МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національнийпедагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Інститутприродничо-географічної освіти та екології
Кафедраекономічної і соціальної географії
Сучаснийстан туристичної галузі Республіки Словенія
Курсова робота
студента 29-Тгрупи
Кудояра ЄвгенаОлеговича
Науковийкерівник –
кандидатгеографічних наук, доцент
Мозговий АртемАнатолійович
Київ-2010
План
Вступ
Розділ 1. Загальні відомості прокраїну
Розділ 2. Природно-рекреаційні умовита ресурси країни
Розділ 3. Природоохоронні територіїкраїни
Розділ 4. Історико-культурнірекреаційні ресурси
Розділ 5. Соціально-економічні умови
Розділ 6. Характеристикарекреаційно-туристичної галузі
Розділ 7. Рекреаційно-туристичнерайонування території країни
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Словенія – цекраїна з двохмільйонним населенням, що зберегла впродовж 1500 років своюіндивідуальну культуру і історичні пам'ятники. Це стародавні і вічно молоді міста, це вражаючий своєюнеповторною красою ландшафт. Здається, що країна тягнеться на трьох рівнях: наднею підносяться величні Юлійські Альпи, в середині пролягає величезна територіяз лісами і річками, що створює фантастичний пейзаж, під нею – цілий підземнийсвіт: 15000 печер, деякі з яких всесвітньо відомі.
Словенія – гостиннакраїна з дивовижно доброзичливою атмосферою, відкрита для туристів. Опинившисьна будь-якому з курортів, вже на другий день свого перебування, Вивідчуватимете себе як удома, настільки близькі нам мова, культура і звичаї цієїкраїни. Словенія приваблива для туристів, що цінують дбайливе відношення досвоїх витоків, історії. Стародавні замки і середньовічні вулиці невеликих містзберегли минулу чарівність. Любителям архітектури буде цікаво оцінитиособливості готики і бароко цієї частини європейського континенту. В сільськійчастині країни збереглося багато монастирів і храмів, побудованих на горбах, щограли раніше не тільки релігійну, але й оборонну роль.
Словенія – унікальнокрасива країна. Сніжні Альпійські вершини, лісисті гори, долини з садами і виноградниками,широкі рівнини, приморський ландшафт і побережжя Адріатичного моря –різноманітність словенських пейзажів вражає. Ще більш дивовижно, як все тутблизько – до будь-якого місця можна добратися за годину – якщо рахувати зЛюбляни. І на цій крихітній ділянці суші (і моря!) красива, первозданна природагармонійно зливається з світом європейської цивілізації – старовинними замками,церквами, історичними містами і селами.
Все це і зумовлюєважливість дослідження і актуальність дослідження Словенії, як однієї з країнПівденної-Східної Європи.
Отже,актуальність дослідження даної проблеми, а саме розробка країнознавчоїхарактеристики Словенії, полягає в необхідності вивчення і систематизуваннявідомого матеріалу.
Об'єктом дослідження роботи є Республіка Словенія.
Предметом дослідження роботи є туристично-рекреаційні ресурси,чинники формування та сучасний стан туристичнії галузі Республіки Словенія.
Мета роботи полягає в дослідженні туристичного потенціалуСловенії.
Завданняроботи:
— дослідити природно-рекреаційніресурси країни;
— оцінитиісторико-культурні ресурси;
— оцінитисоціально-економічні умови Словенії;
— охарактеризувати рекреаційно-туристичну галузь Словенії;
-дослідитирекреаційно-туристичні райони країни.
РОЗДІЛ 1. Загальнівідомості про країну
рекреаційнатуристична словенія
Словеніязнаходиться в ПівденнійЄвропі, на північ від Балканського Півострова. На півночі межує з Австрією (330 км), із заходу з Італією (232 км), із північного сходу з Угорщиною (102 км) і на півдні з Хорватією (670 км). Більшу частину території країни займають гори, за виняткоммалої смуги узбережжя над Трієстською Затокою (Адріатичне Море). Найвищавершина Словенії – Тріглав (2864 м над р. м.), вона знаходиться в ЮлійськихАльпах, які простягаються вздовж кордону з Італією та Австрією. Упівденно-західній частині країни простягається плоскогір’я Крас. Східна частинарозташована скраю Великої Угорської Низовини. Природною окрасою Словенії єліси, які займають приблизно 50% поверхні країни. Чисельними є такожнаціональні парки і заповідники. Словенії належить невелика частинаАдріатичного Моря завдовжки 47 км. Найбільшими річками в країні є: Сава, Драва,Мура, Соча. Площа країни становить 20,3 тис. км2. Словенія поділена на 136регіонів разом з 11 міськими округами (Целіє, Копер, Крань, Любляна, Марібор,Мурска Собота, Нова Ґоріца, Ново Место, Птуй, Словень Градец, Веленє). Столицеюкраїни є Любляна (267 тис. мешканців, міське населення 323 тис., 1993), іншібільші міста (1992): Марібор (104 тис.), Крань (72,8 тис.), Птуй(68,8тис.), Целє(66,4тис.)
Грошова одиниця:з 01.01.2008 – Євро €. Державна мова: словенська. Національне свято: 25.06 – Національний ДеньДержавності. Конституція ухвалена в 1991 році.
Населення:1932917(2002). Середня густотанаселення: 93 чол./км2 Природнийприріст: 0,14% (2002).
Етнічний склад: словенці (88%), хорвати (3%),серби (2%), босняки (1%), угорці (0,4%) та інші (5,6%) (1991). Віросповідання:католики (70,8%), лютерани (1%), мусульмани (1%) атеїсти (4,3%) та інші(22,9%).Політичний устрій: багатопартійна республіка з двопалатним парламентом.
Географічне положення
Регіон, до якого входить Словенія має досить вигіднеекономіко-географічне положення, зумовлене розташуванням на шляхах ізПівденно-Західної Азії до Центральної Європи. Держави регіону межують ізкраїнами Східної, Південної та Західної Європи, а також Південно-Західної Азії.Омиваютьсяморями Атлантики (Чорним, Адріатичним), а через Середземне море мають вихід дотранспортних шляхів в Атлантичному океані. Ускладнює економіко-географічнеположення регіону високий рівень гористості території (Карпатські та Балканськігори) і розташування її в зоні молодої альпійської складчастості. Це єпередумовами високої сейсмічності території. На особливості політико-географічногоположення району негативно впливають непоодинокі релігійно-етнічні конфлікти.Всі країни регіону мають перехідну економіку. Входять до ООН.
Словенія (Slovenija), Республіка Словенія (Republika Slovenija) на заході граничить з Італією і на півночі з Австрією. Вихід до Адріатичного моря в районіТрієстської затоки. Країнарозташована в південно-східній частині Європи на північному заході Балканськогопівострова. На південному заході омивається Адріатичним морем. Довжинаберегової лінії 46 км. Словенія має кордони з Італією, Австрією, Угорщиною іХорватією. На північному заході і півночі країни розташовані хребти СхіднихАльп, утворюючи природний кордон з Австрією. Високогір'я поступово переходить вневисокі гори і горби, порослі хвойними і листяними лісами, а потім і в родючідолини річок.
Сусідами Словенії є такожУгорщина і Хорватія.
Історичнадовідка країни
ТериторіяСловенії в давнину була заселена кельто-іллірійськими племенами; в І ст. дон.е. захоплена Римом (піддалася сильній романізації), в 6-7 ст. заселенаслов'янами – словенками (займали територію значно обширнішу, ніж територіясучасної Словенії). В 7 ст. утворилася ранньофеодальна держава – Карантанія, щопотрапила близько 745 р. в залежність від Баварії (в цей же час почало насильнорозповсюджуватися християнство німецькими місіонерами), потім (788) – відФранкської держави; з її розпадом (843) – у складі Східно-Франкськогокоролівства (пізніше – Німеччина). 9-11 ст.ст. – час остаточного встановлення феодальнихвідносин (феодали були німцями, селяни – головним чином словенцями), німецькоїколонізації словенських земель, особливо інтенсивної в 11-13 ст.ст.
У 11-13 ст.ст. натериторії, заселеній словенцями, утворився ряд феодальних князівств, що входилидо складу «Священної Римської імперії»: Карінтія, Штірія, Крайна(основна територія сучасної Словенії), Горіца, Істрія. В 1282 захопленнясловенських земель почали Габсбурги, що поширили до початку 16 ст. свою владуна всі словенські землі; Словенія опинилася у складі багатонаціональноїАвстрійської монархії.
УXIV ст. в південнослов'янські землі вторгнулися турки-османи. В 1389 р. вонизавдали дуже важкої поразки сербсько-боснійським військам на Косовому полі. Цябитва залишилася в пам'яті південних слов'ян як загальнонародна трагедія.
УXV – на початку XVI ст. турки-османи стали вторгатися в хорватські, словенські,угорські землі. Вони захопили південну Угорщину і частину хорватських земель.Угорське дворянство вимушене було просити допомоги в Габсбургів. В результатіУгорщина, а разом з нею і хорватські землі ввійшли на початку XVI ст. до складуАвстрійської монархії.
Посиленняфеодального гніту в XV-XVI ст. привело до селянських повстань в західнихпівденнослов'янських землях. В 1515 р. спалахнуло повстання словенських селян,що висунули гасло боротьби за «стару правду», що означало практичновідміну феодальних повинностей селян. В 1573 р. відбулося найбільше повстанняхорватських селян під керівництвом Матія Губеца, до якого приєдналися ісловенські селяни. Декілька локальних селянських виступів відбулося в південнихсловенських землях в першій половині XVII ст.
Зростанняміст і розвиток раннього капіталізму в словенських землях послужили основою дляпоширення там в XVI ст. ідей реформації. Словенські протестанти, і перш за всеїх глава Прімож Трубар, видали перші книги на словенській мові, створили першусловенську граматику, поклавши тим самим початок формуванню словенськоїлітературної мови. В Хорватії через нерозвиненість міст реформацію підтрималитільки деякі земельні магнати, тому плоди її тут були менш значні, ніж условенських землях. Перемога контрреформації на початку XVII ст. означалаперемогу феодалізму над паростками капіталістичних відносин.
В 1809-1814 рр. великачастина території Словенії (з Любляною) входила до складу Іллірійськихпровінцій, залежних від наполеонівської Франції. Ліквідація феодальних відносинпісля Революції 1848-1849 рр. відкрила шлях швидкому розвитку капіталізму всловенських землях; вже до середини 19 ст. вони за рівнем розвиткупромисловості значно перевершували інші південнослов'янськітериторії. В 50-60-ті рр. посилюється національний рух; в кінці 60-х рр.він розпався на два табори: старословенців, що дотримувалися принципубезумовної вірності Габсбургам і католицизму, і младословенців, якими булазнову висунута програма Об'єднаної Словенії і багато хто з яких виявивсяприхильником південнослов'янських івсеслов'янських ідей.
Уроки першої світової війни Сербія і Чорногорія билися на стороні Антанти, тодіяк південні слов'яни Австрійській монархії були примушені воювати на стороніАвстро-Угорщини і Німеччини. В 1915 р. Сербія і Чорногорія були окупованіАвстро-Угорщиною.
Укінці 1918 р. було утворено королівство сербів, хорватів, словенів (з 1929 р. –Югославія).
Донової багатонаціональної держави увійшли переважно відсталі аграрні області зізначними пережитками добуржуазних відносин. Значна маса селянства страждала відбраку землі, боргової кабали, напівфеодальних або архаїчних форм експлуатації,в багатьох районах країни гостро стояла необхідність аграрної реформи іліквідації пережиткових соціальних структур в селі. Суперечності, зумовленінезавершеністю буржуазно-демократичного перевороту, перепліталися з різкопозначеними суспільними конфліктами, що породжувалися самим капіталістичнимрозвитком, який в умовах відсталості відрізнявся найбільш застійними формами ігрубими методами експлуатації. За рівнем економічного розвитку і умовами життянароду країна перебувала на одному з останніх місць в Європі. Влада в новійдержаві опинилася в руках пануючих класів; домінуюче становище в ній зайнялавеликосербська буржуазія і військово-чиновницька бюрократія на чолі з династієюКарагеоргієвичів. Політика буржуазно-монархічного режиму була направлена напридушення протесту пригноблюваних мас. Одночасно великосербська правлячаверхівка майже із самого початку стала на шлях шовіністичного диктату відноснонесербських народів і національностей країни, що складали близько половининаселення. В 1919-1920 рр. в країні розвернувся широкий революційний рух.
Реакційнийрепресивний режим не міг, проте, розв'язати гострих соціальних, політичних,національних проблем країни. Політика національної нерівності і придушеннявикликала незадоволеність і протест навіть серед буржуазії несербських народіві національностей, особливо в Хорватії. Прагнучи утримати свої позиції,великосербська правляча верхівка на чолі з королем Олександром вчинила 6 січня1929 р. державний переворот. Конституція 1921 р. була відмінена, скупщинарозпущена, всі політичні партії заборонені, в країні встановленавійськово-монархічна диктатура. Але банкрутство відкрито диктаторських методівпримусило уряд піти на політичні маневри: в 1931 р. король «дарував»нову конституцію.
Посиливсявплив КПЮ, значно активізувалася її діяльність. В 1937 році було утворено новекерівництво КПЮ на чолі з Й. Броз Тіто.
Оголосившина початку другої світової війни про нейтралітет, уряд Югославії під тискомгітлерівській Німеччині підписав, проте, 25 березня 1941 р. протокол проприєднання до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія). Група проанглійськиналаштованих військових 27 березня провела переворот. Новий уряд, щоорієнтувався на Англію, підписав 5 квітня 1941 р. Договір про дружбу і ненападз СРСР. 6 квітня Югославія піддалася нападу гітлерівської Німеччини, до якоїприєдналися фашистські режими Італії і Угорщини. В ході звільнення в країніутвердилася нова держава, що була своєрідною формою соціалізму на чолі з КПЮ.29 листопаду 1945 р. Засновницька скупщина одноголосно проголосила створенняФедеральної Народної Республіки Югославії (ФНРЮ). Прийнята в 1946 р.конституція проголошувала ФНРЮ союзною державою з шести народних республік.
Свій шлях до незалежностіСловенія почала раніше інших югославських республік. 2 липня 1990 р. словенськаСкупщина (парламент) прийняла Декларацію про суверенітет без яких-небудьконсультацій і узгоджень з федеральними властями, а 23 грудня 1990 р. вновонародженій державі був проведений плебісцит, на якому 88,5% населеннявисловилося за повне відділення від Югославії… А 27 червня в країну буливведені війська ЮНА нібито «для захисту словенської частини югославських кордонівз Італією, Австрією і Угорщиною». Словенці сформували загони самооборони,які оголосили федеральним силам справжню партизанську війну. Цей конфлікт, якийтепер називають «малою війною», тривав 10 днів. В ході бойових дійзагинуло 35 військовослужбовців югославської армії і три словенці. 7 жовтня1991 р. Словенія остаточно підтвердила свою незалежність. Не дивлячись нажорстокий опір керівництва СФРЮ (працюючої вже без представників Словенії іХорватії), на своєму рішенні настояла. 26 грудня республіка вперше святкувалаофіційний День незалежності. А вже в січні 1992 року була визнана багатьмакраїнами (включаючи всіх членів ЄС).
Сучасний державний устрій і форма правління
Сучаснасловенська державність виникла у результаті розпаду Соціалістичної ФедеративноїРеспубліки Югославії. 23 грудня 1991 р. парламент прийняв КонституціюРеспубліки Словенія.
Зазмістом Конституції, у Словенії прийнято змішану республіканську формудержавного правління.
Реальноіснує двопалатний парламент. Нижньою палатою є Скупщина, до складу якої входить90 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів строком на чотири роки.При цьому в Конституції застережено, що італійська та угорська етнічні громадимають право обирати по одному депутату. Скупщина має підтвердити обраннядепутатів.
Головноюфункцією Скупщини є законотворчість. Правом законодавчої ініціативи у Скупщинінаділені депутати. Уряд, а також не менше, ніж п'ять тисяч виборців (народназаконодавча ініціатива). Роль верхньої палати парламенту виконує НаціональнаРада, яка згідно зі ст. 96 Конституції «представляє соціальні, економічні,професійні та місцеві інтереси». Вибори радників Національної Радивідбуваються по-різному і залежно від курії, яку вони представляють. Однакпрактично завжди вони мають непрямий характер. Кожен із радників обираєтьсястроком на п'ять років. Главою держави є Президент, якого обирають шляхомзагальних і прямих виборів строком на п'ять років. Одна і та сама особа можебути обрана щонайбільше на два строки поспіль. Якщо під час виконання своїхповноважень Президент діє всупереч Конституції або серйозно порушує закон, заподанням Скупщини він може стати перед Конституційним Судом. Останній, визнавшитаке подання обґрунтованим, може прийняти рішення голосами двох третин від усіхсуддів Конституційного Суду про усунення Президента з поста. ПовноваженняПрезидента є досить вузькими і подібні до тих, якими наділені глави держав заумов парламентарних форм правління. Разом з тим, у Конституції не передбаченеконтрасигнування актів Президента з боку Уряду. За формою державного устроюСловенія є унітарною державою. З метою урядування державна територія поділенана муніципалітети. Представницьким органом місцевого самоврядування в кожномумуніципалітеті є муніципальна рада, яку обирає населення відповідної одиницістроком на чотири роки. Населення ж обирає мера, який головує в раді.Виконавчим органом є муніципальне правління, членів якого обирає муніципальнарада.
РОЗДІЛ 2. Природніумови та ресурси
Країни Південно-Східної Європи багаті на найрізноманітніші ландшафтипомірного і субтропічного поясів, характерні для гірських, горбкуватих ірівнинних зон. Розташовані вони в безпосередній близькості один від одного йутворюють мозаїку ґрунтів, гідрологічних умов і рослинності. Найважливішіособливості природних умов пов'язані з будовою земної поверхні, де майже 70 %території зайнято горами.
Природні показникиСловенії
Таблиця 1Країна
Площа, км2 Протяжність кордонів, км Використання земель, %
Площа зрошуваних земель, км2 Абсолютні висоти, м загальна суходолу внутрішніх вод сухопутних водних рілля пасовища ліси та чагарники інші землі мінімальні максимальні Словенія 20253 20253 1334 46,6 15 24 54 7 20 2864
Словенія – переважногірська країна. На північному заході і півночі розташовані хребти Східних Альп(Похор'є, Караванке, Савінські Альпи, Юлійські Альпи з вищою точкою Словенії г.Триглав, 2863 м).
Альпизаходять в її межі на північному заході лише крайніми східними відрогами.
Які Альпи в цілому, словенськіАльпи – молоді гори, складені твердимикристалічними породами з численними виходами м'яких сланцевих товщ. Для ниххарактерні, як в сусідніх районах Австрії і Італії, високі хребти з гостримизубчастими гребенями, скелястими загостреними вершинами, крутими схилами. Уверхніх ярусах гір розстилаються альпійські луги, нижче схили гір порослігустими лісами. Драва і Сава своєю верхньою течією прорізали глибокіканьйоноподібні долини. То тут, то там зустрічаються численні невеликі озеральодовикового походження. Різко контрастні форми рельєфу, строката гамма фарб –яскраво-білі сніжні вершини на фоні голубого неба і соковита зелень гірськихлугів поряд із силуетами темних скель – додають альпійським ландшафтам особливуживописність і привабливість. Тисячі вітчизняних і іноземних туристів щорічноспрямовуються в словенські Альпи. Альпійський район заселений щільніше, ніжінші гірські райони країни, і добре освоєний в господарському відношенні.
На півдні – північнаоколиця Динарського нагір'я, у тому числі вапнякове плато Карст (Краси) зкарстовим рельєфом і всесвітньо відомою печерою Постойська Яма. Низовини – назаході, біля побережжя Адріатичного моря і на сході.
Зовсіміншою картиною є Динарські гори, що займають велику частину території Словенії– всю її західну частину між Адріатичним морем і долиною Сави. Маючи середнювисоту більше 1000 м над рівнем моря, вони підвищуються на південному сході, вЧорногорії. Динарські складчасті гори – суворий край, несхожий на інші районикраїни. Їх західна, велика частина складена в основному мезозойськими ітретинними водопроникними породами, головним чином товщами сірих вапняків. Цезумовило тут дуже сильний розвиток карстових процесів і пов'язаних з ними форм рельєфу.Часто зустрічаються так звані карові поля: вапнякові схили гір як би роз'їденінезліченними вирвами та провалами і густо розітнуті довгими, нерідко глибокимиборознами, що надають місцевості суворого вигляду. Дуже характерні тут іобширні карстові полья (поля) – западини між горами, що досягають у ряді місць50-60 км довжини при ширині 10-15 км. Вони нагадують річкові долини, алепереважно замкнуті в своєму нижньому кінці, де нечисленні короткі річки ітимчасові водотоки звичайно проникають через вирви у вапнякових товщах (абопо-місцевому – «в понори») під землю, пропадаючи в тріщинах, провалахі печерах.
УДинарських горах, що стоять на шляху вологих вітрів з Адріатики, випадає багатоопадів, проте майже всі вони йдуть всередину гірських товщ. Безводні, в значнійсвоїй частині без ґрунту і рослинності гори розжарюються влітку від спеки,розтріскуються взимку від морозів. На Динарському нагір'ї, особливо напівнічному заході, в Хорватії, сувора природа створює серйозні перешкоди дляжиття і господарської діяльності населення.
Динарськенагір'я – район найбільшого карсту в Європі. Саме тут, на плато Карст, карстовіпроцеси були вперше вивчені і одержали свою назву на ім'я цього плато. Сотнітисяч туристів щорічно відвідують знамениту карстову печеру Постойнська Яма (напівденному заході Словенії), Плитвицькі водоспади і озера.
Гірськачастина країни в геотектонічному відношенні – район молодої інтенсивноїскладчастості. Тектонічні рухи там продовжуються і понині. Словенія вважаєтьсяоднією з самих сейсмічних країн в Європі. Щорічно в гірських місцевостях,особливо на Динарському нагір'ї відбувається 250-300 землетрусів силою від 2 до6 балів (за 12 бальною шкалою). При цьому бувають роки і набагато більш високоїсейсмічної активності. В 1931 р., наприклад, було зафіксовано 1494 землетруси,два з них – силою в 10 і 11 балів.
Клімат на більшій частиніСловенії – помірний, континентальний. В міжгірських долинах середня температурасічня -2 °С, липня 18-19 °С, опадів 800-1200 мм (в горах місцями понад 2000 мм) в рік.
На побережжі кліматсубтропічний середземноморський.
Середземноморськийтип клімату характерний лише для вузької смуги Адріатичного побережжя. Сухе іжарке літо (середня температура липня майже повсюди 25-26°) триває там 5-6місяців. Взимку тепло – середньосічнева температура в більшості пунктів від +5°до +10°. Заморозки, дні з нульовою або негативною температурою, як і випаданняснігу, – рідкісне явище. Зате часті тривалі дощі з сильними вітрами. За ріквипадає в середньому 1500-2000 мм опадів, у ряді місць – удвічі і втричі більше.
Кліматгірських областей Словенії має багато спільних рис, але немало і «місцевихваріантів». В цілому зима тут помірно холодна, з сильними вітрами інестійким сніговим покривом; морозний період триває, як правило, до трьохмісяців. На північному заході Словенії, у високогірних районах Альп і особливоДинарського нагір'я, зима, навпаки, більш тривала, сувора і сніжна. Літо вгірських областях загалом жарке, з середніми температурами липня до 20° і вищета помірною кількістю опадів. В альпійських районах у літні місяці помітнопрохолодніше і вологіше. На Динарському нагір'ї літо загалом помірне тепле. Алебувають і жаркі дні. Особливою спекою пашить від голих вапнякових скель,позбавлених будь-якої рослинності. Суха і тепла осінь, що триває іноді догрудня, в гірських районах, як і майже скрізь у Словенії, – краща пора року. Вцілому теплий період (з температурою від 10 до 20°) триває звичайно більшепівроку.
Угірських областях випадає в середньому від 600 до 1500 мм опадів у рік, причому виразно помітне їх убування по мірі віддалення від моря. Річна сумаопадів в більшості районів Словенії цілком достатня для розвитку землеробства,а в ряді місць навіть надмірна. Проте для землеробства важлива не тільки сумаопадів, але й їх сезонність, режим випаровування. На Динарському нагір'ї,наприклад, випадає від 1200 до 2000 мм, але головним чином восени і взимку,причому часто у вигляді злив. Вода тут швидко стікає в річки по скелястихсхилах гір або «провалюється» крізь товщі вапняків. Тому, хоча сумаопадів цілком достатня для потреб землеробства, фактично їх не вистачає. Все жтаки в основних сільськогосподарських районах Словенії агро-кліматичні умовисприятливі для вирощування багатьох культур. Разом із тим деякі районипотребують зрошування.
Основні річки – Сава і Драва– відносяться до басейну Дунаю. Є гірські льодовикові (Блед) і карстові озера.
Складнийрельєф, особливості геологічного складу порід, клімату і грунтово-рослинногопокриву зумовили своєрідність гідрографічної мережі країни. Більшість річокколишньої Югославії, у тому числі і Словенії, бере початок в горах недалеко відАдріатичного і Егейського морів. Проте внаслідок нахилу поверхні до північногосходу вони течуть до Сави і Дунаю й належать, таким чином, басейну Чорногоморя. Він охоплює 69% території колишньої Югославії, тоді як басейнАдріатичного моря – 21%, а Егейського – 10%.
Убільшості своїй річки гірські. Вони багатоводні, мають круте падіння,відрізняються бурхливою і стрімкою течією, не можуть використовуватися длясудноплавства, зате володіють великими запасами водної енергії. Характеррельєфу, водоупорність порід, по яких течуть ці річки, і рівномірність стоку(особливо завдяки регулюючій ролі лісів у горах) сприяють будівництвугідроелектростанцій типу дамби.
Річкинизовинних районів на більшій частині своєї течії широкі і повноводні. Сава іДрава, спокійні в нижній і середній течії, мають вигляд справжніх гірськихрічок у верхів'ях. Із трьох найбільших річок колишньої Югославії – Дунаю, Савиі Драви – Сава від витоків до гирла тече цілком в межах Югославії, охоплюючиразом з своїми притоками басейн площею майже 100 тис. кв. км. Вона судноплавнана протязі 2/3 своєї довжини – на 600 км.
Які в більшості країн з молодою геологічною історією, в Словенії немає великихбасейнів кам'яного вугілля і залізняку. Разом із тим динамічність горотворнихпроцесів зумовила дуже строкату мінералізацію надр країни і визначила дужерізноманітний склад корисних копалин.
Вонавиділяється перш за все родовищами руд кольорових металів. Їх основні покладипов'язані тут із виверженими породами мезозойського і третинного часу іпородами вулканічної діяльності в більш пізні періоди. До циклів інтрузій кінцямезозойського часу приурочені родовища мідних і свинцево-цинкових руд.
Динарськігори дуже багаті покладами бокситів, що утворилися в результаті глибокогоґрунтового вивітрювання вапняків.
ГориСловенії як би «нашпиговані» покладами різної рудної сировини.Основні природні ресурси – буре вугілля, свинець, цинк, ртуть, срібло, уран.
Середприродних багатств Словенії чималу цінність представляють мінеральні джерела.На базі найцінніших джерел з великим дебітом води, особливо там, де сприятливій інші, природні чинники (є лікувальні грязі, місцевість відрізняється хорошимикліматичними даними, живописними ландшафтами), створені бальнеологічні курорти.
Багатоіноземних туристів буває щорічно на гірськокліматичних курортах, головним чиному Альпах. Та все ж явна більшість іноземних туристів (як, втім, і словенськихгромадян) спрямовується на Адріатичне побережжя.
ПобережжяАдріатичного моря вабить до себе перш за все середземноморським кліматом,теплим ласкавим морем і субтропічною рослинністю. Багато кого підкуповуєблизькість цієї частини Середземномор'я: для жителів навіть віддалених районів– всього декілька годин шляху, для жителів Чехії, Словаччини, Угорщини, Австріїі Швейцарії, що не виходять до моря, а також Німеччини, що омиваєтьсяпрохолодними морями – від декількох годин до половини доби або небагато більше.На побережжі – курорти з упорядкованими готелями, кемпінгами і пляжами, красивібілокам'яні міста і селища з численними пам'ятниками давньоримської,візантійської, давньослов'янської та венеціанської архітектури.
Складністьгеологічної будови території, строкатість мінералогічного і петрографічногоскладу гірських порід, велика роздробленість рельєфу і мікрокліматичнівідмінності зумовили дивну «мозаїчність» ґрунтів країни.
Зовсімневеликий ареал червоноземів на вузькій приморській смузі Адріатичногопобережжя. Але завдяки інтенсивності господарювання там успішно обробляютьрізні культури субтропіків і помірного пояса. В долинах річок, особливо на їхрівнинних ділянках, поширені алювіально-лугові ґрунти.
Набільшій частині території країни – в горах і низовинних районах Словенії переважаютьнабагато менш родючі підзолисті, бурі лісові і гірсько-лісові ґрунти. При цьомув горах дуже часто ґрунтовий шар настільки тонкий, що його не можна обробляти.Значні ж площі на Динарському нагір'ї є карстом і голими скелями, позбавленимиґрунтів зовсім.
Ліси (головним чином угорах) займають 46% території Словенії. Букові і дубові ліси заміщаються звисотою змішаними і хвойними лісами, субальпійськими і альпійськими лугами.Плато Карст покрито убогою степовою рослинністю, вздовж побережжя – середземноморськічагарники.
Багатавидами природна рослинність, переважно перехідного типу від середземноморськогодо середньоєвропейського, збереглася в малоосвоєних внутрішніх гірськихобластях. Там зустрічається і велике число ендемічних видів рослин, у томучислі залишків третинної флори.
Однез головних природних багатств Словенії – її ліси. В лісах Югославії переважаютьлистяні породи дерев, особливо дуб і бук, що понад усе застосовується впромислових цілях. Хвойні займають близько 1/3 лісопокритої площі. Їх часткапоступово зростає за рахунок щорічних нових лісопосадок. Хвойні ліси поширеніпереважно у верхніх ярусах гір, листяні – в нижніх частинах гірських схилів іна низинах у східних і північних областях країни. В самих верхніх ярусах гір(вище 1700-1800 м над рівнем моря) переважають чагарники, але особливо багатоїх на Адріатичному побережжі: там до висоти 300-400 м над рівнем моря звична асоціація вічнозелених чагарників – маквіс, а вище – листопадний шибляк.
Завдякилісам у Словенії зберігся природний тваринний світ, хоч і не такий багатий, якстоліття – два століття тому, але все таки більш численний і різноманітний, ніжу більшості інших європейських держав. В гірсько-лісових районах водятьсякрупні звірі: бурі ведмеді, рисі, кабани, вовки, олені, лані, сарни, дикі кози,на степових рівнинах – зайці, ховрахи, польові миші; на побережжі зустрічаютьсяшакали, в карстових місцевостях – черепахи, змії, ящірки. Дуже різноманітнийпташиний світ – від рідкісних тепер в Європі орлів до пеліканів. В Адріатичномуморі, що помітно забруднюється останнім часом (перш за все італійськиминафтохімічними заводами), промислове значення мають сардина, скумбрія, тунець,паламіда, кефаль. Словенія все ще відносно багата прісноводими рибами, яківодяться в річках і в гірських озерах. Рибальство і полювання, які в багатьохкраїнах Європи зійшли майже нанівець, в Словенії є помітною галуззюгосподарства.
Проблемаохорони природи в Словенії поки не стоїть так гостро, як у більшостієвропейських країн. Проте у великих містах і промислових центрах ростезабрудненість повітря і води, скорочуються площі природних ландшафтів. Разом ізтим помітне дбайливе відношення до природи, збереженню самих живописнихприродних ландшафтів, перш за все на користь розвитку іноземного, а такожвітчизняного туризму.
УСловенії охороняються оз. Бохинь і долина семи озер біля підніжжя Триглава,знаменита Постойнська Яма.
РОЗДІЛ 3. Природоохороннітериторії країни
Національнийпарк Триглав
Три́глав (словен. Triglav) — єдиний національний парк Словенії.Включає в себе вершину Триглав, є національним символом країни, і її околиць, втому числі плато Межакла.
Існує в тутешніхкордонах країни з 1981 року. Національний парк займає площу 84805 га і розміщений поруч з трикутником, де зходяться кордони Словенії, Італії та Австрії. Тутберуть початок ріки Сава і Соча, немов коштовні камінці, вкраплені вплоскогір'я озера, в тому числі водойми Триглавського Семиозер'я. Тут безлічводоспадів, найвідоміший з яких є водоспад Перичник, висотою 78м.
Крім того, цеєдиний заповідник в Юлійських Альпах, на території якого знаходяться відомігорнолижні курорти Бохинь, Блед і Кранська Гора.
Заповідник«Шкоціан»
Заповідник на півднікраїни, на схід від міста Трієст. Організований у 1986 році, площа 400 га. Охороняє природний комплекс однією з найграндіозніших і мальовничих печер країни, що даланазву заповіднику. Довжина вивчених ходів печери Шкоціан дорівнює 5 км, за її залам і переходах протікає підземна річка, що утворює на своєму шляху 25 водоспадів,найбільший з яких падає з висоти 163 м. У багатьох місцях пласти вапняків, щоперекривають зведення печери, провалилися, утворивши своєрідні воронкоподібніколодязі, на дні яких шумить бурхлива річка. Охолоджуючий вплив печерногоповітря призводить до того, що в цих воронках сформувалася незвичайна флора, ускладі якої разом з типово середземноморськими рослинами (ялівцем чи весняноюальпійської фіалкою) зустрічаються і високогірні квіти, такі як альпійськааврікула чи двоколірна фіалка. У підземних карстових порожнинах мешкає іхарактерний представник альпійської фауни — снігова миша. Восени в печерівлаштовуються на зимівлю летючі миші.
Підземні палациСловенії
Динарської гори, щопротягнулися уздовж східного узбережжя Адріатичного моря, — класичний районкарстових печер і пов'язаних з ними природних явищ: Дивно круглих, немовнамальованих циркулем, озер і провальних воронок, бездонних вертикальнихшахт-колодязів і загадкових річок, які раптово зникають на якійсь ділянці своєїдолини, щоб знов з'явитися 2-3 км нижче за течією. Саме слово «карст», щоозначає сукупність процесів, що відбуваються при розчиненні гірських порід,пішло від назви вапнякового плато в Дінарських горах. А на західному закінченняплато Карст, поруч з мальовничою горою Совіч, на якій височіють руїни древньогозамку XIII століття, знаходиться одна з найбільших і найкрасивіших печер Європи- Постойнська Яма. («Яма» по-словенському — печера.)
Замок на горі, до речі,простояв чотири століття і був би так до цих пір, якщо б в 1689 році блискавкане вдарила в його башту, зберігати запаси пороху. Зараз в цьому замку розташовується Словенський інститут з дослідження карсту. За об'єктами для дослідженьученим далеко ходити не доводиться: адже в п'ятистах метрах вище на схилі горизнаходиться вхід до однієї з найдовших і найкрасивіших підземних порожнин світу.
Протягнувся майжена 20 км грандіозний лабіринт залів, проходів, спусків, тунелів і коридорівбуло відкрито та досліджено вченими в середині минулого століття. Зараз печера стала популярним місцем,куди прагнуть потрапити допитливі мандрівники з усіх кінців Європи. Постойнадобре обладнана для прийому туристів. Вузькоколійна залізниця протяжністю 7 км дозволяє відвідувачам зазирнути у віддалені куточки підземного царства, не долаючи тих труднощів,з якими стикалися перші дослідники печери.
РОЗДІЛ 4. Історико-культурнірекреаційні ресурси
РізноманітністьСловенії і її багата історія роблять країну одним з найцікавіших туристичнихрайонів Балкан.
Любляна, побудована нарозвалинах римської фортеці Емона, має довгу і багату історію. Центром міставважається розташований на високому горбі Люблянській град і Люблянській Собор,колишня резиденція місцевих феодалів. Стара Площа, розташована у церкви Св.Іакова, оточена середньовічними спорудами — Палац Швайгеров, Колона Богоматері(XII ст.) і ін. Примітна оточуюча горб стара частина міста з вузькими вулицями,безліччю маленьких барів, кафе і магазинчиків, а також із знаменитими«трьома мостами», один з яких веде до Ратуші (1718 р.) з фонтаном«Нарцис» (1751 р.) у стилі бароко і двома відкритими внутрішнімидвориками. Одна з найкрасивіших площ міста — Прешернов Трг (1905 р.), навкругиякої зосереджені церква Благовіщення (1646-1660 рр.) з унікальною бібліотекою,ансамбль вулиці Міклошевіча, єдиний зразок паркового мистецтва в країні — ПаркМіклошича, а також величний собор Св. Миколи (XVIII ст.). В західній частиніміста розташований живописний парк Тіволі із замком і Художньою галереєю, а насхідному березі річки — Міський Музей, що має великий збір давньоримськогомистецтва. Інтерес викликають також Державний музей, Музей історії, Державнагалерея сучасного мистецтва, Муніципальна Галерея і Сучасна Художня галерея,Словенський етнографічний музей, Архітектурні музеї замка Фужіне і дім ЙожеПлечника, Словенський технічний музей, Музей археології в парку Якопічека,Музей пива, Музей тютюну Словенський шкільний музей, Державний театр опери ібалету Державний драматичний театр Словенії і ін.
Нотраньський- відносно малонаселений район, що славиться своїми історичними пам’ятками. В 9 км на північний захід від Постойни, на 123-метровій кручі, розташований старовинний замок Пред'яма(XIII-XVI ст.) з цілою системою підземних галерей і гротів, церква Богоматері(XV ст.), башта Равбар, замок Хаасберг.
Поряд з Шкоціаном знаходиться ще одна туристичнедиво країни — невелике селище Ліпіца, де розташований всесвітньо відомийконезавод (1580 р.), знаменитий своїми конями «липицанцями».
Гореньська або ВерхняКарніолія — район живописних Юлійськіх Альп. Найкрупніше місто ВерхньоїКарніолії — Крань, розташований підніжжя альпійських хребтів Камник і Савінья.Старовинні квартали між площею Маїстров Трг і церквою Св. Фабіана (1478 р.)сусідять тут з сучасними кварталами, а колоритні споруди площі Главки Тргвідтіняються мостами через Кокру. Цікаві старовинна Ратуша, в якій розташованийкраєзнавчий Музей Гореньська, церква Св. Канцияна, церква Св. Розарія (XVIст.), старовинна сторожова башта з кафе-галереєю «Пунгерт», старийзамок Град-Кіслштейн (XVI ст.). Цікаві для туристів будинок-музей поетаПрешерна на вул. Прешернова, а також замки Брдо, Стрмоло і церква Св. Маргарити(1342 р.) в околицях міста. Не менше цікаві старовинні міста Шкофья-Лока,Камник, Камнішка-Бистріца.
Бохиньрозташований в районі найбільшого в Словенії (площа 328 га, довжина 4 км.) однойменного озера. Фешенебельний курорт Блед розташований в 40 км. від столиці. Цей курортний кут, що користувався широкою популярністю вже в середньовіччі,привертає красою озера, на якому лежить маленький острівець з церквою, і чудоворозвинутою інфраструктурою відпочинку. Цікавий Бледській замок (XIII-XVI ст.) — колишня резиденція бріксенських єпископів, в якому зараз розташованийпрекрасний історичний музей і ресторанчик. Варто відвідати туристам церквуПершої Пречистої Богородиці (1142 р.), приходську церкву Св. Мартіна (1905 р.),«Дзвін Бажань» в церкві на острові, Церква Св. Мазка у Врбе, колишнюрезиденція Тіто — «Готель Вила».
Найкрупнішимгірськолижним курортом країни є Краньска-гора, тут привабливі церква ПершоїПречистої (1510 р.), російська православна церква і Музей Лізнека.
Доленьськаабо Нижня Корніолія — один з самих самобутніх кутів Словенії. Адміністративнийцентр області — Ново-Місто (70 км. від Любляни), заснований в 1365 р. Тутцікаві церква Св. Миколу, францисканська церквв Св. Леонарда (XV ст.), площаГлавні Трг з Ратушею і безліччю середньовічних будинків, старовинна Гімназія(1746 р.), Музей Доленьська і безліч старих будівель. Оточец (6 км. від Ново-Міста) привертає своїм Замком на острові, що перетворений на розкішний готель,Іванчна-Горіца — абатством Стічна (1136 р.) і замком Богеншперк, Рібніца — церквою Св. Стефана (XIX ст.) і Етнографічним музеєм в замку, що частковозберігся, XIII ст., а Сотеська — руїнами грандіозного замка (1231 р.).Неподалеку розташований Доленьське-Топліце (XIII ст.) із замком Жужемберг (1293р.). Костаньевіца-на-Крке вважається найстародавнішим середньовічним містом вСловенії і широко відоме своїм замком-монастирем і Художньою галереєю БожідараЯкаца.
Приморський — обширнийпівденно-західний район країни, що включає долину річки Сочі, Ідрію, Карст(Сежана) і частина Адріатічеського побережжя — Істрію. Це один знайпопулярніших туристичних районів країни,
Ідрія, один зякнайдавніших населених пунктів країни, славиться традицією плетення мережив накоклюшках, а також замком Геверкенег (зараз тут розташований Міський музей,визнаний в 1997 р. кращим технічним музеєм Європи), церквою Св. Трійці (1500р.), Художньою галереєю в старовинній будівлі колишнього міського зерносховища(1770 р.). Цікаві і невеликі городки Айдовшчина на місці давньоримської фортеціКастра, середньовічне село Штанел, прекрасний замок в Доброво, стародавніцеркви в Койсько (XVIII ст.) і Ведріяне (XVI ст.), а також урбаністичнемістечко Нова-Горіца.
Промисловий іпортовий Копер — головне місто Істрії. Тут варто подивитися прекрасну площуТітов Трг, будівлю Лоджії (1464 р., зараз тут розташовано кафе і художнюгалерею), собор Св. Марії (XV ст.), церква Св. Миколу (XVI ст.), ротонду ІоаннаКрестітеля (Кармін, 1317 р.), церкву Св. Бассо (XVI ст.), арсенали Форестерія іАмерія, старовинне зерносховище Фонтіко (XIV ст.), міські ворота Муда (1516р.), палац Гравізі Барабабьянка, палац Бельграмоні-Такко (1600 р.) з прекраснимРегіональним музеєм, палац Тотто (XVIII ст.), палац Брутті і найстародавнішубудівлю міста — Ротонду Вознесіння (1082 р.).
Піран — перлина Адріатічеського узбережжя і один з найпопулярніших курортів країни.Серед вузьких вулиць старого міста височіють Кріпосні ворота, площа Тартіні,церква Св. Петра, Ратуша і ворота Долфін, Палац правосуддя, церква Св.Франциска, церква Богоматері Сніжні, церква Св. Георгія, покровителя міста,церкву Богородиці, Дзвіниця, церква Св. Стефана, невеликий Акваріум, Морськиймузей і Художня галерея Мінорум.
Порторож з XIX століттяславиться своїми казино, перше з яких було відкрите ще в 1913 р., а також приморськимбульваром Обале. В місті небагато історичних визначних пам'яток — природнийпарк «Форма Віва», Морський музей і Музей Солончаків, але в окрузібезліч готельних комплексів.
Невеликаобласть Бела-Країна розташована на південному сході країни, на межі зХорватією. В Метліка цікаві церква Св. Миколи (XIII ст.), колишня резиденціякомандора тевтонського ордена — Коменда, Краєзнавчий музей в старовинному замкуі Музей пожежної справи. В містечку Росаліїце (2 км. від Метліки) варто оглянути три мініатюрні церкви (XII ст.), в одній з яких — церквиБогоматері, знаходиться найстаріший на території Словенії орган (1753 р.).
Розташованийна високому плато Чрномель небагатий на визначній пам'ятці, але церква Св. Духу(1487 р., ведуться розкопки), церква Св. Петра (1228 р.), руїни храму Мітхра(III ст., 4 км. від Чрномеля) і Будинок культури, в якому засідав першийпарламент вільної Словенії, все ж таки будуть дуже цікаві туристам.
Штаєрський,найкрупніший регіон країни, — земля виноградарів, пивоварів і склодувів.Марибор — одне з найкрасивіших міст Словаччини, економічний і культурний центрпівнічно-східної частини країни. Тут найбільш цікаві площа Свободи зрозташованими під нею найбільшими на Балканах винними підвалами (площа — 20тис. кв. м.), старий замок (1478 р., зараз в ньому розташований Краєзнавчиймузей), Словенський народний театр (1852 р.), церква Іоанна Крестітеля(XII-XVIII ст.), будівля колишньої міської Ратуші (1515 р.), церква Св. Людовика,Судна башта (1310 р.), Єврейська башта і синагога (1456 р.), башта Водовзводу звинотекою «Вінаг», Художня галерея Марібора, Музей фотографії,красивий Міський парк з акваріумом і тераріумом.
Целе — ще одне ізстародавніх міст країни, відоме з античної епохи. Тут збереглися безлічбудівель минулого століття біля залізничного вокзалу, церкви Св. Марії (1310р.) і Св. Цецилії, Народні Домк (1895-1896 рр.), Нижній замок (Сподні град),Графський палац (зараз тут знаходиться Краєзнавчий музей), каплиця Св. Данила,міст Капуцинів, міська Ратуша (1830 р.) і старий замок графів Целе — Стари Градна південний схід від міста. В містечку Шемпетер зберігся давньоримськийнекрополь з безліччю античних похоронних споруд.
В цьому жрайоні знаходяться замок і безліч церков в Словенську-Бистріці, найбільший храмСловенії — приходська церква Св. Мельхіору і Св. Фортуната (1752-1761 рр.) вГорни-град, замок Врбовец і церкви в Назарґє, замок з музеєм у Веленґє (XIIIст.) і ін.
Птуйвважається найстародавнішим містом на території Словенії і має статусміста-музею. До основних визначних пам'яток міста відносяться стародавніквартали навкруги вулиць Муркова, Ядраньська і Словенської площі,Францисканській монастир (1280 р.), церква Св. Петра і Павла (XVI ст.), церкваСв. Георгія (XIII ст.), Ратуша, Дравськая башта (1551 р.), домініканськиймонастир і замок Птуйські Град (X-XI ст., зараз тут розташований Краєзнавчиймузей), колишня резиденція єпископів Зальцбургськіх — Малі Град (Малий замок).В околицях міста цікаві замок Борл (13 км. на південний схід від Птуя), Церква Богоматері на Птуйській горі (XVI ст., 12 км. на північний захід від Птуя), руїни стародавніх храмів в Сподня-Хайдіне (4 км. на захід від міста), найбільший на території Словенії садово-парковий ансамбль — садиба Дорнава, садибаШтатенберг (8 км. на північний захід від Птуйськ-гори) і церква Св. Трійці, івідмінний Етнографічний музей просто неба в Рогатец.
Північно-східнаобласть Прекмурье привертає увагу своїм змішенням угро-фінської і слов'янськоїкультур, а також безліччю старовинних замків і храмів. Найбільш цікавий замок іцеркви в Мурська-Собота, церква Св. Мартіна в Мартянци, чудотворна церква Богоматерів Єрусалимі. А замкові комплекси в Стонозі, Вініце, Оточеце, Доброво, а такожГрм, Хаасберг, Снежник, Запріце, Печерний, Блейській, Краньській, Кромберк,Лашській, Локській, Стрмольській і Турьякській і ін., привертають величезнукількість любителів старизни зі всього світу.
В Словеніївелика проходить велика кількість фестивалів і свят. В Любляні на початкучервня проходить винний ярмарок, в парку «Дунайська Цеста» протягомвсього року проходять ярмарки і культурні заходи. В липні — серпні в літньомутеатрі Кріжанке проводиться Літній музичний фестиваль. Бієннале графічногомистецтва проходить по непарних роках з 15 червня по серпень починаючи з 1955р. «Фестиваль мистецтв Друга Годба» проводиться в другій половинічервня. Міжнародний джазовий фестиваль проходить в кінці червня. В грудніпроходять численні концерти і різдвяний ярмарок.
Отже,словенці завжди з великою повагою ставилися до своєї культури, відстоювали їївід ассиміляторських зазіхань сусідніх держав. Протягом століть культура і моваслужили словенцям потужним фактором розвитку національної самосвідомості.Результатом цього стали багате культурне життя та широка мережа культурнихтовариств, організацій та інституцій. Бібліотеки, музеї, галереї, наукові такраєзнавчі товариства, професійні та аматорські театри розташовані по всійтериторії країни. Велику роль у підтримці національної культури відіграєдержава.
РОЗДІЛ 5.Соціально-економічні умови
Словенія сьогодніє однією з найуспішніших економік колишнього радянського блоку. Темпи росту її ВВП в середньому заостанні п'ять років складають 4,5%. Рівень безробіття тут вже один з найнижчихв Європі – 6,7% – і, згідно прогнозам, знижуватиметься далі. Дефіцит рахункупоточних операцій цього року, видно, складе менше 2%. Дефіцит бюджету вже декількароків не перевищував 1%. «Це дуже стійка економіка», – вважає міністрфінансів Словенії Антон Роп. На його думку, така стабільність забезпеченакраїні ще на п'ять років.
Економічна стабільністьпідтримується стабільністю політичною. Майже весь час незалежності при владіперебуває Ліберально-демократична партія Словенії.
Словенія є самим західнимкутом колишньої Югославії і всього соціалістичного блоку. Не дивлячись наобережне відношення до іноземних інвесторів Словенія привертає до себе багатокомпаній з сусідньої Австрії і Італії. І хоча іноземних інвесторів традиційнопривертають великі ринки, Словенія зі своїми 2 млн. населення має показникпрямих іноземних інвестицій на душу населення вищий, ніж у Польщі. Середосновних чинників, що привертають сюди інвесторів – висококваліфікована робочасила з більш розвиненою культурою робочих відносин, ніж у більшості інших країнколишнього радянського блоку.
Нестабільність наБалканах сприяла більш швидкій переорієнтації Словенії на Західну Європу. Наданий момент вона спрямовує більше 60% свого експорту в ЄС.
У цей же час, в проектідоповіді Комітету Європейського парламенту, який повинен бути опублікованийвосени, виділяється ряд задач, які ще належить вирішити Словенії. Основніпроблеми Словенії, згідно доповіді, полягають в повільному проведенніструктурних реформ, включаючи масштабні реформи сфери державних фінансів, атакож лібералізації і приватизації, що може привести до сповільнення темпівекономічного росту.
Повільна лібералізація іприватизація гальмують приплив у країну прямих іноземних інвестицій, що, в своючергу, закриває доступ до Словенії новим технологіям.
Фінансовий ітелекомунікаційний сектори все ще знаходяться під контролем держави, якійналежить більшість банків і певна частка в телекомунікаційних компаніях, щостримує розвиток і конкуренцію економіки в цілому. Проте, оператори фінансовогоі телекомунікаційного ринків вважають, що Словенія зможе стати в недалекомумайбутньому сильним фінансовим і високотехнологічним центром.
Транспортнезабезпечення
Транспортвиконує велику роботу по забезпеченню як внутрішніх, так і зовнішніх перевезенькраїни, а у зв'язку з особливостями її транспортно-географічного положення – щей досить значного міжнародного транзиту. Понад 4/5 всієї роботи транспортувиконує морський флот і порти, обслуговуючі в основному зовнішньоторговельніперевезення. Всередині країни на перше місце висунувся автомобільний транспорт,що перевозить близько 2/5 вантажів і понад 4/5 пасажирів, залізничний же,відтіснений на другий план, перевозить лише 1/3 вантажів і 1/10 пасажирів.З'явилися нові види транспорту – нафто- і газопроводи, фактично нановостворений і сучасний авіатранспорт.
Транспортнумережу Словенії не можна розглядати окремо від транспортної мережі колишньоїЮгославії. «Становий хребет» югославських залізниць – магістральЛюбляна – Загріб – Бєлград – Ніш – Скоп'є, має також велике міжнароднезначення, – проходить по долинах найважливіших річок – Сави, Дунаю, Морави іВардара. Багато старих залізниць серйозно реконструйовано – перешиті на широкуколію і електрифіковані.
Автомобільнідороги допомагають залізним на головних напрямах, дублюючи їх, але на більшійчастині території, особливо в горах, грають самостійну роль.
Більше1/3 доріг побудовано після війни, всі з твердим покриттям, головним чиномасфальтовані. Краща серед них – магістральна «Братство – Єдність»(близько 1200 км), яка відповідає всім міжнародним стандартам. Від кордону зАвстрією вона проходить через Любляну – Загреб – Белград – Скоп'є і доходить докордону з Грецією. Автостраду, що зв'язує Словенію, Хорватію, Сербію іМакедонію, будували в 1948-1963 рр. Однією з кращих в Європі вважається і другатрансюгославська автомагістраль – Приморська (або Адріатична), протягнуласямайже на 2000 км уздовж всього побережжя, а далі через високогірні іважкодоступні райони Чорногорії – в Косово і Македонію. В Скоп'є воназ'єдналася з дорогою «Братство – Єдність». Ставши головною дорогоюміжнародного туризму в республіках колишньої Югославії, ця автострада граєважливу економічну роль, відкриваючи дорогу до Адріатичного моря для глибиннихрайонів колишніх Югославських республік.
Прагненнятісніше пов'язати з морем розвинену північ і гірську «глибинку», більшевикористовувати для зовнішніх зв'язків морське узбережжяхарактерно для транспортного будівництва в Словенії після другої світовоївійни. Транспорт зв'язав раніше фактично роз'єднані частини країни – рівнинніпівнічні райони, що «дивилися» у бік Середньої Європи, обширнігірські області, що жили «самі по собі», і вузьку смугу побережжя,звернуту «ззовні».
Структура населення
Переважну більшістьнаселення складають словенці. Етнічний склад: словенці 91%, хорвати 3%, серби2%, мусульмани 1%, інші общини 3%.
Населення складає 1 932917(2002)середня густота населення 95,30 чоловік на км2. Офіційнамова – словенська, частина жителів користується сербо-хорватською мовою.Більшість словенців знає англійську, італійську, німецьку мови.
Словенцівмайже не торкнувся міграційний рух, що свого часу охопив усіх слов'ян. Словенціближче за всіх знаходилися до німецьких земель і інтенсивніше за іншихпіддавалися германізації.
Етнічнословенці підрозділяються на чотири головні групи – альпійську,середньо-словенську, панонську і західно-словенську. Пишуть словенці,користуючись латинською графікою. Літературна мова створена на основі говоруНижньої і Верхньої Крайни.
Демографічнуситуацію характеризують ті самі тенденції, що й у більшості інших країн Європи.Їй властиве різке зниження народжуваності та природного приросту, що зумовленосоціально-економічними чинниками.
Розміщененаселення рівномірно. Низька густота його простежується у найвищих гір, найвища– в долинах Дунаю і його приток: Сави, Драви, Тиси, Пруту.
Дедалівідчутніше впливає на розміщення населення урбанізація, пов'язана передусім ізпереміщенням сільських мешканців у міста. Це зумовлює високі темпи приростуміського населення, збільшення кількості нових міст, концентрування людей увеликих містах, формування міських агломерацій. Проте за часткою міськогонаселення (55-60 %), ступенем «зрілості» агломерацій, рівнемурбанізації сільської місцевості країни Південно-Східної Європи істотновідстають від більшості країн інших регіонів Європи.
РОЗДІЛ 6.Характеристикарекреаційно-туристичної галузі
Основні етапирозвитку туризму у Словенії
Організованийтуризм в Словенії виник у XIXстолітті, але подорожі до Словенії та з неї існували задовго до цього часу.Вони носили скоріше войовничий та торговий характер, завдяки ним країна наданий час має саме той вигляд і склад, який формувався на протязі багатьохсторіч, завдяки подорожам, війнам та торговим зв’язкам.
Десь у 700році до н. е. племена іллірійців були підкорені італійськими племенами, вонирозселилися в основному на території сучасної провінції Доленська. Десь у ІVст. до н. е. племена кельтів з території Центральної та Західної Європипочинають проникати на Балкани.
У ІІ ст. дон. е. багатий залізом і золотом Норік притягує увагу римлян, які підкоряють королівствоі просуваються далі вглиб території сучасної Словенії та півострова Істрія. Назавойованих землях римляни будують фортеці, вимощують шляхи, що з’єднують новівійськові поселення – це звичайно неможливо назвати туристичноюінфраструктурою, але саме завдяки розвитку доріг та будівництву у людейз’явилася можливість подорожувати більш безпечно і активно. Завдяки цьомузамість давньоримських фортець згодом розвинулись такі важливі словенськіміста, як Любляна (Емона), Целе (Целея), Птуй (Поетовіо) та інші. В них і заразможна спостерігати відбитки римської присутності: це залишки фортифікаційнихспоруд, форумів, терм, античних храмів та раньохристиянських каплиць, які такприваблюють туристів. Старовинна легенда навіть стверджує, що дивовижні, ЮлійськіАльпи отримали свою назву від імені імператора Юлія Цезаря, який подорожував поданій території і був вражений їхньою красою.
Після падінняРимської імперії за словенські землі починають змагання племена гунів,остготів, лангобардів, яких у другій половині ІV ст. н. е. з південнихтериторій Словенії витісняють італіки.
У VI ст. н.е. з регіону Карпатського басейну на східно-словенські землі приходятьслов’янські племена, та по країні подорожують кочові авари.
Промисловий переворот, щоу другій половині ХІХ ст. у Австрії та Німеччині вступив у свою вирішальнуфазу, позитивно позначився на розвитку туризму Словенії. Швидкими темпамирозвивалася туристична інфраструктура. У 1849 році була відкрита залізниця, щоз’єднала Відень і Любляну. Великі індустріальні компанії виникають у Крані,Трбовлі, Мариборі, Целє, Любляні. Зростає прошарок словенської буржуазії, які узмозі були витрачати кошти на подорожі. Погіршилося становище селян, між 1850та 1910 роками більш ніж 300 тисяч (приблизно 56 % населення) словенців упошуках кращої долі вимушені були від’їхати за кордон. У цей час здійснюваласьвелика кількість подорожей. В цілому словенські мандрівники багато подорожувалисвітом, дехто в пошуках кращої долі, дехто з торговельними або військовимицілями, імена багатьох з них страчені з роками, але завдяки самобутнійсловенській культурі про Словенію знають у всьому світі.
Аналізтуристичного ринку Словенії
Словенія — дуже різностороння країна. Туризм почав розвиватися тут порівняно недавно.Північна частина країни привертає гірськолижників сніжними Альпійськимивершинами; річкові долини, лісові простори і прекрасні озера не залишатьбайдужим любителів природи; стародавні міста з середньовічними замками іцерквами і невеликі села бережуть в собі історію європейської цивілізації, аміста побережжя Адріатичного моря носять дух Венеції і італійської культури.
Відпочиватина гірськолижних курортах Словенії краще з грудня по березень, оглядативизначні пам'ятки — весною і у вересні, на озерах гарна погода спостерігаєтьсяз червня по вересень. В липні і серпні наголошується наплив туристів, особливона узбережжі.
Територія узбережжяАдріатичного моря має добре розвинуту туристичну інфраструктуру, яка включаєдекілька десятків готелів, спортивних комплексів і суспільних пляжів, які вбільшості є неприродними. На території більше 21 000 спальних місць, великачастина яких розташована в місті Піран, що приймає більше 400 000 туристів врік. Окрім пляжного туризму, Словенське узбережжя так само славиться і діловим,оздоровчим і гральним туризмом, який цілий круглий рік. За останні декількароків природний і культурний туризм стають більш важливими. Тому розвитоктуристичної діяльності на узбережжі переміщається з міста в природні частиниузбережжя і в райони, розташовані углиб від прибережної смуги, створюючи новітуристичні можливості, які можуть легко перевищувати несучу місткістьнавколишнього середовища.
За 2004 рікСловенію відвідало 2.4 млн. туристів. Це на 2% більше, ніж за той же час 2003року. При цьому на 7% зросло число зарубіжних гостей і на 6% зменшилося числовнутрішніх туристів.
Більш всьогогостей приїжджало з Італії: 322 тисячі (на 6% більше, ніж 2003 року). Надругому місці німці — 249 тисяч, далі слідують австрійці — 201 тисяча. На 44%(до 78 тисяч) зросло число туристів з Великобританії. На 45% збільшиласякількість туристів з Франції.
Всьогоіноземці провели в Словенії за 2004 рік 4,725 млн. ночівель, на 2% більше, ніж2003 року.
Словенія вжемає розвинену мережу залізничних доріг, які з’єднують її з усіма сусіднімикраїнами і забезпечують пряме сполучення з найбільшим словенським портом наАдріатиці Копером (Каподістрія). Загальна довжина залізничної колії дорівнюєтрохи більше 1,200 км.
Місто-портКопер має найсучасніше обладнання і термінали. Другий за значенням словенськийпорт розташований у місті Піран.
Діловий туризм
Словенія, та, перш за всеміста Любляна, Блед та Порторож, ось вже понад два десятиліття є активноприсутня на міжнародному ринку ділового туризму. Незважаючи на жорстку конкуренцію, Словенія стала привабливоюкраїною для огранізації та проведення професійних, наукових, міжурядових таміжнародних зустрічей, а також заходів економічно-ділового характеру. Традиціяорганізовувати конгреси в Словенії почалася з 1821 року, коли в Любляні був проведений Конгрес Святого Альянсу.Сьогодні Словенія має ряд великих і середніх сучасних конгресних центрів, якіщороку приймають гостей зі всього світу.
Гральнийтуризм
Словенський гральний тарозважальний туризм є один з найбільш привабливих видів туристичної пропозиції.Він розвинувся завдяки майже сорокарічній традиції грального туризму, якийбазується на комплексній пропозиції. Окрім казино у Вашому розпорядженніпослуги якісних готелів, різноманітня кухня, численні можливості длявідпочинку, активного проведення часу, можливість робити приємні покупки,відвідини культурних заходів, танці та розваги, покази модного одягу та конкурс«Місс краси», а також можливість проведення конгресів та ділових зустрічей.Концепція комплексного грального туризму витримана в дусі гри, невеликих пригодз метоюприємного проведення часу.
_У Словенії сьогодні працює дванадцятьказино та гральних розважальних центрів. Гральний туризм переважнопредставлений у відомих туристичних центрах та великих містах. Перше казинобуло відкрите майже 40 років тому в Порторожі, друге — на озері Блед. У 1984році у місті Нова Горіца був зроблений новий поштовх у розвитку словенськогогрального туризму. Протягом наступних десяти років були відкриті різні новігральні заклади в містах Рогашка Слатіна, Марібор, Ліпіца, Любляна, КранськаГора та Оточец. Найбільшим і наймолодшим є центр розваг «Perla» компанії «HIT»в місті Нова Горіца, де в повному обсязі втілений новий діловий підхід доорганізації словенського грального туризму.
Готелі
Готелі категоризовані заміжнародними стандартами – від однієї до п'яти зірок. Всім готелям присвоєнікатегорії згідно західно-європейської системи. Щороку готелі в Словеніїопубліковують свої прейскуранти, які можна отримати в словенських туристичнихпредставництвах за кордоном, у словенських бюро подорожей та в Словенськійтуристичній організації. Молоді туристи можуть зупинитися в молодіжних готелях,які працюють в містах Блед, Птуй, Піран, Нова Горіца, селищі Плісковіці наКрасу та в Любляні.
Приватнийсектор
У всіх туристичних містахможна мешкати в приватному секторі. Через туристичне бюро або напряму,домовившись безпосередньо з господарем, можна попередню замовити помешкання. Навибір — кімнати з однією, двома або трьома зірками.
Туристичніселянські садиби
Сільські садиби, де окрімсільського господарства, власники займаються також туристичним бізнесом,знаходяться далеко від шумних міст та щоденного метушіння, в мальовничихкуточках по всій Словенії. Категорія садиби позначена кількістю яблук: садиби,які пропонують просто обладнані кімнати із загальною ванною та туалетом, маютьодне яблуко; а садиби, які пропонують гарно обладнані кімнати з окремимтуалетом і ванною, позначені чотирьома яблуками.
Кемпінги
Словенськікемпінги – це ідеальне місце проживання для всіх тих, хто звик самостійнопланувати свою відпустку, прихильників спорту та активного відпочинку, і щонайважливіше, для тих, хто хоче свою відпустку провести на незайманій природі.Починаючи з 2001 року, словенські кемпінги набули статус членів організації «EFCO&HPA» (European Federation of Campingsite Organisations & Holiday Park Associations) та були обладнані згідноєвропейських стандартів. Увеликих кемпінгах є бунгало, які рекомендується замовляти заздалегідь.
РОЗДІЛ 7.Рекреаційно-туристичнерайонування території країни
Словеніямає чотири основні туристичні райони: Центральний (Люблянський), Приморський(Середземноморський),Альпійський(Гірський), Передгірський(Маріборський).
1)Альпійськийтуристичний район. Розташований впівнічно-західній частині країни, біля верхів’я річки Сава нижче гори Тріглав,найвищої Словенської гори. Між двома річками розташований у даному туристичному районі ТріглавськийНаціональний парк, який зберігає численний ендемічний тваринний та рослиннийсвіт, знаходиться в регіоні високих скелястих гір.
В районі доступні длятуристів численні водні види спорту, від каное до переправлення на поромі.Туристи можуть також в даному регіоні займатися екстремальними видами спортустрибками з парашутами, польотами дельтапланами, і поїздками гірськимивелосипедами. Найвищий словенський горнолижний курорт в даному регіоні на горіКанін.
В районі популярний туристичний центр Кравжська гора, привертає туристівможливостями для відновлення сил і спорту на природі (влітку це подорожі пішки,по горах, їзда на велосипеді, верхова їзда, рибалка) і зимових туристів –зимовими видами спорту. Окрім великого вибору гірськолижних трас зимні туристиможуть подорожувати на санях, собаках, конях. В районі велика кількістьзакладівдозвілля.
Альпійський район має декілька живописних озер. В районі розвинена туристичнаінфраструктура та транспортна мережа, організоване дозвіддя, зокрема курситенісу і гольфу, казино, організовані регати, спортивний аеропорт в Лессе, в поєднанніз природними і культурними туристичними ресурсами в районі забезпечують великукількість причин для відвідання району туристами.
2)Центральний Люблянський район. Любляна — столиця Словенії єполітичним, культурним, науковим, освітнім, бізнесовим, і транспортним центром,він об'єднує особливості Словенських східних і західних, північних і південнихрегіонів. Місто має жваве культурне життя, створене численними театрами,музеями, і галереями, тут відбувається велика кількість культурних подій на рік,багато міжнародних фестивалів.
Любляна є важливим містом діловоготуризму. На кожному кроці є затишні кафе, кондитерські, і ресторани, в якихпропонується як словенська так і закордонна кухня. Протягом візиту до Любляни, кожен турист може обрати собі відповідний засіб розміщеннявід дорогих апартаментів в готелі, до мотелів, або пансіонатів, зупинитись уприватних кімнатах, або молодіжному гуртожитку.
Камник —старовинне місто в 23 кілометрах від Любляни, оточений зеленими пагорбами івисокими списами Камникськіх Альп. До числа тутешніх визначних туристичнихпам'яток входить Камнішка Бістріця — льодовикова долина, розташована на північвід Камника, в самому серці Камникськіх Альп. Оточуючі її гори — прекраснемісце для занять альпінізмом. Туристи можуть відвідати ботанічний сад «ВовчийПотік», розташований в околицях Камника — найпопулярніший в Словенії. Гості зівсіх країн Європи щорічно приїжджають сюди, щоб помилуватися мільйонамивесняних кольорів. Парк займає 80 гектарів землі, на яких виростають до 2500видів рослин. В 1999 році арборетум «Вовчий Потік» придбав статус культурногопам'ятника.
Середсусідніх місць, які запрошують відвідувачів в околицях Любляни, є Вінтгар,кліматичний оздоровчий відпочинок у Ракітному; печера Пекель і водоспади біля Боровниці та інші.
3)Приморськийтуристичний район.На південному заході територія Словенії підступає до Тріестської затокиАдріатичного моря. Тут, охоплюючи півколом італійське місто Трієст,розташувалася область Примор'я, центром якої є молоде місто Нова Горіца.Словенія має у розпорядженні всього лише кілометрів сорок звивистогоадріатичного узбережжя, порізаного бухтами. Ця частина Приморської областіносить назву Словенської Істрії, тут розташовані міста Копер, Ізола і Піран. Їхісторичні центри зберегли типовий середземноморській характер, а до словенськоїмови тут домішується італійська мова. В Копрі діє єдиний словенський морськийпорт, а розташований на південь від Піранської затоки з містом Порторожем — найбільший курорт Словенії, дуже популярний у туристів.
Вдельтовидному гирлі річки Драгоньяфункціонують Сечовельські соляні копальні. Сьогодні сіль видобувається лише в одній їх частині. Решта дельти більше неексплуатується, але є виключно цікавою в пізнавальному і науковому плані,оскільки є справжнім заповідником для багатьох видів флори. Абсолютно по-іншомувиглядає північний берег, де обширна рівнина зміняється крутими і обривистимистінами струнянського кліфа — найвищого піщаного кліфа на адріатичномупобережжі. Звідси в гарну погоду видні засніжені вершини Юлійськіх Альп.
4)Передгірськийтуристичний район. Передгірський туристичний район («Маріборське Похор'є») зеленаособливість словенського світу, вітає туристів чудовими торф'яними озерами,обширними трав'янистими рівнинами і схилами, які взимку, стають привабливимиобластями для гірськолижного спорту, могутніми лісами і гігантськими деревами,район привабливий для пішохідного туризму, тут розташовані гостинні готелітуристичні центри у горах.
Тутрозташоване друге за величиною місто Словенії — Марібор. Воно розкинулося пообом берегам повноводної річки Драва. Місто є важливим промисловим, економічнимі культурним центром країни.
В 6кілометрах від Марібора розташовується гірськолижний курорт Маріборське Похор'є— найпопулярніший і найбільший гірськолижний центр в Словенії. Тут жезнаходиться термальний центр «Терми Марібор», куди приїжджають багато охочихпоправити своє здоров'я на термальних джерелах. Щороку в Маріборі проходятьзмагання по гірськолижному спорту на кубок світу.
На південнихсхилах гірського хребта Похор'є розташовані ще два відомі курорти: Рогла іТермі Зрече, з'єднані в єдину здравницю. Відстань між ними складає 17кілометрів. Термі Зрече — термальний лікувальний курорт з мінеральнимиджерелами (температура 26— 32 °З), розташований на висоті 395 метрів над рівнемморя. Це сучасний курортний центр, один з найкрупніших словенськихлікувально-туристичних комплексів. Пропоновані послуги у сфері лікування ітуризму доповнюються розташованою поряд кліматичною лікарнею, а також олімпійськимі лижним центрами.
Висновки
Врезультаті проведеного дослідження ми можемо зробити наступні висновки:
ТериторіяСловенії за площею рівна всього кільком областям в Україні, але поєднує в собігеографічні й культурні особливості Середземномор'я, Альп і Центральної Європи.За кількістю дерев на одну особу країна поступається лише Фінляндії, тому тут завжди чистеповітря. Словенія має давні традиції ворганізації зимового відпочинку, її курорти вельми привабливі для прихильниківздорового способу життя. Звичайно, своїми масштабами словенські гірськолижніцентри істотно відрізняються від швейцарських, французьких або австрійських,але недоліків в досвіді і якості організаціївідпочинку тут немає, а ціни помітно нижче. Основні гірськолижні курорти країни: КраньськаГора, Бовец, Маріборське похор'я, Рогла і Термі Зрече, Крвавец, Церкно, Бохинь.
Вліткупляжі в Словенії приваблюють велику кількість туристів. Протяжність побережжя —всього 46 км, пляжі кам'янисті і галечні, причому в деяких місцях галька недуже велика, багато бетонних платформ, море кристально чисте, біля готелів єнасипний пісок для дітей. Готелі високих категорій мають власні пляжі, частіше всього платформи.Але в основному пляжі муніципальні, добре обладнані. На озерах пляжі трав'янисті, є піщані ділянки. Словенія – одна знайменших країн у Європі, але різноманітність її природи і багата історіяроблять країну одним з найцікавіших туристичних районів Балкан. Гірськолижнікурорти Юлійськіх Альп є сусідами з морським побережжям Адріатики,бальнеологічні курорти в Доленське Топліце, Рогашке, Слатіне, Струняне,Порторозе, Чатеже і ін. чергують з містами, що зберегли середньовічний колоритЛюбляна, Марібор, Целе і ін., а живописні гірські долини, бурхливі річки, чистіозера, фантастичні водоспади і численні печери (більше 6 тис.), багато з якихвизнані всесвітнім надбанням ЮНЕСКО – справжній рай для любителів активноговідпочинку.
ВСловенії чотири основні туристичні райони: Альпійський, Центральний, Приморськийта Передгірський. Ці райони з кожним роком приваблюють все більше туристів зусього світу.
Таким чином,можливості для активного відпочинку уСловенії практично необмежені: безлічгірськолижних курортів, рафтінг річкою Сочивші, катання на ковзанах по озером Блед, сходження крижинними водоспадами, теплі водиАдріатики, національний парк «Тріглав» з його прекрасною флорою і фауною – все це дозволить вибрати будь-який видвідпочинку на смак туристів.
Список використаних джерел
1. Вулевич М.Р. РеспублікаСловенія: Державно-правова історія становлення незалежної слов'яно-балканськоїдержави // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки.— 2004. — № 24. — C.89-94.
2. Країнознавство: Навч. посіб. Ч. 1.Культура народів слов'янських країн / Ю.М. Алексєєв, В.І. Наулко, Н.В. Руденко;Київ. славіст. ун-т. — К., 2002. — 122 с.
3. Новітня історіяЦентральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищ. навч.закл. / В.І. Яровий. — К.: Генеза, 2005. — 814 с.
4. Словения. Путеводитель с картами имини-словарем. – М.: Авангард, 2000. — 224 с.
5. Гребенщиков О. Жемчужины Югославии:Этюды о городах /Рис. О.Гребенщикова.-М.: Мысль, 1978.-155 с.
6. Страны и народы мира:Энциклопедический справочник / В.Б. Гарин (сост.), В.В. Лисюченко (сост.). — Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. — 608с.
7. Горнолыжные курорты Западной Европы:Австрия, Германия, Италия, Словения, Франция, Швейцария, Андорра /Ред.-сост.Калькаев А.М., Шамшадинова А.Р. – М.: Вокруг света, 2006. – 288 с.
8. Князев Ю.К. Экономический феноменСловении и его уроки. – М.: Эпикон, 2000. – 88 с.
9. www.slovenia.info
10. www.slovenia-tourism.si
ДОДАТКИ
ДодатокА
/>Політична карта Словенії
Додаток Б
Фізико-географічнакарта Словенії
/>
Додаток В
Прапор та гербСловенії
/>
/>
Додаток Д
/>Туристичнерайонування Словенії
/>/>Приморський район
/>Люблянський район
/>Передгірський район
Альпійський район
Размещено на www.