УДК 378.147.146© 2006Рогуліна М.Р.РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ СЛУХАЧІВ МАГІСТРАТУРИПостанова проблеми. Темпи росту виробництва, що відзначаються останнім часом, вимагають за необхідне перебудову системи вищої освіти, що дозволить задовольнити потребу держави у професійно-підготовлених фахівцях технічного напряму підготовки. У державі склалася така ситуація, коли на перший план виступає жорстка конкуренція при відборі на роботу, при чому від фахівців вимагаються вміння мобільності, постійного самовдосконалення, прагнення до підвищення кваліфікації та саморозвитку. Формування таких вмінь продовжується тривалий час, триває впродовж життя, але загальні основи закладаються ще у процесі навчання у вищому навчальному закладу. При чому одним з головних завдань системи вищої освіти вважається – формування творчої технічної діяльності студентів, бо це є одним з «засобів залучення студентів до виробничої діяльності та розвитку особистості» [1, с.45]. Проблемі формування творчої технічної діяльності школярів та студентів присвячено багато робіт з педагогіки та психології [2,3,4,5,6], а розробок з цієї проблеми відносно слухачів магістратури технічного напряму практично немає, бо магістратура як ще одна зі ступенів підготовки до науково-дослідної діяльності відродилася нещодавно. Аналіз робіт науковців дозволяє зробити висновок про те, що у процесі формування творчої особистості формуються здібності та навички до конструювання, відбувається розвиток ініціативності та самостійності особистості, що у свою чергу впливає на процес формування та розвитку технічного мислення та творчого ставлення до практичних завдань. У процесі формування творчої особистості відбувається засвоєння та розвиток знань, умінь та навичок, який безпосередньо пов’язаний з певною діяльністю. Такий стан речей у процесі формування творчої особистості слухачів магістратури створює низку питань, що потребує подальшого вирішення. Так одним з головних напрямів процесу підготовки фахівців у вищій школі є формування у них професійних вмінь. Як вже було з’ясовано цей процес триває впродовж засвоєння знань з певного виду діяльності, до речі у процесі підготовки магістранти мають оволодіти знаннями та уміннями з технологічної, організаційно-управлінської, проектувальної та науково-дослідної діяльності. Відповідно до кожного виду діяльності магістранти набувають певних знань, умінь та навичок. У процесі технологічної діяльності вони одержують вміння застосовувати елементи технологічної діяльності на різних етапах реалізації завдання, складати програму власної діяльності; вміння організувати та проводити реалізацію будь-якого робочого процесу одержуються у процесі організаційно-управлінської діяльності; вміння проводити аналіз, планування та прогнозування подальшої діяльності одержуються у процесі проектувальної діяльності; відповідно з цим вміння розробляти категоріальний апарат, етапи та методи проведення дослідження формуються у процесі науково-дослідної діяльності, але як зазначають науковці процес формування вмінь не є одно видовим, так організаційні та технологічні вміння знаходять свій розвиток також й у науково-дослідній діяльності, а формування проектувальних вмінь відбувається безпосередня упродовж усього процесу навчання. Сукупність отриманих вмінь сприяє становленню розвиненої особистості. Такий стан речей підводить на особливий рівень роль мислення як процесу, бо сучасний етап розвитку системи освіти вимагає від магістрів не лише засвоєння знань, умінь, навичок та орієнтирів діяльності, але й виникає необхідність у опанування творчого підходу до її здійснення, потреби суспільства у постійному саморозвитку. Це дозволяє зробити висновок про те, що сучасний стан розвитку суспільства, висуває до вирішення завдання щодо необхідності розумового розвитку та формування творчого технічного мислення студентів.^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останній час велика кількість досліджень та публікацій присвячена як проблемі розвитку мислення, так й проблемі формування проектувальних умінь. За останній час у науці була проведена інтеграція різноманітних типів мислення (природничонаукового, історичного, наукового, ергономічного, естетичного, математичного, технічного [7,8,9,10]), що у свою чергу дозволяє виділити фактори для кожного з них, які сприяють його розвитку. Проблему формування технічного мислення почали розглядати з моменту повсюдної індустріалізації виробництва, розглядалися теорії, висувалися характеристики переваги людини над технікою або навпаки [9]. 70 – 80 роки ХХ століття можна охарактеризувати як роки зародження та розвитку науки «Філософія техніки», концептуальний апарат якої сприяв розвитку технічного мислення як типу у процесі навчання як у середніх професійно-технічних так й вищих навчальних закладах. Аналіз праць науковців останніх років показує, що проблема розвитку мислення досліджується з різних аспектів: психологічного, педагогічного, філософського, технологічного. Такий стан речей говорить про те, що проблема розвитку мислення у останні роки набуває особливої актуальності.^ Постановка завдання. Як зазначає Гур’є Л.І. [11] процес проектування є одночасно й наукою й мистецтвом. Ґрунтуючись на аналізі психолого-педагогічної літератури вона визначає, що у процесі проектувальної діяльності виявляються наступні види творчості: моральне, дидактичне технічне, організаційне. Зупинимося детальніше на технічній творчості, бо вона пов’язана з пошуком та побудовою будь-яких нових систем, що у свою чергу сприяє підвищенню результативності навчання. Саме у процесі цього виду творчості триває розвиток технічного мислення та відповідно проходить формування проектувальних вмінь.^ Виклад основного матеріалу дослідження. Основні якості, які можуть охарактеризувати професійну особистість – це творчий підхід до вирішення будь-яких виробничих ситуацій, високий рівень самостійності володіння аналітичними, проектувальними, конструктивними вміннями у процесі будь-якої діяльності. Розвиток професійної діяльності майбутнього фахівця можливий за умови розвитку таких професійних особливостей як вміння знаходити нові нетрадиційні рішення розв’язання нестандартних ситуацій, вміння професійно та творчо підходити до вирішення технічних завдань, вирішувати оригінальні завдання з будь-якого наукового напряму. Елементом, розвиток якого триває паралельно розвитку цих умінь, є технічне мислення. Розвиток технічного мислення дозволяє фахівцю вирішувати будь-які завдання, виконувати професійні завдання на високому рівні майстерності. Формування та його розвиток на заключному етапі підготовки у вищому навчальному закладі відбувається у магістратурі. Розвиток технічного мислення у слухачів магістратури, майбутніх науковців на сучасному етапі є одним з головних завдань оновленої системи освіти, бо у суспільстві відчувається недостатня кількість таких фахівців. Технічне мислення є вагомим елементом структури особистості у процесі формування у випускників професійної готовності до виконання певної діяльності. Психолого-педагогічні дослідження, що проводилися з метою визначення компонентів професійної діяльності викладача [12,13,14,15,16,17] визначають основні педагогічні завдання, що стосуються конструктивно-прогностичної, організаційно-діяльнісної, корекційно-регулюючої та аналітико-рефлексивної діяльності. Кожен з цих видів діяльності, як вказують вчені, можуть бути розглянути як самостійні педагогічні системи. Основними компонентами, які сприяють розвитку системи є знання та вміння особистості. Такий стан речей вимагає за необхідне визначення методів та засобів навчання, що мають сприяти формуванню необхідних вмінь у слухачів магістратури. У психолого-педагогічних дослідженнях зазначається, що можливості викладача, які пов’язані з формуванням певних компонентів діяльності у студентів, цілком пов’язані з наявністю цих компонентів та вмінням їх реалізовувати безпосередньо самим викладачем у процесі проектної діяльності. Вказівним поняттям «проектної діяльності» виступає поняття «проект», яке трактується як «розроблений план споруди, пристрою будь чого; задум, план» [19, с.600], «індивідуальне бачення вчителя майбутньої власної діяльності» [18, с. 234]. Поняття «проектування», «проектувальна діяльність» розглядається чималої кількістю вчених. Так, проектування як один з видів професійної педагогічної діяльності розглядається у роботах педагогів та психологів [18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,30], при цьому визначення, які надаються даному поняттю є достатньо різноманітними – у деяких авторів це поняття розглядається у змісті «прогнозування», «конструювання», «планування». Таким чином, необхідно чітко визначитися зі змістом поняття «проектувальної діяльності», що в свою чергу, дозволить визначити її структурні компоненти. Поняття «проектувальної діяльності» розглядається як попередня розробка основних компонентів майбутньої діяльності особистості [18, с.94], як «перерозподіл загальної мети між частинами певної системи, що забезпечить досягнення корисного результату, що був запрограмований» [23, с.33], як «діяльність, що пов’язана зі створенням будь-якої системи, об’єкта або моделі» [25, с.4,5]. Результатом проектувальної діяльності є проект. Узагальнивши основні поняття, за основу приймаємо таке – це діяльність особистості, яка, враховуючи усі фактори будь-якої системи (при визначеній меті та продукті, плані дій), спрямована на створення та реалізацію певної технології. Реалізація проектувальної діяльності відбувається за певними етапами [25, с.24], наявність або відсутність яких диктується виробничими умовами. Основними етапами є: організаційно-підготовчий (аналіз, прогнозування, планування); дослідницький (моделювання, проектування, конструювання, програмування); етап практичної реалізації; презентаційний етап (оформлення, представлення, моніторинг, рефлексія). При цьому треба враховувати, що по закінченні роботи над кожним етапом діяльності, по-перше, дістається певний продукт, а також формуються знання та вміння, які закладені у процесі роботи над ним. Однак, зосередимо увагу на проектувальних вміннях. Необхідність розгляду процесу формування саме проектувальних вмінь у процесі підготовки слухачів магістратури мотивується характеристиками, які надають ним науковці психологічного та педагогічного напрямів. У педагогічних словниках та педагогічній літературі терміну «проектувальні вміння» як цілісному поняттю не надане визначення, але у літературі, дисертаційних працях з педагогіки досить багато уваги приділяється цьому терміну. Так Піскунов О.І. [30] відносить проектувальні вміння до професійно-педагогічних, Кузьміна Н.В. розглядає проектувальні вміння безпосередньо у системі педагогічних здібностей, визначаючи наступні характеристики проектувальних умінь – вміння робити відбір факторів, що впливають на розвиток педагогічної системи, вміння їх побудови у цілісну педагогічну систему, обґрунтування їх певної послідовності, уміння проводити контроль цих компонентів [31, с.58]. Кухарев М.В. [32, с.91] розглядає проектувальні, гностичні і конструктивні вміння як самостійні категорії й на основі їх аналізу доходить висновку, що вони складають групу когнитивно-моделюючих вмінь, що відповідають за пізнавальний аспект у роботі педагога. Єлканов С.Б. [33, с.36] зазначає, що формування проектувальної діяльності педагога можливе за умови розвитку педагогічної уяви, гіпотетичного мислення, умінь користуватися законами формальної логіки. Таким чином, у процесі підготовки важливим показником стає ступінь розвитку та володіння слухачами магістратури проектувальними вміннями. У державних документах вказується на необхідний рівень розвитку творчої діяльності, особливо важливість цього підкреслюється у процесі підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр», бо випускники за цим рівнем мають бути готовими до виконання завдань і обов’язків інноваційного характеру. Проведений аналіз літератури дозволяє сказати, що ступінь сформованості проектувальних вмінь впливає на рівень розвитку технічного мислення. На перший план у процесі їх формування виступає один з методів проектної діяльності – метод проектів [34, с.8] – «спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми з обов’язковим практичним результатом, який має бути оформленим у будь-якій формі». Необхідно зазначити, що вчені розглядають метод проектів і як метод, і як спосіб, і як технологію навчання, і як певну діяльність [28, с.9]. Метод проектів дозволяє активізувати пізнавальні здібності, розкрити творчі можливості, при цьому він підвищує зацікавленість у виконанні певної діяльності. Сластьоніним В.А. була запропонована структура творчої діяльності, де зазначено, що процесу формування професійно-орієнтовних вмінь завжди притаманний елемент творчості, що з’являється у процесі самостійної розробки проектів й відображається на етапі творчої самореалізації. Полат Е.С. зазначає, що основу методу проектів складає процес розвитку пізнавальних навичок, вмінь самостійно конструювати власні знання та вміння, розвиток творчого та технічного мислення. Результати досліджень, що проводилися вченими, вказують на те, що технічне мислення, по-перше, сприяє підвищенню якості навчання, а, по-друге, дозволяє підвисити професійну, наукову та загальну складові підготовки студентів [15]. Тому дослідження з проблеми технічного мислення та розробка завдань з його розвитку є достатньо актуальними. Технічне мислення у працях психологів [30] розглядається як «оперативне мислення» людини, як особливості «конструкторського мислення». Технічне мислення, як зазначено психологами, є пов’язаним зі здібностями людини – комбінувати, розмірковувати, встановлювати логічні зв’язки між поняттями, здатність до уваги та зосередженості, просторового перетворення предметів. Технічне мислення є однією з головних складових сучасної діяльності фахівця, і залежно від курсу навчання рівень розвитку технічного мислення студентів повинен зростати, так магістратура як кінцева ланка навчання у вищому навчальному закладі (перший науковий ступінь) передбачає високий рівень його розвитку. Для цього контингент студентів магістратури ретельно перевіряється при вступі. Він складається з талановитих студентів, які мають прагнення до наукової роботи. У процесі підготовки слухачі магістратури отримують певні знання, уміння та навички, паралельно з цим триває процес формування та розвитку мислення. Він триває упродовж навчальної діяльності слухачів магістратурі під час виконання контрольних та курсових робіт з дисциплін професійно-орієнтовної підготовки, на етапі дипломного проектування та під час захисту дипломного проекту. Метою процесу підготовки у магістратурі є перехід від репродуктивного характеру засвоєння знань та вмінь, на продуктивно-творчий характер, бо розвиток технічного мислення відбувається також на репродуктивному та творчому рівнях. У процесі репродуктивної діяльності слухачі магістратури копіюють діяльність викладача при розробці елементів системи, а у рамках творчої діяльності магістрант будує будь-яку систему й відповідно до її вимог розробляє технології її подальшого розвитку, що мають певну новизну. Відповідно до цього Ісаєв І.Ф [14] у процесі становлення професійної культури розглядає розвиток мислення на чотирьох рівнях: – адаптивний рівень характеризується нетворчим відношенням до професійної діяльності, розвиток технічного мислення знаходиться на репродуктивному рівні; на репродуктивному рівні творча активність обмежується рамками відтворюючої діяльності, але з’являються елементи пошуку у стандартних ситуаціях, що сприяє формуванню спрямованості потреб та інтересів, у процесі розвитку технічного мислення здійснюється перехід до пошукових форм; на евристичному рівні набуває сили пошуковий стан у процесі розвитку технічного мислення; креативний рівень характеризується високим ступенем розвитку технічного мислення, що сприяє прояву імпровізації, інтуїції, творчому уявленню. У процесі роботи над завданнями, що передбачені планом, слухачі магістратури осягають усі компоненти будь-якої системи: мету, завдання, технології, результат. У процесі розробки проекту, для вирішення проблеми, необхідною умовою стає розвиток рівню самостійності технічного мислення, що сприяє вирішенню актуальних професійних проблем. Показниками такої діяльності будуть рівень виконання робіт, що передбачаються навчальним планом підготовки магістрів. Треба відмітити, що на етапах розробки проекту формуються основні якості майбутнього професіонала – це фактор готовності до пошуку, визначення важливості власної діяльності. Ці основні якості, у свою чергу, сприяють розвитку якостей, що можуть дозволити надати характеристику особистості. У процесі проектування у слухачів магістратури відзначається рівень сформованості самостійності виконання роботи, ступень їх активності. Аналізуючи ці фактори проектувальної діяльності, визначення яких триває у процесі спостереження, можна провести розподіл слухачів магістратури на три групи: слухачі, що приймають формальну участь у процесі розробки проекту, виконання завдань проходить за певним зразком; слухачі, що мають бажання виконати оригінальний проект, але, у яких відчувається недостатність сформованості самостійного технічного мислення, що сприяє виникненню труднощів під час роботи над завданням; група слухачів, мета роботи над проектом яких – це прагнення до збагачення власного досвіду у певній сфери. Такий формально проведений розподіл на групи дозволяє визначити активність ролі викладача, а також підходи, застосування яких у процесі навчання буде сприяти роботі з цими групами слухачів. Так для першої групи викладачу відводиться роль наставника, у роботі з цією групою необхідно застосовувати індивідуальний підхід; у другій групі – він стає помічником – вказівником при виникненні певних питань у роботі над проектом, при роботі з даною групою оптимальним стає застосування індивідуально-диференційованого підходу; роботу викладача з третьою групою можна охарактеризувати як формального наставника, інтереси якого прагнуть також збагачення власного досвіду під час роботи над новим проектом. У процесі роботи над проектом важливою й обов’язковою вимогою до викладача є приведення у відповідність до рівня здібностей та можливостей слухачів, їх рівня розвитку самостійності вимог та складності виконання завдань у процесі їх підготовки. Такий підхід до процесу підготовки є найбільш продуктивним, бо упродовж роботи над етапами проекту, слухачі магістратури проводять по-перше, аналіз необхідності певного етапу, визначаються з метою та методами, застосування яких є необхідним для даного етапу, з послідовністю його виконання, та з результатом того, що вони мають отримати. Отримання слухачами певних результатів у роботі над проектом можливо за умови самостійного мислення, знаходження та вирішення актуальних на цей час проблем, наявності вмінь прогнозування, планування, проектування своєї діяльності та її результатів, визначення можливих шляхів щодо подальших розробок за цією тематикою. При цьому науковці з питань педагогіки та психології зазначають, що сам процес роботи над проектом дозволяє розширити межи того, що пізнається у процесі обміну не тільки інформацією, але й власними ідеями, розробками, оцінками проведеної роботи, гіпотезами, результатами роботи, що прогнозуються. Таким чином, проходячи усі етапи технічне мислення набуває свого розвитку безпосередньо у процесі професійної діяльності фахівця на виробництві.^ Висновки і перспективи подальших досліджень. Аналіз літератури показує, що у процесі проектувальної діяльності магістра відбувається формування необхідних для педагога вищої школи знань, умінь, навичок та компонентів особистості, що сприяють їх безпосередньому формуванні. Це забезпечується єдністю теоретичної та практичної складових у процесі підготовки слухачів магістратури. Такий стан речей вказує на недостатність розробки у цьому напрямку, проте безперечна актуальність проблеми потребує її подальшого розвитку, стосовно розробки технологій процесу формування проектувальних вмінь.Література Моляко В. А. Психологическое изучение технического творчества // Психология технического творчества: Тезисы докладов / Под ред. Т.В. Кудрявцева. М., 1973 Абдуллина О.А. Формирование профессиональных навыков, умений и творческого мышления у студентов в процессе преподавания педагогики // Формирование у студентов заочников творческого мышления, профессиональных умений и навыков. Научные труды /Под ред. Авдусь З.И. М., 1976 Обшадько Б.И. Развитие творческого мышления учащихся при решении технологических задач. – М.: Высшая школа, 1967. – 106с. Василевская А.М., Пономарева Р.А. Развитие технического творческого мышления у подростов и юношества. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1982. – 144с. Антонюк Г.А. Социальное проектирование и управление общественным развитием: (Теоретико-методологический аспект) / Науч. ред. Р.В. Гребенников. – Мн.: Наука и техника, 1986. – 205с. Развитие технического мышления учащихся в процессе решения изобретательских задач. Методическое пособие. – Л., 1989. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М., 1981. – 185с. Петухов В.В. Психология мышления. — М.: Наука, 1987. – 241с. Гильбух Ю.З. Первое знакомство с инженерной психологией. – К.: Рад. школа, 1982. – 59с. Мышление учителя. Личностные механизмы и понятийный аппарат / Под ред. Ю.Н. Кулюткина, Г.С. Сухобской. – М.: Педагогика, 1990. – 104с. Гурье Л.И. Проектирование педагогических систем: Учеб. пособие; Казан. гос. технол. ун-т. – Казань, 2004. – 212с. Сластенин В. А., Руденко Н. Г. О современных подходах к подготовке педагога // Педагогика. – 1999. – № 6. –С. 55-62. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. – М.: Педагогика, 1990. – 142с. Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя. – М.: Издат. центр «Академия», 2002. – 208с. Левина М.М. Технологии профессионального педагогического образования. – М.: Издат. центр «Академия», 2001. – 272с. Педагогика: учебное пособие для студентов пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. – М.: Школа-Пресс, 1998. Сластенин В.А., Мищенко А.И. Профессиональная педагогическая подготовка современного учителя //Советская педагогика. – 1991. – № 10. – С. 79-84. Лебедева Г.А. Обучение педагогическому проектированию в процессе профессиональной подготовки учителя. Дисс. канд. пед. наук. – М., 1997. Ожегов С.И. Словарь русского языка. Изд. 6-е. – М.: Издательство «Советская энциклопедия», 1964 – 900с. Смирнов С.А. Технологии в образовании //Высшее образование в России. – 1999. – № 1.– С. 55-62. Теоретические основы процесса обучение в советской школе. / Под. ред. В.В. Краевского, И.Я. Лернера. – М., 1989. – 234с. Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 258с. Монахов В.М. Проектирование траектории становления будущего учителя //Школьные технологии. – 2000. – № 6. – С.66–83. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Просвещение, 1990. – 192с. Яковлева Н.О. Проектирование как педагогический феномен //Педагогика. – 2002. – № 6. – С. 8-14. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. – СПб.: 1998. – 639с. Якунин В.А. Психология учебной деятельности студентов: Учеб. пособие. – М.: Изд. Корпорация Логос, 1994. – 156с. Радионов В.Е. Теоретические основы педагогического проектирования: Автореф. дисс. докт. пед. наук.- Спб.,1996. Зосименко О.В. Особливості організації проектної діяльності студентів під час вивчення педагогічних дисциплін: методичні рекомендації для викладачів та студентів педагогічних вищих навчальних закладів. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренко, 2005. – 44с. Пискунов А.И. Педагогическое образование: цель, задачи и содержание // Педагогика. – 1995. – №4. – С. 62-79. Кузьмина Н.В. профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1990. – 119с. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 159с. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1989, – 189с. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика. Учеб пособие. – Екатеринбург: Издательство "Деловая книга", 1996. – 344с.Рогуліна М.Р.Розвиток технічного мислення у процесі формування проектувальних умінь слухачів магістратури У статті розглянуто проблему залежності розвитку технічного мислення від сформованості проектувальних умінь. Висвітлені проблеми, що виникають у процесі формування проектувальних умінь. У статті проведений аналіз понять «проект», «проектувальна діяльність», «проектувальні вміння», «технічне мислення». Показана необхідність формування проектувальних умінь у процесі підготовки викладача вищого навчального закладу. Проведене співставлення розробки проекту педагогічної системи та технічного мислення відповідно до кожного з етапів. Рогулина М.Р.Развитие технического мышления в процессе формирования проектировочных умений у слушателей магистратуры В статье рассмотрена проблема зависимости развитости технического мышления от сформированности проектировочных умений. Освящены проблемы, которые возникают в процессе формирования проектировочных умений. В статье проведенный анализ понятий «проект», «проектировочная деятельность», «проектировочные умения», «техническое мышление». Указана необходимость формирования проектировочных умений в процессе подготовки преподавателя высшего учебного заведения. Проведено сопоставление при разработке проекта педагогической системы и уровня развитости технического мышления в соответствии с каждым этапом.M.R. RogulinaDevelopment of technical thinking during formation designing skills at the students of master school In clause the problem of dependence of development of technical thinking from generation designing skills is considered. The problems are consecrated which arise during formation designing skills. In clause the carried out analysis of concepts «project», «designing activity», «designing skill», «technical thinking». The necessity of formation designing skills is specified during preparation of the teacher of a higher educational institution. The comparison is carried out by development of the project of pedagogical system and level of development of technical thinking according to each stage.Стаття надійшла до редакції 08.09.2006р.