«Прямо підеш – до казки потрапиш…» Варто тільки зайти на подвір’я садочка №5 «Берізка» - і ви поринете до країни дитинства. Ось вас колобок вітає, сидячи на пеньочку, а із стовбурців дерев усміхаються дитячі обличчя. Від такої привітної атмосфери одразу настрій покращується. Якщо наліво підете, то потрапите до справжнього українського двору: тут і візочок із дровами, і млин, а під хатиною сидить дідусь з бабусею, ну, як живі. Пройдіть далі і подивіться на їхнє господарство: бичок-третячок, поросятка... Ой, а он де хатина Баби Яги. В куточку Африки дивні звірі живуть – крокодил та риба-кит. Щодня вони зустрічають 168 маленьких діточок. Як не дивно, над територією попрацювали справжні чарівники: батьки та працівники дитячого садочка. Щойно ви відкриєте двері привітного закладу – вас зустріне неймовірний запах манної каші, що нагадує аромат із дитинства. Підіймаючись сходами, неможливо оминути ті різнобарвні кола, намальовані на підлозі. Здається, вони самі стрибають нам під ноги. Стіни оздоблені картинами, ручної роботи, малюнками, грамотами. У кімнатах - новенькі меблі, зроблені ремонти, за що садочок вдячний батькам. У кожній групі є свій живий куточок, тож папугою, черепахою чи хом’яком маленьких бешкетників уже не здивуєш. Всюди зустрічаються казкові герої, які так і манять до себе. Недарма, за результатами атестації, цей заклад посідає вищий рівень. Очолює його Рибінська Ольга Вікторівна. Ця жінка творить затишок та тепло, робить дитсадок країною мрій. Велику місію вихователя-методиста бездоганно виконує Заморока Наталія Миколаївна. Вона виховує групу діток, які працюють за програмою основ безпеки життєдіяльності, адже вихователь сама розробила програму, якою користуються навіть інші навчальні заклади. Взагалі у садочку існує 6 груп, кожна з яких працює за різними напрямками. Малята із групи Марченко Вікторії Вікторівни виховуються за системою Марії Монте-Сорі (неординарний підхід до розвитку дитини. Наприклад, діти водять пальчиками по розсипаній манці, створюючи шедеври). Бусло Віталій Васильович навчає діток із групи музично-хореографічного напрямку співочих і танцювальних здібностей. Вже не раз «Вітамінки», так прозвали цих запальних малят, перемагали на всіляких конкурсах. Ще однією із незвичних форм виховання дитини, які застосовуються у дитсадочку, є ейдетика – розвиток пам’яті. З допомогою цих занять дітей вчать пов’язувати інформацію, яку треба запам’ятати, із тим, що їм уже відомо. Таким чином малеча вивчає гори, вулкани, міста, країни тощо. Щодня у кожній групі проводяться заняття за різними лініями розвитку: фізичною (рухливі ігри, фізкультурні завдання, розваги); мовленнєвою, художньо-естетичною (малювання, аплікації, ліплення, музичні вправи); пізнавальною (розвиток розумової діяльності (дидактичні ігри), логічного мислення (пазли, кросворди); соціально-патріотична: проводяться різноманітні бесіди про нашу країну, її символи, про видатних людей, діти дивляться діафільми; емоційно-ціннісною (виховання важливих рис характеру, вивчення правил етикету, відносин між людьми); креативною (як вести себе у світі, як поводитися з електроприладами, безпека життя, номери екстрених служб). Цього прекрасного засніженого ранку вся дітвора прибула до садочка до 8.30. Немає в них ні хвилинки на розмови, час поспішати туди, де лунає баян – до залу. Це музичний керівник закликає невгамовних на ранкову гімнастику. День щойно почався, а ті вже танцюють, та не просто так, а із великими паперовими цукерками, прапорцями, скакалками. Як тільки цікаво, такого навіть у кіно не побачиш! Тут дитячу енергію направляють у потрібне русло. Після того, як гімнастика забрала трохи енергії у малих, необхідно підживитися чимось смачненьким. А у їдальні столи вже наповнені запашними сирниками, корисними бутербродами та гаряченьким чаєм із лимоном. Гамір потихеньку стихає – дітвора насолоджується сніданком. Після такої гарної трапези маленькі «дзвіночки», сповнені сил, поспішають на заняття. Сьогодні діти старшої групи працюватимуть за темою «Що за свято без пісень?». Вона почалася з обговорення прочитаного твору Т.Шевченка «Не цурайтесь того слова». Розумники висловлюють далеко не дитячі думки. Усі проявляють активність, бо для них це дуже цікаве заняття. А тепер час і музикою зайнятися: малеча готує сценку до свята Стрітення. Засиділися уже в приміщенні, гайда надвір грати у квача, «хитру лисицю». Оскільки у них сьогодні співочий день, то неможливо обійтися без пісні, тим паче, діти уже знають нову – «На городі жук». Наспівались, нагулялись, час обідати. М-м, як смачно пахне борщик, ліниві голубці в соусі так і манять до себе, а на додачу ще й какао та мандаринки. Припинилося гучне цокання ложками, що ж, після такого ситного обіду необхідно поспати хоча б годинки дві. Ви думаєте, що всі діти сплять під час тихого сну? Та де там: одне лежить із заплющеними очима, та все крутиться, друге весь час бігає в туалет. Всі ми колись були дітьми, тож такі хитрощі нам доволі знайомі. Щойно пролунає: «Підйом», дітвора як по команді встає зі своїх ліжечок, застеляє їх, перевдягається та йде на полуденок. Пшоняна молочна кашка і булочка повністю розвіюють сонливість. У другій половині дня усі дітки брали участь у конкурсі «Заспіваймо українську пісню». Які тільки співочі їхні голоси, а скільки пісень знають! Тут обов’язково один раз на тиждень влаштовується День театру. Це сюжетно-рольова гра, яка так подобається непосидючим. Одна група показує сценку для інших груп та педагогів. Малята майстерно перевтілюються. Інколи вони влаштовують лялькову виставу. Частину іграшок для такого театру вихователі пошили самі. Частенько в це чарівне місце заходять свята. Для таких заходів педагоги готують різноманітні сценки, намагаючись задіяти кожну дитину. Але якщо хтось не взяв участь у цій постановці, не варто перейматися, вони обов’язково будуть грати роль на наступному святі. Батьки підтримують усі ці заходи, більше того, інколи вони навіть самі беруть участь у них. Тож не дивно, що якась дівчинка чи хлопчик знайде у Снігурочки схожість із мамою. Батьки охоче погоджуються і навіть дякують за такі ролі. Взагалі, у дитсадочку тісна взаємодія батьків, дітей, вихователів. Адже проводяться спільні заходи: екскурсії, родинні свята, виставки. На 8 березня запрошують не лише маму. тата, а й бабусь та дідусів. Всі вони беруть участь у конкурсах, вболівають за маленьких. У вересні садочок перетворюється на країну квітів, адже кожна родина робить всілякі квіткові композиції. Проводився родинний конкурс «Тато, мама, я – спортивна сім’я», де батьки та дітки показали прекрасні результати. Вражаючою була виставка робіт батьків і дітей, адже фантазія, яку вони проявляли, здивувала всіх. Дуже захоплюючими були «Танці з батьками». У конкурсі танцювали вальс дівчатка з татусями, хлопчики з матусями, потім усі мінялися парами. А яким виявився Новий рік! У залі виступав цирк, що вразив конферансьє (дівчинка легко ввійшла в образ, тому дуже добре зіграла запропоновану роль), дресированими зайцями, вовками, не обійшлося і без гімнастів та силача, який так мужньо підіймав гирю. Родзинкою цього свята був візит фокусника. Він викликав сніг, витягував стрічки зі свого магічного капелюха та показав шокуючий номер: граючи на сопілці, маг зачаклував змію, яка, підкоряючись чарам музики, то вилазила із глечика, то повільно заповзала назад. Зараз діти під творчим керуванням педагогів готуються до Стрітення, Дня святого Валентина. У планах на майбутнє – відкриття недільної християнської школи для дітей дошкільного віку, покращення дизайну приміщення. Все ніби пречудово у країні дитинства, от тільки одна проблема є – замала будівля. Садочок переповнений удвічі. В черзі на наступний рік стоїть уже 73 дитини… Але то вже інше питання – головне, у цьому райському куточку завжди буде гамірно!