Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
УДК 336.15

УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХРИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.04.07 — фінанси, грошовий обіг ікредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидатаекономічних наук
КОЛОДІЙ СЕРГІЙЮРІЙОВИЧ
Суми — 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Таврійському національномууніверситеті ім. В.І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України, м. Сімферополь.
Науковий керівник — кандидат технічних наук,доцент Єрмоленко Генадій Григорович, Таврійський національнийуніверситет, завідувач кафедри фінансів та кредиту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук,професор Єрмошенко Микола Миколайович, Національна академія управління,проректор з наукової роботи, Заслужений діяч науки і техніки України;
кандидат економічних наук, доцент СкрипникЮрій Володимирович, Сумський національний аграрний університет, доценткафедри фінансів
Провідна установа — Харківський національнийуніверситет, кафедра фінансів. Міністерство освіти і науки України, м. Харків
Захист дисертації відбудеться "_"
засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.081.07в Українській академії банківської справи за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська,57, зала засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеціУкраїнської академії банківської справи за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська,57
Автореферат розісланий “__" ___________2008р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ФИО
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової трансформації економіки України нормалізаціюбюджетного процесу, підтримку економічного зростання, ліквідацію диспропорційрегіонального розвитку повинна забезпечувати удосконалена система міжбюджетнихвідносин.
Сучасний стан економіки Українихарактеризується поступовим збільшенням диференціації рівнів економічного тасоціального розвитку регіонів, і найближчим часом ця тенденція, скоріше за все,збережеться. Як наслідок цього постійно збільшується розрив у розмірахподаткових і неподаткових бюджетних доходів, що збираються у регіонах. Перспективирегіонального розвитку багато у чому залежать від того, наскільки ефективнофункціонуватиме система міжбюджетних відносин.
Реформування бюджетних відносин в Україніпросувається вперед темпами значно повільнішими, ніж реформування усієїекономіки в цілому, і це в найближчому майбутньому може стати серйозноюперешкодою для започаткованого економічного зростання. У зв'язку з цим проблемиудосконалення системи міжбюджетних відносин у нашій країні вимагають свогонегайного вирішення.
Актуальність і важливість теми дослідженнязасвідчені в останніх урядових документах і законодавчих актах, зокрема у 4розділі Бюджетного Кодексу України, у Постанові ВРУ «Про основні напрямкибюджетної політики на 2008 рік (Бюджетна резолюція)».
Усе викладене вище свідчить про актуальністьтеми дисертації.
Значний внесок у розробку теорії бюджетногофедералізму та міжбюджетних відносин зробили такі іноземні вчені, як X. Давуді,А. Льюіс, А. Мартін, Р. Масгрейв, У. Оутс, Д. Рубінфельд, П. Самуельсон, Дж. Стігліц,Ч. Тібу, А. де Токевілль, А. Шах та інші.
Серед сучасних російських економістів, щозаймаються вивченням теоретичних засад бюджетного федералізму та практичнихпроблем побудови ефективної моделі міжбюджетних відносин у РФ, варто назвати О.Богачеву, А. Ігудіна, А. Лаврова, В. Лексіна, М. Мінченко, О. Пчелінцева, І. Підпорину,Т. Позднякову, А. Швецова, В. Христенко, С. Хурсевича та інших.
Питання організації бюджетного процесу вУкраїні, і зокрема міжбюджетних відносин, знайшли своє відображення у роботахсучасних вітчизняних економістів С. Аптекаря, Л. Буряка, О. Василика, А. Єпіфанова,О. Кириленко, В. Кравченко, М. Кульчицького, І. Луніної, С. Науменкової, А. Поддерюгіна,І. Сало, С. Слухая, С. Юрія та інших.
Віддаючи належне наробіткам вітчизнянихвчених-економістів у теоретичних і практичних питаннях організації міжбюджетнихвідносин, варто відзначити, що у багатьох роботах як висновки і рекомендаціїпропонується здійснення певних заходів без зазначення конкретних механізмів їхреалізації. Також, аналізуючи міжбюджетні відносини, більшість авторівобмежується відтворенням статистичної інформації з даного конкретного регіонуза кілька років. Таким чином, у вітчизняній економічній науці відсутня ціліснахарактеристика становлення та розвитку системи міжбюджетних відносин.
Недостатня розробка механізмів вирішенняпроблем, їх актуальність, теоретична й практична значимість визначили вибіртеми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами,планами, темами. Наумові результати, теоретичні положення й висновкидослідження були використані при виконанні науково-дослідних тем: «Обгрунтуванняконцепції стійкості розвитку Криму» (номер державної реєстрації019811005890), «Розвиток фінансових інститутів та фінансуванняінвестиційної діяльності» (номер державної реєстрації 0101 У005980).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне і практичне обгрунтуванняактуальних проблем організації міжбюджетних відносин, аналіз становлення йрозвитку української системи міжбюджетних відносин і розробка заходів щодо їївдосконалення.
Відповідно до поставленої мети були визначеній вирішені наступні задачі:
• дослідити теоретичні основи організаціїміжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки;
• дослідити характер залежності міждецентралізацією бюджетної системи та економічним зростанням;
• виявити і дослідити основні етапистановлення та розвитку системи міжбюджетних відносин України;
• проаналізувати механізми організаціїміжбюджетних відносин, представлені у Бюджетному Кодексі України;
• розробити схему розмежування основнихподатків з метою стимулювання регіонального розвитку;
• розробити удосконалену методику здійсненняфінансового вирівнювання;
• проаналізувати вплив змін податковогозаконодавства на структуру міжбюджетних відносин.
Об'єктом дослідження є бюджетний процес вУкраїні в умовах ринкової трансформації економіки.
Предметом дослідження є розмежування основних податків між державним бюджетом та місцевимибюджетами, механізми фінансового вирівнювання.
Методи дослідження. При виконанні дослідження, у залежності від конкретних цілей і задач,були використані методи економічного аналізу і вивчення економічних процесів: діалектичний,методи аналізу і синтезу, порівняння, групування, системно-структурногоаналізу, методи математичної статистики, багатофакторного аналізу,економіко-математичного моделювання
При дослідженні становлення та розвиткуукраїнської системи міжбюджетних відносин використовувалися методи математичноїстатистики, економіко-математичні методи, аналітичний інструментарій теоріїпортфельного управління. Розробка моделі фінансового вирівнювання тарекомендацій щодо удосконалення організації міжбюджетних відносин здійснена наоснові використання методів економіко-математичного моделювання.
Наукова новизна отриманих результатівполягає в наступному:
• на основі узагальнення зарубіжного йвітчизняного досвіду визначено основні принципи організації системиміжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки, досліджено взаємозв'язокміж бюджетною децентралізацією та економічним зростанням;
• з метою подальшого вдосконалення системиміжбюджетних відносин виявлено основні закономірності у розмежуванні основнихподатків та здійсненні фінансового вирівнювання у 1992-2006 рр.;
• розроблено та впроваджено коефіцієнт "інтегральнінорми відрахування" з метою поглибленого вивчення функціонування системиміжбюджетних відносин і уточнення економічних понять «бюджетні донори»і «бюджетні реципієнти»;
• з метою виявлення основних недоліків урозмежуванні основних податків між державним бюджетом і місцевими бюджетами таїхнім подальшим усуненням вперше при аналізі міжбюджетних відносин використаноаналітичний апарат теорії портфельного управління;
• формули розрахунку міжбюджетних трансфертів,виявлено недоліки та запропоновано напрями подальшого удосконалення механізмівфінансового вирівнювання;
• запропоновано нову схему розмежуванняосновних податків між державним бюджетом і місцевими бюджетами, привикористанні якої регіони одержать сильну фінансову базу для проведеннясамостійної бюджетної політики;
• обгрунтовано та розроблено модельфінансового вирівнювання, що одночасно відповідає критеріям економічноїсправедливості й вирівнювання та здатна ефективно перерозподіляти бюджетні кошти,навіть в умовах значної міжрегіональної диференціації бюджетних доходів.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження визначається обгрунтованими пропозиціями зрозробки та впровадження нових підходів до організації міжбюджетних відносин.
Практична реалізація пропозицій і рекомендаційщодо вдосконалення організації міжбюджетних відносин дозволить створитиефективну систему взаємин між державним бюджетом і місцевими бюджетами тасприятиме подальшому регіональному й національному економічному зростанню.
Запропоновані в дисертаційному дослідженнісхема розмежування основних податків і модель фінансового вирівнювання можутьбути використані при внесенні змін до Бюджетного Кодексу України, Постанови КМУ«Про затвердження формули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів міждержавним бюджетом і місцевими бюджетами».
Розроблені практичні рекомендації можуть бутивикористані органами місцевого й державного управління, у тому числі бюджетнимкомітетом при Верховній Раці АРК, Міністерством фінансів АРК, при створеннівідповідних механізмів управління бюджетними потоками регіону.
Аналітичний інструментарій, застосований при дослідженніпрактики розмежування основних податків, може бути використаний приретроспективному аналізі бюджетного процесу й інших макроекономічних явищ.
Крім цього, узагальнення, теоретичні висновкиі практичні рекомендації, надані у дисертації, використовуються при викладаннінавчальних дисциплін «Фінанси», «Бюджетний менеджмент», накурсах підвищення кваліфікації державних службовців і керівників державнихпідприємств, організацій і установ.
Особистий внесок здобувача полягає в наступному: наукові результати, що виносяться на захист,отримані автором самостійно і знайшли відображення в роботах, більшість з якихопубліковано без співавторів. У роботі [1] автором досліджена динамікареспубліканського бюджету АРК, наведена узагальнена структура доходів і витратбюджету, розраховані коефіцієнти кореляції між загальними надходженнями доходівта витрат і їх структурними складовими. Загальний обсяг роботи — 0,3 д. а., зяких особисто ангору належить 0,15 д. а.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження будиоприлюднені та отримали схвальну оцінку на конференціях і семінарах. Серед нихМіжнародна науково-практична конференція «Фінанси України» (Дніпропетровськ,2000, 2006); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми іперспективи розвитку банківської системи України» (Суми, 2006); Науково-практичнаконференція «Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми і перспективиреформування)» (Ірпінь, 2006); Всеукраїнська науково-практична конференція«Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (Алушта,2007); Кримська регіональна науково-практична конференція (Севастополь, 2005); Міжвузівськанауково-практична конференція «Сучасні аспекти фінансового управлінняекономічними процесами» (Севастополь, 2006); Відкрита науково-практичнаконференція молодих вчених (Сімферополь, 2000).
Крім того, результати дослідження доповідалисяавтором на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійськогонаціонального університету ім. В.І. Вернадського.
Наукові публікації. Результати досліджень знайшли своє відображення в 12 наукових працях,10 з яких опубліковано у фахових виданнях обсягом 4,15 д. а., з них особистоавтору належить 4 д. а.
Структура і зміст роботи. Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаноїлітератури і додатків.
Повний обсяг роботи — 187 сторінок, у т. ч. на26 сторінках розміщені 23 таблиці і 22 ілюстрації, 3 додатки і списоквикористаних джерел з 196 найменувань.
 ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У першому розділідисертації «Теоретичні основи організації міжбюджетних відносин» висвітленорізні точки зору на поняття сутності міжбюджетних відносин, визначено основніпринципи їх організації, досліджено взаємозв'язок між ступенем децентралізаціїбюджетної системи та економічним зростанням.
Дослідивши роль міжбюджетних відносин усучасному економічному розвитку держави, можна стверджувати, що у загальномувигляді вони являють собою:
розподіл витрат між державним і місцевимбюджетами, що припускає поділ і правове закріплення повноважень івідповідальності;
обгрунтування та розподіл бюджетних доходів,адекватних закріпленим за кожним рівнем бюджетної системи витратам;
форми підтримки регіонів, втілені вперерозподілі бюджетних коштів за допомогою здійснення міжбюджетних трансфертів.
При організації міжбюджетних відносиннеобхідно одночасно дотримуватися принципів економічної справедливості,вирівнювання, рівності прав усіх регіонів.
У дисертації зазначено, що на сторінкахпровідних українських економічних видань постійно ведеться неявна та ретельнозавуальована суперечка між економістами, що досліджують проблему міжбюджетнихвідносин. Автори намагаються лобіювати інтереси своїх регіонів. Так,представники регіонів-реципієнтів наполягають на дотриманні принципувирівнювання в структурі міжбюджетних відносин та доводять економічнуефективність таких заходів; представники регіонів-донорів пропонуютьрекомендації, в основі яких лежить принцип економічної справедливості.
На наш погляд, ефективну політику бюджетноговирівнювання не варто проводити, спираючись лише на один зі згаданих вищепринципів, а необхідно знайти їхнє оптимальне сполучення, враховуючисьогоденний економіко-суспільний стан України. Держава завжди стояла й будестояти перед дилемою, що характерна не тільки для бюджетної, але і длязагальноекономічної політики, — лібералізм чи вирівнювання. І в оптимальномувирішені даної дилеми й полягають розподільна та соціальна функції держави.
Застосування принципів бюджетного федералізмупри побудові системи міжбюджетних відносин в Україні здатне підвищити її ефективність.Більш того, такий досвід уже є: горизонтальне та вертикальне бюджетневирівнювання є однією з центральних проблем бюджетного федералізму.
Останнім часом багато країн у процесіорганізації міжбюджетних відносин використовують принципи бюджетного федералізму,що припускають єдність загальнодержавних інтересів та інтересів населення,високу самостійність і активність регіонів у галузі бюджетної політики всполученніз високим ступенем відповідальності органів місцевогосамоврядування, одночасне дотримування принципів централізму та децентралізму.
Крім того, бюджетний федералізм безпосередньопов'язаний з поняттям бюджетної децентралізації, що є однією з основних йогоскладових. А політика бюджетної децентралізації в останні десятиліттяхарактерна для багатьох країн, чи то федеративних, чи унітарних, чиіндустріальне розвинених, чи таких, що розвиваються, бідних чи багатих.
Основною метою політики бюджетноїдецентралізації є зміна співвідношення ступеня впливу центральних і місцевихорганів державної влади на макроекономічну ситуацію в країні. Довгий час вабсолютній більшості країн фактично існувала монополія центрального уряду навиробництво суспільних благ. І порівняння ступеня фіскальної децентралізації увисокорозвинених країнах, серед яких присутні як унітарні, так і федеративнідержави, із країнами з низьким рівнем розвитку приводить економістів до думки,що децентралізація й економічне зростання є високо корельованими категоріями,причому їхній взаємозв'язок повинен характеризуватися позитивним коефіцієнтом. Деякіз економістів навіть беруть на себе сміливість стверджувати, що фіскальнадецентралізація є одним із головних супутників на шляху до самопідтримуючогоекономічного зростання.
Децентралізація доходів і витрат державногобюджету здається правильним кроком на шляху до підвищення ефективностідержавного сектора, скорочення бюджетного дефіциту та до економічного зростання.Основою для даної аргументації є той факт, що органи місцевого самоврядуваннямають більш повну інформацію про локальні переваги й недоліки, і таким чином,здатні виробляти й розподіляти суспільні блага з більшою економічноюефективністю, що, у кінцевому рахунку, приведе до регіонального і, як наслідок,національного економічного зростання.
На наш погляд, взаємозв'язок між ступенембюджетної децентралізації та економічним зростанням настільки складний, щооднозначно дати відповідь на питання, що з них первинне, а що вторинне, що єпричиною, а що наслідком, — на сучасному етапі розвитку економічної наукинеможливо. Однак виявити ступінь їхнього взаємозв'язку допоможе застосуванняеконометричних моделей, у які, крім суто економічних, повинні бути включеніпоказники соціального та політичного розвитку держави.
Проводячи політику фіскальної децентралізаціїабо централізації, варто брати до уваги численні фактори економічного розвитку,серед яких не останню роль повинні зіграти особливості державної політичноїсистеми й історично сформованих взаємин між її різними ланками. Потенціалбюджетної децентралізації з метою поліпшення економічного й політичного станудержави багато в чому залежить від специфіки її розвитку та багатьохекономічних, соціальних і політичних факторів.
У другому розділі«Ретроспективний аналіз організації міжбюджетних відносин в Україні» дослідженогенезис вітчизняної системи міжбюджетних відносин, її основні структурніскладові, організація взаємин між державним бюджетом та місцевими бюджетами у1992-2007 рр.
Протягом 10 років існування України яксамостійної держави практично щороку застосовувалася різна схема міжбюджетнихвідносин. Спроби переходу до збалансованої й стабільної системи, здійснені в1994 і 2003-2004 рр., поєднувалися із застосуванням у 1992-1993 і 1995-2002 рр.схем, що характеризувалися високим ступенем міжрегіональної диференціації,відсутністю чітких механізмів розподілу і «непрозорістю» міжбюджетнихвідносин.
Проведене дослідження дозволило виділити дваосновних етапи становлення та розвитку вітчизняної системи міжбюджетнихвідносин у 1992-2006 рр. На першому етапі (1992-2002 рр) ще чітко виявляютьсяриси радянської бюджетної системи: податки надходять до кожного регіону врізних пропорціях; високий ступінь міжрегіональної диференціації; великакількість застосовуваних ставок; у системі міжбюджетних трансфертів берутьучасть лише кілька регіонів та обсяги використання даного механізму незначні. Особливотака ситуація характерна для 1992-1993 рр. У 1994 р. була зроблена перша спробастрогої організації міжбюджетних відносин, однак у наступні два роки відбулосяповернення до старих механізмів, хоча й у трохи зміненому варіанті.
На другому етапі (2003-2006 рр.) виявляєтьсятенденція розмежування податків та їх повного закріплення за конкретним рівнембюджетної системи. Так, податок на додану вартість (ПДВ) повністю зараховуєтьсяв державний бюджет; податок на прибуток підприємств (ППП) або цілкомзалишається в розпорядженні регіонів (2003-2004 рр), або цілком надходить додержавного бюджету (2005-2006 рр.); акцизний збір (АКЦ) або цілком надходить доцентру, або поділяється в пропорції «50/50»; прибутковий податок ізгромадян (ППГ), здебільшого, повністю залишається у розпорядженні регіонів. Такождля цього періоду характерні: відсутність міжрегіональної варіації нормвідрахувань, суттєва роль міжбюджетних трансфертів, значне посилення центру вякості розпорядника бюджетних коштів.
У результаті проведеного в дисертаційнійроботі аналізу було зроблено висновок про те, що головними механізмамиміжбюджетних відносин у 1992-2006 рр були основні загальнодержавні податки (ОЗП),до яких відносяться ПДВ, ППП, ППГ та АКЦ, і міжбюджетні трансферти. Часткакожного податку в структурі надходжень від ОЗП до консолідованого бюджетуУкраїни залишалася протягом багатьох років практично незмінною (таблиця 1).
 
Таблиця 1
Структуранадходження основних загальнодержавних податків до консолідованого бюджетуУкраїни у 2003-20Показники 2003 2004 2005 2000 ППГ 18 20 21 21 ППП 31 32 30 32 ПДВ 44 41 40 39 АКЦ 7 7 9 8 Усього 100 100 100 100
Запропоновано ввести зведений коефіцієнт"інтегральні норми відрахувань" (ІНВ), що відображає в динаміцічастку відрахувань до місцевих бюджетів від основних регульованих податків:
Д/в=0,2 огялг+ОЗ а«лл+0,4-ая„+0,1 в, вд,де (1)
вяіп-. „ляя, вяд“, о (да ( — нормивідрахувань від відповідних податків. Наведено класифікацію регіонів узалежності від практики закріплення за їхніми
бюджетами основних загальнодержавних податків.
Для того щоб визначити, за бюджетами якихрегіонів закріплювалася більша частка основних загальнодержавних податків, а заякими менша, здійснено наступні кроки:
1) розраховано середнє міжрегіональне значенняінтегральних
2) введено функцію Р (і), що визначає, чиодержує регіон більше податкових надходжень, чим, у середньому, інші регіони:
3) досліджено довгострокові тенденції Р (і),у зв'язку зчим введена функція Статус (0;
Якщо регіон протягом 10 років існуванняукраїнської системи міжбюджетних відносин практично завжди одержував більшучастку надходжень основних податків, ніж інші, то він бюджетний реципієнт (Р). Аналогічно,якщо регіон протягом даного періоду постійно одержував менше податків, то йоговизначено як донора (Д). Якщо регіон не є ні донором, ні реципієнтом, то йогоназвано медіанним (М). Здійснені розрахунки показали, що в Україні 14 регіонівє реципієнтами, 8 — донорами і 5 — медіанними.
Негативним моментом функціонування вітчизняноїсистеми міжбюджетних відносин є зміни норм відрахувань від одного чи декількохподатків у бюджет кожного конкретного регіону, що спостерігалися з року в рікпротягом усього періоду. Отже, значно відхилялися і регіональні значенняінтегральних норм відрахувань — основи доходів місцевих бюджетів. Як прикладрозглянемо показники інтегральних норм відрахувань для Житомирської області: 1993р.- 80%; 1994 р. — 35%, 1995 р. — 67%; 2002 р. — 82%; 2005 р. — 55%; 2000,2006 рр. — 20%.
Природно, що така сильна диференціаціяосновних податкових надходжень до місцевих бюджетів у часі не могла непозначитися на ефективності регіонального бюджетного планування та керування. Однак,як і у випадку міжрегіонального розподілу, ге для всіх регіонів ступіньдиференціації інтегральних норм відрахувань у часі був однаковим, тобто длякожного регіону ступінь ризику (невизначеності) відрахування до його бюджетупевної частки від основних податків істотно відрізнявся від інших. Таким чином,для кожного регіону застосовувалася своя політика закріплення за його бюджетомпевної частки від основних податків.
Сукупність цих різних політик була розглянутаяк множина активів, що характеризуються певними показниками прибутковості таризику, а далі було проаналізовано інтегральні норми відрахувань по кожномурегіону у термінах теорії портфельного управління. Розраховані показники ризикута прибутковості інтегральних норм відрахувань за 27 регіонами України формуютьдопустиму множину.
Результати зроблених розрахунків наведено утаблиці (таблиця 2). До ефективної множини в основному ввійшли регіони, щохарактеризуються нами як „реципієнти“. „Донори“ ж, завинятком м. Київ та Одеської області, не були сюди включені. Також відзначимо,що „реципієнтами“, які не ввійшли до ефективної множини, є АР Крим, м.Севастополь, Волинська та Київська області.
Таблиця 2 Статус регіону та ефективнамножинаРегіони Усього Ефективна множина Так Ні Донори 8 2 6 Медіанні 5 2 3 Реципієнти 14 10 4
Усього
27
14
13
Чисельні проблеми, пов'язані з організацією тафункціонуванням системи фінансових взаємин між різними ланками бюджетноїсистеми нашої держави, можна охарактеризувати наступними тезами:
відсутнє чітке розмежування видатковихповноважень між державним і місцевим бюджетами;
відсутнє чітке розмежування доходних бюджетнихджерел, апофеозомчого стало застосування механізмів щорічнихвідрахувань від регульованих податків;
механізми бюджетного вирівнювання непіддаються ніякій критиці, особливо страждаючи відсутністю економічноїефективності, „прозорості“, формалізаціїта обгрунтованості;
не дотримується принцип рівності всіх регіонівпри організації міжбюджетних відносин.
Більшість цих проблем розв'яжеться, якщо приорганізації міжбюджетних відносин будуть використані положення БюджетногоКодексу України, прийнятого 21 червня 2006 року. Однак не всі положенняБюджетного Кодексу сприятимуть побудові ефективної системи міжбюджетнихвідносин.
На наш погляд, доходи, що закріплюються замісцевими бюджетами, є недостатніми для фінансування усіх видів витрат, і томупереважна більшість місцевих бюджетів може виявитися дотаційними. Методикавизначення сум дотацій вирівнювання та логіка побудови всіх цих механізмівозначає, що в майбутньому всі регіони України очікує „бюджетна зрівнялівка“.Бюджетні доходи усіх без винятку регіонів будуть знаходитися в залежності відміжбюджетних трансфертів: від обгрунтованості визначення їхніх величин,своєчасності надходження та інших факторів. Основною причиною цього є механічнекопіювання політики регіонального фіскального вирівнювання в побудові системіміжбюджетних відносин іноземних країн. Однак у цих державах (а маються на увазівисокорозвинені європейські країни) рівень економічного розвитку набагатовищий, ніж в Україні, і вони для забезпечення порівняно однакового рівнябюджетних витрат на душу населення у всіх регіонах можуть пожертвуватиекономічною ефективністю. На наш погляд, в Україні таку політику проводити неслід, а необхідно намагатися усе сильніше стимулювати економічне зростання, щонамітилось, шляхом збільшення зацікавленості регіонів і їхніх керівників уінтенсивному економічному розвитку, у підвищенні регіональних бюджетних доходів.
У третьому розділі»Основні напрямки удосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні"обґрунтовано та розроблено схему розмежування основних податків та модельбюджетного вирівнювання, досліджено вплив змін законодавства в області непрямихподатків на структуру міжбюджетних відносин.
На наш погляд, розподіл основнихзагальнодержавних податківміж центром і регіонами з метою підвищеннязбалансованості бюджетів усіх рівнів повинний відбуватися з урахуваннямнаступних положень:
1) надходження від прибуткового податку зфізичних осіб повинні цілком залишатися в розпорядженні регіонів;
2) непрямі податки повинні здебільшогонадходити в державний бюджет України;
3) податок на прибуток підприємств повиненздебільшого надходити в місцеві бюджети.
На наш погляд, розподіл основнихзагальнодержавних податків між різними рівнями бюджетної системи України приіснуючих положеннях податкового законодавства доречно здійснювати в наступнихпропорціях (таблиця 3).
 
Таблиця З
Схемарозмежування основних податків між державним бюджетом і місцевими бюджетамиБюджет ВДВ ппп ппг АКЦ Державний 70 зо 70 Місцеві ЗО 70 100 ЗО
Підставляючи дані норми відрахувань у формулурозрахунку інтегральних норм відрахування, одержимо:
 
ИНВ=0.2 100%+0,370%+0,4.30%+0,1 30% =56%. (8)
Таким чином, при побудові міжбюджетнихвідносин на основі пропонованої схеми розмежування основних загальнодержавнихподатків за кожним рівнем бюджетної системи України буде закріплена стабільна йреальна база бюджетних доходів. У місцеві бюджети будуть надходити, восновному, ті податки (чи їх велика частина), що знаходяться в безсумнівнійзалежності від проведеної регіональної економічної політики. Важливим є такожтой факт, що обсяг надходження основних загальнодержавних податків у бюджетирізних рівнів практично не зміниться, тобто ні державний бюджет, ні місцевібюджети не позбавляться бюджетних доходів.
Запропонована модель бюджетного вирівнюванняприпускає надання регіону визначеного трансферту «а» і одночасневилучення Ь регіональних податкових доходів визначеної частки «Ь» (ставкиоподаткування регіональних податкових доходів, причому 0Трансферті ставка оподатковування повинні бути визначені таким чином, щоб для регіону знизькими податковими надходженнями трансферт перевищував вилучення, а для«багатих» регіонів — навпаки.
Вводяться наступні визначення:
міжрегіональний паритет купівельноїспроможності (МПКС) — відношення вартості споживчогокошика в регіоні до вартості мінімального серед регіонів споживчого кошика;
скориговані регіональні податкові доходи (С)- регіональні податкові доходи, скориговані зурахуванням МППС і розраховані на душу населення;
міжрегіональний фонд фінансової допомоги (МФФД)- акумульовані за рахунок внесків регіонів засобу,призначені для здійснення фінансового вирівнювання;
Вводиться важливе уточнення, що в результатіфінансового перерозподілу сума скоригованих регіональних податкових доходівповинна залишитися постійною, тобто
Далі шляхом математичних перетвореньвстановлено, що повинна виконуватись тотожність:
Це означає, що повинно спостерігатися строгеспіввідношення між ставкою податку-і величиною трансферту. Причому, якщоприймається рішення про збільшення трансферту, то повинна бути відповіднозбільшена ставка оподатковування, і навпаки, чим вища величина трансферту, тимвищий рівень фінансового вирівнювання.
Наочно механізм перерозподілу в результатізастосування концепціїхарактеризує малюнок (рис.1). С'4
/>
С С
Рис.1. Скорнговані регіональні податковідоходи
Дані формули характеризують крайні випадкифінансового перерозподілу: його відсутність і загальна «уравниловка».На погляд автора, при визначенні «Ь» варто дотримуват«сь правила»золотої середини", а для того, щоб ве наступив один з перерахованихвище крайніх випадків, доцільно ввести наступне обмеження:
Крім цього, коефіцієнт «Ь» повинензнаходитись в прямій залежності від ступеня міжрегіональної диференціаціїскоригованих регіональних податкових доходів. Це допоможе вирішити проблемуфінансового забезпечення «відстаючих» регіонів.
Механізми, закладені в розробленій моделіфінансового вирівнювання,ефективно справляються з реалізацією принципіввирівнювання і справедливостіта містятьсхомш акселератори,завдякияким при значній міжрегіональній диференціаціїскоригованих регіональнихподаткових доходів процес фінансового вирівнювання проходитьииждшв (таблиця4).
Далі у роботі досліджується вплив змінзаконодавства у сфері непрямих іюдатюв на надходження від податку з прибуткупідприємств. У цьому випадку введеннянових об'єктів оподатковування абозміна ставок непрямих податків (зокрема акцизного збору) може привести до того,що скоротяться або збільшаться надходження від податку і прибутку підприємств умісцеві бюджети. У випадку зменшення надходжень від я-ото
податку може виникнути проблема, що носитьназву «нефінансованих мандатів». Це означає, що для забезпеченнядеяких функцій місцевих бюджетів не вистачає наявних фінансових ресурсів. Вирішитидану проблему можна або застосовуючи мораторій на відмову від внесення поправокі доповнень, або розробивши відповідну схему компенсації загублених прибутківмісцевих бюджетів.
 
Таблиця 4
Фінансове вирівнювання при різних ставкахоподатковування регіональних податкових доходівРегіон Показники С ь*с а
С7
ь=о, з Донор 1000 300 150 850 Реципієнт 200 60 150 290
Ь =0,5 Донор 1000 500 250 750 Реципієнт 200 100 250 350
Ь=0,7 Донор 1000 700 350 650 Реципієнт 200 140 350 410
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальненняі нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні ізапровадженні нових методів та підходів до організації міжбюджетних відносин зметою стимулювання регіонального розвитку.
Основні висновки проведеного дисертаційногодослідження наступні:
1. Міжбюджетні відносини є основною складовоюбюджетного процесу і являють собою систему фінансових і правових взаємин міжусіма ланками бюджетної системи. Головними вимогами до організації міжбюджетнихвідносин є чітке й обгрунтоване розмежування доходних джерел і видатковихповноважень, наявність ефективних механізмів бюджетного вирівнювання. Припроведенні політики бюджетного вирівнювання необхідно одночасно враховуватипринципи справедливості й вирівнювання.
2. Децентралізована бюджетна система придотриманні визначених умов є більш ефективною і сприяє економічному зростанню. Доцих умов, насамперед, відноситься надання органам місцевого та регіональногоуправління реальної самостійності у прийнятті рішень, причому коженрівень влади повинен мати чіткий перелік своїх функцій і стабільних джерелфінансування. Разом із тим, повинні існувати чіткі критерії оцінки діяльностірегіональних керівників і міра їхньої відповідальності у випадку негативногорезультату. Також повинні бути створені всі умови для підвищейш мобільностінаселення й капіталу з метою посилення механізмів міжрегіональної конкуренції. Крімцього, варто сформувати сильну законодавчу базу та знизити вплив такихнегативних зовнішніх ефектів як бюрократизм, корумпованість державнихчиновників, асиметричність і недосконалість наданої та наявної інформації.,
3. Діюча в Україні система міжбюджетнихвідносин є унікальним конгломератом, що поєднує в собі рисикомандно-адміністративної та ринкової економіки. Моя"& міжбюджетнихвідносин 2006р. сильно відрізняється від моделі 1992-1993 рр. і ииак собоюбільш удосконалений варіант, однак процес її становлення ще не довершений. Основнимиелементами системи міжбюджетних відносин України • 1^^ 2006 роках буливідрахування від регульованих податків і міжбюджетні трансферт, причомуїх роль у формуванні місцевих бюджетів була дуже велика. В останні роки чітковиявляється тенденція до посилення ролі трансфертів у системі міжбюдяФщвхвідносин України, обмеження бюджетної самостійності регіонів та їх сильноїфінансам!
залежності від центру.,,,, " і"і''>"
4. Концентрація стабільних джерел бюджетнихдоходів у державному бюджеті,
практика щорічного встановлення норм відрахуваньвід регульованих податків, недосконалість механізмів міжбюджетних трансфертів,наявність суб'єктивних критеріїв та відсутність формалізованих підходів привизначенні їхньої величини, неврахування особливостей регіональноїсоціально-економічної ситуації приводили до того, що багато регіонів не булизацікавлені у підвищенні ступеня збирання податків, а були зайняті пошукомтаких економічно неефективних методів впливу на центральну владу а лобіюваниясвоїх інтересів, політична рента.,,
5. Застосування аналітичного інструментаріюпортфельної теорії до аналізу міжбюджетних відносин показало, що в 1992-2006 р.фактично існували класи регіонів з найбільш «корисними» (м. Київ,Одеська, Івано-Франківська, Тернопільська обл.) і найменш «корисними»(м. Севастополь, Луганська і Донецька обл.) варіантами закріплення основнихзагальнодержавних податків за місцевими бюджетами, що суперечить принципурівності прав регіонів у міжбюджетних відносинах.
6. Прийняття Бюджетного Кодексу Україниознаменувало собою перехід до якісного нового етапу побудови системиміжбюджетних відносин. Однак представлені в кодексі розподіл дохідних бюджетнихджерел між державним бюджетом і місцевими бюджетами та механізми бюджетноговирівнювання далеко не оптимальні, не сприяють регіональному розвитку і маютьпотребу в подальшому вдосконаленні.
7. Подальшому вдосконаленню механізмівбюджетного вирівнювання в Україні може сприяти впровадження позитивнихелементів російських методик розрахунку величин трансферту: використаннясереднього по країні зведеного доходу на душу населення як основного критеріюдля визначення дотаційних регіонів, відсутність додаткового тиску нарегіони-реципієнти, відмова від практики «загальної зрівнялівки» доходівмісцевих бюджетів.
8. З метою формування доходної бази регіонівпропонується направляти в місцеві бюджети 100% надходжень від прибутковогоподатку, 70% від податку на прибуток підприємств, 30% від податку на додатковувартість і акцизного збору. У результаті такого розмежування основних податківбюджети регіонів (поряд з іншими доходними джерелами) матимуть реальнуфінансову базу, що є однією з головних умов реалізації на практиці перевагбюджетної децентралізації. У результаті запропонованих перетвореньспіввідношення між державним і місцевим бюджетами в структурі консолідованогобюджету України практично не зміниться.
9. Горизонтальне фінансове вирівнюванняпропонується здійснювати на основі механізмів негативного оподатковування, щодозволить коригувати регіональні бюджетні доходи, одночасно дотримуючисьпринципів вирівнювання й справедливості. Закладені в моделі механізми здатніефективно робити перерозподіл доходів місцевих бюджетів навіть в умовах значноїміжрегіональної диференціації. У довгостроковій перспективі доходиміжрегіонального фонду фінансової підтримки, через який пропонуєтьсяздійснювати фінансове вирівнювання, будуть перевищувати витрати, і в такийспосіб постійно будуть знаходитись значні суми, не розподілені в процесіздійснення фінансового вирівнювання. Ці кошти, на наш погляд, доцільно буде направитина підтримку «відстаючих» регіонів.
10. Введення нових об'єктів оподатковуванняабо зміна ставок непрямих податків може привести до того, що змінятьсянадходження від податку на прибуток підприємств. У цьому випадку може змінитисяструктура надходження податкових доходів у державний і місцеві бюджети. Для вирішенняданої проблеми пропонується або застосування мораторію на відмову від внесеннязмін і доповнень, або розробка відповідних компенсаційних схем.
Список опублікованих праць
1. Ермоленко Г.Г., КолодийС.Ю. Структурная динамика республиканского бюджета // Ученые записки ТНУ. — №12 (51). — 2005. — С.250-253,0,3 д. а., особисто 0,15д. а.
2. Колодій С.Ю. Допитання про класифікацію регіонів на донорів та реципієнтів // Проблемитрансформації економіки України: 36. наук. пр. — Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту,2000. — С.143-148,0,35 д. а.
3. Колодій С.Ю. Децентралізаціябюджетної системи та економічне зростання // Фінанси України. — №3. — 2006. — С.63-68,0,35д. а.
4. Колодий С.Ю. Разграничениеосновных налогов н бюджетное выравнивание: концепция отрицательногоналогообложения // Культура народов Причерноморья. — №21. — 2006. — С.41-45,0,45д. а.
5. Колодий С.Ю. Межбюджетныеотношения в период становлення рыночной экономике в Украине // Культура народовПричерноморья. — №16. — 2006.
6. Колодий С.Ю. Основныенаправлення реформирования системи межбюджетных отношений в Украине // Проблемиі перспективи розвитку банківської системи України // Збірник наукових праць,.- Т.5. — Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 2007. — СЇ5Ї-259,0,2д. в.
7. Колодий С.Ю. Зависимостимежду некоторыми налогами и межбюджетные отношения в Украине // Учень" запискиТНУ. — №14 (53). — 2006. — С.42-45
8. Колодий С.Ю. Межбюджетныеотношения сквозь призму концепции бюджетного федерализма // Культура народовПричерноморья. •№3.6. — 2006. — С.21-25, ОД ДЕУ'"1'
9. Колодий С.Ю. Зволюцияметодик расчета межбюджетных трансфертов после принятия Бюджетного кодексаУкраины // Культура, народов Причерноморья, — №38. 2008,0,5 д. а
10. Колодий С.Ю. Проблемыанализирования региональной бюджетной политики // Финансовые аспекты экономическогоразвития региона: Сб. трудов Крымской региональной науч.-практ. конф. г. Севастополь,15-17 апреля 2005. — Севастополь: Изд-во СевГТУ, 2005. — С. Зб-40,0,25 д. а.
11. Колодий С.Ю. Анализрасчета величин межбюджетньк трансфертов в 2006-2007 гг. // Актуальные проблемыи перспективы развития экономики Украины: Матеріали Всеукраинскойнаучно-практической конференции. Алушта, 2-6 октября 2007года. Симферополь, 2007. — С.87-88,0,1 д. а.
 
Анотація
Колодій С.Ю. Удосконалення системиміжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступенякандидата економічних наук зі. спеціальністю 08.04.07 — фінанси, грошовий обігі кредит. — Українська академія банківської справи, Суми, 2008.
Дисертаційне дослідження присвячене аналізуіснуючих механізмів розподілу основних податків між державним бюджетом тамісцевими бюджетами, розрахунку обсягів бюджетних трансфертів і обгрунтуваннюнових напрямів подальшого удосконалення системи міжбюджетних відносин.
На основі комплексного аналізу дослідженоосновні етапи генезису вітчизняної системи міжбюджетних відносин, поглиблено таконкретизовано економічний зміст-понять «бюджетний донор» та «бюджетнийреципієнт». З метою викриття та усунення недоліків у розмежуванні основнихподатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами використано аналітичнийапарат теорії портфельного керування.
У роботі обгрунтовано нову схему розмежуванняосновних податків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, розроблено тазапропоновано модель фінансового вирівнювання доходів, використання якоїсприятиме ефективному перерозподілу фінансових ресурсів навіть в умовах значноїміжрегіональної диференціації доходів місцевих бюджетів.
Ключові слова: міжбюджетні відносини,фіскальний федералізм, регульовані податки, міжбюджетні трансферти, дотаціявирівнювання, бюджетний донор, бюджетний реципієнт, державний бюджет, місцевийбюджет.