Реферат по предмету "Спорт"


Зміни показників спеціальної фізичної підготовленості та фізичної працездатності курсантів жінок

--PAGE_BREAK--На третьому етапі (2004–2006 рр.) опрацьовано результати тестування студенток КГ та курсантів-жінок ЕГ, подано характеристику та проаналізовано зміни показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості, фізичної працездатності й параметрів серцево-судинної системи в осінній (ОПН) та весняний (ВПН) періоди навчання, узагальнено результати дослідження, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
На четвертому етапі (2006–2007 рр.) узагальнено отримані результати дослідження, виконано літературне оформлення дисертації, впровадження отриманих результатів у практику навчальних закладів системи МВС України та в роботу практичних підрозділів системи МВС України.
У третьому розділі “Показники спеціальної фізичної підготовленості та фізичної працездатності студенток і курсантів-жінок упродовж навчального року” подано характеристику базової навчальної програми та авторської програми зі спеціальної фізичної підготовки, наведено результати педагогічного експерименту. Проведення навчальних занять за авторською програмою здійснювалося за принципом комплексного підходу, згідно з яким у першому (1–9-й тижні навчального року) та четвертому (28–36-й тижні навчального року) модулях акцент робився на підвищенні загальної фізичної підготовленості. Це не виключало з навчальних занять вивчення заходів фізичного впливу, що дозволяло утримувати на належному рівні та вдосконалювати рухові вміння та навички складнокоординаційного характеру (табл. 1).
Як видно з табл. 1, у цих модулях 60% фізичного навантаження складали вправи із загальної фізичної підготовки і 40% – зі спеціальної фізичної підготовки.
Другий (10–18-й тижні навчального року) і третій (19–27-й тижні навчального року) модулі, які проходили в період навчання “осінь-зима-весна”, було спрямовано переважно на вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості. Акцент на вдосконалення спеціальних фізичних якостей та навичок у цей період навчального року зумовлений тим, що з урахуванням погодно-кліматичних умов заняття проводяться переважно у спортивному залі. У цих модулях здійснювався комплексний розвиток сили, спритності, координації, здатності до концентрації уваги та швидкості реагувань на подразники безпосередньо в процесі спеціальної фізичної підготовки. Для вдосконалення прийомів рукопашного бою та боротьби дзюдо й самбо в нестандартних умовах поєднували їх виконання із вправами на силу, спритність, координацію, увагу та реакцію.
Планування інтенсивності виконання фізичних вправ у процесі навчальних занять здійснювалося з урахуванням показників, які були отримані під час тестування в осінній період навчання. Це дозволило нам використовувати індивідуалізований та диференційований підходи до навчального процесу зі спеціальної фізичної підготовки, застосовуючи модульну систему навчання. Особливість авторської програми полягала також у тому, що вона передбачала врахування анатомо-морфологічних відмінностей жіночого організму з тим, щоб максимально підвищити ефективність навчального процесу зі спеціальної фізичної підготовки.
Результати вихідного тестування засвідчили, що студентки та курсанти-жінки мали практично однаковий рівень фізичної підготовленості. Аналіз показників фізичної підготовленості студенток КГ та курсантів-жінок ЕГ в осінній період навчання засвідчив, що курсанти-жінки ЕГ вже мали дещо вищі показники фізичної підготовленості, ніж студентки КГ (табл. 2).
Таблиця 2
Показники фізичної підготовленості студенток та курсантів-жінок
у різні періоди навчального року
Примітки: 1)x – вірогідні розбіжності між групами;
2)xx – вірогідні розбіжності між періодами.
Порівняльний аналіз показників фізичної підготовленості (табл. 2, рис. 1) студенток КГ та курсантів–жінок ЕГ в осінній та весняний періоди навчання засвідчив достовірні (р0,05).
Так, результати у бігу на 100 м в осінній період навчання засвідчили, що достовірно (р
Порівняльний аналіз якісних показників фізичної підготовленості курсантів-жінок ЕГ і студенток КГ також свідчив про перевагу тренувального впливу авторської програми фізичної підготовки (рис. 1). Так, у 23,68% курсантів-жінок ЕГ в осінній період навчання було зафіксовано високий рівень фізичної підготовленості, а у КГ жодна студентка не досягла такого рівня. У весняний період уже 34,21% курсантів-жінок ЕГ досягли високого рівня фізичної підготовленості, тобто відбулося достовірне (р
Викладене дозволяє констатувати, що відсоток осіб, які досягли високого рівня фізичної підготовленості, у курсантів-жінок ЕГ підвищився за рахунок відповідного зменшення кількості осіб із середнім та вищим за середній рівнями фізичної підготовленості. Результатів, нижчих від середнього рівня фізичної підготовленості, не було зафіксовано в жодній з досліджуваних груп. Отже, узагальнюючи результати аналізу рівня фізичної підготовленості курсантів-жінок ЕГ та студенток КГ в осінній та весняний періоди навчання, можна констатувати, що він був достовірно (р
Вивчення показників ЧСС до велоергометричного тесту “до відмови”, на його сходинках та у період відновлення через 10 хв у різні періоди навчального року свідчить, що вихідні показники у студенток КГ та курсантів-жінок ЕГ знаходилися у межах фізіологічної норми, яка притаманна жінкам у віці 17–22 років, причому як між групами, так і між періодами навчального року суттєвих розбіжностей не було (р>0,05). До початку тесту ЧСС у студенток КГ в осінній період навчання становила 80,42±1,66, а у весняний – 81,89±1,92 уд/хв, а у курсантів-жінок – відповідно 77,87±1,08 уд/хв та 75,24±0,69 уд/хв, тобто знаходилася в межах норми. Проте у курсантів-жінок наприкінці навчального року ЧСС достовірно (р
Через 10 хв після велоергометричної проби достовірне (р
Розрахунки рівня фізичної підготовленості за тестом PWC170 (табл. 3) свідчать, що як за абсолютними, так і за відносними її показниками курсанти-жінки переважали своїх однокурсниць із КГ. При цьому в осінній період навчання ця перевага була недостовірною (р>0,05), а у весняний – достовірною (р0,05). Упродовж навчального року у досліджуваних обох груп відбулися позитивні зміни. При цьому у курсантів-жінок ЕГ вони мали достовірний характер (р
За сумою роботи до відмови та різницею між нею і сумою роботи до пульсу 170 уд/хв досліджувані ЕГ вже в осінній період навчання мали більш виражені позитивні зміни, ніж студентки КГ, оскільки всі курсанти-жінки, на відміну від студенток КГ, виконували третю сходинку велоергометричного навантаження до кінця. Упродовж навчального року студентки КГ дещо збільшили суму роботи до відмови, але курсанти-жінки їх достовірно (р
Отже, аналіз результатів велоергометричного тесту дозволив констатувати достовірні розбіжності (р
Таким чином, отримані дані дають нам підстави зробити висновок про доцільність застосування розробленої та випробуваної під час проведення педагогічного експерименту авторської програми, основною особливістю якої є застосування засобів, що моделюють умови професійної діяльності та індивідуально-груповий підхід до організації занять на основі детального вивчення показників фізичної підготовленості та фізичної працездатності курсантів-жінок.
У четвертому розділі “Зміни показників серцево-судинної системи та рівня спеціальної фізичної підготовленості студенток і курсантів-жінок упродовж педагогічного експерименту” подається аналіз анатомо-морфологічних показників та параметрів системної гемодинаміки, характеристика функціонального стану серця, його реактивності, показників сейсмокардіографії та варіаційної пульсометрії студенток і курсантів-жінок під впливом велоергометричного навантаження “до відмови” у різні періоди навчального року. За вихідними показниками маси тіла студенток КГ та курсантів-жінок ЕГ в осінній період навчання розбіжностей не встановлено (р>0,05), а у весняний період відбулося достовірне (р
За даними сейсмокардіограми, до початку велоергометричного тесту амплітудні показники послідовно зменшувалися від початку до кінця навчального року в обох групах досліджуваних, а часові були більш стабільними. Відразу після відмови від роботи серцевий цикл був скороченим, фаза стрімкого зниження ЧСС переходила у фазу повільного зниження ЧСС. Як і до тесту, амплітудні параметри знижувалися від осіннього до весняного періоду навчання в обох групах, але амплітудний коефіцієнт знижувався тільки у курсантів-жінок ЕГ у весняний період.
Аналіз параметрів варіаційної пульсограми показав, що у студенток КГ зменшувався розкид кардіоциклів при зменшенні їх максимального значення, тобто посилювався симпатикотонічний вплив на кардіоритм. Було також встановлено, що під час застосування авторської програми у курсантів-жінок ЕГ достовірно (р
Ми також оцінили ступінь недовідновлення показників варіаційної пульсограми через 10 хв після навантаження в обох групах у різні періоди навчального року. Проведений аналіз дозволив констатувати, що у курсантів-жінок ЕГ більшість показників (7 з 8 показників) наближалися до вихідних, причому недовідновлення становило від 2 до 20%, а у студенток КГ навпаки – недовідновлення було за більшістю показників. Це свідчить про те, що заняття за авторською програмою фізичної підготовки сприяли не тільки зростанню функціональних можливостей під час виконання тестових навантажень, а й підвищенню ефективності кардіорегуляції у відновному періоді.
Застосування авторської програми на фоні покращення показників серцево-судинної системи призвело і до покращення рівня спеціальної фізичної підготовленості. У досліджуваних КГ та ЕГ було оцінено рівень засвоєння чотирьох тем, які вивчали в обох групах протягом навчального року і які передбачали набуття навичок виконання одних і тих же заходів фізичного впливу (рис. 3).
В досліджуваних обох груп відзначено зростання рівня спеціальної фізичної підготовленості протягом навчального року. Проте темпи приросту у курсантів-жінок ЕГ достовірно перевищують (більше ніж удвічі) показники приросту у студенток контрольної групи («відмінно» у КГ – 7,89%, в ЕГ – 13,16%; «добре» у КГ – 2,63%, в ЕГ – 26,31%; «задовільно» зменшився на 5,27% у КГ та на 34,21% в ЕГ). Отже, заняття за авторською програмою сприяли зростанню рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості і при цьому позитивно впливали на стан серцево-судинної системи досліджуваних, що свідчить про її ефективність.
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :