Системаохолодження ЗІЛ – 130
Вступ
У книзі пристрій новоговантажного автомобіля ЗІЛ-130, приведені матеріали з досвіду його експлуатаціїй описані процеси технічного обслуговування основних вузлів і агрегатівавтомобіля. Створення конструкції й освоєння виробництва нових вантажнихавтомобілів сімейства ЗІЛ-130, що принципово відрізняються, є серйозноютрудовою перемогою колективів Московського автомобільного заводу імені И.А. Лихачоваі численних заводів прилади, що поставляє, агрегати, матеріали, заготівлі йустаткування для виробництва автомобілів. Московський автозавод імені И.А. Лихачоваперший серед автомобільних заводів країни приступив до масового випускуавтомобілів з могутніми карбюраторними 8-ми циліндровими дворядними двигунами.У зв'язку з великим запасом потужності двигуна високоефективне використанняавтомобілів ЗІЛ-130 і його модифікації досягається насамперед при використанніз ними причепів і напівпричепів. Нові можливості одержання високихэксплуатаційних показників виникають при використанні довгобазного автомобіля
ЗІЛ – 130М. Автомобілі ЗІЛ– 130 мають високу довговічність і надійність. У результаті подальшогоудосконалювання конструкції автомобілів, застосування нових матеріалів і новоїтехнології виробництва в 1966 році завод повинний забезпечити пробіг докапітального ремонту 200 тисяч кілометрів. Можливість одержання високихэксплуатаційних показників у значній мірі залежить від досконалості знаньконструкції автомобілів працівниками експлуатації, чи дотримання правилтехнічного обслуговування і підготовки технічних служб автогосподарств доприйому нових автомобілів. Варто мати на увазі, що висока ефективністьвикористання, довговічність і надійність в експлуатації автомобілів, ЗІЛ – 130гарантованих тільки за умови застосування передбачених заводом високоякіснихпалив і мастильних матеріалів.
АвтомобільЗІЛ – 130 володіє значно більш високими динамічними якостями. Зовнішняхарактеристика двигуна ЗІЛ – 130 складає 41 кгн. Високі могутні показникидвигуна ЗІЛ – 130 отримані за рахунок збільшення ступеня стиску. Максимальнашвидкість, яку розвиває цілком завантажений автомобіль на горизонтальній,прямій і рівній автомобільній дорозі з твердим покриттям складає 80 – 85 км/годину.
1.Техніко-економічне обґрунтування
Температура охолоджувальної рідини, щоміститься в головці циліндрів, має становити 80…90 о С. Такийтемпературний режим найвигідніший, забезпечує нормальну роботу двигуна й неповинен змінюватися залежно від температури навколишнього повітря танавантаження двигуна.
В автомобільних двигунах застосовуютьтакі системи охолодження: рідинну(здебільшого); повітряну (рідше).
Рідиннісистеми охолодження бувають: відкриті; закриті. Відкрита система охолодженнябезпосередньо сполучається з навколишнім середовищем, а закрита, щозастосовується в сучасних двигунах, – періодично, через спеціальні клапани вкришці радіатора або розширювального бачка. В закритій системі підвищуєтьсятемпература кипіння рідини, й вона менше випаровується. Крім того циркуляціярідини примусова. В якості охолоджувальної рідини використовують антифриз(водні розчини етиленгликолю).
Дляповітряних систем характерна безпосередня передача теплоти в атмосферу.Потрібна інтенсивність охолодження досягається за допомогою охолоджувальнихребер 10, вентилятора 2 та рефлектора 9. Система проста забудовою та в експлуатації, забезпечує швидке прогрівання двигуна після запуску,має малу масу. Недоліком системи є велика потужність, що витрачається на приводвентилятора; шумність роботи; нерівномірність відведення теплоти по висотіциліндра.
2.Будова та принцип дії
Системаохолодження призначена для примусового відводу від деталей зайвої теплоти іпередачі її навколишньому повітрю. У результаті цього створюється визначенийтемпературний режим, при якому двигун не перегрівається і не переохолоджується,тобто робочий цикл протікає нормально. На двигуни ЗИЛ-130 прийнята рідиннасистема охолодження закритого типу з граничною циркуляцією охолодної рідини відводяного насоса. Найвигідніший тепловий режим роботи двигуна створюється притемпературі охолодної рідини 80 -95 градусів Цельсія і забезпечується системоюохолодження двигуна (рисунок 2.1). Охолодна рідина в систему охолодженнядвигуна заливається через горловину верхнього бака радіатора 1, що закриваєтьсяпробкою. Повна ємність системи охолодження двигуна з опалювальним і пусковимпідігрівником 29 л., а без них 26 л. Випуск охолодної рідининеобхідно обов'язково здійснювати через три крани, (рисунок 2.2). Два зливнихкрани 1 однієї сорочки охолодження встановлені на правому і лівому рядах блокуциліндрів і один зливний кран 3 радіатора встановлений на відвідному патрубкурадіатора. Привід до каналів дистанційний, його здійснюють спеціальними тягами.Розглянемо пристрій основних приладів системи охолодження, двигуна.
/>
1-радіатор;2-водяний насос; 3-компресор; 4-перепускний шланг; 5-термостат; 6-кранобігрівача; 7-підвідна трубка; 8-відвідна трубка; 9-радіатор обігрівача; 10-датчикпокажчика температури охолодної рідини; 11-дозувальна вставка; 12-зливний кран;13-рукоятка зливного крану; 14-зливний кран патрубка радіатора.Рисунок 2.1 – Схемасистеми охолодження ЗІЛ-130
/>
1-зливнийкран; 2-рукоюдка привода зливних кранів; 3-зливний кран патрубка радіатора; 4-рукоюдкапривода зливного крану патрубка радіатора
Рисунок2.2 – Схема дистанційного керування зливними кранами
Принципдії
Система охолодження повиннабути цілком заповнена охолодною рідиною. Якщо рідини не дістає 5–7% від ємностісистеми, може припинитися її циркуляція, що при низьких температурах приводитьдо утворення, а при високих температурах до перегріву двигуна. Для контролютемпературного стану системи в сорочці охолодження впускного трубопроводувстановлений датчик покажчика температури охолодної рідини. Охолодна рідина зрадіатора надходить по нижньому патрубку до кисянчу з розпірною пружиною уводяний насос з якого по двох патрубках і надходить у праву і ліву сорочкиохолодження блоку циліндрів. У сорочці охолодження рідина піднімається нагору іпо каналах, що проходить у випускних клапанів, надходить у сорочку охолодженняголівок циліндрів, з яких гаряча рідина проходить у сорочку впускноготрубопроводу і нагріває його, забезпечуючи кращі умови сумішоутворення. Далірідина проходить крізь клапан термостата (рисунок 2.3) і по випускному патрубкуі його шлангу повертається в радіатор, де нагріта рідина охолоджується.
/>
а-термостатв закритому положенні; б-термостат в відкритому положенні; 1-балон термостата;2-активна маса (церезин); 3 — мембрана; 4-направляюща втулка; 5-шток; 6-поворотнапружина; 7- заслонка термостата; 8-патрубок; 9-коромисло заслінки; 10-корпустермостата; 11-буфер; 12-обойма; 13-впускний газопровідРисунок 2.3 – Схемароботи термостата
Радіаторі жалюзі
Наавтомобілі ЗІЛ-130 встановлюють трубчасто-стрічковий змійковий радіатор, ізтрьома рядами трубок і герметичною пробкою (рисунок 2.4). На автомобілі ЗІЛ-130,призначених для експортних модифікацій. Герметична пробка радіатора має дваклапани: – випускний; – впускний.
/>
1-паровідвіднатрубка; 2-горловина радіатора; 3-кришка пробки; 4, 8-прокладки впускного іперепускного клапанів; 5 – пружина; 6, 7-випускний та перепускний клапан;Рисунок 2.4 – Пробкарадіатора
Випускнийклапан відкривається при внутрішньому надлишковому тиску в 1 кгс/см2.,що забезпечує підвищення температури кипіння охолодної рідини до 119 град.Цельсія. У випадку кипіння охолодної рідини в радіаторі для відводу париназовні в горловині верхнього бочка радіатора встановлена паровідвідна трубка.При охолодженні рідини в герметичній системі з'являється розрідження, що можепризвести до зминання бачків і трубок радіатора. Для сигналізації про закипанняохолодної рідини у верхньому бачку радіатора встановлений електричний імпульснийдатчик контрольної лампи аварійної температури 115 град. Цельсія.
Температурузакипаючої рідини в радіаторі регулюють пластинчато-довідниковими жалюзями,керування якими здійснюється з кабіни автомобіля, рукояткою троса. При поворотіважеля переміщають тягу приводу жалюзі уздовж радіатора і повертають пластинижалюзі радіатора. Жалюзі радіатора можуть бути встановлені в будь-якімпроміжному положенні. У літню пору жалюзі повинні бути цілком відкриті.Радіатор має еластичну підвіску на гумових подушках і з'єднаний із системоюохолодження двигуна за допомогою гумових шлангів. Для запобігання нижньогошланга від зминання (погіршуючого циркуляцію охолодної рідини) усередині ньоговстановлена розпірна пружина. З метою концентрації і збільшення швидкостіпотоку повітря, засмоктуваного вентилятором, на радіатор з боку двигунавстановлюють кожух з отвором трохи більшим, ніж простір, займаний лопастямивентилятора.Водяний насос
Охолоднарідина в системі охолодження повинна прокачуватися до 10 разів у 1 хвилину. Длязабезпечення циркуляції рідини в систему охолодження двигуна ЗІЛ-130 включенийукріплений на передньому торці блоку двигуна ЗІЛ-130 відцентровий водяний насос(рисунок 2.5) з однобічним підведенням рідини. Вал приводу водяного насосавстановлений у чавунному корпусі на двох кулькових підшипниках між якимизнаходиться розпірна втулка.
Назовнішньому кінці вала на шпонці і розрізній конусній сталевій втулці установленаматочина вентилятора, що утримується від осьових зсувів корончастою гайкою зішплінтом. Це кріплення забезпечує можливості надійного підтягування маточинивентилятора на розрізній конусній втулці. На внутрішньому кінці вала на лисціпосаджена крильчатка водяного зсуву болтом. Крильчатка розміщається валюмінієвому корпусі водяного насоса. Розтруби корпуса двома болтами кожнийкріпляться до блоку двигуна. Охолодна рідина надходить у центр крильчатки насосавід радіатора по патрубку, і далі від крильчатки подається під напором 1,4–2,6кгс/см2 через розтруби у праву і ліву групи циліндрів двигуна.
Длязапобігання вимивання змащення охолодню рідиною між корпусом і крильчаткоювстановлений саморухливий сальник із графітизованою гартованою шайбою передмалим підшипником (з боку крильчатки) мається водоскидач, а в нижній частинікорпуса знаходиться контрольний канал, через який виливається просочувальначерез сальник рідина. У випадки течі рідини через канал потрібно замінитисальник, однак ні в якому випадки не можна глушити канал, обмотувати корпусізоляційною стрічкою й ін. У результаті таких дій рідина, що просочується,почне надходити в корпус, та вимиє з підшипників змащення.
/>
1-корпуспідшипника; 2-пробка; 3-оливниця; 4 – прокладка; 5-корпус насоса; 6-крильчатканасоса; 7-сальник; 8-ущільнююча шайба; 9-відбивач; 10,12 – підшипники зущільнювачами; 11 – розпірна втулка; 13-вал водяного насоса; 14-болт; 15-маточинашківа вентилятора; 16-вентилятор; 17-шків; 18-пас привода вентилятора; 19-паспривода насоса гідро підсилювача; 20-пас привода компресора.Рисунок 2.5-Водянийнасос
3.Технічне обслуговування
ЩТОПри щоденномутехнічному обслуговуванні перевіряють герметичність всіх з’єднань системиохолодження та рівень охолоджувальної рідини. При необхідностіпідтиканняусувають, а рідину доливають до норми.
ТО-1Припершому технічному обслуговуванні виконують роботи ЩТО та змащують підшипникиводяного насоса і вентилятора змаскою 1–13с або ЯНЗ-2.
ТО-2Придругомутехнічному обслуговуванні та через 6000 км пробігувиконують роботи ТО-1 і крім того закріплюють радіатор, вентилятор, водянийнасос, перевіряють і при необхідності регулюють натяг ременів привода водяногонасоса і вентилятора, перевіряють стан пробок і поверхні радіаторів і принеобхідності промивають струною води, перевіряють дію системи отоплення, жалюзіі змащують їх шарнірні з’єднані і привід змазкою УС-1 (прес-салідол)
4. Охорона праці
Загальні вимоги по охороні праці
1. Відкриваючи пробку радіатора при перегріві двигуна, потрібнопам’ятати, що можливе викидання пари з горловини радіатора, та берегти відопіків лице і руки.
2. Етиленгліколюві низькозамирзаючі рідини токсичні. При попаданніїх на шкіру потрібно витерти це місце та вимити теплою водою з милом.
3. Забороняється прогрівати двигун в закритому приміщенні зпоганою вентиляцією.
4. Під час роботи пускового підігрівача водій не повиненвідлучатись від автомобіля. У випадку появи диму або вогню на вихлопі привстановленому режимі роботи підігрівача потрібно відключити підігрівач іакумуляторні батереї, а після цього приступити до усунення несправності.
Охорона навколишнього середовища
Сучасний транспорт зробив доступними для людини й колосальні швидкості,й віддалені куточки планети. Водночас він спричинив і багато негативних явищ. Звідпрацьованими газами в атмосферу викидаються сотні мільйонів тонн шкідливихречовин щорічно. В усіх великих містах України автотранспорт є основнимджерелом забруднення повітря (70…90% загального забруднення). Автомобіль – одиніз головних чинників шумового забруднення. В результаті погіршується здоров'ялюдей, отруюються ґрунти й водоймища, потерпає рослинний і тваринний світ.Отже, з одного боку, автомобіль полегшує людині життя, а з іншого – отруює її упрямому розумінні цього слова.
Визначено, що один автомобіль щорічно поглинає з атмосфери понад 4т кисню, викидаючи з відпрацьованими газами приблизно 800 кг оксиду вуглецю,близько 40 кг оксидів азоту та майже 200 кг різних вуглеводнів. Забрудненнянавколишнього середовища токсичними компонентами відпрацьованих газів призводитьдо великих економічних втрат.
Головна причина забруднення повітря полягає в неповному йнерівномірному згорянні палива. Всього 15% його витрачається на рух автомобіля,80% – «летить на вітер».
Багато шкідливих речовин утворюється під час роботи двигуна нахолостому ходу та гальмування двигуном, коли дросельна заслінка закрита йсистема холостого ходу карбюратора дає дуже збагачену суміш, і через недостатнюподачу повітря в циліндри вона згоряє повільно й не до кінця. В цьому разізменшити викид шкідливих речовин з відпрацьованими газами можна регулюваннямсистеми холостого ходу.
Карбюратори регулюють так, щоб при часткових (малих і середніх)навантаженнях двигун працював на збіднених сумішах, а це знижує витрату паливай забезпечує повніше згоряння його. Однак і в цьому разі можливе утворення токсичнихречовин через недостатньо рівномірний розподіл пальної суміші в циліндрах(неоднакова довжина впускних патрубків кожного циліндра, різна шорсткість їхніхвнутрішніх поверхонь тощо).
Рівномірного розподілу пальної суміші в циліндрах можна досягти,якщо замінити карбюратор системою впорскування бензину в зону перед впускнимклапаном за допомогою насоса з електронним керуванням. Однак карбюратордешевший і простіший, ніж існуючі впорскувальні пристрої, тому тривають роботиз його вдосконалення. Дуже перспективний напрямок – оснащення карбюраторівелектронними системами керування.
Токсичні продукти неповного згоряння палива можна нейтралізувати увипускному трубопроводі двигуна допалюванням їх або введенням окиснювальнихкаталізаторів. Найпростіший спосіб допалювання – подавання додаткового повітряу випускну трубу в зону випускного клапана, де температура газів дуже висока.Під час змішування відпрацьованих газів із цим повітрям незгорілі вуглеводнівзаємодіють з киснем, відбувається окиснення їх, утворюються нешкідливівуглекислий газ і пари води.
Окиснення незгорілих компонентів відпрацьованих газів відбуваєтьсяповніше в присутності відповідного каталізатора, вміщеного у випускний трубопровід,або у спеціальних реакторах для безкаталiтичного допалювання, якістановлять добре ізольовану камеру достатнього об'єму для затримання в ній надеякий час відпрацьованих газів, в котру насосом подається свіже повітря.
У досконаліших каталітичних допалювачах відпрацьовані газиспочатку (перша камера) обробляються каталізатором, який відновлює оксидиазоту, потім (друга камера) вони змішуються з чистим повітрям, що подається насосом,й обробляються окиснювальним каталізатором для допалювання СО та СnНm (третя камера).
Найкращі каталізатори – благородні метали (платина, паладій таінші), а також оксиди міді, сплав нікелю тощо, їх тонким шаром наносять наповерхню керамічних гранул, якими заповнюються камери допалювачів.
Кожен автомобіліст знає, що-вилити весь бензин зі шланга в бакпрактично неможливо: трохи обов'язково вихлюпується на землю. А якщо врахуватикількість автомобілів, то стане зрозуміло, що цю проблему потрібно вирішувати:наприклад, створювати заправні автомати нової конструкції, які давали б змогуне пролити на землю жодної краплі бензину.
Для зменшення шкідливого впливу автомобільного транспорту вантажнітранспортні потоки слід виносити за межі міста. Цю вимогу зафіксовано в чиннихбудівельних нормах і правилах.
Через нестачу гаражів тисячі індивідуальних автомобілівзберігаються на відкритих майданчиках, і їхні володарі провадять ремонт ітехнічне обслуговування власними силами без урахування наслідків для екології.Наприклад, часто автомобілі миють на березі озера або ставка. Навіть мінімальнакількість палива, оливи та інших спеціальних рідин, що потрапили у водоймище,може дуже погіршити стан води.
Ефективний спосіб захисту водоймищ від шкідливих викидівавтомобілів – зведення споруд для очищення зливових вод на автозаправнихстанціях. Велике значення має очищення стоків, які утворюються під час миттямашин на автотранспортних підприємствах. Для лісів і зелених масивів особливонебезпечний діоксид сірки, що руйнує хлорофіл. Установлено, що рослини чутливінавіть до дуже малих концентрацій SО2 у повітрі.
Хлористі сполуки, що застосовуються для видалення снігу й льоду здорожніх покриттів, шкідливо впливають на зелені насадження як внаслідокпрямого контакту, так і через ґрунт. Цей вплив можна звести до мінімуму,влаштувавши водовідведення.
Нагальна проблема – боротьба з шумом у містах. Акустичнахарактеристика транспортного потоку визначається показником шумностіавтомобілів. За даними досліджень, через шум у великих містах тривалість життялюдини скорочується на 8… 12 років.
Один із напрямів боротьби з шумом – розроблення й дотримання державнихстандартів на засоби пересування. Рівень транспортного шуму істотно залежить івід прокладання дороги.
Існують також технологічні засоби зменшення рівня шуму.Застосовуючи глушник шуму на впуску або ефективний (з погляду акустики)повітроочисник, можна знизити рівень шуму, що створюється двигуном, на 10…12дБА. Глушник залежно від конструкції знижує рівень шуму на 8…16 дБА.
Рівень шуму, що створюється колесами автомобіля, залежить відрисунка протектора (шини з гладеньким протектором знижують шум) та типу шин.
Рівень шуму істотно залежить від типу кузова й конструкціїпідвісок двигуна та кузова.
5.Питання менеджменту та маркетингу
Таблиця4-ціни на деталі
Код деталі
Назва деталі
Ціна в грн 1103L Ремінь компресора 8.5 120–1303017 Прокладка корпусу термостата 0.85 130–1307009 Водяний насос 205 130–1307023 Вал водяного насоса 6 130–1307246 Прокладка крильчатки водяного насоса 1.5 130–1308010–0 Вентилятор 36 130–1309010 Кожух вентилятора 68 130–1310210 Трос жалюзі 12 131Н-1302010 Рамка підвіски радіатора 46 130–1301010Л Радіатор 3-х рядний (Ліхославль) 522 130–1301010Ш Радіатор 3-х рядний (Шадринськ) 528 130–1303010 Відвідний патрубок (верхній) 9.35 130–1303025 Відвідний патрубок (нижній) 8.5 130–1303030 Відвідний патрубок водяного насоса 6 130–1304010 Кришка радіатора 8 130–1305010 Зливний кран блока 20
6.Ремонт та методи відновлення
Таблиця6 – несправності системи охолодження і методи усунення
Несправності
Методи усунення Перегрівання двигуна Почистити від накипу термостат або замінити. Затягнути хомути з’єднання патрубків. Замінити сальники. Долити необхідну к-ть рідини. Переохолодження двигуна Замінити термостат. Змастити жалюзі. Надіти втеплювальний чохол Нещільність в з’єднаннях патрубків Затягнути хомути з’єднання патрубків. Недостатня к-ть охолоджувальної рідини. Затягнути хомути з’єднання патрубків. Замінити сальники. Долити необхідну к-ть рідини. Пробуксовування паса вентилятора. Натягнути пас. Неправильна робота термостата. Почистити від накипу термостат або замінити. Жалюзі заїдає. Змастити привод. /> /> /> Регулювання натягу пасових передач
При замаслюванні приводних пасів (рис. 6.1)та послаблення їх натягу можлива пробуксовка. Замасленні паси необхіднопротерти ганчіркою, злегка змоченою в бензині. Регулювання натягу паса приводавентилятора і генератора виконують поворотом генератора на його опорі, післячого генератор закріпляють кулісою. При натисканні з силою в 4 кгс прогиб пасапосередині між шківами генератора и вентилятора повинен бути 8–14 мм.Регулювання натягу паса насоса гидропідсилювача рульового керування виконуютьпересуванням кронштейна з насосом. Вимоги по натяжінню паса привода компресорарегулюють роздвиганням половинок його шківа.
/>1- шків колінчастого вала; 2 –шків генератора; 3 – шків компресора; 4 – шків водяного насоса; 5 – шків насосугідро підсилювача.Рисунок 6.1 – схема натягу пасівПромивка системи
При сезонному обслуговуванні та нерідше чим через 30000 – 40000 км. пробігу автомобіля необхідно з ціллювидалення накипу, промивати систему охолодження двигуна. Коли відкладеннянакипу незначне, промивку системи рекомендують проводити сильною струмом водиподаваємою в направленні, зворотному нормальній циркуляції. При цьому радіаторі рубашку охолодження двигуна при знятому термостаті промивають окремо. Коливідкладення накипу великі і накип міцний (в випадку роботи на жорсткій воді)застосовують хімічні способи очистки. Ці способи очистки направлені на знищеннянерозчинних солей накипу за допомогою різних розчинів. Склад деяких розчинів,застосовуємих для видалення накипу в двигунах с головками циліндрів залюмінієвих сплавів.
При промивці розчином тринатрійфосфатайого протягом 2 – 3 днів роботи автомобіля через кожні 12 годин доливають всистему охолодження і радіатор роздільно, промиваючи водою. При промивцірозчинами хромового ангідриду и кальцинованої соди їх заливають в систему і попроходженню часу вказаного в таблиці 6 пускають і прогрівають двигун на малихобертах холостого ходу протягом 10 –20 хвилин доводя розчин до кипіння. Післяцього розчин при працюючому двигуні зливають і одночасно систему промиваютьводою.
Таблиця 6.1 – Складрозчинів, застосовуємих для видалення накипуСклад розчину
Кількість на 10 літрів води
Час, потрібний для видалення накипу Насичений розчину тринатрыйфосфату (100 г. на 1 літр води)
50 – 100 см. куб. 2 – 3 дня 0,2 – процентний розчин хромового ангідриду 20 г. 8 – 10 годин
Суміш складена з:
Кальцинованої соди
хром пика
розчин ингібірованої соляної кислоти
1000–1200 г.
20 30 г.
0,5 – 0,6 л
10 –12 і більше
10 – 12 і більше
1 – 2 і більше
При промивці розчином ингибрированоїсоляної кислоти, спочатку двигун ретельно промивають водою (протягом 10 – 15хвилин). Потім заливають розчин, пускають двигун та нагрівають розчин дотемператури не вище 60 – 70 град. Цельсія, після 10 хвилин роботи двигунарозчин зливають, а систему ретельно (до 4 разів) промивають водою при працюючомудвигуні. Тривалість першої і другої промивок по 5 хвилин, а послідуючі по 10 –15 хвилин. При третій промивці на кожний літр води додають 5 грам безводноїсоди и 5 грам хром пика.Радіатортрьохрядний трубчастий.
Трубки радіатора виготовленні з топканаЛ – 90. Охолоджувальна лента (змійка) також як і охолоджувальні пластинирадіатора виготовленні з міді М3. Радіатор разом з жалюзями та кожухомвентилятора закріплений за допомогою болтів в спеціальній рамці, яка кріпитьсяцентральним болтом до поперечини рами автомобіля через гумові подушки. Верхнікінці рамки, замкнуті стяжкою підсилювача обліцовки радіатора, слугуютьпередньою опорою оперіння автомобіля вмикая обліцовку радіатора. Вода з полостірадіатора зливається через кран, вентиль якого підводиться за допомогоюрукоятки. Для розбирання радіатора потрібно спочатку від’єднати маслянийрадіатор. Для цього потрібно:
1. відкрутити болти кріплення крімпідвіски рідинного радіатора;
2. зняти масляний радіатор в зборіз кронштейнами.
Для від’єднання шлангів від трубокпотрібно звільнити за допомогою отворів зтяжні гвинти и зняти гумові шланги.Для зняття кронштейнів з масляного радіатора, потрібно відкрутити гайку,витягнути болти и зняти два кронштейна с масляного радіатора.
Для демонтажу рамки підвіски радіаторапотрібно відкрутити болти кріплення правої і лівої пластини радіатора тавід’єднати радіатор від рамки підвіски. Потім відкрутити болти кріплення кожухавентилятора, до правої та лівої пластин радіатора, витягнути болти, від’єднатикожух радіатора та зняти распорку рамки радіатора. Для зняття жалюзі потрібновідвернути болти кріплення жалюзі до пластин радіатора, витягнути болти тавід’єднати жалюзі від радіатора.
Перед зборкою необхідно радіаторпочистити від бруду і промити звичайною водопровідною водою. Воду під напоромпотрібно направити на нижній патрубок радіатора для того, щоб вона виливаласьчерез верхній патрубок. Пробка радіатора повинна бути закрита. Промивку можназакінчити після того, як зливаєма вода стане чистою. Відчищений и промитийрадіатор необхідно провірити на герметичність повітрям під тиском 0,15 МПа (1,5кгс/см. кв.) розмістивши його в водяній ванні. Зборку вузлів радіаторапроводять в зворотній послідовності.Ремонт водяного насоса
Таблиця6.2 – Ремонт водяного насоса автомобіля ЗІЛ-130№ виконуваних робіт Найменування та склад робіт Прилади, інструменти, приспособлення, модель, тип. Технічні вимоги. 1. Встановіть водяний насос в зборі в лещата и закріпіть Верстак слюсарний, лещата 2. Відкрутіть гайки М8 кріплення корпуса підшипників водяного насоса, зніміть пружини шайби, корпус водяного насоса, прокладку и покладіть корпус на стіл для дефектовки. Головка змінна 14 мм, коловорот, стіл для дефектовки деталей. 3. Відкрутіть болт кріплення крильчатки, зніміть шайбу, крильчатку і положить її на стіл. Знімач для зняття крильчатки, ключ гайковий 19 мм, стелаж для деталей и вузлів. 4. Закріпити кінець вала в лещата, відкрутіть гайку М 14 кріплення шківа, зніміть шайбу і маточину шківа, конусну втулку, упорне кільце переднього підшипника і шпонку, положіть всі деталі на верстак. Верстат слюсарний, тиски, губки запобіжні, пасатижі, ключ гайковий 22 мм, знімач для зняття ступіци і шківа, зубило слюсарне, молоток. 5. Встановіть корпус підшипників водяного насоса на прес, впресуйте валік разом з підшипниками і положіть на стіл для дефектовки. Прес гідравлічний моделі 2153-М2, стіл для дефектовки деталей. Впресовувати валик зі сторони кріплення крильчатки. 6. Зніміть з вала водяного насоса передній підшипник, розкисну втулку, задній підшипник, водоскидач, пружинне кільце, положіть всі деталі на верстат. Оправка для випресовки підшипників, молоток, викрутка, верстат слюсарний, тиски. 7. Закріпіть крильчатку в тиски, зніміть з крильчатки обойму, упорну гайку, ущільнювач і положіть всі деталі на верстат. Верстат слюсарний, тиски. 8. Промийте деталі водяного насоса. Ванна для мийки деталей. 9. Провірте стан деталей водяного насоса відповідно картою дефектовки та при необхідності замініть деталі. Стіл для дефектовки деталей, оправка з бруском, станок настільно-свердлильний моделі 2И112.
Риски та задирки на поверхності прилягання ущільнюючої шайби не допускаються. Торець поверхності прилягання ущільнюючої шайби повинен
бути плоским.
Шліфування торця допускається до розміра не більше 19,2 мм. Усунення рисок і овальності виконується шляхом шліфування поверхності прилягання ущільнюючої шайби обрізним бруском на оправі. 10. Встановіть в корпус крильчатки ущільнювач, упорну шайбу, змащену графітною змазкою та закріпіть обойму. Верстат слюсарний, бочок з графітною змазкою, викрутка, молоток. Застосовувати графітну змазку УС с А ГОСТ 3333–55. 11. Закріпіть кінець вала в тиски, надіньте на вал послідовно пружинне кільце, водскидач, задній підшипник, розпірну втулку и підшипник передній. Тиски, губки запобіжні. 12. Заповніть корпус підшипників водяного насоса консистентною змазкою. Банка зі змазкою 1–13 Застосовувати змазку 1–13 жирову ГОСТ 1631–61. 13. Встановіть корпус підшипників водяного насоса на прес. Прес гідравлічний моделі 2153-М2 14. Запресуйте вал з підшипником в корпус підшипників водяного насоса. Прес гідравлічний моделі 2153-М2 оправка. 15. Встановите корпус підшипників водяного насоса в тиски и закріпіть кінець вала. Тиски, губки запобіжні. Закріпити кінець вала потрібно зі сторони кріплення крильчатки. 16. Встановите в корпус підшипників упорне кільце переднього підшипника, вставте шпонку в шпоночний паз вала, надіньте конусну втулку шківа на вал, установите маточину шківа на втулку, наверніть на вал шайбу, наверніть та затягніть гайку М 14Х1,5, кріплення шківа и запеленгуйте гайку. Пасатижі, молоток, ключ гайковий 22 мм. 17. Встановить корпус підшипників на прес і напресуйте крильчатку на вал Прес гідравлічний моделі 2153-М2 18. Надіньте на болт шайбу, притримуючи гайку М 14Х1,5 ключем, виконайте затяжку болта кріплення крильчатки. Ключ гайковий 22 мм, головка змінна 19 мм, ключ динамометричний. Момент затяжки болта кріплення крильчатки 1,5 – 1,7 кг/см. 19. Затягніть посадочні місця корпуса підшипників и корпуса водяного насоса під прокладку, встановіть прокладку змазану ущільнюючою пастою. Шабер трьохгранний, банка с пастою УН-25, кість Для змазки прокладки застосовувати пасту УН – 25. 20. З’єднайте корпус водяного насоса з корпусом підшипників. 21. Надіньте на шпильку кріплення корпуса підшипників пружинні шайби, наверніть гайки та затягніть їх. Головка змінна 14 мм, коловорот. Гайки затягувати послідовно через одну. 22. Встановіть водяний насос на стенд и перевірте його роботу. Стенд для випробовування водяного насоса.
Перевіряти роботу водяного насоса при 30000 об/хв. протягом 10 – 15 хвилин.
При цьому не допускається задівання крильчатки за корпус підшипників насоса, підтікання води через сальник та перегрів підшипників. 23. Зніміть водяний насос зі стенда та покладіть на стелаж. Стелаж для деталей та вузлів.
Висновок
охолодження автомобіль система ремонт
При виконанні даної курсової роботи ядетально ознайомився з будовою та принципом дії системи охолодження автомобіляЗІЛ – 130.
Навчився визначати неполадки та методиїх усунення, виконувати технічне обслуговування системи охолодження автомобіля.
Вивчивправила яких необхідно обов’язково дотримуватись при виконанні технічногообслуговування, ремонту чи інших робіт біля автомобіля. А також навчивсярозраховувати силовий баланс автомобіля при різних умовах руху в залежності відпогодних умов (покриття дороги, швидкості руху, передачі на якій здійснюєтьсярух та місцевості).