Реферат
Гідроекологічнаоцінка річки Рось
Загальнахарактеристика р. Рось
У 2008р. в рибогосподарському відношенні використовувалося до 30% водного фондубасейну. В основному це стави рибгоспів, водосховища комплексного призначення.
Рибопродуктивністьставів складає 10-16 ц/га, у середньому – 11 ц/га.
Вцілому показник рибопродуктивності по басейну нижче нормативного, що пов’язаноз якістю рибогосподарського матеріалу, нестачею кормів і добрив.
Основноюкультурою рибоводства у басейні є короп, вилов якого складає 75-80% відзагальної кількості вирощуваної риби. Частка травоїдних риб складає близько 5%.
Недостатньовисокі показники по виходу риби з одиниці площі ставів зумовлені наступнимипричинами:
- несприятливим гідрологічним режимом у ставах;
- незадовільним станом ставового фонду;
- низьким рівнем технічного обладнання;
- відсутністю міцної кормової бази.
Нарічках басейну р. Рось існує 1698 ставів з площею водного дзеркала 15,06 тис.га і об’ємом ставів при НПР (нижчому поверхневому рівні) 178338 тис. м3 і 54водосховища з площею водного дзеркала 7,74 тис. га і об’ємом води при НПР142350 тис. м3.
До45% чаш водосховищ значно замулені, заболочені, у верхів’ях чаші зарослиболотною рослинністю і чагарниками.
Ставий водосховища басейну р. Рось випаровують 34 млн. м3 води.
Відслідкуємоіснуючий стан ставів і водосховищ на прикладі р. Протока. Протікає річка потериторії Васильківського і Білоцерківського районів Київської області. Довжинарічки – 70,8 км. Має два притока, загальна довжина яких 35 км.
Нормастоку річки складає 35,2 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95%- відповідно 22,3 і 12 млн. м3.
Гідротехнічнихспоруд на р. Протока – 47 шт.
Чашіводосховищ й ставів до 60% від їхнього об’єму замулені; їх ложе до 40% відзагальної площі та прибережна зона заросли вищою водною рослинністю. Існуютьводоскидні споруди незадовільної конструкції (окрім Ксаверівського водосховища)за їх незначної пропускної здатності. р. Роставиця –ліва притока р. Рось.
БіляБілоцерківського передмістя Олександрії Рось різко звертає з Пн Сх на Пд Сх, дез’являються скелясті ділянки з порогами і невеличкими водоспадами.
Наділянці від Білої Церкви до с. Синяви Рось тече спокійно. Лише де-не-дезустрічаються кам’янисті бар’єри і пороги. Береги помережені ярами.
Заплаварічки біля села Пугачівки досягає 1-2 км ширини.
Тутлегко можна розділити тераси, лучну (першу) та надлучну (другу). Надлучна тутпіщана і вкрита сосновим лісом. Тут є і третя – більш висока. Друга лежить відпершої вище на 2-4 м, третя на 12-13м ніж друга.
Біляселища Синяви Рось знову відкриває товщу кристалічних порід. Тут долиназвужується 100-200м. Перед селищем Синява впадає ліва притока Росі – р.Кам’янка. За Синявою над рівнем води правий берег різко підвищується, лівийутворює заплаву. Від с. Синяви до Богуслава Рось тече спокійно, а в Богуславіна протязі 3 км протікає між гранітними берегами, скелястими, які підвищуютьсянад рівнем води 20-30 м. Кристалічні породи на цій ділянці не лише виступаютьна берегових схилах, а й утворюють пороги.
ВідБогуслава до с. Хотівки Рось тече у вузькій долині з крутими і високими берегами.Біля Стеблева Рось знову перетинають кристалічні породи, береги утворюютьвеличезні виступи та стрімкі кручі. Гранітні скелі високими мурами нависаютьнад Россю. В одному місці береги підходять дуже близько один від одного. Днорічки вкрите камінням і перетяте рядом кам’янистих бар’єрів, які утворюютьневеличкі пороги.
УСтеблеві по р. Рось споруджено гідроелектростанцію потужністю 2800 кВ. УСтеблеві в Рось впадають два струмки – Боровиця та Хоробра.
ВідСтеблева до Корсуня-Шевченківського Рось тече рівно і спокійно. Долина річкиподекуди має широкі тераси.
За2,5 км до Корсуня-Шевченківського в урочищі Лютовище Рось знову проходить крізьтовщу кристалічних порід. Ширина річкової долини досягає 200-300 м. Річка течетут у вузьких скелястих протоках. Гранітні скелі піднімаються над водою нависоту 6-8 м.
Кристалічніпороди простягаються вздовж течії річки аж до с. Деренковець. Звідси до с.Михайлівки (35 км) Рось тече серед низьких берегів, утворюючи на цій ділянціширокі озера і болота.
УРось поблизу с. Межиріча впадає Росава – ліва притока.
Відс. Драбівки до с. Межиріча Рось тече в Пн напрямку, а від Межиріча повертає уСх напрямку і впадає в Дніпро, недалеко від с. Хрещатика. Біля Дніпра у нижнійтечії р. Рось на протязі 21 км береги заболочені.
Врічку Рось впадають притоки праві – Росена, Молочна, Тарган, Поправка,Насташка, Хоробра; ліві – Самець, Сквирка, Роставиця, Кам’янка, Протока,Узинка, Горохватка і р. Росава. (схема 1 і 2)
Річки,які впадають на території Білоцерківщини в р. Рось
До такихрічок належать права притока – Поправка, 6 лівих – Сквирка, Роставиця,Кам’янка, Протока, Узинка (схема 1 і 2), а також Насташка.
РічкаСквирка бере початок від Кривошиїнців і тече в межах Придніпровської височини.Долина трапецієвидна, ширина до 2 км, глибина до 20 м. Заплава двостороння,пересічна, глибина 0,8-1 м, похил річки 16м/км. Живлення мішане. Льодостав зпочатку грудня, до середини березня.
РічкаРоставиця.
Берепочаток у Козятинському районі Вінницької області, Сквирському,Білоцерківському р-ні Київської області. Довжина 116 км, площа басейну 1465 км2.Долина трапецієвидна, ширина до 2,5 км, глибиною до 40 м. Заплава у верхнійчастині заболочена, нижче – осушена, пересічна ширина заплави 200 м. Річищезвивисте, на окремих ділянках розгалужене шириною до 20 м, глибиною до 2-2,5 м.Похил річки 1,3 м/км. Живлення мішане. Замерзає наприкінці листопада – напочатку грудня, скресає на початку березня. У нижній течії споруджено триводосховища.
РічкаПротока.
Берепочаток у Васильківському районі поблизу с. Мар’янівки. Протікає черезБілоцерківський район. Довжина 50 км, площа басейну 580 км2. Долинакоритоподібна, ширина до 2 км, глибина 20 м. Заплава – 100 м шириною. Річищезвивисте, глибиною 0,4-0,6 м, 10 м – у нижній течії. Похил річки 0,8 м/км.Живлення атмосферними опадами. Стік частково зарегульовано.
РічкаНасташка.
Бересвій початок за с. Чупира і протікає через такі села: Потіївка, Насташка,Троцьке і в с. Острів вливається в р. Рось. Довжина 25 км. Береги пологі.Ширина 8 м. В засушливий час рідко пересихає. В р. Насташку впадає струмокЖигалка.
РічкаУзинка.
Бересвій початок у Київській обл. і протікає через села: Василів, Янківку, Узин,Блощинці, Чепеліївку і вливається до р. Рось.
Вузенька,2 м, береги пологі. Має доплив невеличку річку Узьку, яка починається на поляхЯнківки і проходить через с. Антонів. Доплив дуже вузенький – 1 м.
НаБілоцерківщині є ще дрібні річечки-струмочки: струмочок Красна, Нурець, Чернен.
Правийберег вищий і вкритий лісом, а лівий низький, багатий сінокосами, лугами,болотами.
Розглядаючирічки Білоцерківщини можна сказати, що всі вони поміліли, замулились піском. Напроцес погіршення річок впливає багато факторів: зменшення лісів, засміченнякорит річок, водозабір для промислових підприємств.
Гідробіологічнийрежим і стан річкової флори та фауни
Досліджуванийбасейн за розвитком бактеріо- і фітопланктону, водної флори та фауни належитьдо бета-мезосапробних водойм, оскільки на всіх річках басейну у тій чи іншійстепені має вплив забруднення.
Наокремих ділянках річок, особливо нижче великих населених пунктів, інтенсивністьзабруднення буває значною, і вони належать до альфа- або навіть полісапробноїзони.
Відбіргідробіологічного матеріалу проводився на ставах у верхній, середній і нижнійчастині р. Рось. а також у Корсунь-Шевченківському водосховищі.
Характеризуючирозвиток фітопланктону р. Рось необхідно зауважити, що найбідніший фітопланктонвзимку. Складається він в основному діатомовими, зеленими, частково, синьо-зеленимиводоростями. У зимовому фітопланктоні виявлено 47 видів і форм водоростей, зних 23 діатомових. Навесні інтенсивність розвитку фітопланктону значно зростає,а у літній період знижується. Переважають зелені водорості, на деяких ділянкахвони складають до 80% від чисельності всього фітопланктону. Всього у літньомупланктоні відмічено 165 видів і різновидів водоростей.
Восновному фітопланктон складається з евгленових водоростей. Домінуючі комплексифітопланктону вказують на достатньо високий ступінь евтрофікації р. Рось інаявністю органічних забруднень.
Зоопланктонє одним з основних елементів угруповань водних тварин, які відіграють великуроль у формуванні якості води та кормової бази риб.
Зоопланктонр. Рось характеризується відносно бідним видовим складом і якісним розвитком.Для р. Рось характерним є великі швидкості течії від 0,3-0,5 до 2,5-3,0 м/с ізначна мутність. На зарегульованих ділянках річки кількість видів зоопланктонуменша, ніж на незарегльованих, однак рівень кількісного розвитку значно вище.Видовий склад і кількість зоопланктону збільшується від витоку (мінімальнезначення) до гирла.
Оцінюючив цілому санітарно-біологічний стан води р. Рось і основних притоків зазоопланктоном, необхідно відмітити, що індекс сапробності складає 1,6-1,9. Цевідповідає бета-мезаспробному стану, т. ч. водойма помірно забруднена.Кількість мезасапробних організмів є показником рівня забруднення води, своєюжиттєдіяльністю вона сприяють її очищенню. У сезонному аспекті необхідновідмітити зростання індексу сапробності восени і особливо взимку, що засвідчуєбільш високий рівень забруднення.
Іхтіофаунабасейна Росі, за останніми даними, представлена 35 видами риб, що належать 10родинам:
I Родина карпових
1 Лящ
2 Плотва
3 Густера
4 Синець
5 Краснопірка
6 Язь
7 Ялець
8 Головань
9 Керех
10 Подус
11 Лин
12 Уклійка
13 Карась звичайний
14 Карась срібний
15 Чехоня
16 Сазан
17 Товстолобик
18 Горчак
II Родина окуневих
19 Судак
20 Окунь
21 Йорж
22 Носар
III Родина в’юнових
23 Голець звичайний
24 Шиповка
25 В’юн
IV Родина сомових
26 Сом європейський
V Родина щукових
27 Щука
VI Родина тріскових
28 Налим
VII Родина оселедцевих
29 Тюлька
VIII Родина голкових
30 Морська голка
IX Родина бичкових
31 Бичок-кругляк
32 Бичок-піщаник
33 Бичок-пуцик
34 Бичок-пуголовочка
X Родина колюшкових
35 Тригольчата колюшка
Порівнянняскладу рибного населення Росі за результатами попередніх досліджень ісьогодення свідчать про те, що іхтіофауна річки значно змінилася. Наприклад,раніше повсюдно розповсюджені реофільні види (жерех, головань, підуст) востанні роки зазнають пригнічення, зумовлене значною зарегульованістю стоку, щоістотно змінило умови проживання цих риб. На сьогодні вони переважнозустрічаються у нижній частині річки. А такі види, як рибець й усач, ранішетипові для всієї річки, потрапили до розряду рідкісних і зникаючих видів.
Домінуєу Росі родина коропових риб – 18 видів, що складає понад половини сіх існуючихтут видів.
На гирловійділянці, найбільш багатій рибою, видовий склад у кількісному співвідношенніокремих видів характеризується наступними показниками: лящ – 4,5%; плотва –49%; густера – 16%; окунь – 12%; судак – 1,5%; щука – 9,4%; синець – 5%; язь –1,6%; інші – 8%.
Антропогеннінавантаження істотно змінили екологічні умови проживання риб у низов’ях р.Росі, що помітно вплинуло на структуру угруповання риб, як у якісному, так і укількісному відношенні.
Основноюпричиною того, що відбувається є зарегульованість стоку Дніпра, що потягло засобою інтенсивне переміщення багатьох видів риб понто-каспійського комплексууверх по каскаду. У гирлових ділянках притоків Дніпра багато з нихнатуралізувалися і досягли масового розвитку. У гирловій частині Росі широкорозповсюдилися деякі види бичків, триголкова колюшка, чорноморська ігла ітюлька, яка масово заходить сюди для нагулу.
Збагаченняіхтіофауни цієї ділянки відбувалося також за рахунок інтродукції представниківкитайського рівнинного фауністичного комплексу (білий амур, білий і строкатийтовстолобики), заселення яких у Кременчуцьке водосховище було розпочате у1969р.
Іхтіофаунар. Рось (район м. Біла Церква) поповнювалася рослиноїдними видами й раніше.Природна кормова база тут майже повністю забезпечує харчові потреби амурських акліматизаторів.Чисельність промислових видів риб у середній частині річки складає близько 35%,решта – припадає на частку малоцінних і масових видів риб. Промисел на ційділянці річки не проводиться, промислова рибопродуктивність низька іколивається від 10 до 17 кг/га. Очевидно має вплив нерегульований любительськийвилов, часто із застосуванням заборонених способів, а також підвищена евтрофікаціяі значний відбір води на господарські потреби. В останні роки у середній течіїрічки зареєстровано близько 22 видів риб.
Щебільше рибне населення на верхній ділянці річки. Тут спостерігаєтьсядомінування видів риб озерно-річкового комплексу (окунь, плотва, щука, рідше –лин, карась, лящ, густера, горчак) і у меншій мірі представлені реофільні види– язь, піскар, ялець, шиповка. На верхній ділянці річки виявлено 16 видів риб.
Такимчином, аналіз іхтіофауни р. Рось показує, що склад і структура угрупованьзалежать від належності до певної ділянки річки і різноманіття біотопів.
Антропогеннийвплив сприяє створенню нових видових угруповань риб. Для р, Росіспостерігається добре виражена закономірність, типова майже для всіх рівниннихрічок – видовий склад іхтіофауни і її кількісні показники зменшуються від гирладо витоку.
Санітарно-мікробіологічнийстан
Санітарно-мікробіологічнийконтроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниціоб’єму.
Привизначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій,у деяких випадках головний – чисельність бактеріопланктону, що характеризуєзагальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у воднійтовщі.
Визначеннясапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяєсудити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищеннярічки, про перетворення речовин.
Мікробіологічнідослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середнійчастині – у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періодуроку.
Кількістьбактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерелживлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населенихпунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містятьбактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. Начисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавнаптиця.
Заперіод досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т.біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл.Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.
Найвищачисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м.Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша – у літній час у гирловійобласті (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).
Провплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміноючисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церквачисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення доміста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можнаприпустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів пов’язана з надходженням урічку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.
Буввизначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що об’єм бактеріальноїклітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літнійперіод – 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхіднозазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква,особливо взимку і навесні, а також у верхів’ях річки навесні.
Водир. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишковоїпалички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис.кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у веснянийчас.
Чисельністькишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками вищеміста збільшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разів, восени в1,8 рази.
За бактеріальнимипоказниками воду р. Рось необхідно віднести до розряду «слабо забруднена», а вокремі періоди року і в окремих створах – до розряду «помірно забруднена».
Санітарно-бактеріологічнахарактеристика р. Рось (2007-2008)
Місце
відбору проб Період
Кількість
бактеріопланктону,
млн. кл/мл
Кількість
сапрофітних
бактерій,
тис. кл/мл
Колі-індекс,
тис. кл/мл
селище Косово,
верхів’я
зима
весна
літо
осінь
3,3+4,8
3,5+5,7
2,0+3,07
3,2+4,2
2,1+2,4
5,3+9,8
4,2+4,6
5,6+4,7
20+39
110+210
30+80
40+120
вище м. Біла
Церква,
середня течія
зима
весна
літо
осінь
2,3+3,4
3,5+3,9
2,3+3,2
2,8+3,7
5,3+6,8
4,7+6,3
3,3+4,4
3,8+5,3
18+22
26+34
14+19
16+22
нижче м. Біла
Церква,
середня течія
зима
весна
літо
осінь
3,2+5,9
4,2+7,9
2,5+3,6
4,0+6,3
83+126
32+44,8
8,9+12,4
11,3+21,4
43+60
260+520
18+32
26+46
селище Бушево,
середня течія
зима
весна
літо
осінь
2,8+3,6
3,9+4,8
2,6+3,9
2,8+4,6
15+23,0
13,6+18,0
4,6+5,6
5,0+7,2
37+41
140+180
30+59
40+63
селище
Межерич,
гирлова область
зима
весна
літо
осінь
2,8+3,2
3,6+4,2
2,2+2,6
2,7+3,0
3,9+4,8
4,6+8,2
3,0+4,2
3,4+4,0
13+36
15+60
27+42
30+48
Середнійекологічний індекс стану басейну дорівнює 2,3, т.т. екосистема басейнурозбалансована. Основне навантаження приймає на себе водне середовище (стави,водосховища). Екологічний індекс води у період зимової межені був високим ідорівнював 1,75. На інших фазах гідрологічного режиму якість води була у межахІ класу, але під час весняної повені мало місце підвищення БСК5, а під часлітньої межені і восени – перевищення за фосфатами. За оцінкою придатності водидля господарсько-побутових потреб лімітуючими критеріями виявилися: вмісторганічної речовини, іонів хрому і незначне бактеріальне забруднення.
Вцілому у більшості малих річок басейну р. Рось спостерігається забрудненнянафтопродуктами, сполуками нітрогену. Місцями відмічено перевищення ГДК заколі-індексом, ХСК, деякими важкими металами (купрум, цинк, нікель). Недотримується відповідний режим на територіях водоохоронних зон і прибережнихсмуг. Не виконуються вимоги щодо вирощування сільгоспкультур, внаслідок чого угідрографічну сітку змивається з полів органіка, мінеральні добрива,отрутохімікати, родючий шар ґрунту. Сільськогосподарське використання складає всередньому 71%, а лісистість всього 11%.
Значніоб’єми скидів стічних вод і змив з урбанізованих територій у поєднанні зі зменшеннямводності річок, а отже, і їх здатності до самоочищення, зумовлюють зниженняякості води малих річок басейну. Зменшення водності річок викликано як змінамина водозборі, так і значними відборами води на потреби господарства.