Реферат по предмету "Спорт"


Удосконалення організації перевезень силікатної цегли на обєкти м. Києва

--PAGE_BREAK--2.2.2 Розрахунок нормативних витрат палива

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах.
нормативні витрати палива розраховуються за формулою:
Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå),  (5)
де: Qн — нормативна витрата палива, літри, (м3);

S — пробіг автомобіля, км, (lїв  /ї)

Kå— сумарний коригуючий коефіцієнт, %.

Hs — базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км

а) Для сідельного тягача КАМАЗ 54115:

Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå)=0,01 • (30• 43 + 1,3• 516) • (1 + 0,01 • 20)=23,52
б) Для сідельного тягача МАЗ 642205:

Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå)=0,01 • (33,8• 43 + 1,3• 516) • (1 + 0,01 • 20å)=25,49
в) Для сідельного тягача Урал 44202:

Qн = 0,01 • (Нs• S + Hw• W) • (1 + 0,01 • Kå)=0,01 • (32• 43 + 1,3• 645) • (1 + 0,01 • 20)=26,57
2.2.3 Розрахунок питомої витрати палива
qткм  =  **
r
* 1000   г/ткм
а) Для сідельного тягача КАМАЗ 54115:
qткм  =  **
r
* * 1000= *0,85* 1000=38,74 г/ткм
б) Для сідельного тягача МАЗ 642205:
qткм  =  **
r* 1000=  **0,85* 1000=41,98 г/ткм
в) Для сідельного тягача Урал 44202:


qткм  =  **
r* 1000=  **0,85* 1000=35,01 г/ткм
Результати розрахунків заносимо до  таблиці 2.3 ”До вибору автотранспортного засобу”
Таблиця 2.3   -  До вибору автотранспортного засобу

Марка

автомобіля

Годинна продуктивність

Питома витратапалива,

г/ткм

т/год

ткм/год

КАМАЗ 54115

2,47

106,53

38,74

МАЗ 642205

2,43

106,53

44,98

Урал 44202

2,97

127,89

35,01



Згідно розрахунків робимо висновок, що для перевезення силікатної цегли  потрібно використовувати сідельного тягача Урал 44202  тому, що продуктивність його у порівнянні з іншими сідельними тягачами КАМАЗ 54115, МАЗ 642205, питома витрата палива найменша.В умовах ринкових відносин всі учасники транспортного процесу у виборі  найбільш ефективного типу і марки транспортного засобу. Тому що від нього залежить своєчасність доставки вантажу, збереження вантажу та його товарних якостей, собівартість превезень.
Характеристика сідельного тягача Урал 44202:

Повнамаса автомобіля

16940 кг

Екологічнийстандарт

EURO II

Повнамасса буксируючого причепа

24500 кг

Довжина тягача

7490 мм

Ширина тягача

2500 мм

Висота тягача

2740 мм

Двигун

Об’єм двигуна

11500 см3

Система живлення

Дизель

Положення циліндрів

V-образне

Кількість циліндрів

6

Паливо

Дизельное топливо

Крутний момент

883 Н*м

Потужністьдвигуна

230 л.с.

Трансмисія

Привід

6x6

Тип коробки передач

Механічна

Эксплуатация

Спорядженамаса автомобіля

8615 кг

Витрата палива

32л/100 км







Технічна характеристика НЕФАЗ-9334-10-10

Маса вантажу, що перевозиться, кг-15000

Масса снаряженного прицепа, кг-8000

Об’єм кузова, м3-16

Повна маса причепа, кг-23000

Розподілення навантаження від напівпричепа

повної маси, кг:

на сідельний пристрій тягача-10000

на дорогу через задній візок-13000

Кількість вісей вісей/коліс-2/4

Внутрішні розміри платформи, мм

Довжина-12120

Ширина-2340

Висота-570

Навантажувальна висота-1620




2.3 Розробка раціональних маршрутів руху
Маршрут – це раніше розроблений, найбільш раціональний шлях руху транспортного засобу між вантажопунктами. Маршрути роботи АТЗ розробляються при дотриманні наступних вимог:

-        повне виключення зустрічних та скорочення повторних перевезень;

-        рух АТЗ по найкоротшій відстані.

 При розробці маршрутів дотримувались всіх вимог.

Для перевезення силікатної цегли в заданих обсягах в курсовому проекті вибрані три маятникові маршрути із зворотнім не завантаженим пробігом, оскільки немає можливості завантаження автомобіля в зворотному напрямку. Маршрути руху проходять по вулицях міста Києва і дорогах 1 та 2 категорії умов експлуатації.
Таблиця 2.4 – Характеристика маршрутів.
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Шлях прямування автотранспортних засобів:

– для першого маршруту:

АТ завод «Цегла Трипілля», м.Обухів — вул.Крамського Івана,9(відстань 56км)

м.ОбухівÞДніпропетровське шосеÞвул.Академика ЗаболотногоÞКільцева дорогаÞпросп. Академика Палладина Þпросп.ПеремогиÞКільцева дорога Þвул.ВерховиннаÞвул.Крамського Івана,9

-  для другого маршруту :

АТ завод «Цегла Трипілля», м.Обухів – вул.Обухівська ,135(відстань -57км)

м.ОбухівÞДніпропетровське шосеÞвул.Академика ЗаболотногоÞОдеська пл. ÞКільцева дорогаÞпросп.Перемоги Þвул.Ушакова МиколиÞвул.ПавленкаÞвул.Обухівська,135

 -для третього маршруту :

АТ завод «Цегла Трипілля», м.Обухів – Ковальський пров.,20(відстань-54км)

м.ОбухівÞДніпропетровське шосе Þвул.Академика ЗаболотногоÞвул., ЧервонопрапорнаÞНауки просп.Þвул.Саперно-СлободськаÞ

Червонозоряный просп.ÞЧоколовский бульв.Þвул.Гетьмана ВадимаÞ

вул.СмоленськаÞКовальський пров.,20
2.4 Організація навантажувально – розвантажувальних робіт та характеристика механізмів. Правила перевезень силікатної цегли
Організація навантажувально-розвантажувальних робіт є важливим елементом процесу перевезень вантажів.

На автомобільному транспорті дані роботи є найбільш важливими та трудомісткими.

При перевезеннях цегли, яка формується на автомобільних піддонах розміром 800х1200 мм вантажопідйомністю до 1т застосовують на підприємствах виготовлення цегли, крани козлові ККУ=7,5 вантажопідйомністю 7,5 г, що повністю забезпечує процес.

Також при знятті та постановку піддонів з цеглою, на піддонах використовують вилковий автонавантажувач моделі 4092 – вантажопідйомність до 2 т; робота двигуна на бензині та на газі, що дає змогу використовувати його в приміщеннях, максимальна висота підйому вил – 4500 нм При необхідності подачі піддонів з цеглою безпосередньо для “монтажу з коліс” використовують автомобільні крани КС-2571, та баштові на стаціонарних будівельних об’єктах.

Застосування таких механізмів дає значне скорочення часу навантаження – розвантаження. На підприємстві застосовується козловий кран ККУ-7,5.

На будівельних майданчиках даних маршрутів доцільно застосовувати баштові крани- КБ-674
Баштовий кран КБ-674

МАКСИМАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ МОМЕНТ — 300 ТМ

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ МАКСИМАЛЬНА — 12,5 Т

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ ПРИ МАКСИМАЛЬНОМУ ВИЛЬОТІ — 5,6 Т

ВИЛІТ МАКСИМАЛЬНИЙ — 50,5 М

ВИЛІТ ПРИ МАКСИМАЛЬНІЙ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ — 24 М

ВИЛІТ МІНІМАЛЬНИЙ 3,5 М

ВИСОТА ПІДЙОМУ МАКСИМАЛЬНА 114 М

ГЛИБИНА ОПУСКАННЯ МАКСИМАЛЬНА — 5 М

ВАНТАЖОПІДЙОМНІСТЬ СПЕЦПІДЙОМНИКА — 0,16 Т

ВИСОТА ПІДЙОМУ СПЕЦПІДЙОМНИКА — 120 М

БАЗА — 7,5 М

Дубіючи — 7,5 м

Швидкість підйому вантажу максимальної маси — 17,5 м/мін

Швидкість підйому підвіски крюка — 100 м/мін

Козловий кран ККУ-7,5

Вантажопід’ємність – 7,5 т

Висота підйому крюка –до 10 м

Правила перевезень глиняної та силікатної цегли(витяг з ППВатУ):

22.2.1. Перевезення цегли доцільно здійснювати пакетним способом: на піддонах чи без піддонів із захисними пристроями.

22.2.2. Вантажовідправник повинен надавати для перевезення цегли піддони і бруски, стрічкові огорожі і приладдя для кріплення і роз'єднання пакетів.

За Договором Перевізник може взяти на себе виготовлення й установлення такого приладдя на рухомий склад.

Повернення піддонів і брусків вантажовідправнику здійснюється Перевізником або Замовником за домовленістю.

22.2.3. При перевезенні цегли на піддонах вантажовідправник зобов'язаний до прибуття рухомого складу для завантаження забезпечити складання вантажу на піддони. Типи і параметри піддонів повинні відповідати державному стандарту. Не допускається вантаження пакета, якщо з його нижнього ряду, кутів і торцевих сторін випали цеглини.

22.2.4. Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу цегли здійснюються Перевізником за кількістю стандартно заповнених пакетів. Вантажовідправник у товарно-транспортній накладній зобов'язаний зазначити масу і кількість пакетів.

22.2.5. Вантаження цегли, а також кріплення пакетів здійснюються вантажовідправником, знімання кріплень і вивантаження цегли — вантажоодержувачем.

Перевізник може за Договором провадити встановлення і знімання кріплень. Після закінчення вивантаження вантажоодержувач зобов'язаний очистити підлогу кузова від цегляних крихт.

22.2.6. При перевезенні глиняної цегли на піддонах з укладкою «в ялинку» у випадках, коли вантажність рухомого складу не перевищує 7 т, пакети встановлюються вантажовідправником уздовж осі кузова, а при вантажності рухомого складу понад 7 т — перпендикулярно осі кузова в шаховому порядку впритул до одного із бокових бортів автомобіля. Схеми укладання цегли наведені у додатку 13.

Під час розміщення пакетів поперек кузова вантажовідправник повинен підкладати бруски перерізом 50 х 50 мм і довжиною 1 м під піддони крайніх пакетів, що не примикають до бокового борта.

22.2.7. Під час вантаження і вивантаження цегли водій зобов'язаний вийти із кабіни автомобіля і знаходитись поза зоною дії стріли навантажувального механізму.

22.2.8. Під час вантаження і вивантаження пакетів цегли на піддонах із застосуванням траверс і захватів без бокових огороджень піднімання пакетів слід здійснювати на висоту не менш як 0,5 м і не більше ніж 1,0 м над бортом автомобіля чи над раніше встановленим пакетом.

22.2.9. Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу
2.5 Техніко-експлуатаційні показники використання автотранспортних засобів та розрахунок показників їх роботи на маршрутах
Таблиця 2.5 – Вихідні дані для розрахунків

Марка автомобіля


,

т








,

год


,

год


,

км


,

км







, год


,

год

Др,

дн


,

т

Вид

вантажу

Урал 44202

15

1,0

0,2

9,7

24

5/5

56

1

0,754

1,46

0,66

305

30000

Силікатна цегла, піддонах

Урал 44202

15

1,0

0,2

9,7

24

5/5

57

1

0,754

1,46

0,66

305

30000

Силікатна цегла,

піддонах


Урал 44202

15

1,0

0,2

9,7

24

5/5

54

1

0,754

1,46

0,66

305

32000

Силікатна цегла піддонах




Розрахунок роботи автотранспортних засобів на маршруті № 1
2.5.1  Час на нульовий пробіг:
 (2.12)
де — відстань нульового пробігу з АТП до пункту навантаження, км;

— відстань нульового пробігу з пункту розвантаження до АТП, км.

2.5.2 Час роботи на маршруті:
 (2.13)
де — час у наряді, год.
2.5.3 Час оберту автомобіля на маршруті:
 (2.14)
де — коефіцієнт використання пробігу за їздку (при даній схемі маршруту  =1 )




2.5.4 Кількість обертів автомобіля на маршруті:
 (2.15)
Кількість обертів корегуємо до цілого числа:

У зв’язку з корегуванням їздок перераховується час роботи на маршруті на у наряді.
2.5.5 Корегований час роботи автомобіля:
-        на маршруті
 (2.16)
-        у наряді
 (2.17)
2.5.6 Денна продуктивність одного автомобіля:
-        у тоннах
 (2.18)
де    — коефіцієнт статичного використання вантажності.
-        у тонно-кілометрах


 (2.19)
2.5.7 Пробіг автомобіля з вантажем за робочий день:
 (2.20)
2.5.8 Добовий пробіг автомобіля:
 (2.21)
2.5.9 Коефіцієнт використання пробігу за день роботи:
 (2.22)
2.5.10 Потрібна кількість автомобілів на маршруті:
 (2.23)
де = 305 – дні роботи
2.5.11 Корегуємо кількість днів роботи автомобіля на маршруті:
 (2.24)
2.5.12 Автомобіле-дні в експлуатації:


 (2.25)
Аналогічно виконуються розрахунки на маршрутах № 2, 3. Отримані дані заносяться до таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Зведена таблиця розрахунків

Показники

Умовні позначення

Маршрут

1

2

3

Час на нульовий пробіг, год



0,42

0,42

0,42

Час роботи на маршруті, год



9,28

9,28

9,28

Час оберту автомобіля на маршруті, год



6,78

6,87

6,62

Кількість їздок, їзд



2

2

2

Корегований час, год:

-                      на маршруті

-                      у наряді







6,78

7,20

6,87

7,28

6,62

7,03

Денна продуктивність 1 автомобіля:

-                      у тоннах, т

-                      у тонно-кілометрах, ткм







18

1008

18

1026

18

972

Пробіг автомобіля з вантажем, км



112

114

108

Пробіг автомобіля за добу, км



122

124

118

Коефіцієнт використання пробігу



0,918

0,919

0,915

Експлуатаційна кількість автомобілів



5,46

5,46

5,82

Фактичні дні роботи, дн



305

305

286

Автомобіле-дні в експлуатації



1665

1665

1667




    продолжение
--PAGE_BREAK--3. Організаційний розділ

3.1 Договірта документація на перевезення вантажу

Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом зального користування укладається відповідно до законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі.

Істотними умовами договору є:

-        найменування та місцезнаходження сторін;

-        найменування та кількість вантажу, його пакування;

-        умови та термін перевезень;

-        місце та час навантаження і розвантаження;

-        вартість перевезення.

Замовник за договором про перевезення вантажу зобов’язаний:

-        забезпечити вантажні операції, закріплення, накриття, ув’язування та пломбування вантажу, зняття кріплень та очищення автотранспорту від залишків вантажу;

-        забезпечувати вимоги законодавства з питань охорони праці і техніки безпеки при вантажних операціях.

Договір може укладатися як на тривалий період часу,  так і на разове перевезення. Після укладання договору на перевезення вантажів автотранспортом замовник зобов’язаний надати перевізнику письмову заявку встановленої форми.

Дорожній лист є основним документом обліку та звітності про роботу автомобіля. По записам що виконуються в дорожньому листі встановлюють виконання завдання на перевезення і визначають кількість перевезеного вантажу, виконаної транспортної роботи, пробіг автомобіля, кількість відпрацьованих годин, витрати палива та інше.

Дорожній лист заповнюється в такому порядку; на лицевій стороні в лівому куті ставиться штамп перевізника, дата видачі, номер колони, гаражний номер, державний номер, та марка автомобіля і ПІБ водія.

Проставляється час виїзду за графіком та фактичний, нульовий пробіг, показники спідометра, рух пального (марка, кількість по плану що видана, залишки при заїзді та виїзді).Завдання водію, найменування замовника, час прибуття та відправлення, кількість годин. Звідки взяти вантаж, куди доставити, найменування вантажу, кількість їздок з вантажем, обсяг перевезень (т.). На лицевій стороні підписи ставлять диспетчер, медпрацівник, механік, водій зворотня сторона.

Послідовність виконання завдання записується на підставі товаротранспортних накладних, які видаються на кожну їздку, заповнюється по правилам диспетчера вантажовідправника.

Результати роботи авто та причепів, первинна обробка дорожнього листа виконується змінним диспетчером після здачі водієм, диспетчер розраховує витрати пального за нормою. Час в наряді визначається в русі та простої, окремо, кількість їздок з вантажем, розраховує по показникам спідометра  загальний пробіг, визначає кількість перевезених тонн, і виконаних тонно-кілометрів, після первинної обробки дорожні листи передаються у відділ обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) є документом по якому вантажовідправник описує матеріальні цінності, зі свого складу.

ТТН дає змогу прослідкувати рух товарно матеріальних цінностей, ТТН виписується в трьох екземплярах.

1)      Перший екземпляр залишаться на складі вантажовідправника

2)      Другий на складі вантожоотримувача

3)      Здається на АТП і зберігається з дорожнім листом 5 років

Ще один екземпляр відправляється замовнику  з рахунком за перевезення.

На сьогоднішній день розроблено спеціальне програмне забезпечення для обробки товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, для отримання результатів роботи АТЗ за минулу добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік, цю роботу виконує оператор ПК, який підпорядкований начальнику відділу обліку транспортної роботи, або начальнику служби перевезень.

Диспетчерський звіт, на підставі даних первинної обробки дорожніх листів, змінний диспетчер складає звіт про роботу АТЗ.

Основними показниками звіту є обсяг перевезень в тоннах, транспортна робота в тонно-кілометрах, автомобілегодини, облікова кількість автомобілів, експлуатаційна кількість автомобілів, на підставі визначається
3.2 Управління перевезеннями в АТП. Графік руху ТЗ
На постійних маршрутах роботу АТЗ організують за годинним графіком. Графіки руху забезпечують ритмічну роботу пунктів навантаження та розвантаження вантажів, а також автотранспортних засобів. Годинний графік складається в АТП та погоджується з вантажовідправниками та вантажоодержувачами. Сутність роботи за годинним графіком полягає в тому, що автомобіль рухається і прибуває в пункт навантаження та розвантаження у точно визначений час.

Ритмічна робота на лінії неможлива без чіткого і оперативного планування, складання графіків і розкладу руху .

Графіки будують на основі:

-        схема маршруту, відстані між пунктами навантаження та розвантаження,  а також значень нульового пробігу та вантажного пробігу за оберт.

-        Витрат часу на нульовий пробіг, навантаження розвантаження обідня перерва, а також на рух по різним ділянкам маршруту, числа обертів.

Розрахунки до побудови погодинного графіка руху виконуються на основі даних розділу 2.
Таблиця – 3.1 Вихідні данні для розрахунку графіку руху

Показник

Умовні позначення

Значення

Час прибуття автомобіля у пункт навантаження, год

tппн

800

Довжина їздки з вантажем, км

lїв

57

Перший нульовий пробіг, км

lн1

5

Другий нульовий пробіг, км

lн2

5

Швидкість технічна, км/год



24

Скорегований час у наряді, год

Тн

7,2

Час на відпочинок і обідню перерву, год

tобід

1

Час на навантаження автомобіля, год

tн-рАБ

1,46

Час на розвантаження автомобілія, год

tн-рБА

0,66



1)      Час на нульові пробіги:

-        у пункт навантаження

 год або 13хв. (3.1)

-        з пункту розвантаження
 год або  13хв. (3.2)
2)      Час руху автомобіля між вантажними пунктами:
 год або   2год20хв. (3.3)
3)      Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням:
 =44хв; =20хв

=20хв.  =44хв  (3.4)
4)      Час їздки з пункту А до пункту Б:
=  = 2,33+0,33+0,33=2,99год або 2год 59хв (3.5)
5) Кількість їздок:  = 2;   = 1. (3.6)

6) Час виїзду з АТП:
 =   = 8-0,2=7,8год або 7год 48хв  (3.7)
7)      Час заїзду:
 =7,8+0,21+6,78+1+0,21=16год або 16год 00хв (3.8)
Таблиця 3.2 – Розклад руху



3.3 Режим та графіки роботи водіїв
Раціональна організація роботи водіїв полягає в такому нормуванні і розподіленні їх робочого часу при якому забезпечується досягнення і дотримання високої ефективності праці на протязі всієї робочої зміни.

При плануванні та організації роботи водіїв необхідно чітко виконувати вимоги трудового законодавства, дотримуватись встановленого порядку режиму праці і відпочинку, вірно чергувати денні та нічні зміни, не допускати значних перепрацювань у порівнянні з встановленою тривалістю робочого дня і місячним фондом робочого часу.

Положення про робочий час та відпочинок водіїв Є нормативно-правовим актом, який встановлює особливість регулювання часу праці та відпочинку водіїв автотранспортних засобів та осіб, які пересуваються на автотранспортному засобі. Воно поширюється на всі підприємства незалежно від організаційно — правових форм та форм власності на яких працюють за трудовим договором.

Режим праці та відпочинку, передбачений цим Положенням, с обов'язковим при складанні графіків роботи водіїв.

Термін «робочий час» — це час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати роботу визначену трудовим договором і правилами.

До складу робочого часу водія включається:

-        підготовчо-заключний час;

-        час медичного огляду;

-        час керування транспортним засобом;

-        час простою в пунктах навантаження і розвантаження;

-        час простою не звини водія;

-        час, передбачений графіком, для короткочасного відпочинку від керування автотранспортним засобом на маршруті;

-        час охорони автотранспортного засобу;

-        час проведення робіт з усуненням технічних несправностей.

У разі коли для водіїв за умовами роботи не може бути додержана, передбачена тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу за місяць з дотриманням планового фонду робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу нормативна тривалість зміни не може бути більше 10 годин.

На міжміських перевезеннях після перших 3 годин безперервного керування автотранспортним засобом передбачений відпочинок водія неменше 15 хвилин.

Перерва для відпочинку і харчування водія надається тривалістю неменше 45 хвилин і не більше 2 годин, не пізніше через 4 години після початку роботи. Ця перерва не включається в робочий час.

У разі тривалості зміни більше 8 годин водію може надаватися дві перерви.
Таблиця 3.3 – Вихідні данні до складання графіків роботи водіїв



Розрахунки до складання графіку роботи :

1)      Плановий місячний фонд робочого часу основного водія :
 (3.7)




2)      Дні роботи за місяць :
 (3.8)
3) Фактична тривалість зміни :
 (3.9)
4)      Запланована кількість змін за місяць :
 (3.10)
5)      Фонд робочого часу для а-ля за місяць ( 26 робочих днів ) :
 (3.11)
6)      Час, що повинен відпрацьовувати підмінний водій:
 (3.12)
7)      Кількість автомобілів, яку необхідно закріпити за підмінним водієм:
 
Примітка: За водієм повинно бути закріплене ціле число автомобілів, тому виходить що за одним підмінним водієм – 1 автомобіль.Отже виходить, що за 2 автомобілями закріплюється бригада в складі 2 чоловік (1 основний водій і 1 підмінний).

Графік буде виглядати таким чином ( на прикладі однієї бригади)
Таблиця 3.4 – Графік роботи водіїв

Водій

Місяць — вересень

 
1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

1 осн.

П

В

П

П

П

П



П

П

П

П

П

П



П

П

П

П

П

1 підм

В

П1

В

В

В

В



В

В

В

В

В

В



В

В

В

В

В

Водій

 Місяць-вересень

Фонд робочого часу

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

Плановий

Фактичний

1 осн.

П



П

В

П

П

П

П



П

П

178

178,2

1 підм

В



В

П1

В

В

В

В



В

В

178

138.6



Примітка: Переробка годин за місяць допускається не більше 10 годин в місяць

П – дні роботи водія;

П1 —

П2 —

П3 –

В – дні міжзмінного відпочинку водія;

— вихідні дні.




    продолжение
--PAGE_BREAK--


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :