Реферат по предмету "Экономика"


Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки

Тема10.Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки
Третьою формоювідхилення від ринкової рівноваги є безробіття, або неповне використанняресурсу праця. Безробіття пов’язують з ринком праці. На цьому ринку товаромвиступає робоча сила, трудові ресурси. Попит на робочу силу пред’являютьроботодавці, підприємства, які мають вільні робочі місця. Носіями пропозиціївиступають працівники, які в даний час не мають роботи, але здатні приступити донеї. Саме до таких відносять безробітних. При вивченні теми важливо мати наувазі, що:
10.1.Безробіттявідносять до макроекономічного явища тому, що воно є свідченнямнедовикористання ресурсів суспільства, а отже, чинником, що дії в бік зменшенняВНП, сукупної пропозиції. Окрім того, безробітні маючи відносно нижчі доходи,викликають зменшення сукупного попиту. Таким чином, безробіття впливає намакроекономічні показники як зі сторони сукупного попиту так і зі сторонисукупної пропозиції.
10.11.Безробіттяпороджується завдяки руху потоків сукупної робочої сили в суспільстві: зарахунок тих, хто втратив роботу надовго через структурні зміни або скорочення,тих, хто залишив роботу за власним бажанням, тих, хто вперше шукає роботу післязакінчення навчального закладу, тих тимчасових непрацездатних, які з’являютьсяна ринку повторно.
10.11.Досвідпоказує, що певний відсоток безробіття існує завжди у всякому суспільстві. Оскількиринкова економіка ґрунтується на вільному виборі діяльності, то наявністьлюдей, що самі залишають роботу у пошуках іншої є цілком природною. Так самоприродною є поява на рику праці людей, що досягли працездатного віку і впершешукають собі робочі місця. Не менш природним є й те, що свого часу частиналюдей добровільно зробила вибір залишити роботу, азгодом знову виступаєпретендентами на ринку праці.Таким чином цілком закономірно вважати наявність векономіці природного безробіття, частка якого у загальній кількостіпрацездатних для кожного періоду є величиною сталою, Так наприкінці 60-х роківвона становила близько 5%, а у 80-х роках-5,5-6% від загального числапрацездатних.
10.12.Перевищенняфактичного рівня безробіття над природним веде до певної втрати ВНП. Згіднозакону А.Оукена 1% пункт відхилення безробіття від природного рівня (6%)означає відхилення реального ВНП від потенційного на 2,5%-их пунктів.Наприклад, якщо фактичний рівень безробіття становив 8%, то економіка втратила5% ВНП.
10.13.Наявністьбезробіття пояснюється з точки зору класиків і з точки зору кейнсіанців. Класичнепояснення пов’язувало безробіття із рівнем заробітної плати: перевищення рівнязаробітної плати свого рівновагового рівня веде до появи надлишку товару робочасила на ринку, тобто до безробіття. Однак таке пояснення більш мікроекономічненіж макроекономічне. Проте сучасні неокласики, котрі пов’язують безробіттятакож із загальним рівнем цін, економічними передбаченнями головних економічнихсуб’єктів, зробили це пояснення більш макроекономічним. Воно акцентує увагу натаких явищах, як жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодоінфляції. Жорсткість зарплати (reqiditu wage), тобто нездатність її бутигнучкою і регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайнятостіпояснюється трьома причинами: законодавством про мінімальну заробітну плату,монополізмом профспілок, намаганням використати зарплату з метою стимулювання ефективностівиробництва. В цій моделі крива пропозиції ресурсу праця є кривою повністюнееластичної пропозиції, тобто вертикальною прямою, яа відображає відноснунезмінність кількості працездатних в суспільстві в певний час. Крива попитувважається класичною кривою попиту. Відносно високій жорсткій зарплатівідповідатиме кількість зайнятих, яка є величиною, меншою загального числапрацездатних. Тобто завдяки високій жорсткій зарплаті працездатні поділяютьсяна зайнятих і незайнятих.
Негнучкість цін(prise inflexibility) також веде до того ж самого результату, так як коли мовайде про зарплату. то мають на увазі саме реальну зарплату, тобто відношення W/P.Хочаринок товарів і послуг по відношенню до ринку праці є зовнішнім чинником, однакнедосконалість товарного ринку з цінами на ньому викликає недосконалість іринку праці.
Хибніпередбачення (false expektation) стосуються домовленості про зарплату намайбутнє із передбаченням майбутніх змін у цінах, коли передбачення, згіднояких встановлюється заробітна плата, виявляються невірними. Безробіття можевідрізнятись від свого природного рівня.
Відповідно досвоїх тлумачень безробіття, неокласики пропонують відповідну державну політику,направлену на те, щоб примусити ринок працювати. тобто зменшити витрати насоціальні потреби, зокрема зменшення допомоги по безробіттю, що стимулюватиме останніхбільш активно шукати роботу.
10.14.Кейнсіанськетлумачення безробіття також ґрунтується на недосконалості ринку, причина якої,вони вважають, закладена у власне ринковому саморегулюванні., зокрема, вперіодичній відсутності ефективного попиту. Неефективний попит пояснюєтьсязаниженими доходами домогосподарств. Кейнсіанські рекомендації щодо обмеженнябезробіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з боку держави:підвищити держані витрати чи знизити податки, що приведе до збільшеннясукупного попиту і. отже, до збільшення попиту на робочу силу.
10.15.Основнимивидами безробіття є: фрикційне, структурне, циклічне та інституціональне. Фрикційнимвважається тимчасове безробіття, яке пов’язане з добровільним чи вимушенимпошуком або очікуванням роботи. Проблема фрикційного безробіття це проблематривалості перебування певної кількості людей без роботи у проміжку, коли вонизалишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу. Оцінка величини фрикційногобезробіття передбачає врахування кількості людей, що добровільно змінили роботута тривалість перебування їх між роботами. Найпростішим засобом зменшення втратвнаслідок фрикційного безробіття є скорочення часу пошуку роботи за рахуноккращої інформованості тих, хто її шукає, щодо можливостей ринку праці,спрощення процедури звільнення та прийняття на роботу.
Структурне безробіття це вивільненняробочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, які змінюють попит наокремі професії і фахи та пропозицію робочої сили по ним.
Структурнебезробіття може бути викликане змінами у смаках та уподобаннях споживачів, врівні інвестицій утворення нових товарів та послуг, у торговельних зв’язкахкраїни, її місці у міжнародному поділі праці та у спеціалізації на створеннінових товарів і послуг. Основними засобами у подоланні структурного безробіттяможуть виступати: гнучка система освіти, здатна орієнтуватись на змінюванийпопит, територіальна мобільність робочої сили, бюджетно-податкова політика, направленана створення нових робочих місць, доступність інформації про стан на ринкупраці. Широка мережа закладів по перекваліфікації працівників, набуттю ниминових професій.
Циклічне безробіття пов’язане звивільненням робочої сили у зв’язку із загальним спадом виробництва, тобто тієюфазою економічного циклу, яка має справу з кризовими явищами в економіці,скороченням сукупного попиту, відповідним скороченням зайнятості. Саме циклічнебезробіття виступає як безпосередній наслідок недостатнього попиту, Якщоструктурне безробіття існує в межах нормального (природного) рівня безробіття.,то циклічне виступає головною причиною перевищення безробіттям його природногорівня.
Інституціональним вважається вид безробіття,пов’язаний з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили та факторами,які впливають на його попит та пропозицію (неповна інформація про вакансії,завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки на доходи та інше).
10.16.Особливимирисами безробіття в постсоціалістичних країнах. в т.ч. в Україні, є: ––– невідповідністьвизнаного (офіційного) і реально існуючого безробіття — хронічне не заповненнявакантних робочих місць
Ці рисипроявляються в тому, що значна частина фактично безробітних не реєструються,знаючи про мізерність допомоги по безробіттю та не вірячи у можливість офіційноотримати роботу. Окрім того, існує значне приховане безробіття працівниківдержавних підприємств, які через кризовий стан економіки працюють неповнийробочий тиждень, або перебувають у вимушених відпустках. До цього слід додати,що значна частина офіційно незайнятих працює у тіньовій економіці, або частинатих, хто офіційно вважається безробітним, фактично є працевлаштованим.
10.17.Економічнимиі соціальними наслідками кон’юнктурного безробіття є відставання фактичногообсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти присвоїх потенційних можливостях.; відбувається нерівномірний розподіл втрат відбезробіття серед різних соціальних верств населення; через тривалий періодбездіяльності втрачається кваліфікація працівників, що може згодом зумовитизначне зниження заробітної плати чи нові звільнення.
10.18.Середчинників, які в подальшому можуть діяти в напрямку зростання безробіття вУкраїні можна назвати: потреба структурної реорганізації неефективноїекономіки, зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття,дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць, відсутність досвідуроботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності органів державної влади.Однак можуть діяти і чинники, спрямовані на зменшення рівня безробіття. Середних — безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочихмісць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг, дотеперішня нерозвиненістьприватного сектору і наявність тіньової економіки, які в разі зняттяадміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих, традиційнонизький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтисяпідвищення загального рівня зарплати і пов’язане з цим обмеження попиту напрацю.
10.19.Державнерегулювання ринку праці здійснюється за трьома принципами: працевлаштуваннянезайнятого населення та надання допомоги щодо підготовки і поліпшенняперепідготовки кадрів, стимулювання формування гнучкого ринку праці. Правовезабезпечення трудових відносин. Соціальний захист потерпілих від безробіттялюдей.
10.20.Кейнсіанськамодель інфляції та безробіття показує, що в економіці може виникнути абобезробіття, або інфляція. Одночасно вони виникнуть не можуть. Однак в 1970-1980роках існування безробіття та інфляції стали постійним явищем, тобто одночаснозростали безробіття та рівень цін. Таке явище перетворилось в основнумакроекономічну проблему, тому що до цього часу вважалось, що між рівнембезробіття та інфляцією існує обернена залежність: високому рівню безробіттявідповідає низький рівень інфляції, а високому рівню інфляції відповідаєнизький рівень безробіття. Крива в системі координат-темп зростання цін тарівень безробіття була названа по імені того вченого, хто займався цією проблемою,тобто кривою Філліпса. Вона якраз і відображає пряму залежність між інфляцієюта безробіттям, тобто йде зверху вниз зліва направо. Вищому рівню інфляціївідповідає вищий рівень безробіття, нижчому рівню інфляції відповідає нижчийрівень безробіття. Крива Філліпса має місце в короткостроковому періоді. Вонамає бути врахована при прийнятті певних рішень в рамках економічної політики. Стимулюючиекономічне зростання і підвищення зайнятості, уряд одночасно стимулює посиленняінфляції в економіці. З іншої сторони, проведення антиінфляційної політикизможе привести до економічного падіння та зростання безробіття.
10.21.Згадуваневище одночасне зростання рівня інфляції та безробіття на рубежі 70-х- 80-хроків вимагало нових підходів в поглядах на зв’язок безробіття та інфляції,тому що в цьому випадку крива Філліпса виявилась негідною. Явище стагфляції,тобто одночасне зростання безробіття та інфляції, пояснювалось концепцієюприродного рівня безробіття, яка представлена теоріями адаптивних очікувань тараціональних очікувань, про які буде йти мова при вивченні відповідної теми 14.

Рекомендованалітература до теми 10.
1.Макконнелл К., Брю С. Экономикс,т.1. с.157-163, 338-345
2.Семюельсон Пол.А., НордхаузВ.Д.Макроекономіка, с.363-377
3.Радіонова І.Макроекономіка таекономічна політика, с.122-138
4.Соблев В.М.Макроэкономика,с.141-143, 147-153
5.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О.Макроекономіка. Опорний конспект лекцій, с.169-187
6.Долан Э.Д., ЛиндсейД.Е.Макроэкономика, с.6-13
7.Дзюбик С., Ривак О. Основи економічноїтеорії, с.161-171
8.Микро-макроэкономика, Практикум,с.228-238

Тема11.Гроші та банківська справа
 
Гроші це непасивний елемент економічної системи, простий інструмент, який сприяє роботіекономіки. Правильно створена грошова система вливає життєву силу в кругообортдоходів і витрат. Вона сприяє кращому використанню економічних ресурсів, повнійзайнятості, високій ефективності економіки в цілому. Погано функціонуючагрошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва,зайнятості і цін в економіці, викривити розподіл ресурсів. Саме цим пояснюєтьсямакроекономічна природа грошей. При вивченні теми важливо мати на увазі:
11.1… Суть грошейв їх функціях — засобу обігу, міри вартості та засобу заощадження. Функціязасобу обігу проявляється в обслуговуванні обміну товарами і послугами міжвиробниками і власниками останніх, в здатності за них придбати все, щопродається та купується, користуватись благами, виробленими іншими виробникамивнаслідок суспільного поділу праці. Функція міри вартості означає, що грошимаможна виміряти вартість результатів господарської діяльності, ВНП, ЧНП. НД,інших благ та послуг, які мають ціну. Функція засобу заощадження означає, щогроші найбільш зручна форма і засіб збереження багатства.
11.2.Гроші не лишеобслуговують ринок товарів та послуг, а й самі виступають об’єктом ринковихвідносин, тобто на них є попит а також існує їх пропозиція. Пропозиція грошейвиступає у вигляді маси грошей М 1, М 2 та М 3. Маса М 1 складається з готівковихгрошей, тобто паперових та металевих грошей, що знаходяться в обігу та чековихвкладів, тобто вкладів в комерційних банках та інших небанківських кредитнихустановах, на які можуть бути виписані чеки. Маса М 2 включає в себе масу М 1та т. зв. майже гроші. тобто безчекові ощадні рахунки та дрібні строкові вклади, якішвидко і без втрат для обігу можуть бути обернені в готівку та чекові вклади.Маса М 3 включає масу М 2 та крупні строкові вклади. Наприклад, в США в 1988 р.структура грошової маси М 3 мала такий вигляд: готівкові гроші- 5%, чековівклади — 15%, вклади на безчекових ощадних рахунках — 11%, дрібні строковівклади — 47%, крупні строкові вклади-22%.В Україні станом на 1.01.1993 р. маса М1 становила 45575 млрд. укр. крб., маса М 2 — 55485, маса М 3 — 66767 млрд.укр. крб. Таким чином, грошовий агрегат поглинав в Україні 66,2% всієї грошовоїмаси, тоді як в США- лише 20%.Ці дані підтверджують, що в Україні на той часструктура грошової маси не досягала розвинутих форм, тобто не відповідаєвимогам ринкової економіки.
11.3.Паперові таметалеві гроші, що знаходяться в обігу виступають як боргові зобов’язанняЦентральної резервної системи.(В Україні — Національного банку). Чекові вклади- це боргові зобов’язання комерційних банків або ощадних установ. Вартість грошейпроявляється в їх максимальній ліквідності, тобто що на них можна обмінятирешту товарів та послуг, тобто люди приймають їх як найбільш зручний засібобігу; в тому, що вони виступають законними платіжними засобами, вони єдекретними грошима, тобто їх грошима своїм декретом зробила держава; а також втому, що вони мають обмежену кількість. Реальною вартістю грошей виступаєкількість товарів і послуг, яку можна придбати за грошову одиницю. Реальнавартість грошей визначається, при рівних інших умовах, рівнем цін. Чим вищерівень цін, тим нижче вартість гривні,і навпаки, чим нижче рівень цін, тим вищевартість гривні. Непомірне зростання цін обезцінює гроші в прямій пропорції зтемпом інфляції.
11.4.Попит на грошівизначається попитом на них для здійснення угод і попитом зі сторони активів,Як відмічалось в мікроекономіці (Тема Ринок капіталу) попит на гроші для угодвизначається обсягом номінального ВНП та швидкістю обертання грошової одиниці,Якщо обсяг ВНП складає 550 млрд грн, а гривня робить 5 оборотів в рік, то дляздійснення угод необхідно мати грошової маси на 110 млрд., тобто щоб викупититакий обсяг продукту, суспільство повинно тримати в обігу грошей на суму в 110млрд. Попит на гроші зі сторони активів пред’являється тоді, коли виникаєбажання придбати цінні папери (облігації, акції тощо), а також відкритидепозитний вклад в кредитній установі. Такий попит знаходиться в оберненійзалежності від ставки процента, нижча ставка процента викликає зростання попитуна гроші, вища, навпаки, знижує попит. Тобто крива попиту на гроші зі сторониактивів є спадною кривою, тобто має від’ємний нахил. Сукупний попит на грошіскладається з попиту на гроші для угод і з попиту на гроші зі сторони активів.
11.5.Грошовий ринокпредставляється як перетин кривих пропозиції грошей (повністю еластичноїпропозиції) і спадної кривої попиту. Рівновагова ставка процента визначаєтьсяточкою перетину вказаних кривих, Якщо пропозиція грошей змінюється, то кривапропозиції зміщується вліво чи вправо, що.при незмінному попиті. веде до зміниставки процента., що в свою чергу, викликає зміни в інвестиціях та споживацькихвидатках. Монетарна політика може змінювати і пропозицію грошей з допомогоюполітики щодо процентної ставки,
11.6.Гроші єкатегорією банківської системи. Остання має два рівні: Центральну резервнусистему та комерційні банки. В Україні роль Центральної резервної системивідіграє Національний банк України. У США роль Центральної резервної системивідіграють 12 федеральних резервних банків, які управляються Радою керуючихФедеральної резервної системи.Комерційні банки виконують посередницькі функціїпри здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічноїдіяльності. Капітал банку складається з власного капіталу банкірів та залученогоу формі вкладів. Діяльність банків здійснюється через банківські операції, якіподіляються на два основні види- пасивні та активні, З допомогою пасивних банкизалучають вільні кошти і створюють свої ресурси, активними звуть операції,через які банки розміщують сконцентрований грошовий капітал. За пасивнимиопераціями формуються зобов’язання банків, за активними- їх доходи. Банківськийприбуток утворюється переважно за рахунок різниці між сумою відсотків занадання кредитів і тих, які банки сплачують вкладникам.
11.7.Національнийбанк України є центральним банком держави, її емісійним центром, здійснює єдинудержавну політику в сфері грошового обігу. кредиту, зміцнення грошової одиниці,організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи вцілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Він є банкомкінцевої інстанціє, тобто може надавати кредити комерційним банкам. Йомуналежить монопольне право на випуск грошей у обіг, а також національнихгрошових знаків.
11.8.Длярозуміння роботи комерційних банків та банківської системи в цілому доцільнорозглянути зміни у балансовому звіті комерційного банку при виконанні ними тихчи інших операцій. Балансовий звіт банку має дві сторони — Актив таЗобов’язання і власний капітал.В активі звіту показують готівку, кошти,вкладені у власність банку, резерви, позички. В пасивній частині звіту — зобов’язанняі власний капітал вписують акції, безстрокові вклади тощо. Головна умовабалансу — права частина повинна дорівнювати лівій
а)При заснуваннікомерційного банку як акціонерного товариства їх засовники випускають ірозміщують акції на певну суму — наприклад, на 250 тис грн. Банк вважаєтьсястореним і його баланс виглядає після такої операції таким чином
Активи (тис.грн) Зобов’язання(тис.грн.)
Готівка — 250                                   Акції- 250
б)В подальшомуновостворений банк витрачає частину отриманої готівки для закупівлі приміщеннядля офісу та обладнання, комп’ютерну техніку тощо.Нехай на це він потратив 240тис. грн. В цьому випадку балансовий звіт банку виглядатиме таким чином:
Активи (тис.грн.)Зобов’язання (тис.грн)
Готівка — 10 Акції- 250
Власність — 240
Як бачимо, балансзнаходиться в рівновазі; (10+240) = 250
в)Маючи певнікошти і власний офіс банк приступає до виконання своїх функцій, Одна ізосновних — це прийом вкладів. Якщо певна особа (клієнт банку) вкладає 100 тисгрн в якості безстрокового (чекового) вкладу в цей банк, то активи банкузростають на 100 тис грн готівки, однак паралельно появляються новізобов’язання перед клієнтами на ту ж суму в 100 тис. грн. Після такої операціїбалансовий звіт виглядає так:
Активи (тис. грн.)Зобов’язання (тис. грн.)
Готівка — 110 Акції- 250
Власність — 240 Безстроковівклади — 100
Баланс зновузнаходиться в рівновазі: (110+240) = (250 + 100)
При розгляді цієїоперації слід звернути увагу на важливий момент — кількість грошей в обігузменшилась на 100 тис грн., бо наявні готівкові гроші в банку не вважаютьсячастиною грошової пропозиції в економіці.
г) Всі комерційнібанки, які відкривають поточні рахунки, повинні мати встановлені законом резерви.Ці резерви можуть бути у вигляді банківської готівки, а також у вигляді обов’язковихрезервів, які банк повинен мати у вигляді вкладу у центральному банку, що єрезервною системою. “Певний процент ” зобов’язань по вкладах, який комерційнийбанк повинен держати в резерві, відомий під назвою резервної норми. Центральнийбанк встановлює норму обов’язкових резервів, згідно якої комерційний банкперераховує в обов’язковому порядку резервному банку. Комерційний банк можетримати в резервному банку і більшу суму, може тримати в резервах і своюготівку. Якщо припустити, що всю готівку в 110 тис грн. банк буде держати врезервах, то балансовий звіт буде мати такий вигляд
Активи (тис. грн)Зобов’язання (тис грн)
Готівка — 0 Акції- 250
Резерви — 110 Безстроковівклади — 100
Власність — 240
При розгляді цієїоперації важливо мати на увазі таке:
--Різниця міжфактичними резервами та обов’язковими резервами зветься надлишковими резервами.В нашому випадку вони складають — 110 — 20 = 90 (тис. грн.), тому що при норміобов’язкових резервів в 20% останні складають 20 тис грн. ( 20% від 100).Здатність комерційного банку надавати кредити визначається наявністю в ньогосаме надлишкових резервів.
-Обов’язковістьмати резерви не пояснюється забезпеченням ліквідності банку, тобто здатності влюбий момент розрахуватись із вкладниками при першій же їх вимозі. Навіть якбитаке сталось банк все рівно цього не зміг би зробити, бо резерви є частковими,Скоріше всього резерви комерційних банків служать для контролю центральнимбанком діяльності комерційного банку, з допомогою резервів цетральний банк можевпливати на здатність комерційних банків до кредитуванню.
-Створенівнаслідок розглянутої вище угоди резерви являються активом для комерційногобанку, але пасивом для центрального банку.
д)Як відомо,банки здійснюють розрахунки між своїми клієнтами по їх зобов’язаннях один передодним. Якщо підприємець Петров О.С., що є клієнтом нашого банку, який умовноназвемо Житомирбанк, і тримає там на своєму рахунку вищерозглянутий депозитнийвклад в розмірі 100 тис. грн., має намір придбати обладнання у іншого підприємцяПоліщука П.І. на суму в 50 тис. грн., рахунок якого знаходиться в іншому банкуТетерів, то він — Петров О.С. виписує чек Поліщуку П.І. на суму в 50 тис. грн.із свого рахунку в Житомирбанку. Поліщук П.І. розміщує цей чек в своєму банкуТетерів на свій рахунок. Депонувавши чек, банк Тетерів збільшує поточнийрахунок Поліщука П.І. на 50 тис грн. Банк Тетерів разом з іншими чеками посилаєданий чек в центральний банк, який його врахує збільшивши резерви банку Тетерівна 50 тис. грн. і скоротивши відповідно на ту ж суму резерви Житомирбанку. Облікованийчек посилається в Житомирбанк, який вперше дізнається, що один із йоговкладників виписав чек на 50 тис. грн. із свого рахунку. Відповідно Житомирбанкзменшує поточний рахунок Петрова О.С. на 50 тис. грн. і приймає до уваги, облікцього чеку призвів до зменшення резервів банку на 50 тис. грн. в центральномубанку. Таким чином відбулось зменшення безстрокових вкладів та резервівЖитомирбанку на одну і ту ж суму в 50 тис. грн. Балансовий звіт банкувиглядатиме після операції д)-Чек, виписаний на банк -, таким чином:
Активи (тис.грн) Зобов’язання(тис.грн)
Резерви — 60 Безстроковівклади — 50
Власність — 240 Акції----- 250
В цьому випадкулегко підрахувати, що у нашому Житомирбанку є надлишкових резервів на суму 50тис. грн.
е) Однією знайважливіших операцій комерційного банку є надання позичок. Роль такоїоперації зводиться до того, що банки завдяки цій операції створюють нові гроші.
Наприклад, якщоінший клієнт Житомирбанку Петрук Б.П. вирішив взяти позичку саме на сумунадлишкових резервів в 50 тис. грн., але не готівкою. а у формі збільшеннясвого рахунку в цьому ж банку, щоб потім розраховуватись ціми грошима у виглядічеків, то в Житомирбанку активи збільшуються на 50 тис. грн. у вигляді позичкиі одночасно збільшуються зобов’язання у вигляді безстрокових вкладів. Такимчином, коли позичка видана, балансовий звіт банку буде таким -
Активи (тис.грн) Зобов’язання(тис.грн)
Резерви — 60 Безстроковівклади----- 100
Позички — 50 Акції----250
Власність — 240
Таким чином, банк, надаючи позичку, створив нові гроші у вигляді приросту безстрокових вкладів,на які можуть бути виписані чеки, що приймаються у вигляді засобу обігу. Якщотаким чеком на суму в 50 тис. грн. Петрук Б.П. буде здійснювати комерційнуугоду, тобто коли чек, виписаний на позичку, буде пред’явлений до оплати, то,згідно операції д) резерви Житомирбанку та його зобов’язання у виглядібезстрокових вкладів зменшуються на 50 тис.грн. і балансовий звіт банку будетаким-
Активи (тис.грн) Зобов’язання(тис.грн.)
Резерви — 10 Безстроковівклади — 50
Позички — 50 Акції- 250
Власність — 240
Як бачимо, внашому Житомирбанку надлишкові резерви після вказаної операції дорівнюютьнулю-обов’язкові 20% резервів від 50 тис. грн. безстрокових вкладів складаютьрівно 10 тис.грн… тобто суму всіх його резервів. В цьомк випадку банк не маєможливості надавати позички, тобто створювати нові гроші.
є) Якщо позичкаповертається, то безстрокові вклади та позички зменшуються на суму погашенняпозичок. У нашому випадку, якщо Петрук Б.П. поверне позичку в 50 тис. грн., тобалансовий звіт банку виглядатиме так:
Активи (тис.грн.)Зобов’язання (тис.грн.)
Резерви — 10 Безстроковівклади — 0
Позички — 0 Акції- 250
Власність — 240
Таким чином, принаданні позичок банки створюють гроші, а при погашенні позичок гроші“знищуються”.
ж) Якщо банккупує в населення облігації, то в результаті створюють нові гроші як і принаданні позичок. У нього активи збільшуються на вартість куплених ціннихпаперів, одночасно збільшуються і зобов’язання на ту ж вартість: Якщо започатковий баланс взяти той, що був після здійснення операції д), то у випадкукупівлі цінних паперів у населення на суму в 50 тис. грн. балансовий звіт банкувиглядатиме так:
Актив (тис. грн.)Зобов’язання (тис. грн.)
Резерви------ 60 Безстроковівклади — 100
Цінні папери — 50Акції — 250
Власність — 240
Якщо ж банкпродає державні облігації населенню, то як і у випадку з погашенням позичок,пропозиція грошей зменшується.
11.9.Банківськасистема, надаючи позички, створює гроші, примножуючи свої надлишкові резерви. Цепримножене кредитування здійснюється, незважаючи на те, що окремий банк системиможе надавати позичку лише в межах своїх надлишкових резервів. При цьомуважливо, що банківська система в цілому може надавати позичку, яка в декількаразів перевищує її надлишкові резерви, Це пояснюється тим, що резерви, яківтрачає один банк при наданні позички, отримує інший банк: Механізм породженнябанківською системою грошей при зростанні депозитних вкладів на 100 тис грнпоказаний в таблиці. Норма обов’язкових резервів для всіх банків складає 20%
Банк Одержані Обов’язковіНадлишкові Сума, яка може бути
резерви резерви резервинадана в позичку
А 100,00 20,00 80,0080,00
Б 80,00 16,00 64,0064,00
В 64,00 12,80 51,2051,20
Г 51,20 10,24 40,9640,96 і т.д.
-------------
Всі банки 400,00
Таким чином сума в100 тис. грн. початкового депозиту породила банківською системою додатковихгрошей в обігу на 400 тис. грн.Число, на яке зросла кількість породжених грошейбанківською системою завдяки зростанню депозитів на певну суму, зветьсядепозитним мультиплікатором-(m).Він є оберненою величиною до обов’язковоїрезервної норми
/>/> 
Для нашогоприкладу m=400/100=5 .
Якщо враховуєтьсяповедінка не тільки банків а й населення, то грошовий мультиплікатор матимевигляд
/>
де d — відношенняготівкових грошей до депозитів у населення

Літературадо теми 11
1.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О.Макроекономіка.Опорний текст лекцій, с.134-152
2.Макконнелл К.Р., Брю С.Л.Экономикс,т.!., с.264-297
3.СоболевВ.М.Макроэкономика, с.118-128
4.Дзюбик С., Ривак О. Основиекономічної теорії, с.172-186
5.Семюельсон Пол, Нордхауз В.Д.Макроекономіка, с.233-296
6.Долан Э.Д., ЛиндсейДж.Макроэкономика, с..174-207
7.Микро-макроэкономика.Пракетикум.с.313-339


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.