Бідюк І.А. (Харків)ПРОФЕСІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИРассматриваются особенности и характеристики профессионального интеллекта. Проведен теоретический анализ проблемы интеллекта в психологической литературе. Описывается значение профессионального и общего интеллекта в развитии, в профессиональной деятельности человека. Ключевые слова: интеллект, профессиональный интеллект, профессионализм, уровень интеллекта, образование, интеллектуальное развитие.Features and descriptions of professional intelligence are considered . The theoretical analysis of problem of intelligence in psychological literature is given. The value of professional and general intelligence in development and in professional activity is described. Key words: intelligence, professional intelligence, professionalism, level of intelligence, education, intellectual development.Актуальність проблеми. Соціальний, матеріальний, професійний та інтелектуальний потенціал будь-якої країни визначається рівнем інтелектуального розвитку кожної особистості. Особливого значення для розвитку інтелектуального потенціалу особистості, особливо професійного, набуває освіта. Кількісний розвиток освіти у всьому світі ставить запитання про її якість. «На початку 21 століття ми є свідками безпрецедентного попиту на вищу освіту та її широкої диверсифікації поряд з більшим усвідомленням її вирішального значення для соціально-культурного та економічного розвитку…». [1, с.19]. Освіта є одним із вирішальних факторів, які визначають соціальну ефективність суспільства, його відновлювальний процес та прогресивний розвиток. Саме освіта повинна навчити людину мислити, діяти, жити. Жити творчо, належно, збагачуючи себе досягненнями цивілізації, створювати високі духовні цінності. Швидкість змін сьогодні означає, що дані стають застарілими, інакше кажучи, знання, побудовані на них, стають не довговічними. Для подолання цього «фактору часу» створюються нові технологічні та організаційні методи, зокрема, з метою прискорення процесу навчання. Якість освіти визначається не формальними ознаками, кількість яких можна примножувати до нескінченності. Мета освіти – не тільки навчання, а також перетворення душі людини. Важливим показником якості навчання є розвиток інтелекту. Інтелект (від лат. intellectus – розум…) – загальний розумовий потенціал людини, ступінь реалізації здібностей, які доцільно використовують для пристосування до життя. Інтелект виражає всі розумові функції людини, всю сукупність її пізнавальних вмінь: відчуття, сприймання, пам'ять, уявлення, мислення, уява.[2, 3, 4] Завдяки інтелекту людина може здійснювати порівняння, робити абстракції, утворювати поняття, судження, висновки.^ Аналіз проблеми. Поняття «інтелект» визначається по-різному. Автори пов’язують поняття «інтелект» з системою розумових операцій, із стилем та особливостями вирішення життєвих проблем, із ефективністю індивідуального підходу до ситуації, що потребує пізнавальної активності, із когнітивним стилем та інше. Можна звернути увагу на два визначення поняття «інтелект»: широке та вузьке. В більш широкому розумінні інтелект – це інтегральна біологічно-психічна особливість людини, що характеризує її адаптивні можливості, тобто уміння адаптуватися до навколишнього середовища [2]. Більш вужче визначення поєднує узагальнену характеристику розумових здібностей особистості. Інтелект пов’язують з процесом мислення, а мислення вважається пізнавальним психічним процесом, що займається обробкою інформації, яку ми отримуємо з навколишнього середовища. [3]. Виникнення поняття «інтелект» пов’язано із спробою оцінити за допомогою спеціальних психологічних тестів розумові та творчі можливості людини. «Не можна розглядати інтелект тільки як сукупність характеристик, що забезпечують адаптацію людини до навколишнього середовища, тому що людина живе в суспільстві та її адаптація пов’язана з моральними цінностями і метою діяльності, а формування моральних цінностей та мети діяльності неможливо пояснити тільки усвідомленням».[3] Інтелект в сучасній психології в залежності від прояву інтерпретують і в зв’язку зі здатністю до навчання, з когнітивним стилем, із здатністю до адаптації, з активністю і саморегуляцією тощо. В ряді психологічних концепцій інтелект ототожнюється з системою розумових дій, із стилем та стратегією розв’язування проблеми, з ефективністю індивідуального підходу до ситуацій, що вимагають пізнавальної активності [3, 4]. Потрібно обов’язково враховувати всі ці підходи при розгляді професійної інтелектуальної діяльності особистості. На основі всіх цих особливостей та ставлення до визначення поняття «інтелект» створювались різні емпіричні структурні моделі інтелекту: однофакторна модель К.Спірмена, багатофакторна модель Л.Терстоуна, ієрархічна модель Ф.Вернона, губоподібна модель Дж.Гілфорда, модель Р.Кеттела [4]. «Інтелект (от лат.intellectus – пізнання, розуміння, розум) – психічна здатність до усвідомленого нестереотипного пошуку та вбачання відповідних змісту форм мислення та доцільних методів поведінки та дій, які грунтуються на досвіді і знаннях суб’єкта і мають тенденцію до випередження подій та досвіду. Міра здібності (рівень інтелекту) характеризується: широтою спектру, багатозв’язковістю і мобільністю асоціацій, які актуалізуються в процесі пошуку; швидкістю та повнотою обробки виникаючих перспектив рішень; ясністю власних уявлень у сполученні зі здібністю орієнтуватися в некоректно сформульованому та проблемному змісті. Інтелект взаємообумовлений іншими вищими психічними функціями і відношеннями генезу та функціонування». [8, 73] Цікавість до інтелекту, інтелектуальної діяльності людини та всього людства в цілому досить велика. Активно ведуться пошуки різних підходів до вивчення інтелектуальних здібностей фахівців, окреслені тенденції до визначення рівня інтелекту колективів та окремої особистості. Інтелект особистості визначається в цілому ефективністю та продуктивністю її розумової діяльності. Рівень інтелекту залежить від належності до освіти та професії. Р.Дж. Херрнстейн и Ч.Мюррей вказували на таку особливість: чим вище освітній рівень матері, тим менше дітей вона має, незалежно від расової належності. Крім того, автори говорять про суттєву різницю в інтелекті у відповідності з національною належністю. (Herrnstein R.,Murray Ch. The bell curve: intelligence and class structure in American life. N.Y., 1994). Проблема розвитку інтелектуального потенціалу студентства в різних педагогічних системах і на сьогодні залишається актуальною. Але її сучасне значення відрізняється новизною, що обумовлена спрямованістю навчального процесу на розвиток творчого мислення, уявлення, здібностей до ефективної діяльності в нестандартних умовах, необхідних для результативності цієї діяльності. В контексті задач інтелектуального виховання ефективність освіти повинна бути пов’язана з характером тих змін, які відбуваються під впливом учбового процесу в самому суб’єкті навчання, тобто в ментальному досвіді кожного учня чи студента. Йдеться про особливості виховання особистості, починаючи з шкільного віку з урахуванням всіх її природних здібностей, та за умови реалізації принципу індивідуального підходу до кожного учня. Сутність проблеми інтелектуального виховання міститься не тільки у формуванні системи знань, вмінь та навичок чи розвитку теоретичного мислення, але насамперед у збагаченні індивідуального ментального (розумового) досвіду особистості. Саме особливості організації ментального досвіду припускають індивідуальні інтелектуальні можливості і виступають в якості психологічної основи інтелектуального зростання особистості [10]. З урахуванням указаних особливостей постає питання про формування базових інтелектуальних властивостей особистості, таких, як компетентність, ініціатива, творчість (креативність), саморегуляція та унікальність складу розуму.^ Мета дослідження. Виявити особливості професійного інтелекту та його значення в контексті вищої школи і підготовки фахівців.Опис вибірки та методів дослідження. Особлива увага приділяється рівню розвитку інтелектуальної діяльності сучасного фахівця, а саме: професіоналізму, інтелігентності, професійній інтелектуальності. Рівень професійної інтелектуальності – професійної розумової здатності може бути визначений адекватністю вибору варіантів дій, рішень, шляхів дослідження з можливих на досягнутому рівні професійної підготовки. При цьому кожному рівню навчання може відповідати відповідний середній рівень професійної розумової здатності та співвідношення з діапазоном потрібної професійної інтелектуальності підготовленого фахівця. Розвиток професійної інтелектуальності пов’язаний з впровадженням у навчальний процес активних методів навчання. Використання активних методів навчання також має базуватися на врахуванні специфіки вимог до професійних якостей фахівців. У психологічній літературі виділяють два аспекти професіоналізму: а) володіння необхідними знаннями та вміннями; б) відповідність вимогам професії психологічних, а в деяких випадках і фізичних чи фізіологічних властивостей людини. Розглядається також проблема того чи іншого виду мислення в контексті взаємодії «мислення та діяльність» особистості. Вважається, що практичне мислення безпосередньо включене до діяльності людини, особливо до діяльності професійної. На відміну від теоретичного мислення, завданням якого є пошук загальних закономірностей і, як наслідок, відхід від всього часткового та одиничного, практичне мислення відбувається в умовах конкретних, цілісних, індивідуально своєрідних ситуацій. Завданням практичного мислення є використання знань загального в конкретних ситуаціях діяльності [9]. Розумова діяльність будь-якого фахівця розгортається в двох напрямках: з одного боку, у взаємодії з предметною складовою даної діяльності, з іншого – під час спілкування з співробітниками, керівниками, підлеглими. Для попереднього дослідження проблеми професійного інтелекту було обране анкетування, головною метою якого було визначення того, як саме поняття «професійний інтелект» розуміється студентами технічного вищого навчального закладу.^ Результати дослідження. Було проведене опитування студентів Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «ХАІ» щодо визначення професійного інтелекту. В опитуванні взяли участь 129 студентів віком від 17 до 22 років. Були одержані такі відповіді (наводяться приклади найбільш частих висловлювань). ^ Психологи, 1курс (29 ч. – 3 м., 26 д.). розумові здібності, необхідні та характерні для людини при виборі відповідної професії властивість людини, що визначає її знання своєї професії від основ до окремих деталей; вміння знайти вихід із складної професійної ситуації; знання, вміння, здібності, що використовуються у професійній діяльності; сукупність знань та вміння їх використовувати у професійній діяльності; компетентність та ерудованість у професійній діяльності; особлива ступінь психіки людини, котра відповідає за професійні здібності та окремі знання; сукупність морально-етичних цінностей, підкріплених професійними знаннями; професійні знання та уміння, вміння орієнтуватися в складних професійних ситуаціях.Технічний факультет – літаки та вертольоти - 4 курс ( 67ч. – 36 м, 31д) вміння накопичувати знання, відповідні професії; здатність вірно використовувати знання; здатність вирішувати поставлені професійні задачі, ерудованість; набір розумових професійних здібностей; розвинуте мислення і професійна ерудованість; властивість особистості, що дозволяє виконувати визначений об’єм професійної роботи; вміння сприймати, зберігати, застосовувати інформацію у визначеній професії; пристосування до професійних ситуацій; вміння логічно міркувати; сукупність розумових природних задатків та характеристик, розвинутих в процесі дорослішання; набір знань, що дозволяють особистості приймати участь в діяльності (трудовій, науковій, розумовій).Магістри технічних спеціальностей – 33ч. здатність вирішувати поставлені задачі в професійній діяльності; здатність швидко та вірно оцінювати будь-яку ситуацію, приймати рішення, нести відповідальність; сукупність практичних і теоретичних знань і вмінь; зв'язок мислення, інтуїції і знань; Приклади висловлювань дають можливість вважати, що у студентів – майбутніх фахівців існує своє уявлення про поняття «інтелект» та «професійний інтелект». Далі, з метою поглиблення розуміння, ми поставили їм запитання про те, що ж саме відноситься до професійних знань та вмінь? Якими загальними особливостями, вміннями, знаннями повинен володіти сучасний фахівець будь-якого професійного напрямку? Чи існує різниця в професійному інтелекті у відповідності до сфери діяльності? Ці та інші запитання ми поставили для подальшого дослідження питання про професійний інтелект, його характеристики та прояви. На запитання про якості, що можуть формувати та становити професійний інтелект, відповіли не всі. Але висловлювання деяких студентів викликають певний інтерес. Так, наприклад, вони вважають, що професійний інтелект – це комплекс, який включає до себе професійні навички, знання, вміння; здатність використовувати професійний інструментарій; здатність у цілому охоплювати професійну проблему чи задачу. Загалом, на думку студентів, професійний інтелект – це сукупність окремих властивостей, таких як: швидкість думки, здатність приймати обдумані та зважені рішення; вміння прогнозувати ситуації; творчий підхід до вирішення завдання, адаптація до різноманітних ситуацій, винахідництво; розвинуте мислення, швидкість реакції, вихованість, ерудованість, вміння логічно міркувати, креативність, комунікабельність, начитаність, настирливість; глибокі знання у своїй професійній області знань, здатність швидко приймати раціональні рішення, абстрактне мислення, нестандартний підхід до вирішення задач, пластичність розуму. Висновки. Роботи, присвячені дослідженням професійного інтелектуального розвитку студентів, вказують на особливості, які залежать від навчання та інтересів самих студентів. У той же час опитування студентів різних напрямків підготовки дає привід вважати, що найбільш прийнятним для майбутніх фахівців визначенням поняття «професійний інтелект» є визначення, в якому значна перевага надається окремим професійним якостям фахівця, пов’язаним з інтелектом. Головною особливістю даного опитування можна, також вважати те, що у визначенні поняття «професійний інтелект» не існує гендерних розбіжностей. Інакше кажучи, у визначенні професійного інтелекту ми не одержали принципової різниці між висловлюваннями студентів – дівчат і студентів – хлопців. Але є не суттєві розбіжності у визначення властивостей професійного інтелекту, які проявляються в тому, чому надається перевага при визначенні поняття «інтелект», а особливо «професійний інтелект». Характерна особливість усіх визначень поняття «професійний інтелект» – це обов'язкова наявність професійних теоретичних і практичних знань і вмінь, розумових здібностей, вміння швидко вирішувати складні професійні завдання. Є цікава особливість у визначенні характерних для професійного інтелекту властивостей. Студенти всіх напрямків підготовки слушно вважають, що адаптація до навколишнього середовища – чи то буденного, чи то професійного – головна характеристика професійного інтелекту. Такої ж думки дотримуються сучасні фахівці з проблеми вищої освіти. Так, вважається, що психологічна адаптація – це процес психологічної залученості особистості до систем соціальних, соціально-психологічних і професійно-діяльнісних зв'язків та відношень, до виконання відповідних рольових функцій. При цьому професійна адаптація – це процес «входження» людини в професію і гармонізація взаємодії її з професійним середовищем [11]. Професійну адаптацію, згідно до цього підходу, зумовлюють обставини зовнішнього і внутрішнього характеру. Зовнішні містять особливості змісту, цілей, організацій, засобів, технології професійної діяльності; своєрідність соціальних умов і міжособистісних стосунків у процесі професійної діяльності. Внутрішні обставини професійної адаптації фахівця охоплюють рівень його загального розвитку, адаптивність як якість особистості та організму, адекватність мотивації професійній діяльності та її вимогам. Окрім адаптації, як особливості прояву професійного інтелекту, велика кількість студентів, що прийняли участь в опитуванні, обов'язковим проявом професійної інтелектуальності особистості вважають наявність інтелігентності та вихованості. Проведений теоретичний огляд проблеми професійного інтелекту та його характеристик, визначення його значення для фахівця надає можливість поставити запитання для подальшого дослідження, серед яких, наприклад, такі. Яким повинен бути професійний інтелект фахівця у відповідності до напрямку його підготовки ? Чи існує різниця між інтелектом у фахівців різних напрямків підготовки? Чи впливає вища освіта на формування та прояв інтелекту? Чи існують гендерні відмінності в процесі становлення та прояві професійного інтелекту? ЛІТЕРАТУРА Высшее образование в 21 веке: подходы и практические меры. Всемирная конференция по высшему образованию. Заключительный доклад ЮНЕСКО. – Париж.1998. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. – М.: Просвещение, 1969. Холодная М.А. Психология интеллекта. – СПб.: Питер, 2002. – 264 с. Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту.- Київ, 2001 – 276 с Маклаков А.Г. Общая психология. – СПб, 2002. Гуревич П. С. Интеллект //Философский словарь. – М., 2001 – 210 с. Гуревич П.С. Психология и педагогика. – М.: Проект, 2004 – 317 с. Суворов В.В. Интеллект – аксиома психической реальности // Вестн. Моск. Ун-та. – Сер. 14. Психология, 1999. – № 3. Кулюткин Ю. Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя // Вопросы психологи, 1986. – №2. – С.21-30. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. – М., Томск, 1997. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – Київ: Вища школа, 2005.