Основніфункції векселів в господарчій діяльності
Головніособливості векселя полягають у тому, що він є, по-перше, абстрактним борговимзобов'язанням. Тобто в текстів векселя немає будь-яких пояснень щодо появигрошового боргу; по-друге, йому властива беззастережність, обов'язковістьоплати у відповідності з тими положеннями, що містяться у векселі. Це означає,що фізичні та юридичні особи, видавши вексель, беруть на себе безумовнеабстрактне зобов'язання сплатити власнику (векселедержателю) вказану в ньомусуму у встановлений строк; по-третє, вексель виписується на порівняно короткийстрок, Формально він може виписуватись у межах одного року, але фактично церобиться переважно на 1—3 місяці; по-четверте, предметом вексельногозобов'язання можуть бути лише гроші, тобто суми коштів у формі національної чиіноземної валюти; по-п'яте, виникнувши на основі конкретної комерційної угоди(контракту, договору), вексель з часом відокремився від неї. Нині вінфункціонує як самостійний договір. Більше того, у його текст не можна вноситибудь-яких доповнень, що пов'язують виконання вексельного зобов'язання звідносинами за контрактом. Водночас законодавством допускається можливістьвведення до тексту посилання на номер банківської гарантії, акредитиву, які непозбавляють вексель юридичної сили, але суттєво полегшують процедурурозрахунків.
Порядок видачівекселів строго регламентований. Виписується вексель лише на спеціальномубланку, що виготовляється із спеціального паперу і має відповідний захист протифальшування (16 положень). Друкується він офсетним способом та високим друком.За текстом, графічними елементами та розміщенням реквізитів вексельні бланкивідповідають зразкам за номерами 1 і 2.
Вексельні бланкиможна заповнювати як звичайною авторучкою, так і на друкарській машинці абоіншим способом. Розмір даного бланка — 105х297 мм. Сума платежу за векселемобов'язково заповнюється цифрами і літерами. Вексель підписується керівником іголовним бухгалтером юридичної особи та скріплюється печаткою.
Постановою ВерховноїРади від 17.06.1992 р. «Про застосування векселів у господарському оборотіУкраїни» передбачено систему операцій і порядок придбання бланківвекселів. Їх можна придбати в комерційних банках, віднісши дані затрати дозагальногосподарських. Облік бланків векселів, як і інших видів цінних паперів,ведеться на балансовому рахунку 004 за відповідними прибутково-розрахунковимидокументами, а списання — одночасно із записом реалізації, як і будь-якого зрізновидів цінних паперів. Зберігаються вексельні бланки підприємства в касінарівні з грошовими коштами і в порядку, встановленому Правилами веденнякасових операцій у народному господарстві.
Основнимисуб'єктами вексельного кредиту і векселя як письмового боргового зобов'язання євекселедавець і векселе-держатель. Векселедавець — це особа, яка видалавексель, простий чи переказний. У переказному векселі ця особа називаєтьсятрасантом. Він цілковито відповідає за акцепт, тобто дає згоду сплатити вказанусуму і за сам платіж. Векселедавець не може скласти з себе цього обов'язку.Тому будь-яка умова, за якою векселедавець хотів би скласти з себевідповідальність за [ платіж, вважається недійсною. Особа, на якуподано позов на основі переказного векселя, не може протиставитивекселедержателю ніяких заперечень, зумовлених особистим ставленням ' довекселедавця чи попереднього векселедержателя.
Векселедержатель— особа, у якої знаходиться переказний вексель, власник векселя. Післязакінчення строку платежу він має право на отримання вказаної суми грошей.Векселедержатель, що записаний у даному векселі, називається першимвекселедержателем (ремітентом). При подальшому передаванні векселя законнимвекселедержателем є особа, яка гарантує своє право на безперервному рядііндосаментів, тобто перевідних записів на векселі. Векселедержатель має правона сам вексель і зобов'язаний віддати його тому, хто втратив право володінняданим векселем лише тоді, коли придбав його недобросовісно або ж, купуючивексель, зробив грубу помилку. Він має право і на отримання платежу від акцептанта,а також у порядку регресу від усіх інших відповідальних за даним векселем осіб.
Своєрідністьрегресу пов'язана з відмовою платника виконати вексельне зобов'язання. Тодівекселедержатель м право вимагати оплати векселя у порядку оборотної вимоги іінших відповідальних осіб, в т.ч. векселедавця, індосанті авалістїв, щосолідарне зобов'язані перед ним. Регресивний позі може пред'являтися до всіхцих осіб або ж до кожного зокрема. Але це можна зробити тільки у тому випадку,коли відмова в акцепті чи платежі була засвідчена актом протесту або іншимспособом, що передбачений вексельним законодавством.
Правильнимвекселедержателем є: по-перше, особа на ім'я якої виписано вексель; по-друге,особа на ім'я якої зроблений останній надпис на векселі; по-третє, будь-хто звласників векселі якщо останнім надписом на векселі є бланковий індосамент.
Важливістьвекселя, його місце у ринковій економі визначається його функціями. Основноюфункцією вексельне обігу є оформлення короткострокового кредиту. Дана функція дієтоді, коли постачальник продукції зацікавлений у її реалізації покупцю, але тойна час укладання угоди не володіє належно сумою коштів. Тоді постачальник урахунок майбутнього платежу за свою продукцію бере з покупця вексель, тобтоборгове зобов'язання, сума якого з урахуванням строку платежу процентів закредит, як правило, перевищує величину сумитоварної угоди.
По-друге, вексельздатний виконувати функцію платежу. Як платіжний засіб, він дозволяє отриматигроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж закласти в заставукомерційному банку. Купівля банками векселів носить назв обліку векселів абодисконту.
Банки ж, купившивекселі, до настання строку оплаті утримують їх у себе, стягуючи при цьомупевну суму, що називається обліковим процентом, тобто купують векселі скидкоюабо з дисконтом. У даному випадку банк перебирає всебе функціюкредитора, а при настанні строку оплати стяг борг з векселедавця.
Прискореннярозрахунків і грошового обігу, звичайно, головними функціями векселя. Але нетільки вони зберігають свою силу з часів виникнення вексельного обігу і донині.До ні додалися інші. Насамперед, вексель здійснює функції контролю завиконанням зобов'язань між суб'єктами господарського життя, скорочення грошовоїі кредитної маси в обігу, а отже, і стримування темпів інфляції. Зокрема,антиінфляційну спрямованість вексельного обігу можна зобразити так:
/>
Т — рівеньвиробництва товарної маси;
Ц — ціни натовари, що пребувають в обігу;
Г — грошова маса;
V — швидкістьобертання грошової одиниці.
Як видно знаведеної рівноваги, прискорення швидкості обертання грошей діє як величина, щообмежує зростання цін, тобто вексельний обіг активно сприяє оздоровленнюекономічного середовища. Україна, впроваджуючи вексельний обіг, здатна можна:отримати один із сильно діючих антикризових фінансових важелів, що допомагатимев комплексі з іншими антикризовими механізмами швидко подолати розбурхануінфляцію. Досвід країн і розвиненою ринковою економікою підтверджує такийпрогноз.
Отже, звичайнийвексель є знаряддям комерційного кредиту здатний здійснювати надзвичайноважливі функції. В сучасних умовах на фондовому ринку України обертаються лишетоварні векселі. Вони можуть виписуватися будь-якими суб'єктами підприємницькоїдіяльності для оформлення торгових угод, можуть бути короткостроковими, з двомаі більше підписами, можуть прийматися банками до обліку або у заставу якзабезпечення наданих клієнтам позичок. Особливо це важливо в умовах так званоїлібералізації цін, коли монопольне ціноутворення на сировину, матеріали йенергоносії зробило продукцію переважної більшості підприємствнеконкурентоздатною й зумовило втрату оборотних коштів. Застосуваннявітчизняними товаровиробниками комерційних векселів здатне усунутизаборгованість підприємств і надати простір для розвитку продуктивних сил. Аджекомерційний вексель найкраще виконує роль оперативного і досить мобільногоплатіжно-розрахункового засобу. За його допомогою товаровиробники можутьперерозподіляти значні фінансові кошти у виробництві, обігу та споживанні беззастосування прямої грошової готівки чи банківського кредитування. Розвитоктоварно-грошових відносин зумовив появу й інших форм векселів. Зокрема,поширення комерційних векселі надаваних приватними і юридичними особами впроцесі господарської діяльності, послужило для банків важлива поштовхом дляпочатку виписування своїх власних векселів, щ набули назви «банкноти»або «банківського кредитного квитка] З часом виникла форма фінансовоговекселя, за яким не стоїть конкретна товарна угода і який лише оформляєміжбанківські боргові відносини. Фінансові векселі виписуються лише банками. Взалежності від строків утримання, вони здатні приносити їхнім власникам певнийпроцентний доход. Прагнучи диверсифікувати джерела своїх доходів і розширитиперелік надаваних послуг, комерційні банки в ринкових умовах здійснюють їхнюемісію. До цього ж прагнуть і українські банки. Вже ряд комерційна банків, утім числі й Дніпропетровський „Приватбанк“, заявили про своє бажаннявзяти участь у емісії та підтриманні обігу таких векселів. Але цьомунамагаються протистояти деякі обласні управління НБУ, наприклад, у м. Донецьку,що надіслали місцевий комерційним банкам лист, у якому заперечують їхнє правона емісію власних векселів, що не передбачає обмеження подібний дій. Таке своєріднетлумачення вексельного законодавства, є не лише свідченням недосконалостіукраїнського законодавства, сі й грубим запереченням міжнародногозаконодавства, яке визнаноУкраїною як членом Світової торговельноїорганізації.
Особливою формоювекселя є також казначейські векселі — цінні папери, що перебувають в обігу відімені юридичних осіб, щоб забезпечити їм короткострокове чисередньострокове фінансування. Казначейські векселі, щовиписуютьсяна пред'явника, переважно фіксують зобов'язанняуряду і продаютьсявід його імені банкам, іншим кредитних.
установам ікорпораціям з метою отримання готівки для покриття поточного бюджетногодефіциту. Під заставу комерційних векселів комерційні банки можуть отриматикредит у Національному банку (операція переобліку векселів).
В умовах сучасноїринкової економіки векселі стали:
а) об'єктомкупівлі-продажу;
б) формоюінвестування капіталу на короткий строк з метою отримання доходу, тобтоперетворилися в особливий вид цінних паперів у повному фінансовому розумінніцього терміна.
Отже, вексель єодночасно і строковим письмовим борговим зобов'язанням векселедавця передвекселедержателем, і цінним папером, роль якого в нормалізації економічноїситуації в Україні невпинно зростає. Закон „Про цінні папери і фондовубіржу“ дає таке визначення: „Вексель — цінний папір, який засвідчуєбезумовне грошове зобов'язання боржника сплатити після настання строкувизначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)“.
Як особливийрізновид цінних паперів векселі стали формою застави (забезпечення) приотриманні банківської позички. Якщо ж векселедавцем є банк, який користуєтьсядостатньою довірою, то його вексель усі охоче беруть як гроші. В цьому сутьбанкноти.
У сучасних умовахбанківський квиток (банкнота), як управило, є борговим зобов'язанням на значнусуму, яке виписується уповноваженим національним (центральним) банком, щозобов'язується сплатити вказану суму в справжніх грошах у будь-який час. Саме вцьому полягає головна відмінність банкнот від паперових грошей. На відміну від банкнотпаперові гроші випускає держава, силою закону зобов'язуючи своїх громадян(Приймати ці гроші. Банкноти приймаються й тому, що їхні власники упевнені, щоу будь-який час зможуть обміняти їх на справжні гроші. З середини XIX ст.держава обмежила право випуску банкнот лише одним банком, що називаєтьсяемісійним, а значні прибутки від емісії перейшли до державної казни. Таке правов Україні належить лише Національному банку України.
Однак, коли вперіоди воєн та інфляції державам додатково потрібно багато коштів на покриттявитрат, то вони покривають їх друкуванням надлишкової маси банкнот. Внаслідокцього банкноти стали швидко знецінюватися. Нині банкноти значною міроюперетворилися в один з різновидів паперових грошей.
МісцеНБУ в регулюванні обороту векселів.
Вексельний оборот— історична категорія. Він виник на основі певного рівня розвитку ринковихвідносин. У процес вдосконалення він набув форми своєрідного способурозрахунків на умовах відстрочки платежів. Економічна суть вексельного обороту полягає:а) в наданні більшої гнучкості грошовому оборотові; б) у прискореннірозрахунків за товари і послуги; в) розширенні можливостей кредитування; г) устворенні однієї з організаційних форм комерційного кредиту.
У вексельномуобороті виключно важливу роль відіграють комерційні банки та їхні вексельніоперації. В умовах загальної недовіри до державних цінних паперів намір НБУпожвавити ринок банківських векселів здатний не лише піднести значення і рольбанківської системи, а й зробити її авторитетним гарантом банківських векселівяк різновиду цінних паперів. Саме комерційні банки спроможні дати вирішальнийпоштовх для започаткування вексельного обороту.
Як і передбаченоЖеневською вексельною конвенцією № 358 1930 року та згідно з українськиминормативними актами комерційні банки мають право:
а) емітувативекселі;
б) виступативекселедавцями простого векселя;
в) акцептантамипереказного векселя;
г) виступатиодночасно векселедавцями і акцептантами переказного векселя;
д) векселедавцямипереказного векселя, який заперечує можливість його пред'явлення дляакцепту; І
е) векселедавцяминеакцептованого переказного векселя. До цього слід додати й можливість включативласні векселі комерційних банків у загальний розрахунок суми обов'язковихрезервів, що підлягають депонуванню у Національному банку України. Перевагоютакого резервування є те, що обов'язкові відрахування до резервних фондівпоміщаються на безпроцентних! рахунках НБУ, отже, не приносити доходукомерційним банкам, а вексель є високоліквідним активом, який формує частинуобов'язкових резервів і водночас приносить дисконтний доход
Враховуючи високуприбутковість вексельних операцій, почали приймати до оплати.векселі у банках»Ажіо", «Легбанку» Широкий спектр операцій з векселяминадав у 1995 р. вексельний центр «Приватбанку». Його річний обсягтаких операцій уже сягнув понад 2,8 трлн.крб. Розроблено і втілюється упрактику роект взаємодії цих банків з трьома російськими банками-емітентамивекселів. Це означає, що коли українське підприємство вставило свої товариросійській фірмі, яка тимчасово не може вчасно оплатити поставку, то воназвертається до свого банку з проханням виписати вексель, який і передаєтьсяукраїнському постачальникові. Він, у свою чергу, щоб отримати гроші до строку погашеннявекселя, звертається, приміром, до «Легбанку», який його оцінює,перечисляє відповідну суму на рахунок клієнта. Отримуючи прибуток з дисконтнихоперацій та стягуючи за це комісійну винагороду у межах 0,2 — 0,5 %, він сам унаступний період пред'являє вексель до оплати російському емітентові.Векселедержатель внаслідок такої операції уникає експедиційних витрат, долаєзаконодавчі перешкоди, що не дозволяють отримати сплату через інші російськібанки, а також скорочує власні видаткові виплати.
Потрібно належнооцінити й проект організації розрахунків за експортними операціями за допомогоювикористання казначейських зобов'язань Російської федерації, що піднесевексельні відносини на більш високий — макроекономічний рівень і суттєвозменшить масштаби неплатежів. У свою чергу, українська сторона можезапропонувати свої казначейські зобов'язання для реалізації в Росії, аукраїнські банки — розгорнути активні операції на російському фінансовомуринку, Два недоцільністю вже знято жорсткі обмеження на діяльність іноземнихбанків.
Операції звекселями в Україні здійснюються згідно з вимогами «Порядку проведеннябанками операцій з векселями», затвердженого Правлінням Національногобанку України 25.02.1994 р.
Комерційні банкиза наявності власних кредитних ресурсів кредитоспроможності векселедавця можутьнадавати кредит об'єктам господарської діяльності під заставу векселів і їхдисконт. А установи НБУ можуть перераховувати обліковані комерційними банкамивекселі і надавати їм ломбардний кредит. Ломбардний кредит — короткостроковапозика під заставу векселів, за умовами якої право власника зберігається заборжником. Лише за умови непогашення кредитної суми вона уходить до кредитора,тобто до комерційного банку. Виняток становлять векселі, заповнені на користькомерційних банків, якими оформлена прострочена заборгованість та проценти зпростроченими банківськими позичками.
Комерційні банкиУкраїни згідно з чинним законодавство здійснюють такі операції з векселями:
а) прийняттявекселів на інкасо для отримання в строк оплати;
б) обліквекселів;
в) наданняпозичок під вексельне забезпечення (застав векселів).