--PAGE_BREAK--2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1Вибір вихідних даних для розрахунку виробничої програми
Cпосіб зберігання автомобілів
: відкритий.
Тип підприємства: комплексне.
Види технічних дій, які виконуються в даному АТП:
Виконується власним персоналом: ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, СО, ПР.
Категорія умов експлуатаціï та кліматична зона, в якій працюють автомобілі: ІІІ
Середньодобовий пробіг автомобілів
: lсд=250км
Кількість днів роботи автомобілів на лініï протягом року:251дн
Кількість змін роботи автомобілів на лініï, або час перебування автомобілів на лініï:1 зміна=8 год
Режим роботи протягом року дільниці АТП, що проектується:251дн
технічний стан транспортних засобів:
Нові – 30%
Які пройшли КР – 70%
2.2 Приведення рухомого складу підприємства до однієï (основної) моделі автомобіля
В зв'язку з різномарочністю рухомого рухомого складу в АТП, для спрощення розрахунків в проектах рекомендується приводити ДТЗ до однієї (основної) моделі автомобіля.
де, — кількіcть автомобілів основної моделі, до якої приводиться інші; — кількість автомобілів в групі (сімействі), яка приводиться (весь рухомий склад розбивають на основні групи по технологічній сумісності, або класу); — сумарна питома трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км пробігу моделі, яка приводиться,(люд. год), норматив можна вибрати, або розрахувати. Для цього потрібні нормативні пробіги до ТО-1, ТО-2 даної моделі і питомі трудомісткості:
— питома трудомісткість ТО-1, люд. Год.;
— питома трудомісткість ТО-2, люд. Год.;
— питома трудомісткість ПР на кожну тисячу кілометрів пробігу:
(люд. год./км)
де — нормативний пробіг до ТО-1; км.
— нормативний пробіг до ТО-2; км.
tіщо– трудомісткість одного ЩО моделі автомобіля, яка приводиться, люд. год.
lіcд — середньодобовий прогбіг моделі автомобіля, який приводиться (км)
tокм– сумарна трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км пробігу основної моделі, до якої приводяться інші (люд. год./км).
toщо– трудомісткість одного ЩО основної моделі до якої приводиться інші, (люд. год.);
loсд– середньодобовий пробіг основної моделі, до якої приводяться інші, км;
Після визначення кількості приведених автомобілів (Апр) їх необхідно розбити на дві групи по пробігу з початку експлуатації.
А¢пр– кількість автомобілів з пробігом до капітального ремонту;
А²пр– кількість автомобілів з пробігом після капітального ремонту.
Ао= ГАЗ 5312 – 25 од. lсд =250км
А1= Автобуси – 95 од. lсд =200км
А2= КамАЗ + МАЗ – 44 од. lсд =220км
А3= ГАЗ + ЗІЛ – 52 од. lсд =180км
А4= Легкові – 24 од. lсд =160км
Приймаємо 240 авт.
2.3 Коротка технічна характеристика автомобілів основної моделі
Табл. 2.3
Величини
Числові Значення
1.
Колісна формула
4×2
2.
Вантажопідйомність
кг
4000
(пасажиромісткість для автобусів)
чол.
3.
Власна маса
кг
3250
4.
Максимальна швидкість
км/год
85
5.
Радіус повороту
м
8
6.
Тип двигуна
ЗМЗ-53
7.
Контрольна витрата палива на 100 км пробігу
л
24л
8.
Габаритні розміри
— висота
мм
— ширина
мм
-довжина
мм
9.
Дорожній проміжок (кліренс)
мм
10.
Вид палива для двигуна
А-76
11.
База
мм
12.
Заправка паливом
л
13.
Ємність системи охолодження двигуна
л
14.
Заправка картера двигуна маслом
л
15.
Система гальм. Гальмівна система
— стоянкова
Барабан на трансмісію з механічним приводом
— робоча
Барабанні на всі колеса гідровакуумним підсилювачем
продолжение
--PAGE_BREAK--
2.4 Розрахунок виробничої програми з ТО і ПР автомобілів
Розрахунок починаємо з корегування періодичності технічних дій на автомобіль.
Визначаємо зкориговану періодичність ТО-1:
L¢=L1H
×
k1
×
k3 ;
де L1H =4000 – нормативна періодичність пробігу до ТО-1, км;
км
k1 =0,8 – коефіцієнт коригування нормативу періодичності залежно від умов експлуатації
k3 = k3
×
k3= 1 — коефіцієнт коригування нормативу періодичносі залежно від природнокліматичних умов.
Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-1 до середньодобового пробігу:
Приймаємо n1=13
Уточнюємо періодичність ТО-1:
км
Коригуємо періодичність пробігу до ТО-2:
км
Де L2H = 16000 км
Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-2 до пробігу ТО-1:
Прмймаємо n2=4
Уточнюємо періодичність пробігу до ТО-2:
км
Коригуємо пробіг за цикл нових автомобілів, які не пройшли КР:
км
Де Lкрн – нормативний пробіг автомобіля до КР, км;
Lкрн =240000 км
k2 – коефіцієнткорегування нормативу залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи k2 =1
Визначаємо пробіг до КР автомобілів, які раніше пройшли КР:
км
де b =80 – відсоток пробігу автомобілів, які раніше пройшли КР.
Визначаємо середній скорегований пробіг автомобілів у підприємстві за цикл:
де А¢пр– кількість нових автомобілів з пробігом до капітального ремонту;
А¢¢пр
— кількість автомобіцлів з пробігом після капітального ремонту.
А¢пр=Апр · 45%=240· 45%=108
Апр′′=Апр-Апр′=240-108=132
Визначаємо показник кратності пробігу за цикл до ТО-2:
км
Приймаємо nk =13
Уточнюємо пробіг автомобілів за цикл:
км
Коригуємо максимально-допустимий простій автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу: dтор=dторн
×
k
¢
4ср
=0,35∙1,12=0,392
де dторн– нормативний простій автомобіля, ТО і ПР на 1000 км пробігу, дн/1000 км;
dторн= 0,35 дн/1000 км;
k
¢
4ср
– коефіцієнт корегування тривалості простою на ТО і ремонт залежно від пробігу з початку експлуатації автомобілів.
Коефіцієнт k¢
4ср
визначаємо за формулою:
де k4H – середній коефіцієнт обліку автомобілів, які не пройшли КР;
k4k – коефіцієнт обліку пробігу автомобілів, які пройшли КР.
Визначаємо плановий простій автомобіля в даному КР:
D кр = 0
Визначаємо простій автомобіля в ТО і ПР за цикл:
дн.
Визначаємо кількість днів експлуатації автомобіля за цикл:
Визначаємо коефіцієнт технічної готовності авто-підприємства:
Визначаємо коефіцієнт використання автомобілів на підприємстві:
Де Дра– коефіцієнт врахування зниженя використання технічно-справних автомобілів у робочі дні автопідприємства з експлуатаційних причин. кв = 0,96
Визначаємо пробіг автомобілів підприємства за рік:
км
Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань за рік:
Nкрс=Апр
×
ккрс=240
×
0,1=24од;
Де ккрс – коефіцієнт планування необхідності КР. ккрс =0,1
Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік:
Nco=2
×
Aпр =2
×
240=480
Визначаємо кількість ТО-2 за рік:
Визначаємо кількість ТО-1 за рік:
Контрольно діагностичні роботи – невідємна складова частина ТО, тому немає рації робити аналогічні розрахунки виробничої програми за видами діагностики Д-1 і Д-2. Кількість Д-1 і Д-2 дорівнює програмі ТО-1 і ТО-2 відповідно
Визначаємо кількість ЩО за рік:
де кщо– коефіцієнт виконання частоти ЩО; кщо=0,5
Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-2:
де іп=2 – число місяців виконання СО за рік;
іr=12 – кількість календарних місяців за рік.
Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-1:
Визначаємо добову виробничу програму.
Визначаємо кількість ТО-2 за зміну:
де DP2 – дні роботи зони ТО-2 за рік, дн.
Дні роботи зони обслуговування за рік можна взяти у межах 251-365 залежно від кількості вихідних і святкових днів у році.
Визначаємо кількість ТО-1 за зміну:
Визначаємо кількість ЩО за зміну:
2.5 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках
Для розрахунку загальної трудомісткості спочатку визначаємо зкориговану питому трудомісткість для кожного виду обслуговування.
Коригуємо питому трудомісткість ЩО:
люд/год
де — нормативна трудомісткість ЩО, люд. год. =0,45
— коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи. =1
— коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів на АТП та кількості технологічно сумісних груп рухомого складу. =1,2
=0,5 – коефіцієнт, який враховує механізацію робіт.
Коригуємо питому трудомісткість ТО-1:
люд/год
де — нормативна трудомісткість ТО-1, люд. год. =3
Коригуємо питому трудомісткість ТО-2:
люд/год
де — нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год. =10,9
Визначаємо питому трудомісткість СО:
люд/год
Коригуємо питому трудомісткість ПР:
люд. год./1000 км.
Де — нормативна трудомісткість ПР, люд. год./1000 км. =3,7
— коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від умов експлуатації.
— коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від природокліматичних умов.
— коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від пробігу автомобілів з початку експлуатації.
Коефіцієнт визначаємо за формулою:
— коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобілів, які не пройшли КР.
— коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобілів, які пройшли КР.
Визначаємо питому трудомісткість Д-1:
люд/год.
де — нормативна трудомісткість Д-1, люд. год.
Визначаємо нормативну трудомісткість Д-1.
люд/год.
— коефіцієнт розподілу трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.
=10%=0,1
— нормативна трудомісткість ТО-1, люд. год
Визначаємо питому трудомісткість Д-2:
люд/год.
— нормативна трудомісткість Д-2, люд. год.
Визначаємо нормативну трудомісткість Д-2:
люд/год.
де — коефіцієнт розподілу трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.
=10%=0,1
— нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год.
Визначаємо річну трудомісткість ЩО:
люд/год
Визначаємо річну трудомісткість ТО-1:
люд/год
Визначаємо річну трудомісткість ТО-2: люд/год.
Визначаємо річну трудомісткість СО:
люд/год
Визначаємо річну трудомісткість поточного ремонту:
люд/год
Визначаємо загальну трудомісткість Д-1:
люд/год
Визначаємо загальну трудомісткість Д-2:
люд/год
Визначаємо загальну трудомісткість профілактичних робіт:
Визначаємо виробничу трудомісткість:
люд/год
Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт, які складаються з робіт на самообслуговування Тсам підприємства (поточний догляд за будівлями і спорудами, ремонт устаткування та інвентаря) і робіт загально виробничого характеру Тзаг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом).
люд/год
де — коефіцієнт допоміжних робіт (якщо в АТП до 200 автомобілів, то b=0,3; від 200 до 400 – b=0,25; понад 400 автомобілів – b=0,20.
Визначаємо трудомісткість робіт на самообслуговування підприємства:
люд/год
де 0,4-0,5 – коефіцієнт самообслуговування підприємства.
Визначаємо трудомісткість загальновиробничого характеру:
люд/год
де 0,5-0,6 – коефіцієнт загально-виробничого характеру.
Визначаємо сумарну трудомісткість робіт, що виконується на підприємстві.
люд/год
Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють деталі і вузли, зняті з автомобіля. Відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових і цехових робіт.
Визначаємо виробничу трудомісткість постових робіт:
де С2, Спр– для постових робіт, що виконуються відповідно при ТО-2 і ПР (середні значення С2=0,8-0,9; Спр=0,4-0,55).
Визначаємо трудомісткість цехових робіт:
Визначаємо трудомісткість виробничих робіт:
Визначаємо річну трудомісткість дільниці:
де в=3-4,5% – доля робіт від виробничої цехової трудомісткості;
в1=3-6%
в2=7-14%
2.6 Розрахунок річних фондів часу
Визначаємо дійсний фонд часу урочого:
— коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу за рік по поважних причинах (хвороба, виконання державних обов’язків і інше);
— кількість робочих днів протягом року;
— тривалість робочого дня, год.; =8 год. – для нормальних умов праці,
— кількість передсвяткових днів, протягом року;
= 1 год. – скорочення зміни у передсвятковий день;
— кількість робочих годин чергової відпустки.
Тривалість основної відпустки встановлена 18 робочих днів для нормальних умов праці;
Визначаємо номінальний річний фонд робочого місця при однозмінній роботі за формулою:
=2004
— кількість святкових днів за рік;
— втрати робочого часу в святковий день.
2.7 Розрахунок кількості робітників на дільниці, їх розподіл
До виробничих робітників належать робітники різних зон і відділень, які безпосередньо виконують роботи з ТО і ремонту рухомого складу. При розрахунку відрізняють технологічно необхідну (явочну) і штатну (списочну) кількість робітників.
Визначаємо технологічно необхідну (явочну) кількість робітників:
де =1,05¸1,2 — коефіцієнт перевиконання норм виробітку за рахунок впровадження прогресивної організації праці та механізації робіт протягом року;
— річна трудомісткість підрозділу, що проектуємо, люд. год.
продолжение
--PAGE_BREAK--