Курсова робота
з дисципліни: “Основизовнішньоекономічної діяльності”
Тема: „Іноземні інвестиції: види, форми, правовийрежим, гарантії захисту, порядок здійснення”
ВСТУП
Характерною рисою сучасного економічногопростору України є утворення багатоступінчастої моделі інвестиційноїдіяльності. Її структуризація та інституціоналізація з розмежуванням функцій,завдань між різними суб’єктами господарювання дає змогу відобразити ставленнярізних типів людей до ризику і діяльності, пов’язаної з ним. Побудова цієїмоделі та її застосування в системі державного управління є актуальним таважливим завданням сьогодення.
Для проведення ефективних економічних реформ Україна потребуєзначних капіталовкладень. “Основними кредиторами України залишалися доостаннього часу міжнародні фінансові організації та уряди розвинутих країн.Так, міжнародний валютний фонд працює з українським урядом за трьомапрограмами:
- програматрансформації економіки;
- програмакороткострокового фінансування, що спрямована на досягнення макроекономічноїстабілізації;
- програмарозширеного фінансування.
Важливим джереломнеобхідних ресурсів мають стати прямі іноземні інвестиції, обсяги яких щенедостатні.” [3 c 343 — 344].
Прямі іноземні інвестиції в Україну з Німеччини у 1996-2003рр. склали:
1996 – 156.9 млн. дол. США
2000 – 228.5 ------“”-------
2002 – 250.2 ------“”-------
2003 – 312.1 ------“”-------. [1 c 240].
Прямі іноземні інвестиції в Україну за 1-е півріччя 2007 рокусклали 3.276 млрд. доларів США.Для забезпеченнястабільного економічного зростання більшість підприємств міста Миколаєвапотребують значних інвестицій, які зможуть підтримати їхконкурентноспроможність завдяки впровадженню нових технологій та модернізаціївиробництва та інших нововведень.
Враховуючиобмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів, міськвиконком направив своюроботу на покращення інвестиційного клімату та залучення зовнішніх інвестицій.
За данимистатистики, надходження прямих іноземних інвестицій в економіку м. Миколаєвастановлять (в тис. дол. США).
Прямі іноземні інвестиції в економіку м. Миколаєва.№ з/п Рік Прямі іноземні інвестиції (в тис. дол. США): 1 1999 28795,0 2 2000 39354,0 3 2001 51030,8 4 2002 57667,7 5 2003 61251,2 6 2004 68146,8 7 2005 68861,75
В науковому тагромадсько-політичному журналі при Київському університеті економіки татехнологій транспорту «Економіст» за серпень 2006 р. Спецвипуск «Миколаїв інноваційний:стан, проблеми, перспективи» надруковано основні показники економічного ісоціального розвитку м. Миколаїв. Я їх доповнив даними по МКП«Миколаївводоканал» [2 c 20 — 21].
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ м. МИКОЛАЇВ
№ з/п Показники Од. виміру 2004 2005 2006 2006 в % до 2005 1 Всього працюючих МКП „Миколаївводоканал” чол. 1315 1251 1228 98.2 2 Фонд оплати праці — місто млн.грн. 1125.1 1541.4 1673.5 108.6 МКП „Миколаївводоканал” т.грн. 11063.9 12082.1 14733.5 122 3 Середн.місячна з/плата грн. 673.1 875.0 950.0 108.6 МКП „Миколаївводоканал” грн. 701 805 1000 124.2 4 Борг з/плати т.грн. 13199.4 3200 0.0 х МКП „Миколаївводоканал” - - х х 5 Обсяги реалізованих послуг млн.грн 1130.0 1300.0 1573.0 х МКП „Миколаївводоканал” т.грн. 45396.2 45225.9 60260.1 133.2 6 Темп зростання (зниження) послуг % 117.3 109.1 119.0 х 7
Обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування
— у факт. цінах млн.грн 1335.4 919.7 925.0 х — у порівняних цінах у % до попереднього року % 134.9 68.7 101.7 х 8 Обсяг інвестицій в основний капітал на душу населення грн. 2645.3 181.0 182.2 100.6 9 Обсяг прямих іноз. інвестицій, за наростаючим підсумком – всього Млн. дол. США 68.1 7.4 79.1 102.2 10 Обсяг прямих іноз. Інвестицій з початку року Млн. дол. США 8.309 8.5 10.2 120.0 “Згідно зміжнародною методикою економічного аналізу, основною класифікаційною ознакоюінвестицій є об’єкт вкладання коштів. За цим критерієм виділяють фінансові тареальні інвестиції”. [3 с 344).
Нашим об’єктомдослідження є міське комунальне підприємство „Миколаївводоканал”.
Миколаїв однимз перших в Україні отримав пільговий кредит Європейського Інвестиційного банкуна реконструкцію систем водопостачання та водовідведення.
2 лютого 2010року в Міністерстві житлово-комунального господарства України відбулосяпідписання Фінансової угоди між Європейським інвестиційним банком та ДержавоюУкраїна. В церемонії підписання угоди взяли участь міністр Олексій Кучеренко,начальник відділу енергетики Європейської монетарної системи та навколишньогосередовища Східної Європи, Росії, Південного Кавказу та Центральної АзіїКонстантін Сінадіно, Миколаївський міський голова Володимир Чайка, директор МКП«Миколаївводоканал» Василь Тельпіс.
Водопостачання таводовідведення в розмірі 15,54 млн. євро під гарантії уряду України, який надавзгоду на таку позику. Цьому передувало рішення сесії Миколаївської міськрадищодо згоди на укладення фінансової угоди між ЄІБ, міськрадою, МКП«Миколаївводоканал» для реалізації розробленого «Проекту розвиткусистеми водопостачання та водовідведення у м. Миколаїв».
Загальна вартістьцього проекту становить 31,08 млн. ЕUR, з яких: кредит ЄІБ – 15,54 млн. ЕUR,співфінансування – 15,14 млн. Окрім того, комунальному підприємству надаєтьсягрант від Європейської комісії в розмірі 3 млн. євро. Позика надається банкомстроком на 15 років з відстрочкою платежу на 3 роки. Відповідно до цієї угодиперші три роки МКП «Миколаївводоканал» сплачуватиме тільки відсоткиза кредитом.
В межах проекту,розрахованого на використання матеріально-технічних ресурсів вітчизняних ізарубіжних виробників, передбачено капітальний ремонт окремих ділянокводопровідних і каналізаційних мереж, часткова реконструкція і модернізаціяочисних споруд каналізації, впровадження енергозберігаючих технологій, замінаустаткування лабораторій очисних споруд водопроводу, що загалом поліпшитьтехнічний стан обладнання, підвищить якість очищення стічних вод, а такожзменшить собівартість послуг.
Міністр ОлексійКучеренко вважає, що підписання цієї украй значимої угоди – ефективнийрезультат роботи міської громади і безпосередньо голови Володимира Чайкитаколективу «Миколаївводоканалу». Зі свого боку Міністерство намагається створитиналежні сприятливі умови для потенційних європейських інвесторів, а дляукраїнців – якісні послуги з водопостачання і водовідведення європейськогорівня.
КостянтинСінадіно уточнив, що підписана угода на інвестування «Миколаївводоканалу» — четверта у їхньому «українському пакеті». Він запевнив, що вкладені банкомблизько 465 млн. євро в український сектор за останні роки – досить пристойнігроші, які повинні забезпечити сталий розвиток житлово-комунальногогосподарства. З іншого боку, загальна сума вкладених грошей банком у різнісектори країн Європейського Союзу, інших держав, передовсім в охоронуприродного навколишнього середовища, тільки за 2009 рік склав близько 79 млрд.євро. Отже, українцям є, над чим і, найперше, з ким працювати.
Відповідаючи назапитання журналістів провідних українських ЗМІ, К.Сінадіно підтвердив, що банкі надалі планує вкладати гроші в українські підприємства, з якими співпрацює з2005 року. Банк увійшов на європейський ринок зі згоди Європейського Союзу, який,дбаючи про перспективи сталого забезпечення довкілля країнЧорноморсько-Середземноморського басейну, намагається створити умови длязахисту і своїх інтересів. В прицілі роботи Банку – підприємства Росії,Білорусі, Молдови, з відповідними установами яких тільки-но налагоджуютьсянеобхідні ділові зв’язки в галузі енергетики, природного середовища транспортуі зв'язку, малого та середнього бізнесу.
Міський головаВолодимирЧайка, пояснюючи передумови до підготовки інвестиційного проекту,подякував представникам депутатського корпусу Миколаєва, працівникамкомунального підприємства, але найперше – миколаївську громаду, без порозумінняі підтримки якої такій б проекти були б неможливими. Дякуючи за підтримку, мерзапевнив, що обласний центр як член Міжнародного Чорноморського клубу, МАГу,Асоціації міст України, і надалі працюватиме на шляху до вдосконаленняжитлово-комунального сектору.
Заступникміністра Ірина Запатріна вказала, що цей шлях був непростим, але була віра вперемогу миколаївців. Попри сумніви, затримання виконання графіків роботи, банкстримав слово і підтримав Україну та її житлово-комунальний сектор у такийпотрібний час. Наразі – ратифікація угоди, за якою, очевидно, затримок нестанеться.
Директор«Миколаївводоканал» ВасильТельпіс підкреслив, що роботи з впровадження проектувже почалися, тож найближчим часом миколаївці відчують такі кориснідовгоочікувані зміни у забезпеченні сталого розвитку міста. Побажаймо городянамуспішного впровадження проекту, за яким – велике майбутнє.
А все почалося осьіз чого. В газеті “Вечерний Николаев” за 27.09.2007 року в статті “Директор ГКП“Николаевводоканал” Василий Тельпис – в числе лучших хозяйственников области” написанопро присвоєння йому почесного звання “Заслужений працівник сфери послугУкраїни”.
Як повідомивпрес-центр підприємства: “…ГКП “Николаевводоканал” принимает участие вреализации городских, государственных, международных программ, которыесодействуют улучшению социально-экономического состояния региона и государствав целом. По инициативе городского головы В.Д. Чайки, специалистамиДунайско-Черноморской группы Еврокомиссии сформированы предложения Европейскомуинвестиционному банку относительно финансирования проекта по улучшению системыводоснабжения и водоотвода в г. Николаеве на 2007-2014 гг. Этот проект,признанный Еврокомиссией одним из лучших на континенте, позволяет эффективновнедрять новейшие технологии в области питьевого водоснабжения и водоотвода идовести уровень предоставляемых услуг до европейских стандартов.»
Метою Проекту технічних та організаційних нововведеньє забезпечення європейського рівня екологічної безпеки, досягнення повноївідповідності національним нормам щодо очищення стоків та скиду їх до воднихоб’єктів, приведення системи очистки та подачі споживачам питної води доєвропейських стандартів.
Результатом реалізації Проекту технічних таорганізаційних нововведень буде забезпечення безаварійного сталогофункціонування системи водопостачання та водовідведення м. Миколаєва іздотриманням європейських норм і стандартів якості питної води та охоронидовкілля.
Мета технічних та організаційних нововведень може бутидосягнута в результаті виконання робіт з реконструкції та модернізації очиснихспоруд водопроводу, розширення та модернізації очисних споруд каналізації,капітального ремонту окремих ділянок водопровідних та каналізаційнихтрубопроводів, а також встановлення системи дистанційного керування та контролюнасосними станціями, їх реконструкція та переобладнання.
Стратегія реалізації проекту полягає в тому, що підготовка проектуздійснювалася протягом 2006 року за кошти Організації ЄС за інвестиційноїпідтримки Чорноморського регіону. Ремонтні роботи, реконструкція тамодернізація виконуються за кредитні кошти переможцями міжнародного тендеру.Роботи розпочинаються в 2007 році і закінчуються в 2012 році.
Реалізація технічних таорганізаційних нововведень інвестиційного проекту дозволить досягти наступнихрезультатів:
- повноївідповідності національним нормам щодо скидів з очисних споруд шляхомкомплексного відновлення та модернізації очисних споруд каналізації;
- істотногозменшення кількості аварій на каналізаційних мережах з витоком стічних вод, щоспричиняють негативний вплив як на довкілля, так і на здоров’я населення зарахунок заміни пріоритетних ділянок каналізаційних мереж;
- відповідногозменшення платежів та штрафів за забруднення навколишнього природногосередовища;
- скороченняопераційних витрат шляхом встановлення системи дистанційного керування таконтролю насосними станціями, впровадження енергозберігаючих технологій таобладнання, зменшення кількості аварій на мережах водопроводу та каналізації;
- підвищеннярівня потужності очисних споруд водопроводу шляхом спорудження контактногорезервуару для попереднього хлорування сирої води до необхідного для задоволенняпотреб міста;
- забезпеченняекологічної, операційної безпеки та дотримання відповідних норм в технологічнихпроцесах, складовою яких є застосування хлору через відновлення сховища хлорута дозуючого обладнання;
- зменшеннявтрат очищеної питної води та кількості випадків вторинного потрапляння в питнуводу забруднюючих речовин внаслідок заміни пріоритетних ділянок мереж системиводопостачання;
- підвищенняефективності менеджменту та контролю за дотриманням стандартів внаслідок заміниобладнання лабораторій ОСК та ОСВ.
В журналі “Регион-юг” №1 (43) 2007 року у статті Л.Ніжельської “Стабильная работа «Николаевводоканала» – залог процветания любогопроизводства» директор предприятия, заслуженный работник сферы услуг Украины ТельписВ.С. говорит: «… Раньше стратегической целью любого областного центра былоувеличение мощностей, объемов подачи воды, а теперь мы все делаем для того,чтобы подавать потребителям столько воды, сколько им необходимо». «… Выполнениедолгосрочного инвестиционного проекта предусматривает строительство новыхсооружений по очистке сточных вод, а также самотечной канализации с учетомрельефа местности. Это даст возможность исключить из технологического процессаряд насосных станций, а также полностью автоматизировать все оборудование предприятия».Это будет наибольший экономический показатель по области.
Основні етапи реалізації Проекту запланованихтехнічних та організаційних нововведень:
1. Вивченнясистеми водопостачання та водовідведення з залученням іноземних спеціалістів запропозицією Організації ЄС з інвестиційної підтримки Чорноморського регіону.
2. Підготовкапропозицій Європейському Інвестиційному Банку щодо реалізації Проектузапланованих технічних та організаційних нововведень.
3. Розробкаплану закупівель.
4. Коригуванняпроектної документації і розробка тендерної документації.
5. Тендерніконкурси на визначення підрядних організацій на виконання ремонтно-будівельнихробіт.
6. Проведеннятендерів на поставку обладнання.
7. Виконанняремонтно-будівельних робіт.
Реалізація Проекту запланованих технічних та організаційнихнововведень дозволить вирішити проблеми:
— покращити існуючий технічний стан системводопостачання та водовідведення м. Миколаєва;
— підвищити показники ступеня очищення стічних вод доскиду їх у р. П.Буг,
наблизивши їх до гранично допустимих скидів;
— зменшити собівартість послуг з водопостачання таводовідведення внаслідок автоматизації виробництва;
— зменшити собівартість послуг шляхом впровадженняенергозберігаючих технологій на насосних станціях водопроводу.
Обґрунтування необхідності впровадження інвестиційногопроекту викладена в заключному звіті „Проекту розвитку системи водопостачаннята водовідведення в м. Миколаєві”, розробленому на замовлення і в рамкахспівробітництва Європейської Комісії з міжнародними фінансовими організаціями.
В ході реалізації проекту Проекту запланованих технічних таорганізаційних нововведень підприємством розробляються окремі підпроекти вчастині модернізації насосного обладнання, автоматизації виробничих процесів,впровадження енергозберігаючих технологій з детальною розробкою фінансовихпланів і оцінкою ефективності інвестицій.
Серед основних нововведень, з економічної точки зору, вважаютехнічне переоснащення водозаборів із заміною хлораторів на установки звикористанням гіпохлориту натрію. А на сьогоднішній день в МКП“Миколаївводоканал” знезаражують воду хлоруванням. Це небезпечно для отруєннянаселення і персоналу.
Так, в інформаційно-аналітичному збірнику йдеться саме протехнічне переоснащення водозаборів із заміною хлораторів на установки звикористанням гіпохлориту натрію.
“Витрати на впровадження даної технології значно менші іекономніші порівняно з витратами на закупівлю обладнання для технологіїзнезараження з використанням хлор газу. Причому вартість реагенту також єнижчою.”
Способи реалізаціїінвестиційних проектів
Для проведення ефективних економічних реформ Україна потребуєзначних капіталовкладень. “Основними кредиторами України залишалися доостаннього часу міжнародні фінансові організації та уряди розвинутих країн.Так, міжнародний валютний фонд працює з українським урядом за трьомапрограмами:
- програматрансформації економіки;
- програмакороткострокового фінансування, що спрямована на досягнення макроекономічноїстабілізації;
- програмарозширеного фінансування.
Важливим джереломнеобхідних ресурсів мають стати прямі іноземні інвестиції, обсяги яких щенедостатні.”
Прямі іноземні інвестиції в Україну з Німеччини у 1996-2003рр. склали:
1996 – 156.9 млн. дол. США 2000 – 228.5 ------“”-------
2002 – 250.2 ------“”------- 2003 – 312.1 ------“”-------. Для забезпеченнястабільного економічного зростання більшість підприємств міста Миколаєвапотребують значних інвестицій, які зможуть підтримати їхконкурентноспроможність завдяки впровадженню нових технологій та модернізаціївиробництва та інших нововведень.
Враховуючиобмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів, міськвиконком направив своюроботу на покращення інвестиційного клімату та залучення зовнішніх інвестицій.
За данимистатистики, надходження прямих іноземних інвестицій в економіку м. Миколаєвастановлять (в тис. дол. США):
Прямі іноземні інвестиції в економіку м. Миколаєва № з/п Рік
Прямі іноземні інвестиції (в тис. дол. США): 1 1999 28795,0 2 2000 39354,0 3 2001 51030,8 4 2002 57667,7 5 2003 61251,2 6 2004 68146,8 7 2005 68861,75
Робота з реалізації спільного з ЄвропейськимІнвестиційним банком інвестиційного проекту „Проект модернізації і розвиткупослуг водопостачання та водовідведення м. Миколаєва” здійснюється заініціативою та за рахунок Спеціальної комісії з вивченняДунайсько-Причорноморського басейну. Для проведення підготовчих робітСпеціальною комісією по вивченню Дунайсько-Причорноморського басейну створенаекспертна група і виділені кошти в сумі 300 тис. EUR.
Реалізація Проекту розрахована на використанняматеріально-технічних ресурсів вітчизняних та зарубіжних виробників, щосприятиме створенню нових робочих місць.
Загальна вартість Проекту становитиме 27,29 млн. EUR(182,61 млн. грн. відповідно). Із них грант ЄС – 3,12 млн. ЕUR (20,87 млн. грн.відповідно), власні кошти підприємства – 7,85 млн. EUR (52,52 млн. грн.відповідно), позикові кошти – 15,54 млн. EUR (103,96 млн. грн. відповідно),грант на створення ЄС на створення і роботу Групи Впровадження Проекту (ГВП) ітехнічну допомогу консультантів – 0,78 млн. EUR (5,22 млн. грн. відповідно).
З цієї суми витрати на компенсацію податку на доданувартість – близько 4,42 млн. EUR.
Матеріально-технічні ресурси, необхідні для технічноїреалізації Проекту, будуть придбані як вітчизняного, так і іноземногопоходження з проведенням незалежної тендерної процедури. Проектом такожпередбачається придбання обладнання та механізмів, перелік і кількість якихвизначиться в процесі реалізації Проекту.
Відповідальний виконавець – Міське комунальнепідприємство „Миколаївводоканал”
Бенефіціар – Міське комунальне підприємство„Миколаївводоканал”
Позичальник – Україна
Кредитор – Європейський Інвестиційний Банк (далі ЄІБ).
Умови кредиту ЄІБ передбачають:
- терміннадання кредиту – 6 років;
- відстрочкаповернення кредиту – 2 роки;
- процентнаставка – LIBOR +0,55%;
- комісіябанку – 1%;
- ставкаплати за зобов’язанням (збереження кредиту) – 0%;
- плата заобслуговування кредиту за субкредитною угодою – 0,5%.
Джерелом погашення кредиту буде прибуток Міськогокомунального підприємства „Миколаївводоканал”, однак слід зазначити, щогарантом погашення кредиту виступатиме Україна. Повернення кредитупередбачається щорічно частками.
Для проведеннярозрахунку повернення кредитних коштів використані кредитні умови,запропоновані ЄІБ Державній службі автомобільних доріг України для реалізаціїспільного з ЄІБ та ЄБРР інвестиційного проекту протягом 2006-2020 рр. ізвикористанням LIBOR*.
* — длярозрахунків LIBOR приймається 3,8%
Протягом2009-2010 років надається відстрочка платежу по кредиту, сплачуються тількивідсотки та інші платежі
Довідково: сумакоштів, що отримується по кредиту за відрахуванням банківської комісії дорівнює15,389 млн. EUR
** — сума комісії 0,155 млн. EUR сплачується з коштівкредиту безпосередньо Банку (не через рахунки на території України, безконвертації і сплати ПДВ під час отримання траншу).
1. Існуючий стан системи водопостачання таводовідведення м.Миколаєва можна визначити як незадовільний. Модернізація тареконструкція очисних споруд водопроводу з 1979 року не здійснювалась, врезультаті чого вони знаходяться в аварійному стані та не відповідаютьзагальноєвропейським стандартам. Загальний знос очисних споруд складає 43%.Система трубопроводів, якими питна вода транспортується споживачам, зношена іпотребує капітального ремонту, оскільки строк експлуатації деяких мережперевищує 50,60,70 і навіть 80 років. Близько 55 км. мереж знаходяться ваварійному стані, як наслідок – втрати очищеної питної води в мережах досяглирівня 34% від загального водоспоживання, в середньому щодобово відбувається до8 пошкоджень на мережах водопостачання. Очисні споруди каналізації внаслідоктривалої експлуатації в агресивному середовищі фізично та морально застаріли,знаходяться поза межами експлуатаційного ресурсу і на теперішній час не можутьзабезпечувати якість очищення стічних вод, яка б відповідала як нормам ЄС, такі українським стандартам.
Незадовільний стан системи водопостачання таводовідведення м. Миколаєва призводить до втрат в соціально-економічномурозвитку міста, забрудненню навколишнього середовища, що не піддаються прямомуекономічному обрахунку.
2. Сучасний рівень фінансування розвитку та утриманнясистем централізованого холодного водопостачання та централізованоговодовідведення м. Миколаєва не дає можливості призупинити прогресуючий процесїх руйнування.
3. Аналіз існуючого стану систем централізованогохолодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва,ступінь навантажень на них та сучасний рівень їх утримання свідчить проінтенсивне руйнування каналізаційних колекторів, очисних споруд каналізації,значне погіршення роботи очисних споруд водопроводу та систем подачі ірозподілу питної води.
4. Підтримання систем централізованого холодноговодопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва можливе лише заумов значного збільшення обсягів їх фінансування, що в нинішніх економічнихумовах країни за рахунок внутрішніх ресурсів міста не може бути забезпечено.
5. Ефективність проекту підтверджується терміномрозрахункової окупності – 8 років (до 2014 р.).
Реалізація проекту розрахована на використанняматеріально-технічних ресурсів вітчизняних та зарубіжних виробників, щосприятиме створенню нових робочих місць в регіоні.
6. Джерелом окупності проекту та погашення кредитуЄвропейського інвестиційного банку буде прибуток Міського комунальногопідприємства „Миколаївводоканал”, при цьому гарантом погашення кредиту будеУкраїна.
7. Отримавши протягом 2007-2009 року кредитЄвропейського інвестиційного банку МКП „Миколаївводоканал” необхідно будеповернути до 2014 року суму 18,12 млн. ЕUR, у тому числі: кредит – 15,54 млн.ЕUR, обслуговування кредиту – 0,266 млн. ЕUR, проценти за кредит – 2,311 млн.ЕUR.
8. Найбільш доцільним рішенням в такому стані євиконання запланованих технічних та організаційних нововведень, реконструкціята модернізація систем водопостачання та водовідведення в межах „Проектумодернізації і розвитку послуг водопостачання та водовідведення м.Миколаєва” назагальну суму 27,29 млн. ЕUR, з яких грант ЄС — 3.12 млн. ЕUR, кошти МКП„Миколаївводоканал” – 7,85 млн. ЕUR, кредит Європейського інвестиційного банку– 15,54млн. ЕUR, грант ЄС на створення і роботу Групи Впровадження Проекту(ГВП) і технічну допомогу консультантів – 0,78 млн. ЕUR.
Серед основних нововведень, з економічної точки зору, вважаютехнічне переоснащення водозаборів із заміною хлораторів на установки звикористанням гіпохлориту натрію. А на сьогоднішній день в МКП“Миколаївводоканал” знезаражують воду хлоруванням. Це небезпечно для отруєннянаселення і персоналу.
Так, в інформаційно-аналітичному збірнику йдеться саме протехнічне переоснащення водозаборів із заміною хлораторів на установки звикористанням гіпохлориту натрію.
“Витрати на впровадження даної технології значно менші і економнішіпорівняно з витратами на закупівлю обладнання для технології знезараження звикористанням хлор газу. Причому вартість реагенту також є нижчою”.
Методи захисту від інвестиційних ризиків
Структураінвестиційних ризиків та їх страхування.
Характерною рисоюсучасного економічного простору України є утворення багатоступінчастої моделіінвестиційної діяльності. Її структуризація та інституціоналізація зрозмежуванням функцій, завдань між різними суб’єктами господарювання дає змогувідобразити ставлення різних типів людей до ризику і діяльності, пов’язаної зним. Побудова цієї моделі та її застосування в системі державного управління єактуальним та важливим завданням сьогодення.
Проблемиврахування інвестиційних ризиків різного типу знайшли висвітлення у науковихпрацях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, можна зазначитироботи І. Борщука, О. Бугрова, В. Варені, В. Головатюка, А. Дагаева, І. Дворака,О. Зальотова, О. Іваницької, М. Клапківа, В. Мартиненка, А. Пересади, О. Чечелюка.Однак у нашій роботі спиралися передусім на формуванні наукового уявлення щодосуб’єктного представлення системи мінімізації небажаних ризиків та їхрегулювання.
Отже, метоюданого питання є висвітлення діяльності фінансових інституцій, зокремаінституціональних інвесторів, які переймають ризики з метою управління ними.
Інвестиційнадіяльність- сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави зреалізації інвестицій.
Страховий ризик –певна подія, у разі настання якої проводиться страхування. Вона має ознакивірогідності та випадковості. Страхується той ризик, за яким можна оцінитиймовірність страхового випадку, визначити розмір збитку і обчислити цінустрахової послуги та можливу частку страхового відшкодування. Для реалізаціїцієї мети слід вирішити такі завдання:
визначити поняттявенчурного бізнесу та передумови його виникнення за кордоном і в Україні;
проаналізуватизаконодавче регулювання венчурного фінансування в Україні;
виокремити групиінвесторів та механізми інвестування на ринку цінних паперів;
побудувати модельдіяльності інституціональних інвесторів та фінансових посередників.
Наукова новизнаданої роботи полягає у систематизації інформації щодо діяльностіінституціональних інвесторів, яка пов’язана із поняттям ризику та виявленні особливостейвенчурного інвестування в США, Західній Європі та Україні.
Економічнийпростір країн Західної Європи та США характеризується розмежуванням діяльностісуб’єктів інвестиційного ринку. Частина з них займається венчурним бізнесом,частина – операціями на фондовому ринку. Характерною особливістю перших є те,що вони починають з наукової ідеї, започатковують фірму, сприяють масовомувипуску продукції, емісії акцій і виходу на ринок цінних паперів, а потімпродають свою частину активів і розпочинають пошук нових привабливих проектів.
У країнахЗахідної Європи венчурні інвестиції спрямовуються переважно на розвитоккомпаній. При цьому посилюється інтерес до венчурного капіталу з бокууправлінського персоналу з метою придбання своїх підприємств. Підвищенимпопитом венчурне фінансування користується у Франції, Великобританії та іншихкраїнах.
Для СШАхарактерно залучення венчурного капіталу в нові наукоємні технології.Насамперед, вважається привабливим фінансування у нові інноваційні об’єкти,незважаючи на високий рівень ризикованості подібних вкладень. З метою зниженняризиків використовуються механізми венчурного інвестування окремих проектів.
Загальнийсвітовий ринок венчурного капіталу в середині 90-х перевищив 100 млрд дол. Заодин тільки 1996 р. нові інвестиції венчурного капіталу в США становили майже10 млрд дол., а на європейському континенті – майже 8 млрд дол.
Загальний річнийобсяг у 1997 р. оцінювався в 20-25 млрд дол., при чому на ринок венчурногокапіталу США припадало 12,7 млрд дол., Європи – 10 млрд екю (без врахуванняінвестицій в країни ЦСЄ).
У результатідержавного втручання в даній галузі країни Західної Європи вже в 1991 р. зазагальним обсягом залучених з різних джерел венчурного капіталу не тількидогнали, а і перегнали американців.
В Україніпрактика роботи цих структур інша. Модель розвитку інвестиційної діяльності,яка побудована на венчурному бізнесі як окремому виді підприємництва, єнеобхідною для успішного розвитку економіки України і поступу всьогосуспільства. Однак вона вимагає ряд передумов, зокрема законодавчоговрегулювання венчурного бізнесу, наявності певної кількості інвесторів іздостатнім обсягом капіталу, які зможуть стати суб’єктами венчурної діяльності.
Сам термін“венчурний бізнес” уже протягом кількох років зустрічається в низцізаконодавчих актів України, зокрема в Рішенні Державної Комісії з ціннихпаперів та фондового ринку від 8 січня 2002 р. № 8 та 9, постанові ВерховноїРади “Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалута інноваційної діяльності в Україні” від 16 червня 2004 р., проте досі не дановизначення суті, функцій, принципів діяльності саме венчурних фондів івенчурних фірм. Актуальність і необхідність розвитку цих інститутів, зокрема,зазначена в Програмі діяльності Кабінету Міністрів “Назустріч людям”.
Питаннявенчурного фінансування також не вирішує і Закон України “Про інноваційнудіяльність”. Зокрема, передбачена лише процедура фінансової підтримки Державноюінноваційною фінансово-кредитною установою інноваційних проектів шляхом наданнякредитів чи передавання майна у лізинг, яка здійснюється за умови наявностігарантій повернення коштів у вигляді застави майна, договору страхування,банківської гарантії, договору поруки тощо.
В умовахінтенсивного науково-технічного прогресу відмова від здійснення ризикових, алеперспективних підприємницьких проектів на практиці несе загрозу значно більшихфінансових втрат для економіки і суспільства загалом через втратуконкурентоспроможності національних виробників на внутрішньому і зовнішньомуринках.
Для Україниамериканська модель венчурного бізнесу є найбільш прийнятною. Для неїхарактерним є високий рівень ризику, що відрізняє її від більш поширенихмеханізмів підтримки бізнес-проектів, таких як, наприклад, інвестування в цінніпапери або банківські кредити. Можна виділити три таких найбільш суттєвіособливості, що відповідають завданням розвитку такого бізнесу в Україні:
1) Необхіднікошти можуть виділятися під перспективну ідею без гарантованого забезпеченнявласністю, збереженнями, або іншими активами підприємця. Якщо проектпровалиться, максимум, на що може претендувати інвестор, це частина активівданої фірми, пропорційна його частці в зареєстрованому статутному фонді.Інвестор венчурного капіталу йде на розділення всієї відповідальності іфінансового ризику разом з підприємцем. Потреба в одержанні кредитів такогороду часто виникає у початківців або дрібних підприємців, винахідників, ученихі інженерів, які намагаються самостійно реалізувати нові оригінальні іперспективні розробки. Дорога в комерційний банк для них часто закрита черезтакі причини:
— багатокомерційних проектів починають приносити прибуток не раніше ніж через 3-5років, але в такому разі вони погіршують баланс банку;
— такі проектипов’язані з дуже високим ступенем фінансового ризику;
— банки будутьобов’язково вимагати забезпечення застави або гарантій.
2) Має місцеактивна участь інвесторів в управлінні фінансуванням проектів на всіх етапах,починаючи з експертизи ідей підприємців і закінчуючи забезпеченням ліквідностіакцій створеної фірми.
3) Венчурні фондиготові вкладати кошти в наукомістські розробки навіть тоді, коли існує високаступінь невизначеності. Адже саме тут приховано найбільший потенційний резерводержання прибутку.
Зрозуміло, щоінвестори венчурного капіталу йдуть назустріч підприємцям, виходячи не зальтруїстичних міркувань. Інтерес інвестора полягає якраз у тому, щоб отримативід своїх капіталовкладень прибуток, який буде суттєво вищим, ніж розміщеннявільних фінансових коштів на банківських депозитах, або при їх вкладенні вдержавні цінні папери з фіксованим прибутком.
Багато чогозалежить від суб’єктивного (інституційного) представлення діяльності, тобто відінвесторів на ринку цінних паперів.
Інвесторна ринку цінних паперів — фізична або юридична особа, яка купує цінні паперивід свого імені та за свій рахунок з метою одержання доходу чи збільшеннявартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власникуцінних паперів відповідно до чинного законодавства.
На ринку цінних паперівінвесторів поділяють на індивідуальних та інституційних. У розвинених країнахінституціональні інвестори є основною категорією на фондовому ринку. Серед нихнайбільш активними є пайові та корпоративні інвестиційні фонди, крім тогоінвестиційною діяльністю займаються інші фінансові посередники, зокремакомерційні банки, пенсійні фонди, страхові компанії.
Із сукупностісуб’єктів економічної діяльності можна виділити множину, елементи якоївиступають у ролі інвестиційних донорів або акцепторів інвестицій. Ця множинаутворює інвестиційний простір, який стосовно ризиків і методів мінімізації їхнегативного впливу розпадається на дві підмножини:
— науково-дослідна діяльність, виробництво, сфера послуг, фінансове посередництвота інші – усіх тих, для кого поява ризиків, зокрема фінансових, є небажаною іпризводить до втрат;
— споживачіризику – ті, хто бере на себе чужі ризики, сподіваючись отримати у майбутньомувеликий виграш.
Враховуючи те, щоУкраїнська держава переходить на інвестиційну модель розвитку, сьогодні набираєособливого значення державне регулювання інвестиційного процесу в Україні, якевиражається в створенні певних передумов:
— введеннявідповідної законодавчої бази, контролю за дотриманням законодавства;
— стимулюваннярозвитку венчурного бізнесу;
— забезпеченняпрозорої, чесної конкуренції на виробництві, у сфері послуг і банківськомусекторі, що унеможливить отримання суперприбутків, використовуючи екстенсивнічинники ведення бізнесу;
— ведення єдиноїбухгалтерської звітності замість двох чи трьох: для податкової, акціонерів ідля себе;
— підготовкаспеціалістів – професіоналів, які зможуть іти на виправданий ризик;
— проведенняпенсійної реформи.
Враховуючивисокий рівень ризику для реалізації довгострокових інвестиційних проектів,необхідність інвестицій у наукомістські розробки і відсутність достатніхпередумов для отримання коштів у фінансових посередників, для України найбільшприйнятною є американська модель венчурного інвестування.
Головнимисуб’єктами проведення державної політики у сфері венчурного капіталу повиннівиступати Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг разом зДержавною комісією регулювання ринку цінних паперів та фондового ринку. Доскладу керівництва координаційної ради, створеної з метою координації діяльностідержавних органів з питань функціонування ринку цінних паперів, необхідновключити Голову ДКФП.
Значна увага таконтроль має приділятися питанням патентування і гарантування правінтелектуальної власності, яка в даних умовах стає рушієм і необхіднимкомпонентом інвестиційної сфери.
Формування тазабезпечення реалізації єдиної державної політики щодо захисту інвесторів,залучення інвестиційних капіталів і технологій (ноу-хау), розвиток тафункціонування ринку цінних паперів та їх похідних, вільний обіг акцій навторинному ринку цінних паперів, сприяння адаптації національного фондовогоринку до міжнародних стандартів є тією рушійною силою, яка здатна оживитимеханізм реальної інвестиції.
Перспективним вданому напрямку досліджень є визначення державної політики щодо формуваннянеобхідних передумов для венчурного фінансування, зокрема в сфері податковоїполітики, митного законодавства, страхування.
Страхують:
- річнийдоход інвестора на рівні, що забезпечується безризиковим вкладеннм капіталу;
- величина,яка дорівнює різниці між оголошеним розміром дивіденду і фактичним йогорозміром;
- ризиквтрати капіталу, вкладеного в купівлю акцій, у розмірі номінальної вартостіакцій або фактично сплачених сум;
- втраченийприбуток у розмірі прибутку з безризикового вкладення капіталу або фактичнихвиплат за попередній рік;
- доход за3-5 і більше років, поки фактично отриманий доход інвестора з цінних паперів недосягне 3-,5-ти кратного безризикового доходу на вкладений капітал.
Реалізація Проекту запланованих технічних та організаційнихнововведень дозволить вирішити проблеми:
— покращити існуючий технічний стан системводопостачання та водовідведення м. Миколаєва;
— підвищити показники ступеня очищення стічних вод доскиду їх у р. П.Буг, наблизивши їх до гранично допустимих скидів;
— зменшити собівартість послуг з водопостачання таводовідведення внаслідок автоматизації виробництва;
— зменшити собівартість послуг шляхом впровадженняенергозберігаючих технологій на насосних станціях водопроводу.
Обґрунтування необхідності впровадження інвестиційногопроекту викладена в заключному звіті „Проекту розвитку системи водопостачаннята водовідведення в м. Миколаєві”, розробленому на замовлення і в рамкахспівробітництва Європейської Комісії з міжнародними фінансовими організаціями.
В ході реалізації проекту Проекту запланованих технічних таорганізаційних нововведень підприємством розробляються окремі підпроекти вчастині модернізації насосного обладнання, автоматизації виробничих процесів,впровадження енергозберігаючих технологій з детальною розробкою фінансовихпланів і оцінкою ефективності інвестицій.
Строки фінансування Проекту модернізації і розвитку послугводопостачання та водовідведення м. Миколаєва на умовах співфінансування, втому числі:
— за рахунок гранту ЄС – 3,12 млн. EUR;
— за рахунок власних коштів підприємства – 7,85 млн. EUR;
— за рахунок гранту ЄС на створення і роботу Групивпровадження проекту – 0,78 млн. EUR;
— за рахунок кредиту ЄІБ – 15,54 млн. EUR;
Фінансування Проекту здійснюватиметься частинами протягом2010-2014 рр.
За кредитні кошти рекомендовано:
— на насосних станціях водопроводу та каналізації(включаючи резервуари) здійснити заміну засувок, засувок великих діаметрів,обладнання хлораторної (включаючи склад хлору), реконструкцію камери коагуляції3-ї черги та камери флокуляції та відстійника 1-ї черги;
— на насосних станціях водопроводу впровадитирегулятори частоти обертання двигунів, по каналізаційним мережам рекомендованоздійснити заміну колекторів та встановити на насосних станціях каналізаціїсистему SCADA. На очисних спорудах каналізації рекомендується збудувати 3 новихмулоущільнювачі. Додатково, але не в останню чергу, необхідно замінитилабораторне обладнання на очисних спорудах водопроводу, очисних спорудахканалізації та створення і оновлення бази даних абонентів підприємства.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державнаакадемія Житлово-комунального господарства Мінжитлокомунгоспу України.Інформаційно-аналітичний збірник №3 за 2007 рік “Реформування відносин у сферіводопостачання та водовідведення” — “Нововведення” – стор. 68-70.
2. Статистичнийщорічник України. Держкомстат України /За ред. О. Осауленка.-К.: Консультант,2003. — С. 290.
3. Журнал«Економіст» за серпень 2006 р. Спецвипуск «Миколаїв іноваційний: стан,проблеми, перспективи». Науковий та громадсько-політичний журнал при Київськомууніверситеті економіки та технологій транспорту. Стор. 5-6, стор. 20-21)).
4. Газета “Вечерний Николаев” за 27.09.2007 року (3стор.) стаття “Директор ГКП “Николаевводоканал” Василий Тельпис – в числелучших хозяйственников области”.
5. ЗаконУкраїни від 24.06.04 № 1869-1V „Про Загальнодержавну програму реформування ірозвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки” – К. 2004. 22 с.
6. Журнал“Регион-юг” №1 (43) 2007 року, стаття Л. Ніжельської “Стабильная работа«Николаевводоканала» – залог процветания любого производства» с. 21.
7. Газета“Вечерний Николаев” от 1 февраля 2007 г. “Особенности инвестиционного проектаразвития системы водоснабжения и водоотведения г. Николаева». Пресс-центр ГКП«Николаевводоканал».
8. Пропозиціїщодо ініціювання спільного з Європейським Інвестиційним Банком інвестиційногопроекту „Проект розвитку системи водопостачання та водовідведення в м.Миколаєві”.
9. ПРЕСС-РЕЛИЗГКП «НИКОЛАЕВВОДОКАНАЛ» 16 февраля 2007 г.
10. Заключнийзвіт „Проект розвитку системи водопостачання та водовідведення м. Миколаєва” на218 стор.
11. Рішення Миколаївської міськоїради від 30 червня 2006 р. №2/38 про надання згоди на отримання проекту МКП„Миколаївводоканал”.
12. Інформаційно-аналітичнийзбірник “Реформування відносин у сфері водопостачання та водовідведення” № 3 за2007 рік стор. 68 –70 пункт 3.7 “Технічне переоснащення водозаборів із заміноюхлораторів на установки з використанням гіпохлориту натрію”.
13. Закон України «Прозовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ // ЗакониУкраїни. В.Ф. Опришко та ін.: Верховна Рада України. Інститутзаконодавства.-К.: 1996.-Т.І.-С.ЗЗЗ-369.
14. Закон України «Проінвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року.
15. ЗаконУкраїни «Про захист іноземних інвестицій в Україні» від 10 вересня1991 року// Закони України. — Т.2.-С.167.
16. Закон України «Проіноземні інвестиції» від 13 березня 1992 року. // Закони України.-Т.2.
17. Закон України «Продію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1992 року.//Закони України.-Т. — с. 362.
18. Закон України «Прорежим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 року. // ЗакониУкраїни.-Т. Ю.-с. 111-118.
19. Положення Положенняпро форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене МЗЕЗторгомУкраїни від 5.10.95 р. №75.
20. Положення «Проінвестиційні фонди та інвестиційні компанії»". Указ президентаУкраїни від 19 лютого 1994 р.
21. УказПрезидента України від 19.03.1992 «Про заходи щодо стимулюваннязовнішньоекономічної діяльності». // Інформаційно-реферативнийщомісячник.-К., 1992.-№2.-с.67.
22. Положення «Про порядокоцінки чистих активів інвестиційних фондів і взаємних фондів інвестиційноїкомпанії» від 10 жовтня 1997 р.
23. Положення Кабінету Міністріввід 28.12.2001 № 1801 «ПРо затвердження Програми розвитку інвестиційноїдіяльності на 2002-2010 р.р.
24. Зовнішньоторгівельнаполітика в економіках перехідного періоду.-К.: Інститут економічного розвиткуВсесвітнього банку, Українська академія державного управління при ПрезидентовіУкраїни.-1997.
25. Указ Президента України від12.07.2001 року №512/2001 „Про заходи щодо покращення інвестиційногоклімату в Україні“.
26. НовицкийВ. Геоэкономические перспективы Укрины: региональные тенденции. // ЭкономикаУкраины.-1997.-№5.-с.25-33.
27. Пересада А.А. Інвестиційнийпроцес в Україні.К., „Видавництво Лібра“ ТОВ, 1998р., 392 с.
28. Пересада А.А. та ін.Інвестування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. /А.А. Пересада,О.О. Смірнова, С.В. Онікієнко, О.О. Ляхова. — К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.
29. Пересада А.А. Основыинвестиционной деятельности. К. „Издательство Либра“ ООО, 1996 г.,344 с.
30. Пересада А.А. Управлінняінвестиційним процесом. — К.: Лібра, 2002. -472 с.
31. Аньшин В.М. Инвестиционныйанализ: Учеб-практ. пособие.- М.: Дело, 2000.-280 с.
32. Дегтяренко В.Н. Оценкаэффективности инвестиционных проектов. — М.: „Экспертное бюро — М“,1997. — 144 с.
33. Ендовицкий Д.А. Комплексныйанализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика / Под редпроф. Л.Т. Гиляровской.- М.: Финансы и статистика, 2001. — 400 с.
34. Ковалев В.В. Методы оценкиинвестиционных проектов. — М.: Финансы и статистика, 1998. — 144 с.
35. Ковалев В.В. Финансовыйанализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд.,перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 512 с.
36. Марголин А.М. Быстряков А.Я.Экономическая оценка инвестиций: Учебник. — М.: Ассоциация авторов и издателей»ТАНДЕМ". Издательство «ЭКМОС», 2001. — 240 с.
37. Маховикова Г.А., Кантор В.Е.Инвестиционный процесс на предприятии.- СПб: Питер, 2001. -176 с.
38. Мелкумов Я.С. Экономическаяоценка эффективности инвестиций и финансирование инвестиционных проектов. — М.: ИКЦ«ДИС», 1997. -170 с.
39. Организация и финансированиеинвестиций. — СПб: Питер, 2001. — 224 с.
40. Брейли Ричард, Майерс Стюарт.Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп — Бизнес», 1997. -1120 с.
41. Потер Майкл Е. Стратегіяконкуренції / Пер. з англ. А Олійник, Р. Скільський. — К.: Основи, 1998. — 390с.
42. Шарп У., Александер Г., БейлиДж. ИНВЕСТИЦИИ: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1999. — ХІІ, 1028 с.