--PAGE_BREAK--Метою даної роботи є розробка механізму формування і еколого-економічної оцінки варіантів розвитку вугільної промисловості на базі раціонального використання ресурсного і виробничого потенціалу.
2. КОРОТКИЙ ОПИС ПІДПРІЄМСТВА
Ділянка шахти розташована на території Ц-Міського району м. Горлівки. Шахта знаходиться на відстані 4 км від ж/д ст. Горлівка і пов'язана з нею системою під'їзних шляхів нормальної колії.
Рік введення шахти в експлуатацію – 1889р. Виробнича потужність на 01.01.2004р. складає 280тис.т. унаслідок заборони розвитку робіт на гор.1190м по чиннику «Підйом».
Шахтне поле розкрите з вертикальними центрально розташованими стовбурами №5 – скиповий (видача вугілля і виведення витікаючого струменя повітря), №6 – клітьовий (допоміжний), №8 – клітьовий (вантажолюдський) і поверховими квершлагами.
На балансі шахти знаходиться 22 вугільних пласта, з яких на діючому горизонті 1080м допрацьовуються 11.
За станом на 01.01.2006р. промислові запаси складають:
· на діючому горизонті 1080м – 3,45млн.т; з них реальних до виїмки 1,2млн.т, в т.ч. 0,85млн.т прирізаних в полі шахти «Комсомолець»;
· на горизонті, що будується,1190м – 7,8млн.т Готовність горизонту – 84%. При цьому, не вирішене питання видачі вугілля з гор.1190м.
Найбільш високий рівень видобутку вугілля був досягнутий у 1999р.(471,6тис.т).
Підготовка шахтного поля поверхова. Відробіток поверхів здійснюється в низхідному порядку, по схемі «лава-поверх». Порядок підробітку пластів, в основному, прямий, від головних поверхових квершлагів до технічних меж шахтного поля, з групуванням на загальні поверхові польові штреки.
Транспортні пластові і польові підготовчі вироблення відкатувального і вентиляційного горизонтів проводяться буропідривним способом (пластові з роздільною виїмкою вугілля). Підготовчі вироблення відновлювані по завалу проводяться із застосуванням відбійних молотків. Площа поперечного перетину вироблень складає.
На шахті застосовується суцільна, комбінована і стовпова системи розробки з стельоуступною і прямолінійною формою забоїв. Управління гірським тиском в лавах здійснюється утриманням крівлі на кострах, повним обваленням, плавним опусканням. Виїмка вугілля здійснюється за допомогою відбійних молотків типу МО-5ПМ, АЛЕ-6ПМ. Одна лава відпрацьовується виїмним комплексом 2АНЩ.
Відкатка вантажів по горизонтальних виробленнях здійснюється у вагонетках типу ВГ-1.6 місткістю 1,6м3 з шириною колії 600мм. Откатка вантажів по відкатувальних штреках проводиться акумуляторними електровозоми типу АМ-8Д. Відкатка вантажів на вентиляційному горизонті проводиться електровозами типу 5АРВ, 7АРВ і гіровозами типу ГР-4.
Головний стовбур №5 обладнаний двома двоскіповими вугільними підйомами. Підйомні машини типу БЦКБ з приводом кожна від електродвигуна постійного струму. Скипи обох підйомів вантажопідйомністю 12 т.
Стовбур №6 обладнаний двома двоклітьовими підйомами. Підйомні машини – шків тертя типу ШТ-7.2 з приводом редуктора.
Стовбур №8 обладнаний двохкліттю і однокліттю з противагою підйомами. Підйомні машини багатоканатні МК*4 з безредукторним приводом.
Приток води по шахті складає 598м3/год. Головний водовідливний комплекс розташовується на гор.1080м, перекачувальний – на гор.533м. Кожен обладнаний 6 насосами типу ЦНС. Місткість водозбірників на гор.1080м – 1200м3 і 600м3, на гор.533м – 2*200м3. На гор.1190м будується третя водовідливна установка.
Шахта віднесена до категорії небезпечних по раптових викидах. Пил пластів вибуховий, забої сілікозонебезпечні. На 1т добової здобичі виділяється 58,53м3 метану, абсолютна газоносність – 14,84м3/хв.Вентиляція всмоктуюча, схема провітрювання центральна. По стовбурах №8 і №6 в шахту поступає свіжий струмінь повітря. Стовбур №5 служить для відведеняя витікаючого струменя.
Кількість повітря, що поступає в шахту, складає 13200м3/хв. Депресія шахти – 165мм вод.ст. Для провітрювання шахти у стовбурі №5 встановлені два відцентрові вентилятори типу ВЦ-5Б. Головна установка вентилятора автоматизована.
Підготовчі вироблення (глухі забої) провітрюються вентиляторами місцевого провітрювання типу ВМП-6.
На шахті розробляються 9 пластів, небезпечних по раптових викидах вугілля і газу, 5 загрозливих по викидах і 2 небезпечних по гірських ударах.
Для боротьби з пилом на шахті виконуються заходи щодо проекту комплексного знепилювання, що передбачають: зволоження туманоутворюючими завісами, обмивання вироблень, буріння шпуров з промивкою і зрошування при прибиранні гірської маси, провітрювання з оптимальними швидкостями руху повітря, застосування протипилових респіраторів та ін.
Клітьові підйоми стовбурів №6 і №8 використовуються для виконання допоміжних операцій і видачі породи у вагонетках, яка передається на пункти вантаження в автосамоскиди.
У 2007р. Було здобуто 208,8тис.т вугілля, розміщено на порідному відвалі за 2007р. 81,04тис.т породи.
2.1 Опис району розташування
Кліматичні умови території є одним з основних чинників, що визначають її функціонування. Клімат району — континентальний. За умовами повторюваності і кількості випадних опадів район відноситься до зони недостатнього зволоження. Місто Горлівка розташовано на головному вододілі Донбасу — вододіл Сіверського Дінця (р. Кривий Торець) і малих річок Азовського басейну (р. Корсунь, що є притокою р. Кринка).
По гідрологічному районуванню територія віднесена до рівнинної частини України, зони недостатньої водності Сіверо – Днепровської області.
Річна вірогідність штилів і вітру з швидкістю не більше 5 м/с складає близько 63 % від загального числа випадків.
Середньорічна швидкість вітру — 5,4 м/с. Барометричний тиск на рівні землі при t = 16°с — 745 мм рт. ст.
У геологічному відношенні місто Горлівка розташовано на куполі антикліналі з північним і південним падінням крил. При цьому купол має локальні промислові поклади ртутного тіла (кіноварі), а в крилах залягають свитами крутопадаючі шари вугільних покладів (кут падіння складає від 47º до 62º). Головні родовища на території міста – кам’яне вугілля, флюсові вапняки та доломіт, вогнетривкі глини, мергелі, крейда, будівельний та кварцовий пісок
Рельєф з характерною сильною ерозією ґрунтів. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На льосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Відносна висота над рівнем моря складає 250-300 метрів. У порівнянні з іншими містами Горлівка – одне з самих “високих” міст області і цей фактор є головним щодо розміщення водяних потоків на його території.
Територія підприємства розташована в Європейсько-азіатській степовий області, Приазовсько-чорноморській степовій провінції в смузі різнотравно-типчаково-ковильних степів. Проте, у зв'язку з великим техногенним навантаженням в регіоні, степові комплекси значно порушені, а на деяких територіях — повністю знищені. На їх місці розвинулися антропогенні ландшафти з характерною для них рослинністю: сорнорудеальній, адвентивній, штучних насаджень.
2.2 Характеристика підприємства
Технологічний процес видобутку вугілля традиційний, підземний з проходженням горизонтальних виробіток та механізованою виїмкою вулілля. В процесі видобутку вугілля здійснюється відкачка підземних вод, які перед скидом у відкриті водотоки підлягають очищенню.
Шахта має дві системи водооснащення – питною та технічними водами.
Джерелом питної води є канал Сіверський Донець – Донбасс, вода якого після очищення на фільтрувальній станції подається у водоводи Горлівського ПУКВХ КП «Компанія Вода Донбасса».
Питна вода використовується в адміністративній будівлі та побуткомбінаті., який включає кафетерій та здравпункт, а також у їдальні та об'єктах суспкультпобута – двох дітсадках, гуртожитку та коптильному цеху. У 2006р. Для господарсько-питних потреб шахтою було використано 61,0 тис.м3 питної води. Договір з Горловським УВКХ передбачає передачу води в об'ємі 84 тис.м3/рік.
Джерелом технічної води є водоймище, який має назву «Жовті пруди», який поповнюється поверхневими та грунтовими водами.
Технічна вода використовується у котельній, компресорній, при обслуговуванні автотранспортної техніки. Частина технічної води використовується для миття підлоги в службових та виробничих приміщеннях.
Скид використаної питної та технічної води здійснюється у каналізаційну сіть Горлівського ПУКВХ КП «Компанія Вода Донбасса» й далі на очисні спорудження, звідки скидаються в балку Залізна і далі у річку Кривий Торець.
3. ВИРОБНИЧІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Характеристика технології виробництва та технологічного обладнання
Технологічний процес включає в себе видобуток вугілля, прийом та відвантаження вугілля, складування вугілля та породи відповідно на склади та відвали.
У поверхневий комплекс шахтодільниці (промплощадка №1) входять: промислова котельна, майстерні, відкритий склад вугілля, пункти вантаження вугілля та породи, будцех та вентиляційний ствол.
На промплощадці №2 знаходиться діючий не горящий плоский породний відвал.
На промплощадці №3 знаходиться не діючий не горящий породний відвал шахти «Рудуч-Нижній», який знаходиться на балансі шахтоуправління.
Всі породні відвали не горящі виділяють в атмосферу тільки вуглепородний пил.
До неорганізованих джерел забруднення атмосферного повітря пилом вугілля та вуглепородним пилом, зварювальним аерозолем, лугом, марганцем та його оксидами відносять відповідно відкриті склади вугілля та місця вантаження вугілля й породи, приміщення, в якому розташований піст зарядки кислотних акумуляторів та зварювальні пости.
3.1.1 Промислова котельна (промплощадка №1)
Потреби шахтоділянки №1 в теплі та горячій воді забезпчує котельна, яка розташована на основній промплощадці. Котельною називається комплекс пристроїв і механізмів для перетворення хімічної енергії органічного палива на теплову енергію. Котельна шахтоділянки №1 працює тільки в опалювальний період. В якості палива використовується кам'яне вугілля марки. При тривалому опалювальному періоді 4437 годин у 2002р. у котлах спалено 8493т вугілля.
При спалюванні органічного палива горючі хімічні елементи (метан, вуглець, водень, сірка), що входять до складу палива, з'єднуються з киснем повітря, виділяють теплоту і утворюють продукти згорання (двоокис вуглецю, водяні пари, сірчистий газ). У котельний агрегат необхідно подати деяку кількість палива і окислювача (повітря); забезпечити повне згорання палива і передачу теплоти від топкових газів робочому тілу; видалити продукти згорання палива; подати робоче тіло – воду, стислу до необхідного тиску, нагрівати цю воду до необхідної температури або перетворити її на пару необхідного тиску, відокремити вологу з пари, а інколи і перегріти пару, забезпечивши надійну роботу всіх елементів установки. Продуктивність теплогенератора визначається кількістю теплоти або пари, що отримуються в процесі спалювання палива.
Ефективність роботи котельних багато в чому визначається правильністю вибору методу спалювання палива, досконалістю устаткування і приладів, своєчасністю і якістю проведення пусконалагоджувальних робіт, кваліфікацією обслуговуючого персоналу і ін.
3.1.2 Механічний цех
У механічному цеху виконуються роботи по ремонту шахтного устаткування.
У цеху є кузня з двома ковальськими горнами (з яких працює один).
При роботі ковальського горна в атмосферу виділяються продукти горіння: пил необмежений, сірнистий ангідрид, окис вуглецю, окиси азоту. Річне споживання горном вугілля марки К – 7т. Димові гази від горна видаляються через трубу.
Зварювальний пост віднесений до площадного джерела викидів. При проведенні зварювальних робіт в атмосферу виділяються зварювальний аерозоль та марганець з його сполуками. Річна витрата зварювальних електродів у 2002р. склала 8213 кг.
3.1.3 Допоміжні цеха та ділянки
Навантажувальний пункт вугілля призначений для завантаження вугілля у залізодорожні вагони для відправки споживачу. Навантажувальний пункт є неорганізованим джерелом викидів пилу вугілля.
Видана при проходці порода завантажується в автотранспорт на навантажувальних пунктах та вивозиться на діючий не горящий породний відвал. На відвалі порода планується бульдозером. Навантажувальний пункт та породний відвал є неорганізованими джерелами викидів вуглепородного пилу.
На території основної промплощадки мається відкритий склад вугілля площею 50х20м. Склад є неорганізованим джерелом викиду вугільного пилу, який під дією вітру попадає в атмосферу.
На шахті мається особистий автотранспорт з дизельними двигунами. Відкрита стоянка автотранспорту є неорганізованим джерелом викидів в атмосферу забруднюючих речовин х вихлопними газами двигунів при заведенні, розігріві та маневруванні.
3.1.4 Грохот ГИЛ-42
На збагачувальній дільниці встановлений грохот ГИЛ-42, який служить для збагачення вугілля, який поступає з гірських виробіток.
Пил, який утворюється при збагаченні, з приміщення раніше видалявся вентилятором через циклон та викидався в атмосферу. Зараз пил вітає та осаджується у закритому приміщенні.
3.1.5 Столярний цех
Столярний цех призначений для вироблення столярних виробів. Цех обладнаний круглопильним верстатом, круглопильним та стругальним верстатами, стрічкопильним верстатом. Цех переробляє хвойні породи деревини. Відходи переробки від верстатів видаляються пневмотранспортними потоками на очищення у циклони, які вироблені механічними майстернями шахтоділянки. Два циклони встановлені поряд. Зловлений пил від двох циклонів накопичується в одному бункері-накопичувачі й потім використовується для потреб підприємства та відвантажується споживачу. Від стрічкопильного верстату деревинний пил спрямовується на очищення в бункер-осаджувач з тангенціальним підводом потоку.
3.1.6 Вентиляційний ствол
Вентиляція підземних виробіток шахти здійснюється вентиляторами головного провітрювання. Вентиляційний ствол знаходиться на основній промплощадці. Схема вентиляції – центрально-флангова, спосіб провітрювання – всмоктуючий. Вентствол обладнаний двома вентиляторами, з яких постійно працює один, а другий знаходиться у резерві. Викид пилу вугілля та метану, які утворюються при виконанні підготовчих робіт та очищення, здійснюється через дифузор.
3.1.7 Промплощадка (№2,№3)
На промплощадці №2 розташований діючий не горящий породний відвал.
Порода на відвал вивозиться автомобільним транспортом.
На промшлощадці 33 розташований не діючий не горящий породний відвал, який знаходиться на балансі шахтодільниці.
3.2 Характеристика газоочисних установок
Промислова котельна шахтодільниці №1 обладнана пиловловлюючими установками.
Циклон — апарат, використовуваний в промисловості для очищення газів або рідин від зважених часток. Принцип очищення — інерційний (з використанням відцентрової сили), а також гравітаційний. Циклонні пиловловлювачі складають найбільш масову групу серед всіх видів пиловловлюючої апаратури і застосовуються у всіх галузях промисловості.
Зібраний пил може бути надалі перероблений.
· Принцип дії
Принцип дії простого протитічного циклону (див. схему) такий: потік запиленого газу вводиться в апарат через вхідний патрубок тангенціально у верхній частині. У апараті формується потік газу, що обертається, направлений вниз, до конічної частини апарату. Унаслідок сили інерції (відцентрової сили) частки пилу виносяться з потоку і осідають на стінках апарату, потім захоплюються вторинним потоком і потрапляють в нижню частину, через випускний отвір в бункер для збору пилу. Очищений від пилу газовий потік потім рухається від низу до верху і виводиться з циклону через вихлопну трубу відсмоктування.
· Конструкція
Існує величезна різноманітність типів циклонів. Окрім описаного вище протитічного циклону існують і менш поширені прямотічні. Протиточні циклони розрізняються розмірами, співвідношенням циліндрової і конічної частин, а також відносною висотою (тобто відношенням висоти до діаметру) циліндрової частини. Чим більше відносна висота, тим менше коефіцієнт гідравлічного опору і розрідження в бункері (менше вірогідність підсосу пилу в апарат), але менше міра очищення. Найбільш оптимальна відносна висота 1,6.
продолжение
--PAGE_BREAK--· Ефективність
Ступінь очищення в циклоні сильно залежить від дисперсного складу часток пилу в газі, що поступає на очищення (чим більше розмір часток, тим ефективніше очищення). Для поширених циклонів типа ЦН міра очищення може досягати: для часток з умовним діаметром 20 мікрон99,5% для часток з умовним діаметром 10 мікрон95% для часток з умовним діаметром 5 мікрон83%
C зменшенням діаметру міра очищення зростає, але збільшується металоємність і витрати на очищення. При великих об'ємах газу і високих вимогах до очищення газовий потік пропускають паралельно через декілька циклонів малого діаметру (100—300 мм.). Таку конструкцію називають мультіциклоном або батарейним циклоном. Можливо також застосувати електростатичний фільтр, який, навпаки, ефективний саме для малих часток.
· Переваги і недоліки
Циклони прості в розробці і виготовленні, надійні, високопродуктивні, мають досить низький гідравлічний опір, можуть використовуватися для очищення агресивних і високотемпературних газів і газових сумішей. Недоліками є неможливість уловлювання пилу з малими розмірами часток і мала довговічність (особливо при очищенні газів від пилу з високими абразивними властивостями).
3.3 Екологічна служба, види документів
1.Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
2. Дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
3.Дозвіл на спецводокористування. Проект ГДС;
4. Інвентаризація відходів виробництва;
5. Паспорти місць видалення відходів;
6. Паспорти пиловловлюючих установок;
7. Реєстрові карти утворення, обробки та утилізації відходів;
8. Ліміти на утворення та розміщення відходів виробництва;
9. Технологічні регламенти по використанню відходів;
10. Законодавчі документи по охороні праці та екології на вугільних підприємствах.
3.4 Інвентаризація
3.4.1 Мета та задачі проведення інвентаризації
Згідно з ст.31 Закону України «Об охороні навколишнього середовища» та ст.4 Закону України «Об охороні атмосферного повітря» нормування в області охорони атмосферного повітря проводиться з метою встановлення комплекса обов'язкових норм, правил та вимог по охороні атмосферного повітря від забруднення. Підприємства, діяльність яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, забов'язані виконувати постійний контроль кількості та вмісту забруднюючих речовин, які викидаються у повітря. Організація такого контролю включає проведення інвентаризації викидівнебезпечних речовин та параметрів їх джерел.
Інвентаризацією викидів називається систематизація інформації про розподіл джерел по території, кількості та вмісту викидів.
Задача інвентаризації включає:
1. Складання повного переліку джерел викидів з вказанням їх місцеположення.
2. Отримання інформації про кількість та вміст небезпечних речовин, які поступають в атмосферу від джерел викидів.
3. Підготовка вихідних данних для розрахунку розсіювання небезпечних речовин в атмосфері.
4. Створення бази данних для розробки рекомендацій по заходам, які забезпечують зниження викидів.
5. Збирання інформації, необхідної для заповнення форм статистичного звіту.
Результати інвентаризації використовують в якості вихідних данних при розробці документів на дозвіл викидів забруднюючих речовин підприємством в атмосферу.
3.4.2 Методика виконання інвентаризації
Інвентаризація викидів небезпечних речовин в атмосферу для СП «Шахтоуправління ім. В.І. Леніна» ДП «Артемвугілля» виконана згідно з «Інструкцією про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», затвердженої наказом №7 від 10.02.95 р. Міністерством екології та природних ресурсів.
При проведенні робіт бралися до уваги основні вимоги нормативного документа «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів. Інструкція. КНД 211.2.3.063-98.», Київ, 1998. Ці вимоги торкаються вибору методик встановлення забруднюючих речовин; визначення, підготовки та устаткування місць відбору проб, засобів вимірювання та їх метрологічного забезпечення; відбору проб та правил техніки безпеки.
Методики визначення концентрацій забруднюючих речовин були взяті згідно переліку, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 3.03.97р. №29. Методики підібрані з урахуванням якісних та кількісних характеристик газоповітряних потоків, які аналізуються.
Заміри інструментами виконані галузевою лабораторією контролю промислових викидів ДонДТУ на основі договору №96-80 від 3 грудня 2002 року.
Всі використовувані в роботі засоби вимірювання пройшли державну перевірку в Донецькому центрі стандартизації та метрології, відповідають заданому діапазону вимірюваних величин та потрібному класу точності.
В таблиці 3.1 наведений перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу з урахуванням важких металів та парникових газів котельної.
Перелік використаних методик наведений в таблиці 3.2.
Таблиця 3.1 – Перелік забруднюючих речовин, які потрапляють в атмосферу
№
п/п
Речовина
ГДКм.р., ОБУВ,
мг/м3
Клас
небезпечності
Викиди
забрудн.речовин,
т/рік
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
Оксид диазоту
Вуглекислий газ
Заліза окис (перераховано на
залізо
Марганець та його сполуки
(перераховано на двукоокис марганця)
Міді окис (перераховано на мідь)
Натрію гідроокис (натр їдкий, сода каустична)
Нікель металічний
Ртуть металічна
Свинець та його сполуки, окрім тетраетилсвинця (перераховано на свинець)
Хром шестивалентний (перерах.на триокис хрома)
Цинка окис (переах.на цинк)
Азот двуокис
Миш'як, неорганічні сполуки (перерах.на миш'як)
Ангидрид серністий
Вуглецю окис
Метан
Ксилол
Толуол
Спирт бутиловий
Спирт етиловий
Бутилацетат
Етоксиетанол (етиловий ефир, етиленгликоль, етилцелосольв)
Ацетон
Уайт-спірит
Вуглеводні граничні
Пил неорганічний
Пил древесний
Пил кам'яного вугілля
Пил вуглепородна
0,4
0,01
0,02
0,01
0,01
0,003
0,001
0,0015
0,5
0,085
0,03
0,5
5,0
50,0
0,2
0,6
0,1
5,0
0,1
0,7
0,35
1,0
1,0
0,3
0,1
0,11
0,03
0
0
3
2
2
0
2
1
1
1
3
2
2
3
4
0
3
3
3
4
4
0
4
0
4
3
0
0
0
0,264
15001,7
0,5009
0,0278
0,0373
0,0092
0,0334
0,00117
0,01794
0,0603
0,0515
12,6392
0,0264
489,6
22,967
6272,5
0,8854
0,0282
0,0103
0,0138
0,0055
0,0055
0,0055
0,8854
340,653
4,733
120,295
28,128
Усього
22296,08457
Таблиця 3.2 – Методики визначення концентрації забруднюючих речовин
№
п/п
Небезпечні
речовини
Назва методики
Діапазон
вимірюваних
концентрацій, мг/м3
1
Оксид вуглецю
Методика визначення концентрації оксида вуглецю з використанням приборів ГХ-4 та ГХСО-5
ГазоаналізаторW-TEST-8200
6,25 – 62500
0 – 1000 ррm
2
Оксиди азоту
Методика визначення концентрацій оксидів азоту фотоколориметричним методом з використанням реактива Грисса-Ілосвая
ГазоаналізаторW-TEST-8200
10 — 1000
0 – 100 ррm
3
Диоксид сіоки
Методика визначення концентрації диоксида сірки фотофотоколорометричним методом з тетрахлормеркуратом натрію та парарозаниліном
Газоаналізатор 305ФА-01
10 – 1000
0 – 5000
4
Пил неорганічна, пил древесна
Методика визначення концентрації пилу в технологічних газах
1 – 10000
3.5 Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу
· Розрахунок валових викидів небезпечних речовин в атмосферу при спалюванні вугілля в котельній та в кузничному горні
1. Розрахунок викидів твердих речовин
Валовий викид j-ої забруднюючої речовини Е j, т, яке поступає в атмосферу з димовими газами енергетичної установки за проміжок часу Р, визначається як сума валових викидів цієї речовини при спалюванні різних видів палива, в тому числі і під час їх одночасного спалювання:
деEj – валовий викид j-ої забруднюючої речовини під час спалювання і-го палива за проміжок часу Р, т;
Kji – показник емісії j-ої забруднюючої речовини для і-го палива, г/ГДж;
Bi – витрати і-го палива за проміжок часу Р, т;
(Qir)і – нижня робоча теплота горіння і-го палива, МДж/кг.
Показник емісії для речовин у вигляді суспензивних твердих часток визначається як специфічний та визначається по формулі:
деаун – частки золи, яка уноситься з котла у вигляді летючої золи, середнє значення дорівнює 0,07;
Ar – масовий зміст золи у паливі на робочу масу, дорівнює 36%;
q4 – втрата теплоти, зв'язана з механічним недопалюванням палива, неQir перевищує 10%;
Qіr – нижня теплота спалювання палива, дорівнює 22,2 МДж/кг;
Qc – теплота спалювання вуглецю до вуглекислого газу, яка дорівнює 32,68 МДж/кг;
ηзу – ефективність очищення димових газів від твердих часток.
Показник емісії твердих часток для даної котельної дорівнює:
Валовий викид твердих часток складає:
Ист.№1 – ЕТВ=10-6*1150*1300*22,2=33,189 т/рік
Ист.№2 – ЕТВ=10-6*1921,3595*7193*22,2=306,812 т/рік
Ист.№3 – ЕТВ=10-6*4195,1081*7*22,2=0,652 т/рік
2. Розрахунок викидів оксиду вуглецю
Валовий викид оксиду вуглецю визначається по формулі:
Де КСО – показник емісії оксиду вуглецю, який залежить від виду палива, потужності енергетичної установки та технології спалювання, для вугілля дорівнює 121 г/ГДж.
Ист.№1 – ЕСО= 10-6*121*1300*22,2=3,492 т/рік
Ист.№2 – ЕСО= 10-6*121*7193*22,2=19,322 т/рік
Ист.№3 – ЕСО= 10-6*121*7*22,2=0,019 т/рік
3. Розрахунок викидів серністого ангідриду
Валовий викид серністого ангідриду визначається по формулі:
Де КSO2 – показник емісії, г/ГДж, оксидів сірки SO2 та SO3, в перерахунку на диоксид сірки, які викидаються в атмосферу з димовими газами, являється специфічним та розраховується по формулі:
Де Sr – зміст сірки в паливі на робочу масу, дорівнює 1%;
η1 – ефективність зв'язування сірки золою або сорбентом в енергетичній установці, дорівнює 0,1;
η2 – ефективність очищення димових газів від оксидів сірки, дорівнює 0;
β – коефіцієнт роботи установки по очищенню сірки, дорівнює 0.
Валовий викид серністого ангідриду буде дорівнювати:
Ист.№1– ЕSO2= 10-6*2594,5946*1300*22,2=74,88 т/рік
Ист.№2– ЕSO2= 10-6*2594,5946*7193*22,2=414,317 т/рік
Ист.№3– ЕSO2= 10-6*2594,5946*7*22,2=0,403 т/рік
4. Розрахунок викидів двоокиси азоту
Під час спалювання органічного палива утворюються оксиди азоту, викиди яких визначаються у перерахунку на NO2. Показник емісії оксидів азоту КNO2, г/ГДж, з урахуванням методів по зменшенню викидів визначається по наступній формулі:
де (КNOх)0– показник емісії оксидів азоту без урахування методів по зменшенню викидів, для вугілля дорівнює 100 г/ГДж;
fH – ступінь зменшення викидів NOх під час роботи при низькому навантаженні;
η1 – ефективність первинних методів зменшення викидів, дорівнює 0;
η2 – ефективність вторинних методів, дорівнює 0;
β – коефіцієнт роботи азотоочисної установки, дорівнює 0.
Qф – фактична теплова потужність енергетичної установки, 11,7 МВт;
Qн – номінальна теплова потужність енергетичної установки, 16,7 МВт;
Z – емпіричний коефіцієнт, який залежить від виду енергетичної установки, її потужності, палива та ін.
Валовий викид оксидів азоту визначається по формулі, т/рік:
Валовий викид оксидів азоту дорівнює:
Ист.№1– ЕNO2= 10-6*66.4*1300*22,2=1.916 т/рік
Ист.№2– ЕNO2= 10-6*66.4*7193*22,2=10.603 т/рік
Ист.№3– ЕNO2= 10-6*66.4*7*22,2=0.0103 т/рік
· Розрахунок валових викидів небезпечних речовин в атмосферу відкритими складами вугілля
Розрахунок викидів небезпечних речовин виконаний згідно з «Галузевою методикою».
Викиди небезпечних речовин в атмосферу відкритими складами вугілля визначається як сума викидів при формуванні складів та при здуванні з їх поверхні.
1. Кількість твердих часток, які виділяються у процесі формування відкритих складів вугілля, визначається по формулі:
де К0– коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу;
К1 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;
К4 – коефіцієнт, який враховує ступінь захищеності вузла від зовнішніх дій;
К5 – коефіцієнт, який враховує висоту пересипання матеріалу;
qудск – удільне виділення твердих часток з тонни вугілля, яке поступає на склад;
k – ефективність використовуваних засобів боротьби з пилом.
2. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування складу:
Де ПГ – максимальна кількість вугілля, яке поступає на склад, т/год.
3. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля, визначається по формулі:
К6 – коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу, що складується;
Sш – площа основи штабелів, м2.
4. Для розрахунку нормативів ГДВ:
· Розрахунки викидів
Для складу вугілля приймається: швидкість вітру 5 м/с та вологості вугілля 6,0%; на промплощадці склад вугілля відкритий з обох сторін.
Нижче наведені значення розрахункових коефіцієнтів для джерела викидів (ист.№6008):
К0=0,7П=15000
К1=1,2ПГ=150
К4=0,6qудск=3
К5=0,7Sш3500
К6=1,4
1. Кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування відкритих складів вугілля
2. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування складу:
3. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:
4. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:
5. Сумарна кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:
М=0,016+2,223=2,239 т/рік
6. Сумарна кількість твердих часток, що здуваються з поверхні відкритих складів вугілля для розрахунку нормативів ГДВ:
Мн=0,0441+0,0706=0,1147 г/с
· Розрахунок валових викидів небезпечних речовин в атмосферу, які виділяються при формуванні відвалів та які здуваються з їх поверхні
Розрахунок викидів небезпечних речовин від породних відвалів виконаний згідно з «Галузевою методикою розрахунку кількості підходящих, впійманих та викиданих в атмосферу небезпечних речовин підприємствами по видобутку та переробки вугілля».
продолжение
--PAGE_BREAK--