План
Вступ.
1. Моральні основи шлюбнихстосунків.
2. Держава та шлюб.
Висновок.
Використана література.
Вступ
Сім'ята шлюб завжди були основою суспільства, осередком виховання і передання />цінностей та традиції, гарантом безпечного таздорового способу життя. Сьогодення кидає численні виклики перед сім'єю, утому числі й />моральні,загрожуючи родинним/> цінностям. Серед них можна назватипотреби науково-теоретичні, освітні та суто практичні.
Практичніпричини зумовлені кризовим станом як української родини, так і світоглядумолодих людей у питаннях, пов'язаних із темами подружжя та родинного життя.Надзвичайно поширені аборти, а також високий рівень розлучень і жорсткіконфлікти в родинах, втеча дітей з дому — усе це свідчить про елементарненерозуміння смислу подружжя та родинного життя.
Шлюб — явища історичне, який залежить відсуспільних відносин, що змінюються, і впливають на конкретно-історичний стильжиття суспільства.
1. />Моральні основи шлюбнихстосунків
У шлюбних стосунках найбільш повно реалізуються />цінності любові, дружби, товариськості. />Шлюб — це історично обумовлена, санкціонованасуспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, яка встановлює їх взаємніправа й обов'язки. Головна ознака />шлюбу — суспільна санкціястатевого спілкування. Залежно від інтересів суспільства />шлюб може виступати у />моральній, правовій,релігійній та інших формах. Сучасний />шлюб базується на добровільномуєднанні, визнанні рівних прав чоловіка і жінки. />Шлюб і кровна спорідненість є основою і фундаментомсім'ї.
Шлюб традиційно виконує низку соціальних функцій. Головними зних є такі: продовження роду (репродуктивна функція), виховання дітей,піклування про старих, ведення домашнього господарства, організація дозвілля,рекреативна функція тощо. За сучасних умов (переходу до ринкових відносин)пріоритетну роль починають відігравати такі функції шлюбу:господарчо-виробнича, або економічна, та функція накопичення капіталу.
Виділяються економічні, правові й />моральні основи шлюбних стосунків. Єдність любові,дружби, обов'язку, відповідальності, подружньої вірності, поваги чоловічої іжіночої гідності складають/> моральнуоснову шлюбних стосунків і відіграють важливу роль у збереженні і зміцненнісім'ї протягом усього життя подружжя. Взаємна любов, взаєморозуміння,відповідальність, довіра, постійна взаємоповага — гаранти тривалості йстійкості сімейних стосунків. Сімейне щастя — не дар богів і не доля, воностворюється спільними зусиллями усіх членів сім'ї, та, перш за все, подружжя, іпотребує не лише любові (кохання), а й дисципліни, здатності знаходитикомпроміси, розвинутого почуття сімейного обов'язку. Слід пам'ятати, що сімейнежиття — це постійне самовиховання і самовдосконалення кожного учасникасімейного колективу. Отож />моральна/> цінність сім'ї полягає у тому, що в ній задовольняютьсярізноманітні потреби людини: у дружбі, любові, турботі, материнстві,батьківстві, різнобічному спілкуванні тощо.
Сім'я є одним з головних соціальних інститутів соціалізаціїіндивіда. У ній формується система суспільних і групових />цінностей, передається соціальний досвід, закладаютьсяоснови індивідуальності, унікальності особистості. У сімейному мікросередовищівиробляються уявлення людини про стосунки між чоловіком і жінкою, міжпоколіннями (батьків і дітей), формуються суспільні й особистісні ідеали, засвоюються />моральні норми, оцінки та принципи, етикетні зразкиповедінки. />Моральні стосунки в сім'ї, що базуються на любові,духовній близькості й чуйності, піклуванні, відповідальності, сімейномуобов'язку, взаємній повазі, є передумовою збереження і зміцнення />морального клімату в суспільстві. Шкоди сім'ї завдаютьтакі морально-психологічні властивості особистості, як егоцентризм, грубість,утриманство, алкоголізм тощо. Отже, />моральна />цінністьтовариських, дружніх, любовних, шлюбно-сімейних стосунків полягає втому, що реалізовані в них />моральні ідеали, принципи,вимоги духовно возвеличують особистість і зміцнюють моральний потенціалсуспільства.
сім'я шлюб родина суспільство
2. Держава та шлюб
Призначеннята першочергові функції держави полягають, насамперед, у забезпеченнінаціональної безпеки та процвітання суспільства. Збереження та захисттрадиційних сімейних />цінностей — невід'ємна складова та передумовасоціального процвітання.
Підтрадиційними сімейними />цінностями маються на увазікласичні історичні уявлення про родину, важливість оформлення />шлюбу та сталості шлюбних стосунків, народження тавиховання дітей у сім'ї з обох батьків, традиційні ролі чоловіка та жінки,вірність, взаємоповагу всіх членів родини та стійкий пріоритет збереження />шлюбу над розлученням.
Хочаза звичайних умов втручання владних органів у приватне життя громадян єнедопустимим, у ситуації, коли суспільство і церква демонструють неспроможністьвирішити проблеми, які сьогодні стоять перед інститутом сім'ї та конкретнимиродинами, лише держава має реальні можливості та механізм впливу на ситуацію, іповинна використати їх.
Тенденціїруйнування традиційних сімейних />цінностей триває у всіхрозвинених країнах західної цивілізації. Чинниками цього є, насамперед, свободасексуальних стосунків, пропаганда егоїстичного та споживацького способу життя,небажання все більшої кількості людей вступати в шлюб зацерковним, або світським обрядом.
Молоділюди визначають своїми пріоритетами навчання, кар'єру та матеріальнезабезпечення, а значимість інституту сім'ї піддають сумніву.
Найчастішемолоді пари живуть разом без легалізації стосунків та легко переходять з одногосоюзу до іншого. Різниця між «громадянськими» та офіційними шлюбами полягаєу тому, що любов та відданість в другому з них є не тільки />моральним, але і юридичним, і суспільним зобов'язанням,що укріплює сім'ю.
Аджев разі укладання офіційного />шлюбу на захист сім’ї стає,як це не дивно звучить тепер, усе суспільство. Тож і подружжя, і їхні батьки, азгодом і діти почуватимуться безпечніше.
ВУкраїні кількість />шлюбів у 2-3 рази перевищує кількість розлучень.
Найміцнішимиє сім'ї в Західній Україні, де традиції, звичаї та релігія значнішою міроюзберігають своє значення.
Вартозазначити, що розлучення є найбільш поширеним серед молоді у перші роки />шлюбу. А це є свідченням того, що сімейним />цінностям треба навчати, їх треба виховувати. Тимбільше, що чимало молодих людей виховувалися в неповних сім'ях. Оскільки миживемо в інформаційному суспільстві, я вважаю що необхідно законодавчо обмежитирозповсюдження інформації, яка прямо заперечує або принижує традиційні сімейні />цінності.
Інавпаки, збільшити кількість та якість інформаційних продуктів, що сприяютьрозумінню важливості для повноцінного життя міцних родинних стосунків. Наприклад,не можна, на мою думку, популяризувати шлюбну невірність — явно аморальнуповедінку, яка ще й сприяє поширенню статевих захворювань, (аналогічно з тим,що цілком нормальним є обмеження реклами алкогольних напоїв). Звичайно,запропоновані кроки означають збільшення втручання держави у сферу приватногожиття. Але держава може вдатися і до примусового регулювання, коли йдеться прокатастрофічний занепад чи не головного суспільного інституту — сім"ї.
Так,«примушення до шлюбу» з боку держави може розглядатися як порушення прав ісвобод людини, насамперед, право на життя, на свободу думки і слова, на вільневираження своїх поглядів і переконань, права вільно збирати, зберігати,використовувати і поширювати інформацію.
Але,по-перше, всі ці права мають обмеження, зокрема, з метою захисту національноїбезпеки, громадського поряду та економічної безпеки держави, захисту життя іздоров'я, моралі, прав і свобод інших людей.
По-друге,йдеться про заборону в ім'я збереження традиційних шлюбних />цінностей та суспільних норм моралі. Треба знову навчатилюдей, що життя здорової дорослої людини у шлюбі є нормою, що додержаннясистеми традиційних шлюбних цінностей є передумовою щасливого, плідного життя. Нетреба нав'язувати ідеали, але варто спонукати кожну людину переглянути власніуподобання та критично оцінити свою поведінку. Важливо пам'ятати, що кожномуправу відповідає обов'язок, а свобода починається з відповідальності, а не занархії, у тому числі, анархії слова.
ПередУкраїною (як і перед усім світом) має постати питання про зміну державноїполітики в царині охорони сім'ї та шлюбу. Треба розказувати і показувати вінформаційному просторі суспільну та особисту користь від створення, існуваннята збереження здорової та міцної родини. А усе те, що нівелює роль і />цінність сім»ї, — обмежити, або й заборонити.
Діючі в нашій країні Основизаконодавства про шлюб і сім'ю спеціально підкреслюють умови вступу в шлюб,визначаючи його дійсним або недійсним. Головною передумовою є згода майбутньогоподружжя на укладення шлюбу, його реєстрацію. Інакше один із подружжя можечерез суд оголосити шлюб недійсним. Необхідність включення цієї умови до числатих, що визначають дійсність шлюбу, викликана (хоч і нечастими) випадкамивикрадення (згідно з традицією) наречених. Проте згода не є ще достатньоюпідставою для визнання шлюбу дійсним.
Другою умовою вступу в шлюб є шлюбнеповноліття майбутнього подружжя. Згідно з Основами законодавства шлюбний вікустановлено єдиним для юнаків і дівчат — 18 років. Законодавчі органи деякихреспублік, наприклад України, знижують шлюбний вік жінки до 17 років. У разі,коли молоді люди вступають в інтимні зносини й чекають на дитину, місцевіоргани влади мають право реєструвати шлюб між особами, котрі не досяглишлюбного віку (на Україні — з 16 років). Дотримання принципу моногамії є третьою умовою вступу в шлюб,більш того, відступ від цього принципу вважається в нас злочином іпереслідується, як це загальновідомо, відповідними статтями кримінальногокодексу. Четвертою умовою є відсутністьбудь-якого рідства між майбутнім подружжям. Нарешті, п'ятою умовою є психічнездоров'я осіб, котрі вступають у шлюб. Закон не допускає укладення шлюбу міжособами, одна з яких визнана в судовому порядку недієздатною з причини душевноїхвороби. Поява дефектів психіки після вступу в шлюб дає право одному з подружжяшлюб розірвати.
Регулюючи особисті та майновівідносини між подружжям, між батьками та дітьми, визначаючи умови вступу в шлюбта його розірвання, Основи законодавства про шлюб і сім'ю спрямовані передусімна зміцнення сім'ї, захист інтересів дітей. Отже, держава захищає й інтересивсього суспільства, враховуючи вплив сім'ї на відносини в ньому, на характерсоціальних процесів, що відбуваються в ньому.
Питання про сутність, ознаки, роль сім'їв суспільстві хвилюють людську думку з найдавніших часів. «Яка велика загадка!На осягнення її витрачені тисячоліття, але, так само, як і смерть, загадкасім'ї не з'ясована, не розв'язана. Династії, суспільства, імперії оберталися напорох, якщо в них починала занепадати сім'я, якщо він і вона перелюбствували,не знаходячи одне одного… З розпадом сім'ї руйнувалася злагода, зло починалопереважати над добром, земля розверзалася під ногами, щоб поглинути набрід,який уже без будь-яких на те підстав іменував себе людьми»,— так міркує геройроману В. П. Астаф'єва «Печальний детектив».
Усвідомлення необхідності вступу вшлюб, створення сім'ї набувало часом незвичайних форм. Так, давньогрецькиймислитель Платон вважав, що суспільство має засуджувати тих, хто не створивсім'ї до 35 років. Нежонаті після цього віку мусять сплачувати відповіднийподаток. У стародавніх Афінах і Спарті справді існував звичай під час святавесни сікти різками тих, хто ухилявся від вступу в шлюб.
За Арістотелем, держава виростає з сім'ї,котра е першим видом спілкування людей. І якщо Платон виходив із рівностічоловіка й жінки в подібному спілкуванні, то Арістотель стверджував, що чоловікмає владарювати над жінкою. Це положення, дещо видозмінене в дусі часу, булосприйняте християнством і західноєвропейською традицією. Тільки з середини XIXст. намітився відхід від цієї традиції. І. Кант вважав, що спілкування статеймає бути договірним відношенням, а моногамний шлюб, заснований на пожиттєвійвірності подружжя одне одному, постає єдино моральною й правомірною формоюшлюбу. Фіхте наполягав на рівності чоловіка та жінки в шлюбі, розглядав коханняяк єдине його моральне підґрунтя. Нарешті, Регель уперше поставив у залежністьвід умов життя форми сім'ї та шлюбу. Так, сучасну йому сім'ю він вважавзумовленою християнською мораллю та приватною власністю на землю.
Висновок
Шлюб, з погляду соціального відтворення суспільства і йогоморальної чистоти, це самий геніальний винахід людства. За християнської моралісправжня любов починається тільки в шлюбі, де індивід повністю розкутий ідовірився іншому.
Сім’я – невід’ємний осередок суспільства, і неможливозменшити його значення. Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство необходилося без сім’ї. Недалеке майбутнє суспільства також не мислиться безсім’ї. Для кожної людини сім’я – початок початку. Поняття щастя майже кожналюдина пов’язує, насамперед, із сім’єю: щасливий той, хто щасливий у своємудомі. Сім’я – це й результат, і ще більшою мірою – творець цивілізації. Сім’я –найважливіше джерело соціального та економічного розвитку суспільства. Вонавиробляє головне громадське багатство людини.
Використаналітература
1.Войтович С. О. Світ сім'ї і горизонти покликання. К., 1987.
2.Журбицька Т. С. Молода сім'я. К., 1985.
3.Семенов Ю. Й. Происхождение брака и семьи. М., 1974.