Історія розвитку кафедри Інформаційних та комп’ютерних систем Дозвіл на відкриття спеціальності 0608-Електронні обчислювальні машини в Чернігівській філії Київського політехнічного інституту був наданий Міносвіти радянського Союзу в 1986 р. Цьому передував ряд кроків, які закарбувалися в історії філіалу і поклали початок розвитку інформатики в нашому учбовому закладі. В 1970 р. на кафедрі Електротехніки та автоматики з’явився новий завідувач кафедри Маслов Віктор Павлович. З його появою почалася активна госпдоговірна робота по розробці автоматизованих систем управління підприємствами (АСУП). Спочатку це були невеликі розробки для підприємств міста, але поступово обсяги договірних робіт збільшувалися і на початку 80-х років на цій кафедрі працював значний науковий колектив, який приймав участь у виконанні державних замовлень разом з Київським інститутом кібернетики. В другій половині 80-х років з цього колективу виокремилося декілька наукових груп, що теж працювали над створенням АСУП окремих підприємств області. Керівниками цих груп були Степанов О. П., Філіпов Ю. І. та Гнєдін О. П. У цих колективах працювали та набиралися досвіду і деякі майбутні викладачі кафедри ІКС — Бивойно П. Г., Вологжанін В. Є., Калашник В. І., Кокорін Є. М. та Пеетвере О. Х. Науково-виробнича діяльність цих колективів сприяла появі в філії сучасної на той час ЕОМ ЄС-1020. Таким чином в 80-х роках в філії вже існувало підґрунтя, з яким можна було б зважитися розпочати підготовку спеціалістів з інформатики. До того ж потреба у таких спеціалістах в регіоні у ці роки швидко зростала. Перша спроба досягти цього була зроблена на початку 80-х років. Доцент кафедри економіки ^ Костюченко Любов Іванівна та Маслов Віктор Павлович, спираючись на накопичений досвід розробки АСУП, вийшли до керівництва філії з пропозицією відкрити спеціальність Автоматизовані системи управління підприємством. Така можливість у той час була. Але навчені попереднім досвідом керівники, які ще не забули проблем, що виникали під час створення філії, не наважилися кинутися у прірву відкриття нової спеціальності. Та об’єктивні потреби у відкритті спеціальності комп’ютерного спрямування все ж існували і в середині 80-х років керівництво області, великих підприємств та філії їх відчувало. Враховуючи особливості підприємств області їх думка схилилася до спеціальності Електронні обчислювальні машини. Але отримати в Мінвузі СРСР дозвіл на її відкриття було дуже непросто. Підготовка в Чернігівській філії Київського політехнічного інституту спеціалістів за спеціальністю 0608-Електронні обчислювальні машини була започаткована в результаті наполегливих зусиль керівництва філії та Чернігівського радіоприладного заводу (ЧРПЗ) — нині ВАТ ЧеЗаРа, який надалі надав велику матеріальну допомогу в обладнанні кафедри та оснащенні її якісною вимірювальною технікою. Активна робота ініціативної групи досягла свого і в 1986 р. на спеціальність 0608 Електронні обчислювальні машини було проведено перший набір з 25-ти осіб – 1-на група. Безпосередньо набір проводив доцент Бивойно Павло Георгійович, який в перший рік був єдиним викладачем професійних дисциплін для цієї групи та її незмінним куратором. В 1987 році набір на 1-ий курс склав 50 осіб – 2 групи, і надалі він постійно зростав. З 2004 року набір на 1-ий курс складає 150 осіб – 5 груп. В цей же час старший викладач кафедри Електротехніки та автоматики ^ Вологжанін Віталій Євгенович проходив стажування в КПІ й активно займався пошуком кадрів для Чернігівської філії. Результатом його дій стала поява в жовтні 1987 р. в філії доцента кафедри Обчислювальної техніки КПІ Павловського Володимира Ілліча, на якого були покладені обов’язки щодо дальшому розвитку спеціальності та підготовки спеціалістів з інформатики та обчислювальної техніки. На той час Чернігів, як і більшість обласних центрів України, за винятком міст-мільонників таких як Львів, Київ або Харків, не мав відповідної інфраструктури, яка б сприяла початку якісної підготовки спеціалістів в галузі розробки ЕОМ. І, в першу чергу, це була відсутність відповідних науково-педагогічних кадрів. Кафедри комп’ютерного спрямування на той час існували тільки в містах де історично склався потужний науково-дослідний потенціал з обчислювальної техніки і де формувався відповідний кадровий потенціал ВНЗ. Не дарма ВНЗ більшості обласних центрів України почали підготовку спеціалістів з комп’ютерної інженерії тільки в останнє десятиліття і то за рахунок перепідготовки існуючих науково-педагогічних кадрів інших спеціальностей. Значно раніше в цих областях з’явилися спеціальності Інформаційні управляючі системи та технології, які наслідували колишню спеціальність Автоматизовані системи управління підприємствами. Тому рішення про початок підготовки спеціалістів з розробки ЕОМ в Чернігові на той час було дуже сміливим. Хоча ЧРПЗ довів потребу в підготовці таких спеціалістів, але надати потрібні науково-педагогічні кадри він не міг. Не могла їх надати і Чернігівська філія КПІ, де до того часу велася підготовка тільки інженерів механіків та проводилися окремі госпдоговір ні роботи з розробки АСУП. Та й інші організації міста не мали такого потенціалу. Тому дуже гостро стояло непросте питання про залучення кількох провідних спеціалістів з інших ВНЗ, які б мали високу кваліфікацію і могли б створити підґрунтя для нової кафедри. Подальші події показали, що залучення до керівництва кафедрою, що створювалася, Павловського В. І. виявилося дуже вдалим рішенням. Він мав високу кваліфікацію та якості, які потрібні для створення нової справи — широкий кругозір, творчість, конструктивність та високу відповідальність. Його відрізняло вміння зацікавити людей і створити в колективі творчу доброзичливу робочу атмосферу. В кадровій роботі він зробив ставку на послідовний підбір та кропітку підготовку викладацького складу кафедри з місцевих кадрів, кожен раз спираючись на їх ділові якості та ті переваги і досвід, які вони могли привнести в навчальний процес. І практика довела, що це був правильний підхід, а кафедра, фактично, обійшлася без залучення викладачів з інших міст з усіма витікаючими з цього питаннями. Наказом міністра вищої та середньої спеціальної освіти України від 10 березня 1988 р. в філії було офіційно створено кафедру Обчислювальних машин та програмування, а наказом ректора КПІ від 24 березня 1988 р. завідувачем кафедри був призначений доцент Павловський Володимир Ілліч. На той час кафедра складалася з 5-ти викладачів та 2 х інженерних працівників. До викладацького складу кафедри окрім завідувача кафедри входили доценти Бивойно Павло Георгійович, Вологжанін Віталій Євгенович та Маслов Віктор Павлович, а також старший викладач Кокорін Євген Миколайович, які прийшли з кафедри Електротехніки та автоматики. До інженерного складу входили Огурцов Сергій Михайлович – завідувач лабораторіями, та Гуз Юрій Петрович – учбовий майстер, студенти заочники, які прийшли з ПО Хімволокно. В 1989 р. до складу викладачів кафедри приєдналися доцент ^ Нестеренко Сергій Олександрович, старший викладач Пеетвере Олександр Хейнович. Ні один з перерахованих викладачів кафедри не мав базової підготовки в галузі обчислювальної техніки. Серед них були фахівці з металургії, механіки, аеродинаміки, зв’язку, радіотехніки та автоматики. Але всіх їх відрізняли інтерес до обчислювальної техніки, самостійно здобутий досвід в її використанні, вміння працювати та висока наполегливість і дуже швидко на своїх ділянках вони стали визнаними фахівцями з передових комп’ютерних технологій. Суттєву роль в початковому становленні кафедри відіграли два випускники кафедри обчислювальної техніки Київського політехнічного інституту асистенти Зубрицький Леонід Леонтійович та Лесюк Юрій Миколайович, які в 1989 р. приїхали на запрошення завідувача кафедри. Це був 1-ий і останній десант іногородніх спеціалістів, який був запрошений на кафедру. Значним кадровим надбанням стало залучення в 1989 р. до роботи на кафедрі доцента ^ Крєпкого Юрія Олександровича, який на той час був деканом технологічного факультету. Він відрізнявся високою працьовитістю та наполегливістю і в короткий час склав компанію Бивойно П.Г., Зубрицькому Л.Л. та Лесюку Ю.М. Вони всі разом активно освоювали та впроваджували одну з перших СУБД FoxBase. Ця любов до FoxBase, а потім FoxPro вилилася в створення зусиллями Бивойно П.Г. та Крєпким Ю. О. багатофункціоналної системи Деканат, яка діє і на сьогодні. На Юрія Олександровича були покладені курси загальної інформатики для інших спеціальностей університету. Надалі цей напрям було виокремлено в окрему кафедру Прикладної інформатики, яку він і очолив. Означений колектив склав початкове ядро кафедри, яке започаткувало дух творчості, динамічності та відповідальності перед студентами та суспільством за якість підготовки, її відповідність сучасним та перспективним вимогам ринку праці, орієнтацію на володіння найбільш сучасними інструментами та технологіями, оволодіння вміннями та навичками, які дозволяють випускникам кафедри бути конкурентоздатними та успішно працювати в галузі інформаційних та комп’ютерних технологій як в Україні, так і за її межами. Вся діяльність кафедри, з першого дня і по сьогодення, характеризується безперервними змінами та постійним пошуком, що вивело кафедру до числа лідерів серед однопрофільних кафедр України. Починаючи з 1988 р., коли ВНЗ була надана можливість самостійно формувати плани підготовки спеціалістів, і по сьогодні кафедра щорічно вносить зміни в начальні плани та програми підготовки фахівців. Першою складовою, яку мала вирішити кафедра, було створення матеріально-технічної бази кафедри, яка б відповідала перспективним потребам часу. Основними принципами її створення були орієнтація на найбільш сучасну елементну та інструментальну базу, можливість подальшого розвитку і, безсумнівно, фронтальний підхід до навчання — кожному студенту в лабораторії окреме робоче місце, а це одне з найскладніших місць в життєдіяльності кафедри. Створення лабораторної бази кафедри це ціла епічна історія! Головною дієвою особою, автором основних ідей та людиною, на якій тримався весь процес створення перших лабораторій кафедри був доц. Вологжанін В.Є. Першочергово були заплановані та на протязі одного року реалізовані перші 3-ри навчальні лабораторії, кожна на 12 робочих місць. Це лабораторії Цифрових автоматів, Електроніки та Схемотехніки. Електронну розробку стендів виконав старший викладач Кокорін Є.М. Всю технічну роботу по створенню стендів, від виготовлення каркасів та столів до остаточного електричного монтажу та виготовлення лицевих панелей виконали завідувач лабораторіями Огурцов С.М. та учбовий майстер Гуз Ю.П. Всі ці ентузіасти становлення кафедри виявляли наполегливість та витончену винахідливість в плані матеріально-технічного забезпечення та виготовлення і монтажу обладнання. З часом ніхто не рахувався. Відпрацьовувалося по декілька варіантів рішень. Іноді все починалося спочатку. В результаті виготовлені стенди виглядали ультрасучасно і просто сяяли. Також слід відзначити суттєву допомогу в організації оснащення кафедри сучасною на той час і дуже дефіцитною персональною обчислювальною технікою, яку за власною ініціативою надавали старший викладач кафедри Електротехніки та автоматики Гнєдін Олег Петрович та старший науковий співробітник кафедри Економіки Степанов Олександр Петрович. Госпдоговірна тема, якою керував ^ Гнедін О.П. надала для учбового практикуму клас персональних ЕОМ на базі мікропроцесора Intel 8080 в кількості 6 штук, що являло по тим часам велике досягнення. Машини називались К-1-30 та мали 64К ОЗУ и два гнучкі магнітні диски (ГМД) по 180К. Завдяки енергійній діяльності ^ Степанова О.П. в учбовому процесі з’явилися класи на базі автоматизованих робочих місць, комплексів ДВК-2 та міні ЕОМ СМ-1420. Суттєвий вклад в підтримку проведення лабораторних робіт студентами кафедри вніс обчислювальний центр філії, який очолював ^ Плоский Віктор Олександрович. Велику допомогу в оснащенні кафедри надав ЧРПЗ і безпосередньо начальник виробництва Колесник Костянтин Іванович. Це були і апаратура, і матеріали, і виготовлення промислових монтажних столів. Оперативну роботу по проходженню документів на ЧРПЗ виконував нинішній завідувач лабораторіями кафедри Кудряшов Олександр Вікторович. Навесні 1988 р. кафедра отримала свою площу в 3-му корпусі і к початку 88/89 учбового року там були розміщені 3-ри перші лабораторії кафедри. Влітку 1989 р. кафедра переїздить в 4-й корпус, де вона знаходиться і понині і займає 5-ть поверхів загальною площею 1200 кв. м. До початку нового навчального року створюються дві нові лабораторії - Мікропроцесорних ВІС та Периферійних пристроїв. Цього ж року сталася велика подія - на кафедрі з’являється 1-ша IBM PC/AT 286 з тактовою частотою 68 Мгц і вінчестером на 20 Мб. В 1992 р. на кафедрі з’явився перший клас IBM PC/AT-286 (10 шт.!!!). Попит на доступ до комп’ютерів був настільки великий, а можливості настільки малі, що зацікавлені студенти знаходилися в комп’ютерному класі до 1-2 години ночі. Особливо в цьому виділялися студенти Твердюков Ігор, Шенфельд Сергій, Янковський Олег та багато інших. В 1994 р. клас модернізується за рахунок машин PC/АТ-386. В 1996 р. створюється другий клас на базі IBM PC/AT-486. В 1997 р. з’являється третій клас вже на базі Pentium 150. Надалі кількість та потужність комп’ютерних класів постійно зростає і на сьогодні кафедра має 9-ть комп’ютерних класів в основному на базі Pentium IV. Паралельно з розвитком комп’ютерних класів на кафедрі розвиваються спеціалізовані лабораторії. В 1993 р. за підтримки ЧРПЗ була створена комплексна лабораторія з Технології виробництва ЕОМ, яка включала обладнання для виготовлення мікросхем та електричного монтажу. В 1993 р. створена одна з перших на Україні лабораторія Цифрових телекомунікаційних технологій, де студенти кафедри отримали доступ до Інтернет технологій і відповідного обладнання. Це суттєво підвищило рівень конкурентноздатності наших випускників та сприяло швидкому впровадженню Інтернет технологій в регіоні. В 1996 р. створюється і надалі постійно нарощується Інтернет вузол, який на сьогодні включає 6-ть серверів різного призначення. Керівництво роботою вузла виконує старший викладач Лукін Олексій Володимирович, який є активним поборником розповсюдження програмного забезпечення з відкритим кодом. В 1997 р. створена потужна лабораторія Автоматизованого проектування, яка ґрунтувалася на базі програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС). Всі пристрої в цій лабораторії були спроектовані доцентом Вервейко Олександром Івановичем. Лабораторія забезпечує весь цикл від проектування до випуску пристроїв на базі ПЛІС і, навіть на сьогодні, не має аналогів серед ВНЗ України. Вона підтримується грантом фірми Altera. В 1995-1997 роках доцентом ^ Амосовим Олегом Семеновичем була закладена, а потім в період 2001-2007 років, старшим викладачами Торгонським Володимиром Васильовичем і Роговенко Андрієм Івановичем та асистентом Чернявським Дмитром Сергійовичем потужно розвинута лабораторія Високопродуктивних обчислень. Лабораторія підтримується грантом фірми Сканти Рус та Xilinx. В 2005 р. під керівництвом доцента ^ Нікитенко Євгена Васильовича та старшого викладача Роговенко Андрія Івановича створена, а в 2007 р. потужно модернізована лабораторія Мікроконтролерних систем. Лабораторія підтримується грантом фірми Philips. В 2008 р. під керівництвом старшого викладача ^ Щерби Ольги Валеріївни створена лабораторія Цифрової обробки сигналів. Лабораторія підтримується грантом фірми Texas Instruments. Також в 2008 р. під керівництвом старшого викладача ^ Хижняка Андрія Васильовича спільно з Канадсько-Українським підприємством Porta One створена лабораторія – навчальний центр з VoIP технологій. І на сьогодні робота по розвитку лабораторної бази не завершується. На черзі лабораторія Soft процесорів. Всі лабораторії кафедри за своєю сутністю є дуже складними системами і вимагають високої інженерної кваліфікації від обслуговуючого персоналу. А висока кваліфікація вимагає відповідної оплати, яка в ВНЗ, нажаль, зовсім недостатня для утримання кваліфікованих інженерів. Але справа не тільки в цьому. Лабораторії постійно змінюються, а це вимагає постійної напруженої перепідготовки обслуговуючого персоналу, що, в свою чергу, накладає додаткові вимоги на його кваліфікацію. Таким чином, питання кадрового забезпечення лабораторій кафедри стає невирішеним. Вихід з цієї проблеми кафедра знайшла за рахунок сміливого залучення до обслуговування та розвитку лабораторій лаборантів з числа кращих студентів кафедри. Насправді за рахунок кваліфікації, яку вони отримують під час навчання, вони здатні виконувати роботу інженерів з супроводу комп’ютерних класів та лабораторних систем і, що не менш важливе, вони не потребують перепідготовки, бо отримують її також під час навчання. Історія кафедри в своїй обоймі має дуже якісних лаборантів. Всіх тяжко перелічити, але деякі прізвища можна назвати. Це Станіслав Мамай, В’ячеслав Дюба, Олександр Тарво, Дмитро Грицай, Ярослав Уланович, Андрій Коненко та багато інших. Без них наші лабораторії були б неможливі. Сьогоднішні викладачі кафедри Задорожний Артем Олександрович, Ніколаєнко Андрій Михайлович, Победа Дарія Володимирівна, Скоп Максим Олександрович, Хижняк Андрій Васильович починали свою роботу на кафедрі як лаборанти. Аналогічна ситуація мала місце і з адміністраторами комп’ютерної мережі. Цю роботу виконували студенти старших курсів та випускники кафедри, які нажаль швидко її покидали з причин невідповідної платні. Тим не менше кожен з них додав свою працю до постійного посилення комп’ютерної мережі кафедри. В останній час колектив адміністраторів мережі дещо стабілізувався і складається з трьох якісних фахівців — Мунасипова Геннадія Анатолійовича, Мирошниченко Олександра Петровича та Устименко Максима Олександровича. Це відобразилося в черговому потужному кроці в розвитку мережі кафедри. Другою складовою, яку мала вирішити кафедра, було створення навчально-методичної бази кафедри. Кафедра створювалася на зламі часу, коли від великих малодоступних ЕОМ людство переходило до широкого впровадження комп’ютерної техніки у всі сфери життя. Навчальний план спеціальності 0608-Електронні обчислювальні машини на той час вже не відповідав тим кардинальним змінам, які проходили в галузі обчислювальної техніки та інформатики. Фактично він був націлений на підготовку проектувальників окремих пристроїв великих ЕОМ 2-го покоління тоді як в світі вже відходило 3-тє покоління комп’ютерів. Підготовка в галузі розробки інформаційного, системного та прикладного програмного забезпечення в ньому була майже відсутня. Тому, ставлячи задачі створення сучасної, передової за змістом підготовки кафедри, її викладацький колектив мав спиратися не на існуючі методичні розробки, а на власні. Перед викладачами кафедри встала задача створити оригінальну навчально-методичну базу постійно знаходячись в стані інформаційного голоду, практично повної відсутності доступної літератури та необхідності виходити тільки з власно добутого досвіду. А це вимагало особистого пошуку та оволодіння постійно змініючимося концепціями, засобами, технологіями та великим обсягом документації, переважно в вигляді Helps на англійській мові. Слід відзначити, що кафедра успішно справлялася і справляється з цими непростими задачами. Серед викладачів, які внесли найбільший внесок в розвиток методичної бази кафедри слід відзначити завідувача кафедри Павловського Володимира Ілліча, доцентів Бивойно Павла Георгійовича, який багато років був заступником завідувача кафедри з навчально-методичної роботи, Вервейко Олександра Івановича та Нестеренко Сергія Олександровича, а також старшого викладача Соломаху Валерія Володимировича. В 1988 р. змінюється код та найменування спеціальності. Тепер це 22.01 "ЕОМ, комплекси, системи та мережі". Міністерство освіти СРСР надало інститутам право самостійно розробляти плани підготовки спеціалістів. В 1988/1989 р. проходить перша зміна навчального плану і, як потім стало очевидно, ці зміни придбали безперервний характер. В учбовий план вносяться дисципліни, яких на той час в традиційних учбових планах не було. Кожна з цих дисциплін була орієнтована на майбутній попит в спеціалістах, як його розуміла кафедра, і спиралася на передові концепції та засоби. Вже на той час кафедра відчувала зростання потреби у інтегрованих спеціалістах з інформаційних технологій. В 1988 р. кафедра впроваджує курс Операційні системи і базує його на погляд кафедри перспективній, але нерозповсюдженій на той час системі Unix. З 1995 р. ця система стала основою серверів сучасного Інтернету. Підготував цю дисципліну і якісно викладав її старший викладач Пеетвере Олександр Хейнович. Коло нього утворився колектив зацікавлених студентів, один з яких – старший викладач Мельниченко Дмитро Іванович надалі прийняв естафету у Пеетвере О.Х. В 1989 р. кафедра впроваджує зовсім не типовій на той час курс Об’єктно-орієнтоване програмування (ООП) і базує його на революційній за своїми принципами системі SmallTalk. З другої половині 90-х років і по сьогодні ООП є панівним підходом при розробці великих промислових програмних систем. Постановку цього курсу виконували асистент Лесюк Юрій Миколайович та доцент Бивойно Павло Георгійович. В 1998 р. цей курс був рекомендований науково-методичною комісією (НМК) з Комп’ютерної інженерії як нормативна дисципліна. В тому ж 1989 р. кафедра впроваджує курс Системи управління базами даних, який готує старший викладач ^ Калашник Вадим Іванович. В 1998 р. цей курс був рекомендований НМК з Комп’ютерної інженерії як нормативна дисципліна. Також в 1989 р. кафедра впроваджує курс Машинна графіка, який готує доцент ^ Нестеренко Сергій Олександрович. В 1990 р. кафедра впроваджує курс Технологія проектування програмних систем, який готує доцент Маслов Віктор Павлович. На сьогодні питання технології побудови життєздатних великих корпоративних програмних систем є найбільш важливою задачею інформатики. В 2003 р. цей курс був рекомендований НМК з Комп’ютерної інженерії як нормативна дисципліна. В тому ж 1990 р. кафедра впроваджує курс Логічне програмування, який надалі перетворився в курс Логічне та функціональне програмування. Його підготував викладач Зубрицький Леонід Леонтійович. В цьому ж 1990 р. кафедра впроваджує досить складний курс Проектування компіляторів, який підготував викладач ^ Лесюк Юрій Миколайович, а сьогодні викладає старший викладач Зінченко Андрій Леонідович. Серед кафедр нашого напряму підготовки такий курс читається тільки в НТУУ КПІ. Також в 1990 р. кафедра впроваджує курси Моделі та структури даних і Штучний інтелект, які готує завідувач кафедри ^ Павловський Володимир Ілліч. В 2003 р. дисципліна Штучний інтелект була рекомендована НМК з Комп’ютерної інженерії як нормативна. Такий підхід кафедри отримав схвалення на нараді завідувачі кафедр зі спеціальності Електронні обчислювальні машини багатьох ВНЗ Радянського Союзу, що проводилася у Чернігові у 90-му році на базі нашої кафедри. Влітку 1991 р. кафедра проводить перший випуск спеціалістів - 21 особа. З того часу кафедра підготувала більш ніж 1200 кваліфікованих спеціалістів які успішно працюють за своїм фахом не тільки на Чернігівщині, але й по всій Україні та за її межами. Два молодих спеціаліста з першого випуску ^ Назарко Андрій Миколайович та Нейморовець Тетяна Володимирівна запрошені на кафедру і включаються в навчальний процес. Надалі на кафедру прийшла їх одногрупниця Гора Наталія Олегівна, яка згодом стала одним з провідних викладачів кафедри. В 1992 р. кафедра впроваджує трьохступеневу систему підготовки фахівців напряму "Комп’ютерна інженерія" бакалавр, спеціаліст та магістр за спеціальністю "Комп’ютерні системи і мережі". Це вимагає додаткової переробки та модернізації навчальних планів. В 1994 р. кафедра впроваджує курс Дискретна математика, який надалі став нормативним для нашої спеціальності. Його викладає колишній підводник, капітан 2-го рангу, старший викладач Соломаха Валерій Володимирович. Також в цей рік кафедра вводить курс Методи обчислень та оптимізації, який сьогодні викладає доцент ^ Бичко Володимир Анатолійович. Всі наступні роки характеризуються постійними змінами в учбових планах, матеріальному оснащенні і кадровому складі. В 1995 р. знову змінюється шифр и назва спеціальності. Тепер це 7.091501-Комп’ютерні і інтелектуальні системи і мережі. В цей час кафедра отримує свою сучасну назву – кафедра Інформаційних та комп’ютерних систем (ІКС). В 1997 р. назва спеціальності спрощується. Зараз це 7.091501-Комп’ютерні системи і мережі. Таким чином, за 10 років існування кафедри від підготовки спеціалістів в проектуванні ЕОМ вона перейшла до підготовки спеціалістів в області проектування комп’ютерних систем і мереж, а також розробки програмних та інформаційних систем великих підприємств. Підводячи підсумки 1-го десятиріччя діяльності кафедри в плані становлення колективу, матеріальної та методичної бази, слід відмітити, що кафедра досягла хороших результатів в розвитку матеріальної та навчально-методичної бази. За змістом навчального процесу кафедра вийшла на рівень світових стандартів і надалі від них вже не відступала. В наступні роки навчальний план кафедри відповідав регулярно оновлюваним рекомендаціям ACM та IEEE з Computing Curriculum, що є визначальними для провідних університетів світу. Водночас не можна не відмітити, що за цей період кафедра пережила ряд кризових явищ, в основі яких лежала та й зараз лежить складна економічна реальність. Тільки в 1993-1995 роках кафедра, при постійному зростанні, втратила 17 переважно штатних викладачів, в першу чергу, з причин низької оплати праці, коли ринок пропонував дефіцитним професіоналам з інформатики в 5-7 разів більшу оплату ніж у ВНЗ. В результаті діючим викладачам доводилося на ходу, іноді маючи один-два тижні, переглядати учбове навантаження, починати освоювати нові дисципліни і лабораторні практикуми і при цьому не допускати зниження рівня викладання. Саме такий підхід до справи дозволив кафедрі не зважаючи на всі труднощі постійно оновлювати учбові плани і знаходитися на рівні сучасного стану комп’ютерної техніки, випереджаючи потреби ринку на 3-5 років. Нажаль і надалі процес суттєвого відтоку кадрів з вказаних причин продовжувався. Але не зважаючи на це розвиток кафедри не зупинявся. К 1998 р. кафедра досягла такого рівня учбово-методичного і лабораторного забезпечення, які вже виходили за рамки однієї спеціальності. На цей час кафедра вже набирала на 1-шй курс 4-ри групи студентів. Тому вона прийняла рішення про доцільність розширення спектру підготовки спеціалістів, що, зрозуміло, додало кафедрі нових клопотів. В 1998 р. кафедрою була ліцензована підготовка спеціалістів за спеціальностями 7.091502-Системне програмування та 7.091503-Спеціалізовані комп’ютерні системи. Таким чином кафедра почала проводити підготовку спеціалістів по всім 3-м спеціальностям напряму Комп’ютерна інженерія. Крім нашої кафедри таку підготовку до недавнього часу виконували тільки 2 відповідні кафедри у Львівському та Харківському національних технічних університетах. Крім того в 1998 р. кафедра ліцензувала підготовку магістрів за спеціальністю 8.091501-Комп’ютерні системи і мережі. Перший випуск магістрів за цією спеціальністю відбувся в 2000 р. В 2001 р. кафедра ліцензувала підготовку магістрів за спеціальностями 8.091502-Системне програмування та 8.091503-Спеціалізовані комп’ютерні системи. Відповідний випуск магістрів відбувся в 2002 році. На сьогодні кафедра випустила понад 120 магістрів. Перехід до підготовки магістрів та спеціалістів за 3-ма спеціальностями поставив перед кафедрою завдання по їх відповідній спеціалізації, а тому по впровадженню нових дисциплін, які відповідали б вимогам часу. Так для підготовки спеціалістів за спеціальністю Комп’ютерні системи і мережі вводяться наступні ключові дисципліни: Проектування комп’ютерні системи і мережі, Проектування інтерфейсів користувача та Мережні інформаційні технології. Для підготовки спеціалістів за спеціальністю Системне програмування вводяться такі профільні дисципліни: Технологія проектування програмних систем, Програмування комп’ютерних мереж та Мережні інформаційні технології. Для підготовки спеціалістів за спеціальністю Спеціалізовані комп’ютерні системи вводяться наступні базові дисципліни: Проектування спеціалізованих комп’ютерних систем, Проектування вбудованих комп’ютерних систем та Програмного забезпечення спеціалізованих комп’ютерних систем. Всі ці дисципліни в 2003 р. були рекомендовані НМК з Комп’ютерної інженерії як нормативні для підготовки спеціалістів відповідних спеціальностей. В підготовку цих дисциплін і створення відповідної лабораторної бази суттєвий вклад внесли викладачі кафедри Торгонський Володимир Васильович, Лукін Олексій Володимирович, Калашник Вадим Іванович, Роговенко Андрій Іванович, Ніколаєнко Андрій Михайлович, Дробноход Ростислав Миколайович, Хижняк Андрій Васильович. При організації підготовки магістрів кафедра ставила за мету підготовку фахівців спроможних до наукової та викладацької діяльності. Тому основний час в роботі студентів магістратури займає наукова діяльність та участь в викладацькій роботі кафедри. Тематика магістерських робіт носить яскраво виражений дослідницький характер за всім спектром наукових інтересів кафедри. За період навчання кожний магістр публікує хоча б одну наукову статтю в професійних виданнях. Починаючи з 2003 р. викладацький склад кафедри поповнюється тільки випускниками магістратури. Друге десятиліття діяльності кафедри продовжує проходити під знаком постійного оновлення матеріальної та науково-методичної бази кафедри. Ця робота йде за 2-ма основними напрямами. Перший – це застосування Web технологій та побудова великих корпоративних програмних систем. Другий напрям – спеціалізовані мікропроцесорні і мікроконтролерні системи та цифрова обробка сигналів. Кожний з цих напрямів поставив задачу підготовки чи модернізації відповідних курсів та лабораторій. До таких курсів слід віднести Об’єктно-орієнтований аналіз і проектування, Java та C# технології прикладного програмування, Програмування Web-інтерфейсів, Інженерія програмного забезпечення, Системне програмування в Win32, Паралельні та розподілені обчислення, Захист інформації в комп’ютерних системах та мережах, Цифрова обробка та передача інформації, Теорія сигналів та процесів, Розпізнавання образів, Мікропроцесорні системи автоматики та управління, Великі інтегральні схеми мікропроцесорів та програмованої логіки. В підготовку цих дисциплін і створення відповідної лабораторної бази суттєвий вклад внесли викладачі кафедри ^ Акименко Андрій Миколайович, Глєб Олексій Вікторович, Корнух Валентин Олександрович, Піскун Андрій Сергійович, Пріла Ольга Анатоліївна, Скоп Максим Олександрович, соломаха Валерій Володимирович, Сорокін Олександр Юрійович, Хижняк Андрій Васильович, Ульченко Дмитро Олегович, Чернявський Дмитро Сергійович. Також слід відзначити приєднання в останні роки до викладацького складу кафедри декана факультету Електронних та інформаційних технологій доцента Іванця Сергія Анатолійовича, який своїм завзяттям вніс свіжий струмінь в дисципліну Цифрова обробка та передача інформації. Заслуговує уваги й досягнення кафедри на міжнародному рівні. Окрім значної кількості грантів від провідних компаній світу в галузі інформатики та комп’ютерної інженерії в 2006 р. разом з кафедрами Лондонського королівського коледжу (Англія), Мюнстерського технічного університету (Німеччина), Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка та Національного університету Києво-Могилянська академія наша кафедра виграла, а потім успішно виконала грант Європейського співтовариства Модернізацію українських навчальних планів в командній розробці програм. Мета цього гранту підготовка лідерів (менеджерів проектів), а з іншого боку прищеплення навичок командного виконання програмних проектів. При виконанні цього гранту особливо відзначилися викладачі ^ Бивойно П.Г., Зинченко А.Л. та Лукін А.В., а також студенти Кондратенко Максим, рук. команды, Деркач Ирина, Макиенко Олег, Кириенко Ирина рук. команды, Алексеев Антон, Задорожный Артем.Представники Єврокомісії відзначили, що серед ВНЗ, що виконували грант, результати роботи наших студентів виглядали найкраще. Окремо слід зупинитися на професійних досягненнях студентів та випускників кафедри. Вони ілюструють якість навчального процесу на кафедрі та патріотизм студентів кафедри. В першу чергу це досягнення наших студентів на різних олімпіадах з фаху. В 1990 р. проводилася Всесоюзна олімпіада "Студент і науково-технічний прогрес" за спеціальністю Програмування. На той час студент 3 го курсу Махней Микола посів 1-ше місце на Українському турі цієї олімпіади. Нажаль, з відомих причин, Всесоюзний тур олімпіади в 1991 р. не був проведений. З 1999 р. почали свою діяльність Всеукраїнські студентські олімпіади за спеціальностями. З 2000 р. студенти нашої кафедри приймають участь у Всеукраїнській олімпіаді з Системного програмування і щорічно займають призові місця. До найяскравіших досягнень на цій олімпіаді належить: 2000 р. 1-ша участь в олімпіаді і 3-тє особисте місце – ^ Богдан Андрій; 2002 р. 2-ге особисте місце –Тарво Олександр; 2005 р. 1-ше – Романовський Олег, та 2-ге – Перетятько Віталій, особисті місця, а також 2-ге командне місце (^ Перетятько Віталій, Романовський Олег, Синельников Олег); 2006 р. 1-ше командне місце (Рудаков Дмитро, Синельников Олег, Чичкань Олександр). З 2006 р. почала проводитися Всеукраїнська студентська олімпіада з програмування мікропрограмних автоматів та мікроконтролерних систем, яка проводиться двічі на рік. І на цій олімпіаді наші студе