Національний технічнийуніверситет України
«Київськийполітехнічний інститут»
Факультет менеджменту імаркетингу
/>
Реферат
з курсу «Гроші такредит»
на тему:
«Динаміка попиту тапропозиції грошей в Україні»
Підготувала:
Студентка ІІ курсу
групи УЕ-82
Мацульська О.О.
Перевірила:
Іваницька О.В.
Київ 2010
Вступ
Незважаючина те, що в сучасних умовах паперово-кредитні гроші, які не мають товарноїоснови, в розвинутих економічних системах виступають основним посередником вопераціях обміну на ринках різних ресурсів та благ, саме такі гроші є також іоб'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку. В процесі функціонування даногоринку формується грошова пропозиція і попит на гроші, а залежно відспіввідношення між ними — певна ціна грошей. Тому, щоб зрозуміти механізм грошовогоринку, треба насамперед розглянути такі категорії, як пропозиція грошей і попитна гроші.
Попитна гроші – одне із ключових та складних понять грошового ринку. Попит на гроші– це запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні суб’єктиекономічних відносин на певний момент часу.Якщо розглядати, що запас грошей –це елемент багатства, то попит на гроші – це бажання економічнихсуб’єктів мати певну частину свого багатства (портфеля активів) в ліквіднійформі. Такий (портфельний) підхід до вивчення попиту на гроші був застосованийДж.Кейнсом, який назвав своє трактування попиту на гроші теорією перевагиліквідності.
Пропозиціягрошей, або грошова маса — це сукупність загальноприйнятих грошовихзасобів в економіці. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі,суттєво впливає на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість та іншізмінні. Оскільки контроль за кількістю грошей надзвичайно важливий дляекономічної стабільності, аналітики і політичні діячі мають володіти адекватнимиможливостями для вимірювання грошової маси. Однак з вимірюваннямкількості грошей виникає немало труднощів, які пов'язані перш за все із чіткимз'ясуванням рамок того, що слід вважати грошима.
Розділ1.Роль грошових активів
Всучасній економіці різні види активів тією чи іншою мірою виконують одну або йусі функції грошей. Актив- це будь-який засіб задоволення тих чи іншихпотреб різноманітних економічних суб'єктів, який може бути об'єктомкупівлі-продажу. Тому дуже важливо враховувати усі складові окремих частингрошової маси для виявлення точного значення змін кожної з них.Фінансовіактиви, що обертаються на ринку грошей, є найбільш ліквідними; для ниххарактерний найменший рівень фінансового ризику.
Згідноз українським законодавством, банк – юридична особа, яка напiдставiлiцензiїНацiонального банку України здiйснюєдiяльнiсть щодо залученнявкладiввiдфiзичних та юридичних осiб, ведення рахункiв i надання кредитiв навласних умовах. Кредитор останньої iнстанцiї – це, як правило, Нацiональний банкУкраїни, до якого може звернутися банк або iнша кредитна установа для отриманнякредитів для рефiнансування у випадку вичерпання iнших можливостей.Нацiональний банк України має право, але не зобов’язаний надавати кредити длярефiнансування банку, якщо це не тягне за собою ризикiв для банкiвськоїсистеми. Діяльність комерційних банків багатогранна, їх функції постійнопоширюються, охоплюють практично всі сфери життя суспільства. Досить вагома їхроль і у функції створення нових грошей, у поповненні та регулюванні грошовоїмаси. Менш вагома їх роль у функції забезпечення сталості банківськоїдіяльності та грошовому ринку, оскільки гонитва за високими прибуткамипідштовхує їх до найбільш ризикованих операцій. Тому в цій функції визначальнароль належить центральному банку, проте не варто недооцінювати ролькомерційних.[1]
Розділ2. Динаміка попиту і пропозиції грошей в Україїні
У2006 році відбулося прискорення економічного розвитку, зростаннявиробництва підтримувалося значним підвищенням внутрішнього попиту тарозширеннямінвестиційної діяльності. Індекс споживчих цін становив 111,6відсотка,що обумовлено підвищенням цін на газ, яке призвело до подорожчання більшості послуг.На збереження фінансової стабільності позитивно впливала валютно-курсова політикаНаціонального банку України щодо недопущення значних коливань обмінного курсу доосновної курсоутворюючої валюти– долара США. Зміни в попиті та пропозиції напевнеуповільнення динаміки монетарних агрегатів. Монетарна база зросла на17,5відс., грошова маса – на 34,5 відс., що відповідало потребам економіки вплатіжних засобах. Прискорене зростання депозитів в іноземній валют призвело допідвищення на 14,3 відс. рівня доларизації.[2]
Напочатку 2007 року відбулось суттєве уповільнення темпів інфляції (протягомсічня-травня середньомісячний темп становив лише 0,4 відс.), що було обумовлено,зокрема, насиченням продовольчого ринку. Проте, починаючи з червня темпиінфляції різко прискорились і за підсумками десятимісяцівціни споживчого ринку зросли на 11,7 відс. (у жовтні по відношенню дожовтня2006 року інфляція становила 14,8 відс.), що є найвищим значенням для зазначеногоперіоду за останні сім років. Найбільший вплив на інфляцію протягом січня-жовтнямало подорожчання продуктів харчування на 18,2 відс. (за останні 12 місяців – на19,6 відс.), обумовлене, передусім, зниженням порівняно з попереднім роком врожаюзернових та посиленням черезце проблем у тваринництві. Зерновий фактор підсилив дію інших, не менш важливих,чинників, головними з яких є: прискорене зростання доходів населення в поєднанніз динамічним розвитком споживчого кредитування (рис.1); значне зростання цінвиробників (18,3 відс. з початку року); високі інфляційні очікування, сформовані,головним чином, необережними висловлюваннями щодо недостатнього врожаю,необґрунтованої емісії тощо. Не слід виключати і фактор політичної невизначеності,а також можливість спекулятивних дій деяких суб’єктів ринку, що, в свою чергу, такожпозначається на посиленні інфляційних очікувань.
/>
Рис. 1. Кредити,надані депозитними корпораціями(млн. грн.)
Незважаючина тенденцію погіршення торговельного балансу, на валютному ринку спостерігалосяперевищення пропозиції над попитом. Це дозволилозбільшити золотовалютні резерви з 22,3 млрд. на початок року до 31,7 млрд. дол.США на 1 листопада і забезпечити стабільність обмінного курсу. Курсова стабільністьпозитивно впливала на стримування інфляції і одночасно стимулювала експортну діяльністьчерез протидію укріпленню курсу, яке могло відбутись із-за збільшення припливу іноземнихінвестицій. Однак доларизація економіки залишилася на високому рівні. [3]
Економічнаситуація, яка склалася в жовтні-грудні 2008року, характеризуваласяпроявом ризиків, пов’язаних з розвитком світової фінансової кризи, зниженням темпівглобального зростання, скороченням попиту на експортну продукцію України та притокукапіталу.
Шляхомвпорядкування резервних вимог та посилення контролю за якістю активно-пасивних операційНаціональний банк стримував вплив монетарних чинників на цінову динаміку. Монетарнабаза зросла за рік на 31,5%, грошова маса – на 29,9%. З початку жовтня ц.р.спостерігався істотний відплив коштів з депозитних рахунків фізичних осіб, посиливсяпопит на іноземну валюту, скоротився обсяг операцій на міжбанківському кредитномуринку.
У2008році було запроваджено низку додаткових заходів, спрямованих на нівелюваннякризових проявів на грошово-кредитному ринку, а саме: нормалізаціїфункціонування банківської системи стосовно повернення до висхідної динаміки депозитів(рис2), зменшення попиту на іноземну валюту на внутрішньому ринку, активізації функціонуванняміжбанківського кредитного ринку, збереження довіри до національної валюти. Загальнийобсяг наданих банкам кредитів рефінансування у жовтні-грудні становив105,4 млрд.грн., з початку року – 169,5 млрд. гривень. Залишок за кредитами рефінансуванняна кінець року становив 60,6 млрд. гривень. Зазначені заходи певним чином стримувалипрояв кризових процесів на грошово-кредитному ринку. Разом з тим, кардинальної змінив поточних тенденціях на макроекономічному рівні та в грошово-кредитній сфері невідбулося. Зріс ризик проблемних кредитів, пов’язаний із зменшеннямплатоспроможності позичальників, не стабілізувалась ситуація в динаміцідепозитів фізичних і юридичних осіб. Посилилися ризики в реальному секторіекономіки, де упродовж останніх місяців спостерігалося падіння обсягів майже вусіх галузях виробництва.[4]
/>
Рис. 2.Депозити, залучені депозитними корпораціями(млн. грн.)
У2009 році грошово-кредитна політика здійснюється у складних умовах економічноїта фінансової кризи і спрямовується на якнайшвидше подолання її наслідків. Значнезниження зовнішнього попиту на вітчизняну продукцію, згортання іноземних інвестицій,суттєве ускладнення доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, необхідних для реформуванняекономіки, викликало падіння виробництва, експорту, зменшення всіх видів доходів,особливо валютних, обумовило труднощі з наповненням бюджету, перевищення попитуна іноземну валюту над її пропозицією. Це на початку року спровокувало девальваційніпроцеси, ажіотажні настрої у населення щодо купівлі валюти та вилучення коштівз банківської системи, що відобразилося на її ослабленні, зменшенні кредитуванняекономіки, скороченні золотовалютних резервів Національного банку.
Заходигрошово-кредитної політики з початку року спрямовувалася на стримування значнихколивань валютного курсу та збалансування валютного ринку, забезпечення економікиплатіжними засобами, стимулювання відновлення процесів кредитування, а також запровадженняпруденційних заходів щодо підвищення надійності функціонування банківськоїсистеми.
Невдалося відновити обсяги кредитування економіки на рівні, достатньому для підтримуванняпроцесів відновлення економічного зростання. Дії Національного банку булиобмежені необхідністю виконання закону про бюджет у частині фінансування його дефіциту.Головним каналом випуску в обіг коштів залишався кредитний, через який буловипущено в обіг 59% від загального обсягу коштів. Через канал валютного ринку відбувалосьпереважно їх вилучення. Як наслідок за результатами семи місяців ц.р. обсягчистої кредитної емісії порівняно з початком року лишився майже незмінним, амонетарна база зросла на 1,4%. У той самий час грошова маса скоротилася на8,5%.[5]
Розділ3. Рівновага попиту і пропозиції
Рівновагана грошовому ринку досягається тоді, коли вся створена банківською системоюкількість грошей добровільно тримається «публікою» у вигляді касових залишків,тобто у формі готівки і чекових внесків. Умова рівноваги на ринку грошей призаданому рівні цін: попит на реальні касові залишки. Якщо дві криві — попиту іпропозиції — накласти одну на другу в одній системі координат, то одержимозавершену графічну модель грошового ринку(рис. 3). У ній попит і пропозиціяподаються у взаємодії і визначається результат цієї взаємодії: рівень їхурівноваження та норма рівноважної ставки процента, що відповідає цьому рівню .
/>
100 200 300 400 500
Рис.3. Графічна модель ринку грошей за 2009 рік.
грошовий ринок попит пропозиція
Кривіпопиту (МГ) і пропозиції (М1) перетинаються в точці А, якій адекватнімаса грошей в обороті на суму 487 млнгрн та ставка очікуваного доходу(номінального процента) на рівні 18%. Це значить, що економічні суб’єкти вданій ситуації бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 487 млнгрн, абанківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щобурівноважити попит і пропозицію. За цієї умови ставка процента (очікуваногодоходу) стабілізується на рівні 18%. Цей рівень є рівноважною ставкою процента,яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформуватипотрібний їм запас грошей, що дорівнює 487млнгрн, і будуть його тримати наруках, а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятноюставкою процента.[6] Ні за якої іншої ставки процента подібназрівноваженість попиту і пропозиції неможлива. Порушення рівноваги ринку можна“заспокоїти”— збільшенням пропозиції грошей до нового рівня попиту. Для цьогоцентральний банк повинен збільшити резерви комерційних банків, купивши у нихвідповідну масу цінних паперів чи збільшивши рефінансування. За рахунокдодаткових резервів банки задовольнили б додатковий попит на гроші, і рівновагавідновилась би. Але рівень її був би зовсім іншим — обсяг грошової маси зросте,а ставка процента знизиться до. Проте така рівновага може мати негативнінаслідки для реальної економіки, насамперед для товарних ринків, де значнозросте платоспроможний попит.[7] Порушення рівноваги на грошовомуринку може обумовлюватися також чинниками, які діють на боці пропозиції грошейта на боці попиту на гроші. У цих випадках рівновага може відновитися тільки наінших рівнях як процента, так і грошової маси.
Висновки
Важливийелемент усієї грошово-кредитної політики держави – визначення та регулювання нагрошовому ринку рівня процента, що є базовим для процента на фінансовому ринку.Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об'єктивний рівеньставки процента, за якого досягається стабілізація кон'юнктури цього ринку.Взаємозв'язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізуєтьсявідповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на грошівпливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей — оберненопропорційно.
Принизькому рівні процентної виникає надлишковий попит на гроші, який усуваєтьсяекономічними агентами за допомогою продажу облігацій. Колективний продажоблігацій спричиняє збільшення пропозиції облігацій на ринку і, таким чином,падіння їхньої ринкової ціни. Оскільки зниження ринкової ціни облігаційсупроводжується зростанням процентної ставки, то зміна структури портфелятриватиме доти, поки бажаний рівень зберігання грошей не відповідатимепропозиції грошей при рівноважній процентній ставці. При зависокому рівніпроцентної ставки висока альтернативна вартість зберігання грошей зменшує попитна гроші, і тому, навпаки, виникає надлишкова пропозиція грошей, якавикористовується економічними агентами на купівлю облігацій. Підвищений попитна облігації веде до зростання їхньої ринкової ціни. Спричинене зростаннямринкової ціни облігацій зниження процентної ставки триватиме доти, доки прирівноважній процентній ставці попит на гроші не відповідатиме кількості грошей,що пропонується банківською системою. Коливання рівноважних значеньпроцентної ставки пов'язані зі змінами екзогенних змінних грошового ринку:рівня доходу та пропозиції грошей. Зростання рівня доходу підвищує попит нагроші та рівноважну процентну ставку. Підвищення пропозиції грошей, навпаки,спричиняє її зниження. При зміні рівноважної процентної ставки процес урівноваженнягрошового ринку відбувається таким чином.
Підвищенняпропозиції грошей приводить до того, що в початковому положенні рівновагивиникає надлишкова пропозиція грошей. Цей тимчасовий надлишок грошей усуваєтьсяекономічними агентами за рахунок підвищення попиту на облігації. Купівляоблігацій, що супроводжується зростанням їхньої ринкової ціни, триває до тихпір, поки процентна ставка не відповідатиме новій, нижчій рівноважній ставціпроцента. Підвищення пропозиції грошей, яке відбувається в ситуації “часткиліквідності”, не спричиняє зниження процентної ставки внаслідок мінімальноїальтернативної вартості зберігання грошей. Зростання доходу в умовах незмінноїпропозиції грошей підвищує попит на гроші і, таким чином, спричиняє появунадлишкового попиту на гроші в початковому положенні рівноваги. Надлишковийпопит на гроші задовольняється економічними агентами за допомогою продажуоблігацій або позичок у комерційних банків. Збільшення попиту на позики сприяєзростанню процентної ставки. Аналогічно і продаж облігацій триватиме доти, докипроцентна ставка не зросте до рівня, що відповідає новій рівновазі.
Література
1. Гальчинський А. Теорія грошей. – К.:Основи, 1998 – 415 с.
2. Бюлетень Національного Банку України.– 2006.// www.nbu.gov.ua. 3. Бюлетень Національного Банку України. –2007.// www.nbu.gov.ua. 4. Бюлетень Національного Банку України. – 2008.//http://www.nbu.gov.ua. 5. Бюлетень Національного Банку України. – 2009.//http://www.nbu.gov.ua. 6. Гроші та кредит / За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ,2001. 7. Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків.– К.: Основи, 1998.