), так ісоціально-культурних (праця, зайнятість, дозвілля, здоров'я, освіта, природнесередовище незаселеного і т.д.).
Угрошовому виразі вся дана сукупність благ і послуг, фактично споживанихпротягом даного часу в домогосподарстві, є вартість життя.
Устатистиці виділяють наступні види рівня життя:
o достаток(користування благами і послугами, які забезпечують всесторонній розвитоклюдини);
o нормальнийрівень (споживання благ і послуг з науково обгрунтованих норм, які достатні дляповноцінного відновлення фізичних і інтелектуальних сил людини);
o бідність(споживання благ і послуг на рівні можливості збереження працездатностілюдини);
o убогість(мінімальне споживання благ і послуг на рівні біологічного виживання людини).
Щободержати всю сукупність характеристик по рівню життя, досліджуються всістатистичні сукупності:
o населенняв цілому;
o окремісоціальні і професійні групи;
o домогосподарстваз різним доходом.
/>2. Системи узагальнюючих показників длястатистичного вивчення доходів та витрат населення
У світовій практиці накопичений певний досвід по комплексному дослідженнюрівня життя населення за основними соціально-економічними показниками, з якихможна виділити наступні:
o показникипрожиткового мінімуму;
o показникидиференціації населення;
o показникигрошових доходів (в середньому на душу населення в місяць);
o середнійрозмір пенсій;
o показникивитрат і споживання населення;
o показникикупівельної спроможності населення;
o досягнутийрівень освіти;
o показникивитрат в соціальній сфері;
o тривалістьжиття і рівень народжуваності і т.д.
Інформаційнимиджерелами для побудови системи показників по рівню життя населення є дані зматеріалів різних розділів державної статистики (демографічної, статистикипраці, статистики цін, соціальної статистики), матеріали вибіркових обстеженьбюджетів домогосподарств, матеріали перепису населення.
Одним знайважливіших узагальнювальних показників рівня життя є доходи населення.Статистика досліджує кількісні характеристики формування загального об'ємудоходів населення, структуру цих доходів, розподіл між окремими групаминаселення. Відповідно до методики СНС розрахунку балансу грошових доходів івитрат населення обчислюються номінальні грошові доходи і доходи домашніхгосподарств.
Номінальні грошові доходи розраховуються в цінах поточного періоду. Вонине визначають кількості матеріальних благ і послуг, доступних населенню прирівні доходів, що склався. До ним відносяться:
· оплатапраці всіх категорій населення;
· доходиосіб, зайнятих підприємницькою діяльністю;
· надходженнявід продажу сільськогосподарських продуктів;
· пенсії,допомога, стипендії і інші соціальні трансферти;
· страховівідшкодування, кредити і позики;
· доходивід власності у вигляді відсотків по внесках, цінних паперах, дивідендів;
· доходинаселення від продажу іноземної валюти;
· сальдо(гроші, одержані по перекладах) і ін.
На відміну від номінальних витрат, доходи домашніх господарств є сумоюпоточних доходів, використовуваних домашніми господарствами для фінансуваннякінцевого споживання товарів і послуг. Це показник об'єму економічних ресурсів,що поступають в розпорядження населення для задоволення потреб громадян(максимальна сума, яка може бути витрачена населенням на споживання за умови,що за даний період населення не привертає накопичені фінансові і нефінансовіактиви, не збільшує зобов'язань по фінансовій частині).
Грошовий дохід W, що розташовується, визначається шляхом вирахування зномінальних грошових доходів НДД обов'язкових платежів і внесків ОПВ
/>
За наявності інфляції зростання грошових доходів не завжди може свідчитипро поліпшення рівня життя населення, оскільки чинник зміни цін впливає накупівельну спроможність грошей. За допомогою коректування на індекс споживчихцін грошові доходи, що розташовуються, за досліджуваний період розраховуються вреальному виразі.
Показник реального грошового доходу населення G розраховується шляхомділення грошового доходу W, що розташовується, на індекс споживчих цін Ip :
/>
(методика розрахунку індексів споживчих цін заснована на формуліЛаспейреса як середній арифметичний індекс)
Для вимірювання об'єму, рівня і структури доходів населеннявикористовуються і такі показники, як особисті доходи (ЛДР), середньодушовігрошові доходи населення, купівельна спроможність грошових доходів.
Особисті доходи — це загальна сума грошових доходів, яку їх власникинаправляють на споживання і заощадження.
Среднедушевиє грошові доходи обчислюються як відношення загальної сумигрошових доходів населення за рік (або поточний період) до середньорічноїчисельності наявного населення.
При дослідженні рівня життя важлива оцінка і потенційних можливостейнаселення користуватися ресурсами для придбання і споживання відповідних благ іресурсів. Для цього використовується показник купівельної спроможності(розраховується як для всього населення, так і для окремих груп). Данийпоказник характеризується: а) наперед певною кількістю товарів і послуг, якіможна було б придбати на суму среднедушевого грошового доходу; б) як товарнийеквівалент у вигляді окремих товарів або послуг.
Рівень купівельної спроможності ПС обчислюється як відношення середньодушовогогрошового доходу населення в цілому (або окремої групи) Д до середньої цінипокупки або послуги Р:
/>
У статистиці споживання використовуються різні коефіцієнти і індекси.
Динаміка загального споживання вивчається за допомогою агрегатногоіндексу об'єму споживання Iоп, який розраховується таким чином:
/>
де a1, a0 — кількість спожитих товарів в звітному і базисному періодах;b1, b0 — кількість спожитих послуг в звітному і базисному періодах; p0, r0 — ціна товару і тариф за певну послугу в базисному періоді.
Пристатистичному дослідженні залежності об'єму споживання від доходувикористовується коефіцієнт еластичності Ке, який характеризує величинузростання або зниження споживання товарів і послуг при зростанні доходу на 1%(у теорії статистики це формула А. Маршалла):
/>
де х, у — початкові дохід і споживання;, — прирости початкових доходу іспоживання за певний період.
Якщо Ке > 1, те споживання росте швидше, ніж доходи.
Якщо Ке = 1, то між доходом і споживанням має місце пропорційна залежність.
Якщо Ке
/>3. Динаміка доходів та витрат населенняУкраїни
Для дослідженнядинаміки доходів і витрат населення України проаналізуємо наступні дані щодоструктури сукупних витрат та доходів у розрахунку на одне домогосподарство.
Вибірковасукупність репрезентує все населення України, за виключеннямвійськовослужбовців строкової служби, осіб, що знаходяться в місцях позбавленняволі, осіб, що постійно проживають у будинках-інтернатах, будинках для осібпохилого віку, а також маргінальних прошарків населення. Крім того, приформуванні вибіркової сукупності були також виключені території, які не можутьобстежуватися в зв'язку з радіоактивним забрудненням (зони відчуження таобов’язкового відселення).
Починаючи з 2004року в обстеженні беруть участь мешканці усіх типів гуртожитків (сімейних,студентських тощо). У 1999-2003 роках обстежувалися лише мешканці сімейнихгуртожитків.
Вибірковасукупність була сформована в усіх областях, Автономній Республіці Крим, мм.Києві та Севастополі з використанням процедури відбору з ймовірністю,пропорційною розміру (чисельності населення). Домогосподарства беруть участь вобстеженні один рік.
Для участі вобстеженні в Україні кожного року відбирається близько 13 тис. адресдомогосподарств (в АР Крим 503 адреси домогосподарств). У 2007 році в Українівзяли участь в обстеженні 10615 домогосподарств (82,9% відібраних адрес завиключенням нежилих помешкань), в АР Крим 459 домогосподарств (92% відібранихадрес за виключенням нежилих помешкань).
В основудослідження диференціації домогосподарств за рівнем матеріальноїзабезпеченості, починаючи з 2007року., покладені нові критерії: показникигрошових та загальних доходів (грошових доходів з урахуванням вартісної оцінкинадходжень з особистого підсобного господарства, а також сум безготівковихпільг та субсидій, отриманих від держави, допомог від родичів та інших осіб)замість показників грошових та сукупних витрат, які застосовувалися у 1999-2006рр. Зміна критеріїв обумовлена тим, що, починаючи з 2004 року, в окремих, а в2006 році – майже в усіх регіонах спостерігалося перевищення рівня доходівдомогосподарств над рівнем їх сукупних витрат. Тому у сучасних умовах показникидоходів стали більш точно характеризувати реальний стан добробутудомогосподарств, ніж показники витрат, використання яких було доцільним упопередні роки.
Характеристикидосліджуваних домогосподарств наведено в таблиці 1:
Таблиця 1.Характеристика досліджуваних домогосподарств[1] 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Середній розмір домогосподарства, осіб 2,71 2,75 2,71 2,63 2,63 2,63 2,61 2,6 Розподіл домогосподарств за кількістю осіб у їх складі
одна особа 21,2 19,9 19,4 19,9 19,3 22,1 23,1 20,4 дві особи 25,5 27,5 27,2 32,7 34,2 28,9 28,2 29,4 три особи 24,5 26,9 25,5 23,7 21,6 23,1 26,7 30,4 чотири особи і більше 28,8 25,7 27,9 23,7 24,9 25,9 22 19,8 Частка домогосподарств із дітьми до 18 років (%) 41,9 42,6 41,8 39,6 36,4 36,7 36,7 36,7 Частка домогосподарств без дітей (%) 58,1 57,4 58,2 60,4 63,6 63,3 63,3 63,3 Розподіл домогосподарств із дітьми (%) за кількістю дітей у їх складі
одна дитина 64,1 68,4 65,5 66,3 70,9 69,2 69,2 68,5 дві дитини 31,4 27,2 28,2 27,8 21 25,3 21,9 26,6 три дитини і більше 4,5 4,4 6,3 5,9 8,1 5,5 8,9 4,9
Аналізуючидинаміку наданих показників, можемо зробити висновок про те, що за досліджуваний період 2000-2007 ррсередній розмір домогосподарства зменшився на 4,05%. За цей же період зросла часткадомогосподарств кількістью 2 та 3 особи та зменшилась часткадомогосподарствкількістью 1 особа та 4 особи та більше.Зменшилась частка домогосподарств, якімають дітей до 18 років та збільшилась частка домогосподарств без дітей.
Структурусукупних доходів досліджуваних домогосподарств наведено в таблиці 2:
Таблиця 2.Структура сукупних доходів досліджуваних домогосподарств[2] 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Сукупні доходи в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. 291,62 385,91 459,84 594,05 648,87 837,44 1121,6 1449 1924 Структура сукупних ресурсів домогосподарств Грошові доходи 70,8 76,7 84,5 90,1 91,6 94,3 95,2 95,7 95,8 оплата праці 37,1 43,5 43,5 50,6 55,3 52,7 51,2 53,1 53,9 доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості 2,6 0,9 2,3 4,2 3,1 3,6 6,7 5,1 8,1 доходи від продажу сільськогосподарської продукції 3,9 6,8 6,4 6 5,8 5,4 4 3,7 3,9 пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою1 18,7 17,1 20,8 18,9 18,9 23,7 24,7 23,9 22 грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи 8,5 8,4 11,5 10,4 8,5 8,9 8,6 9,9 7,9 Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель 16,6 9,6 7,8 4,1 3,2 1,9 1,7 1,1 0,7 Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива 3,6 1,7 1,7 1 0,9 0,5 0,4 0,4 0,4 Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров'я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку2 0,6 0,7 0,4 0,2 0,7 0,5 0,6 0,3 0,4 Інші надходження 8,4 11,3 5,6 4,6 3,6 2,8 2,1 2,5 2,7
Бачимо, щопротягом досліджуваного періоду суттєво змінилась структура сукупних доходів:якщо в 1999 році заробітна плата становила 37,1% від розміру грошових доходів,а надходження від підсобного господарства та від само заготовлень становили16,6% от размераденежных доходов,то в 2007 році ці частки змінилися и становили 53,9% та 0,7% відповідно. Часткагрошових доходів в загальній структурі доходів зросла від 70,8% в 1999 році до95,8% у 2007 році.
Проаналізуємодинаміку сукупних середньомісячних доходів у розрахунку на однедомогосподарство. Для цього розрахуємо показники, що характеризуютьінтенсивність розвитку в часі використовуються статистичні показники, щоотримуються порівнянням рівнів між собою, внаслідок чого отримуємо системуабсолютних і відносних показників динаміки: абсолютний приріст, коефіцієнтзростання, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Дляхарактеристики інтенсивності розвитку за тривалий період розраховуються середніпоказники: середній рівень ряду, середній абсолютний приріст, середнійкоефіцієнт зростання, середній темп зростання, середній темп приросту, середнєабсолютне значення 1% приросту (табл. 3).
Таблиця 3.Показники динаміки сукупних середньомісячних доходів у розрахунку на однедомогосподарство. 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Сукупні доходи в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. 385,91 459,84 594,05 648,87 837,44 1121,62 1449 1924,3 Абс приріст баз - 73,93 208,14 262,96 451,53 735,71 1063,09 1538,39 Абс приріст ланц - 73,93 134,21 54,82 188,57 284,18 327,38 475,3 Темп зростання баз - 119,16% 153,93% 168,14% 217,00% 290,64% 375,48% 498,64% Темп зростання ланц - 119,16% 129,19% 109,23% 129,06% 133,93% 129,19% 132,80% Темп приросту баз - 19,16% 53,93% 68,14% 117,00% 190,64% 275,48% 398,64% Темп приросту ланц - 19,16% 29,19% 9,23% 29,06% 33,93% 29,19% 32,80% 1% абс приросту - 3,8591 4,5984 5,9405 6,4887 8,3744 11,2162 14,49
Бачимо щопротягом досліджуваного періоду сукупні середньомісячні доходи у розрахунку наодне домогосподарство збільшились у 4,98 разів або на 1538,39 грн. цьомунайбільший приріст (на 33,93% або 284,18 грн) спостерігався у 2005 роціпорівняно із 2004 роком, а найменший (9,23% або 54,82 грн) – у 2003 роціпорівняно із 2002 роком.
Абсолютнийсередньорічний приріст сукупних доходів склав у досліджуваному періоді 219,77грн, середньорічний темп зростання – 125%, а середньорічний темп приросту — 25%.
Порівняльний аналізструктури сукупних доходів у 2000 та 2007 році (рис. 1, 2) свідчить про те, що суттєвозбільшилась частка оплати праці в структурі доходів (з 37,1% до 53,9%), в тойчас, як доходів від вартості спожитої продукції, отриманої з особистогопідсобного господарства та від самозаготівель скоротилася з 16,6% до 0,7%. Дещоскоротилася частка інших надходжень в структурі сукупних доходів (з 8,4% до2,7%). Частка інших джерел доходів в загальній структурі залишилась практичнонезмінною.
/>
Рис. 1.Структура сукупних середньомісячних доходів в розрахунку на однедомогосподарство в 2000 році
/>
Рис. 2.Структура сукупних середньомісячних доходів в розрахунку на однедомогосподарство в 2007 році
Проаналізуємо динаміку та структуру сукупнихсередньомісячних витрат в розрахунку на одне домогосподарство (табл. 4)
Таблиця 4.Структура сукупних витрат[3] 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. 507,23 512,31 542,02 578,35 740,57 1001,95 1305,4 1712,76 Структура сукупних витрат домогосподарств Споживчі сукупні витрати 92,9 97 95,3 96,6 96 94,6 93,5 92,5 продукти харчування та безалкогольні напої 64,6 68,2 64 64,1 61,1 59,1 54,4 52,2 алкогольні напої, тютюнові вироби 3 3,5 3,1 3,3 3,2 3,4 3 2,6 непродовольчі товари та послуги 25,3 28,3 28,2 29,2 31,7 32,1 36,1 37,7 в тому числі одяг і взуття ... ... 4,6 4,1 5,4 5,2 5,7 6,2 житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива ... ... 10,1 11,4 9,9 9,3 10 11,5 предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла ... ... 1,4 1,9 1,9 2,6 3,7 3,2 охорона здоров'я ... ... 2,1 2,3 2,8 2 1,9 2,3 транспорт ... ... 2,7 2,8 3,3 3 4,1 4 зв'язок ... ... 1,1 1,3 1,6 2,3 3 2,3 відпочинок і культура ... ... 1,6 1,4 1,7 2,3 2,5 2,6 освіта ... ... 1,7 1,2 1,9 2 1,3 1,2 ресторани та готелі ... ... 0,7 0,9 1,2 1,4 2 2,5 різні товари і послуги ... ... 2,2 1,9 2 2 1,9 1,9 Неспоживчі сукупні витрати 7,1 3 4,7 3,4 4 5,4 6,5 7,5 Довідково: оплата житла, комунальних продуктів та послуг 5,8 9,4 9,1 9,5 7,8 6,7 6,8 7,2
Проаналізуємодинаміку сукупних середньомісячних витрат у розрахунку на однедомогосподарство. Бачимо, що протягом досліджуваного періоду частка продуктівхарчування у структурі сукупних середньомісячних витрат зменшилась від 64,6% у1999 році до 52,5% у 2007 році. В той же час збільшилась частка втрат накупівлю непродовольчих товарів (з 25,3% до 37,7% ) .
Таблиця 5.Показники динаміки сукупних середньомісячних витрат у розрахунку на однедомогосподарство. 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Сукупні доходи в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. 507,23 512,31 542,02 578,35 740,57 1001,95 1305,4 1712,76 Абс приріст баз, грн. - 5,08 34,79 71,12 233,34 494,72 798,17 1205,53 Абс приріст ланц, грн. - 5,08 29,71 36,33 162,22 261,38 303,45 407,36 Темп зростання баз, % - 101,00 106,86 114,02 146,00 197,53 257,36 337,67 Темп зростання ланц, % - 101,00 105,80 106,70 128,05 135,29 130,29 131,21 Темп приросту баз, % - 1,00 6,86 14,02 46,00 97,53 157,36 237,67 Темп приросту ланц, % - 1,00 5,80 6,70 28,05 35,29 30,29 31,21 1% абс приросту, грн - 5,0723 5,1231 5,4202 5,7835 7,4057 10,0195 13,054
Аналіз данихтаблиці 5 доводить, що протягом 2000-2007 рр розмір сукупних середньомісячнихвитрат у розрахунку на одне домогосподарство збільшився у 3,37 разів або на1205,53 грн. При цьому найбільше збільшення сукупнихвитрат (на 35,29% або 494,72 грн на місяць) спостерігалось в 2005 році відносно 2004 року,а найменше – на 1% або 5,08 грн – у 2001 році відносно рівня 2000 року.
Абсолютнийсередньорічний приріст сукупних витрат склав у досліджуваному періоді 172,21грн, середньорічний темп зростання – 118%, а середньорічний темп приросту — 18%.
Порівняльнийаналіз структури сукупних доходів у 2000 та 2007 році (рис. 3 — 6) свідчить проте, що співвідношення сукупних споживчих та сукупних неспоживчих витратпрактичне не змінилось.
/>
Рис. 3.Структура сукупних споживчих витрат населення України в 2000 році
/>
Рис. 4.Структура сукупних споживчих витрат населення України в 2007 році
Споживчі сукупнівитрати складаються з грошових витрат, а також — вартості спожитих домогосподарствомпродовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства та впорядку самозаготівель або подарованих родичами та іншими особами, сумиотриманих пільг та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальнихпродуктів та послуг, суми пільг на оплату телефону, проїзду в транспорті,туристичних послуг, путівок для лікування, оздоровлення та відпочинку, наоплату ліків, вітамінів, інших аптекарських товарів, медичних послуг (у томучислі стоматологічних послуг, проведення обстеження та отримання процедур,лікування в стаціонарі тощо).
У 2002р. зміненометодологію визначення показників споживчих витрат відповідно до міжнародноїкласифікації індивідуального споживання товарів та послуг за цілями (COICOP−HBS(1997)), рекомендованої Євростатом. Згадана класифікація застосовується вобстеженнях витрат домогосподарств, а також для розрахунків макроекономічнихпоказників щодо сектору домашніх господарств та при розрахунках ІСЦ (індексуспоживчих цін). Починаючи з даних за 2007 рік, розпочаті роботи щодогармонізації структури споживчих витрат домогосподарств з Класифікацієюіндивідуального споживання за цілями1, затвердженою наказом ДержкомстатуУкраїни від 29 грудня 2007 року №480. До структури споживчих витрат внесенітакі зміни: витрати домогосподарств на послуги дошкільних закладів включені догрупи «Дошкільна та початкова освіта» розділу «Освіта»;витрати на путівки в будинки відпочинку, на бази відпочинку, дитячі табори тощо– до розділу «Ресторани та готелі», а саме до групи витрат на оплатупослуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням. До 2007 року зазначені витратибули включені відповідно до розділів «Різні товари та послуги» та«Відпочинок та культура». Відповідно пільги на оплату путівок вбудинки відпочинку, на бази відпочинку, в дитячі табори тощо, які враховуютьсяу складі сукупних витрат домогосподарств, також включені до розділу«Ресторани та готелі».
Неспоживчісукупні витрати складаються з грошових та негрошових витрат домогосподарства надопомогу родичам та іншим особам, витрат на купівлю нерухомості, на капітальнийремонт, будівництво житла та господарських будівель, на купівлю великої рогатоїхудоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства,на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вкладів до банківських установ,аліментів, податків (крім прибуткового), зборів, внесків та інших грошовихплатежів, використаних заощаджень, позик та повернених домогосподарствомборгів.
В структурісукупних споживчих витрат дещо збільшилась частка непродовольчих товарів тапослуг (з 25,3% до 37,7%) та зменшилась доля продуктів зарчування табезалкогольних напоїв (з 64,5% до 52,5%). Частка споживаних алкогольних напоївта тютюнових виробів залишилась практично незмінною.
/>
Рис. 5.Структура сукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послугиу 2002 році
/>
Рис. 5.Структура сукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послугиу 2007 році
В структурісукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послуги дещозбільшилась частка витрат на оплату комунальних послуг (з 10,1% у 2002 році до 11,5%у 2007 році), частка витрат на транспорт та зв'язок (з 2,7% до 4% та з 0,7% до2,5% відповідно) та частка витрат на предмети домашнього вжитку та побутовутехніку (з 1,4% до 3,2%).
Взагалом можнастверджувати, що рівень сукупних доходів у досліджуваному періоді збільшувалсябільш швидкими темпами, ніж рівень сукупних витрат, що свідчить про покращеннярівня життя населення України в цей період./>4. Розпроділ населення за рівнем середньодушовихвитрат
Рівень життя характеризується і показниками диференціації матеріальноїзабезпеченості населення (диференціація населення по рівню доходу), серед якихможна виділити:
· розподілнаселення по рівню среднедушевих грошових доходів;
· коефіцієнтдиференціації доходів;
· індексконцентрації доходів (коефіцієнт Джіні);
· коефіцієнтбідності.
Найважливішим методом дослідження диференціації доходів населення єрозподіл населення за рівнем середньодушових грошових доходів на основіпобудови варіаційних рядів. Емпіричні дані вибіркового обстеження бюджетівдомашніх господарств ранжируються і групуються в певних інтервалах по розмірудоходу. Для статистичних характеристик тут використовуються: середнє значеннядушового доходу; модальний дохід (найчастіше рівень доходу населення, щозустрічається); медіанний дохід (показник доходу, розташований у серединіранжируваного ряду розподілу).
Модальнийі медіанний доходи — це важливі структурні показники, які характеризують відхиленнясередньодушового доходу від середнього значення для кожної групи. Як правило,результати досліджень свідчать, що одна половина населення має дохід нижче засереднє, а друга половина — вище за середнє.
Широкопоширений в статистичних дослідженнях по нерівності в розподілі доходівдецильний коефіцієнт диференціації доходів, який обчислюється як відношеннямінімального доходу у 10% найбільш забезпечених громадян до максимальногодоходу 10% найменше забезпечених громадян. Коефіцієнт диференціації доходів Кдхрозраховується шляхом зіставлення дев'ятого (Д9 ) і першого (Д1 ) децилей:
/>
Функціонально дуже близьким до децильному коефіцієнта диференції доходівє коефіцієнт фондів Кф, за допомогою якого вимірюють відмінність між сумарними(середніми) значеннями доходів 10% найбільш забезпеченої (Ч10 ) і 10% найменшезабезпеченої (Ч1 ) частини населення.
/>
Індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джіні) КДж служить длявимірювання відмінності фактичного розподілу доходів по чисельно рівних групахнаселення від їх рівномірного розподілу (ступінь нерівності в розподілі доходівнаселення). Даний індекс обчислюється по формулі
/>
де Li та Li-1 — частка населення вінтервалі; Si Si-1 — частка сумарного доходу (на початок і кінець i-гоінтервалу).
Індекс концентрації доходів вимірюється в межах від 0 (довершенарівність) до 1 (довершена нерівність), тобто чим ближче індекс до 1, тим вищеполяризація доходів в суспільстві.
Для статистичних характеристик рівня життя важливо встановлення междоходу, що забезпечують мінімально допустимий рівень, тобто визначенняпрожиткового мінімуму (вартісна оцінка мінімального набору продовольчих інепродовольчих товарів, а також обов'язкові платежі і збори). Прожитковиймінімум дозволяє встановити межі бідності.
Коефіцієнт бідності — відносний показник, який розраховується якпроцентне відношення чисельності громадян, чиї доходи нижче за прожитковиймінімум, до загальної чисельності населення країни. В даний час (з 1990 р.) всвіті встановлений поріг бідності, рівний 1 долару США в день.
За данімі таблиці 6 проаналізуємо структуру та динаміку розподілунаселення України за рівнем середньодушовіх доходів
Таблиця 6.Розподіл населення за рівнем середньодушових загальних доходів[4]Розподіл населення за рівнем середньодушових загальних доходів 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 до 300,0 95,8 91 87,4 83,9 84,5 65,7 38,5 19,8 7,3 300,1 — 360,02 4,2 9 7,4 9,3 6,4 12,7 12,9 12,7 7,7 360,1 — 420,03 ... ... 5,2 6,8 9,1 9,3 16,4 10,1 6,7 420,1 — 480,04 ... ... ... ... ... 12,3 9,8 9,9 8,7 480,1 — 540,0 ... ... ... ... ... ... 7,4 14 8,3 540,1 — 600,0 ... ... ... ... ... ... 3,8 7,2 8,5 600,1 — 660,0 ... ... ... ... ... ... 3,1 6,9 7,3 660,1 — 720,0 ... ... ... ... ... ... 2,4 6,3 5,5 720,1–780,05 ... ... ... ... ... ... 5,7 13,1 7,8 780,1–840,0 ... ... ... ... ... ... ... ... 2,1 Понад 840,0 ... ... ... ... ... ... ... ... 30,1
За цими данимиможна визначити чисельність населення із середньодушовими загальними доходами умісяць, нижчими прожиткового мінімуму (таблиця 7), яка визначається на підставіданих розподілу населення за рівнем загальних доходів і є підсумком числа осіб,рівень загальних доходів яких нижче величини прожиткового мінімуму, діючого вдержаві на момент аналізу, децильний коефіцієнт диференціації доходів населення- співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченогонаселення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченогонаселення, та децильний коефіцієнт фондів — співвідношення сумарних доходів 10%найбільш та 10% найменш забезпеченого населення.
Таблиця 7.Диференціація життєвого рівня населення України[5] 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму, тис. осіб 1746,4 1850,7 1851,3 1788,4 1562,5 1340,5 996 730,4 у відсотках до загальної чисельності населення 84,4 90,4 92 90 79 68,1 51,1 37,6 у відсотках до попереднього року ... 106 100 96,6 87,4 85,8 74,3 73,3 Довідково: розмір прожиткового мінімуму (у середньому на одну особу в місяць, грн.) 270,102 311,3 342 342 362,233 423 472,004 532,005 Децильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення, разів 3 3,5 3,4 2,7 3,1 3,2 3,5 3,9 Децильний коефіцієнт фондів (по загальних доходах), разів 5,8 5,5 4,7 4,3 5,1 4,9 5,6 5,5
Проаналізуємодинаміку чисельності населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом,нижчим за прожитковий мінімум
Таблиця 8.Показники динаміки чисельності населення із середньодушовими загальними доходамиу місяць, нижчими прожиткового мінімумупротягом 2000-2007 рр 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму: 1746,4 1850,7 1851,3 1788,4 1562,5 1340,5 996 730,4 Абс приріст баз, грн. - 104,3 104,9 42 -183,9 -405,9 -750,4 -1016 Абс приріст ланц, грн. - 104,3 0,6 -62,9 -225,9 -222 -344,5 -265,6 Темп зростання баз, % - 105,97 106,01 102,40 89,47 76,76 57,03 41,82 Темп зростання ланц, % - 105,97 100,03 96,60 87,37 85,79 74,30 73,33 Темп приросту баз, % - 5,97 6,01 2,40 -10,53 -23,24 -42,97 -58,18 Темп приросту ланц, % - 5,97 0,03 -3,40 -12,63 -14,21 -25,70 -26,67 1% абс приросту, грн - 17,464 18,507 18,513 17,884 15,625 13,405 9,96
Бачимо, щочисельність населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом,нижчим за прожитковий мінімум за досліджуваний період зменшилась на 58,18% або на 1016 тис. осіб.
При цьомупротягом 2001-2003 рр відбувалось деяке збільшеня (на 2,4% ) чисельностінаселення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим запрожитковий мінімум порівняно з рівнем 2000 року, а протягом 2004-2007відбувалось поступове зменшення чисельності цієї категорії населення.
В той же часпротягом періоду 2003-2007 рр збільшувалось значення децільного коефіцієнту диференціації загальних доходівнаселення (з 2,7до 3,9 разів) та децильного коефіцієнта фондів (по загальних доходах) (з 4,3 до 5,5 разів), що свідчитьпро збільшеня диференціації населення України за розміром сукупних доходів. />5. Середньорічне споживання продуктівхарчування
Споживанняпродуктів харчування у домогосподарствах – середньодушове споживання продуктівхарчування за місяць в натуральних одиницях виміру (кг, шт.). При розрахункахцього показника спожиті продукти харчування перераховуються в первиннийпродукт, наприклад, масло тваринне – в молоко, ковбаса – в м’ясо. В показник«споживання цукру» включений цукор, використаний на кондитерськівироби та мед. До спожитих продуктів харчування віднесені спожиті продукти, якібули у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства,від самозаготівель (на полюванні, рибалці, у лісі тощо), а також отримані вподарунок та з інших джерел.
Проаналізуємодинаміку та структуру споживання продуктів харчування в домогосподарствах заданими таблиці 9.
Таблиця 9.Споживання продуктів харчування в домогосподарствах[6] 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Споживання продуктів харчування в домогосподарствах (в перерахунку на первинний продукт) в середньому за місяць у розрахунку на одну особу — м’ясо і м’ясопродукти, кг 3,8 3,4 2,6 3,1 3,5 3,5 3,9 4,5 5,5 — молоко і молочні продукти, кг 15,4 14,5 14,4 15,9 14,3 15,5 16,7 18,7 20,7 — яйця, шт. 21 20 17 17 18 17 20 19 21 — риба і рибопродукти, кг 1,4 1,4 1,5 1,4 1,4 1,5 1,6 1,9 2 — цукор, кг 3,4 3,8 3,2 2,9 3,1 3,2 3,2 3 3,2 — олія та інші рослинні жири, кг 1,6 1,8 2 1,9 2 1,8 1,7 1,7 1,7 — картопля, кг 6,8 8 8,2 7 6,7 6,8 6,6 6,3 6,4 — овочі та баштанні, кг 10,9 9,4 9,4 8,6 7,7 7,3 8,2 9 9,6 — фрукти, ягоди, горіхи, виноград, кг 1,9 2,7 1,8 1,8 2,2 2,2 2,9 2,9 4 — хліб і хлібні продукти, кг 9,9 11,6 11,7 10,7 10,5 9,7 9,7 9,3 9,6
Можна бачити, щопротягом досліджуваного періода збільшилось споживання мяса та м’ясопродуктів (на44%), молока та молочних продуктів (на 34%), риби та рибопродуктів (на 42%),фруктів (у 2,1 разів). В той же час дещо скоротилось споживання овочів (на 12%),картоплі (на 5,8%), хліба та хлібної продукції (на 3%).
Все це свідчитьпро покращення життєвого рівня населення України у досліджуваний період./>6. Забезпеченість населення товарамитривалого користування
Важливими характеристиками рівня життя населення є рівень і структураспоживання матеріальних благ і послуг, де об'єктами статистичного спостереженняє споживчі одиниці (умовна одиниця). Вони дають можливість зіставити між собоюпо рівню споживання домашні господарства з різними по віку і підлозі споживчимиодиницями (за шкалою коефіцієнтів приведення за умовну споживчу одиницюбереться, наприклад, чоловік у віці 18 — 59 років). Використовуючи споживчуодиницю, можна розрахувати показник среднедушевого споживання як відношеннякількості спожитого продукту живлення до умовних споживачів.
Найважливішоюреальною величиною кінцевого споживання є об'єм фактичного споживання домашніхгосподарств, яке забезпечується не тільки за рахунок реального доходу, але і зарахунок соціальних трансфертів.
Об'ємфактичного споживання включає споживання товарів і послуг. Всі товари,споживані населенням, мають наступну структуру:
o товарипершої необхідності (продукти харчування, повсякденний одяг, житло і т.д.);
o товаривідкладеної необхідності (книги, побутова техніка, теле- і радіоапаратура,машини і т.д.);
o предметирозкоші (дорогий одяг, дорогі меблі, ювелірні вироби, делікатесні продуктихарчування і т.д.).
У об'єміпослуг прийнято виділяти:
o послугивиробничі (ремонт побутової техніки, ремонт предметів повсякденного споживанняі т.п.);
o послугигосподарського призначення (внутрішній ремонт житла, зовнішній ремонт житла іт.п.);
Всіпослуги можуть бути надані або на безкоштовній основі, або на платній (ринковіпослуги).
Частинагрошових витрат на покупку споживчих товарів і особистих послуг поточногоспоживання є споживчі витрати населення. Майже половину всіх витрат в бюджетідомашніх господарств складають витрати на живлення. Чим вище абсолютна величинавитрат на живлення в середньому на одного члена домогосподарства, тим нижчийрівень життя даного домогосподарства, і навпаки.
Широко використовуваним статистичним показником споживання є рівеньособистого споживання (індивідуального споживання). Він обчислюється яквідношення об'єму товарів і послуг, спожитих населенням за рік, досередньорічної чисельності населення як в цілому, так і за груповимипоказниками. Статистичні дані особистого споживання характеризують не тількидобробут населення, але і важливі для визначення багатьох макроекономічнихпоказників.
Проаналізуємодинаміку та структуру наявних в досліджуваних домогосподарствах товарівтривалого користування (таблиця 10).
Розрахункинаявності в домогосподарствах товарів тривалого користування, проведені зарезультатами вибіркового опитування, враховують фактичну наявність цих товарівнезалежно від терміну експлуатації, джерел надходження (куплені, подарованітощо), стану (враховуються як справні, так і тимчасово несправні товари, якізнаходяться у поточному ремонті або чекають ремонту).
Таблиця 10.Розподіл домогосподарств за наявністюокремих товарів тривалого користування[7] 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Кількість домогосподарств, тис. 762,9 743,2 742,1 753,9 753 749 747 739,5 з них мають (%): телевізори кольорові 74,3 74,6 81,7 79,3 87,1 90,6 92,7 97,4 магнітофони 43,2 35,4 46,7 42,3 41,6 29,4 31 18,7 фотоапарати 23,6 19,2 29,9 29,1 33,3 34,2 40,5 43,6 холодильники 95,5 95,6 98,7 99,6 97,5 97 97,1 99 морозильники 2,8 1 0,7 2,3 1,6 0,9 3,2 3,2 пральні машини 73,9 75,8 79,2 81,9 82,6 78,3 85,4 90,1 електропилососи 58,5 51,8 55,7 55,1 62,5 64,9 70,6 79,9 швейні машини 51,3 52,2 47,9 46,4 39,7 35,8 34,8 42,4 мотоцикли 3,8 2,5 2,7 2,3 0,7 2,7 0,6 2,9 велосипеди 29,9 27,5 30,1 25,6 26,6 29,1 24 31 мопеди 1,3 0,4 0,9 0,5 0,7 1,1 1 2,2 мобільні телефони ... ... ... ... 6,33 24,8 40 73,9
/>
Бачимо, щопротягом досліджуваного періоду збільшилась частка домогосподарств, що мають кольоровітелевізори, пральні машини, електропилососи, фотоапарати та мобільні телефони.В той же час частка домогосподарств, що володіють магнітофонами, швейнимимашинами, мотоциклами дещо зменшилась, а частка домогосподарств, які володіютьхолодильниками, мопедами, велосипедами практично не змінилась.
/>Висновки
Соціальна статистика відрізняється від інших галузей статистики не тількисвоїм особливим предметом і об'єктом дослідження. Її своєрідність полягає і вособливих каналах отримання початкової інформації, і в застосуванні спеціальнихприйомів обробки і узагальненні цієї інформації, і в особливих шляхахпрактичного використання результатів аналізу. Все це підтверджує необхідністьвиділення соціальної статистики в окремий напрям учетно- статистичних робіт, врамках якого розв'язуються комплексні завдання соціальної статистики.
Перш завсе, це всестороннє і глибоке вивчення стану і розвитку економіки країни,різних соціальних процесів, що відбуваються в ній, їх закономірностей, шляхомзбору, обробки, аналізу і узагальнення даних про них. На сучасному етапіринкових відносин можна виділити такі основні завдання: на базі сучасноїсистеми статистичних показників, методології їх розрахунку і методів зборустатистичної звітності завершити створення моделі державної статистики,адаптованої до умов розвитку ринкових відносин; підсилити інтегруючі функціїорганів державної статистики в загальному процесі інформаційного відображеннясуспільних явищ в країні; сформувати єдину методологічну основу для галузевихсистем статистичної інформації; забезпечити високу оперативність і максимальнудостовірність статистичних даних; підвищити програмно-технологічний і технічнийрівень системи.
Проведений аналіз статистичних даних щодо динаміки доходів та витратнаселення України свідчить про те, що протягом досліджуваного періоду сукупні середньомісячнідоходи у розрахунку на одне домогосподарство збільшились у 4,98 разів або на1538,39 грн. цьому найбільший приріст (на 33,93% або 284,18 грн) спостерігавсяу 2005 році порівняно із 2004 роком, а найменший (9,23% або 54,82 грн) – у 2003році порівняно із 2002 роком.
Бачимо, щочисельність населення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом,нижчим за прожитковий мінімум за досліджуваний період зменшилась на 58,18% або на 1016 тис. осіб.
При цьомупротягом 2001-2003 рр відбувалось деяке збільшеня (на 2,4% ) чисельностінаселення із середньодушовим середньомісячним загальним доходом, нижчим запрожитковий мінімум порівняно з рівнем 2000 року, а протягом 2004-2007відбувалось поступове зменшення чисельності цієї категорії населення.
В той же час протягомперіоду 2003-2007 рр збільшувалось значення децільного коефіцієнту диференціації загальних доходівнаселення (з 2,7до 3,9 разів) та децильного коефіцієнта фондів (по загальних доходах) (з 4,3 до 5,5 разів), що свідчитьпро збільшеня диференціації населення України за розміром сукупних доходів.
В структурісукупних споживчих витрат дещо збільшилась частка непродовольчих товарів тапослуг (з 25,3% до 37,7%) та зменшилась доля продуктів зарчування табезалкогольних напоїв (з 64,5% до 52,5%). Частка споживаних алкогольних напоївта тютюнових виробів залишилась практично незмінною
В структурісукупних витрат населення України на непродовольчі товари та послуги дещозбільшилась частка витрат на оплату комунальних послуг (з 10,1% у 2002 році до 11,5%у 2007 році), частка витрат на транспорт та зв'язок (з 2,7% до 4% та з 0,7% до2,5% відповідно) та частка витрат на предмети домашнього вжитку та побутовутехніку (з 1,4% до 3,2%).
Взагалом можнастверджувати, що рівень сукупних доходів у досліджуваному періоді збільшувалсябільш швидкими темпами, ніж рівень сукупних витрат, що свідчить про покращеннярівня життя населення України в цей період.
/>Література
1. Річнастатистична інформація. Витрати і ресурси домогосподарств.-http://sf.ukrstat.gov.ua/ukgbudj.htm
2. Витрати іресурси домогосподарств. Методологічні пояснення. — sf.ukrstat.gov.ua/ukgbudj1.htm
3. Доходи тавитрати населення за 2008 рік. — ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/express/expres_u.html?lang=uk
4. М. Р.Ефимова, С. Г. Бычкова. Социальная статистика. – М.: Финансы и статистика, 2005 г.
5. Социально-экономическаястатистика. Под редакцией М. Р. Ефимовой. — М.: Высшее образование, 2009 г.
6. СуриновА. Е. Статистика доходов населения. – М.: Финстатинформ, 2007
7. НовиковВ. Формування і прогнозування доходів населення // Україна: аспекти праці №3,2002 – с.26-28
8. НовиковВ. Структурна динаміка і регулювання заробітної плати та доходів населення //Економіка України № 10, 2003 – с.71-77
9. КрівцовВ. Макроекономіка: Навч. посіб. — X., 2003.
10. Статистика.Под редакцией И. И. Елисеевой. — М.: Высшее образование, 2009 г.