Інститут трансформації суспільства Українськийфонд“Громадська думка” Результати соціологічного дослідження«громадська думкажителів Львівської областіщодо євроінтеграційного спрямування розвитку держави та перспектив вступу України до НАТО»Опитування проведене Українським фондом „Громадська думка” (президент – Володимир Подгорнов) За підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні На замовлення Управління міжнародного співробітництва Львівської обласної держадміністрації За моделю та методикою Інституту трансформації суспільства (Київ) (директор – Олег Соскін) За експертної підтримки науковців-соціологів Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка на чолі з деканом факультету соціології Андрієм Горбачиком За кошти обласного бюджету^ Методологія проведення соціологічних опитувань щодо євроатлантичного вибору України була розроблена за результатами наукового круглого столу „Вироблення методології проведення соціологічних опитувань з використанням досвіду держав – членів НАТО останніх двох хвиль розширення” (Київ, 27 травня 2008 року)Терміни проведення польового етапу дослідження: 20 серпня – 4 вересня 2008 року.Генеральною сукупністю дослідження було населення Львівської області віком від 18 років і старше.Обсяг вибіркової сукупності становив 1600 респондентів.Вибіркова сукупність відображає генеральну сукупність за такими основними соцiально-демогpафiчними показниками, як вік та стать.Для збору інформації застосовувалось стандартизоване інтерв’ю „обличчям до обличчя” в оселі респондента.Помилка репрезентативності дослідження становить +/- 2,8%.Загальні результати Близько 73% опитаних проголосували б на референдумі за вступ до НАТО і їх позитивні очікування від вступу (наш побудований індекс) є набагато вищими, ніж у тих, хто проголосував би проти такого вступу (значення індексу 2.3 та 0.7 відповідно).Ідея вступу в Європейський Союз має кращу підтримку (81% опитаних), ніж ідея вступу в НАТО (73% опитаних). При цьому 50% тих, хто проти вступу до НАТО та 60% тих, хто не визначився стосовно вступу до НАТО, підтримують ідею вступу до ЄС. В той же час далеко не всі опитані вважають, що вступ до НАТО допоможе вступити до ЄС (таких є 64%). В цілому ж ставлення до вступу до НАТО та до вступу до ЄС є досить сильно і позитивно пов'язаними (тобто, ті хто за НАТО мають тенденцію підтримувати і вступ до ЄС, і навпаки – ті хто за вступ до ЄС також мають тенденцію і підтримувати вступ до НАТО). Приблизно 33% опитаних (а це досить багато) вважають, що приєднання України до НАТО створює загрозу для Росії (32% серед тих, хто підтримує вступ до НАТО, та 43% серед тих, хто не підтримує). Отже не дивно, що 55% вважають, що вступ України до НАТО погіршить відносини із Росією (серед тих, хто готовий проголосувати за вступ до НАТО, 53% вважають, що відносини із Росією погіршаться, серед тих хто не підтримує вступ до НАТО так вважають приблизно 70%).За оцінками респондентів виділяється три головні приблизно рівноцінні перешкоди до вступу у НАТО - небажання частини громадян України (думка 29% опитаних), небажання Росії (так вважають 28% опитаних) та небажання частин керівництва України (так вважають 21% опитаних). Тобто, приблизно 55% опитаних вважають, що головні перешкоди для вступу в НАТО знаходяться не зовні, а всередині України (близько 5% вважають що перешкоду створюють інші внутрішні чинники). Цей показник також навряд чи змінюється у часі. Це не стільки характеристика проблеми, скільки характеристика загальної ситуації в Україні, як її оцінюють громадяни (проблеми не зовні країни, наші проблеми всередині країни, вони йдуть від нас самих).Серед опитаних 67% вважають, що потрібно приєднатися до ПДЧ (таких 87% серед тих, хто підтримують вступ до НАТО, та 9% серед тих, хто не підтримують). Отже ПДЧ та вступ до НАТО досить сильно пов'язані, іншими словами приєднання до ПДЧ розглядається більшістю опитаних саме як етап на шляху до вступу до НАТО. Біля 60% оцінюють свій рівень поінформованості про НАТО як високий або ж принаймні як середній. Серед тих, хто проти НАТО, трохи більше (у порівнянні із тими, хто підтримує вступ до НАТО) добре поінформованих (17% та 13% відповідно) та трохи більше погано поінформованих (36% та 31% відповідно). Іншими словами противники НАТО більш категоричні щодо оцінки своєї поінформованості. Але в цілому більш-менш яскраво вираженого зв'язку між поінформованістю про НАТО та підтримкою НАТО не спостерігається (звичайно зараз мова йде про самооцінку поінформованості, а не про реальну поінформованість). Отже поки що гіпотеза про те, що більше знань про НАТО веде до більшої підтримки НАТО, не знаходить підтвердження. Інформацію про НАТО респонденти отримують з програм телебачення (74%), газет (36%), програм радіо (28%). При цьому респонденти надають перевагу загальноукраїнським каналам та виданням у порівнянні із місцевими. Довіряють інформації, отриманій по телебаченню (61%, телебачення це основний канал), публікаціям у пресі (26%), безпосереднім зустрічам із фахівцями (21%) та програмам радіо (19%). Досить низькою є довіра до такого джерела інформації як зустрічі із політиками (10%). Майже 12% заявили, що вони не довіряють жодному джерелу інформації. Отже в проведенні інформаційної кампанії (у Львівській області) орієнтуватися потрібно в першу чергу на телебачення. Не виключено, що і в інших областях ситуація подібна.Як реальну альтернативу вступу до НАТО респонденти розглядають позаблоковість (не вступати у жодні військові союзи). Такої думки притримуються 15% респондентів (зокрема, 65% серед противників НАТО поділяють таку думку). Думка про те, що потрібно приєднатися до військового союзу із Росією, має значно меншу підтримку - так вважають 4.5% опитаних (17% серед противників НАТО).Для значної більшості опитаних прийнятним є вирішення питання про вступ до НАТО лише на референдумі. Так вважають 69% опитаних (72% серед прихильників НАТО та 63% серед їх противників).Підтримка НАТО не пов'язана із віком, практично не пов'язана із статтю (чоловіки дещо активніше готові голосувати на референдумі за НАТО, але цей зв'язок є слабким та невиразним), не пов'язана із зайнятістю та із доходами у сім'ї респондента.Цікавим є зв'язок між підтримкою НАТО та освітою. Із збільшенням рівня освіти зменшується відсоток тих, кому важко визначитися (гіпотеза: питання про підтримку НАТО є досить складним для респондентів із невисокою освітою), збільшується відсоток як тих, хто підтримує НАТО, так і тих, хто не підтримує. Але в цілому і цей зв'язок є невиразним та слабким.Зв'язок між ставленням до НАТО та конфесією є таким, що найменше схильні проголосувати на референдумі за вступ в НАТО православні Московського патріархату (45%, група невелика - лише 67 респондентів), найбільше - вірні римо-католицької церкви (81%, всього в групі 41 респондент). Дві найбільші групи (889 респондентів з української греко-католицької церкви, 444 православних Київського патріархату) демонструють різну підтримку вступу до НАТО (78% та 70% відповідно), але в обох групах підтримка безперечно вище 50%, необхідних для прийняття відповідного рішення на референдумі.Висновки Підтримка вступу до НАТО у Львівській області є великою і не залежить від основних соціально-демографічних параметрів (від освіти, від віку, від статі, від зайнятості, від фінансового стану родини).Підтримка вступу до НАТО не залежить і від поінформованості респондентів (принаймні мова йде про самооцінку поінформованості) про НАТО. Отже, інформаційна кампанія є доцільною, але не є критично важливою у цій області. Якщо таку кампанію проводити, то орієнтуватися потрібно в першу чергу на телебачення та на пресу.Для жителів Львівської області прийнятним є вступ НАТО через референдум, на якому вони б значною кількістю голосів підтримали приєднання України до НАТО. Питання вступу до НАТО на думку жителів Львівської області досить тісно і позитивно пов'язано і з європейською інтеграцією. Крім того значна частка жителів області вважають, що приєднання України до НАТО може становити загрозу інтересам Росії, а отже розуміють, що таке приєднання може призвести до погіршення відносин із Росією.Більшість жителів області вважають, що основні перешкоди на шляху приєднання України до НАТО знаходяться не поза України, а всередині країни. Діаграми відповідей Майже половина респондентів (46,3%) очікують від вступу України до НАТО більшої безпеки держави. Значна частина очікують також покращення економічного становища держави (37,9%) та покращення рівня життя громадян України (29,3%).Більшість респондентів вважають, що вивід російських військово-морських сил з Криму повинен відбутися раніше ніж у 2017 році, а трохи більш як тертина (36,4%) – вважають, що саме в 2017 році.Дві третини опитаних (67,1%) дотримуються думки, що вступ України до НАТО буде гарантією територіальної цілісності України.Майже дві третини опитаних (63,4%) переконані, що російське керівництво вороже налаштоване до України, натомість тільки 30,9% респондентів вважають, що населення Росії так само вороже налаштоване проти України.Найбільшими перешкодами на шляху до вступу України в НАТО більшість респондентів вважають небажання частини громадян України (28,9%) та Росії (28,4%).Майже три чверті респондентів (72,7%) проголосували б за вступ України до НАТО, якби такий референдум відбувся найближчим часом. Проти вступу – 16,2%.Переважна більшість опитаних (81,4%) підтримують прагнення України вступити в Європейський союз та вважають, що вступ України до НАТО допоможе вступити і в Європейський Союз (64,2%).Третина опитаних (32,5%) дотримується думки, що вступ України до НАТО створить загрозу Росії, натомість половина (48,1%) – вважає, що цього не буде. Дві третини респондентів (66,9%) висловилися за те, що Україна повинна приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО. При цьому, більш як половина респондентів (54,9%) визнає, що в разі вступу України до НАТО відносини України та Росії погіршаться.Половина опитаних (49,7%) оцінює свій рівень поінформованості про НАТО як середній, а тертина (31,6%) – як низький. Лише 11,5% говорять про високий рівень своєї поінформованості.Дві третини респондентів (66,9%) основним варіантом військово-політичного співробітництва для України вважають вступ України до НАТО. Позаблоковий статус підтримують лише 16,5% респондентів.Більшість респондентів (68,7%) дотримується думки, що питання вступу України до НАТО потрібно вирішити шляхом всеукраїнського референдуму. Найбільше інформації про НАТО респонденти отримують з телебачення (73,6%). Понад половина опитаних (57,2%) вважає телебачення найзручнішим для такого інформування і найбільше довіряють отриманій через телебачення інформації (60,8%).Більшість респондентів (62,4%) вважає, що військовий конфлікт на території Грузії був би неможливим у випадку членства Грузії в НАТО.Більшість опитаних (65,7%) відповіла, що у зв’язку з подіями в Грузії Україна має робити ще більше кроків, спрямованих на вступ до НАТО. Лише 14,4% вважають, що Україна повинна відмовитись від ідеї вступу до НАТО. Інститут трансформації суспільства: (044) 235 9827/28, e-mail: office@osp.com.uaУкраїнський фонд „Громадська думка”: (0322) 72 2084, e-mail: upof@org.lviv.net