Приватизаціямайна державних підприємств
Зміст
1. Передумови приватизаціїдержавних підприємств
2. Форми та шляхироздержавлення власності
3. Особливостіприватизації майна в агропромисловому комплексі
4. Організаціяакціонерного товариства
5. Приватизація державногомайна шляхом оренди
6. Роль приватизації уринковій економіці
Список використаної літератури
1.Передумовиприватизації державних підприємств
Програмапереходу України до ринкової економіки передбачає роздержавлення таприватизацію майна, зміну форм власності державних підприємств агропромисловогокомплексу, які охоплюють широке коло різноманітних підприємств: радгоспи,рибгоспи, птахофабрики, підприємства й організації харчової та переробноїпромисловості, підприємства із заготівлі та зберігання сільськогосподарськоїпродукції, підсобні господарства промислових підприємств, ремонтніпідприємства, підприємства з матеріально – технічного та агрохімічногозабезпечення, будівельні підприємства, торговельні та комунально – побутові,підприємства з виробництва тари і пакувальних матеріалів та ін. Основою їхприватизації є Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств».
Роздержавленнямайна не повинно носити всеохоплюючого характеру. У кожному окремому випадкупитання повинно вирішуватися, виходячи з бажання держави передати (продати)майно колективу підприємства, а колективу – придбати його. Вірогідно, щовласність деякої частини підприємств, особливо важливих об’єктів АПК, не будероздержавлена. Приватизація окремих видів підприємств здійснюється запогодженням з Кабінетом міністрів України. До них відносять: елітно –насінницькі та насінницькі господарства; господарства з вирощуванняефіроолійних та лікарських рослин; підприємства державної ветеринарної медициниі «Зооветпостачу»; дослідні господарства наукових установ; державнітваринницькі комплекси; племінні та кінні заводи; птахофабрики; селекційно –гібридні центри; плодорозсадники; організації системи сортовипробування ісорторайонування; підприємства цукрової і масложирової промисловості;хлібокомбінати; хлібозаводи; макаронні фабрики та державні комбікормові заводи;тютюново – ферментаційні підприємства.
2. Формита шляхи роздержавлення власності
Форми та шляхироздержавлення власності, перш за все радгоспів, можуть бути різними. Це залежитьвід прийнятного підходу (концепції) роздержавлення власності. Існує чотириконцепції (підходу):
- безкоштовна (повністю або часткова)передача державної власності трудовим колективам відповідних підприємств;
- викуп її за реальними цінами, щосклалися на момент приватизації, з урахуванням амортизації засобів виробництва;
- номінальний випуск державної власностіза пільговими цінами;
- оренда з подальшим викупом орендованихзасобів виробництва.
Можутьвикористовуватися всі підходи до роздержавлення власності, що залежатиме як відособливостей конкретних галузей і підприємств, так і від стану кожногопідприємства (зокрема, рівня їх рентабельності та прибутковості, кредитноїзаборгованості тощо). Радгоспи як державні сільськогосподарські підприємства засвоєю економічною суттю мало чим відрізняються від колгоспів. Були майжеоднаковими система планування, принципи оплати праці і матеріальногостимулювання, система закупок продукції за надто низькими закупівельнимицінами, матеріально – технічне забезпечення та інші взаємовідносини з державою.Упостанові Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації вагропромисловому комплексі майна, що перебуває в загальнодержавній такомунальній власності» передбачено перетворення радгоспів та іншихдержавних сільськогосподарських підприємств та організацій на колективні, атакож порядок визначення частки майна, яка передається безкоштовно працівникамрадгоспів та прирівняних до них осіб на принципах, близьких до паювання майна вколгоспах. На виконання даної постановки в господарствіодночасноз розробкою плану приватизації опрацьовується положення про створення з числатрудового колективу товариства покупців, проводяться установчі загальні збори,які вирішують питання створення колективного сільськогосподарськогопідприємства, розробляють та приймають статут, необхідні документи, після чогоподають їх для реєстрації цього підприємства. Одночасно приймається рішеннящодо порядку розподілу між членами трудового колективу безкоштовно переданогоїм майна, яке провадять за методикою, що застосовується при паюванні майна вколгоспах, тобто з урахуванням трудового внеску кожного робітника радгоспу.
Безкоштовначастина майна радгоспу, що реформується в колективне сільськогосподарськепідприємство, визначається комісією з приватизації. Вона використовує відомостіпро вартість майна, що припадає в середньому на одного члена колективногосільськогосподарського підприємства по області, в якій розташований радгосп. Цідані комісії подає відповідний орган агропромислового комплексу області разом зорганом статистики протягом 20 календарних днів з моменту повідомленнядержавним органам з приватизації про прийняте рішення щодо приватизації майнарадгоспу.
Загальнувартість майна колективних сільськогосподарських підприємств, куди входятьосновні засоби виробництва, цінні папери, акції, грошові суми, відповідначастка від участі в діяльності інших підприємств, визначають за данимибухгалтерської звітності станом на кінець року, що передує приватизації. На цюж дату за даними бухгалтерської звітності та органів соціального забезпеченнящодо колишніх колгоспників – пенсіонерів визначається чисельність членівколективних сільськогосподарських підприємств по області. Середню часткувартості майна, яка припадає на одного члена підприємства визначають діленнямсуми вартості майна всіх колективних підприємств області на кількість їхчленів.
3.Особливостіприватизації майна в агропромисловому комплексі
Вартістьсоціально – побутової інфраструктури, створених за рахунок коштів фондусоціального розвитку радгоспу, передається на баланс сільськогосподарськогопідприємства, що створюється, безкоштовно.
Решта майнаприватизується за плату. Ця сума визначається як різниця між загальною вартістюмайна радгоспу та вартістю майна, що передається безкоштовно. Право на першочерговепридбання цього майна мають члени зазначеного радгоспу та прирівняні до нихособи. Не продане протягом шести місяців від дня початку реалізації за майновісертифікати майно приватизується на загальних підставах.
Викуп рештимайна здійснюється за кількома варіантами: за альтернативним планомприватизації; продажем з відстрочкою платежу; за конкурсом чи на аукціоні.
Для приватизаціїмайна спочатку створюється товариство покупців, до складу якого повинно входитине менше трьох осіб. Воно здійснюється за ініціативою членів трудовогоколективу на добровільних засадах. Рішення приймається на загальних зборах, наяких присутні не менше 50% працівників підприємства. Рішення зборівоформляється протоколом, а також укладанням угоди про спільну діяльність. В угодівказують: предмет та мету угоди, орган управління товариства, права таобов’язки учасників, відомості на учасників угоди, розмір грошових внесків, щоспрямовуються учасниками товариства на придбання державного майна тавідшкодування витрат на підготовку установчих документів, реєстрацію товаристваі створення нового типу підприємства.
Угоду проспільну діяльність підписують всі члени трудового колективу, які виявилибажання створити товариства покупців. Їх підписи засвідчуються нотаріально тапечаткою підприємства.
Протоколзагальних зборів й угоду про спільну діяльність подають на реєстрацію увідповідний орган приватизації за місцем подання заяви на приватизацію.Реєстрація товариства покупців здійснюється органом приватизації в 10 – деннийстрок від дня подачі необхідних документів. Зареєстрованому товариству покупціввидається свідоцтво про реєстрацію. Після його одержання товариство покупцівнабуває повноважень і вирішує такі питання: подання заяви на приватизацію,участі в аукціоні, конкурсі викупу підприємства, укладання договору купівлі –продажу, прийняття майна у власність, підготовку установчих документів тавирішення інших організаційних питань щодо створення на основі придбаного майнагосподарського товариства або іншого виду підприємства, банківських рахунків,воно може бути позивачем чи відповідачем в органах суду та арбітражному суді.
Товариствовиступає як юридична особа, члени його мають право на частину придбаного майна,беруть участь в управлінні справами товариства, виконують рішення зборів іобов’язки, передбачені спільною угодою. Після створення та реєстраціїприватизованого підприємства товариство покупців припиняє свою діяльність, прощо у триденний строк повідомляється органу, який його зареєстрував.
Фонд державногомайна протягом одного місяця створює комісію з приватизації, до складу якоївходять: представники товариства покупців, представники державного органуприватизації, органу державного управління, місцевої ради, фінансових органів.Склад її та голова затверджується рішенням відповідного органу приватизації. Дофункції комісії входить: визначення початкової ціни об’єкта, розміру статутногофонду, платежів та квот, застосування приватизаційних майнових сертифікатів,пропозиції щодо приватизації об’єктів соціальної інфраструктури, здійсненняконтролю за проведенням інвентаризації майна та його переоцінки, розробка плануприватизації об’єкта та його затвердження. План складається з 11 розділів:
- характеристика об’єкта;
- землекористування;
- оборотні кошти;
- кадровий потенціал;
- фінансовий стан;
- виробничо – господарська діяльність;
- становище на товарних ринках;
- характеристика відносин власності;
- структура підприємства;
- об’єкти соціально – побутовоїінфраструктури;
- оцінка вартості об’єкта приватизації.
Післязатвердження плану приватизації рішенням органу приватизації діяльність комісіїприпиняється. Потім товариство покупців за встановленою формою укладає з Фондомдержавного майна договір викупу державного майна, розробляє установчий договірпро заснування і діяльність створеного (акціонерного) чи іншого виду формування(об’єднання) та статут обраного виду підприємства, які подає при реєстраціїприватизованого підприємства районній (міській) державній адміністрації. Статутохоплює всю організаційно – правову та економічну діяльність створеного новогопідприємства.
4.Організаціяакціонерного товариства
У разіорганізації акціонерного товариства підприємство випускає акції (бланки, цінніпапери випускаються Національним банком). Випуск акцій в обіг обов’язковореєструється у фінансових органах.
Акція – цецінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь устатутному фонді, внесення коштів на цілі розвитку підприємства та підтверджуєчленство в акціонерному товаристві, дає право на участь в його управлінні, атакож право на одержання прибутку у вигляді дивідендів, на участь у розподілімайна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть виписуватися якіменні, так і на пред’явника. Акціїтрудового колективу можуть бути лише іменними, придбання їх членами трудовогоколективу обмежене. Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрації, щоведеться товариством. До книги вносяться відомості про кожну акцію, їївласника, час придбання, а також кількість таких акцій у кожного власника.
За порядком визначеннядивідендів акції поділяють на прості (розмір дивідендів залежить від прибуткуакціонерного товариства) і привілейовані (розмір дивідендів визначаєтьсяпопередньо зафіксованим процентом до їх номінальної вартості, їх кількість неможе перевищувати 10% кількості акцій, випущених акціонерними товариствами, абодо 10% статутного фонду акціонерного товариства). Загальна кількість акцій неможе перевищувати розмір статутного фонду підприємства. Додатково вони можутьбути випущені після викупу всіх акцій, випущених на суму статутного фонду, якзасіб мобілізації додаткових фінансових ресурсів. Додаткові акції мають ринковуціну (вищу за їх номінальну вартість) і реалізуються на фондових біржах. Акції,підписані та оплачені колективом, належать до класу «А», акції ж,підписані і оплачені Фондом державного майна, — до класу «Б».
5.Приватизаціядержавного майна шляхом оренди
Приватизаціядержавного майна шляхом оренди з подальшим викупом орендованих засобіввиробництва є одним з найбільш прийнятних шляхів на перехідному етапі доринкових відносин. Це стосується тих підприємств, які залишилися державними.
Слід зазначити,що при оренді державна власність на засоби виробництва не роздержавлюється.Орендодавець завжди залишається власником переданих в оренду засобіввиробництва. Однак при оренді орендодавець завжди передає орендатору право власностіна продукцію, вироблену за допомогою орендованих засобів виробництва, а отже –і на отримані доходи (що дуже важливо). При передачі власності в орендудержгосп реформується у колективне господарство.
Засобивиробництва держгосп можливо викупити за рахунок нагромаджень трудовогоколективу, здійснюваних під час оренди, а також кредитів та особистих коштівчленів трудового колективу. Якщо при цьому викуплена власність не приватизується(тобто в ній не визначається частка (пай) кожного члена колективу), то державнепідприємство перетворюється у колективне господарство. При приватизації жвласності шляхом визначення частки (паю) кожного робітника колективнепідприємство реформується у кооперативне господарство, а при викупі власностіколективного підприємства за рахунок засобів, так і не членами трудовогоколективу, — в акціонерне.
Акціонернепідприємство відрізняється від кооперативного не тільки наявністю акцій. Укооперативному господарстві (підприємстві) всі його члени (за винятком тих, хтоприпинив трудову діяльність у зв’язку з виходом на пенсію чи хворобою) берутьучасть у виробничих процесах, в обслуговуванні чи управлінні кооперативом. Вньому може виконуватися і праця не членів кооперативу, тобто найманихпрацівників.
Прийняття вчлени кооперативу та виключення з нього здійснює колектив. В акціонерномупідприємстві його акціонери не зобов’язані брати участь у виробничих процесах,обслуговуванні чи управлінні. Причому за кордоном у класичних формахакціонерних підприємств акціонери, як правило, не є членами їх виробничихколективів. Акції вільно купуються та продаються. Таким чином, процесформування членства в акціонерному підприємстві формально не регулюється.
Кооперативну таакціонерну форми власності не слід відносити до колективних. Колективнавласність – це власність колективу, а кооперативна й акціонерна – це формифункціонування особистої власності, її різновиди.
6.Рольприватизації у ринковій економіці
Може виникнутипитання: чи можлива ринкова економіка за умови існування однієї формивласності? Так це можливо не тільки при особистій власності в різних формах їїфункціонування, але й при колективній і державній формах власності. Але останняможе ефективно функціонувати лише при широкому розвитку орендних відносин, колиправо розпоряджатися виробленою продукцією держава передає орендатору (тобтобезпосередньо виробнику), а він з нею вступає на ринку у конкурентну боротьбу,керуючись законами ринку. У переважній більшості розвинутих країн функціонуютьрізні форми власності: приватна (з різновидами), державна і колективна. Причомув деяких з них питома вага державних підприємств достатньо висока – досягає взагальній сумі власності на виробництва декількох десятків процентів. Вониуспішно конкурують з підприємствами особистої власності.
Таким чином, дляуспішної реалізації ринкової економіки, а також налагодження виробництва тазбуту продукції сільського господарства, державі необхідно опрацьовувати тавидавати нову законодавчу базу та шукати нові, найбільш вигідні ринки збутупродукції.
Списоквикористаної літератури
1. Азізов С. П., Канінський П. К., СкупийВ. М. організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарськихпідприємствах, — Київ;
2. Зрібняк Л. Я., Полозенко М. Г.Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах, — К.: «Урожай» 2009;
3. Нелеп В. М. Планування на аграрномупідприємстві: Підручник. – 2-ге вид., перероблене та доповнене, — К.: КНЕУ 2008;
4. Ткаченко В. Г., Лук’янецьА. М., Головін В. Т. та ін. Організація сільськогосподарського виробництва вумовах Донбасу. Навчально – методичний посібник за редакцією доктораекономічних наук, професора, академіка АЕН України В. Г. Ткаченко, — Луганськ,2007
5. Хорунжий М. Й. Організаціяагропромислового комплексу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2007.