ТЕМА
Тенденціїрозвитку сучасного баскетболу
Тенденціїсучасного баскетболу
Усучасному баскетболі видатних спортивних результатів найчастіше добиваютьсякоманди, що здійснюють підготовку на основі високоінтелектуальної програми, якаформується виходячи з тенденцій розвитку сучасного баскетболу.
Підтенденціями ми розуміємо основні напрями розвитку.
Кажучипро баскетбол, слід уточнити, що він є складовою частиною загального сучасногоспорту.
Розглянемотенденції розвитку по трьох ієрархічних ступенях:
— генеральні тенденції — характеризують розвиток спорту в цілому;
— загальні тенденції — властиві спортивним іграм;
— специфічні тенденції — виражають особливості баскетболу;
— приватні тенденції — напрями розвитку окремих розділів підготовки в баскетболі.
До генеральних тенденцій розвитку спорту в ціломувідносяться:
— комерціалізація, тобто значне підвищення ролі економічнихчинників (різні форми спонсерства, спортивний маркетинг, реклама);
— підвищення видовищності (витікає з вимог телебачення імас-медіа);
— психологічна напруженість спортивних змагань –визначається збільшеною майстерністю окремих спортсменів і команд, а такожзбільшенням кількості претендентів на провідні світові позиції.
Привсій різноманітності спортивних ігор необхідно відзначити явну наявність загальнихтенденцій їх розвитку:
• інтенсифікація динаміки гри і тренувальнихнавантажень, викликана необхідністю збільшення кількості ігрових дій в одиницючасу, а у зв'язку з цим, і відповідного формування спеціальних кондицій;
• інтелектуалізація — всемірне підвищення ролірозумових здібностей, швидкості і точності оперативного мислення, здатністьгравців розуміти хід гри і передбачати (прогнозувати) її подальший розвиток;
• неухильне зростаннявиконавської майстерності, що найяскравіше виявляється в підвищенні ефективностідіяльності, змагання;
• універсалізація — поєднання зростанняспецифічної ігрової майстерності з розширенням діапазону ігрової діяльності;
• стрибкоподібний розвиток, щовизначається таким положенням діалектики розвитку, як «боротьбапротилежностей», і законом «переходу кількості в якість»,причому чинниками, що впливають на рівень розвитку гри, є рівень атлетичноїпідготовленості і техніко-тактичної майстерності, зміна правил гри, динамічнепротиборство нападу і захисту як провідних елементів гри.
Доспецифічних тенденцій розвитку сучасного баскетболу відносяться:
• агресивність, яказастосовується в тактичних схемах нападу і захисту;
• взаємозамінюваність баскетболістів, тобто умінняграти на будь-якій позиції, незалежно від конкретного ігрового амплуа;
• контактність (що допускається правилами) — визначається жорсткою боротьбою за ігровий простір;
• постійний часовий цейтнот,тобто дефіцит часу при володінні м'ячем (що визначається сучасними правилами).
Деталізаціяприватних тенденцій по окремих розділах підготовки:
•Фізична підготовка.
Збільшенароль загальної,і особливо спеціальної, силової підготовки, що вимагає постійного цілорічного ібагаторічного тренінгу по даному розділу; високий рівень швидкісноївитривалості, що є базою для успішної ігрової діяльності в умовах стомлення.
• Технічнапідготовка.
— підвищенняпитомої ваги швидкісної техніки (передачі, ведення м’яча);
— уміння ефективно виконувати точнісні технічні прийоми в умовахактивної протидії суперника.
• Тактична підготовка.
— спрощення тактичних схем нападу з підвищенням швидкості їх виконанняі зменшення числа ігрових ходів;
— застосування тактичних схем нападу з великою кількістю варіантівзавершен-ня, залежних від конкретної ігрової ситуації (одноканальний вхід –багатоканальний вихід);
— періодична зміна тактичних варіантів побудови захисту, заснованих якна переході від одного виду захисту до іншого (персональний, зонний захист,пресинг), так і на варіаціях усередині одного виду захисту (зона “2-1-2”переходить в зону “2-1-2”, далі в “1-3-1”;
— частезастосування “домашніх тактичних заготовок, розроблених виходячи ізспецифікиконкретного суперника”;
— використання вігровій практиці спеціальних комбінацій для лідерів команди.
У функціонуванні провідних команд світу останнім часом спостерігаєтьсяактивне і успішне застосування новітніх технологій підготовки. Йдеться:
— про ситуаційнітренування (багатоваріантне завершеннятактичної комбінації у зв’язку зконкретною ігровою ситуацією);
— акцентованих тренуваннях, тобто тренуваннях акцентованоїспрямованості типу “кидкове тренування”;
— зміни формиподачі навчального матеріалу, т.з. навчальні блок-програми (наприклад,блок-програма по вдосконаленню швидкого прориву), в яких матеріал по окремомурозділу дається в концентрованій формі;
— застосування нетрадиційного планування, заснованого на спровокованихспадах і чітко програмованих підйомах спортивної форми у зв’язку з конкретноюпобудовою спортивного календаря.
Позиційнийнапад
Добревідома в ігрових видах спорту фраза свідчить: «Важливо не те, що командаробить, а то, як вона це робить!» При роботі з гравцями різного вікутренеру рано чи пізно доводиться починати займатися тактикою, будуватикомандний напад команди за тими принципами, які він вважає застосовними в йогокоманді.
Системнападу в баскетболі нескінченно багато, але в основі кожній лежитьіндивідуальна підготовка гравців. Очевидно, що в кожному віці баскетболістповинен бути навчений певному переліку дій в нападі, але зрештою гравець довісімнадцяти — двадцяти років повинен уміти виконувати технічно і тактичнограмотно всі прийоми напади, пов'язані з різними видами взаємодій.
Немаєунікальних комбінацій, які приводять до легкого узяття корзини. Проти будь-якоїдії є протидія. Головне, щоб захисникам було максимальне складно протидіятинападаючим. А це можливо у тому випадку, коли нападаючі технічну дію виконують правильноі своєчасно.
Розглянемоосновні питання роботи з молодими гравцями при освоєнні командного нападу. Всіприведені поняття і прийоми можуть застосовуватися тренерами при роботі зкомандами різних віків. Матеріал гравцям подається поступово, від простого доскладного, відповідно до тих принципів взаємодій, які застосовують гравці вданому віці.
/>
Мал.1
1.«Широко». Відстань між двома найближчими партнерами повинна бути не менш 4-х метрів(мал. 1). Відстань на сильній стороні може бути менше тільки в тому випадку,якщо нападаючий сам ставить заслін або йому ставлять заслін, а також при виконаннівзаємодії «віддав — вийшов». На слабкій стороні відстань може бутименше, якщо це відповідає концепції нападу команди або один з нападаючихзнаходиться в офсетній зоні (мал. 2).
/>
Мал.2
2.«Правило чотирьох». При грі без м'яча важливо постійно оцінювати положенняпартнерів і захисників. Важливо бачити всіх четверо партнерів, припускати, щовони робитимуть в найближчий відрізок часу. Нападаючий до ухвалення рішення наотримання м'яча постійно «сканує» майданчик і дивиться в очі партнеруз м'ячем або партнеру, з яким він готовий взаємодіяти заслоном в даний момент(мал. 3), але при цьому старається при першій нагоді «оглядітися посторонах». У позиції центрового або першого номера в положенні спиною докільця важливо навчитися швидко дивитися через праве і ліве плече.
Молодігравці часто, окрім гравця з м'ячем, нікого не бачать.
/>
Мал.3
3. Привиконанні руху на отримання м'яча нападаючий використовує хитрощі і міняєшвидкість свого руху: «Поволі —швидко!» Бажано, щоб гравець з м'ячемі гравець, що приймає передачу, взаємодіяли жестами або очима так, щоб ці знакибули непомітні для захисників. Досвідчені гравці так і роблять. Цьому можна іпотрібно учити якомога раніше.
4. Якщонападаючий знаходиться ближчим до м'яча або має перевагу в швидкості, то вінможе рухатися в місце отримання м'яча по прямій. Але якщо захисник знаходитьсяв безпосередній близькості і грає в закритій стійці, то нападаючий, щовідкривається, застосовує правило «один крок, три кроки, п'ятькроків». Сенс цього правила в наступному. На лівому фланзі нападу гравецьробить один, три або п'ять кроків до кільця, починаючи рух лівою ногою, внапрямі, не відповідному бажаному напряму руху до м'яча. Після першого,третього або п'ятого кроку гравець штовхається лівою ногою, різко міняєшвидкість і починає рух в точку отримання м'яча. Він виконує V або L-образнийрух, але важливо, що в даному випадку гравець починає рух саме з правої ноги,сильно штовхаючись лівою. В цьому випадку йому зручно стартувати в новомунапрямі після першого, третього, п'ятого кроку (мал. 4).
Припочатковому русі на лівому фланзі від кільця або на правому фланзі до кільцянападаючий починає рух правою ногою.
/>
Мал.4
5.Якщо нападаючий наводиться на заслін, поставлений партнером, то гравець, що ставитьзаслін, рухається не до того місця, де партнер знаходиться на початку руху, адо того, де він опиниться разом з своїм захисником після одного, гріх або п'ятикроків. Місце взаємодії із заслоном може бути обумовлено наперед при підготовцікомандного нападу. Якщо захисник бачить того, що затуляє, то заслін ставитьсявпритул до захисника.
6.Щоб заслін відбувся, дуже важливо, щоб гравець, якому ставлять заслін,зближувався з своїм захисником. Ще більш грамотними дії нападаючого будуть втому випадку, якщо він увійде до дуже нетривалого, але реального контакту безпорушень правил з своїм захисником перед початком руху до м'яча.
Принаведенні на заслін важливо пройти того, що мимо затуляє гравця впритул, плечев плече, різко збільшуючи швидкість. Для цього можна застосовувати дуже простийприйом. При наведенні на заслін нападаючий обіймає партнера ближньою рукою. Торканняпартнера рукою не дозволяє захиснику пройти мимо заслону поряд з нападаючим(мал. 5).
/>
Мал.5
7. Рухнеобхідно розраховувати так, щоб гравець без м'яча відкрився в той момент, колигравець з м'ячем готовий віддати йому передачу. Партнер бачить мене і готовийвіддати пас. На перший погляд, дуже просте правило, але часто не виконуєтьсямолодими гравцями. Вони відкриваються або дуже рано, або дуже пізно, аобчислюється час можливої взаємодії долями секунд.
/>
Мал.6.
8. Зв'язкихитрощів, напрям отримання м'яча (від кільця, до кільця, «чорний хід», в трьохсекундну зону, на протилежний фланг) необхідно постійно міняти (мал. 6).Одноманітні дії нападаючою без м'яча полегшують дії захисту.
9.Для поліпшення взаєморозуміння необхідно розмовляти на майданчику. Розмовагравців указує на їх високу ігрову зрілість. Розмова важлива для всіх гравців,але в першу чергу — для розігруючих, які не мають права мовчати!
10. Приактивному захисті, який протидіє прийому м'яча, можна і потрібно застосовуватирух «чорний хід» (мал. 7). При цьому дуже важливо взаєморозумінняпартнерів. Взаємодій жестами і очима. При виконанні гравцем периметра руху«чорний хід» передавальний частіше застосовує передачу з ударом обпідлогу тому, що захисник, переслідуючи нападаючий, найчастіше не бачить м'яч.Дуже вдалою дією при виконанні «чорного ходу» гравцем периметра будерозворот на 180 градусів спиною вперед на нозі, яка розташована ближчим докільця. Несподіване і складна для захисника дія.
/>/>
Мал.7
Привиконанні маневру «чорний хід» центровим м'яч найчастіше передаєтьсяверхи по високій траєкторії в крапку, яка розташована приблизно в метрі відкільця і на висоті, яка зручна саме цьому гравцю (у районі кута щита). Передповоротом на 180 градусів через спину також дуже важливий жорсткий контактплечем і спиною із захисником. Захисник грає в закритій стійці, практичноспиною до м'яча, і контакт з ним нападаючого, по-перше, виводить з рівновагизахисника, а по-друге, зрушує його від кільця, тобто убік, протилежну рухузахисника, для протидії вказаному маневру.
11.Для узгодженості дій передавального і приймаючого і підвищення точності передачнеобхідно при отриманні м'яча застосовувати правило «Десяти».
Рука,дві руки — указує на місце можливої передачі і на те, що нападаючий готовийприйняти м'яч. У будь-якому випадку, після лову дуже важливо щонайшвидше узятим'яч в дві руки. Не можна починати будь-яку технічну дію до тих пір, поки м'ячне зафіксований в двох руках. У позиції центрового гравець зобов'язанийпостійно тримати руки готовими до прийому передачі. Дуже часто у гравціввиникають проблеми з ловом м'яча під корзиною, особливо коли передача неждана,саме тому, що руки опущені і кисті не відкриті для лову м'яча. Завжди направляйподушечок пальців у бік м'яча.
12.Критеріємхорошої взаємодії гравців є отримання м'яча в русі. Якщо нападаючий одержуєм'яч після того, як він зупинився, то один з гравців або обидва гравці винні втому, що відбулося така взаємодія. Виключенням є отримання м'яча на місцінападаючим, що знаходиться у позиції центрового при грі спиною до кільця.
/>
Мал.8
13.Передачі виконуються на дальню від захисника руку (мал. 8). Невиконання цієївимоги є грубою помилкою, яка спричиняє за собою втрату м'яча. Передача нагруди можлива тоді, коли нападаючий відірвався від захисника.
14.Якщо є декілька варіантів продовження атаки пасом, то перевага віддаєтьсяпередачам вперед. Гравцю у позиції центрового м'яч віддається при першійнагоді.
Деякігравці припускаються багатьох помилки в передачах. На це може бути декількапричин:
1. Передачівиконуються технічно невірно, арсенал передач нападника малий. У тренуваннянеобхідно включати велику кількість вправ, в яких виконуються передачі в різнихситуаціях: на місці без захисника, на місці із захисником, великою кількістюм'ячів одночасно на місці і в русі. При цьому обов'язково стежити за технікою!
2. Передачавіддається по місцю отримання недбало. Гравець віддає м'яч в ту сторону. Цепогана помилка, якої важко позбавитися. Вона закріплюється, починаючи звиконання простих вправ, в простих ситуаціях. А в грі таке відношення допередач приводить або до втрат, або до дуже незручних передач, які складнообробити. Партнер, що приймає таку передачу, втрачає час, який так дорого всучасному баскетболі.
3. Гравець,який передає м¢яч прагне виконати передачу саме на першому русі партнера наотримання. «Не поспішай! Оціни ситуацію! Не упевнений — не віддавай!»У партнера перший рух на отримання може бути невдалим. Але він може і діятимедалі: «чорний хід», хитрощі корпусом, наведення на заслін або на суперника.Терпіння і аналіз при виконанні передач мають величезне значення!
4. Гравціпрагнуть постійно ускладнювати передачі по напряму і технічному виконанню.Основна якість передавального — це надійність. Якщо є можливість віддати проступередачу, то віддай просту. Складні передачі застосовуються тоді, коли немаєможливості віддати просту! Це повинно бути основним правилом!
5. Передачівіддаються нехитро, без застосування обманних рухів. Захисник не повиненправильно розрахувати час і напрям передачі! Обманні рухи виконуються короткимирухами кистями або передпліччями, погляд прямує як у бік одержувача м'яча, такі в інший бік.
6. Гравціпрагнуть виконати передачу, щільно поставивши дві ноги на підлогу. Незастосовуються зашагування.
Всівказані недоліки приводять до втрат м'яча при виконанні передач. Прості вправиз поступовим ускладненням вправ по техніці, відстані, кількості м'ячів,протидії, швидкості, руху, ігрові вправи із захистом і без неї, обмін жестами,доброзичлива розмова між гравцями в час і після тренування, час, проведений водній команді, значно покращують цей компонент командного нападу.
15. Гравець, що передав м'яч, не повинензалишатися на місці і обов'язково починає рух або для отримання зворотноїпередачі, або для постановки заслону, або для дотримання ширини атаки, або дляпідстраховування швидкого прориву.
16. Зупинка при отриманні м'яча повиннабути виконана так, щоб у момент отримання м'яча нападаючий міг атакувати зходу. Робота ніг, дистанція до кільця у момент отримання передачі, націленістьна кидок або прохід відразу після отримання м'яча мають визначальне значеннядля створення нападаючим потрійної загрози. Отримання м'яча не в положенніпотрійної загрози ослабляє наступальний потенціал команди і полегшує діїзахисту.
Захисникповинен бути в постійному очікуванні кидка або проходу свого опонента.Положення потрійної загрози надає нападаючому з м'ячем хороші можливості длявиконання будь-яких технічних дій.
17. Прорахунокваріантів атаки. До отримання м'яча гравець прораховує декілька варіантівпродовження атаки. У момент отримання м'яча нападаючий миттєво виконує дію«подивися» і ще раз оцінює положення партнерів і захисників, а свогоопонента конкретно, готовий миттєво застосувати декілька варіантів обіграванняабо виконати передачу.
Подальшідії нападаючого: передача, кидок з ходу, кидок після ведення управо або вліво,прохід під корзину управо або вліво, кількість і зміст хитрощів залежать відположення його опікуна і попередньої оцінки основних фізичних можливостей опонента.Нападаючий робить не те, що він хоче, а то, що йому «дозволяє»захисник.
18. Оцінкаспіввідношення фізичних можливостей нападаючого і його опікуна — швидкостей,зростання і маси, психологічних особливостей захисника, — реакція на хитрощі,врівноваженість і його технічній оснащеності є такими, що визначають при виборііндивідуальної тактики гри 1x1. Розумний нападаючий робить це завжди і аналізуєефективність раніше виконаних дій. Такий аналіз дозволяє нападаючому при кожнійновій атаці підносити захиснику «сюрпризи», які, зрештою, можутьповністю деморалізувати захисника. В цьому випадку захисник втрачається і неможе грамотно організувати свої дії в захисті.
19.У нападаючого буде можливість ставитизахисника в скрутне положення в тому випадку, якщо він володіє великимарсеналом технічних прийомів, які дозволять йому, не замислюючись над технічноютонкістю, виконати: кидок з ходу, прохід під кільцем управо або вліво, кидокпісля короткого або довгого ведення управо або вліво із зміною напряму (швидкості)руху або без нього, всі види передач. Наявність у нападаючого декількох зв'язокхитрощів (одинарний, подвійний, потрійний) і декількох варіантів завершенняатаки (крюк, напівкрюк, кидок після подвійного кроку або в настрибування на двіноги і т.д.) роблять нападаючий супергравцем, якому дуже складно протидіяти.
20. «Відкрийся!», «Зробипропозицію». Нападаючі без м'яча безпосередньо перед атакою партнераповинні виконати дуже важливу дію: відкритися для отримання м'яча. У моментатаки гравець з м'ячем може потрапити в скрутне положення в тому випадку, якщосуперник застосує підстраховування або вдало зіграє захисник. Виконати кидокгравець не може, і для того, щоб команда не втратила м'яч, гравці без м'ячаповинні переміститися так, щоб з'явилася можливість виконати їм передачу.Бажано, щоб потенційні одержувачів були декілька. Для цього гравці без м'ячаповинні виконати рух на два такти.
Першийтакт
Колипартнер з м'ячем підготував атаку і готується завершити свої дії проходом підкільце або дистанційним кидком, гравець без м'яча займає ривком таку позицію,щоб його захисник опинився на лінії передачі.
Притакій дії нападаючого без м'яча у захисника два варіанти дій:
— 1-й: знайти свого опонента очима. Але для цього він повиненбуде хоч би на мить втратити м'яч із виду.
— 2-й: стежити за гравцем з м'ячем і втратити із виду свійнападаючий.
Другийтакт
Ітой, і інший варіант дій захисника нас влаштовує.
Впершому випадку захисник не може виконати підстраховування і повертаєтьсяспиною до м'яча, що, по-перше, полегшує атаку партнеру з м'ячем, а по-друге,полегшує передачу м'яча нападаючому, що виконав вказаний вище маневр.
Вдругому випадку нападаючому дуже просто ривком вийти на вільне місце, зручнедля атаки, і одержати скидання.
Такимчином, можна сказати, що гравець без м'яча безпосередньо перед атакою партнеразобов'язаний рухатися вказаним способом, тим паче, що це сприятиме виконаннюнаступної важливої дії в нападі — боротьбі за м'яч, що відскочив (мал. 9).
/>
Мал. 9
/>
Мал.10
21. У момент атаки нападаючий з м'ячемготовий застосувати декілька варіантів завершення атаки: завершує атаку сам,знаходить потенційних одержувачів скидання. Якщо атакує сам, то готовийзавершити атаку декількома шляхами (коротке або довге обігравання, управо абовліво, кидок в стрибку або після подвійного кроку, правою або лівою рукою, крюкабо напівкрюк, настрибуванням на дві ноги зміною напряму руху).
22. Під час польоту м'яча. Після того,як м'яч пішов з руки будь-якого нападаючого і гравець визначив можливе місцевідскоку, нападаючий не дивиться за польотом м'яча, а шукає своє місце напідборі і найкоротший шлях, по якому він може в це місце потрапити. Це дужеважливо! Не дивитися за польотом м'яча, а шукати можливість проникнути підкільце в потрібне місце для боротьби за відскік (мал. 10).
23. Оптимальне положення нападаючих приборотьбі за відскік показане на мал. 11, і називається воно 3,5 на 1,5, Цеозначає, що гравці 3, 4 і 5 вибудовують трикутник підбору, гравець 1 страхуєшвидкий прорив, а гравець 2 бере участь в підборі середніх і дальніх відскоківі разом з гравцем 1 готовий страхувати швидкий прорив суперника.
24.При завершенні атаки дуже важливовзаємодія гравців периметра.
Якщоразігруючий сам атакує з-під кільця або опинився близько до лицьової лінії, тоатакуючий захисник (2-й номер) або легкий форвард (3-й номер) зобов'язанізайняти його місце в захисній побудові команди і страхувати швидкий прорив(правило 4-х). Як правило, може бути дана установка тренера, що підстраховує1-й номер гравець периметра, що знаходиться на дальній від м'яча стороні (мал.12).
/>
Мал.11 Мал. 12.
25. Умомент завершення боротьби за відскік. Відповідно до захисної концепції командигравці переходять до захисних дій негайно. Обов'язковою умовою повернення назадє прискорення до центру поля обличчям вперед з поворотом голови через плече,ближнє до м'яча. Після центру поля, якщо попереду немає неприкритого гравця,рух здійснюється спиною вперед.
Якщокимось з гравців (декількома гравцями) допущена помилка і у суперника з'явиласяможливість виходу до нашого кільця в більшості, то гравець, найближчий досупротивника з м'ячем, вживає всі заходи, аж до застосування фолу, щоб зірватиатаку.
Основніпринципи взаємодії гравців при грі в нападі: «Віддав — вийшов»,«Стрічні переміщення», «Від м'яча», «Двійка» або«Пікенрол», «До м'яча».
Принципивзаємодії дані в черговості, по якій рекомендується навчати гравців.
«Віддав- вийшов». Одна з основних тактичних взаємодій в баскетболі, яке успішнозастосовується гравцями будь-якого рівня (мал. 13).
Мал.13
/>
Головноюпри виконанні цієї взаємодії є несподіванка, відволікаючий рух і різка змінанапряму і швидкості руху нападаючого, що виконав передачу.
Діяповинна бути несподіваною для захисника. Якщо після передачі м'яча захисник,який відповідає за нападаючий, що виконав передачу, зробив помилку (повернувголову у бік передачі або не виконав стрибок за м'ячем), то нападаючий ривкомзаймає положення перед захисником і на повній швидкості рухається до кольну зметою отримання зворотної передачі. Якщо захисник не втратив із виду свогоопонента і змістився стрибком у бік передачі, то нападаючий повинен зробитивідволікаючий маневр і примусити захисника рухатися. В русі набагато складнішене зробити помилку в правильному розташуванні щодо м'яча і свого підопічного.Найчастіше захисник або притискається до нападаючого, або втрачає його із видуна деякий час. Нападаючий починає рух від м'яча. Потім різко міняє напрям ішвидкість руху. В цьому випадку застосовується правило «один, два, трикроки».
Нападаючийна максимальній швидкості рухається до кільця, показуючи передавальному однієюабо двома руками місце очікуваної передачі і свою готовність одержати м'яч.Передача виконаються на давню від захисника руку тим способом, який найбільшефективний в даній ситуації.
«Стрічніпереміщення». «Вісімка». Після освоєння передачі з рук в руки,вивчення якої починається в молодшому віці, можна приступати до застосування вкомандному нападі стрічних переміщень. Це може бути взаємодія двох гравців. Алечастіше в цій взаємодії бере участь три гравці, іноді — чотири (мал. 14).
/>
Мал.14
Які в кожній технічній дії, при стрічних переміщеннях є свої особливості, на якінеобхідно звертати увагу з самого почата.
Першза все, гравці повинні уміти виконувати ведення правою і лівою рукою. Якщо хочби один гравець не уміє це робити, то взаємодія не вийде.
Гравецьпри веденні назустріч партнеру вкриває м'яч корпусом і вільною рукою. Захисниквсіляко заважатиме веденню саме в цю сторону, а нападаючий зобов'язаний«притискатися» до захисника і рухатися так, щоб не віддалятися відкільця, а наближатися до нього.
Нападаючийбез м'яча повинен уміти вийти на отримання м'яча максимально близько до передавального«плече в плече», на максимальній швидкості. При необхідності гравецьпочинає відволікаючий рух до кільця з тим, щоб правильно вийти до гравця зм'ячем (мал. 15).
/>
Існуєдекілька техніки передач при цій взаємодії:
А)Передпліччя передавального гравця розташовані паралельно підлозі.
Б)Грона передавального гравця розташовані одна під іншою.
В)Передача виконується з ударом об підлогу.
А).Гравець веде м'яч правою рукою і при наближенні до партнера виконує зупинкустрибком на дві ноги або двохкрокову (права — ліва), повертається спиною докорзини, що атакується.
Припроході партнера впритул, вкриваючи м'яч спиною, виносить м'яч двома руками(кисті паралельно підлозі) на сторону, протилежну напряму свого руху. Гравець,що приймає передачу, хапає м'яч двома руками. При прийомі м'яча кисті у ньогорозташовані перпендикулярно підлозі. Причому ліва рука — зверху, а права — знизу (мал. 16).
/>/>
Мал.16
Післяприйому передачі гравець починає ведення лівою рукою, яка розташована зверху нам'ячі, що дуже зручно. При виконанні ведення лівою рукою дії передавальногозалишаються ті ж, а у того, що приймає передачу, відповідно, права рукарозташована зверху, а ліва — знизу.
/>
Б).Другий спосіб передачі м'яча.
Гравецьведе м'яч правою рукою і при наближенні до партнера виконує зупинку стрибком надві ноги або двох крокову (права-ліва), повертається спиною до корзини, щоатакується, на правій нозі. При проході партнера впритул гравець, що виконуєпередачу, розташовує праву кисть під м'ячем і притискує правий лікоть доправого боку. Ліва кисть знаходиться зверху м'яча, а лікоть зігнутої рукипіднімається напроти грудей (мал. 17).
Партнерпроходить впритул до ліктя, бере м'яч двома руками, розгортає м'яч так, щобліва рука була зверху, і починає ведення лівою рукою. При такій передачіперешкодою на шляху захисника буде виставлений лікоть, і захисник для того, щобпереслідувати нападаючий, що прийняв передачу зверху, необхідно пройти довшийшлях, що утрудняє його дії. Головне при виконанні передачі — не зробити рухліктем назустріч захисника. Ця дія може бути розцінена як фол передавальному.
/>
В).Передача з ударом об підлогу має місце, але застосовується дуже рідко, оскількиїї можна перехопити як одному захиснику, так і іншому, які відповідають запередавального м'яч і за того, що приймає його. Навчання цій передачі небажано.
Приактивному опорі захисту вказаній взаємодії нападаючі можуть застосувати«помилкову вісімку». Сенс цієї взаємодії полягає в тому, що абопотенційний одержувач м'яча, або гравець з м'ячем не рухаються в передбачувануточку зустрічі і передачі м'яча, а різко міняють напрям і здійснюють ривок докільця (мал. 18).
/>
«Відм'яча». «Пас в одну — заслін в іншу»
/>
Мал.19
Цікававзаємодія, яка створює ширину атаки і значно утрудняє підстраховування. Можевиконуватися як на периметрі, так і поблизу від кільця (мал. 19).
Гравець№ 2 відкривається на фланзі в положенні потрійної загрози. Гравець № 1. щовиконав передачу, рухається до гравця № 3 по прямій або з помилковим рухом докільця. Гравець № 3 діє за правилом «один, два, три кроки», входить вконтакт із захисником і ривком виходить до м'яча. Після постановки заслонугравець № 1 розгортається через спину і здійснює ривок до кільця або відступаєна периметр. Важливо зберегти ширину атаки, правильно поставити заслін наоптимальній відстані від захисника, грамотно навестися на заслін із зміноюшвидкості бігу і почати хороший рух після постановки заслону.
Про особливостіпостановки заслону детально зупинимося при розгляді особливостей взаємодії"'двійка'" («пікенрол»).
Післяосвоєння взаємодії можна приступити до освоєння помилкової взаємодії ''відм'яча". Після того, як команда провела декілька атак, застосовуючи вказанувзаємодію, захисники можуть застосувати зміну гравцями. В цьому випадку вдалимиможуть виявитися наступні дії:
1.Гравець № 1 починає рух на постановкузаслону, але, не доходячи до місця постановки заслону, здійснює ривок докільця. Його захисник готується до боротьби із заслоном і часто не готовий доподібного маневру (мал. 20-а).
/> и/>
Мал. 20
2.Після того, як заслін поставленийгравцем № 1, захисники ухвалюють рішення провести зміну гравцями і звучитькоманда: «Зміна!» В цьому випадку гравець 3 може зробити помилковийкрок до заслону, як би підтверджуючи свої наміри, наводиться на заслін, а потімздійснює ривок до кільця (мал. 20-б).
Виконаннянападаючими взаємодії «від м'яча» в різних інтерпретаціях створюєпевні труднощі для захисників.
«Двійка»або «Пікенрол»
Приправильному виконанні і добрих технічних і фізичних кондиціях є могутньою іефективною взаємодією, з якою непросто боротися.
Проназву взаємодії. Останнім часом частіше застосовується друге. Це пов'язано зтим, що в країнах СНД грає багато легіонерів і працює багато іноземнихтренерів, а вони застосовують цей термін, тільки ще коротший: «Пік».У Америці, на батьківщині баскетболу, дуже поширений баскетбольний сленг. Цеодин з таких виразів. Яким користуватиметься тренер — вирішувати йому, алеголовне, щоб це розуміли гравці, і взаємодія виконувалася правильно.
Промісце постановки заслону і можливе розташування нападаючих. Ця взаємодіявимагає багато місця, яке дає можливість для маневру як гравцю з м'ячем, так ітому який затуляє. Крім того, необхідно максимально ослабити підстраховуванняабо добитися, щоб вона була вигідна нападаючим. Зупинимося на чотирьох основнихкрапках на майданчику, в яких застосовується взаємодія (мал. 21).
/>
/>/>
/>
Мал.21
Намалюнку (21-а) заслін ставиться гравцю з м'ячем, який знаходиться на лівомуфланзі нападу. Основний рух дриблера — в центр. Затуляючий гравець післяпостановки заслону рухається або під кільце, або залишається на периметрі.Оптимальне місце для заслону в цьому випадку знаходимо за допомогою розміткимайданчика. Права нога гравця, який ставить заслін, знаходиться в крапці, якаутворюється при перетині умовного продовження лінії фолів і трьох очковоїлінії. Місце постановки заслону може трохи мінятися залежно від дій гравця зм'ячем, захисника, який опікає дриблера, і захисника, який відповідає за того,що затуляє.
Заслінставиться по центру майданчика (мал. 21-б). Основний рух гравця з м'ячем назаслоні — у бік бічної лінії. Затуляючий відкривається під кільце або напериметрі.
Дужепоширений напад, коли два великі гравці піднімаються в район лінії фолів (мал.21-в). В цьому випадку двійка можлива і управо, і вліво. Складнепідстраховування, особливо якщо великий гравець, який піднімається післявзаємодії другого великого з дриблером, володіє трьохчковим кидком.
Увсіх описаних випадках застосування пікенрола використовується широкарозстановка з грамотним використанням сильних сторін нападаючих. Урозстановках, вказаних на малюнках 21-а і 21-б використовуються кути і офсетназона (гравці № 5 і № 4), на малюнку 23-в кути займаються гравцями 2 і 3, врозстановці, приведеній на малюнку 23-г, гравець № 3 займає лівийкут, а гравець № 4 піднімається на протилежному фланзі, аж до трьохочковоїлінії.
Прибудь-якій розстановці важливо виконавська майстерність і гнучке тактичнемислення гравців. Команда, яка добре захищається, готується до всіх можливихваріантів протидії двійкі. Щоб протидія захисту була малоефективною, необхідначітка взаємодія і виконання взаємодії, які багато разів, але правильновідпрацьовуються на тренуваннях в парах, трійках, четвірках, п'ятірках.
/>
Мал.22. Руки,зігнуті у ліктях, прижаті до грудей
/>
Мал.23. Прямі руки взамок знаходяться нижче поясу
Технікапостановки заслону (мал. 22). Ноги розташовані ширшим за плечі, злегка зігнуті в колінах.Гравець займає стійке положення. Якщо заслін ставиться особою, то корпус злегканахилений вперед, і якщо захисник застосовує витискування того, що затуляє, тоу бік захисника. Опора на всю стопу, але центр тяжіння доводиться на переднючастину стопи. Руки можуть займати два положення (мал. 22, 23).
/>
Розташуванняніг на майданчику (мал. 24).
Гравець,що пропонує заслін, ставить ближню до кільця ногу на умовну лінію, що проходитьчерез центр кільця. А дальня від корзини нога розташовується на ступню впередвід цієї лінії (виходить невеликий заступ у бік гравця з м'ячем).
Післятого, як гравець з м'ячем перетнув вказану вище лінію, але не раніше, ніжзатуляючий здійснює або ривок під кільце, або відкривається на периметрі.
Якщозаслін ставиться лицем до гравця з м'ячем, то розворот до кільця виконуєтьсяспиною вперед. При цьому рух починається з акцентованого поштовху дальньої відкільця ноги. При постановці заслону спиною (дуже ефективний прийом) ривок докільця виконується обличчям вперед і починається знову ж таки поштовхомдальньої ноги.
/>
Дриблерповинен прагнути пройти мимо заслону максимально близько і створити максимальнузагрозу своїми діями: готовність атакувати в стрибку після ведення, виконатиакцентований прохід під кільце. Рух мимо заслону повинен бути стрімким. Якщозахисник дриблера займає таку позицію, яка перешкоджає руху на заслін, тогравець сміливо застосовує обігравання в лицьову лінію. Якщо захисникизастосовують груповий відбір після заслону, то гравець з м'ячем повинен, невтрачаючи холоднокровності, знайти можливість віддати пас що затуляє абопродовжити атаку через гравця на периметрі, який постарається зв'язатися з відкритимпартнером під кільцем (мал. 25).
/>
Мал.26
/>
Мал.27
Дом'яча. Ця взаємодія може виконуватися в будь-якій крапці на майданчику, аленайчастіше воно здійснюється по центру або на фланзі (мал. 26, 27).
Передачапо центру (мал. 26) (і отримання зворотної передачі) часто застосовуєтьсякомандами як проміжна, коли суперник активно грає проти разігруючого іперешкоджає його просуванню в позицію, зручну для початку атаки. Гравецьпередає м'яч партнеру, зближується з ним і одержує зворотну передачу з рук вруки. Після цього починається задумана атака. Дуже ефективно взаємодія навільному фланзі. Четвертий номер. Високорослий гравець, який володієдистанційним кидком, проходом під кільце, технікою передачі м'яча з рук в рукиі під кільце, тактично і технічно правильно ставить заслін. Залежно від дійзахисників можливі різні варіанти взаємодій при русі до м'яча. Приведемо деякіз них.
Перше (мал. 28). Нападаючий 1 грамотно наводиться на заслін,захиснику 1 не вдається через нього прорватися, а захисник 4 не встигає донападаючого. В цьому випадку нападаючий може провести кидок.
Друге (мал. 29). Захисник 1 не може прорватися через заслін,і йому допомагає захисник 4, змістившись до гравця 1 після передачі дляпротидії кидку. В цьому випадку гравець 4 після передачі м'яча розгортається направій нозі спиною вперед, ловить на спину захисника 1, провалюється під кільцеі одержує передачу від нападаючого 1.
Третє(мал.30). Захисники міняються гравцями. Відбувається нерівноцінний розмін.Гравець з м'ячем витягає захисника 4 на периметр, загрожуючи кидком. Нападаючий4 могутньо бореться за отримання м'яча в районі кільця.
/>
Мал.28
/>
Мал.29
/>
Мал.30
/>
Мал.31
Четверте(мал. 31). Захисник прагне прорватися вище за заслін. При проході мимо ньогонападаючий 4 пас не віддає, а нападаючий 1 здійснює ривок під кільце. Звичайнов цьому випадку захисник трохи відстає від нападаючого 1 і рухається спиною дом'яча, що дозволяє виконати передачу йому за голову.
Виконуючивзаємодію «До м'яча», нападаючий може рухатися у бік лицьової лінії.Головне — взаєморозуміння гравців і їх навченої.
Розглянувшиосновні принципи взаємодій в баскетболі, слід сказати, що їх успішнезастосування можливо тоді, коли гравці правильно виконують деталі цихвзаємодій, про які говорилося на початку.
Колитренер визначився з комбінацією рухів і взаємодій гравців, освоєння гравцямизадуманого проходить швидше і простіше, коли комбінація розбивається на фазиатаки, які слідують одна за одною. Сигналом для початку наступної фази атакислужить певна взаємодія або технічна дія, і поки одна фаза не закінчилася,починати іншу не можна. Розберемо роботу по запропонованому варіанту наконкретному прикладі.
/>
Почалоатаки. Перша фаза (мал. 32). Перший номер, не доходячи до центру поля, голосно оголошує іпоказує номер комбінації: «Перша!» Завдання разігруючого — переконатися, що команда його почула і побачила номер комбінації. Гравцізаймають місця відповідно до задуманої схеми. Перший номер за рахунок дріблингунаближається до кільця в зону, з якої він зможе виконати передачу на будь-якийфланг і під кільце, і, не припиняючи ведення, вкриваючи м'яч, повертає головутак, щоб бачити всіх партнерів. Знаходження розігруючого в зоні передачі єзавершенням першої фази і сигналом для переходу команди до наступної. Важливовідмітити, що при даній розстановці є сенс призначити «ведучого».
/>
Другафаза (мал. 33). Провіднийнападаючий № 2 обмінюється поглядом, жестами з відомим і партнером, якийрозташований поряд (№ 5), і першим починає рухатися для отримання м'яча.Нападаючий № 3 починає рух з невеликою затримкою (1-1,5 секунди). Нападаючі № 4і № 5 взаємодіють з своїми партнерами і роблять спроби для отримання м'яча втрьохсекундній зоні. Нападаючий 2 одержує м'яч і відразу шукає можливість дляпередачі м'яча 5-му. Перший номер після передачі трохи зміщується напротилежний фланг. № 3 розташовується широко у бічної лінії. Відсутністьпередачі 5-му є сигналом для початку наступної фази.
/>
Третяфаза (мал. 34). Разігруючийзближується з своїм захисником, а нападаючий № 5 ставить захиснику 1 заслін вспину. № 1 наводиться на заслін і здійснює ривок під кільце. № 5 після заслонувідкривається на трьохочковой лінії. № 2 шукає можливість віддати пас щопроривається № 1. Якщо можливості виконати передачу гравцю № 1 немає і гравець№ 2 не ухвалив рішення грати 1x1, то третя фаза атаки закінчується. Нападаючий№ 1 йде ривком в дальній кут.
Четвертафаза (мал. 37). Нападаючі2 і 5 грають «двійку». Під час виконання взаємодії з гравцем № 2 № 5провалюється під корзину для отримання передачі. Якщо він передачу не одержав,то піднімається в район трьохочкової лінії під кутом приблизно 50 градусів.Якщо взаємодія не закінчилася атакою гравця № 2 або пасом гравцю № 5, точетверта фаза закінчується і починається п'ята.
/>
П'ятафаза (мал. 38). Гравець1 покидає ривком позицію в кутку майданчика, виконує наведення на заслін,поставлений гравцем № 3, і відкривається для отримання м'яча на периметрі.Гравець № 3 після постановки заслону наводиться на гравця №4 і його захисника,прагнучи відкритися в безпосередній близькості від кільця. Якщо передача підкільце не відбулася, м'яч негайно віддається гравцю № 1.
/>
/>
Шостафаза (мал. 39). Гравець№ 3 продовжує рух уздовж лицьової лінії до зони '«офсет». Нападаючий№ 2 після передачі гравцю № 1 ривком йде на постановку заслону гравцю № 3.Місце постановки заслону — межа трьохсекундної зони. Перед наведенням на заслінгравець № 3 входить в трьохсекундну зону і після зближення з своїм захисникомривком наводиться на перший заслін. Продовжує рух на максимальній швидкості дозаслону, який ставить по місцю гравець № 5 (коректор). Гравець № 3 прагневиконати атаку кидком з дистанції або проходом під кільце. Гравець № 2 післязаслону ривком йде в будь-який кут № 4 спочатку провалюється під корзину. Якщогравець № 3 не зміг атакувати, то гравець № 4 піднімається вгору і грає з ним «двійку».
/>
Мал. 39
Література
1. Хромаєв З.М. Методипідготовки баскетболістів. Методичний журнал.- –К.: Либідь, 1993.
2. Журнал “Сучасний баскетбол” №3, 2006..
3. В.В. Білаш. Позиційний напад.– Одеса,: “Академія”, 2005.
4. В.Г. Лучінкін. Основні напрямкипідготовки резерву в баскетболі. – Одеса,: “Академія”, 2005.
5. М.Г. Степанян. Спортивніігри – баскетбол. – Луцьк, 2007.