Міністерство фінансів України
Український державний університет фінансів і міжнародної
торгівлі
Донецька філія
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Мікроекономіка»
з теми: «Ознаки ринку досконалої конкуренції»
Донецьк — 2008
Зміст
Вступ
І. Теоретична частина
1. Умови досконалої конкуренції
2. Попит та пропозиція в умовах досконалої конкуренції
2.1 Пропозиція підприємства в умовах досконалої конкуренції
3. Вибір обсягів виробництва у короткостроковомудовгостроковому періодах
4. Ефективність ринку доконалої конкуренції
ІІ. Розрахункова частина
Задача
Висновки
Література
Вступ
У сучасній економіці існує декілька ринкових структур.
Ринкова структура — певні типи взаємовідносин між економічними суб’єктами,які обумовлюють механізм встановлення цін і досягнення ринкової рівноваги.
Для визначення різних типів ринкових структур використовують наступні характеристики:
частка кожного з учасників у ринковому обсязі попиту або пропозиції;
ступінь однорідності продукції на ринку;
можливість входження нових фірм на ринок та виходу з ринку;
умови взаємодії продавців між собою та покупців між собою, можливістьзмову учасників;
можливість отримання потрібної інформації для визначення поведінки наринку.
Залежно від цього розрізняють такі ринкові структури як чистамонополія, монополістична конкуренція, олігополія, досконала конкуренція.
В економічній теорії досконалою конкуренцією називають таку формуорганізації ринку, за якої неможливе будь-яке суперництво як між продавцями,так і між покупцями. Таким чином, теоретичне поняття досконалої конкуренції єфактично запереченням звичайного для ділової практики та повсякденного життярозуміння конкуренції як гострого суперництва економічних суб'єктів.
Однак в дійсності досконала конкуренція виявляється доволі рідкимвипадком та лише деякі із ринків приближаються до неї (наприклад, ринок зерна, ціннихпаперів, іноземних валют).
Модель досконалої конкуренції ґрунтується на певних умовах щодоорганізації ринку, які викладені нижче.
І. Теоретична частина1. Умови досконалої конкуренції
1. Велика кількість покупців і продавців на ринку. Це означає, що обсягипопиту і пропозиції навіть найбільших покупців і продавців дуже незначнівідносно масштабів ринку. Тут «дуже незначні» означає, що змінаобсягів попиту і пропозиції окремих суб'єктів в межах короткострокового періоду(тобто за незмінної потужності підприємства та незмінних смаків і перевагспоживачів) не впливають на ринкову ціну продукції. Вона визначається лишесукупністю всіх продавців та покупців, є колективним результатом ринковихвідносин.
Велика кількість суб'єктів ринку передбачає відсутність формальних чинеформальних угод (змови) між ними з метою досягнення монопольних переваг наринку.
2. Однорідність продукції. Однорідність продукції означає, що всі їїодиниці абсолютно однакові в уяві покупців і у них немає можливостірозпізнавати, ким саме вироблена та чи інша одиниця. Тобто продукти різнихпідприємств абсолютно взаємозамінні, і їх крива байдужості має для кожногопокупця форму прямої.
Сукупність усіх підприємств, що виробляють який-небудь одноріднийпродукт, утворює галузь. Однорідним продуктом можуть бути, наприклад, звичайніакції певної корпорації, що є в обігу вторинному фондовому ринку. Кожна із нихабсолютно ідентична будь-якій іншій, і покупцеві байдуже, хто саме продає ту чиіншу акцію, якщо її ціна не відрізняється від ринкової. Однорідними є такожстандартизовані товари, які продаються на спеціалізованих) товарних біржах. Це,як правило, різні види сировинних товарів (бавовна, пшениця, кава, нафта певнихсортів) або напівфабрикати (сталь, алюміній, золото тощо).
Однакова продукція не вважається однорідною, якщо її виробники можутьлегко розпізнаватися покупцями за виробленою чи торговою маркою, фірмовимзнаком або іншими характерними особливостями, якщо, звичайно, покупці надаютьїм суттєвого значення. Отже, анонімність продавців разом з анонімністю покупцівроблять ринок досконалої конкуренції повністю знеособленим. Абсолютнавзаємозамінність однорідної продукції різних підприємств означає, що перехреснаеластичність попиту на нього для будь-якої пари підприємств-виробництв наближаєтьсядо нескінченності. Це означає, що незначне підвищення ціни одним підприємствомпонад ринковий рівень приводить до повного переходу попиту на дану продукцію наінше підприємство.
3. Вільний вхід на ринок і вихід з нього. Всі покупці та продавці маютьповну свободу входу в галузь (на ринок) і виходу з (виходу з ринку). Цеозначає, що підприємства вільно можуть почати виробництво певної продукції,продовжити чи припинити його, якщо вважатимуть за доцільне. Аналогічно покупцівільно можуть купувати товар у будь-якій кількості, збільшити, скоротити абозовсім припинити його придбання. Немає ніяких легальних чи фінансових перешкоддо входження в галузь. Немає, наприклад, патентів чи ліцензій, які забезпечуютьпереважні права на виробництво певної продукції. Вхід у галузь (і вихід з неї) невимагають суттєвих початкових (відповідно, ліквідаційних) витрат. Економія відмасштабу підприємств, що функціонують у галузі, не настільки велика, щобобмежити вхід в галузь нових підприємств.
З другого боку, ніхто не зобов'язаний залишатися в галузі, якщо це невідповідає його бажанням. Немає державного втручання в організацію ринку(субсидії та податкові пільги, квоти й інші форми впливу на попит і пропозицію).
Свобода входу і виходу передбачає також абсолютну мобільність покупціві продавців всередині ринку, немає яких-небудь форм закріплення покупців допродавців. Свобода входу і виходу забезпечується мобільністю виробничихресурсів, вільним їх переливанням з однієї галузі до іншої, туди, де їхальтернативна вартість вища. Це, зокрема, означає, що працівники можуть вільномігрувати як між галузями, так і між професіями. Пропозиція сировини та іншихвиробничих ресурсів не монополізована.
4. Повна інформованість учасників ринку. Суб'єкти ринку (покупці,продавці, власники факторів виробництва) володіють абсолютним знанням всіхпараметрів ринку. Інформація розповсюджується миттєво, і нічого їм не коштує. Нацьому припущенні й ґрунтується так званий закон єдиної ціни, згідно з яким надосконало конкурентному ринку будь-який товар продається за єдиною ринковоюціною.
Як уже зазначалося, перехресна еластичність попиту за ціною (у межаходнорідної продукції) наближається до безмежності для будь-якої пари продавців.І тому той з них, хто намагається підняти ціну вище звичайного ринкового рівня,зразу ж залишається без покупців, які будуть звертатися до інших продавців. Питанняв тому, звідки знатимуть покупці про наявність дешевих джерел постачання(продавців) і де вони розташовані. Сутність припущення про абсолютнуінформованість полягає в тому, що суб'єкти ринку наперед володіють інформацієюпро розподіл цін серед продавців і перехід від одного до іншого нічого не варто.Однак такого апріорного знання не існує. Інформація дефіцитна, її, отримання,переробка та використання варті. часу, сил і коштів.
Порушення будь-якої з цих умов призводить до ринку з недосконалоюконкуренцією. Зауважимо, що реальних ринків, де одночасно в повному обсязівиконують всі ці умови, не існує. По суті, йдеться про ідеальну модель ринку,своєрідний еталон, відхилення від якого можуть призвести до втрат длясуспільства. Серед існуючих ринків до умов досконалої конкуренції наближаються,наприклад, деякі ринки сільськогосподарської продукції. Фірми, що діють наринку досконалої конкуренції, називаються конкурентними фірмами.
5. Відсутні методи нецінової конкуренції. Оскільки товари стандартні,то підстав для нецінової конкуренції немає.
2. Попит та пропозиція в умовахдосконалої конкуренції
2.1 Попит. Максимізація прибутку
В умовах досконалої конкуренції, коли виробників дуже багато, ніхто зних не в змозі суттєво вплинути на ціну продукції, що виробляється. Для фірмціна складається об'єктивно, незалежно від їх волі та бажання, в результатічого кожна з фірм є ціноодержувачем: крива попиту на її продукцію абсолютноеластична і має вигляд прямої, паралельної осі обсягу виробництва; фірма можепродавати будь-який обсяг продукції за діючою ринковою ціною(Рис.2.1 [9, с.150.]).
/>
Рис.2.1 а) Утворення ринкової ціни на конкурентному ринку; б) Попит напродукцію конкурентної фірми.
Фірма внаслідок продажу своєї продукції на ринку отримує, певну виручку(дохід). Розглянемо показники доходу, які використовуються для детальногоаналізу економічної діяльності фірми.
Загальний дохід — сума грошей, яку отримає фірма від продажу певноїкількості блага.
Середній дохід — це дохід від реалізації одиниці продукції.
Граничний дохід — це зміна загального доходу внаслідок продажудодаткової одиниці продукції.
Прибуток будь-якої фірми утворюється як різниця між виручкою відреалізації продукції (загальним доходом) та загальними витратами на їївиробництво і реалізацію.
Розглянемо обсяг виробництва, який би максимізував прибуток будь-якоїфірми, незалежно від того, чи діє вона на ринку з конкуренцією і чи може вонавпливати на ціну. Зазначимо лише, що в мікроекономіці називають максимумомприбутку як максимум додатної різниці між доходом і витратами на виробництво продукції,так і мінімум від'ємної різниці між тими самими величинами. Тому мінімумзбитків може розглядатися як максимум прибутку, якщо отримати додатній прибутокнеможливо.
/>
Рис.2.2 Графік прибутку фірми
Якщо маємо графічну форму — криві TR і ТС (рис.2.2 [9, с.152.]),тоді прибуток для будь-якого значення Q графічно визначається як різниця вертикальних координат цих кривих. Упідсумку отримаємо криву прибутку π. При обсягахвиробництва до Q1 фірма матимезбитки, при обсягах виробництва від Q1 до Q3 — прибуток. Максимальний прибуток досягається при Q2, а при обсягах виробництва понад Q3 фірма знову матиме збиток. Отже, обсягвиробництва, при якому досягається максимальний прибуток, визначаєтьсямаксимальною різницею між TR і ТС.
Таким чином, максимальний прибуток досягається при такому обсяговівиробництва, коли MR = МС. За такої умови граничний прибуток (Mπ) дорівнює нулеві: Мπ = MR — МС = 0. Правило максимізація прибутку MR = МС діє у всіх типахринкових структур і називається правилом граничного випуску.2.1 Пропозиція підприємства в умовахдосконалої конкуренції
Індивідуальна короткострокова крива пропозиції S — графічна форма функції пропозиції в системі координат «обсягвипуску — ціна». В короткостроковому періоді крива пропозиції утворюєтьсяяк частина кривої МС, що розташована не нижче точки перетину з кривою АVС (рис.2.3 [1, с.139.]). За цінами Р
/>
Рис.2.3 Крива пропозиції конкурентної фірми
Якщо для кожної із N фірм,що входять у галузь, визначити криву пропозиції, то можна побудувати кривуринкової (галузевої) короткострокової пропозиції; вона
утворюється як горизонтальна сума індивідуальних кривих пропозиціїокремих фірм.
3. Вибір обсягів виробництва укороткостроковому довгостроковому періодах
Короткостроковим періодом називається такий період, протягом якоговиробничі потужності кожного підприємства фіксовані, але обсяг виробництва можебути збільшений або скорочений за рахунок обсягу використання змінних факторів.Загальна кількість підприємств залишається незмінною.
Довгостроковим періодом називається такий період, протягом якоговиробничі потужності можуть бути пристосовані до умов попиту і витрат. Украйньому разі (якщо умови діяльності абсолютно несприятливі) підприємство можеповністю припинити діяльність (вийти з ринку). З другого боку, нові підприємстваможуть увійти в галузь (на ринок) за сприятливих ринкових умов. Таким чином,кількість підприємств в однорідній галузі у довгостроковому періоді можезмінюватися.
У зв'язку з умовою однорідності продукції, функції витрат усіхпідприємств мають бути однаковими — однорідність продукції передбачає іоднорідність затрат ресурсів. Тому можна говорити про поведінку типової фірми,всі висновки про яку будуть справедливими і для кожного підприємства. Дляспрощення припустимо, що у кожного підприємства немає запасів готової продукції.Тому обсяг продажу кожного підприємства дорівнює обсягу його виробництва в томусамому періоді.
Припустимо, що фірма уже виробляє певний обсяг продукції вкороткостроковому періоді і стоїть перед дилемою, чи слід його змінювати зметою максимізації прибутку. Виходячи з умови максимізації прибуткуконкурентної фірми (Р = МС), можна зробити висновок, що вона погодитьсявиробляти додаткову одиницю продукції за ціною, не нижчою за граничні витрати. АджеР = МС — це умова ефективного обсягу випуску, бо фірма отримує нормальнийекономічний прибуток.
Оскільки функція пропозиції від ціни — це залежність величинипропозиції. від ціни даного товару, то, спираючись на умови ефективного випускута закриття, можна показати, що крива пропозиції конкурентної фірми вкороткостроковому періоді є частиною її кривої граничних витрат.
/>
Рис.3.1 Формування кривої пропозиції конкурентної фірми вкороткостроковому періоді.
На рис.3.1 [7, с.342.] зображенікриві граничних витрат (МС), середніх загальних (АС) і середніх змінних (АVС) витрат. При ціні P1, яка дорівнює мінімуму граничних витрат, досягається умовамаксимізації прибутку. Проте ціна не відшкодовує середніх змінних витрат (Р
При вищій ціні Р2min AVC та обсязі виробництва q2 дотримуються обидві умови максимізаціїприбутку. Це означає, що TR(g2) =g2(AVC(g2)) =TVC(g2), а збитки фірмидорівнюють сумі постійних витрат. За таких умов фірмі байдуже, чи виробляти q2 одиницьпродукції, чи закритися. Тому точку В на кривій МС називають точкою закриття. Вонаможе належати кривій пропозиції фірми, а може й не належати. и
Якщо ціна зростає Рз
Однак, з другого боку, Р > AVC(q3). А це означає, що дохід від продажу обсягу q3 відшкодує всі змінні витрати та частинупостійних витрат фірми. Таким чином, збитки від виробництва q3 будуть меншими, ніж сума постійних витрат (FC). Тому фірма вироблятиме обсяг q3? а точка С лежатиме на кривій пропозиціїфірми.
За ціною P4, прибуток будемаксимальним при обсязі виробництва q4 (фірма матиме нормальний економічний прибуток). А точка D на кривій МС (точка незбитковості) належитькривій пропозиції. Зазначимо, що при цьому максимум (додаткового) прибуткудорівнюватиме нулеві, оскільки ціна P4 дорівнює мінімуму середніх загальних витрат (Р2=AR = MR = min АС).
При ціні P5 максимумдодаткового прибутку досягається при обсязі виробництва q5. Це означає, що точка Е на кривій МСналежить кривій пропозиції фірми.
Таким чином, висхідна частина кривої граничних витрат, що розміщенавище мінімуму середніх змінних витрат, являє собою криву пропозиції фірми наринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді.
У довгостроковому періоді збиткове виробництво неможливе; тому деякіфірми змушені будуть залишити галузь. Якщо ж ринкова ціна даного продуктузабезпечує типовому його виробнику додатний економічний прибуток, то фірми зінших галузей будуть переходити у цю галузь. Ринкова крива пропозиції зміститься(пропозиція зросте) праворуч, рівноважний обсяг галузі зросте (рис.3.2, а [11, с.79.]), а оптимальний обсяг виробництваокремої фірми зменшиться (рис.3.2, б [11, с.79.]).
У довгостроковому періоді всі фірми галузі отримуватимуть нульовийекономічний, прибуток, тобто їх дохід буде дорівнювати альтернативним витратам.
У короткостроковому періоді фірма вибере обсяг виробництва q0. Прибуток фірми при витратах LAC являє собою площутонованого прямокутника. Наявність абсолютної інформації, повної мобільностіфірм, відсутність бар'єрів для входу приведе до того, що фірми інших галузей,притягнуті цим прибутком, намагатимуться розпочати виробництво даного продукту.В результаті ціна зменшиться до Р1 і дорівнюватиме мінімуму LAC.
/>
Рис.3.2 Рівновага фірми та галузі в довгостроковому періоді.
Точка Е — точка рівноваги фірми в довгостроковому періоді при ціні Р1. Отже,конкурентна рівновага в довгостроковому періоді — це обсяг виробництва і ціна,які дають фірмам у галузі отримувати нульовий економічний прибуток. Колиекономічний прибуток дорівнює нулю, фірми не мають стимулу входити в галузь чизалишати її, оскільки вони отримують прибуток на задіяні виробничі фактори,який дорівнює тому прибутку, який вони б отримали, якби вибрали кращу з усіх їхальтернатив вкладання коштів.
Тому в перспективі фірмам у конкурентній галузі слід сподіватися натакий рівень ринкових ціні який забезпечує тільки нормальний прибуток. Але йогоможна отримати лише при мінімізації виробничих витрат, що для довгостроковогоперіоду означає пошук такого обсягу виробництва, при якому довгостроковісередні витрати будуть мінімальними. Тому рівновага конкурентної фірми вдовгостроковому періоді досягатиметься за умови: Р = тin LАС = LМС.
Для довгострокового періоду це умова незбитковості та закриття.
У галузі з досконалою конкуренцією фірми можуть отримувати прибутоклише певний час. Якби всі галузі економіки мали умови досконалої конкуренції,то фірми могли б постійно входити в нову для себе галузь або виходити з неї увідповідь на зміну прибутковості, у довгостроковому періоді жодна фірма ні водній галузі не змогла б отримати більше, ніж нормальний прибуток. Вконкурентному світі прибуток — лише тимчасова винагорода. Економічний прибутокнеминуче зменшиться до нуля, як тільки нові виробники, приваблені ним, увійдутьу галузь, де його можна отримати. Це парадокс прибутку: економічний прибутокприводить в дію механізм перерозподілу ресурсів, який врешті-решт знижує йогодо нуля. Отже, рівновага ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періодідосягається за умови: MR = LMC= LAC = P.
У довгостроковому періоді, так само як і в короткостроковому, граничнівитрати є найважливішим чинником, який визначає рішення фірми щодо обсягувиробництва. Єдина відмінність полягає в тому, що, гранична умова виборуоптимального обсягу виробництва в довгостроковому періоді враховуєдовгострокові, а не короткострокові граничні витрати. Фірмі слід вироблятипродукцію лише в тому разі, якщо ціна перевищує мінімальні довгостроковісередні витрати або дорівнює їм (Р > min LAC).
Тому крива пропозиції конкурентної фірми у довгостроковому періодіявляє собою частину її кривої довгострокових граничних витрат, що міститьсявище від точки мінімального рівня довгострокових середніх витрат.
4. Ефективність ринку доконалоїконкуренції
Ефективність різних моделей ринку характеризується ефективністювиробництва та ефективністю розподілу ресурсів. Більш ефективнішою вважаєтьсята система, яка виробляє необхідний для суспільства продукт при найменшихзатратах і забезпечує оптимальний розподіл обмежених ресурсів між галузями.
Виробнича ефективність конкурентного ринку реалізується в тому, що цінавстановлюється на рівні мінімальних середніх витрат. І споживачі отримуютьтовари за найнижчими цінами. Конкурентна фірма використовує обмежені ресурсинайбільш ефективно, тому що ціна товару дорівнює граничним витратам на йоговиробництво. При цьому досягається не тільки висока ефективність розподілуресурсів, але й максимальна виробнича ефективність. Графічно це означає, щокрива середніх витрат є лише дотичною до кривої попиту. Якби витрати навиробництво одиниці продукції перевищували ціну (АС > D), будь-яка продукція була б збитковою і фірмизмушені були б залишити цю галузь. Якби середні, витрати були нижчими відкривої попиту і, відповідно, ціни (АС
/>
Рис.4.1 Стан рівноваги конкурентної фірми.
Виникає своєрідний парадокс: в умовах рівноваги на всіх фірмахконкурентної галузі витрати повинні бути однаковими. Така передумова вважаєтьсянереальною, адже відомо, що одні фірми працюють на кращій сировині, другі маютьсучасніше і ефективніше обладнання, треті — кваліфікованіших працівників,четверті — найкращих менеджерів. Та й взагалі, не може бути двох однакових фірм.Цілком очевидно, що на фірмах, які використовують кращі ресурси, витрати будутьнижчими. Але як це узгоджується з припущенням, що середні витрати для всіх фірмв умовах досконалої конкуренції однакові?
В економічній теорії існує таке пояснення цього парадоксу: вважається,що власники, сучасніших ресурсів, отримують більшу винагороду. Наприклад,кваліфікованіші робітники — вищу зарплату, за досконаліші машини слід платитивищу ціну тощо.
Таким чином, вся економія, отримана за рахунок ефективніших ресурсів,витрачається на їх оплату. Це пояснює тенденцію до рівності витрат вконкурентній галузі.
ІІ. Розрахункова частинаЗадача
У країні Маїс у галузі вирощування та продажу зерна кукурудзи працює10000 фірм-виробників. Залежність обсягу виробництва кукурудзи від валовихвитрат для досконалої конкурентної фірми за рік має такою: Q, m 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 TC, тис, грн 6 10 11 13 16 20 25 31 38 46 55
Визначте та окресліть криву пропозиції сільськогосподарської фірми угалузі за умови, що витрати фірм, які будуть входити у галузь, збігатимуться звитратами діючих фірм, а ринковий попит залежно від ціни є таким: Р, грн/т 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000 D, т 1100 1000 900 800 700 600 500 400 300 200
Визначте ціну довгострокової рівноваги, виробіток окремої фірми такількість фірм у галузі.
СУКУПНА КІЛЬКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПОДУКЦІЇQ, кг ТС, тис. грн ATC, грн. AVC, грн МС, грн TVC TFC 6000 - - - 6000 1000 10000 1 0.4 0.4 4000 6000 2000 11000 0.55 0.25 0.1 5000 6000 3000 13000 0.43 0.23 0.2 7000 6000 4000 16000 0.4 0.25 0.3 10000 6000 5000 20000 0.4 0.28 0.4 14000 6000 6000 25000 0.42 0.31 0.5 19000 6000 7000 31000 0.44 0.36 0.6 25000 6000 8000 38000 0.475 0.4 0.7 32000 6000 9000 46000 0.51 0.44 0.8 40000 6000 10000 55000 0.55 0.49 0.9 49000 6000
ТVC=TC-TFC
AVC=TVC/Q
MC=ΔTC/ΔQ
ATC=TC/Q
/>
Висновки
Досконала конкуренція, як і ринкова економіка в цілому, має деякінедоліки. Стверджуючи, що досконала конкуренція забезпечує ефективний розподілресурсів і максимальне задоволення потреб споживачів, не слід забувати, що вонавиходить з платоспроможних потреб, з розділу грошових доходів, які склалисяраніше. Це створює рівність можливостей, однак зовсім не гарантує рівностірезультатів. Досконала конкуренція враховує лише ті витрати, які окуповуються.Однак в умовах недостатньої специфікації прав власності існують такі вигоди(витрати), які не враховуються фірмами: їх здійснює суспільство.
У цьому разі існує побічні зовнішні вигоди або витрати (позитивні абонегативні екстерналії). Тому в умовах недостатньої специфікації прав власностіможливе недовиробництво позитивних і перевиробництво негативних екстерналій.
Досконала конкуренція не передбачає виробництво суспільних благ, які,хоча і приносять задоволення споживачам, однак не можуть бути чітко поділені,оцінені та продані кожному споживачеві окремо (поштучно). Це, належить, дотаких благ, як протипожежна безпека, національна оборона тощо.
Досконала конкуренція не завжди здатна забезпечити конкуренцію ресурсів,потрібну для прискорення науково-технічногопрогресу. Це насамперед стосується фундаментальних досліджень, наукомістких ікапіталомістких галузей.
Досконала конкуренція сприяє уніфікації та стандартизації продукції.Вона не враховує у повній мірі широкого спектра споживчого вибору, а всучасному суспільстві, що досягло високого рівня споживання, розвиваютьсярізноманітні смаки. Споживачі все більше не лише враховують утилітарнепризначення речі, але й звертають увагу на їх оформлення, дизайн, можливістьпристосувати її до індивідуальних особливостей людини. Все це можливе лише вумовах диференціації продуктів та послуг, що пов’язано з підвищенням витрат наїх виробництво.
Література
1)Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка. Навч. пос. — К.:. За ред. О.Я. Базілінської.Видання 2-ге, перероб. та доп. — К.: «Центр навчальної літератури»,2005.
2)Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. Навч. посіб. — К.:«Либідь» 1995.
3)Вініченко І.І., Корецько С.О. Мікроекономіка. Навч. посіб. — К.: Центрнавчальної літератури, 2005.
4)Косік А.Ф., Гронтовська Г.Е. Мікроекономіка. Навч. посібник. — К.: Центрнавчальної літератури, 2004.
5)Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум. Навч. посіб.2-гевидання стереотипне. — Львів: «Магнолія плюс», 2005.
6)Мочерний С.В. Основи економічноїтеорії. Навч. посіб. — Тернопіль, 1993.
7)Нурєєв Р.М. Курс мікроекономіки. Підручник для вузів. — М.: «НОРМА-ІНФРА М»,1998.
8)Овчеников Т.П. Макроекономіка. Підручник — С. — Петербург 1992.
9)Рудий М.М., Жебка В.В. Мікроекономіка. Навч. пос. — К.: Центр учбовоїлітератури, 2008.
10)Савченко А.Г., Пухтасвич Г.О. Макроекономiка: пiдручник — Київ.: Центрнавчальної літератури, 1995.
11)Старостенко Г.Г. Мікроекономіка. Навч. посіб. — К.: Центр навчальноїлітератури, 2006.