КУРСОВА РОБОТА
Митний контроль в Україні
2009р.
Зміст
Вступ
1. Поняття, мета, форми таметоди митного контролю
2. Зони митного контролю
3. Права митних органів щодоздійснення митного контролю. Особливості процедури митного контролю
Висновки
Список використної літератури
Вступ
Митний кодекс Україниспрямований на забезпечення додержання митниками, іншими державними органами,суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також громадянами прав таобов'язків у галузі митної справи. Митна справа є складовою частиноюзовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. Митна справавключає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митнийкордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійсненняконтролю та інших заходів щодо реалізації митної політики України.
З переходом до ринковоїекономіки та надання суб'єктам підприємництва більш широких прав у сферізовнішньоекономічної діяльності зріс обсяг експортно-імпортних операцій. Все цена фоні дуже складної і економічної ситуації в країні може призвести докатастрофічних наслідків в економіці України. Недосконалість законодавства прозовнішньоекономічну діяльність створює можливість для різного роду зловживаньпри переміщенні через митний кордон товарів, речей та цінностей, а такожвалюти.
Багато питань митногорегулювання на сьогоднішній день залишаються спірними, невирішеними однозначно.Відсутність серед практичних працівників єдності думок, а також майже повнавідсутність теоретичних напрацювань, серед науковців знижує ефективністьзастосування митного законодавства, призводить до неоднозначного трактуванняположень нормативних актів, що регулюють митну справу внаслідок чогозустрічаємо випадки, коли одне і те ж питання в різних митницях вирішуєтьсяпо-різному.
Сьогодні робота митнихорганів України спрямована на захист економічних інтересів нашої держави,боротьбу із злочинністю, забезпечення реалізації вимог митного законодавстваУкраїни. Митні правила України дещо відрізняються від тих, цю застосовуються вінших країнах, але в них, в цілому, враховуються положення міжнароднихконвенцій з митних питань. Разом з тим, законодавчі акти, що були прийняті уперші роки незалежності, вже не відповідають вимогам сьогодення.
Чинний на сьогодні Митнийкодекс України не враховує обставин, пов'язаних з виходом на зовнішній ринокпідприємств всіх форм власності та здійснення зовнішньоекономічних операцій наумовах, що застосовуються в країнах з ринковою економікою.
Значних змін зазнало ізаконодавство України, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, а такожподаткове та законодавство про валютне регулювання. Прийнято цілий рядзаконодавчих та інших нормативних актів, що регулюють відносини у цих галузях.
Вимагають відповідногозакріплення в національному законодавстві, у тому числі і митному,міжнародно-правові акти про приєднання до міжнародних конвенцій, зокрема,митних питань, кроки на шляху до вступу до європейських та міжнароднихекономічних союзів, таких, наприклад, як ГАТТ СОТ, а також членство країни уСпівдружності незалежних держав та підписанні і ратифікуванні у зв'язку з цимугоди та інших документів.
Приведення митногозаконодавства у відповідність із загальноприйнятими у світовій практиці нормамита правилами вимагає докорінної переробки Митного кодексу України та підготовкинової його редакції. Проведення такої роботи потребує значного часу. Алеподальше зволікання з переглядом норм та положень законодавства обертаєтьсянеповторними збитками як для держави, так і для суб'єктів господарювання.
1. Поняття,мета, форми та методи митного контролю
Порядокпереміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митнерегулювання, пов'язане з встановленням мит та митних зборів, процедури митногоконтролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митнусправу.
Митнасправа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації ззагальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами. Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митнусистему та здійснює митне регулювання на своїй території.
Митне регулюванняздійснюється відповідно до Кодексу, законів України та міжнародних договорівУкраїни. Україна може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь удіяльності міжнародних організацій з питань митної справи.
ТериторіяУкраїни, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, щостворюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна маєвиключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію. Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордонУкраїни співпадає з державним кордоном України, за винятком меж спеціальнихмитних зон. Межі території спеціальних митних зон е складовою частиною митногокордону України. На території України можуть створюватися спеціальні митні зонирізного типу. Статус та територія зазначених зон встановлюються Верховною РадоюУкраїни відповідно до законів України про спеціальні митні зони.
Україна може укладати здержавами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємностівстановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови длясуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктівгосподарської діяльності цих держав.
Згідно зі ст. 40 Митногокодексу України, митний контроль – це сукупність мер,здійснюваних митними органами з метою забезпечення дотримання митногозаконодавства України. Митний контроль проводиться винятково митними органамивідповідно до Митного кодексу України, тобто суб'єктами митного контролю(особами, правочинними на його виробництво) є співробітники митних органів.
Мета митного контролюскладається в перевірці дотримання законності переміщення товарів ітранспортних засобів через митний кордон, а також дотримання умов обраногомитного режиму й здійснення підприємницької діяльності в сфері митної справи.
Інститут митного контролюрозуміється подвійно: по-перше, як загальний статус (правовий режим)переміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів. По-друге, яксукупність перевірочних заходів.
Як об'єкт митного контролюварто виділити державні інтереси, що укладаються в забезпеченні дотримання фізичнимиособами й учасниками ЗЕД положень, що регулюють переміщення товарів ітранспортних засобів через митний кордон, а також здійснення діяльності,контроль за якою покладений на митні органи.
В залежності від того, нащо безпосередньо спрямовано перевірочну діяльність митних органів, виділяютьнаступні предмети митного контролю:
Ø товарий транспортні засоби (переміщувані або переміщені через митний кордон);
Ø документий відомості, необхідні для митних цілей;
Ø підприємницькадіяльність, контроль за якою покладений на митні органи.
Останній з перерахованихвище предметів митного контролю відображає одну важливу його особливість — випадки, безпосередньо не пов'язані з переміщенням через митний кордон товаріві транспортних засобів. Оскільки немає переміщення, виходить, немає й митногооформлення (за винятком випадків зміни митного режиму), а це вже надаєсамостійність митному контролю, відокремлюючи його від процедури митногооформлення. Будучи систематичною перевіркою діяльності, даний вид контролю можебути позначений наглядом. На відміну від контролю конкретних предметів(товарів, документів, транспортних засобів) митний нагляд — перевірка більшеабстрактна й містить у собі безліч предметів (порядок ведення обліку товарів,що зберігаються на митних складах, працездатність охоронної сигнализація,дотримання пропускного режиму на території складу тимчасового зберігання,дотримання порядку проведення операцій з товарами, що зберігаються, і ін.) .
Документи, необхідні длямитного контролю можуть розглядатися як предмети контролю як при оформленніпереміщуваних товарів і транспортних засобів або оформленні зміни митногорежиму, так і при проведенні митного нагляду. Причому по призначенню їх можливорозділити на кілька видів:
Ø документи,необхідні для митного оформлення й контролю;
Ø документи,необхідні для контролю (нагляду).
Таким чином, митнийконтроль як перевірка — це здійснювана митними органами України перевіркапереміщуваних через митний кордон товарів і транспортних засобів, документів івідомостей, необхідних для митних цілей, а також нагляд за підприємницькоюдіяльністю (ринок митних послуг) у сфері митної справи.
Митному контролюпідлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митнийкордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімумумитних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України зпитань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаютьсявідповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а такожміжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Митний контроль товарів, транспортнихзасобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюєтьсяцілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордонУкраїни автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників,що затверджуються Кабінетом Міністрів України. [8]
Згідно зі ст.41 Митногокодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особамимитних органів шляхом:
Ø перевіркидокументів та відомостей, необхідних для такого контролю;
Ø митногоогляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого оглядугромадян);
Ø облікутоварів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
Ø усногоопитування громадян та посадових осіб підприємств;
Ø перевіркисистеми звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордонУкраїни, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплатиподатків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарівчерез митний кордон України;
Ø оглядутериторій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійнихскладів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, дезнаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягаютьмитному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено намитні органи законом;
Ø використанняінших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питаньмитної справи. [2]
Порядок здійснення митногоконтролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм Митногокодексу України.
У відповідності с. 42 підчас проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсягконтролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митноїсправи та міжнародних договорів України, укладених в установленому закономпорядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
У ст.43 Митного кодексувказується, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем змоменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезенняна митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинаєтьсяз моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митноїтериторії України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товаріві транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленомуцим Кодексом порядку. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів підмитним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску намитному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схемипропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.
Митний контрользакінчується:
Ø уразі ввезення на митну територію України — після здійснення у повному обсязі митногооформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордонУкраїни;
Ø уразі вивезення за межі митної території України — після здійснення у повному обсязімитного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митногокордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування підмитним контролем протягом усього часу дії митного режиму. [2]
/>Привиборі форм митного контролю використається система керування ризиками. Прицьому під ризиком розуміється ймовірність недотримання митного законодавстваУкраїни.
Митні органи перевіряють документий відомості, представлені при митному оформленні товарів і транспортних засобіввідповідно до Митного кодексу України, з метою встановлення дійсностідокументів і вірогідності відомостей, що втримуються в них, а такожправильності їхнього оформлення.
/>Перевіркавірогідності відомостей, представлених у митні органи при митному оформленні,здійснюється шляхом їхнього зіставлення з інформацією, отриманої з іншихджерел, у тому числі за результатами проведення інших форм митного контролю,аналізу відомостей спеціальної митної статистики, обробки відомостей звикористанням програмних засобів, а також іншими способами, не забороненимизаконодавством України.
При виробництві митногооформлення товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон,посадових осіб митних органів вправі проводити усне опитування фізичних осіб, атакож осіб, що є представниками організацій, що володіють повноваженнямивідносно таких товарів і транспортних засобів, без оформлення поясненьзазначених осіб у писемній формі. />
Отримання пояснень — одержання посадовою особою митного органа відомостей про обставини, що маютьзначення для проведення митного контролю, від декларантів, осіб що маютьвідношення до переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон іпривабливі такі відомості. />Пояснення оформляється в писемнійформі. />
Митне спостереження — гласне, цілеспрямованим, систематичним або разовим, безпосереднім абоопосередковане (із застосуванням технічних засобів) візуальне спостереженнявповноваженими посадовими особами митних органів за перевезенням товарів ітранспортних засобів, що перебувають під митним контролем, здійсненням з нимивантажних і інших операцій. />
Митний огляд товарів ітранспортних засобів — зовнішній візуальний огляд товарів, багажу фізичнихосіб, транспортних засобів, вантажних ємностей, митних пломб, печаток і іншихкоштів ідентифікації товарів для цілей митного контролю, проведенийуповноваженими посадовими особами митного органа, якщо такий огляд не зв'язанийз розкриттям транспортного засобу або його вантажних приміщень і порушеннямупакування товарів.
У зоні митного контролюмитний огляд товарів і транспортних засобів може проводитися під часвідсутності декларанта, інших осіб, що володіють повноваженнями відноснотоварів і транспортних засобів, і їхніх представників, за винятком випадків,коли зазначені особи виявляють бажання бути присутнім при митному огляді.
Митний огляд — проведенийуповноваженими посадовими особами митного органа огляд товарів і транспортнихзасобів, зв'язаний зі зняттям пломб, печаток і інших коштів ідентифікаціїтоварів, розкриттям упакування товарів або вантажного приміщення транспортногозасобу або ємностей, контейнерів і інших місць, де перебувають або можуть перебуватитовари.
Митний огляд товарівпроводиться після прийняття митної декларації на товари. До подачі митноїдекларації на товари, увезені на митну територію України, митний огляд можепроводитися з метою ідентифікації товарів для митних цілей або при наявностіінформації про порушення митного законодавства України з метою перевірки такоїінформації, а також проведення митного контролю на основі вибіркової перевірки.
Особистий огляд яквиняткова форма митного контролю може бути проведений за рішенням начальникамитного органа або особи, його що заміщає, при наявності підстав припускати, щофізична особа, що випливає через Державний кордон України й, що перебуває взоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого дляміжнародного повідомлення, приховує при собі й добровільно не видає товари,заборонені відповідно до ввозу на митну територію України й вивозу із цієїтериторії або переміщувані з порушенням порядку, установленого Митним кодексомУкраїни.
Рішення про проведенняособистого огляду приймається начальником митного органа або особою, його щозаміщає, у писемній формі шляхом накладення резолюції на рапорті посадовоїособи митного органа або оформляється окремим актом.
/>Передпочатком особистого огляду посадова особа митного органа зобов'язано оголоситифізичній особі рішення про проведення особистого огляду, ознайомити фізичнаособа з його правами й обов'язками при проведенні такого огляду й запропонуватидобровільно видати приховувані товари.
Факт ознайомлення фізичноїособи з рішенням про проведення особистого огляду засвідчує зазначеною особоюшляхом відповідного напису на рішенні про проведення огляду. У випадку відмовивід здійснення таких дій про це робиться оцінка на рішенні про проведенняособистого огляду, засвідчувана підписом посадової особи митного органа, щооголосив рішення про проведення особистого огляду.
Митні органи здійснюютьперевірку наявності на товарах або їхньому впакуванні спеціальних марок,ідентифікаційних знаків або інших способів позначення товарів, використовуванихдля підтвердження легальності їхнього ввозу на митну територію України увипадках, передбачених законами й іншими правовими актами України.
Відсутність на товарахспеціальних марок, ідентифікаційних знаків або інших способів позначення товаріврозглядається як підтвердження факту ввозу товарів на митну територію Українибез виробництва митного оформлення й випуску товарів, якщо особа, у якого такітовари виявлені, не доведе зворотне.
Огляд приміщень ітериторій проводиться з метою підтвердження наявності товарів і транспортнихзасобів, що перебувають під митним контролем, у тому числі умовно випущених, наскладах тимчасового зберігання, митних складах, у приміщеннях магазинабезмитної торгівлі, а також в осіб, у яких повинні перебувати товари відповіднодо умов митних процедур або митних режимів, передбачених МКУ. Огляд приміщень ітериторій проводиться при наявності інформації про втрату товарів і (або)транспортних засобів, їхньому відчуженні або про розпорядження ними іншимспособом або про їхнє використання в порушення вимог і умов, установлених МКУ,для перевірки такої інформації, а також на основі вибіркової перевірки.Проведення огляду житлових приміщень не допускається.
Митні органи проводятьмитну ревізію — перевірку факту випуску товарів, а також вірогідностівідомостей, зазначених у митній декларації й інших документах, що представляютьпри митному оформленні, шляхом зіставлення цих відомостей з данимибухгалтерського обліку й звітності, з рахунками, з іншою інформацією осіб, зазначениху МКУ.
Митний огляд товарів ітранспортних засобів, митний огляд, огляд приміщень і територій, а такожособистий огляд і митна ревізія оформляються актом за формою, обумовленоїфедеральним органом виконавчої влади, уповноваженим в області митної справи, щоскладається у двох екземплярах. />
Необхідно відзначити, щомитний контроль як перевірка — є одна з його характеристик, інша ж розкриваєйого як правовий режим, що здобувається товарами й транспортними засобами черезі в чинність їхнього переміщення через митний кордон України. [9]
В ст.44 Митного кодексуУкраїни говориться, що товари, що переміщуються через митний кордон України,разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вонипереміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортнізасоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктахпропуску через митний кордон України та в інших місцях митної територіїУкраїни, встановлених митними органами для здійснення митного контролю таоформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів ітранспортних засобів у пункт пропуску або таке місце. Встановлений у частиніпершій цієї статті строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та наумовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Ст. 45 встановлює, щоособи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон Україничи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи,зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійсненнямитного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійсненнямитного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів Українивідповідно до цього Кодексу. Правоохоронні органи України, фінансові установи, податковіта інші контролюючі органи України відповідно до законодавства України на запитимитних органів або за власною ініціативою інформують митні органи про наявні вних відомості, необхідні для здійснення митного контролю.2. Зони митногоконтролю
З метою забезпечення здійсненнямитними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, щопереміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних звиявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил,у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги надержавному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничнихстанціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в іншихмісцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.
Згідно зі ст.49 Митногокодексу України порядок створення зон митного контролю, режим їх функціонуваннявідповідно до цього Кодексу визначаються Кабінетом Міністрів України. Зонимитного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон України створюютьсяспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митноїсправи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральниморганом виконавчої влади в галузі транспорту. [2]
У ст. 50 вказується, що узонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску на митному кордоніУкраїни, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать іншим органам, уповноваженимздійснювати види контролю, зазначені у статті 27 Митного кодексу України, розміщуютьсяз дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади вгалузі митної справи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої владиу справах охорони державного кордону України та центрального органу виконавчої владив галузі транспорту. Порядок надання таких дозволів визначається КабінетомМіністрів України.
Ст. 51 передбачає, що режимзони митного контролю — це встановлені законодавством України з питань митноїсправи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобівта громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведеннягосподарських робіт у зоні митного контролю. Забезпечення безпеки громадян, атакож схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотриманнярежиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається навідповідні митні органи. [2]
Згідно “Положення про зонумитного контролю” затвердженого наказом Державного митного Комітету України від6 червня 1995 року № 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23травня 1995 року за М152/688 визначається порядок створення зон митного контролю,межі таких зон, режим переміщення товарів та інших предметів на територію такихзон або за межі цих територій, режим доступу осіб в такі зони, а також права іобов'язки службових осіб митних органів по створенню і забезпеченню режиму взонах митного контролю. [7]
Під «пунктом пропускучерез державний кордон України» у цьому положенні розуміється ділянкамісцевості або частина території прикордонної залізничної, автомобільноїстанції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель,споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний таінші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортнихзасобів, вантажів та іншого майна.
Під «зоною митногоконтролю» — частина пункту пропуску на митному кордоні України або в іншихмісцях території, в межах якої митниця здійснює митний контроль.
Під «режимом зони митногоконтролю» — порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службовихосіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, якіпроходять митний контроль або уповноважені пред'явити такому контролю товари таінші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів ш межізони митного контролю.
Зони митного контролюстворюються з метою запобігання спробам з боку юридичних та фізичних осібпереміщення через митний кордон товарів та інших предметів з порушеннямзаконодавства України. У пунктах пропуску через державний кордон Українимитниці за погодженням з Прикордонними військами України встановлюють зонимитного контролю.
Межі зони митного контролювстановлюються відповідними положеннями для кожного пункту пропуску в місцяхмитного контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів та інших предметів:
Ø в автомобільних пунктах пропуску — на смугах рухулегкового та вантажного автотранспорту, в залах митного огляду та іншихприміщеннях митних органів;
Ø в залізничних пунктах пропуску:
а) пасажирських — в залахмитного огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного прямуванняпід час здійснення митного контролю;
б) вантажних — наоглядових майданчиках, контейнерних терміналах та інших місцях, які визначеніна території залізничних станцій для оформлення вантажів;
Ø в авіаційних пунктах пропуску — в залах митногоогляду, на стоянках і в літаках з початком митного оформлення до відправлення,та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;
Ø в морських та річкових пунктах пропуску — в залахмитного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та вінших місцях, які визначені в портах для оформлення вантажів і пасажирів.
В зонах митного контролюрозмішуються тільки споруди та об'єкти прикордонних і митних органів, якінеобхідні для технологічного процесу. Об'єкти інших державних контрольних органіврозміщуються за межами зон митного контролю.
У пунктах на митномукордоні України, що є межами спеціальних митних зон, митниця самостійновизначає території зон митного контролю. На територіях та в приміщенняхпідприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем,митниця визначає території зон митного контролю за умови виконанняпідприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повномуобсязі.
При здійсненні контролю наоб'єктах можуть встановлюватися тимчасові зони митного контролю. Такі зонивстановлюються на термін, необхідний для проведення митного контролю у повномуобсязі. Режим тимчасових зон митного контролю доводиться до осіб, якібезпосередньо присутні під час проведення контролю.
При організації спільногомитного контролю з митними органами сусідніх країн, зони митного контролюможуть бути розташовані в пунктах пропуску на території суміжних державвідповідно до укладених Угод.
Режим в зонах митногоконтролю встановлюється з метою заборони доступу осіб, не причетних доздійснення прикордонно-митного контролю, створення умов для роботи та захистуособового складу та майна митних органів. Режимні правила у зонах митногоконтролю розробляються митницями України і є обов'язковими для виконанняспівробітниками державних прикордонних контрольних органів та осіб, що прямуютьчерез кордон.
Доступ у зони митногоконтролю дозволяється тільки службовим особам, які безпосередньо беруть участьу технології контролю, а також співробітникам спеціальних підрозділів органівМВС та СБ України за письмовим розпорядженням керівників цих підрозділів приздійсненні заходів по боротьбі зі злочинністю.
Громадяни, що перетинаютьмитний кордон України, представники організацій, підприємств та установ, щоотримують чи відправляють товари та інші предмети, допускаються до зон митногоконтролю на підставі дійсних для виїзду/в'їзду документів чи транспортних таінших документів на отримання/відправку товарів чи інших предметів.
Службові особи, що маютьдоступ у зони митного контролю, можуть пересуватися в них тільки в межах,необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такі службові особине повинні мати при собі цінностей та предметів, вивезення або ввезення яких намитну територію України заборонено чи обмежено митними правилами. Доступ у зонимитного контролю у випадках, не передбачених вище, може бути дозволенийначальниками контрольно-пропускного пункту Прикордонних військ і митниці або їхзаступниками.
Товари та інші предметизнаходяться під митним контролем в зоні митного контролю з моменту їх ввезенняна територію цієї зони і до моменту їх пропуску через митний кордон України абоза межі зони митного контролю. Переміщення товарів та інших предметів натериторію зони митного контролю чи за межі такої території можливе тільки здозволу митниці.
З метою забезпеченняналежного режиму митні органи здійснюють інженерно-технічні заходи пооблаштуванню зон митного контролю.
Основними обов'язкамимитних органів є:
Ø забезпечення пропускного режиму до зон митногоконтролю;
Ø охорона місця проведення митного контролю з метоюгарантування безпеки службових осіб митниці, які його проводять, та громадян,які його проходять, а також майна митниці, громадян та організацій;
Ø вжиття заходів по локалізації та нейтралізаціїнегативних проявів у місцях проведення митного контролю в необхідних випадках — у взаємодії з службовими особами прикордонних військ та органів внутрішніхсправ;
Ø надання необхідної допомоги спеціальним підрозділампо боротьбі зі злочинністю при проведенні оперативно-розшукових заходів у зонімитного контролю.
Митні органи мають право:
Ø встановлювати додаткові режимні правила в зонахмитного контролю;
Ø перевіряти документи на право доступу до зонмитного контролю;
Ø перевіряти речі, предмети, валюту та цінності, щопереміщуються через межі таких зон;
Ø вимагати від організацій, підприємств, установ,громадян та службових осіб суміжних служб додержання вимог режиму зон митногоконтролю.
Особи, винні в порушеннірежиму в зонах митного контролю, в незаконному переміщенні через зони митногоконтролю вантажі», товарів та інших предметів, несуть кримінальну,адміністративну або іншу відповідальність згідно з чинним законодавствомУкраїни. [7]
Постанова від 25 грудня 2002р. N 1947 “Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їхфункціонування, і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митногоконтролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні,органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарівчерез митний кордон України” визначає відповідно до Митного кодексу Українимеханізм створення зон митного контролю та їх режим. [3]
Зони митного контролюстворюються з метою здійснення митними органами митних процедур. щодо товарівта транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України,проведення заходів, пов'язаних з виявленням, запобіганням і припиненнямконтрабанди та порушень митних правил.
Зони митного контролюстворюються митними, органами:
у межах пунктів пропускучерез державний кордон;
Ø умежах прикордонної смуги на державному кордоні;
Ø уморських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях;
Ø територіяхпідприємств;
Ø натериторіях спеціальних митних зон;
Ø вінших, визначених ними місцях.
Зони митного контролю умежах пунктів пропуску через державний кордон створюються Держмитслужбою запогодженням з Держкомкордоном та Мінтрансом.
Зони митного контролюстворюються відповідним митним органом за погодженням:
Ø уморських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, територіяхпідприємств — з адміністрацією портів, аеропортів, залізничних станцій тапідприємств;
Ø у разі здійснення митного контролю у місцях, передбаченихчастиною другою статті 143 Митного кодексу України — з керівниками залізничнихстанцій та органу охорони державного кордону;
Ø на територіях — спеціальних митних зон — звідповідним органам управління спеціальної (вільної) економічної зони. [3]
Межі зон митного контролю впунктах пропуску через державний кордон визначаються митним органом запогодженням з органом охорони державного кордону, а в пунктах пропуску черездержавний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничногосполучення — також за погодженням з адміністрацією морських і річкових портів,аеропортів та залізничних станцій:
Ø для автомобільного сполучення — на смугах рухулегкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та іншихприміщеннях митних органів;
Ø для залізничного сполучення — у залах митногоогляду, на перонах, у пасажирських поїздах міжнародного сполучення на часздійснення митних процедур, на оглядових майданчиках, у контейнерних терміналахта інших місцях, визначених на територіях залізничних станцій;
Ø для повітряного сполучення — у залах митного огляду,на стоянках, в повітряних суднах на час здійснення митних процедур та іншихмісцях, визначених в міжнародних аеропортах;
Ø для морського, і річкового сполучення — у залахмитного огляду, на суднах на час здійснення митних процедур, у контейнернихтерміналах та і (інших місцях, визначених у портах)
Зони митного контролю зарежимом функціонування можуть бути постійними або тимчасовими. Постійні зонимитного контролю функціонують у межах пунктів пропуску через державний кордонта в місцях розташування підрозділів митних органів. Тимчасові зони митногоконтролю функціонують поза місцем розташування підрозділів митних органів підчас здійснення митних процедур.
У межах прикордонної смугина державному кордоні тимчасові зони митного контролю можуть створюватисямитним органом за погодженням з органом охорони державного кордону. Контроль запереміщенням товарів, транспортних засобів та громадян через зони митного контролюздійснюється митними органами.
За погодженням з органамиохорони державного кордону митні органи здійснюють інженерно-технічні заходищодо облаштування зон митного контролю, створених у межах пунктів пропускучерез державний кордон для морського, річкового, повітряного і залізничного (разомз територіальним органом Мінтрансу) та для автомобільного сполучення.
Доступ у зони митногоконтролю, дозволяється тільки посадовим особам митних органів, якібезпосередньо беруть участь у здійсненні митних процедур. Інші посадові особимитних органів та інших органів державної влади, які здійснюють передбаченістаттею 27 Митного кодексу України види контролю під час переміщення товарів татранспортних засобів через митний кордон України, допускаються у ці зони в порядку,визначеному Держмитслужбою. Громадяни, які перетинають державний кордон,допускаються у зони митного контролю за дійсними документами на право в'їзду натериторію України або виїзду з України. [3]
Доступ у зони митногоконтролю та перебування у них посадових осіб правоохоронних органів і органівпрокуратури дозволяється у випадках та у порядку, передбачених законом.
Проведення господарськихробіт у зоні митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон,переміщення через межі та в межах цієї зони товарів, транспортних засобів ігромадян, у тому числі посадових осіб органів державної влади, які неперетинають митний кордон України, допускається тільки з дозволу керівника абозаступника керівника відповідного митного органу за погодженням з Прикордоннимивійськами і під контролем посадових осіб цього органу, крім випадків,передбачених законами. Порядок допуску у зони митного контролю інших осіб визначаєтьсяДержмитслужбою.
Посадові особи, якимдозволяється доступ у зони митного контролю, можуть перебувати в них тільки вмежах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такіпосадові особи не повинні мати при собі цінності та предмети, вивезення абоввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством.
Товари та транспортнізасоби перебувають під митним контролем в зоні митного контролю з моментуввезення на її територію. З метою забезпечення дотримання режиму зон митногоконтролю митні органи мають право встановлювати відповідно до законодавстваправила щодо підтримання режиму зони митного, контролю.
Забороняється знаходженняв зонах митного контролю товарів та транспортних засобів, щодо яких здійсненімитні; процедури та надано дозвіл митного органу на пропуск їх через митнийкордон України відповідно до заявленої мети переміщення.
Особи, винні в порушеннірежиму зони митного контролю, у тому числі вимог щодо переміщення через межі зонитоварів та транспортних засобів, несуть відповідальність згідно іззаконодавством.3. Права митнихорганів щодо здійснення митного контролю. Особливості процедури митногоконтролю
Згідно зі ст. 53 Митногокодексу України Митні органи, будучи самостійній складовій частиною системивиконавчої влади, винятково й безпосередньо здійснюють митну справу. Митніоргани у межах своїх повноважень мають право застосовувати примусові заходи допорушників режиму зони митного контролю.
Митні органи мають право упримусовому порядку зупиняти і повертати в зони митного контролю транспортнізасоби та громадян, які без дозволу митних органів увійшли із зони митногоконтролю на митну територію України, а також морські та річкові судна, які бездозволу митних органів вийшли з зони митного контролю за межі митної території Україниі не перебувають у територіальних водах інших держав.
Шляхом установленихзаконодавством форм і методів вони виконують свої функції й реалізуютьповноваження в області переміщення через митний кордон товарів і транспортнихзасобів, застосовують коштів митного регулювання, стягують митні платежі, мита,податки, здійснюють митний контроль і митне оформлення. Вони здійснюютьдіяльність, що по своєму юридичному змісті є розпорядницькою. У межах своєї компетенціївони видають нормативні й інші юридичні акти по митній справі. [11]
Перелік примусовихзаходів, а також порядок їх застосування встановлюються Митним Кодексом таіншими законами України.
Митні органи створюються,реорганізуються й ліквідуються вищими органами. Митні органи являють собою єдинусистему, у яку входять Державний митний комітет, регіональні митні керування, митниці, митні пости. У сфері митного контролю створене керування по митному контролі,що планує роботу митних органів по здійсненню митного контролю й організує вцих цілях взаємодія із прикордонними військами, санітарно-карантинними,ветеринарними й іншими державними органами. У керуванні розробляютьсярекомендації щодо зон митного контролю, скарги на дії посадових осіб митного органа.У складі керування три відділи: відділ по створенню й розвитку митної інфраструктури,відділ по організації контролю в неторговому обороті, відділ по організаціїконтролю в торговельному обороті.
Також у керуванністворений відділ валютного контролю, що керує діяльністю підлеглих йомувідділів, груп валютного контролю в митних органах, створених на місцях. Увідділі валютного контролю здійснюється контроль за змістом валютних пунктів, перевіркаконтрактних і платіжних документів, збирається інформація про порушеннявалютного законодавства.
Регіональне митне керуванняз питань митного контролю організує й контролює виробництво органами нижчогопідпорядкування митного контролю. Воно перевіряє правильне й однаковезастосування правил митного контролю.
Митниці з питань митногоконтролю забезпечують правильне застосування митних режимів при переміщенні товаріві транспортних засобів через митний кордон України, організують, координують іконтролюють проведення посадовими особами митниці й нижчестоящих митних постів,перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей, митного огляду,включаючи особистий огляд, що є винятковою формою митного контролю, облікутоварів і транспортних засобів.
Митні пости, що входять уєдину систему, здійснюють свою діяльність безпосередньо під керівництвом митниціабо під керівництвом регіонального митного керування, у випадку безпосередньогопідпорядкування керуванню з питань митного контролю. Митні пости здійснюютьконтроль за дотриманням всіма юридичними й фізичними особами правил, порядку йумов митної справи.
Митний контроль здійснюєтьсявідділами митного контролю й митних постів у місцях їхнього розташування йінших місць, обумовлених законодавством про митну справу. Так, Митним кодексомУкраїни передбачене створення зон митного контролю, під яким розумієтьсятериторія уздовж митного кордону, у місцях митного оформлення, у місцяхзнаходження митного органа й інших спеціально певних місцях, наприклад, митнісклади, склади тимчасового зберігання.
Кодексом також визначенімитні режими, які перебувають у зоні митного контролю, відповідно до якихздійснення виробничої й комерційної діяльності, переміщення товарів, транспортнихзасобів через границю таких зон і в їхніх межах допускаються тільки з дозволумитних органів і під їхнім контролем. [11]
Митні органи України припроведенні в життя митної політики розв'язують такі головні завдання:
а) захист економічнихінтересів України;
б) контроль задодержанням законодавства України про митну справу;
в) забезпечення виконаннязобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митноїсправи;
г) використання засобівмитно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митнийкордон України товарів та інших предметів;
д) вдосконалення митногоконтролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митнийкордон України;
е) комплексний контрольразом з Національним банком України за валютними операціями;
є) здійснення заходівщодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасникамизовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку заучастю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;
ж) створення сприятливихумов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;
з) боротьба зконтрабандою та порушеннями митних правил;
й) співробітництво змитними та іншими органами зарубіжних країн а також з міжнароднимиорганізаціями з питань митної справи;
І) ведення митноїстатистики. [16]
Державний митний комітетУкраїни утворюється Президентом України. Голова Державного митного комітетуУкраїни призначається відповідно до чинного законодавства України.
Територіальні митніуправління створюються Кабінетом Міністрів України. Створення, реорганізація іліквідація митниць та інших митних установ України здійснюється Державниммитним комітетом України за погодженням з Міністерством фінансів України.Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та створення інфраструктуримитних органів України здійснюється за рахунок державного бюджету.
Митні органи України,морські та річкові судна, які перебувають в їх розпорядженні, мають прапор.Автотранспортні засоби і повітряні судна, ще перебувають у розпорядженні митнихорганів України, мають розпізнавальний знак. Митні органи України у своїйдіяльності взаємодіють з іншими державними органами, підприємствами тагромадянами.
Державні та інші органи,що відповідно до законів України не здійснюють загального керівництва митноюсправою, не вправі приймати рішення, які входять у компетенцію митних органів України,чи іншим чином втручатися у діяльність цих органів.
У разі виявлення під часздійснення митного контролю ознак злочинів, що не належать до контрабанди,начальник митного органу України чи особа, яка його заміщує, повідомляє наявнідані органам попереднього слідства.
У свою чергу іншіправоохоронні органи повідомляють митним органам України наявні фактиправопорушень, пов'язаних з порушенням митних правил або контрабандою.
Товари та інші предмети,що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можутьпідлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному таекологічному контролю.
Митне оформлення можебути завершено тільки після закінчення зазначених видів контролю. Суб'єктизовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають право на своєчасне і повнеознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних актів, а такожіз змінами в них, що регулюють відносини, які прямо чи побічно стосуютьсямитної справи.
Суб'єктизовнішньоекономічної діяльності та громадяни мають право на безпосереднєодержання інформації від митних органів, які на їх вимог уможуть на сплатнійоснові оперативно надавати їм таку інформацію.
Під час здійснення своїхфункцій митні органи України можуть співпрацювати з митними та іншими органамиіноземних держав та з міжнародними організаціями.
Держмитслужба має право:
Ø представлятиКабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та підчас укладання міжнародних договорів України;
Ø проводитив межах своєї компетенції переговори і укладати угоди з органами та установамиіноземних держав;
Ø залучатиспеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств,установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) до розгляду питань,що належать до її компетенції;
Ø утворюватив разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органамивиконавчої влади в межах своєї компетенції комісії та експертні групи;
Ø одержуватибезоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств,установ та організацій інформацію, документи і матеріали, а від Міністерствастатистики України статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неїзавдань;
Ø скликатиу встановленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції. [4]
Держмитслужба здійснюєсвої повноваження безпосередньо та через регіональні митниці, митниці,спеціалізовані митні управління та організації. Держмитслужба у процесівиконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевимиорганами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органамимісцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
Держмитслужба у межахсвоїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства України видаєнакази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбаченихзаконодавством України, рішення Держмитслужби є обов'язковими для виконанняцентральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевогосамоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власностіта громадянами.
Держмитслужба у разіпотреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчоївлади, органами місцевого самоврядування спільні акти. Нормативно-правові актиДержмитслужби підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України впорядку, встановленому законодавством.
Державну митну службуУкраїни очолює Голова, якого призначає Президент України. Голова несеперсональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом МіністрівУкраїни за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і здійснення своїхфункцій.
Голова Держмитслужби маєзаступників, які призначаються відповідно до законодавства України. Головарозподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності керівниківпідрозділів центрального апарату Держмитслужби. Голова Держмитслужби:
Ø здійснюєкерівництво Держмитслужбою;
Ø організовуєроботу колегії Держмитслужби І головує на її засіданнях;
Ø ерозпорядником коштів Держмитслужби;
Ø затверджуєштатний розпис центрального апарату Держмитслужби і положення про її структурніпідрозділи;
Ø призначаєу встановленому порядку на посади та звільняє з посад керівників регіональнихмитниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, структурнихпідрозділів центрального апарату Держмитслужби;
Ø присвоюєу встановленому порядку персональні звання та вносить Кабінету МіністрівУкраїни подання про присвоєння відповідних персональних звань працівникамДержмитслужби;
Ø представляєу встановленому порядку працівників, які найбільше відзначилися в роботі, донагородження державними нагородами і президентськими відзнаками;
Ø вноситьу встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проектизаконодавчих та інших актів з питань, що належать до повноважень Держмитслужби;
Ø здійснюєінші повноваження, передбачені законодавством України.
Для погодженого вирішенняпитань, що належать до повноважень Держмитслужби, обговорення найважливішихнапрямів її діяльності в Держмитслужбі утворюється колегія у складі ГоловиДержмитслужби (голова колегії), заступників Голови Держмитслужби за посадою,інших працівників органів митної служби. Членів колегії затверджує КабінетМіністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами ГоловиДержмитслужби.
Для розгляду науковихрекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів митної діяльності,обговорення найважливіших програм і вирішення інших питань у Держмитслужбі можебути утворено наукову раду з учених і висококваліфікованих спеціалістів.
Склад ради та положенняпро неї затверджує Голова Держмитслужби. Граничну чисельність і фонд оплатипраці працівників центрального апарату Держмитслужби затверджує КабінетМіністрів України. Структуру центрального апарату Держмитслужби затверджуєВіце-прем’єр-міністр України.
Держмитслужба є юридичноюособою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку іззображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Загальні засадидіяльності, статус, умови оплати праці, матеріальне і соціально-побутовезабезпечення працівників Держмитслужби визначаються законодавством України.
Винятковою формою митного оглядує особистий огляд. Його застосування регламентоване статтею 57 Митного кодексу України.Він може бути зроблений за рішенням начальника митного органа або посадовоїособи, його що заміщає. Особистому огляду може бути піддана будь-яка фізичнаособа незалежна від громадянства. Особистому огляду не підлягають ПрезидентУкраїни, Голова Верховної Ради України, народні депутати України,Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, Голова та суддіВерховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністрзакордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей,які прямують разом з ними. [2]
Особистий огляд може бути проведенийпри наявності достатніх підстав думати, що фізична особа, що випливає черезмитний кордон України, або, що перебуває в транзитній зоні аеропорту, відкритогодля міжнародного повідомлення або в зоні митного контролю, приховує при собі йне видає товари, що є об'єктами порушення законодавства України абоміжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладений на митні органиУкраїни. Такими підставами вважаються відповідні відомості, що втримуються взаявах, і повідомленнях українських та іноземних осіб, у матеріалах, що надійшливід інших митних органів України, а також безпосереднє виявлення посадовимиособами митного органа будь-яких ознак, прямо або побічно вказують на те, щофізична особа приховує й не видає товари.
Особистий огляд як винятковаформа митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митногооргану або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, щогромадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митногоконтролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабандичи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або забороненідля ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територіюУкраїни.
На митному посту особистийогляд може також проводитися за письмовою постановою керівника поста або особи,яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідногомитного органу про підстави і результати такого огляду.
Перед початком огляду посадоваособа митного органу повинна пред'явити громадянину письмову постанову керівникамитного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомитигромадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду ізапропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.
Особистий оглядпроводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленимсанітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі згромадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієїж статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду.Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а такожпрацівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян,які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду збоку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, якийпідлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.
Під час проведенняособистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Протокол підписується посадовоюособою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими,які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником — також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заявув такому протоколі. Копія протоколу надається громадянинові. [2]
Згідно зі ст.62 для здійсненнямитного контролю в порядку, встановленому законодавством України, можуть використовуватисятехнічні та спеціальні засоби, безпечні для життя і здоров'я людини, тварин тарослин і такі, що не завдають шкоди товарам та транспортним засобам. [2]
В ст.66 вказано, щозвільнення від окремих форм митного контролю встановлюється Митноим Кодексом, іншимизаконами України, а також міжнародними договорами, укладеними в установленомузаконом порядку. Незастосування митного контролю не означає звільнення від обов'язковогодотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митнийкордон України. Отже ст.67 говорить, що митному огляду не підлягає ручнапоклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної РадиУкраїни, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, Першоговіце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Головита суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генеральногопрокурора України та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними. [2]
Щодоспрощеного митного контролю, про який мова йдеться в ст.68, то регіональні митниці, митниці, за погодженням зі спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, можутьзастосовувати спрощений митний контроль. Спрощений митний контроль застосовуєтьсяу випадках переміщення громадянами через митний кордон України товарів, що непідлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню і не належать до категоріїтоварів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено забороничи обмеження. Спрощений митний контроль застосовується митними органами, в якихобладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю. [2]
Громадяни, які проходять череззони (коридори) спрощеного митного контролю, звільняються від подання митноїдекларації. Звільнення від подання митної декларації не означає звільнення громадянвід обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордонУкраїни.
Незалежно від закінчення операціймитного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митнийконтроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що маютьмісце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеногов установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом намитні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівникамитного органу або особи, яка його заміщує. Про це мова йдеться в ст.69 Митногокодексу України.
Можна зробити висновок, щотільки митні органи, як органи державної виконавчої влади, мають право здійснюватимитний контроль на основі чинного законодавства в сфері митної справи.
митний контроль зона переміщення
Висновки
Митнийконтроль багато в чому визначає характер і зміст діяльності митних органів.Основна мета митного контролю — виявлення, шляхом різних перевіроквідповідності митних операцій і дій положенням і нормам митного законодавства.
Митний контрольрозуміють як загальний статус (правовий режим) переміщуваних через митнийкордон товарів і транспортних засобів і як сукупність перевірочних заходів.
У цей час однієї зпершочергових завдань, що стоять перед Україною, є розробка раціональноїзовнішньоекономічної політики, сприятливі умови для просування українськихтоварів на зовнішні ринки, розвитку співробітництва в сфері міжнародноїторгівлі. Переживаючи серйозні труднощі, гостро потребуючи підтримкивітчизняних експертів, країна коштує перед необхідністю захисту національних інтересів,з яких першочергові — економічні.
Найважливіший елементсистеми державного керування зовнішньоекономічними зв'язками — митна структура,і в першу чергу, система митного контролю. Разом з тим, механізм правовогорегулювання цієї сфери митного регулювання (як і митного регулювання взагалі)недосконалий. Величезний масив різнорідних найчастіше суперечних один одномунормативних актів навряд чи може забезпечити ефективний захист інтересів якдержави, так і часток осіб.
Більшість авторів визнаютьнагальну потребу приведення всього масиву нормативно-правових актів по митнійсправі в цілому, і по митному контролі — зокрема — у струнку систему. Є надія,що цьому буде сприяти прийняття нового Митного кодексу.
Велике значення у зв'язкуіз загальним ростом злочинності є боротьба з посадовими злочинами працівниківмитних органів, корупцією в сфері митного контролю.
Митнийконтроль являє собою дії посадових осіб митного органа, здійснювані увстановленій послідовності й спрямовані на забезпечення дотримання діючогомитного законодавства, а також міжнародних договорів і встановленого порядкупереміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, у тому числідотримання мер нетарифного регулювання, при переміщенні товарів і транспортнихзасобів під певний митний режим.
Приввозі митний контроль починається з моменту перетинання товарами йтранспортними засобами митного кордону, а при вивозі — з моменту прийняттямитної декларації.
Митнийконтроль при ввозі завершується в момент випуску товарів і транспортних засобів,якщо інше не передбачено Митним кодексом України. При вивозі товарів ітранспортних засобів за межі митної території України, митний контрользавершується в момент перетинання митного кордону України.
Таким чином, митнийконтролю є важливим елементом митної справи, а в цілому це один з базовихінститутів будь-якої економіки. Незважаючи на його недосконалість, можнасказати, що його механізм у цей час функціонує досить успішно й має великийпотенціал розвитку й удосконалювання.
Список використаноїлітератури
1. Конституція України // Відомості Верхов. РадиУкраїни. — 1996.- № 30. — Ст. 141.
2. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. // Там же.- 2002. — № 38-39. — Ст. 288.
3. Про затвердження Порядку створення зон митногоконтролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонахмитного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніжмитні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщеннятоварів через митний кордон України: Постанова Кабінету Міністрів України від25.12.2002 р. № 25.12.2002 р. №1947 // Офіц.вісн.України. – 2002. — №52. –Ст.2370
4. Про затвердження Порядку відшкодування витрат,пов'язаних із залученням митними органами спеціалістів та експертів для участів здійсненні митного контролю, та у справі про порушення митних правил:Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. №574 // Там же. – 2003.- №17. – Ст.767.
5. Про затвердження Порядку визначення місцяздійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуютьсярезидентами та нерезидентами через митний кордон України: Постанова КабінетуМіністрів України від 2.3.04.2003 р. №584 // Там же. – Ст.775.
6. Про затвердження вимог, яким повинен відповідативантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал: Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 07.04.2003 р. № 476 // Офіц.вісн.України. – 2003. — №15. — Ст. 656.
7. Бюлетень законодавства і юридичної практикиУкраїни. – 2002. — №9: Митна справа в Україні. – 448 с.
8. Кивалов С.В. Организационно-правовые основытаможенного дела в Украине. — Одесса, 1994. – 286 с.
9. Коментар до Митного кодексу України / За ред. П.В.Пашка, М.М. Каленського. — К.: Юстініан, 2004. — 736 с.
10. Митне право України: Навч. посібник // В.Я. Настюк, М.Г. Шульга. -X.:Нац. юрид. акад. України, 2001. — 114 с.
11. Сандровский К.К. Таможенное право в Украине: Учеб. пособие длястудентов юрид. вузов и фак. — К.: Вентури, 2000. — 208 с.
12. Сандровский К.К. Международное таможенное право: Учебник. — К.: Знання,КОО, 2000. — 461 с.
13. Таможенное законодательство Украины (Сб. нормат. актов) / Сост.: Ю.П.Битяк, М.Г. Шульга, В.К. Игонин. — X.: Одиссей, 2004. — 780 с.
14. Митна справа: Словник-довідник. — X.: Кн. рекламне агентство«РА», 2000. — 320 с.
15. Жорін Ф.Л. Правові основи митної справи її Україні (Конспект курсулекцій програмних тем): Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2001.- 248с.
16. Основи митної справи: Навч. посібник / За ред. П.В. Пашка. — 2-ге вид.- К.: Знання, КОО, 2002. — 318с.