Реферат на тему: Призначення та механізм формування статутного капіталу банку На сьогодні в економічній літературі немає єдиного, позбавленого розбіжностей і вад визначення поняття «статутний капітал». Так, зокрема, у посібнику «Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках» статутний капітал трактується як «кошти, що внесені акціонерами банку шляхом придбання його акцій» [132, с. 128]. За іншим визначенням [215, с. 408] статутний капітал — це «сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами». І те, і те визначення мають вади. По-перше, не можна пов’язувати поняття «статутний капітал» лише з такою організаційно-правовою формою діяльності, як акціонерна. Банки, зокрема, можуть створюватися й у формі товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. По-друге, з позицій бухгалтерського обліку статутний капітал є пасивним рахунком, а тому відбиває джерела утворення господарських засобів і коштів, а не майно, передане учасниками підприємству та обліковуване на активних рахунках. Отже, неприпустимо ототожнювати поняття «статутний капітал підприємства» з поняттям «майно підприємства». По-третє, мінімальний розмір статутного капіталу визначається засновницькими документами з урахуванням вимог чинного законодавства України. Не вдаючись до аналізу інших поглядів на поняття «статутний капітал», наведемо визначення, яке, на нашу думку, найповніше відбиває суттєві риси статутного капіталу та забезпечує чіткість розгляду порядку його формування