Вступ
Релігія відігравала величезну роль в житті народів і багато в чомузалежала від соціально-економічного і політичного рівня розвитку. Культи богіві героїв в давньогрецьких містах підрозділялися на еллінські, полісні таіноземні (варварські) а за характером сакральних дій — на державні (офіційні) іприватні (домашні) Зазвичай пантеон складався з олімпійських божеств, алекожному полісі були свої особливості. Протікали соціально-економічні таполітичні процеси впливали на формування тих чи інших культів богів. Різнікульти видозмінювалися так як переходили «з уст в уста» або були перенесені колоністамив Боспорське царство. Метою роботи є аналіз культу Аїда в ПівнічномуПричорномор'ї. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такізавдання: 1.Розглянути місце Аїда в грецькому пантеоні. 2. Простежити еволюціюданого культу. Джерела: При розгляді культу Аїда ми використовували такігрупи джерел:
• Дані античних авторів вкрай нечисленні і фрагментарні. Такими єповідомлення Гомера, Гесіода Геродота, Павсанія, Діодора Сицилійського, якіможуть бути використані для загальної характеристики культу Аїда.
• Епіграфічні пам'ятники заповнюють відсутність письмових джерел. Длядослідження державних культів велике значення мають декрети, присвятні ібудівельні написи. Вони дозволяють у деяких випадках виділити періоди найвищогорозквіту, простежити еволюцію, розглянути характер і особливості культу,визначити місцезнаходження храмів і вівтарів. Особливе значення мають написизроблені від імені держави чи офіційних осіб
• Нумізматичний матеріал Величезне значення в дослідженні даноїпроблематики має нумізматичний матеріал, оскільки передає зображення різнихбогів і богинь. Поява того чи іншого божества на монеті свідчить про йогозначне поширення та загальнодержавному значенні, так як монетні магістрати, щовідповідали за карбування монет, були державними службовцями • Археологічніджерела представлені в основному дрібними культовими і побутовими предметами.
Розділ 1. Загальнівідомості
Уявлення греків про світ принципово не відрізнялися від уявлень багатьохінших народів. Вважалося, що спочатку існували Хаос, Земля (Гея), підземнийсвіт (Тартар) і Ерос-життєве начало. Гея породила зоряне небо-Уран, який ставпершим володарем світу та чоловіком Геї. Від Урана і Геї народилося другепокоління богів-титани. Титан Кронос (бог землеробства) скинув влада Урана.Таким чином, олімпійські боги-третє покоління божеств. Історіядослідження релігії і культу античних держав Північного Причорномор'я налічуєвже півтораста років. Але робіт, присвячених вивченню саме культу Аїда не такбагато. [2] Аїд у давньогрецькій міфології бог підземного царствамертвих. Аїд — син Кроноса, брат Зевса (бог неба, грому і блискавок) іПосейдона (бог моря) Гери (покровителька шлюбу) Гестії (Богиня домашньоговогнища) і Деметри (богиня родючості та землеробства) Згідно Геосіду, коли Аїднародився, батько проковтнув його, як і всіх своїх дітей (за версією Гигин,він був скинутий батьком у Тартар) Після здобутої перемоги над титанами (Богидругого покоління, діти Урана і Геї). Аїду дісталося у спадок підземне царствой владу над тінями померлих. За Гомером, Аїд сам стереже своє царство, якезнаходиться десь «на крайньому заході, за річкою Океан, що омиває землю». Ужертву богу підземель і родючості приносили чорних биків. [3] Гомер називає Аїда«щедрим» і «гостинним», так як смертна доля не мине жодної людини. Міф проАїді, як страшний і нещадному бога не знаходить підтвердження. Гомер називаєйого так само «Зевсом Підземним».(мал.3) Як бог смерті, Аїд був страшним богом, саме ім'яякого боялися вимовляти, замінюючи його різними епітетами. Назва Плутон,увійшло у вжиток починаючи з 5века, і остаточно витіснило оригінальне ім'я.Таки м чином Аїд увібрав в себе бога Плутоса (другорядне божество багатства іродючості) У зв'язку з цією інтеграцією разом з зміною імені відбулася і змінасамого уявлення про Аїді, значно пом'якшити його безрадісне і невблаганнийістота[4]. Похмурий Аїд — олімпійський бог, хоча знаходився постійно в своїхпідземних володіннях. Піднімався нагору він тільки по справах або ж коли не мігпобороти в собі чергове любовне захоплення.
Аїд царював разом з дружиною Персефоною (Дочкою Зевса і Деметри), якувикрав, коли вона збирала на лузі квіти.(мал.1) Викрадаючи Персефону, він з'явився на упряжці зчотирьох коней. Цей міф у Гомера не згадується й локалізовані в різних місцяхдревнього світу, особливо в Елевсіні і острові Сицилія, де, як вважалося, істалося викрадення. Мають Персефони Деметра, богиня родючості землі, в сумнихпошуках дочки забула про свої обов'язки, і землю охопив голод. Зевс наказавповернути Персефону матері. Однак Аїд змусив її проковтнути кілька зеренграната, і дочка Деметри вже не могла остаточно залишити підземне царство, вонатільки частину року проводить з матір'ю на землі, а решту часу царює впідземному світі. [5] Зевс вирішив, що Персефона дві третини року будепроводити на землі з матір'ю і одну третину — з Аїдом. Згідно Суді, Аїд іПерсефона мали дочка Макарію (богиню блаженної смерті) (мал.2)
Культ Аїда зустрічався в Греції не часто. Згідно Павсанію, Аїда ніде нешанували, громе Еліди, де раз на рік відкривався храм бога (подібно до того яклюди тільки раз спускаються в царство мертвих), куди дозволялося входити тількисвященнослужителів. [6] У всіх інших випадках культ Аїда з'єднаний з культомінших хто нічних божеств, причому Аїд є більш як подавця благ земних, ніж всенсі страшного бога смерті. Місця вшанування Аїда локалізували звичайнопоблизу глибоких печер, розколин в землі і т. п., в яких марновірство бачило»входи до підземного царства» Аїд мав скіпетр зображає трьох псів. Так само врізних переказах згадується чарівний шолом Аїда (із шкіри тварини), що малавластивість робити невидимим її хазяїна. Вона була подарована йому циклопами зате, що він звільнив їх; цією шапкою користувалися також Зевс під час битви зтитанами. [7]
Жертвоприношення
Для того щоб боги піклувалися про людей і про державу, їм потрібно булоприносити жертви і підносити молитви-прохання і робити особливі ритуальні дії.Жертовну тварину підводилося до спеціального вівтаря і вбивали. Прижертвопринесенні зачитувалася молитва, причому особливо стежили за тим, щобмолитва була виголошена точно, оскільки найменше скажені робило її недійсною.Спостерігали за культом окремих богів, стежили за точністю молитов і ритуальнихдій, могли дати пораду особливі колегії знаючих людей — жерці. [8] Грецькарелігія носила печатку формалізму і тверезої практичності: від богів чекалидопомоги в конкретних справах і тому скрупульозно виконували встановлені обрядиі приносили потрібні жертви. Греки звертали велику увагу на зовнішню сторонурелігії, на дріб'язкове виконання обрядів, а не на духовне злиття з божеством. Длягрецького релігійної свідомості, особливо на цій стадії розвитку, не характернаідея всемогутності божества[9]. Через політичної роздробленості і відсутностіжрецького стану у греків не склалася єдина релігія. Виникла велика кількістьдуже близьких, але не ідентичних релігійних систем. У міру розвитку полісногосвітогляду оформлялися уявлення про особливу зв'язку окремих божеств з тим чиіншим полісом, покровителями якого вони виступали. Так, богиня Афіна особливотісно пов'язана з містом Афінами, Аполлон-с Дельфами, Зевс-з Олімпією і т. д.
Розділ2. КультураПівнічного Причорномор'я
За часів античності в Елладі були неймовірно популярні поезія,театр, філософія, риторика, етика, історіографія. Досягнення давньогрецькоїцивілізації і культури поселенці продовжували розвивати в містах і передмістяхПівнічного Причорномор'я. Туди з Мілета, Афін та інших культурних центрівметрополії доставлялося величезна кількість високохудожніх творів мистецтва,дивовижною по красі кераміки, шедеврів скульптури. Загальний культурний рівеньжителів Ольвії, Херсонеса, Тіри та особливо багатого Пантікапея був високий ісприяв бурхливому розвитку місцевої архітектури, скульптури, живопису,керамічному та ювелірному промислів.[10] Завдяки тісним зв'язкам з Афінами, набереги Понта Евксинського зі столиці охоче приїжджали кращі керамісти, ювеліри,архітектори, скульптори. Важливе місце в грецьких полісах ПівнічногоПричорномор'я відводилося будівництва храмів. За своїми розмірами і оздобленнювони, звичайно, поступалися величним спорудам Афін, тим не менш, відрізнялисясвоєрідним декором, оригінальною формою і стильовими особливостями. [11]Основні кольори, що застосовувалися причорноморськими греками длярозфарбовування своїх споруд — синьо-жовтий і червоний. Підлоги храмів ібудинків багатих городян прикрашалися мозаїкою. При розкопках містПівнічного Причорномор'я знайдено багато різноманітних скульптур. [12]Мармурові, вапнякові та бронзові статуї богів, героїв, знатних громадянвстановлювалися на площах, перехрестях, в некрополях. Серед місцевої художньоїбогеми було чимало талановитих скульпторів, хоча і поступаються в техніцікращим афінським майстрам, проте зі своїм, притаманному саме цьому регіонустилем: богів і людей вони зображували чіткіше, реалістичніше, більш істота,хоча і трохи недбало.
Прагнули до оригінальності художники. Вони створили своєрідний«боспорський» мальовничий канон, для якого характерна еклектика,свідома непропорційність, відсутність перспективи, незвичайне застосування фарб(наприклад, зелена кінь). Сильною стороною боспорських художників булапортретна живопис. І, знову ж таки, богів живописці зображували глибоко людськимиобразами — приклад того лик Аїда на зведенні одного з пантікапейських склепів.
Джерела для дослідження приватних культів, що є перевагами івіруваннями окремих городян не розглядаються. До них відноситься: графіті,дрібна кам'яна скульптура, домашні кам'яні вівтарі, діпінті, невеликі кам'янірельєфи, теракотові статуетки, бронзові статуетки, світильники з зображеннямбога, культові чаші-курильниці, глиняні грузила, розписана кераміка, золотіювелірні вироби, кістяні, скляні, бронзові та мідні вироби, розписи склепівтощо.
аїд грек культ міф
Аїд узгадках міфів та легенд
В «Іліаді» й «Одіссеї» Аїда описано винятково як бога смерті, щоособисто стереже вхід до свого царства. Тільки двічі залишав Аїд підземнецарство. Вперше тоді, коли його поранив Геракл, і він мусив вирушити на Олімпдо лікаря богів Пеана. Існує думка, що це місце «Іліади» відноситься до іншогоепізоду де Геракл бився з Аїдом біля воріт пекла, коли ходив здобувати дляЕврисфея пекельного пса Цербера. Геракл викрадає з царства мертвих варта Аїда — Цербера.
Вдруге Аїд покинув свої володіння для того, щоб викрасти майбутнюдружину Персефону.
В багатьох міфах розповідається про чарівний шолом Аїда, який робивневидимим того, хто його надягав. Цим шоломом користується Афіна, допомагаючи Діомедовів боротьбі проти Ареса, а також Персей, убиваючи Медузу, шолом-невидимкапокриває голову Гермеса в гігантомахії.
Аїд нікому зі своїх підданих не дозволяв залишати його царство, протевін був обманутий хитруном Сізіфом, які вислизнули одного разу з царства-мертвих.[14]Аїд згадується в оповідях про Орфея, що спустився в його царство за своєю женойЕврідікой.Орфей зачарував своїм співом і грою на лірі Аїда і Персефону так, що вонипогодилися повернути на землю Еврідіку (але вона змушена була відразу жповернутися назад, тому що Орфей порушив договір з богами обертаючись назад довиходу з царства Аїда, щоб переконатися, що дружина слідує за ним).
Дванадцятим і останнім подвигом Геракла на службі Еврісфея сталаподорож у царство Аїда за вартовим пекла Цербером. Перед цим Геракл отримавприсвячення в містерії в Елівсіне. Під землю у царство мертвих Геракл спустивсячерез вхід, що знаходиться недалеко від мису тенар в Лаконії. Біля входу Гераклпобачив приросли до скелі Тесея і Піріфоя, покараних за спробу Піріфоя викрастиПерсефону. Геракл відірвав від скелі Тесея, але коли він спробував звільнити Піріфоя,земля здригнулась і Геракл був змушений відступити. Владика пекла Аїд дозволивГераклові відвести Цербера, якщо він зможе здолати його не користуючись зброєю.Геракл схопив Цербера і почав душити. Незважаючи на те, що отруйний змій, щобув з Цербера замість хвоста, кусав Геракла, він зумів його приборкати і привівдо Еврісфея, а потім за його наказом відвів назад.
Царство Мертвих
Аїдом також називали царство мертвих, що, за уявленнями давніх греків,містилося десь на краю світу або під землею; в інших міфах Аїд розташований зарічкою Океаном, як місце життя тіней померлих. Аїд, де перебувають тіні, Гомервідрізняє від Тартару — місця ув'язнення титанів.[15]Згодом Аїд ставуявлятися місцем, де нібито душі померлих караються за гріхи, вчинені на землі.
За віруваннями греків, входи в Аїд були розташовані біля озера Аверно(в Італії), біля Тенарського мису (в Лаконії), в Пілосі (на заході Пелопоннесу)та в інших місцях. До воріт Аїда тіні померлих приводить провідник душ — Гермес.Через річку Стікс, яка відмежовує царство тіней, померлих перевозить Харон. Привході стоїть триголовий пес Кербер, який усіх пропускає в Аїд, але звідти невипускає нікого. Тіні померлих стають перед судилищем, у якому беруть участь Еак,Мінос, Радамант і Тріптолем. В Аїді тече річка Лета, ковток води з якої змушуєзабути про земне життя. Володарі підземного царства Аїд (Плутон) і Персефона.Ті, що образили богів, приречені в Аїді на довічні муки (Данаїди, Сісіф, Тантал(міф)). В Аїді багато страховищ і демонів. Там можна зустріти Гекату, ериній, горгон,гарпій, химеру, єхидну, гідру, Емпусу. Мало хто із смертних міг повернутися зпідземного царства. Еней і Одіссей зійшли в Аїд, щоб побачитися з близькими.Розповіді про зішестя смертних у підземне царство були поширені в середньовіччі(«Божественна комедія» Данте). Уявлення стародавніх народів про Аїд (у римлян Орк)частково були прийняті християнством. Відомий вислів Данте: «Lasciate ognisperanza, voi ch'entrate» — «Облиште всяку надію ті, хто входить сюди».[16]
Відповідно до одного міфу, Ахерон — це терпить покарання титан; згідноз іншим, більш раннього, він мешкає у Південного полюса.
Пустельний і жахливий вигляд потоку, що протікає між прямовисними якстіни скелями і часто затримувався в темних глибинах, у зв'язку зі страшноюглибиною і шкідливими випарами Ахерузійского озера був причиною як народноговірування греків, що тут знаходиться вхід до підземного, так і того, що поблизуозера з давніх часів знаходився оракул. [17] Також і в деяких інших країнах цимім'ям називалися озера, вигляд яких породжував подібні вистави. Крімтого, ім'я Ахерон носила річка в підземному царстві, через яку Харон перевозиву човнику прибули тіні померлих (за іншою версією він перевозив їх черезСтікс). У її воріт Геракл знайшов Кербера. З чотирьох річок Ахерон відповідаєповітрю і південь. Вважалося, що в Ахерон впадають дві річки підземного. Післяприбуття в підземне царство померлі пили з цієї річки і отримували забуттяусього минулого; навпаки, ті, які з'являлися назад на землю, повинні були щераз напитися води з підземної річки. Уявлення про це виникло вже після Гомера іперейшло у народну віру. Річка Літа протікає також в країні Єна, якийвважається братом Лети і Таната (Забуття і Смерті). [18] У підземному царствібув її трон, на якому, між іншим, сиділи Тезей і Пейрітой, які відвідали Аїд. РічкаЛіта, «забуття» є невід'ємною частиною царства смерті. Померли є ті, хтовтратили пам'ять. І навпаки, деякі, удостоєні переваги, — серед них Тіресій абоАмфіарай, — зберегли свою пам'ять і після смерті. Ріка-Стікс Стікс — річка вАїді. Гефест, коли кував меч Давно, гартував його у водах Стіксу. За Гесіодом,ріка Стікс становила десяту частину всього потоку, що проникав через морок впідземне царство, де в Стікс впадав Коцит; інші дев'ять частин потоку оточувалисвоїми ізгибами землю і море. Поети згадують також болота в Аїді За однією ізстародавніх легенд відомий герой Ахілл отримав свою непереможність завдяки томущо його мати, богиня Фетіда, занурила його у води Стіксу.
В історичний час річку Стікс бачили в потоці поблизу Нонакріса (упівнічній Аркадії), говорили, що цією водою був отруєний Олександр Великий.[19] Пустельний і жахливий вигляд потоку, що протікає між прямовисними як стінискелями і часто затримувався в темних глибинах, у зв'язку зі страшною глибиноюі шкідливими випарами Ахерузійского озера був причиною як народного віруваннягреків, що тут знаходиться вхід до підземного, так і того, що поблизу озера здавніх часів знаходився оракул. Також і в деяких інших країнах цим ім'ямназивалися озера, вигляд яких породжував подібні вистави, а саме в Аркадії іКампанії.
Після прибуття в підземне царство померлі пили з цієї річки іотримували забуття усього минулого; навпаки, ті, які з'являлися назад на землю,повинні були ще раз напитися води з підземної річки. Уявлення про це виникловже після Гомера і перейшло у народну віру. Річка Літа протікає також в країніЄна, який вважається братом Лети і Таната (Забуття і Смерті). У підземномуцарстві був її трон, на якому, між іншим, сиділи Тезей і Пейрітой, яківідвідали Аїд.
Оточення Аіда
Згідно з данних можна сказати, що оточення Аіда складалося з різнихперсон. Це були створіння підземного царства.
·Аскалаф- садівник Аїда, а також хлопчик, перетворений на ящірку.
·Гелло.Якесь чудовисько, що живе в підземному світі
·Гідра.З 50 пащами вартує поріг Тартар в Аїді
·Евклей(Евклей). На орфічних золотих платівках ім'я якогось підземного бога
·Евріном.Згідно ексегетам в Дельфах, демон в Аїді, пожирає м'ясо померлих, залишаючи їмодні кістки. Ні «Одіссея», ні «Мініада», ні «Повернення» в оповіданні про Аїдіне згадують його. Зображений на картині Полигнота в Дельфах
·Кампа-Чудовисько,страж кіклопов в Тартар. Вбито Зевсом. Змеевласое чудовисько, переможена Зевсом
·Цербер.-Породження Тартар і Геї. Цербер охороняв вихід з царства мертвих не дозволяючипомерлим повертатися у світ живих (Цербер мав вигляд триголового пса зі зміїнимхвостом, на спині голови змій. За іншими описом, у нього 50 голів, або 100голів. У творах Вазова живопису іноді зображався двоголовим.) Левка — вгрецькій міфології прекрасна німфа-океанід
·Мінфу.(Мента.) («м'ята») зробила наложницею Аїда і була розтоптана Корою, а потімперетворена нею в садову м'яту. Гора Мінфу знаходилася на схід від Пилоса, поручз нею священний ділянку Аїда.
·Орк — божество, породжене Еріда. Карає брешуть при клятві. На п'ятий день місяцяЕринії пестують його. Орк — також епітет самого Аїда
·Орфна.Мавка з Аверна, народила Ахеронт сина Аскалаф
Харон перевізник душ померлих через річку Стікс (за іншою версією — через Ахерон) у підземне царство мертвих. Харон перевозить померлих по водахпідземних річок, отримуючи за це плату в один обол (по похоронному обрядузнаходиться у небіжчиків під язиком) Емпуса-жінка-демон, міфічна істота зослячими ногами, що нагадує вампіра висмоктує ночами кров у сплячої людини. Зцього можна зробити висновок, що боспорянами тлумачили міф про смерть впереносному сенсі, як посмертне перенесення душі в загробний світ: подібно дотого, як Зевс викрав Європу, Аїд викрадає людей. Адже греки кажучи про смертьпостійно вживали дієслово «викрадати» [20]. Це відбилося в текстах боспоріскіхепіграф подорож фінікійської царівни через море уподібнювалися переходу душілюдини зі світу живих у світ мертвих, тому, що існувало уявлення, що душапокійного, входячи в інший світ, долає якесь чільне простір на човні Харона.
Висновки
Перші грецькі поселення виникли в Північному Причорномор’ї в період Великоїгрецької колонізації. Греки брали участь не тільки в культурному розвитку, а щев економічному, громадському та релігійному житті. Літопис життєдіяльностіукраїнських еллінів протягом століть зберігає імена, що вносили значний вкладдо розвитку України.
Таким чином, можна сказати, що в грецькому пантеоні Аїд займав третєпісля Зевса і Посейдона місце, був покровителем загробного життя, підземель іродючості. Символи його могутності — скіпетр, бик. Назва Плутон, увійшло увжиток починаючи з 5века і остаточно витіснило основне -«Аїд».
Виходячи з даних епіграфіки, археології та нумізматики ми можемосказати, що Аїд шанувався в Північному Причорномор'ї тривалий час.
В основу джерел ми можемо виділити 4 періоди в його становленні вПівнічному Причорномор'ї: 1) VI ст. до н. е… — IV ст. до н. е… — Період проникненнята адаптації в місцевих умовах;
2) IV ст. до н. е… — I ст. до н. е… — Період першого розквіту. У цейперіод проложить багато молить до культу бога Плутоса, що говорить нам прошироке розповсюдження та державне значення даного культу; 3) І ст. до н. е… — І ст. н. е… — Період занепаду, пов'язаний із загальним занепадом життя
4) II ст. н. е… -IV ст. н. е… період другого (нового) розквіту, Длянього характерно відновлення храму Аіда.
Список літератури
1. Русяева А.С. Названа робота. — С. 420-424.
2. Скржінская М.В. Давньогрецькі свята в Елладі іПівнічному Причорномор'ї. — К., 2009. — С.192
3. Грейвс Р. Міфи Давньої Греції / Р. Грейвс; Пер. зангл. К. П. Лук 'яненко; Під ред. і з послесл. А. А. Тахо-Годи. — М.: Прогрес,1992. -З 27
4. Доступно з: www.history.org.ua/JournALL/sid/13/2/20.pdf
5. Шауб І.Ю. Міф, культ, ритуал у ПівнічномуПричорномор'ї VII-IV ст. до н.е.: Автореферат дис.… Докт. іст. наук /Інститут історії матеріальної культури РАН. — СПб., 2009. — С.25-31.
6. Павсаній Опис Еллади Х.30-35.
7. Бондаренко Названа робота — С.180-181
8. Грейвс Названа робота-С 30.
9. Міфологіческій словник / Гол. ред. Є.М. Мелетинський.- М., 1990. — С.500
10. Залюбовіна Г.Т. Культ Аїда. — Доступно з: annals.xlegio.ru/life/small/piag.htm
11. Скржінская М.В. Тварини — супутники і атрибутибогів в античних державах Північного Причорномор'я.: [Цит. 2010]. — Доступно з:www.history.org.ua/JournALL/sid/13/2/20.pdf
12. Скржінская М. В. Давньогрецькі свята вПівнічному Причорномор'ї-К.-2009-С. 291 — 293
13. Матеріали і дослідження з археології ПівнічногоПричорномор'я в античну епоху — М., Т.2., 1954 — С. 62; Анохін В.О. -. К.,1986. — С. 353.
14. Анохін В.А. Названа робота. — С. 143-144
15. Алексеев В.П. Античні і середньовічні монетиПівнічного Причорномор'я. 2002. — С. 18, 21
16. Алексеев В.П. Названа робота. — З 18-19, 27-28,44, 46-47, 49, 52.; Анохін В.О. Названа робота. — С. 151
17. Анохін В.А. Названа робота. — С. 163-165,173-174.
18. Русяева А.С. Названа робота. — С. 424
19. Словник античної міфології — К.: Науковадумка, 1985. — 236 сторінок.
20. Кун М. А. Легенди і міфи СтародавньоїГреції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
21. Замаровский Войтех. Боги и герои античныхсказаний: Словарь: Пер. с чеш. —, М.: Республика, 1994. — 399 с.:ил. — ISBN 5-250-01575-1.