Реферат по предмету "Финансовые науки"


Державне регулювання грошового обороту України

ВСТУП
Ринковізасади економічного розвитку вимагають високої відповідальності з боку державищодо впровадження ефективної системи державного управління. Особливої вагинабуває потреба вдосконалення сучасної практики управління грошово-кредитноюполітикою, яка виступає одним із інструментів макростабілізації та економічногорозвитку.
Вумовах світової фінансової кризи особливо гостро виявились проблеми в грошовійсистемі України, пов’язані з нестабільністю монетарної сфери. Значний впливмала дестабілізація грошової системи на поглиблення кризових явищ в реальнійекономіці, що супроводжується скороченням кредитних ресурсів комерційних банківта їх значним подорожчанням. Різке падіння курсу української гривні,неповернення депозитів та загроза банкрутства багатьох комерційних банківпримусили підвищити обсяги державного регулювання грошових систем, що обумовлюєактуальність проблеми. Пошук нових методів та інструментів державногорегулювання грошового обороту, спроможних його стабілізувати, набуваєпершочергового значення в структурі державної економічної політики.
Дослідженняммонетарної політики та розробкою теоретичних засад сучасних системгрошово-кредитного регулювання займалися такі відомі зарубіжні вчені, як Дж.Кейнс, Т. Крамп, Р. Манделл, Дж. Тобін, С. Фішер, М. Фрідмен, Ф. Мишкін, М.Кінг, О. Росте, Є. Хансен тощо. В Україні цьому питанню були присвячені роботиА. Гальчинського, В. Міщенка, Н. Гребеник, О. Кузнєцової, В. Лисицького, В.Ющенка, В. Стельмаха, С. Буковинського, О. Шарова, А. Гриценка, Т. Кричевськоїтощо.
Проблемамидержавного управління економікою приділяли увагу такі українські та російськівчені-економісти, як: Л. Абалкін, В. Атаманчук, В. Базилевич, С. Герасимова, О.Кириченко, Т. Ковальчук, А. Ковальчук, Н. Корецький та ін.
Вагомимдослідницьким внеском у формування теоретико-методологічних засад та розробцімеханізмів грошово-кредитної політики є наукові здобутки І. Лютого, О.Дзюблюка, В. Міщенка, А. Мороза, А. Гальчинського, В. Козюка, М. Пуховкіної, М.Савлука, О. Лаврушина, С. Моісеєва.
Водночасдоцільно зазначити, що реалії сьогодення понукають до пошуку шляхів підвищенняефективності використання інструментів грошово-кредитної політики. У зв’язку зцим значної ваги набуває потреба у побудові системи державного управліннягрошово-кредитною політикою, яка дозволить забезпечити розвиток національногогосподарства.
Метоюданої курсової роботи є дослідження теоретичних та методологічних основдержавного регулювання грошового обороту України, аналіз стану сучасногогрошового обороту та наведення основних напрямків вдосконалення державногорегулювання грошового обороту. Для досягнення даної мети передбачено вирішеннянаступних завдань:
 - вивчення наявного теоретичного матеріалуз даної теми;
 - проведення аналізу сучасного станугрошового обороту України;
 - дослідження особливостей державногорегулювання грошового обороту України;
 - виказання основних напрямківудосконалення державного регулювання грошового обороту України.
Предметомдослідження являється сукупність теоретичних питань, фінансових механізмів тапрактичних інструментів, повіз забезпеченням державного регулювання грошовогообороту України.
Об’єктомдослідження є державна діяльність з точки зору регулювання грошового обороту.

РОЗДІЛ1. АНАЛІЗ СТАНУ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Дляпроведення аналізу стану грошового обороту України особливу увагу слідприділити основним компонентам грошей. У звітних документах Національного банкунаводяться абсолютні та відносні зміни агрегатів М0 (гроші поза банками, тобтоготівка), М1 (М0 + кошти на розрахункових і поточних рахунках у національнійвалюті), М2 (М1 + строкові кошти в національній валюті та валютні кошти) і М3(М2 + кошти клієнтів у довірчому управлінні) [26, с. 56].
Звведенням національної валюти в Україні спостерігається процес інтенсивногонаповнення економіки грошовою масою за всіма її компонентами, однак кризовий2009 р. відмічений значним спадом грошової маси країни (табл. 2.1 за даними[40])
Таблиця2.1
Грошовіагрегати (на кінець періоду)
(млн.грн.)
Агрегати
Роки М0 М1 М2 М3 1996 4041 6315 9023 9364 1997 6132 9050 12448 12541 1998 7158 10331 15432 15705 1999 9583 14094 21714 22070 2000 12799 20762 31544 32252 2001 19465 29796 45186 45755 2002 26434 40281 64321 64870 2003 33119 51541 94855 95043 2004 42345 67090 125483 125801 2005 60231 98573 193145 194071 2006 74984 123276 259413 261063 2007 111119 181665 391273 396156 2008 154759 225127 512527 515727 2009 157029,4 233748,4 484771,9 487298,2
Яквидно з даних табл. 2.1, зростання грошової маси М3 до 2009 р. у 42,3 разисупроводжується збільшенням грошових агрегатів М0 – в 27,5, М1 – в 28,8 та М2 –в 43,4 рази.
Однаквже в 2009 р. відбулося значне зниження грошового агрегату М2 – на 27,7 млн.грн. та грошового агрегату М3 – на 28,4 млн. грн.
Дляточнішого аналізу динаміки грошової маси протягом останніх 5-ти років використаємозначення ланцюгових темпів приросту показників (табл. 2.2).
Таблиця2.2.
Ланцюговітемпи приросту грошових агрегатів протягом 2005 – 2009 рр. (%)
Агрегати
Роки М0 М1 М2 М3 2005 142,24 146,93 153,92 154,27 2006 124,49 125,06 134,31 134,52 2007 148,19 147,36 150,83 151,75 2008 139,27 123,92 130,99 130,18 2009 101,47 103,83 94,58 94,49
Такимчином, з даних табл. 2.2 можемо спостерігати, що зростання грошової маси вУкраїні відбувалося доволі нерівномірними темпами. Зокрема, найбільший прирістгрошової маси спостерігався у 2005 та 2007 рр., низький – у 2006 р., анайнижчий – у 2009 р.
Зокрема,протягом 2009 р. спостерігався від’ємний приріст грошових агрегатів М2 – — 5,42% та М3 – — 5,51 %.
Наочневідображення коливань ланцюгових темпів приросту грошових агрегатів показано нарис. 2.1.
Яквидно з рис. 2.1. відбувається помітне відхилення темпів приросту агрегату М0від траєкторії агрегату М3 у 2008 р. – майже на 10 %, що свідчить про відчутнезростання грошей, які знаходяться поза банками. Практично синхронна змінатемпів приросту спостерігається у грошових агрегатів М1, М2 та М3. При цьомутемпи приросту грошових агрегатів М2 та М3 практично ідентичні.
Загальнізміни грошової маси у середньому складають 38,4 %, а в 2008 р. її прирістстановив приблизно 30%.
Однакв 2009 р. відбувається значне падіння темпів приросту усіх грошових агрегатів,тобто грошової маси України взагалі. Проте при цьому можемо спостерігативідхилення траєкторії агрегату М1 в позитивну сторону від траєкторії змінигрошової маси.
/>
Рис.2.1. Динаміка ланцюгових темпів приросту грошових агрегатів протягом 2005 –2009 рр.
Проаналізуєморічні темпи приросту складових грошових агрегатів (табл. 2.3).
Якбачимо, найменші середньорічні темпи приросту протягом досліджуваного періодудемонструють готівка (31,1 %) та кошти на розрахункових і поточних рахунках унаціональній валюті (27,1%).

Таблиця2.3
Річнітемпи приросту складових грошових агрегатів
(%)Роки Гроші поза банками (готівка) (М0)
Кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті
(М1 – М0)
Строкові кошти в національній валюті та валютні кошти
(М2 – М1)
Кошти клієнтів у довірчому управлінні
(М3 – М2) 2005 42,24 54,94 61,96 191,7 2006 24,49 25,95 43,95 78,34 2007 48,19 46,08 53,97 195,95 2008 39,27 -0,25 37,11 -34,47 2009 1,4 9,0 -12,7 -21,1 Середнє значення 31,1 27,1 36,8 82,1
Прицьому, 2008 р. характеризується високими темпами приросту готівки, та від’ємнимприростом коштів на розрахункових і поточних рахунках у банках. Тобто відбувсязначний відтік коштів із банківського сектору економіки. Однак, вже в 2009 р.можемо спостерігати протилежну тенденцію – темп приросту готівкових грошейзнизився в 28 раз, а приріст коштів на розрахункових і поточних рахунках вбанках становив більше 9%.
Найбільшийже середньорічний темп приросту характерний для коштів клієнтів, якізнаходяться у довірчому управлінні – 82,1 %. Хоча при цьому амплітуда коливаньрічних темпів приросту є доволі великою (рис. 2.2).
Упродовжусього досліджуваного періоду спостерігається широкий розмах варіаціїланцюгових показників, що вказує швидше на спонтанні, некеровані, ніж націлеспрямовані, усвідомлені зміни у грошовому вираженні компонента «коштиклієнтів у довірчому управлінні». Характер цих змін може сприйматися як цілкомлогічний наслідок недосконалості ринку цінних паперів.
Такимчином, незважаючи на те, що характер зміни інтенсивності темпів річногоприросту готівки визначаються Національним банком, закономірних зв’язків міжрічними змінами компонентів грошових агрегатів не спостерігається.
/>
Рис.2.2. Динаміка зміни сум коштів клієнтів у довірчому управлінні
Узагальненняотриманих статистичних показників показує, що динамічні зміни річних темпівприросту компонентів грошових агрегатів (за винятком цінних паперів) не містятьхарактерних ознак, які б указували на відмінність поведінки Національного банкувід поведінки суб’єктів господарювання. Кризові явища в економіці України, щопосилилися з вересня 2008 р., дають підстави для висновку про високий ступіньневпевненості щодо впливу монетарної політики на економічний розвиток держави вцілому. Тобто, можемо зробити припущення, що у зрушеннях грошових агрегатівзначну роль відіграють такі інституційні впливи, що не мають ознак системності.
Дляузагальненого уявлення про комплексні зміни в монетарній політиці Українипроведемо аналіз динамічних зрушень у структурі компонентів грошових агрегатів.Зміни у структурі грошового агрегату М3 упродовж досліджуваного періоду (табл.2.4) відбивають сутність відмінностей у річних темпах приросту кожного з йогосистемоутворюючих компонентів.
Таблиця2.4
Структурагрошової маси України протягом 2005 – 2009 рр.
(%)Роки М0/М3 (М1-М0)/М3 (М2-М1)/М3 (М3-М2)/М3 2005 31,04 19,76 48,73 0,48 2006 28,72 18,50 52,15 0,63 2007 28,05 17,81 52,91 1,23 2008 30,01 13,64 55,73 0,62 2009 32,22 15,74 51,51 0,52
Яквидно з даних табл. 2.4, протягом досліджуваного періоду найбільш вагомимкомпонентом у структурі грошової маси України є строкові кошти в національнійвалюті та валютні кошти, що свідчить про наявний потенціал інвестиційноїактивності.
Надругому місці за вагомістю знаходяться готівкові кошти, тобто таким чиномпідтверджуються зроблені нами висновки про відсутність ефективної монетарноїполітики Національного банку України.
Щож до питомої ваги показника «кошти клієнтів у довірчому управлінні», то вонастановить фактично протягом всього періоду менше 1 %. При цьому фактичнезниження питомої ваги даного показника в структурі грошової маси протягом 2008– 2009 рр. становить 57,7 %. Даний факт свідчить про дійсні наслідки монетарноїполітики держави у такому важливому питанні економічного розвитку, якстимулювання залучення коштів до довірчого управління.
Конфігураціямонетарних важелів повинна переорієнтовувати грошово-кредитну політику наспрямування заощаджень у реальний сектор економіки та на розвиток ринку ціннихпаперів. При цьому орієнтирами моніторингу відповідних заходів є відносневирівнювання пропорцій компонентів грошових агрегатів за рахунок зростанняструктурних часток коштів на розрахункових і поточних рахунках у національнійвалюті та коштів клієнтів у довірчому управлінні. Однак реалії економікиУкраїни визначаються не використанням цього потужного компоненту, а намаганнямотримати зовнішні запозичення.
Усередненіструктурні складові грошового агрегату М3 демонструють різну динаміку змін заперіодами (табл. 2.5).
Таблиця2.5
Усередненаструктура грошового агрегату М3 за періодами, (%)Роки М0/М3 (М1-М0)/М3 (М2-М1)/М3 (М3-М2)/М3 2004 – 2005 рр. 32,35 19,71 47,58 0,36 2006 – 2007 рр. 28,39 18,15 52,53 0,93 2008 – 2009 рр. 31,12 14,69 53,62 0,57
Часткакоштів на розрахункових і поточних рахунках знижується, частка готівкизалишається майже незмінною, частка строкових коштів у національній валюті тавалютних коштів зростає, а частка коштів клієнтів у довірчому управліннізмінюється доволі нерівномірно – протягом 2006 – 2007 рр. вона зросла майже в2,5 рази, а протягом 2008 – 2009 рр. – знизилася на 38,7 %.
Структурнадинаміка демонструє вкрай нерівномірні та навіть протилежні за знаком (відперіоду до періоду) відносні й абсолютні відхилення (табл. 2.6).
Таблиця2.6
Змінаструктурних складових М3 за періодами
(%)
Структурна складова
Роки М0 М1 – М0 М2 – М1 М3 – М2 2004 – 2005 рр. абсолютні -7,11 -2,29 10,16 -0,76 відносні -18,02 -10,39 27,14 -67,54 2006 – 2007 рр. абсолютні -3,96 -1,56 4,95 0,57 відносні -12,25 -7,92 10,41 156,43 2008 – 2009 рр. абсолютні 2,73 -3,46 1,09 -0,36 відносні 9,62 -19,05 2,08 -38,92
Детальнийаналіз грошової пропозиції в Україні, дослідження змін її структурних складовихдовели, що гроші в 2004 – 2005 рр. принципово відрізняються від грошей у 2008 –2009 рр. Через різні ролі та призначення агрегати надають різні імпульси тазабезпечують різну ефективність грошово-кредитної політики. Емітовані готівковікошти не перемістилися в реальний сектор економіки, а поступово перетворилисяна строкові кошти в національній валюті та валютні кошти. Продемонстрованезменшення частки коштів клієнтів у довірчому управлінні вказує на скороченняекономічної активності в реальному секторі економіки. У загальному випадку цевиглядає як процес перетікання більшості грошової маси у заощадження, механізмипрямування яких у реальний сектор економіки наразі відсутні, зокрема ринокцінних паперів так і не розгорнуто. Таким чином, можна стверджувати, щомонетарний важіль управління економікою в Україні не задіяний.
Длярозуміння специфіки грошово-кредитного регулювання в Україні проведемо аналізплатіжного балансу країни за 2008 – 2009 рр. (додаток А).
У2009 р. зниження зовнішнього попиту та світових цін внаслідок глобальної кризиобумовили суттєве зменшення надходжень від експорту товарів і послуг – на36,7%. Але відсутність зовнішнього фінансування, скорочення внутрішнього попитута девальвація обмінного курсу гривні наприкінці 2008 р. визначили ще більшепадіння імпорту – на 43,1 %. Як наслідок, в цілому за 2009 р. дефіцит поточногорахунку суттєво скоротився – до 1.9 млрд. дол. США (близько 1.7 % від ВВП)порівняно з 12.8 млрд. дол. США в 2008 р. (7.0 % від ВВП) (рис. 2.3).
Утой же час сальдо фінансового рахунку платіжного балансу сформувалось від’ємним(11.8 млрд. дол. США), що було обумовлено насамперед чистим погашенням накопиченоїу попередні роки зовнішньої заборгованості приватним і державним секторамиекономіки (9,0 млрд. дол. США).
Угрудні ситуація з платіжним балансом стала нагадувати події попередніх років,коли зростаючий дефіцит поточного рахунку фінансувався приторком капіталу,насамперед позикового. Так, уперше в 2009 р. фінансовий рахунок було сформованоз профіцитом (363 млн. дол. США) через додатне сальдо за статтею «Кредити таоблігації» (676 млн. дол. США).
/>
Рис.2.3. Поточний і фінансовий рахунки платіжного балансу
Певневідновлення внутрішнього попиту та стабілізація на валютному ринку сприялирозширенню від’ємного сальдо поточного рахунку до 585 млн. дол. США. Алезведений платіжний баланс залишився все ще з дефіцитом – 222 млн. дол. США,хоча його значення в грудні було найменшим за рік.
Такожуперше в 2009 р. кумулятивний (за останні 12 місяців) дефіцит поточного рахункупродемонстрував розворот висхідного тренду (у грудні підвищився до 1,9 млрд.дол. США порівняно з 1,6 млрд. дол. США в листопаді). Тобто вперше в 2009 р.дефіцит поточного рахунку за місяць виявився вищим, ніж рік тому.
Головнийвнесок в таке розширення дефіциту поточного рахунку мало формуваннямаксимального за рік від’ємного сальдо торгівлі товарами – 830 млн. дол. США(порівняно з 582 млн. дол. США в листопаді) (рис. 2.4 – 2.5).

/>
Рис.2.4. Динаміка балансу товарів та рахунку поточних операцій протягом 2009 р.
Окрімстандартної сезонності основними чинниками такого розширення дефіциту товарногобалансу наприкінці року стало відновлення внутрішнього попиту та стабілізаціїна валютному ринку. Також суттєвий вплив на розширення дефіциту поточногорахунку мало й традиційне для кінця року скорочення додатного сальдо торгівліпослугами.
/>
Рис.2.5. Рахунок поточних операцій та баланс товарів кумулятивно за 4 квартали 2009р.

Додатнесальдо торгівлі послугами протягом 2008 – 2009 рр. продовжувало скорочуватися іу IV кварталі 2009 р. становило 605 млн. дол. США переважно за рахунокзбільшення імпорту послуг на 34,2 %.
Зниженнясвітового попиту, падіння цін на товарних ринках, загострення конкуренціїта підвищення протекціонізму обумовили суттєве зменшення обсягів експортутоварів у 2009 році – на 40,3% порівняно з 2008 роком до 40,4 млрд. дол. США.
Більшзначне падіння внутрішнього попиту та відносне подорожчання імпортованихтоварів обумовили ще вищі темпи падіння обсягів імпорту в 2009 році – 45,4% до 45,7млрд. дол. США. Найбільш значних скорочень зазнав імпорт машинобудівноїпродукції (в 2,9 рази).
Впершез жовтня 2008 р. в Україні поновився притік боргового капіталу в значнихобсягах – додатне сальдо за статтею «Кредити та облігації» у грудні становило676 млн. дол. США, тоді як за перші 11 місяців відтік склав 9.4 млрд. дол. США.Такий чистий притік був обумовлений, з одного боку, покращенням ситуації з ліквідністюв світовій фінансовій системі, а з іншого, певним відновленням довіри довітчизняних позичальників внаслідок стабілізації на українському фінансовомуринку, зокрема на його валютному сегменті, та зростання цін на світовихсировинних ринках, що позитивно впливало на висновки іноземних кредиторів щодоперспектив української економіки, а також дуже низькими обсягами погашеньзовнішніх зобов’язань.
Аналізуючистан регулювання грошово-кредитної політики України на сучасному етапі вартовідмітити безконтрольне нарощування зовнішнього боргу (рис. 2.6).
Яквидно з рис. 2.6., протягом аналізованого періоду найнижчими темпами зроставзовнішній державний борг України (121 %), найвищими – зовнішні борги банків (у14,1 рази). Це призвело до принципової зміни структури зовнішнього боргуУкраїни.

/>
Рис.2.6. Динаміка зовнішнього боргу України за 2005 – 2009 рр., % до 01. 01. 2005 р[32, с. 54].
Якщостаном на початок 2005 р. на сферу відповідальності уряду припадало більшетретини зовнішнього боргу – 36,6%, то на дату календарного відліку світовоїфінансової кризи (початок жовтня 2008 р.) ця частка скоротилася майже втричі –до 11,76 % (табл. 2.7). Натомість зовнішня заборгованість банків із 8,7% зросладо 32,16 %. Разом із заборгованістю корпоративного бізнесу вона сягнула 72 %загального зовнішнього боргу України та перевищила 75 млрд. дол., що у 2 разибільше від офіційних валютних резервів України, які перебувають в оперативному управлінніНБУ.
Таблиця2.7
Структуразовнішнього боргу України протягом 2006 – 2009 рр.Складові 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. сектор державного управління 20,04 14,86 11,76 12,72 органи грошово-кредитного регулювання 1,61 0,58 4,65 5,80 банки 25,85 38,71 38,83 32,16 інші сектори 48,94 42,00 43,25 39,72 валовий зовнішній борг 100,00 100,00 100,00 100,00

Крімпрорахунків у сфері валютного контролю та валютного регулювання Національнийбанк України своїми діями під час 2008 – 2009 рр. спричинив і інші інфляційнізагрози:
 - імпортована інфляція, пов’язана іззавезенням до країни вкрай необхідних товарів, які не можна у короткий термінзамінити вітчизняними (наприклад, ліки);
 - кредитна емісія, що загрожує непрогнозованим зростанням грошової маси [21, с. 25].
Рятуючибанки від дефолту, Національний банк України різко наростив обсяги їхрефінансування (рис. 2.7).
/>
Рис.2.7. Помісячний приріст оборотів рефінансування за 2008 – 2009 рр., млрд. грн.[41].
Яквидно з рис. 2.7, обсяг кредитів, які НБУ надав банкам, за 2008 р. сягнув 170млрд. грн. (3/4 від суми доходів державного бюджету), що в чотири рази більше,ніж за чотири попередні роки разом узяті. За перші три місяці фінансової кризи– жовтень – грудень 2008 р. – сума рефінансування склала 105,4 млрд. грн. Впершому півріччі 2009 р. Національний банк збільшив оборот рефінансування ще на55,8 млрд. грн.
Засвоєю суттю рефінансування – це первинна емісія, яка погрожує, за ефектоммультиплікатора, багатократним зростанням маси грошей, що завдяки НБУ з’явиласьна балансах банків. Отже, своїми діями НБУ сформував потужний інфляційнийпотенціал.
Крімтого, обсяги грошової емісії Національного банку України (основного чинникаінфляції) на сьогодні жодним чином не регламентовані й не регульовані.
Такождоволі серйозним прорахунком грошової політики Національного банку єбезконтрольна доларизація економіки держави (рис. 2.8).
/>
Рис.2.8. Динаміка кредитних вкладень банків України за 2005 – 2009 рр. в розрізівалют, % до 01.01.2005 р [38, с. 440]
Якбачимо з рис. 2.8, протягом досліджуваного періоду в Україні чіткопростежується тенденція випереджаючого зростання обсягів кредитування віноземній валюті (в основному в доларах США).
Активізаціяпроцесу доларизації хронологічно збігається з нарощуванням присутностііноземних банків на вітчизняному ринку. Причому якщо станом на початок 2005 р.на іноземну валюту припадало 42 % загального обсягу виданих в Україні кредитів,то вже на початку 2007 р. обсяги кредитів у іноземній валюті зрівнялися згривневими, а станом на 1 жовтня 2008 р. кредити в іноземній валюті перевищилигривневі – 51,4 %. Переоцінка цієї заборгованості внаслідок обвалу курсу гривніпризвела до того, що на початку 2009 р. частка інвалютних кредитів становила57,7 % від загальної суми заборгованості клієнтів банкам.
Водночаспотрібно наголосити, що значні масштаби доларизації економіки України несуть усобі серйозні загрози для національної грошової системи не так через ризики,яких сьогодні зазнає обіг долара як провідної світової валюти, як черезобмеження можливостей повноцінного монетарного регулювання економіки, щовиникають за умов паралельного перебування в обігу нарівні з національноюгрошовою одиницею іноземної валюти. Тому доларизація економіки України якрезультат фінансової глобалізації є явищем більшою мірою негативним, хоча йцілком об’єктивним.
Такимчином, підсумовуючи проведений аналіз стану грошового обороту України та йогорегулювання можемо зазначити, що на сьогоднішній день вичерпалися всі наявні вУкраїні важелі регулятивного впливу на грошовий ринок, а тому постає нагальнапотреба в розробці нових методів та запровадженні нових підходівгрошово-кредитного регулювання, застосуванні інших монетарних стратегій.

РОЗДІЛ2. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ УКРАЇНИ
Фінансовакриза, що відбувається у світі, зумовила погіршення стану економік майже всіхкраїн. Відбувається зупинення підприємств, падіння обсягів виробництва,зменшення реальних доходів населення, погіршується стан банківської системи.
Порівняноз багатьма іншими країнами вплив глобальної кризи на Україну виявився доситьсуттєвим, що пояснюється особливостями інтеграції країни в систему світогосподарських зв’язків та структури національної економіки, незавершеністюбагатьох інституційних та структурних реформ. До того ж економічна криза вкраїні розгортається на тлі політичної кризи, що об’єктивно ускладнює процесвироблення та реалізації антикризової політики.
Криза,яка з особливою гостротою розгорнулася восени 2008 р., виявила усюбезпорадність самостійного і неузгодженого управління грошово-кредитноюполітикою з боку Національного банку України. Таким чином, назріла нагальнапотреба в розробці системи заходів впливу на певні грошові індикатори.
Аналізуючидосвід подолання фінансової кризи в зарубіжних країнах, можна назвати дваосновних шляхи державного регулювання:
1.США, ЄС та Японія обрали шлях зниження центральними банками облікової ставки танорм резервування для комерційних банків.
2.Росія, зіштовхнувшись із проблемою великомасштабного відтоку капіталу танеобхідністю витрачати великі кошти на обслуговування кредитів у іноземнійвалюті, підняла ставку рефінансування (з 10 до 13%) з тим, щоб зменшитидевальваційний тиск на рубль [1, с. 116].
Ключовимелементом національних антикризових програм розвинутих країн стали заходи,спрямовані на стабілізацію ситуації на фінансових ринках.
Важливимелементом антикризових програм є державна допомога системним банкам тафінансовим інституціям, що переживають труднощі. Така допомога здійснюєтьсярізними шляхами, а саме:
 - кредитування за рахунок бюджетнихкоштів;
 - рекапіталізація за участю держави;
 - надання гарантій (за певну плату) навартість минулих інвестицій банків, які можуть з певною імовірністю виявитисязбитковими;
 - розміщення державних коштів надепозитних рахунках комерційних банків;
 - викуп цінних паперів, забезпеченихвиданими кредитами [31, с. 12].
Однак,при виборі методів подолання фінансової кризи для нашої країни слід враховувативнутрішні чинники фінансової кризи в Україні, адже вони мають значний вплив нанинішню економічну ситуацію:
По-перше,це постійне збільшення соціальних виплат, незалежно від показників зростаннявиробництва праці й товарного забезпечення, як для внутрішнього споживання,так і для експорту.
По-друге,як наслідок, це негативне сальдо торгового балансу, яке до кінця 2009 р.досягло вже майже 20 млрд. дол.
По-третє,сума іноземних кредитів за перше півріччя 2008 р. досягла 85 млрд. дол., що в2,2 рази перевищує державні резерви. А у зв’язку зі світовою фінансовою кризоюкомерційні банки та підприємства втратили можливість постійно брати зовнішнюпозику задля погашення старих кредитів.
Четвертоюпричиною є виникнення дисбалансу між попитом і пропозицією іноземної валюти, щозумовило зниження курсу національної валюти.
П’ятийчинник – високий рівень доларизації економіки, що створює загрозу для національноїекономіки в умовах нестабільного курсу долара. Це обмежило дію інструментівмонетарної політики НБУ і зробило ситуацію на вітчизняному фінансовому ринкузалежною від такої на міжнародних фінансових ринках.
Щостосується зовнішніх чинників, слід зазначити, що вони лише збільшили діювнутрішніх. Можна відокремити такі з них: фондовий ринок, банківська система,зовнішньоторговельна та боргова сфери.
Отже,враховуючи ці проблеми, для поліпшення стану фінансового ринку Українирелевантною є зміна грошово-кредитної політики на більш жорстку і послідовну, асаме:
 - зниження ставки рефінансуваннякомерційних банків на 5 – 6 % (зараз становить 12 %), що зробить кредити більшдоступними. Разом із цим, необхідно запровадити контроль за виданими кредитамибанкам, щоб запобігти ситуації, коли вони будуть отримувати кредити під 6 – 7%, а надавати підприємствами під 20 – 30 %. Для рефінансування банків можнавикористовувати частину золотовалютних резервів держави;
 - запровадження адміністративногорегулювання процентних ставок задля запобігання корупції й зловживань,встановлення банківської маржі по операціях за кредитом, який виділяє держава,на рівні 2 – 3 %;
 - виконання Національним банком функції«кредитора останньої надії» та забезпечення рефінансування вибірково, залежновід вкладу банку в розвиток економіки країни;
 - реальне прив’язування монетарноїполітики до попиту підприємств, тобто збільшення долі рефінансування банків підвиробничі векселі;
 - здійснення націоналізації активівпроблемних банків. Для цього можна створити державну компанію з поверненняактивів;
 - використання керованого плаваючого курсуз поступовим переходом до режиму вільного обмінного плаваючого курсу. Цесприятиме посиленню гнучкості обмінного курсу гривні через розширення діапазонуйого можливих коливань;
 - запровадження контролю над зовнішнімборгом приватного сектору (банківського та корпоративного) і зіставлення зможливостями його погашення.
Необхідноюскладовою стратегії подолання економічної кризи є реанімація фондового ринку вУкраїні. Для цього можливим є здійснення наступних заходів:
 - консолідація всіх інститутів фондовогоринку під контролем (можливо, за участі) держави, залишивши одну фондову біржу(за конкурсом) та єдиний центральний депозитарій (шляхом злиття існуючихдепозитаріїв – МФС, Всеукраїнського центрального депозитарію, депозитаріюНацбанку та Національного депозитарію);
 - створення інституту Центральногоконтрагента, що зможе забезпечити реальність цін на українські цінні папери;
 - встановлення правил щодо обов’язковогоздійснення розрахунків за операціями з цінними паперами через центральнийдепозитарій;
 - здійснення всіма акціонернимитовариствами емісії акцій в без документарній формі та знерухомлення їх уцентральному депозитарії [22, с. 89].
Вумовах економічної кризи і банки і держава, в особі уряду України, все частішевдаються до фінансування від міжнародних фінансових організацій (МФО), таких,Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку іМіжнародна фінансова корпорація. При цьому вимоги Міжнародного валютного фондудосить жорсткі, кредити надаються в основному для найшвидшого поверненнякорпоративними позичальниками своїх боргів іноземним кредиторам.
Длястабілізації грошово-кредитної системи України в цих умовах доцільновикористовувати ряд методів і механізмів:
1.  Поступовоперетворювати короткострокові кредити в середньострокові та довгострокові.
2.  Спрямовуватимайбутні іноземні кредити на інвестиції в імпортозамінюючі й експорторієнтовані виробництва (на даному етапі західні кредити використовувати наконкретні проекти розвитку підприємств або галузей, здійснення їхреструктуризації та підвищення конкурентоспроможності продукції з одночаснимпосиленням контролю за їх використанням і поверненням).
3.  Досягатинезв’язаного характеру іноземних кредитів, щоб вони слугували національномувиробнику, а не експорту товарів з країн – позичальників кредитів. Подальшезалучення зв’язаних товарних кредитів може здійснюватися лише на умовахвизначення критеріїв і проведення ретельної оцінки ефективності залучення івикористання кредитних ресурсів, забезпечення чіткої керованості процесомзалучення, використання і повернення зовнішніх запозичень.
4.  Братизовнішні кредитні ресурси з метою фінансування платіжного балансу (своєчасноговиконання зобов’язань з виплати зовнішнього боргу, підтримки національноївалюти).
5.  Дляширокої громадськості істотно підвищити прозорість системи залучення івикористання іноземних кредитів (які залучаються як державою, так іпідприємствами під державні гарантії).
6.  Поступовознижувати кількість зовнішніх кредитів.
7.  Братитільки такі кредити, які можливо обслужити.
8.  Національномубанку України слід встановити жорсткіші вимоги до формування банківськихрезервів на відшкодування можливих втрат від кредитних операцій в іноземнійвалюті з фізичними і з юридичними особами, що не мають джерел валютнихнадходжень.
9.  Відстежуватицільову спрямованість використання кредитних ресурсів і наявність у компаніїреальних джерел для погашення боргів. Економічно обґрунтовано залучати такікредити тільки для фінансування інвестиційних проектів.
10.  Збільшитипрозорість комерційних банків, зробити їх публічними, виявити реальнихвласників, вжити заходів щодо скорочення кількості кєптивних банків, щодозволить підвищити відповідальність за них безпосередніх власників.
11.  Провестиреструктуризацію фінансово-кредитних інститутів шляхом:
 - скорочення числа відділень;
 - створення ефективних регіональнихцентрів з флагманським відділенням у кожній області;
 - консолідації фінансово-кредитнихінститутів. Якщо таке укрупнення відбудеться, фінансові установи, щозалишилися, цілком зможуть діяти з іноземними на рівних з погляду залученняресурсів на зовнішньому ринку;
 - зміни технологій роботи (наприклад,розвиток систем самообслуговування, зокрема шляхом електронних платежів, щостане альтернативою відкриттю нових банківських відділень).
12.Нормативно обмежити споживче кредитування, впровадити диференційовані ставкирезервування залежно від структури кредитного портфеля, забезпечити позичальникаінформацією про реальну ціну кредиту.
13.Підсилити контроль за рівнем «проблемних» кредитів, дотриманням банкамипоказників фінансової стійкості.
Доситьнеобхідним на даному етапі є спрямування зусиль управління грошовим обігом наподолання значних масштабів доларизації економіки України. Однак, при цьомунеобхідно усвідомлювати, що остаточно подолати таке явище, як доларизація вумовах наростання впливу глобалізацій них процесів на вітчизняну економікунавряд чи можливо. Тому потрібно мінімізувати його роль передусім увнутрішньому господарському житті країни та посилити заходи щодо стабілізаціїнаціональної грошової системи. Важливим завданням у цьому контексті єпроведення зваженої монетарної політики та надання процесам інтеграції усвітовий економічний простір керованого характеру.
Адміністративназаборона на здійснення операцій з іноземною валютою населення і в банківськомусекторі навряд чи дасть позитивні результати (йдеться про заборонукупівлі-продажу іноземної валюти, депонування валютних коштів на банківськихрахунках і отримання валютних кредитів). Навпаки, примусові заходи із дедоларизації можуть лише спричинити масштабну втечу капіталів та значнезбільшення обсягів операцій на чорному валютному ринку.
Потрібнотворити економічні підстави для всіх суб’єктів ринку, що визначали бдоцільність відмов від використання іноземної валюти у внутрішньому грошовомуобігу. Такими підставами можуть бути:
 - підвищення довіри до вітчизняноїбанківської системи, зокрема шляхом збільшення сум гарантованого поверненнявкладів громадян у національній валюті та жорсткого регулювання рівняризиковості операцій, здійснюваних фінансовими інститутами;
 - підвищення ефективності внутрішніхплатіжних систем, заснованих на картковому обігу. Це сприятиме розвитку безготівковогоплатіжного обороту і скороченню готівкового, котрий значною міроюобслуговується валютними коштами;
 - поступовий перехід до режиму повноїконвертованості гривні, що в перспективі усуватиме стимули до нагромадженняіноземної валюти і використання її у внутрішніх розрахунках;
 - чітке визначення курсу монетарноїполітики НБУ на подолання інфляції і гарантування стабільності національнихгрошей. Це послабить передумови використання іноземної валюти як засобузбереження заощаджень та усуне необхідність вираження внутрішніх цін в «умовниходиницях»;
 - розвиток ринку державних цінних паперів,номінованих у національній валюті, як альтернативного напряму інвестуваннякоштів на противагу готівковій валюті та валютним депозитам у банках;
 - ліквідація законодавчих та економічнихзасад функціонування сектору тіньової економіки, що обслуговується переважноіноземною валютою [30, с. 33].
Зазначенізаходи можуть сприяти процесу дедоларизації економіки, на що, власне кажучи, іповинна бути спрямована не лише валютна політика Національного банку України, ай уся економічна політика держави. Ключову роль у цій політиці маютьвідігравати заходи, спрямовані на підвищення привабливості національної валютипорівняно з валютою іноземною, що об’єктивно потребує зниження ризиків івитрат, пов’язаних із використанням економічними агентами національних грошей,тобто забезпечення їхньої стабільності.
ВикористанняНаціональним банком хоча б половини із запропонованих заходів дозволить значнопідвищити ефективність управління монетарною політикою держави та покращитистан фінансового ринку України вже найближчим часом.

ВИСНОВОК
Виходячиз проведеного аналізу сучасного стану грошового обороту України, можемо зробитинаступні висновки:
1.до 2008 р. спостерігалося стабільне зростання грошової маси України, однак в2009 р. значно скоротилися показники М2 – на 27,2 млн. грн., що становить 5,42% та М3 – на 28,4 млн. грн., тобто на 5,51 %;
2.протягом досліджуваного періоду в структурі грошового обороту України найбільшвагомими показником був агрегат М2 – строкові кошти в національній валюті таіноземна валюта. З одного боку, це свідчить про наявний потенціал інвестиційноїактивності, однак з іншого – відбувається відтікання коштів з реального секторуекономіки;
3.2008 – 2009 рр. відмічені значним нарощуванням державного боргу, зокремазростання зовнішнього боргу держави становило 121 %, а сума зовнішніхзапозичень банківського сектору зросла більше, ніж у 14 раз;
4.протягом аналізованого періоду відбувалося постійне зростання темпів рефінансуваннябанків. Лише за останній квартал 2008 р. воно становило 105,4 млрд. грн. а зашість місяців 2009 р. обсяги рефінансування Національним банком Україникомерційних банків зросли ще на 55,7 млрд. грн.
Такимчином, світова фінансова криза відчутно позначилася на Українському грошовомуринку, однак дослідження державної монетарної політики довели, що багатьохнаслідків можливо було б уникнути, якби Національним банком України проводиласявиважена грошово-кредитна політика.
Дослідженнянаявних заходів боротьби з фінансовою кризою у зарубіжних країнах та вивченняукраїнських фінансових реалій дозволило навести низку заходів грошово-кредитноїполітики, які б змогли в недалекому майбутньому значно покращити стан грошовогообігу України.
Доосновних з числа цих заходів можливо віднести:
 - реальне прив’язування монетарноїполітики до попиту підприємств, тобто збільшення частки рефінансування банківпід виробничі векселі%
 - націоналізація активів проблемнихбанків;
 - використання керованого плаваючого курсугривні з поступовим переходом до вільного обмінного плаваючого курсу;
 - контроль над зовнішнім боргом приватногосектору;
 - реанімація фондового ринку;
 - подолання значних масштабів доларизаціїукраїнської економіки.

СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бураковський І.В., Плотніков О.В.Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України. – Харків: Фоліо, 2009. –299 с.
2. Демківський А.В. Гроші та кредит.Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.
3. Державне регулювання економіки: Навч.посіб. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – Вид. 2-ге, доопрац.і допов. – К.: КНЕУ, 2005. – 440 с.
4. Злупко С.М. Перехідна економіка: сучаснаУкраїна: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 324 с.
5. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник.– Вид. 2-ге, змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 528 с.
6. Карлін М.І. Державні фінанси України:Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 348 с.
7. Карлін М.І. Фінанси України та сусідніхдержав: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 589 с.
8. Карпінський Б.А., Герасименко О.В.Фінансова система. – Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальноїлітератури», 2003. – 184 с.
9. Матвієнко П.В. Розвитокгрошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України. – К.: Наук.думка, 2004. – 256 с.
10. Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Грошіта кредит: Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2007. – 432 с.
11. Михасюк І.Р., Швайка Л.А. Державнерегулювання економіки: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», видавець СПД ФО «В.М. Піча», 2006. – 220 с.
12. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральнийбанк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 480с.
13. Селезньов В.В. Основи ринкової економікиУкраїни: Посібник. – К.: А. С. К., 2006. – 688 с.
14. Стеченко Д.М. Державне регулюванняекономіки: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 262 с.
15. Стрельбицька Л.М., Стрельбицький М. П.,Гіжевський В.К. Банківське безпекознавство: Навчальний посібник / За ред… М.П.Стрельбицького. – К.: Кондор, 2007. – 602 с.
16. Фінансово-економічний розвиток України вумовах глобалізації. Колективна наукова монографія / Під ред. Я.В. Белінської.– К.: Національна академія управління, 2008. – 212 с.
17. Швайка Л.А. Державне регулюванняекономіки: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 462 с.
18. Школа І.М., Вдовіченко А.А., ОреховськаТ.М. та ін. Стратегія розвитку підприємств невиробничої сфери регіону:Навчальний посібник / За ред… І. М. Школи, А.А. Вдовіченка. – Чернівці: Книги– ХХІ, 2008. – 288 с.
19. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник:Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 432 с.
20. Буковинський С.А., Грищенко А.А.,Кричевська Т.О. Середньострокова монетарна стратегія та проблеми її формуванняй реалізації в Україні // Фінанси України. – 2008. — № 6. – С. 3 – 30.
21. Геєць В. Макроекономічна оцінкагрошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансовоїкризи // Економіка України. – 2009. — № 2. – С. 24 – 30.
22. Гриценко А.А. Проблеми забезпеченнястабільності грошової одиниці України // Фінанси України. – 2007. — № 9. – С.88 – 97.
23. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарнастратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник НБУ. – 2006.- № 2. – С. 8 – 19.
24. Дзюблюк О. Грошова система України:глобалізаційні фактори впливу // Вісник НБУ. – 2007. — № 7. – С. 14 – 22.
25. Косова Т.Д. Проблеми і перспективирозвитку фінансового ринку України // Вісник економічної науки України. – 2008.- № 2. – С. 88 – 93.
26. Кухарська Н. Специфікагрошово-кредитного регулювання в Україні // Економіст. – 2009. — № 3. – С. 55 –57.
27. Матвієнко П.В. Підвищення ефективностігрошово-кредитних відносин // Економіка та держава. – 2007. — № 3. – С. 44 –48.
28. Науменкова С. Основні тенденціїрозміщення грошової маси та їх вплив на формування грошово-кредитної політики// Вісник Національного банку України. – 2006. — № 1. – С. 19 – 26.
29. Некіпєлов О. Ризики грошово-кредитноїполітики та сучасні фінансові кризи // Економіка України – 2009. — № 2. – С. 24– 30.
30. Ніколайчук С., Каушан І. Вплив глобальноїфінансово-економічної кризи на платіжний баланс України та динаміку йогоосновних показників // Вісник Національного банку України, 2009. — № 11. – С.32 – 39.
31. Петрик О. Цілі та основні режимисучасної монетарної політики // Вісник НБУ. – 2006. — № 7. – С. 6 – 13.
32. Попов В.Ю. Статистика монетарного важеляекономічного розвитку // Статистика України. – 2009. — № 4. – С. 52 – 58.
33. Сивульський М.І. Національні особливостіфінансової кризи // Фінанси України. – 2009. — № 7. – С. 3 – 19.
34. Скиба Г.В., Доскоч Д.І. економікаУкраїни в умовах світової фінансової кризи та шляхи її оздоровлення // ВісникХмельницького національного університету – 2009. — № 5. – т. 2. – С. 199 – 202.
35. Телятник Л. Проблеми розвитку теоріїаналізу грошового обігу, соціально-правової оцінки та регулювання //Підприємництво, господарство і право. – 2003. — № 3. – С. 134 – 136.
36. Унинець-Ходаківська Н. Роль державногорегулювання на ринку фінансових послуг // Актуальні проблеми економіки. – 2009.- № 6. – С. 238 – 247.
37. Філатова О.В. теоретичні та прикладніаспекти державного управління грошово-кредитною політикою // Економіка тадержава. – 2009. — № 7. – С. 63 – 68.
38. Череп А., Носенко Д. Грошово-кредитнаполітика України в умовах фінансової кризи // Журнал Європейської економіки. –2008. — № 4. – т. 7. – С. 438 – 445.
39. Шитко О.П. Фінансова система: підходи довизначення та кількісної оцінки // Акутальні проблеми економіки. – 2006. — № 4.– С. 66 – 74.
40. www.ukrstat.gov.ua
41. www.bank.gov.ua

ДОДАТКИ
ДодатокА
Платіжнийбаланс України 2008 – 2009 рр.
(млн.дол. США) 2008 рік 2009 рік І кв. ІІ кв. ІІІ кв. IV кв. рік І кв. ІІ кв. ІІІ кв. IV кв. рік Рахунок поточних операцій -3662 -3313 -2078 -3710 -12763 -696 -54 -360 -830 -1940 Баланс товарів та послуг -4413 -3863 -2527 -3547 -14350 -751 -418 -486 -1067 -2722 експорт товарів та послуг 17528 23516 27253 17315 85612 11282 12457 14681 15754 54174 імпорт товарів та послуг -21941 -27379 -29780 -20862 -99962 -12033 -12875 -15167 -16821 -56896 Баланс товарів -4490 -4171 -3868 -3562 -16091 -937 -946 -1774 -1672 -5329 експорт товарів 13960 18940 21199 13618 67717 8455 9185 10313 12458 40411 імпорт товарів -18450 -23111 -25067 -17180 -83808 -9392 -10131 -12087 -14130 -45740 Баланс послуг 77 308 1341 15 1741 186 528 1288 605 2607 надходження 3568 4576 6054 3697 17895 2827 3272 4368 3296 13763 витрати -3491 -4268 -4713 -3682 -16154 -2641 -2744 -3080 -2691 -11156 Доходи (сальдо) 11 -283 -382 -886 -1540 -574 -690 -513 -530 -2307 Поточні трансферти (сальдо) 740 833 831 723 3127 629 1054 639 767 3089 Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій 3527 5723 6058 -5754 9554 -4529 -1992 -4542 -724 -11787 Капітальні трансферти - -1 5 1 5 70 5 3 6 84 Прямі інвестиції (сальдо) 2430 3091 3324 1058 9903 847 1251 1159 1206 4463 Портфельні інвестиції (акціонерний капітал) 208 72 114 4 398 -55 -14 -24 19 -74 Кредити та облігації (сальдо) 3247 4595 5516 -1043 12315 -1767 -2922 -3461 -889 -9039 Середньо і довгострокові кредити, облігації 3446 3491 4876 1533 13346 463 -2642 -2282 262 -4199 Сектор загальнодержавного управління 297 -239 -438 291 -89 -195 -53 -885 -25 -1158 надходження 563 598 837 807 2805 133 106 515 205 959 виплати -266 -837 -1275 -516 -2894 -328 -159 -1400 -230 -2117 Банки 1975 2298 2779 534 7586 1193 -2068 -1035 -912 -2822 надходження 2481 2995 4083 1941 11500 2085 996 1506 872 5459 виплати -506 -597 -1304 -1407 -3914 -892 -3064 -2541 -1784 -8281 Інші сектори 1174 1432 2535 708 5849 -535 -521 -362 1199 -219
  надходження 2896 3855 4458 3196 14426 2284 1400 2214 4070 9968
  виплати -1722 -2434 -1933 -2488 -8577 -2819 -1921 -2576 -2871 -10187
  Короткострокові кредити -199 1104 640 -2576 -1031 -2230 -280 -1179 -1151 -4840
  банки -36 861 371 -2755 -1559 -2248 -286 -1074 -1175 -4783
  інші сектори -163 243 269 179 528 18 6 -105 24 -57
  Інший капітал -2358 -2034 -2091 -5774 -13067 -3624 -312 -2219 -1066 -7221
  у тому числі готівкова валюта поза банками -2145 -1664 -3997 -5091 -12897 -4249 -243 -2636 -2482 -9610
  Зведений баланс -135 2410 3980 -9464 -3209 -5225 -2046 -4902 -1554 -13727
  Довідково:
  Темпи зростання експорту товарів та послуг 31,1 49,1 55,5 -0,1 33,8 -35,6 -47,0 -46,1 -9,0 -36,7
  Темпи зростання імпорту товарів та послуг 45,7 60,8 60,2 -2,9 38,5 -45,2 -53,0 -49,1 -19,4 -43,1
  Темпи зростання експорту товарів 28,7 51,2 67,1 -1,2 35,9 -39,4 -51,5 -51,4 -8,5 -40,3
  Темпи зростання імпорту товарів 46,6 62,4 63,1 -5,8 38,7 -49,1 -56,2 -51,8 -17,8 -45,4
  /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Развития рекламной деятельности в человеческой культуре
Реферат Развитие английского парламентаризма с XII до конца XVII века
Реферат Рыночный механизм и его функции
Реферат Анализ эпизода «На батарее Раевского»
Реферат Патологическая анатомия пороков сердца
Реферат Очерк природы Кускова в Москве
Реферат Банки и банковское обслуживание
Реферат Основы технической диагностики автомобилей
Реферат Field Project Essay Research Paper Newark Field
Реферат Гражданско-правовая сделка
Реферат Государственные органы и общественные объединения как субъекты охраны природы
Реферат Обжалование судебных решений
Реферат «Проблема наличия сословно-представительная монархия как формы правления в России xyi-xyii и XX веков» выполнена ученицей 11 класса ноу «Школа алеф» Кутуковой Д
Реферат Правовые основы региональной политики
Реферат Роль государственного сектора в экономике