МІНІСТЕРСТВООСВІТИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ
Звіт
зтехнологічної практики
Хмельницький 2010
Зміст звіту з технологічної практики
Вступ
1. Структура та характеристикаАТП
1.1 Короткахарактеристика місця проходження практики
1.2 Історіярозвитку
1.3 Структурапідприємства
2. Технічне обслуговування таремонт автомобіля
2.1 Технічне обслуговування тадіагностика автомобіля
2.2 Технічна документація припроведенні ТО та ремонту
2.3 Засоби технічного обслуговування іремонту
2.4 План робочогомісця
3. Основні напрямкивдосконалення системи діагностування, технічного 27 обслуговування і ремонтуавтомобілів
4. Техніка безпеки
Висновки
Література
Вступ
Основнимицілями проходження технологічної практики є:
1) Удосконалення професійнихумінь та навиків по спеціальності.
2) Закріплення, розширення ісистематизація знань на базі вивчення.
3) Розвиток професійногомислення.
4) Підбір і підготовкаматеріалів для курсового проектування з предметів.
— Будова і ремонту автомобілів та двигунів.
— Технологія ремонту автомобілів.
— Економіка і планування підприємства.
5) Набуття практичного досвіду при ремонті татехнічному обслуговуванні автомобілів.
Основною задачею технологічної практики є можливість набути практичних навичок приобслуговування автотранспорту та складових агрегатів автомобіля .
Використовуючитеоретичні знання, набуті при вивченні спец предметів, також навчитисьобслуговувати та ремонтувати окремі елементи автомобіля, та обслуговувати їхпід час експлуатації цих елементів автомобіля.
Ця практика дає можливість набути студенту практичнихнавичок по наладці та роботі оснащення яке використовується при ремонті татехнічному обслуговуванні автомобілів. Використовуючи теоретичні знання набутіпри проходженні курсу спец предметів. А також дає прекрасну можливістьстуденту стати висококваліфікованим працівником, а також це прекраснаможливість для збору матеріалів для виконання курсових та дипломного проекту.
1.Структура та характеристикаАТП
1.1Коротка характеристика місцязнаходження практики
( повна назвапідприємства, адреса, керівник, рік заснування, вид діяльності, формавласності, нявність представництв, обєм робіт за рік )
ВАТ «Хмельниччина-Авто»яке знаходиться на вулиці Проспект миру 102, було засновано у 1969 році якХмельницьке виробниче мiжобласне управлiння Хмельницькавтотехобслуговування.Нині ж її генеральним директором є Підмурняк Олексій Васильович.
Основні напрямкидіяльності «Хмельниччини-Авто» — це реалізація автомобілів,оригінальних запчастин, надання автосервісних послуг, а також деякі інші видисупроводжуючих послуг: кафе, мотель, сауна, стоянка та ін..
Підприємствоприкладає чимало зусиль задля підтримки вітчизняних товаровиробників.
В даний частовариство може запропонувати повний модельний ряд автомобілів Запоріжськогоавтомобілебудівного заводу.
«Хмельниччина-Авто»це відкрите акціонерне товариство яке входить у склад холдингової компанії — корпорації «УкрАвто» .
На сьогоднішнійдень до складу товариства «Хмельниччина-Авто» входять двапідприємства в м.Хмельницькому, а також філії в районних центрах:Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові, Шепетівці та Полонному. Середструктурних підрозділів налічується 6 автомагазинів та 7 автосалонів .
1.2Історія розвитку
15.04.1969р.створенеХмельницьке міжобласне управління Укрглававтотехобслуговування"Хмельницьктехобслуговування. На правах окремо розташованих СТО увійшли в йогосклад Хмельницька СТО № 1 і Камянець-Подільська СТО по Хмельницькій області тасервісні підприємства в Житомирській, Чернівецькій, Вінницькій та Тернопільськійобластях.
30 грудня 1974р.— введено в експлуатацію 25-постову станцію технічного обслуговування №2 вм.Хмельницькому.
1 липня 1975р. —в м.Шепетівка відкрито філіал на 4 машино-міста, який після реконструкції ітехнічного переоснащення з 10 квітня 1984р. існує як дочірнє підприємство ВАТ «Хмельниччина-Авто».
Протягом1980-90рр. проведені реконструкції і технічні переозброєння Кам«янець-Подільськогота Старокостянтинівського СТО, які стали дочірніми автосервіснимипідприємствами ВАТ „Хмельниччина-Авто“ „Смотрич-Авто“ і „Случ-Авто“.
12 червня 1975р.створене Хмельницьке обласне виробниче об»єднання «Хмельницькавтотехобслуговування».В цьому ж році введений в експлуатацію автосалон при Хмельницькій СТО №2.
30 грудня 1988р.створена служба надання технічної допомоги на дорогах 0-88.
16 січня 1992р.створене Хмельницьке обласне орендне підпнриємтво «Хмельницькавтосервіс».
На протязі1992-93рр. введені в дію мотель «Автосервіс», авторинок, кафе-бар «Надія».
19 червня 1993р.утворилося Відкрите Акціонерне Товариство «Хмельниччина-Авто».
Відкритеакціонерне товариство «Хмельниччина-Авто» має багаторічний досвідроботи в галузі автосервісу та роботи на автомобільному ринку.
«Хмельниччина-Авто»входить у склад холдингової компанії — корпорації «УкрАвто», якуназивають лідером українського авторинку або компанією №1. На відміну відбільшості вітчизняних «титаніків», за свою майже 40-річну історіювона не тільки втрималася на плаву, але й стала лідером автомобільної галузі.
На сьогоднішнійдень до складу товариства «Хмельниччина-Авто» входять двапідприємства в м.Хмельницькому, атакож філії в районних центрах: Кам’янець-Подільському, Старокостянтинові,Шепетівці, Полонному. Серед структурних підрозділів налічується 7автомагазинів, 4 автосалони.
Основні напрямкидіяльності Хмельниччини-Авто — це реалізація автомобілів, оригінальнихзапчастин, надання автосервісних послуг, а також деякі інші види супроводжуючихпослуг: кафе, мотель, сауна, стоянка та ін.
Хмельниччина-Автоприкладає чимало зусиль задля підтримки вітчизняних товаровиробників. В данийчас товариство може запропонувати повний модельний ряд автомобілів Запорізького автомобілебудівного заводу,який з 2003 року входить до структури «УкрАвто».
2.Технічне обслуговування та ремонт автомобіля
2.1Технічне обслуговування та діагностика автомобіля
Технічнеобслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтриманняавтомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його запризначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичнийзахід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановленіперіоди використання автомобіля.
За періодичністю,переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТОавтомобілів: • щоденне; • перше; • друге; • сезонне.
Щоденне технічнеобслуговування (ЩТО) передбачає: • контроль стану автомобіля; • підтриманняналежного зовнішнього вигляду; • заправлення паливом, мастильним матеріалом таохолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входитьсанітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіляабо перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобільоглядають і перевіряють його технічний стан.
Перше (ТО-1) тадруге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: •контрольно-діагностичні, • кріпильні, • регулювальні, • мастильні, • інші,спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниженняінтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильнихматеріалів, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, забезпеченнябезвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів. ПеріодичністьТО-1 і ТО-2 визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно відумов його експлуатації (табл. 1.2, 1.3). В період обкатування нового автомобілявстановлюють менший пробіг між ТО-1 та ТО-2.
Таблиця 1 — Характеристика категорій умов експлуатаціїавтомобілів
Категорія
Умов експлуатації
автомобілів Умови руху автомобілів
Технічна
Категорія доріг I Автомобільні дороги з асфальтобетонним і прирівненими до нього покриттями за межами приміської зони І,ІІ II Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст (до 100 тис. жителів) І,ІІ III Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в гірській місцевості, проїзні частини вулиць великих міст І,ІV IV Автомобільні дороги зі щебеневим або гравійним покриттям у гірській місцевості, автомобільні грунтові профільовані та лісовозні дороги ІІ-ІV V Непрофільовані дороги й стерня, кар'єри, котловани та тимчасові під'їзні шляхи, природні грунтові дороги в гірській місцевості VI,V
Ремонт— це сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатностіавтомобільного транспорту й полягають в усуванні відмов і несправностей,які виникають під час експлуатації абовиявляються в ході ТО. Під час ремонту несправні агрегати, вузли(складальні одиниці) й деталі замінюють справними, взятими з оборотного фонду,а також виконують розбірні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні,зварювальні, електромеханічні та інші роботи.
Ремонтні роботи виконують як у разі потреби, спричиненоївідмовою або несправністю,так і за планом через певний пробіг чи встановлений термін роботи рухомогоскладу (запобіжний ремонт).
Запобіжнийремонт рекомендується насамперед для міських або міжміських автобусів,автомобілів-таксі, автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів, до якихставляться підвищені вимоги щодо забезпечення безпеки руху табезвідмовної роботи. Також слід здійснювати запобіжний ремонт автомобілів, щопрацюють в однакових умовах. При цьому спрощується визначення термінів заміничи ремонту окремих деталей і вузлів для запобігання відмовам під час роботиавтомобілів на лінії та пов'язаних із ними простоїв.
Планово-запобіжнасистема технічного обслуговування й ремонту дає змогу своєчасно усунути причинипояви різних несправностей, зменшити витрату запасних деталей та обсягремонтних робіт, застосувати прогресивні методиремонту й відновлення деталей, скоротити час простою автомобілів, пов'язаногоз ремонтом, а отже, підвищити коефіцієнт технічної готовності.
Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспортупередбачено два види ремонту: • поточний; • капітальний.
Поточний ремонт(ПР), спрямований на усунення відмов і несправностей,що виникають під час експлуатації автомобіля, здійснюється в ремонтнихмайстернях і передбачає часткове розбирання автомобіля, заміну окремихнесправних агрегатів, вузлів та деталей новими або відремонтованими, складанняй випробування.
Під час поточного ремонту агрегатів автомобіля несправності усувають заміною або ремонтом окремихвузлів і деталей, крім базових. До базових деталей належать: • блок циліндрівдвигуна; • картери коробки передач, заднього моста, рульового механізму; •балка переднього моста; • металевий каркас кузова чи кабіни; • поздовжні балки(лонжерони) рами.
Своєчаснепроведення поточного ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту йзбільшити міжремонтний пробіг автомобіля (термін служби агрегату). Поточнийремонт має забезпечити безвідмовну роботу автомобіля до ТО-2.
Для скорочення часу перебування автомобіля в поточному ремонті його слідпроводити агрегатним методом, за яким несправні агрегати або такі, що потребують капітальногоремонту, замінюються справними, взятими з оборотного фонду.
Капітальнийремонт (КР) спрямований на відновлення частково або повністю витраченогоресурсу автомобіля (агрегату), проводиться на спеціальнихАТП і передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонтчи заміну всіх несправних агрегатів, вузлів і деталей, у тому числі базових, а також складання, регулювання тавипробування. Ресурс автомобіля та його частин після капітальногоремонту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило,автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.
Існують такіметоди капітального ремонту: • індивідуальний; • агрегатний.
У разізастосування індивідуального методу з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і встановлюютьна той самий автомобіль, який простоює протягом усього часу ремонту. Цейметод застосовують дуже рідко.
Сутність агрегатного методу полягає в тому, що з автомобіля знімають несправні агрегати,, азамість них ставлять відремонтовані або нові, взяті з оборотного фонду. Зняті з автомобіля агрегати, Що потребуютькапітального ремонту, відправляють на авторемонтні заводи, а агрегати,які потребують поточного ремонту, ремонтуютьу майстернях АТП. Застосування цього методу дає змогу істотно скоротитичас простою автомобіля в ремонті, збільшити коефіцієнт технічної готовності йпідвищити ефективність використання автомобіля
Ремонт виконують на універсальних або спеціалізованих постах.
На універсальних постах здійснюються всі роботи з ремонту одного чи кількох агрегатів, вузлів ісистем автомобіля.
Доцільноспеціалізувати виробничі дільниці на виконанні робіт з ремонту двигуна, коробок передач, електрообладнання, кузовів тощо.Вузька спеціалізація ремонтних постів дає змогу застосовуватинайпродуктивніші методи ремонту, типовітехнологічні процеси, засоби механізації, поліпшувати якість і знижуватисобівартість ремонту автомобіля.
ДІАГНОСТУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ АВТОМОБІЛІВ
Діагностування дає змогу оцінити технічний стан автомобіля в цілому й окремихйого агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання, виявити несправності,для усунення яких потрібні регулювальні або ремонтні роботи, а також прогнозувати ресурсавтомобіля.
За часомпроведення діагностування поділяють на: • періодичне (здійснюється післяпевного пробігу автомобіля); • неперервне.
Залежно відзавдань, які вирішуються, розрізняють два види діагностування: • перше (Д-1), •друге (Д-2). Під час Д-1, що, як правило, виконуєтьсяперед ТО-1 і в процесі його, визначають технічний стан агрегатів та вузлів, які забезпечують безпеку руху йпридатність автомобіля до експлуатації.
Під час Д-2, що здебільшого здійснюється перед ТО-2, оцінюють технічнийстан агрегатів,вузлів і систем автомобіля, уточнюють обсяги робіт з ТО-2 та визначають, чипотрібен ремонт.
Засоби діагностування бувають: • зовнішні; • вбудовані.
Зовнішні засоби діагностування не входять до конструкції автомобіля. Доних належать: • стенди; • переносні прилади; • пересувні станції,укомплектовані потрібнимивимірювальними пристроями.
Вбудовані засоби діагностування є складовою частиною автомобіля. Цедатчики та прилади на панелі приладів, їх використовують для неперервного або доситьчастого визначення параметрів технічного стану автомобіля. Вбудовані засоби діагностування даютьзмогу водієві постійно контролювати стан гальмовоїсистеми, витрату палива, токсичність відпрацьованих газів, а також вибратинайекономічніші й безпечні режими роботи автомобіля або своєчасно припинитирух у разі аварійної ситуації.
2.2Технічна документація при проведенніТО та ремонту
Ця документація визначаєпорядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичнихосіб — суб'єктівпідприємницькоїдіяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніхтранспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.
Мета технічногообслуговування і ремонту – підтримування дорожніх транспортних засобів у технічносправному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності,безпеки руху та екологічної безпеки.
У ційдокументації наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: дорожній транспортний засіб (ДТЗ) — транспортнийзасіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогахзагального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їхніми нормами;
технічнеобслуговування (ТО) — комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатностіабо справності виробу під час використання за призначенням, зберігання татранспортування;
систематехнічного обслуговування та ремонту техніки — сукупність взаємопов'язаних засобів,документації технічного обслуговування і ремонту та виконавців, які потрібні дляпідтримування і відновлення якості виробів, що входять у цю систему;
періодичністьтехнічного обслуговування (ремонту) — інтервал часу чи напрацювання між даним видомтехнічного обслуговування (ремонту) і наступним таким же видом або іншимбільшої складності;
напрацювання — тривалістьабо обсяг роботи виробу. Напрацювання може бути як неперервною величиною(тривалість роботи в годинах, кілометрах пробігу і т.ін.), так і цілочисельноювеличиною (число робочих циклів, пусків і т.ін.);
підготовка до продажу- комплекс операцій чи операція щодо виявлення та усунення усіх несправностей, яківиникли в процесі транспортування і зберігання ДТЗ та підготовки їх довикористання;
сезонне технічне обслуговування- технічне обслуговування, яке виконується для підготовки виробу до використанняв осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах;
трудомісткістьтехнічного обслуговування (ремонту) — трудовитрати на проведення одного технічногообслуговування (ремонту) даного виду;
фірмовеобслуговування — метод виконання технічного обслуговуванняпідприємством-виробником;
технічний стан — сукупністьсхильних до зміни в процесі виробництва чи експлуатації якостей виробу, якахарактеризується в певний момент часу ознаками, встановленими технічноюдокументацією на цей виріб;
справний стан (справність)- стан виробу, який відповідає усім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторськоїдокументації;
ремонт — комплексоперацій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновленняресурсів виробів чи їх складових частин;
роботоздатнийстан (роботоздатність) — стан виробу, в якому значення усіх параметрів, якіхарактеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогамнормативно-технічної і (або) конструкторської документації;
поточний ремонт (ПР)- ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатностівиробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватисьзаявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншимиметодами);
капітальнийремонт (КР) — ремонт, який виконується для відновлення справності та повного абоблизького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленнямбудь-яких частин, у тому числі базових;
ресурс — сумарне напрацюваннявиробу з початку його експлуатації чи поновлення експлуатації після ремонтупевного виду до переходу в граничний стан;
граничний стан — стан виробу, коли його подальше застосування за призначенням недопустиме чи недоцільнеабо відновлення його справного чи роботоздатного стану неможливе чи недоцільне.
Систематехнічного обслуговування та ремонту ДТЗ Система технічного обслуговування та ремонтуДТЗ передбачає:
підготовку до продажу;
технічнеобслуговування в період обкатки;
щоденнеобслуговування;
перше технічнеобслуговування (ТО-1);
друге технічнеобслуговування (ТО-2);
сезонне технічнеобслуговування;
поточний ремонт;
капітальнийремонт;
технічнеобслуговування під час консервації ДТЗ;
технічнеобслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.
Підготовка до продажуздійснюється торговельною організацією з метою уведення ДТЗ в експлуатацію.Вона виконується на спеціалізованих пунктах чи підприємствах, які реалізуютьпродукцію та здійснюють фірмове обслуговування. У разі відсутності сервісного обслуговуванняпідготовку ДТЗ до експлуатації здійснює покупець.
Перелік та обсяг робітз підготовки до продажу встановлюється виробником і наводиться у сервісній документаціїДТЗ. Підготовка до продажу обов'язково містить такі роботи, як зняття з консервації,очищення, регулювання, заправлення, змащування, кріплення, а також перевірку комплектностіта роботоздатності.
Перелік та обсяг робіттехнічного обслуговування в період обкатки ДТЗ встановлюється виробником і наводитьсяу сервісній документації.
Щоденнеобслуговування проводиться після роботи з метою підготовки ДТЗ до подальшоїексплуатації. Воно передбачає:
перевіркутехнічного стану;
виконання робіт щодопідтримування належного зовнішнього
вигляду;
заправленняексплуатаційними рідинами;
усуненнявиявлених несправностей;
санітарну обробкуДТЗ.
Прибирально-мийніроботи виконуються за потребою, але обов'язково перед технічним обслуговуваннямчи ремонтом.
Оброблення кузовівавтомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкційна перевезення даного виду вантажів.
Перевірка технічногостану здійснюється щоденно відповідним технічним персоналом після повернення ДТЗна місце постійної стоянки, а також водієм перед виїздом на лінію та під часзміни водіїв на лінії. Якщо ДТЗ експлуатуються без повернення в кінці робочого дняна місце постійної стоянки, перевірка їх технічного стану проводиться водіємщодня перед початком роботи.
Технічне обслуговуванняДТЗ виконується у планово-обов'язковому порядку, включаючи визначений цимдокументом та інструкціями виробників перелік обов'язкових робіт.
Щоденне обслуговування,технічне обслуговування та сезонне технічне обслуговування ДТЗ не належать дореконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшенняДТЗ.
Перше технічнеобслуговування рекомендується здійснювати з періодичністю згідно з таблицею 1. Примірнийперелік операцій ТО-1 наведено в додатку А.
2.3Засоби технічного обслуговування іремонту
Засоби технічного обслуговування і ремонту передбачають:
-виробничо-технічнубазу (будівлі, споруди, устаткування), розміщенуна автотранспортних і спеціалізованих підприємствах по технічному обслуговуваннюі ремонту рухомого складу;
-матеріально-технічне забезпечення (з урахуваннямконструкції рухомого складу, пробігу з початку експлуатації,інтенсивності і умов експлуатації).
Напідприємстві знаходяться таке устаткування і приміщення:
1. Кран -балка — 2
2. Прес гідравлічний — 1
3. Станок настольно-свердлильний — 4
4. Полуавтомат зварювальний — З
5. Станок точильний-шліфувальний — 1
6. Стенд розбирання-складання двигунів- 2
7. Стендпритирання клапанів — 1
8. Стендвипробування масляних насосів- 1
9. Стенд розбирання-складки КПП — 1
10. Стендрозбирання-складки мостів — 1
11. Пристосуваннядля збірки головних передач — 1
12. Стендперевірки ТНВД — 1
13. Стенд випробування форсунок — 1
14 Станок шліфовки колінчастих валів — 1
15. Станоктокарний — З
16. Станокрозточувальний — 2
17. Станокуніверсальний фрезерний — 1
18. Машинамийна струменеві — 1
19.Стенд по очистці інжекторів, форсунок.
20.Акумуляторний відділ
21.Кімната майстрів
22.Ізолятор браку
23.Відділ тонування скла
24.Склад з додатковим обладнанням
25.Моторний цех
26.Склад
27.Оглядова яма
28.Підйомники
Обладнання, щозастосовується під час ТО й ремонту автомобілів.
Для підвищенняпродуктивності праці при ТО й ремонті автомобілів — одночасного виконання робітзверху (двигун, електрообладнання), знизу (трансмісія, підвіска) та збоку(колеса, гальмові механізми) — використовують підйомно-оглядове,транспортувальне обладнання й споруди.
Підйомно-оглядовеобладнання та споруди поділяють на: • основні; • допоміжні.
До основнихпідйомно-оглядового обладнання й споруд належать: • оглядові канави; •естакади; • підйомники; • перекидачі; до допоміжних: • домкрати; • гаражне обладнаннятощо.
Оглядові канавизабезпечують доступ до автомобіля знизу. В нішах стін канав установлюютьнизьковольтні світильники. Канави мають вентилюватися та обігріватися повітрямз температурою 16...25 °С. Для видаляння відпрацьованих газів передбачаютьвитяжну вентиляцію. Канави залежно від призначення обладнуються підйомниками,пересувними лійками для зливання відпрацьованої оливи та пристроями длязаправляння мастильним матеріалом, охолодною рідиною.
Естакади — цеметалеві, залізобетонні або дерев'яні колійні мости, розташовані на 0,7… 1,4м вище від рівня підлоги, з рампами, що мають уклон 20...25° для під'їзду таз'їзду автомобіля.
Підйомникипіднімають автомобіль над підлогою на потрібну висоту для зручності виконанняробіт. За типом механізму підйомники поділяють на електромеханічні тагідравлічні
Стаціонарніелектричні й гідравлічні підйомники бувають: одно-, дво-, три- ташестистоякові.
Канавні підйомникизастосовують для вивішування переднього або заднього моста автомобіля під часвиконання робіт у канаві. Вони мають підвищену вантажопідйомність, забезпечуютьдоступ до агрегатів автомобіля знизу й вільний прохід уздовж канави.
Перекидачіпризначаються для бічного нахилу (до 50°) автомобіля під час обслуговуванняйого знизу. Так забезпечується зручний доступ до днища. Перед перекиданням завтомобіля знімають акумулятор і герметизують отвір у пробці головногогальмового циліндра. Перекидання виконують у бік, протилежний розташуванню горловинипаливного бака й оливозаливної горловини двигуна.
До підйомно-транспортувального стаціонарного обладнання належать: • кран-балки; • талі; •конвеєри тощо.
Кран-балки вантажопідйомністю 1...32 т призначаються для переміщання вантажів у приміщенні вниз,угору, вздовж і впоперек.
Талі з найменшимрадіусом закруглення 1,5 м, що пересуваються по підвісних однорейкових коліях,мають вантажопідйомність 0,25...! т і дають змогу переміщати вантаж униз, угорута в напрямі рейкових колій.
Конвеєри використовують для переміщання автомобілів у разі організації ТО потоковим методом. Заспособом передачі руху автомобіля конвеєри бувають:о штовхальні; о несучі; о тягнучі.
Штовхальнийконвеєр переміщує автомобіль за допомогою штовхальноговізка, що впирається в передній або задній міст чи заднє колесо.
Несучий конвеєр становить замкнений транспортувальний ланцюг, якийрухається по напрямних коліях за допомогою приводної станції. Автомобіль установлюють натранспортувальний ланцюг або підвішують за передній та задній мости.
Тягнучий конвеєр становить замкнений ланцюг, розташований уздовж потокової лініїобслуговування автомобіля знизу або зверху. Автомобіль за передній буксирний крюк чіпляють до тягловоголанцюга за допомогою захвата, й він котиться на своїх колесах. У кінціконвеєра захват автоматично відчеплюється.
2.4План робочогомісця
Важливим елементом організації праці на підприємстві є організаціяробочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов длявисокопродуктивної і високоякісної праці при якомога менших фізичних зусиллях імінімальному нервовому напруженні працівника.
Робоче місце — це первинна лапка виробництва, зона прикладання праціодного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставітрудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудовоїдіяльності. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці(нормальні, важкі, шкідливі), режими праці й відпочинку, характер праці(різноманітний, монотонний та ін.).
Залежно від специфіки виробництва робочі місця можна класифікувати зарізними ознаками:
за професіями (^наприклад, робоче місце інженера-конструктора);
за кількістю виконавців (індивідуальні або колективні);
за мірою спеціалізації (спеціалізовані або універсальні);
за рівнем механізації (робочі місця ручної роботи, механізовані,автоматизовані, апаратні);
за кількістю обладнання, що обслуговується (одноверстатні,багатоверстатні);
за специфікою умов праці (стаціонарні і рухомі, підземні і висотні, робочімісця із шкідливими або небезпечними умовами праці та ін.)
Організація робочих місць — це підпорядкована цілям виробництва системазаходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їху певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходіввизначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенняму виробничому процесі.
Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці,необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносяться: основнетехнологічне і допоміжне обладнання; організаційне оснащення (оргтехніка,засоби зв'язку і сигналізації, робочі меблі, тара тощо); технологічна оснастка(робочі та вимірювальні інструменти, запасні частини тощо); робоча документація;засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів,сировини та ін.
Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективноїорганізації процесу праці. Однак іншою важливою умовою є раціональне простороверозміщення засобів оснащення на робочому місці так, щоб забезпечити зручністьїх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересуваньпрацівника, зручну робочу позу, хороший огляд робочої зони, безпеку праці,економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями,з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в ході плануванняробочих місць, яке ми коротко визначаємо як найраціональніше простороверозміщення матеріальних елементів виробництва, що складають оснащення робочогомісця, та самого працівника.
Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить такожвід якості його обслуговування. Обслуговування робочого місця передбачаєсвоєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування(наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії,інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання,транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання,тощо).
Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями:підготовча, інформаційна, виробнича, інструментальна, налагоджувальна,енергетична, контрольна тощо. Прогрес у системах обслуговування робочих місцьполягає в переході від чергового обслуговування, тобто обслуговування завикликом з місця зупинки виробництва, до науково обґрунтованого стандартногопланово-упереджувального обслуговування.
Пошук ефективних рішень в організації робочих місць і систем їхобслуговування полегшується використанням розроблених вченими і перевіренихпрактикою типових проектів організації праці для масових професії! робітників,технічних виконавців і спеціалістів. Як правило, типовий проект концентруєпередовий досвід організації робочих місць, відображаючи всі складові цього процесу(оснащення, планування, обслуговування, атестація). Однак застосовуючи типовіпроекти, слід враховувати специфіку конкретного виробництва та індивідуальніхарактеристики працівника.
Для комплексної оцінки якості організації робочих місць, для пошуку іприведення в дію резервів підвищення ефективності праці, використовуєтьсямеханізм атестації і раціоналізації робочих місць. В ході атестації комплекснооцінюються технічний і організаційний стан робочих місць, умови праці й технікабезпеки, розглядаються можливості зростання фондовіддачі, використаннякваліфікаційного потенціалу працівників. Атестація дозволяє виявити відхиленнявід нормативних вимог або від конкретних потреб виробничого процесу чивиконавця і вдосконалити організацію робочого місця. В результаті атестації покожному робочому місцю приймається одне з наступних рішень: продовжуватиексплуатацію без змін; дозавантажити; раціоналізувати; ліквідувати.
Основним недоліком заходів з раціоналізації робочих місць, що регулярнопроводилися в радянський час, був їх формальний характер. Слід враховувати, щов нових умовах немає зайвих коштів для формальних заходів. Основною метоюатестації і раціоналізації робочих місць, як і всіх заходів з їх організації,має бути підвищення ефективності праці та дотримання вимог щодо охорони ібезпеки праці.
1. Стіл
2. Стелаж зінструментом
3.Підйомно-оглядове місце
4. Стисле повітря
5. Робоче місце
3.Основні напрямки вдосконаленнясистеми діагностування, технічного обслуговування і ремонту автомобілів
ВАТ «ХмельниччинаАвто» є одним з найпотужніш авто підприємств у хмельницькій області. Томуїї завданням є утримання престижу і довіри клієнтів .
На цьомупідприємстві зосереджене різноманітне обладнання від найпростішого донайновітнішого. Але тут продовжують покращувати і розширювати матеріальну базу, розширюють види послуг, збільшують площу і номенклатуру обслуговуючихавтомобілів. А саме головне це підвищують кваліфікаційний рівень робітників,щоб послуги які надають вони повністю задовольняли власників транспортнихзасобів .
4.Техніка безпеки
Слюсарзобов`язаний:
Дотримуватисянорм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правилвнутрішнього трудового розпорядку.
Правильнозастосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситисядо виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуальногозахисту.
Негайноповідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, щовідбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також проситуацію, яка створює загрозу життю і здоров`ю людей.
Виконувати тількидоручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться занарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.
Забороняєтьсявживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного абонаркотичного сп`яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнанихмісцях.
Небезпечними ішкідливими виробничими факторами для слюсаря при виконанні робіт зпрофілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:
— падіннявивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски,коліс, мостів тощо;
— падіння кузоваавтомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;
— падінняперекидної кабіни вантажного автомобіля;
— падіннядеталей, вузлів, агрегатів, інструмента;
— падінняпрацюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), воглядову яму;
— рухомі частинивузлів і агрегатів;
— наїздиавтомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в`їзді (виїзді)в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;
— термічніфактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, миттіними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);
— осколки металу,що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців,підшипників, валів, висей, під час рубки металу;
— наявність уповітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопнігази двигуна тощо);
— зниженатемпература повітря в холодний період року;
— недостатнєосвітлення;
— ураженняелектричним струмом;
— незручна робочапоза;
— гострі кромкидеталей, вузлів, агрегатів, інструмента і пристосування.
Працівник повиненбути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98«Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття іінших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту»слюсареві по ремонту автомобілів видаються:
— костюмвіскозно-лавсановий (термін носіння — 12 місяців)
— черевикишкіряні (термін носіння — 12 місяців);
— берет (термінносіння — 12 місяців);
— рукавицікомбіновані (термін носіння — 2 місяці);
— окуляри захисні(до зносу)
При виконанніробіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах, підйомниках,естакадах додатково видається:
— каскабудівельна (чергова)
При виконанніробіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення і промивки деталейдвигунів та при роботі з етилованим бензином видаються:
— костюмвіскозно-лавсановий (термін носіння — 12 місяців)
— фартухпрогумований (термін носіння — 6 місяців);
— чоботи гумові(термін носіння — 12 місяців)
— рукавиці гумові(термін носіння — 6 місяців);
— рукавицікомбіновані (термін носіння — 2 місяці);
— окуляри захисні(до зносу).
При виконаннізовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях при температурі в них, нижчій задопустиму, додатково видаються:
— курткабавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння — 36 місяців);
— брюки бавовняніна утеплювальній прокладці (термін носіння — 36 місяців).
Роботодавецьзобов`язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засобиіндивідуального захисту, що прийшли в непридатність, до закінченнявстановленого терміну носіння по причинах, які не залежать від працівника.
При захворюванніабо травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про цекерівника і звернутися в лікувальний заклад.
При нещасномувипадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції понаданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегтидо розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в моментвипадку, якщо це не загрожує життю і здоров`ю присутніх і не призведе до аварії
При виявленнінесправності обладнання, пристосування, інструмента повідомити про цекерівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні обладнання іінструменти забороняється.
Виконуючи трудовіобов`язки, слюсар зобов`язаний дотримуватися наступних вимог:
— ходити тількипо встановлених проходах, перехідних містках і майданчиках;
— не сідати і неспиратися ліктем на випадкові предмети і огорожі;
— не підійматисяі не спускатися бігом по сходових маршах і перехідних містках;
— не торкатися до електричних проводів,кабелів електротехнічних установок;
— не усуватинесправності в освітлювальній і силовій мережі, а також пускових пристроях;
— не знаходитисяв зоні дії вантажопідйомних машин.
Звертати увагу назнаки безпеки, сигнали і виконувати їх вимоги. Заборонюючий знак безпеки зпояснюючим написом «Не включати — працюють люди!» має право знятитільки той працівник, який його встановив. Забороняється включати в роботуобладнання, якщо на пульті управління встановлений заборонюючий знак безпеки зпояснюючим написом «Не включати — працюють люди!»
Виконання робітпідвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходженняцільового інструктажу.
Вимоги безпекиперед початком роботи
Надіти спецодяг.Пересвідчитися, що він справний. Працювати в легкому взутті (тапочках,сандалях, кросівках, кедах) не дозволяється.
Автомобілі, якінаправляються на пости технічного обслуговування і ремонту, повинні бутивимиті, обчищені від бруду і снігу. Постановка автомобілів на пости технічногообслуговування та ремонту здійснюється під керівництвом відповідальної особи.
Після постановкиавтомобіля на пост необхідно загальмувати його стоянковим гальмом, вимкнутизапалювання (перекрити подачу палива у автомобілі з дизельним двигуном),установити важіль перемикання передач в нейтральне положення, під колесапідкласти не менше двох спеціальних упорів (башмаків).
На рульове колесоповинна бути вивішена табличка з написом «Двигун не запускати — працюютьлюди!» На автомобілях, що мають дублюючі пристрої для запуску двигуна,аналогічна табличка повинна вивішуватися і біля цього пристрою.
Приобслуговуванні автомобіля на підйомнику на пульті управління підйомникомповинна бути вивішена табличка із написом «Підйомник не включати — працюють люди!»
У робочому(піднятому) положенні плунжер гідравлічного підйомника повинен надійно фіксуватисяупором (штангою), що гарантує неможливість довільного опускання підйомника.
Перед проведеннямробіт, які пов`язані з прокручуванням колінчастого і карданного валів,необхідно додатково перевірити відключення запалювання (перекриття подачіпалива для дизельних автомобілів), нейтральне положення важеля перемиканняпередач, звільнити важіль стоянкового гальма.
Після виконаннянеобхідних робіт автомобіль слід загальмувати стоянковим гальмом.
При необхідностівиконання робіт під автомобілем, який знаходиться поза оглядовою ямою,підйомником, естакадою, робітники повинні забезпечуватися лежаками.
Перед зняттямвузлів та агрегатів системи живлення, охолодження та мащення автомобіля, колиможливо витікання рідини, необхідно спочатку злити з них паливо, масло таохолоджувальну рідину в спеціальну тару, не допускаючи їх проливання.
Перед початкомроботи з електроінструментом потрібно перевірити наявність і справністьзаземлення. При роботі електроінструментом з напругою вище 42 В необхіднокористуватися захисними засобами (гумовими рукавичками, калошами, килимками,дерев`яними сухими стелажами).
Перед тим, яккористуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність налампі захисної сітки і справність кабелю та його ізоляції.
Оглядові ями,траншеї і тунелі повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися деталями ірізними предметами. На підлозі канави повинні встановлюватися міцні дерев`янірешітки. Оглядові ями та естакади повинні мати колесовідбійні бруси (реборди).
Газові автомобіліможуть в`їжджати на пости технічного обслуговування та ремонту тільки післяпереведення їх на роботу на бензин (дизельне паливо).
Витратні вентилінеможна залишати у проміжному стані: вони повинні бути або повністю відкриті,або повністю закриті.
Перед в`їздомнеобхідно перевірити на спеціальному посту газову систему живлення нагерметичність. В`їжджати в приміщення з негерметичною газовою системою живленнязабороняється.
Газ з балонівавтомобіля, на якому повинні провестися зварювальні, фарбувальні роботи, атакож роботи, пов`язані з усуненням несправностей газової системи живлення абоїї зняттям, повинен бути попередньо повністю злитий (випущений) на спеціальновідведеному місці (посту), а балони продуті стислим повітрям, азотом або іншимінертним газом.
Перед здачеюавтомобілів, працюючих на газовому паливі, в капітальний ремонт газ з балонівповинен бути повністю вироблений (випущений, злитий), а самі балонипродегазовані. При необхідності балони разом з газовою апаратурою можуть бутизняті і здані для зберігання на склад
Вимоги безпекипід час виконання роботи
При виконанніоперацій по технічному обслуговуванню, які вимагають роботи двигуна автомобіля,вихлопну трубу з`єднайте з витяжною вентиляцією, а при її відсутності вживітьзаходів по видаленню з приміщення відпрацьованих газів.
При роботі наповоротному стенді (перекидачі) необхідно попередньо надійно укріпити на ньомуавтомобіль, злити паливо з паливних баків і рідину з системи охолодження таінших систем, щільно закрити маслоналивну горловину двигуна і знятиакумуляторну батарею.
При вивішуваннічастини автомобіля, причепа, напівпричепа підйомними механізмами (домкратами,талями тощо) крім стаціонарних, необхідно спочатку підставити під колеса, що непідіймаються, спеціальні упори (башмаки), потім вивісити автомобіль, підставитипід вивішену частину козелки і опустити на них автомобіль.
Забороняється:
— працювати,лежачи на підлозі (землі) без лежаків;
— виконуватибудь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки наодних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;
— підкладати підвивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглута інші випадкові предмети;
— установлюватидомкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;
— знімати іставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій ітипів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішуваннякузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля:
— проводититехнічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за виняткомокремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;
— підіймати(вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їхтросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;
— підіймати(навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даногопідйомного механізму;
— знімати,установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами абоканатами;
— підіймативантаж при косому натягу троса або ланцюгів;
— працювати нанесправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;
— залишатиінструмент і деталі на краях оглядової ями;
— працювати під піднятим кузовомавтомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;
— використовувати випадкові підставки іпідкладки замість спеціального додаткового упора;
— працювати з пошкодженими абонеправильно установленими упорами;
— запускати двигун та переміщатиавтомобіль при піднятому кузові;
— проводити ремонтні роботи підпіднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попередньогойого звільнення від вантажу;
— транспортуватиагрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;
— прокручуватикарданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;
— здувати пил,ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.
Ремонт, замінапідйомного механізму кузова автомобіля-самоскида, самоскидного причепа абодоливка в нього масла повинні проводитися після установлення під піднятий кузовспеціального додаткового упору, що виключає можливість падіння або довільнеопускання кузова.
У зоні технічногообслуговування і ремонту автомобілів забороняється:
— виконуватироботи на робочих місцях, які не відповідають вимогам безпеки;
— протиратиавтомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами (бензином,розчинниками і т.п.);
— зберігатилегкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо вкількостях більше змінної потреби;
— проводити роботиз відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежноїбезпеки;
— заправлятиавтомобіль паливом;
— зберігати чистіобтиральні матеріали разом з використаними;
— захаращуватипроходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою,знятими агрегатами тощо;
— зберігативідпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;
— при установціавтомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;
— встановлюватиавтомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності течі із паливноїсистеми.
При проведенніробіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів на газовому паливінеобхідно:
— підняти капотдля провітрювання;
- виконуватироботи по зняттю, установці і ремонту газової апаратури тільки за допомогоюспеціального пристосування, інструмента і обладнання; агрегати газовоїапаратури дозволяється знімати тільки в охолодженому стані (при температуріповерхні деталей не вище +60 °С);
- перевірятигерметичність газової системи живлення стиснутим повітрям, азотом або іншимиінертними газами при закритих витратних і відкритому магістральному вентилях;
- оберігатигазове обладнання від забруднення і механічних пошкоджень;
- кріпити шлангина штуцерах хомутиками.
Регулювання приладівгазової системи живлення безпосередньо на автомобілі повинні виконуватись вокремому спеціально обладнаному приміщенні, ізольованому від інших приміщеньперегородками (стінами).
При проведеннітехнічного обслуговування і ремонту автомобілів, працюючих на газовому паливі,забороняється:
- підтягатирізьбові з`єднання та знімати з автомобіля деталі газової апаратури ігазопроводи, що знаходяться під тиском;
- випускатистислий газ в атмосферу або зливати зріджений газ на землю;
— скручувати,сплющувати та перегинати шланги і трубки, користуватися замасленими шлангами;
— установлюватигазопроводи «кустарного» виробництва;
— застосовуватидопоміжні важелі при відкриванні та закриванні магістрального та витратнихвентилів;
— використовуватидля кріплення шлангів дріт або інші предмети.
При роботігайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до розмірів гайок;правильно накладати ключ на гайку. Не можна підтискати гайку ривком.
При роботізубилом або іншим інструментом для рубки необхідно користуватися захиснимиокулярами для запобігання пошкодження очей металевими частками, а такожнадівати на зубило захисну шайбу для захисту рук. Забороняється стояти протикінця заготовки, що обрубається.
Перевірятиспіввісність отворів дозволяється за допомогою конусної оправки, а не пальцями.
Зняті завтомобіля вузли та агрегати слід установлювати на спеціальні стійкі підставки,а довгі деталі — на стелажі.
При роботі зпневматичним інструментом подавати повітря дозволяється після установкиінструмента у робоче положення. Забороняється направляти струмінь повітря насебе або на інших.
З`єднувати шлангипневматичного інструмента і роз`єднувати їх дозволяється після відключенняподачі повітря.
Паяльні лампи,електричні і пневматичні інструменти дозволяється видавати особам, які пройшлиінструктаж та знають правила поводження з ними.
Перед тим, яккористуватися переносними світильниками, необхідно перевірити наявність налампі захисного скляного ковпака, захисної сітки і справність кабелю.
При перевірцірівня масла і рідини в агрегатах забороняється користуватися відкритим вогнем.
При заміні абодоливанні масел і рідин в агрегати, зливні і заливні пробки необхідновідкручувати і закручувати призначеним для цієї мети інструментом.
Для роботипопереду і позаду автомобіля і для переходу через оглядову яму необхіднокористуватися перехідними містками, а для спуску в оглядову яму і підйому з неї- спеціальними сходами.
Забороняється:
— підключатиелектроінструмент до мережі при відсутності або несправності штепсельногороз`єму;
— переноситиелектричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукоючастин, що обертаються, до їх зупинки;
— направлятиструмінь повітря на себе або на інших при роботі з пневматичним інструментом;
— встановлюватипрокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключтрубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.
Робота надіагностичних і інших постах з працюючим двигуном дозволяється при включеніймісцевій витяжній вентиляції, яка ефективно видаляє відпрацьовані гази.
Забороняєтьсяпрацювати у виробничих приміщеннях, де виділяються шкідливі речовини, принесправній або не включеній вентиляції.
На дільницях і вцехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованим бензином, повиннівстановлюватися баки з гасом
У разі попаданняетилованого бензину на шкіру рук або інші частини тіла необхідно обмити цімісця гасом, а потім теплою водою з милом.
Забороняєтьсяпрацювати на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправним обгороджуванням
Роботи підпіднятими кузовами машин проводяться при встановленій упорній штанзі, щозапобігає опусканню кузова.
Зняття іустановку пружин роблять спеціальними знімачами.
Випресовування тазапресовування втулок, підшипників та інших деталей з щільною посадкою повиннопроводитись за допомогою спеціального пристосування, пресів або молотків змідними бойками.
Вимоги безпекипісля закінчення роботи
Упорядкуйтеробоче місце. Приберіть інструменти і пристосування.
Прибирати робочемісце від пилу, тирси, стружки, дрібних металевих обрізок слід щіткою. Повідомте керівника про несправності,що виникали в процесі роботи. Очистітьспецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту. Вимийте обличчя таруки милом або прийміть душ.
Вимоги безпеки ваварійних ситуаціях
У разівідключення електроживлення припиніть роботу і доповісте керівнику. Ненамагайтеся самостійно з`ясовувати і усувати причину. Пам`ятайте, що напругаможе несподівано з`явитися.
При виникненніпожежі повідомити в пожежну охорону, керівника робіт і приступіть до гасінняпожежі. При загорянні або пожежі пам`ятайте, що загашувати електроустановкислід вуглекислотними вогнегасниками, сухим піском, щоб уникнути ураженняелектричним струмом.
Розлите масло іпаливо необхідне негайно видаляти за допомогою піску або тирси, які післявикористання потрібно зсипати в металеві ящики з кришками, що встановлюютьсяпоза приміщенням.
При будь-якійнесправності редукторів високого і низького тиску, електромагнітного запірногоклапана необхідно закрити витратні і магістральних вентилі, а несправні вузлизняти з автомобіля і направити на перевірку в спеціальну майстерню (наспеціалізовану дільницю).
Висновки
Під часпроходження практики на Хмельниччині Авто я удосконалив професійні уміння танавики по спеціальності, набув практичних навичок при обслуговуванняавтотранспорту та складових агрегатів автомобіля, використовуючи теоретичнізнання, набуті при вивченні спец предметів, також навчитись обслуговувати таремонтувати окремі елементи автомобіля, та обслуговувати їх під часексплуатації їх автомобілем .
Ця практика даламені можливість набути дуже багатопрактичних навичок по наладці та роботі оснащення яке використовується приремонті та технічному обслуговуванні автомобілів
Література
1. Хрулев А.Э. Ремонт двигателей зарубежных автомобилей.Производственно-практ. издание — М.: издание «За рулëм» — 1999.
2. Матвеев В.А., Пустовалов И.И. Техническое нормированиеремонтных работ в с/х. — М: Колос, 1979
3. Афанасьєв Л. Л., Маслов А. А., Колясинський Б. С. Гаражи истанции технического обслуживания. -М: Транспорт, 1980.-216 с.
4. Воловик Е.Л. Справочник по восстановлению деталей — М.:Колос, 1981
5. ШестопаловК.С., Чиняев В.Г. Устройство и эксплуатация автомобиля. -М., 1984.
6. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник.-К.: Либідь, 2002.
7. Боровських Ю.І., Буральов Ю.В., Морозов К.А. Будоваавтомобілів. ~ К., 1991.