Міністерство освіти інауки України
Київський національнийекономічний університет імені Вадима Гетьмана
Факультет управління персоналомта маркетингу
Міні лекція
на тему:
Проблеми внутрішнього ізовнішнього боргу
Студента ІІI курсу,9групи,
спеціальності 6507
Рогового ДмитраВалерійовича
Київ-2010
Формуваннята регулювання державного зовнішнього боргу України
ЧабаненкоІ.Л., Мажула М.М.
В умовахформування та функціонування ринкової економіки важливою складовою державнихфінансів є державний борг. Дефіцит державного бюджету, залучення тавикористання позик для його покриття призвели до формування і значногозростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішньогоборгу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування обумовлюютьнеобхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхіввдосконалення механізму його управління. Як свідчить досвід багатьох країн, чимобтяжливішим стає для держави нагромаджений зовнішній та внутрішній борг, тимйого обслуговування активніше включається у взаємодію з функціонуваннямекономіки та її фінансової системи.
Питанняуправління державним зовнішнім боргом в останні роки опиняються в центрі увагиУкраїни. Причиною цього став стрімкий ріст притоку іноземного капіталу в країнуі, як наслідок, збільшення боргового тягаря та росту платежів по йогообслуговуванню.
Все це потребуєдодаткових зусиль з розвитку ринкових грошових інструментів, підвищення ємностівнутрішнього грошового ринку та введення більш жорстких норм фінансовогорегулювання, особливо для забезпечення того, щоб зовнішні позики не створювализагрози балансам банків та корпорацій, а також поширенню інфляційних процесів[1].
Важливий внесокв дослідження проблеми державного боргу зробили західні економісти: Д. Рікардо,А. Сміт, М. Браунриг, С. Вайнтрауб, Х. Джонсон, та інші. Серед російськихвчених варто відмітити праці: М.Б. Богачевського, Б.Г. Болдирєва, Л.О.Дробозіної, Л.М. Красавіної, І.М. Осадчої, Ю.М. Осипова, Г.П. Солюса, В.М.Усоскіна та інших. Теоретичні основи державного боргу та питання щодо йогоуправління висвітлюються в працях таких українських вчених, як: О.Д. Василик,А.С. Гальчинський, Г.Н. Климко, В.В. Корнєєв, О.В. Плотніков, І.Я. Софіщенко,В.М. Суторміна, В.О. Степаненко, та інших.
Проблемиврегулювання зовнішнього боргу України, формування і управління йогооптимальної структури, а також пошук ефективних методів його погашення постійнознаходяться в полі зору наукової спільноти, потребують додаткового дослідженняі визначення шляхів їх вирішення.
Обсягзовнішнього державного боргу визначає рівень кредитного рейтингу України, якийсуттєво впливає на обсяги притоку капіталу в країну на сприятливих умовах.
Метою даноїстатті буде дослідження формування державного зовнішнього боргу України тарозробка рекомендацій щодо вирішення боргового питання та мінімізаціїнегативних його наслідків[2].
Світовий банквважає критичним рівень державного зовнішнього боргу, який відповідає 50% ВВП.
Взагалі ж, яквважають фахівці, економічно безпечним для держави є обсяг іноземних кредитів,що не перевищує 70% обсягу її річного експорту.
Щодо відношеннязаборгованості до ВВП та експорту країни, то виділяються 3 групикраїн-боржників:
1) з низькимрівнем заборгованості, коли обидва показники менші 60%;
2) з помірноюзаборгованістю, коли ці показники нижчі 80% і 220% відповідно, але вищі 60%;
3) з надмірноюзаборгованістю, коли зазначені показники перевищують 80% та 220% відповідно.
У світовійпрактиці безпечним вважається такий рівень зовнішнього боргу, коли сума йогообслуговування не перевищує 25 % загальних валютних надходжень країни або 20 %вартості експорту товарів. Межею небезпеки при оцінці ситуації з погашеннямборгу і сплатою процентів вважається відношення процентних платежів до експорту15-20 %, межею підвищеної небезпеки — 25-30 %, критичною межею — коли зовнішніборги перевищують 40 % ВВП.
Детальнорозглянемо ситуацію зовнішньої заборгованості України протягом 1999-2008 роківу таблиці1.
Таблиця1
ПоказникиУкраїни у 1999-2008 рокахПоказники Валовий внутрішній продукт, млн. грн *
Зовнішній борг,
млн. грн * Експорт, млн. грн ** Загальний обсяг зовнішнього боргу до обсягу річного експорту,% Загальний обсяг зовнішнього боргу до ВВП,% Роки 1999 130442 64900,98 88468,45 73,36 49,75 2000 170070 43435,07 106092,31 40,94 25,54 2001 204190 42273,97 111724,1 37,84 20,70 2002 225810 43082,72 124516,87 34,6 19,08 2003 267344 45609,54 131847,99 34,59 17,06 2004 345113 46729,0 139022,7 33,61 13,54 2005 441452 43956,33 141910,05 30,97 9,96 2006 535800 49506,07 134804,7 36,72 9,24 2007 663000 53487,89 159246,7 33,59 8,07 2008 949864 86023,1 259397,6 33,16 9,06
* Мінфін України
** ДержкомстатУкраїни
З наведених тарозрахованих показників видно, що у 1999 році країна перебуває у кризовомустановищі. Рівень зовнішнього боргу, розрахований по відношенню до ВВП,приближений до граничної норми і складає 49,75%, а рівень зовнішнього боргу дорічного експорту складає майже 74%.
Починаючи вже з2000 року показники стрімко зменшуються, а це призвело до спаду платежів пообслуговуванню та погашенню заборгованості і, як наслідок, позитивно вплинулона фінансову безпеку країни.
Зміни рівнязовнішнього боргу до ВВП та експорту представимо у вигляді графіківпредставлених на рисунках 1 та 2.
Розміри боргу іумови його обслуговування впливають на міжнародний імідж держави, на оцінку їїкредитоспроможності та інвестиційний рейтинг.
/>
Рисунок 1 –Показники рівня зовнішнього боргу до ВВП у 1999-2008 роках
/>
Рисунок 2 –Показники рівня зовнішнього боргу до річного експорту країни у 1999-2008 роках
Ще однимаспектом впливу зовнішнього боргу на зовнішньоекономічні зв’язки України єзв’язок боргових платежів і динаміки валютного курсу. Великий приплив доларів,викликаний збільшенням обсягів експорту продукції металургії в останні роки,здійснює тиск на курс гривні [4].
В планіврегулювання зовнішньої заборгованості негативним для України є відсутністьінтегрованої стратегії управління боргом і розвитку ринку боргових зобов’язань.Це пояснюється непередбачуваністю первинного ринку емісії боргових зобов’язань,недостатньою ліквідністю вторинного ринку, відсутністю календарного планувипусків облігацій та чітких правил щодо умов розміщення позики. А між тимзаборгованість уряду за облігаціями зовнішньої державної позики складає більше$6 млрд. [6].
Таким чином,питання управління зовнішнім боргом носить комплексний характер, охоплюєпрактично всі аспекти зовнішньоекономічної політики держави та потребуєкваліфікованого вирішення.
Нестачадостатньої кількості вільних коштів для обслуговування зовнішнього боргуобтяжлива для платіжного балансу України і становить потенційну загрозуекономічній безпеці держави. Враховуючи значення ефективного контролю заформуванням зовнішнього боргу України для забезпечення економічної безпекидержави, необхідно вдосконалювати цю діяльність. В Україні на даний час не маєєдиного контролюючого органу. Так, фінансова допомога МВФ перебуває підконтролем Національного банку України; допомога Світового банку і кредитнілінії Японії та ЄС – під контролем Міністерства фінансів України; міждержавнікредитні лінії – Укресімбанку. Отже, слід здійснити концентрацію контролюючихфункцій. Необхідно розробити і впровадити комплексну систему індикаторів щодостану зовнішнього державного боргу України, а також сукупного державного боргу(з урахуванням внутрішнього) [3].
Підсумовуючисказане, можна зробити висновок, що при вирішенні проблеми зовнішнього боргуУкраїни потрібно виходити з того, що ця проблема поєднує в собі надзвичайноширокий спектр економічних перетворень. Це не лише прийняття бездефіцитногобюджету, а й здійснення додаткових заходів спрямованих на забезпечення надійноїстабілізації валютного ринку, удосконалення структури зовнішньоторговельногобалансу, відпрацювання механізмів повернення з-за кордону національногокапіталу, сприяння прямим іноземним інвестиціям, утвердження ефективної системистрахування від інвестиційних ризиків тощо.
Нинішній рівеньекономічної безпеки в Україні в зв’язку з існуючою на цей час тенденцією дошвидкого зростання обсягу зовнішньої і внутрішньої заборгованості явнонедостатній. Уряд України з огляду на важке становище у сфері державнихфінансів та значне поточне боргове навантаження вважає за необхідне вжитинегайних заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління державнимборгом.Державний борг України: правові засади та особливості управлінняЗа матеріалами: Освіта.ua Дата публікації: 02.09.2010Вумовах постійного бюджетного дефіциту мобілізація коштів до Державного бюджетустає одним з першочергових завдань, що стоять перед усіма державними органамивлади
Чиннезаконодавство України, передбачаючи принцип збалансованості бюджетів, визначаєможливість покриття дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх державних позик,позик іноземних держав та інших фінансових інститутів [2, ст.21].
Разомз тим важливо пам’ятати, що, визначаючи розмір дефіциту бюджету, джерела йогопокриття, кредити та позики в джерело доходів не враховують, оскільки це єтимчасові надходження, які підлягають поверненню, і користування позичковимиресурсами є платним.
Нарубежі ХХІ сторіччя однією з найбільш гострих і глобальних проблем для Україниє розрахунок з кредиторами за одержані позики до бюджету.
Зокрема,прийнята стратегія фінансування дефіциту бюджету шляхом випуску облігаційвнутрішньої державної позики призвела до побудови “фінансової піраміди” –погашення облігацій попередніх випусків відбувалось за рахунок розміщення новихпозик, тобто з часом спостерігалось перевищення виплат на погашення облігаційнад надходженнями до бюджету від їх розміщення.
Високийрівень доходності за державними облігаціями призвів до спрямування значноїчастини кредитних ресурсів банківської системи у цей сектор фінансування ринку,що своєю чергою призвело до скорочення кредитування економіки. Крім того, требапам’ятати, що державний борг України має нетрадиційну структуру: борговізобов’язання, прийняті на умовах правонаступництва СРСР, високий ступіньзаборгованості перед НБУ, заборгованість по заробітній платі та інших соціальнихвиплатах тощо [4, 6]. Тобто класичний інструмент формування державного боргу –державні цінні папери – почав реалізовуватись на базі вже утвореного боргу,причому боргу, суми позик якого не використовувались Україною.
Отже,внутрішній борг України умовно можна поділити на зобов’язання двох видів:ринкові – у формі державних емісійних цінних паперів і неринкові, що виникли запідсумками виконання державного бюджету, й інші позики та зобов’язання [16,с.7].
Аналізуючизміст і структуру Державного боргу України, встановлюємо, що він формується іззовнішніх та внутрішніх джерел, а відтак є внутрішній державний борг тазовнішній.
Аналіззаконодавчої та нормативної бази щодо формування державного боргу України даєпідставу стверджувати, що правове регулювання цих відносин є недостатнім іторкається винятково проблем внутрішньої заборгованості. Відносини в сферізовнішнього державного боргу взагалі законодавчо не врегульовані.
Згідноз Законом України “Про державний внутрішній борг”, до складу державного внутрішньогоборгу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені збезумовною гарантією Уряду для забезпечення фінансування загальнодержавнихпрограм.
Державнийвнутрішній борг України складається із заборгованості минулих років тазаборгованості, що знову виникає з боргових зобов’язань Уряду України. Доборгових зобов’язань Уряду України належать випущені ним цінні папери, іншізобов’язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані нимкредити. До складу боргових зобов’язань Уряду України входять також частинаборгових зобов’язань Уряду колишнього Союзу РСР, прийнята Україною на себе.
Щодовидів і форм державного внутрішнього боргу України, то чинне законодавствопередбачає, що боргові зобов’язання Уряду України можуть мати такі терміни:короткостроковий – до одного року, середньостроковий – від року до п’яти ідовгостроковий – п’ять і більше років. Боргові зобов’язання Уряду Українивиступають у вигляді облігацій внутрішніх державних позик і казначейськихзобов’язань України. В окремих випадках можуть бути й інші форми урядовихборгових зобов’язань. Характер та умови таких зобов’язань у кожному конкретномувипадку визначаються Урядом України за погодженням з Національним банкомУкраїни.
Державнийвнутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавнійвласності. Уряд не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями, якщо вонине були ним гарантовані [3, ст.1-3].
Отже,згідно з Законом України «Про Державний внутрішній борг», ЗакономУкраїни «Про структуру Державного внутрішнього боргу України за станом на1.01.1996 р. і граничний розмір державного внутрішнього боргу України на1996 та 1997 роки», Постанови Верховної Ради України «Про структурубюджетної класифікації», Державний внутрішній борг має свою структуру, авідтак є низка фінансових механізмів для залучення державою додатковихфінансових ресурсів [3, 6, 7].
Найбільшоюпроблемою України назвали внутрішній борг
ЕкспертЦентру Східних досліджень вважає, що Україна матиме цього року великі проблеми зпогашенням внутрішнього боргу і може звернутися по допомогу до Росії.
Внутрішній боргУкраїни має серйозніші наслідки, ніж зовнішній
Обслуговуваннявнутрішнього боргу України цього року для нової влади країни станебільшою проблемою, ніж сплата рахунків за закордонними кредитами, ризикидефолту щодо яких є ”порівняно незначними”.
Таку думкувисловила експерт Центру Східних досліджень (OSW, Варшава) Анна Гурська ваналітичному звіті.
Аналітик назваланайбільшим викликом нового уряду, який намагається створити президент ВікторЯнукович, збалансування державних доходів з витратами.
Гурськавідзначила, що за зовнішніми боргами України цього року виплати становитимуть600 млн. доларів і 1,5 млрд. доларів наступного року.
Експерт вважає,що більша частина зовнішніх кредитів — це видані на пільгових умовах кошти МВФ.
”Виходячи зцього, загроза зовнішнього дефолту України порівняно невелика”, — впевненавона.
Набагатосерйозніша ситуація, на думку експерта, з внутрішнім боргом, який різко вирісминулого року в результаті масового випуску держоблігацій на короткий термінпід високий відсоток, що сягає навіть 28% річних.
За данимиГурської, вартість вже випущених облігацій у другому кварталі становить більше1 млрд. доларів, половина з яких має бути виплачена в квітні.
”Імовірно, уряднамагатиметься випустити нові облігації або обговорити з банками їхреструктуризацію”, — відзначила експерт.
Аналітиквідзначила, що прийняття навіть дуже економного бюджету на поточний рік недасть змоги владі збалансувати ситуацію, що підвищує вірогідність фінансуваннябюджету грошовою емісією або через збільшення боргу.
Гурськавідзначила, що такі варіанти негативно вплинуть на бізнес, оскільки в першомувипадку зросте інфляція, яка вже перевищує 10%, а в другому буде обмежено коштидля кредитування реальної економіки.
80% витратбюджету — це незмінні статті, окрім яких, уряд має врахувати дефіцит”Нафтогазу” й інших державних монополій, а також Пенсійний фонд”,- сказалаексперт, наголосивши на необхідності реформування цих структур.
На її думку,новий уряд намагатиметься відновити співпрацю з ключовим кредитором країни МВФ,для отримання коштів якого, він буде змушений вводити реформи, згідно зпідписаним раніше з фондом меморандумом.
Експертнаголосила, що нова влада може звернутися по фінансову допомогу до росіян, якіможуть виділити кредит або змінити умови газових постачань в країну, вартістьяких на нинішній рік оцінюється в 10,7 млрд. доларів.
Правдоподібно вразі отримання такої підтримки не довелося б виконувати жодних реформаторськихумов, але важко уточнити, які натомість економічні й політичні інтереси Росіїдовелося б задовольнити, — вважає аналітик.
Якповідомлялося, впродовж 2009 року сума державного і гарантованого державоюборгу України збільшилася в гривневому еквіваленті на 112 млрд. грн. (на59,14%) – до 301 млрд. 428,4 млн. грн. або 37 млрд. 749,33 млн. дол.
Зокрема,державний та гарантований державою зовнішній борг склав 196,38 млн. грн.(65,13% від загальної суми), а внутрішній борг – 105,13 млрд. грн. (34,87%).