А.М. ЗАХАРЧЕНКОкандидат політичних наук, старший науковийспівробітник Одеського філіалуНаціонального інституту стратегічних досліджень Шляхи та механізми подолання проявів ксенофобії на Півдні України (аналітичний матеріал) Анотація Динаміка міжнаціональних відносин за період становлення незалежної української держави характеризується перманентним зниженням національної толерантності та наростанням ізоляціоністських та відвертих ксенофобських установок. Вищезазначена проблема є особливо актуальною для регіонів України із поліетнічним складом населення, де характер міжнаціональних відносин відіграє надзвичайно важливу роль. Яскравим прикладом такого українського регіону є Південь, що суттєво відрізняється від інших етнічною різноманітністю. Згідно із отриманими результатами, найбільш толерантно мешканці південних областей ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, слід констатувати значну ізольованість у свідомості населення Півдня від цих національних груп, що межує з прихованою ксенофобією. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, китайців, в'єтнамців, африканців, чеченців, а також до мігрантів та біженців. Не менш небезпечним явищем є перманентне зниження української самоідентичності мешканців Півдня. В цілому, у масовій свідомості населення Півдня України продовжує зберігатися значний рівень національної відокремленості, ізольованості та ксенофобії. Для запобігання поширення цієї загрозливої тенденції в аналітичній записці запропонований широкий комплекс заходів у наступних основних напрямках: в сфері діяльності органів державної та місцевої влади, законодавства та правозастосування, громадських організацій та етнокультурних центрів; в науково-дослідницькій сфері; в сфері освіти, виховання, а також мас-медіа. Загальна характеристика проблеми Останні тенденції у розвитку сучасної політичної ситуації у світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії та етнічної агресивності набуває дедалі більш небезпечних форм. Неонацизм, антисемітизм, дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками породжують етносепаратистські конфлікти, агресію між людьми різних культур та віросповідань, прояви расизму, релігійний екстремізм, політичну та ідеологічну нетерпимість. Всі ці небезпечні явища підривають принципи демократії, призводять до порушення прав людини і, отже, становить реальну загрозу стабільному розвитку як окремих держав, так і світовій стабільності в цілому. Зазначена вище проблема безпосередньо стосується і України. Динаміка міжнаціональних відносин за період становлення незалежної української держави характеризується перманентним зниженням національної толерантності та наростанням ізоляціоністських (прихованої ксенофобії) та відвертих ксенофобських установок. Згідно із дослідженням Київського міжнародного інституту соціології за останні 13 років рівень ксенофобії в Україні підвищився на 18 % (дивіться таблицю 1). Прояви відкритої ксенофобії, що спостерігаються останнім часом все частіше, включають випадки культурного вандалізму, хуліганства за національними ознаками, побиття людей на ґрунті расової та етнічної ненависті. Проблема ксенофобії є особливо актуальною для регіонів із поліетнічним складом населення, де характер міжнаціональних відносин відіграє надзвичайно важливу роль. Яскравим прикладом такого українського регіону є Південь, що суттєво відрізняється від інших за національним складом населення. Тут проживають представники 133 національностей, причому особи некорінної національності складають понад 45% населення, тоді як загалом по Україні цей показник дорівнює 26,4%. Таким чином, поширення шовіністичних й ксенофобських настроїв у південному регіоні становить крайню небезпеку для його стабільного суспільно-політичного розвитку.Аналіз рівня національної толерантності та ступеню ксенофобських установок на Півдні України З метою визначення ступеню поширення ксенофобських настроїв на Півдні України, нижче проаналізовано індекс національного дистанціювання1 (ІНД) мешканців південних областей щодо представників наступних національностей:^ Категорія 1: ставлення до українців Останні соціологічні дослідження свідчать про те, що впродовж останніх трьох років у свідомості українців відбувся не тільки значний зріст дистанціювання від інших національностей, але й зниження рівня української самоідентичності. Насамперед це стосується Півдня України, який у порівнянні із іншими регіонами, характеризується найбільшим індексом національного дистанціювання по відношенню до українців, і цей показник має тенденцію до зростання. На Півдні він дорівнює 2,6 бала, в той час як на Заході – 1,9 бала, а у Центрі і Сході – 2 бали (дивіться таблицю 2). Необхідно враховувати, що ставлення до українців певною мірою може вважатися показником української ідентичності. Таким чином, основним поясненням перманентного зростання відособленості населення Півдня України по відношенню до українців (представників титульної нації), є, насамперед, низький рівень української самоідентичності мешканців південних областей. Виходячи із наведених вище даних, він є найнижчим серед усіх регіонів України.^ Категорія 2: ставлення до росіян. Особливий інтерес з точки зору зберігання та підтримування громадянського спокою на Півдні України являють взаємовідносини між українцями та росіянами, які за своєю чисельністю, історичному, політичному та економічному впливу на суспільне життя Одеської та сусідніх областей посідають одну із провідних позицій. Слід зазначити, що на Півдні України ставлення до росіян можна охарактеризувати як толерантне, і більш того, як національно-ідентифікаційне. Індекс національного дистанціювання щодо росіян тут один з найнижчих в Україні - 2,9 бали і поступається тільки показнику Східної України – 2,3 бали. Для порівняння, у західному регіоні цей показник дорівнює 4 балам, що свідчить про високий рівень національної відокремленості мешканців заходу країни по відношенню до росіян (дивіться таблицю 2). Особливу роль на Півдні України відіграє така лінгвоетнічна група як російськомовні українці. За рівнем толерантності до цієї групи населення Південь випереджає всі інші регіони України, навіть Схід. Так, 65,5 % населення південних областей погодились допустити російськомовних українців в якості членів своєї родини, в той час як на Заході цей показник склав лише 27% (дивіться таблицю 3). Останнім прикладом активної політичної діяльності російськомовних мешканців Одеської області стала масштабна акція “Я говорю по-русски”, що ставила на меті надання російській мові статусу регіональної. ^ Категорія 3: ставлення до євреїв Ставлення до євреїв завжди викликає особливий інтерес при аналізі рівня національної толерантності та ксенофобії. Для південних областей нашої держави ця проблема є особливо актуальною, що зумовлюється історичним феноменом єврейської соціально-культурної присутності в економічному, політичному й духовному житті цього регіону, а також активною діяльністю численних єврейських громадських організацій на території Півдня України. Останнім часом в Одеській області збільшилась кількість антисемітських актів, зокрема, опоганення єврейських пам'ятників і цвинтарів, неонацистські графіті на фасадах синагог та єврейських будинків. Водночас, слід констатувати, що у південних областях антисемітські установки та прояви поширені в меншій мірі, ніж в інших регіонах України. Індекс національного дистанціювання тут досить високий – 4,8 бали. Однак, він все ж таки поступається показникам західних та центральних областей (5,4 та 5,1 бали відповідно), де ставлення до євреїв можна охарактеризувати як приховану форму ксенофобії (дивіться таблицю 2).^ Категорія 4: ставлення до американців Особливий інтерес до американців в контексті цього дослідження зумовлений ключовою роллю США у сучасній світовій політиці. Вплив США на Україну створює підстави для формування у масовій свідомості як позитивного іміджу (високий рівень життя, розвинуті технології та ін.), так і негативних установок. Зокрема, найбільший спротив у значної частини мешканців південних областей викликає розширення НАТО на Схід та перспективи вступу до цієї організації України. Показник індексу національного дистанціювання населення Півдня України щодо американців дорівнює 5,5 балам, що свідчить про наявність прихованої форми ксенофобії щодо цієї групи. Водночас, такий показник є характерним для більшості регіонів Україні. Наприклад, у східному регіоні індекс національного дистанціювання щодо американців дорівнює 5,6 бала, у центральному – 5,4 бала. Трохи нижчий він на заході країни – 5 балів (дивіться таблицю 2). Таким чином, розглядаючи національний фактор, слід зазначити, що на відміну від росіян, які майже у всіх регіонах України сприймаються як “свої”, американці більшості населення України разом із мешканцями південних областей сприймаються як “чужинці”.^ Категорія 5: ставлення до представників інших рас, культурно віддалених етносів та мігрантів. Найвищий індекс національного дистанціювання на Півдні Україні, як і по всій країні загалом, зберігається по відношенню до представників негроїдної раси – 5,9 бала, а також до представників таких національностей як араби, чеченці, цигані та ін. – від 5,7 до 6,4 бала. Такі показники свідчать про поширення відкритої форми ксенофобії по відношенню до представників інших рас та культурно віддалених етносів, сприйняття їх як “зовсім чужих” та небажання загалом допускати їх на територію України. На особливу увагу заслуговує ставлення мешканців південних областей до мігрантів, що є найбільш непримиренним у порівнянні із іншими регіонами України. Так, 63% населення Півдня України ставиться до мігрантів негативно і тільки 6 % – позитивно (дивіться таблицю 4). Висновки та рекомендації. На основі проведеного вище аналізу можна зробити висновок про те, що у масовій свідомості населення Півдня України продовжує зберігатися значний рівень національної відокремленості, ізольованості та ксенофобії. Найбільш толерантно мешканці південних областей ставляться до етнічних росіян та українців. Щодо американців та євреїв, слід констатувати значну ізольованість в свідомості населення Півдня України від цих національних груп, що межує з прихованою ксенофобією. Відверті ксенофобські настрої населення регіону виявляє до представників неєвропейської раси, культурно віддалених етносів - арабів, азіатів, циганів, чеченців, а також до мігрантів та біженців. Не менш небезпечним явищем є перманентне зниження української самоідентичності мешканців Півдня. Для запобігання поширенню цих загрозливих тенденцій необхідне усунення глибинних причин радикалізації суспільства, що потребує планомірного здійснення широкого комплексу заходів на наступних основних напрямках: ^ В сфері органів державної влади, законодавства та правозастосування. Вдосконалювати правову основу (існуючий Закон про національні меншини та інші) рівноправної міжетнічної взаємодії в Україні, зокрема, мають бути прийняті законодавчі акти для протидії ксенофобії. Органи державної влади мають послідовно переслідувати й зупиняти агітацію нетерпимості та насильства, а також забезпечувати ефективне правозастосування щодо покарання злочинів, пов’язаних із розпалюванням міжнаціональної ворожнечі та конфліктів на національному й релігійному ґрунті. Здійснювати державні програми етнокультурного розвитку регіонів, зокрема південного, спрямовані на підтримку малих культур та мов, разом із програмами розвитку української мови та культури на всій території країни. ^ В сфері місцевих органів влади. Місцеві державні установи, створені спеціально для регулювання міжнаціональних відносин, - Управління в справах національностей та релігій Одеської облдержадміністрації, Управління внутрішньої політики Одеського міськвиконкому та Постійна комісія з питань культури, історичної спадщини, духовності та національних меншин Одеської обласної ради мають радикально посилити різні форми боротьби з проявами ксенофобії на регіональному рівні. Зокрема, вищезазначені структури мають вести постійний моніторинг ксенофобських акцій, громадської думки, міжетнічних відносин, діяльності політичних, громадських та релігійних організацій з метою виявлення кризових ситуацій й вироблення практичних рекомендацій їх оптимального розв'язання. У складних випадках, коли необхідна додаткова експертиза, до цього процесу необхідно залучати правоохоронні органи, засоби масової інформації, громадські організації та науково-дослідні центри. ^ В сфері громадських організацій та національно-культурнихцентрів Посилення підтримки з боку органів державної влади і місцевого самоврядування діяльності етнокультурних та громадських центрів. Яскравим прикладом такої громадської організації в Одеському регіоні є існуюча вже більше 10 років в Одесі Асоціація національно-культурних та культурно-просвітницьких товариств. Крім того, на даний час в Одеській області діють 56 громадських об’єднань національних меншин, серед яких 20 - обласних і 36 – міських. Створювати нові організації і об’єднання, недержавні організації, районні, міські комісії та комітети, які б відслідковували стан міжетнічних відносин та своєчасно реагували на ті чи інші прояви етнічної нетерпимості, залучаючи до процесу боротьби з ксенофобією лідерів етнічних громад, старійшин, релігійних діячів та авторитетних громадян.^ У сфері освіти та виховання Розробити як на загальнонаціональному, так і місцевому рівнях науково обґрунтовану довгострокову програму виховання культури міжнаціонального спілкування й протидії будь-яким проявам міжнаціональної ворожнечі. Важливою складовою такої програми має стати тривала просвітницька кампанія (проведення круглих столів, культурних заходів, виставок тощо), спрямована на створення атмосфери її морального несприйняття та осуду з боку громадськості. Розробляти, впроваджувати й підвищувати ефективність превентивних заходів щодо подолання проявів расизму та ксенофобії, шляхом виховання у молоді неприйняття расизму та поваги до культурного та етнічного різноманіття України в цілому, та південних областей зокрема. Слід запровадити у школах та ВНЗ програму викладання курсів із прав людини, протидії ксенофобії та розвитку навичок життєдіяльності в мультикультурному суспільстві. У підручниках з історії, літератури та мови мають знайти місце матеріали про етнічні меншини. Слід посилити підготовку спеціалістів з мов національних у вузах південного регіону.^ В науково-дослідницькій сфері Налагодити підготовку спеціалістів й здійснення наукових досліджень із проблем толерантності, ксенофобії, насильства та міжнаціональних конфліктів, в тому числі в межах таких дисциплін як соціальна психологія, етнологія, соціологія, політологія та історія. Створити центри та дослідницькі групи міждисциплінарного характеру, а також налагодити видавництво журналів, серійних публікацій та методичної літератури із проблем толерантності, розрахованих як на спеціалістів, так і на більш широку аудиторію. ^ В сфері мас-медіа Здійснювати регулярний моніторинг друкованих та електронних ЗМІ з метою виявлення спроб розпалення расової, етнічної та релігійної ворожнечі, а також закликів до насильства; не допускати до теле- й радіо ефірів, до періодичних друкованих видань осіб, що сповідують ксенофобські установки. Надавати всіляку підтримку засобам масової інформації, адресованим дітям та молоді, що мають на меті виховання в дусі толерантності та поваги до інших культур. Створити заохочувальну систему грантів, що має сприяти розширенню тематики, спрямованої на повне й адекватне відображення у ЗМІ культурної мозаїки Півдня України, проблем міжетнічних відносин і міжконфесійного діалогу. Додатки ^ Таблиця 1. Динаміка ксенофобії в Україні з 1994 по 2005 рр. ^ Етнічна група 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2005 Українці україномовні 1,7 1,72 2,03 2,27 1,84 1,77 2,07 2,01 2,06 1,95 2,20 1,92 1,98 Українці російськомовні 1,78 1,84 2,06 2,34 1,98 1,99 2,32 2,16 2,24 2,12 2,21 2,00 2,10 Росіяни 1,95 2,06 2,45 2,55 2,29 2,24 2,5 2,14 2,4 2,44 2,48 2,42 2,43 Білоруси 2,32 2,49 3,05 3,18 3,07 2,96 3,15 2,94 3,17 3,23 3,40 3,14 3,36 Євреї 3,63 3,74 3,89 3,97 4,01 3,88 4,1 3,95 4,13 4,34 4,29 4,41 4,43 Поляки 3,85 3,84 4,16 4,23 4,45 4,45 4,45 4,05 4,66 4,37 4,50 4,49 4,51 Німці 4,03 3,92 4,39 4,3 4,67 4,46 4,68 4,39 4,56 4,61 4,93 4,73 4,87 Французи 3,9 4,01 4,31 4,34 4,56 4,37 4,62 4,42 4,73 4,66 5,03 4,75 4,90 Канадці 3,69 3,73 4,13 4,06 4,31 4,25 4,46 4,27 4,37 4,58 4,92 4,76 4,91 Американці 3,68 3,76 4,04 4,03 4,24 4,17 4,35 4,09 4,64 4,79 5,02 4,81 4,97 Румуни 4,27 4,4 4,38 4,51 4,72 4,51 5,02 4,77 4,94 4,91 4,98 4,84 4,92 Негри 4,92 5,04 4,96 4,94 5,22 5,17 5,45 5,22 5,43 5,54 5,47 5,42 5,50 Цигани 5,15 5,14 5,15 5,35 5,45 5,48 5,61 5,43 5,72 5,89 5,70 5,61 5,72 ^ Індекс ксенофобії 3,45 3,51 3,77 3,85 3,91 3,82 4,06 3,83 4,08 4,11 4,24 4,10 4,23 Джерело: Дослідження “За 6 місяців до парламентських виборів-2006” Київського міжнародного інституту соціології // www.kiis.com.ua/index.php?id=2&sp=2^ Таблиця 2. Фактори національного дистаціювання населення України (2005) Фактори N Інтегральний індекс національного дистанціювання (ІНД) Індекс національного дистанціювання (ІНД) щодо… українців росіян євреїв американців ml ст* т2 ст* тЗ ст* т4 ст* т5 ст* Україна 5,1 1,0 2,2 1,7 3,1 1,9 5,0 1,6 5,4 1,5 Регіон Південь 474 5,2 1,1 2,6 1,8 2,9 1,8 4,8 1,6 5,5 1,4 Схід 388 5,0 1,1 2,0 1,6 2,3 1,7 4,8 1,7 5,6 1,4 Центр 583 5,2 1,0 2,0 1,6 3,2 1,8 5,1 1,5 5,4 1,4 Захід 319 5,0 1,1 1,9 1,6 4,0 1,8 5,4 1,4 5,0 1,7 * Стандартне відхилення. Джерело: Панина Н. Факторы национальной идентичности, толерантности, ксенофобии и антисемитизма в современной Украине // Вестник общественного мнения. – 2006. - № 1. – С. 27. Таблиця 3. Ставлення до україномовних українців, російськомовних українців та росіян залежно від регіону в якому проживає респондент (у %, до тих, хто відповів) Чи згодні Ви допустити як членів своєї родини... Південь Схід Східний центр Захід Західний центр Україномовних українців 58 52 57,5 58,5 65 Російськомовних українців 65,6 62 57 27 62 Росіян 58 62 55 19 52 Джерело: Ксенофобія в Україні: статистика взаємної неприязні (за результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології) // www.dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=226^ Таблиця 4. Ставлення до мігрантів та біженців залежно від регіону в якому проживає респондент (у %, до тих, хто відповів) № Південь Північ Схід Захід Центр Київ 1 Позитивно 6 3 6 7 17 9 2 Скоріш позитивно 8 10 18 11 16 10 3 Важко сказати 15 14 14 11 18 13 4 Це мене не хвилює 7 17 16 17 23 4 5 Скоріш негативно 26 22 29 25 14 29 6 Негативно 37 34 17 30 13 36 Джерело: Доповідь “Рівень толерантності в Україні” Міжнародного центру толерантності // www.tolerance.kiev.ua 1 Індекс національного дистанціювання (ІНД) – середній бал за семибальною шкалою соціальної дистанції по відношенню до представників кожної з національностей. Показник від 1 до 4 балів розцінюється як відкритість (толерантнсть); від 4 до 5 балів – як національна відокремленість; від 5 до 6 балів – як ізольованість або скрита форма ксенофобії; вище 6 балів – як відверта ксенофобія (за методикою Н. Паніної).