«Вісник Книжкової палати», №3, 2010 Аналіз дотримання нормативних документів щодо оформлення вихідних відомостей у неперіодичних виданнях за 2009 рік

«Вісник Книжкової палати», № 3, 2010Аналіз дотримання нормативних документів щодо оформлення вихідних відомостей у неперіодичних виданнях за 2009 рікАліса Фідельська,старший науковий співробітниквідділу державної стандартизаціїКнижкової палати УкраїниО © Фідельська А., 2010 дним із напрямів діяльності відділу державної стан­дартизації є здійснення контролю за оформленням вихідних відомостей у неперіодичних виданнях. Законодавчою базою для цього є Закон України "Про видавничу справу" (ст. 27), де зазначено: "Книжкова палата України здійснює … кон-троль за дотриманням стандартів суб’єктами видавничої спра­ви". У ст. 23 цього Закону також зазначено: "Вихідні відо­мості оформляє видавець" та "Вихід у світ видання без обо­в’язкових для нього вихідних відомостей не допускається". Вихідні відомості книг містять: ― надзаголовкові дані; ― відомості про автора (-ів); ― назву видання; ― підзаголовкові дані; ― вихідні дані; ― шифр зберігання видання; ― макет анотованої каталожної картки; ― Міжнародний стандартний номер книги (ISBN); ― знак (знаки) охорони авторського права; ― надвипускні дані; ― випускні дані. Серед обов’язків видавців статтею 23 Закону України "Про видавничу справу" виділені такі: "Видавець зобов’яза­ний дотримуватись норм авторського … права, вимог дер­жавних і міждержавних стандартів, інших нормативно-пра­вових актів, що регламентують видавничу справу". Основоположним стандартом, який мають використо­вувати видавці під час оформлення вихідних відомостей ви­дань, є ДСТУ 4861:2007 "Інформація та документація. Ви­дання. Вихідні відомості". Цей стандарт визначає склад, послідовність подання й розміщення вихідних відомостей у текстових, нотних та образотворчих виданнях та є обов’яз­ковим для застосування суб’єктами видавничої справи неза­лежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання. Під час оформлення вихідних відомостей видавці мають ураховувати положення ще й таких правових і нормативних документів: ― Закон України "Про авторське право і суміжні права"; ― ДСТУ 3017—95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення"1); ― ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "СІБВС. Бібліографічний за­пис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила скла­дання"; ― ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 "СІБВС. Бібліографічний за­пис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання"; ― ДСТУ 3582—97 "Інформація та документація. Ско­рочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила"; ― ДСТУ ГОСТ 7.9:2009 (ИСО 214—76) "СИБИД. Рефе­рат и аннотация. Общие требования"; ― інструкція "Про порядок надання Міжнародного стандартного номера книги в Україні (ISBN)"; ― рекомендації "Знак охорони авторського права у ви­даннях, які містять твори науки, літератури і мистецтва". У 2009 році фахівцями відділу було проаналізовано книги 1310 видавництв і видавничих організацій щодо до­тримання ними положень нормативних документів під час оформлення вихідних відомостей видань. За результатами здійсненого аналізу можна зробити висновок, що переважно видавництва державної форми власності випускають друко­вану продукцію без грубих помилок в оформленні вихідних відомостей. Як приклад можна назвати такі видавництва: "Веселка", "Вища школа", "Здоров’я", "Либідь", "Освіта", "Оригінал", "Парламентське видавництво", "Право", "Світ", "Січ", "Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана", "Техні­ка", "Урожай". Аналіз також засвідчив, що останнім часом збільши­лась кількість видавців інших форм власності, які досить професійно оформлюють вихідні відомості у своїй книж­ковій продукції. До них можна віднести такі видавництва: ТОВ "Академвидав", ТОВ "АВДІ", ТОВ "Алерта", ІВЦ "Алкон", ТОВ "Видавництво "А.С.К.", ТОВ ВКФ "АРТ-ПРЕС", ТОВ "Видавництво "Астропринт", ВАТ "Волинська обласна дру­карня", ТОВ "Видавництво "Генеза", ПП "Дуліби", ТОВ "Зодіак-ЕКО", ТОВ "Фірма "ІЛІОН", ВД "ІНЖЕК", ЗАТ ВД "ІнЮре", ННЦ "Інститут сучасного підручника", ВПЦ "Київський університет", Київський національний економіч­ний університет ім. В. Гетьмана, НТУУ "Київський політех­нічний інститут", ТОВ "КНТ", ЗАТ "МАУП", ПП "Махаон-Україна", ТОВ "Навчальна книга", Національний авіаційний університет, ТОВ "Ніка-центр", ВАТ "Патент", ТОВ "ПЕРО", "Пороги", видавництво "Права людини", ТОВ "Універси­тетське видавництво "Пульсари", ТОВ "Видавництво "СМІРНА", ТОВ "Сім кольорів", ВІА "Такі справи", Українська академія банківської справи Національного банку України, ТОВ "Факт" (м. Харків), ТОВ "Видавництво "Фоліо", НТУ "Харківський політехнічний інститут", ТОВ "Юго-Восток", ТОВ УЛСП "ЮРІНКОМ Інтер", ТОВ "Юридична література". Однак, проведений аналіз дає підстави зробити й нев­тішні висновки: є чимало видань з неправильно оформле­ними відомостями про авторів та упорядників, надзаголов­ковими, підзаголовковими, вихідними й випускними дани­ми. Великим є відсоток видань, в яких видавці з помилками наводять шифр зберігання видання, макет анотованої каталож­ної картки, Міжнародний стандартний номер книги (ISBN), знак охорони авторського права. Розглянемо ці помилки детальніше. У верхній частині титульної сторінки видання відпо­відно до положень стандарту розміщують надзаголовкові дані, які містять: ― найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання; ― відомості про серію (назву та рік її заснування) та підсерію. Найчастіше видавці роблять помилки, подаючи відо­мості про серію: не зазначають назву серії або рік її засну­вання, іноді назву серії наводять лише на обкладинці або в макеті анотованої каталожної картки. Так, видавець ТОВ "Егмонт Україна" у виданні "Красуня та Чудовисько" у верх­ній частині титульної сторінки наводить слова "Магічна ко­лекція". Видавцю перед назвою серії треба було подати слово "Серія" та зазначити рік її заснування: ^ Серія "Магічна колекція" Заснована в …. роціІнший видавець ― ТОВ "К.І.С." у виданні: Костю­ченко В. "Світ ― не батько, доля ― не мати: повість-хроні­ка" ("Історична серія") назву серії подає в неналежному місці ― в нижній частині титульної сторінки, а треба ― у верхній її частині, а також не зазначає рік заснування серії. ТОВ "Грані-Т" у виданні: Лєвін В. "Чий портрет?" (се­рія "Дитяча іронічна поезія") не зазначає рік заснування цієї серії, а її назву подає на обкладинці та в макеті анотованої каталожної картки, а на титульній сторінці ці відомості відсутні. У підзаголовкових даних, які розміщують на титульній сторінці, під назвою видання, деякі видавці в багатотомних виданнях не подають відомості про загальну кількість томів (книг, частин), на яку розраховане це багатотомне видання; відомості про повторність видання ― у перевиданнях; вид видання за характером інформації (тобто відомості, що до­повнюють чи пояснюють назву, жанр твору та ін.); у перек­ладних виданнях не подають відомості про мову тексту ви­дання, з якої зроблено переклад. Так, ТОВ "Точка" у видан­ні: Болотов В. "В любви усталость ― не усталость" (Книга 1) у підзаголовкових даних не подає відомості про літературний жанр видання ― "Поэзия" та загальну кількість книг, на яку розраховане це видання. Наприклад: Болотов В. В любви усталость ― не усталость Поэзия В двух книгах Книга 1ПФ "Майстерня книги" у виданні: Сипливый В. А. и др. "Оценка тяжести хирургического больного" не подає відо­мості про вид видання за характером інформації ("Учебное пособие") та відомості про повторність видання й характер перевидання ("2-е издание, переработанное"). ПП "Видавничій дім "Школа" у виданні: Сухомлинсь­кий В. О. "Квітка сонця" відомості про літературний жанр видання ("Притчі. Казки. Оповідання") розміщує в неналеж­ному місці ― перед назвою видання, а треба ― під нею. Видавці допускають помилки й під час наведення ви­хідних даних, які містять: місце випуску видання, наймену­вання (ім’я) видавця, рік випуску видання. Вихідні дані на­водять у нижній частині титульної сторінки у встановленій стандартом послідовності. Деякі видавці не зазначають місце та рік випуску ви­дання, часто не подають відомості про найменування ви­давця (чи ім’я видавця ― якщо він є фізичною особою) або замість найменування видавця наводять видавничу чи тор­гову марку. Приміром, ФОП Іванишин М. І., СПД Карпук С. В., ПП Майдаченко І. С., СПД Рєзніков В. С., підприємець Ха­лімон Л. В., ПП Чабаненко Ю. А., підприємець Чуєв С. М., підприємець Шамрай П. М. на титульній сторінці своїх ви­дань у вихідних даних не навели відомості про ім’я видавця. Крім того, ПП Майдаченко І. С. неправильно зазначає місце випуску видання. Наприклад, у виданні: Кузьменко А. В. та ін. "Проблематика досліджень з історії України (кінець ХVIII — перша половина ХІХ ст.)" місцем випуску видання зазна­чено "Київ" та "Переяслав-Хмельницький"; в іншому видан­ні: Реєнт О. "Україна ХІХ—ХХ століть. Роздуми та студії історика" місцем випуску видання зазначено "Київ", хоча за ДСТУ 4861 місцем випуску видання вважається місцезна­ходження видавця. Місцезнаходженням ПП Майдаченко І. С. є м. Корсунь-Шевченківський, тому вихідні дані треба пода­вати за такою формою:Корсунь-Шевченківський Видавець Майдаченко І. С. 2009ЗАТ "Миронівська друкарня" у виданні: Малєєв П. Т. "Зікрачі (роздуми навколо "неперспективного" села з вікна­ми до сонця)" місце випуску видання зазначає як "Київ­щина", а у виданні: Стрілько В. "Родинна пам’ять" місце і рік випуску видання зовсім відсутні; найменування видавця зазначає як "Видавництво "Правда Ярославичів", хоча у випускних даних на останній сторінці наведено: "Видавець і виготовлювач ЗАТ "Миронівська друкарня". Стандарт не дозволяє допускати розбіжності між одна­ковими елементами вихідних відомостей книг, що роз­міщують у різних місцях видання: на титульній сторінці, звороті титульного аркуша, останній сторінці видання. У випадку, коли місце випуску видання є частиною назви видавця, місце випуску видання дозволено не наво­дити. Наприклад: Миронівська друкарня 2009Останнім часом трапляються такі помилки, як подання недостовірних даних про видавця. ТОВ "Егмонт Україна", приміром, у більшості своїх видань не подає відомостей про місце та рік випуску видання, а найменування видавця наводить англійською мовою ― "EGMONT", а треба ― "Егмонт Україна", тобто так, як це встановлено під час його реєстрування та зазначено у Свідоцтві суб’єкта ви­давничої справи. ВАТ "Вінницька обласна друкарня" у своїх книжкових виданнях подає не зареєстровану й не внесену в Державний реєстр суб’єктів видавничої справи назву видавця ― "Книга-Вега". Деякі видавці ― фізичні особи у своїх виданнях також зазначають не зареєстровані назви замість свого імені (пріз­вища та ініціалів). Наприклад, видавець ― фізична особа Ростунов О. Т. як назву видавця подає "Науковий світ", яка не внесена в Державний реєстр суб’єктів видавничої справи; видавець Калайда О. А. подає "Доброе семя"; підприємець Дятлик М. С. ― "ПП ДМ", ПП Новіков М. Г. ― "Біблекс", СПД Голосніченко А. М. ― "Г. А. М.", ФОП Чернявський Д. ― "Діоніс", ПП Димнікова Н. В. ― "Н. Оріанда", ПП Кандич С. Г.― "Вертикаль", видавець Добринін В. Є. ― "DOBRYNIN", ПП Куфльовський В. І. ― "Бедрихів край". Цей перелік далеко не повний. Видавцям треба пам’ятати, що такі порушення супере­чать положенням правових і нормативних документів та унеможливлюють ідентифікацію видавців, а також держав­ну бібліографічну реєстрацію та статистичний облік видань, які здійснює Книжкова палата України. Звертаємо увагу ви­давців на те, що за стандартом найменування (ім’я) видавця треба подавати у виданні саме в тій формі, яка встановлена під час його реєстрування та внесена в Державний реєстр суб’єктів видавничої справи. Непоодинокими є випадки, коли видавці неправильно наводять шифр зберігання видання, який складається з кла­сифікаційних індексів Універсальної десяткової класифіка­ції (УДК) і Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) та авторського знака. Шифр зберігання видання ― важливий елемент вихідних відомостей, оскільки є основою структури каталогів і картотек та застосовується для ведення обліку й статистики видань. Шифр зберігання видання наводять в усіх виданнях у лівому верхньому куті звороту титульного аркуша в уста­новленій стандартом послідовності. Наприклад: УДК 821.161.2.-1^ ББК 84 (4 Укр) 6-5 В 354Повторно класифікаційні індекси УДК, ББК та авторсь­кий знак подають у макеті анотованої каталожної картки. При наведенні шифру зберігання видання видавці до­пускають такі помилки: наводять його в неналежному місці та не в повному обсязі, неправильно визначають класифіка­ційні індекси УДК, ББК та авторський знак. Наприклад, "Інститут історії України" НАНУ випустив дві наукові мо­нографії: Вирський Д. "Річпосполитська історіографія Ук­раїни (ХVІ ― середина ХVІІ ст.)" і Горобець В. "Влада та соціум гетьманату. Дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України", в яких шифр зберігання видання відсутній не тільки в лівому верхньому куті звороту титульного аркуша як самостійний елемент, а й у макеті анотованої каталожної картки. Інше видавництво ― "Дух і літера" надрукувало книгу: Слободян О. "Політика, що не проминає", в якій шифр зберігання видання відсутній як са­мостійний елемент, а в макеті анотованої каталожної картки наведено тільки авторський знак, класифікаційний індекс УДК подано в неналежному місці ― в лівому нижньому куті звороту титульного аркуша, індекс ББК взагалі відсутній. Деякі видавці неправильно визначають авторський знак. Він містить першу літеру прізвища автора (першого, якщо авторів два чи три) чи першу літеру першого слова назви (якщо авторів більше трьох або їх немає) і двозначного числа, що відповідає початковим літерам прізвища автора чи назви видання. Авторський знак визначають за виданням: Хавкіна Л. Б. "Авторські таблиці (двозначні)". Так, ПП "Ме­таліка" у виданні: Канюка В. И., Терехов В. Н., Мороз А. Н. "Справочник по инструментальным сталям" авторський знак визначає на літеру "С", а треба на літеру "К" (першу літеру прізвища першого автора). ПП "Ліра ЛТД" у виданні: "Зоря­ний вінок" (автори відсутні) також неправильно визначає авторський знак ― на літеру "С", а треба на літеру "З" (пер­шу літеру першого слова назви видання). СПД Жаботинський Є. М. у своїх виданнях неправильно визначає цифрові позначення класифікаційного індексу УДК. Наприклад, у виданні: Васенина Л. "Встречный ветер" індекс УДК визначає як "УДК 283/289, а треба: "УДК 27-291". ДП "Видавництво "Таврія" у виданні: Кунцевская Г. Н. "Благословенная Таврида. Крым глазами великих русских писателей" також неправильно визначає цифрові позначення класифікаційних індексів УДК і ББК: ББК 18.5.8 (Крым-рус) УДК 1805080000 К 918 треба: УДК 94(477.75):821.161.1.09(092)^ ББК 63.3(4Укр-6Крм)+83.3(2Рос)-8 К 91 ПП "Рута" у виданнях: Доманський В. Ф. "Повінь" та Лясковський В. "Геній" у шифрі зберігання видання не по­дає абревіатуру "ББК" (наводить тільки цифрові позначен­ня), крім того, у другому виданні подає неправильно визна­чений авторський знак ― на літеру "Г", треба ― на літеру "Л" (першу літеру прізвища автора); у виданні: Гнатюк Л. "Еолова сюїта" подано тільки авторський знак, а класифіка­ційні індекси УДК і ББК відсутні. Нагадуємо видавцям, що з питань визначення класифі­каційних індексів УДК, ББК та авторського знака відповідно до положень чинних нормативних документів вони можуть звертатися до фахівців Книжкової палати України або про­відних бібліотек. Мало хто з видавців правильно оформлює макет ано­тованої каталожної картки (далі ― макет картки). Він міс­тить бібліографічний запис, який складається з таких еле­ментів: заголовок бібліографічного запису (прізвище, ініціа­ли автора), бібліографічний опис, ISBN (або ISMN), анота­ція, класифікаційні індекси УДК, ББК та авторський знак. Макет анотованої каталожної картки розміщують у нижній частині звороту титульного аркуша чи на останній сторінці видання (перед надвипускними даними). Видавці наводять макет картки з такими найпоширенішими помил­ками: розміщують у неналежному місці, порушують його розміри (треба 59 мм заввишки та 108 мм завширшки), не подають або подають у неналежному місці класифікаційні індекси УДК, ББК та авторський знак; бібліографічний опис не відповідає положенням ДСТУ ГОСТ 7.1. Наприклад, ДВ "Аграрна наука" у виданні: "Буркат Валерій Петрович. Бібліографічний покажчик" розміщує макет картки на двох сторінках: починається макет картки посередині звороту титульного аркуша, а закінчується на наступній сторінці; в макеті картки відсутні класифікаційні індекси УДК і ББК, авторський знак подано в неналежному місці. ПП "ВМВ" у виданні: Розанов В. А. "Основы биологии и генетики человека" подає макет анотованої каталожної картки, який займає весь зворот титульного аркуша (висота макета картки дорівнює 125 мм, замість 59 мм); у макеті картки відсутні класифікаційні індекси УДК, ББК та авторський знак; у складі макета картки помилково наве­дено відомості про рецензентів. Інший видавець ― ТОВ "Консоль" у виданні: Ман-так В. Ф. "Дотик до музи" допустив такі помилки: макет картки розміщено в неналежному місці, а саме ― у верхній частині звороту титульного аркуша; в макеті картки відсутні класифікаційні індекси УДК, ББК та авторський знак; анота­цію, що є складовою макета картки, наведено за його межами. Зазначені помилки трапляються у книгах, зокрема, й таких видавців: ПП "Відлуння-Плюс", ПП "Видавництво "Доля", Кіровоградський державний педагогічний універси­тет ім. В. Винниченка, ТОВ "Одіссей", ДКП "Полтавський літератор", ДКП "Світлиця", КП "Символ-Т", ВАТ "Сімфе­ропольська міська друкарня", ПП Чабаненко Ю. А. тощо. Видавці допускають порушення й під час наведення знака охорони авторського права. Згідно із Законом України "Про авторське право і суміжні права" (ст. 11) знак охорони авторського права складається з латинської літери "С", обве­деної колом (©), імені особи, яка має авторське право на твір, та року першого опублікування цього твору. Цей знак, що є елементом вихідних відомостей видання, сповіщає про наявність у фізичних чи юридичних осіб авторського права на твір. Наприклад: © Карпенко Ю. О., 2009 © ВЦ "Академія", 2009Знак охорони авторського права розміщують у право­му нижньому куті звороту титульного аркуша. Найпоширенішими помилками, яких припускаються видавці під час наведення знака охорони авторського права, є такі: відсутність © і року першого опублікування твору, неправильне подання відомостей про суб’єктів, які воло­діють виключними авторськими правами на твір. Наприк­лад, ПП Куфльовський В. І. у виданнях: Іщенко М. "Барви твоєї душі", Митюк Г. "Струни душі" поряд зі знаком © наводить додаткові позначки: "®&©". ПП "Рута" у виданні: Тверской В. "Живу и помню. Воспоминания о главном" за­мість знака © наводить позначку "". ПП "Кварт" у виданні: Зіменковський Б. С. та ін. "Михайло Васильович Даниленко ― лікар, науковець, громадянин" знак охорони авторського права подає на останній сторінці видання (треба ― у правому нижньому куті звороту титульного аркуша) з таким текстом: "© Усі права захищені". Деякі видавці у повторних виданнях (перевиданнях) не наводять © першого видання, а в © на повторне видання не зазначають відомості про зміни. Мало б бути: © Федоришин М., 2007 © Федоришин М., зі змінами, 2009КП "Універсум" у виданні: "Крымский архив. От сто­летия к столетию. Сборник документов и материалов" у © на укладачів не подає відомості про характер виконаної ними роботи. Ось приклад правильного оформлення: © Андросов С. А., Каркач Е. В., Кравцова Л. П., состав­ление, 2008. Ці порушення суперечать ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а також положенням ДСТУ 4861. Чималу кількість помилок допускають видавці при на­веденні ^ Міжнародного стандартного номера книги (ISBN) ― універсального ідентифікаційного коду, який простав­ляється на книгах і брошурах на різних носіях інформації. ISBN супроводжує видання, починаючи з моменту їхнього виготовлення. З 01.01.2007 р. набув чинності Міжнародний стандарт ― ISO 2108:2005 "Information and documentation ― Іnternationale standard book numbering (ISBN)", відповідно до положень якого цифрова частина ISBN містить не 10 цифр, як це було раніше, а 13 (додано префікс GSI — 978). У зв’язку з цим Книжкова палата України розробила новий стандарт " Інфор­мація та документація. Міжнародна стандартна нумерація книг", який подано на ухвалення в Держспоживстандарт Ук­раїни, а також нову інструкцію "Про порядок надання Між­народного стандартного номера книги в Україні (ISBN)", в якій зазначено: "Видавець несе відповідальність за правиль­ний порядок надання, використання й форму наведення ISBN у виданнях. ISBN стає непридатним для подальшого використання, якщо: неправильно наведено будь-яку з цифрових груп ISBN; відсутня будь-яка цифрова група ISBN; присутні зайві цифри чи інші знаки в структурі ISBN; цифрові групи неправильно відокремлені одна від одної". Міжнародний стандартний номер книги складається з абревіатури ISBN й тринадцяти цифр. Для позначення циф­рової частини ISBN застосовують арабські цифри від 0 до 9. Цифрова частина ISBN складається з п’яти груп цифр: тризначний ідентифікатор (префікс GSI — 978); ідентифікатор групи (країни) ― Україні надано іден­тифікатори "966", "617"; ідентифікатор видавця; порядковий ідентифікатор видання; контрольна цифра. Цифрова частина відокремлюється від абревіатури ISBN проміжком, а кожна з п’яти груп відокремлюється одна від одної дефісом. Наприклад: ISBN 978-966-580-298-3.Однак, видавці порушують положення цієї інструкції: подають не визначені кількість цифр і цифрових груп у но­мерах; абревіатуру ISBN, замість проміжку, відокремлюють від цифрової частини тире, двокрапкою, позначкою "№"; з помилками подають і цифровий блок, який ідентифікує ви­давця чи країну; наводять ISBNs, неконвертовані з десяти­значних у тринадцятизначні. У багатотомних та серійних виданнях видавці помилково наводять лише один ISBN, хоча в цих випадках треба два ISBNs: ISBN спільний для всіх томів багатотомного видання, або ISBN неперіодичної серії, та ISBN кожного окремого тому книги, що є складо­вими цього багатотомного чи серійного видання, по­даючи відповідні позначення. Наприклад: ISBN 978-966-8708-12-1 (повне зібрання) ISBN 978-966-8708-07-7 (Т. 1) або ISBN 978-966-543-057-7 (серія) ISBN 978-966-543-119-0Деякі видавці з помилками наводять абревіатуру ISBN. Так, ПП Балюк І. Б. у монографії: "Організація обліку та контролю діяльності фермерських господарств" так наво­дить ISBN: "І&ВМ 966-2954-30-9" (крім того, ISBN не конвер­товано). ДКП "Друкарня № 13" у виданні: Могилевська Н. "Гутянські цукровари" абревіатуру ISBN наводить так: "IЗBN", у виданні: Филонич В. И. "Рассказы о жизни". В 4 томах. Том 1" ― "І8BN", крім того, подає один ISBN, хоча видання багатотомне, тому має бути два ISBNs. З помилками подають видавці й префікс GSI — "978". Зокрема, ВАТ "Дніпрокнига" у виданні: Тверська Л. "Вчися розуміти прекрасне" замість "978" зазначає ― "968"; НВЦ "Екосі-Гідрофізика" у виданні: Чечина О. Н. "Как стать взрос­лым. Развитие поведения детеныша дельфина" ― "378"; КВ "Лубни" у виданні: Русин В. "Любви стихия" ― "976"; ПП Шевченко Р. В. у книзі: Антипович Ю. "Синдром Кассанд­ри" ― "078", видавництво "Чорномор’я" у праці: Крижа­новська В. К. та ін. "Теоретичні та практичні основи держав­ної реєстрації суден в Україні" ― "798". Деякі видавці між абревіатурою та цифровою части­ною, замість проміжку, наводять різноманітні позначки. Так, ВБ "АванпостПрим" у виданні: Бабич Г. В. "Миргород. Істо­рія міста в нарисах" та в інших своїх книгах між абре­віатурою й цифровою частиною подає позначку "№"; ТОВ "Друкарня "Бізнесполіграф", ТОВ "Дух і літера", ДКП "Пол­тавський літератор" у своїх книжкових виданнях, замість проміжку, ставлять двокрапку (":"). Інші видавці під час наведення ISBN порушують поло­ження НД щодо загальної кількості цифр (має бути 13) й цифрових груп (має бути 5). Так, ДП "Видавничий дім УКРПОЛ" у виданні: Припін Д. "Мартусин Великдень" наводить ISBN, в якому налічується 14 цифр, замість 13, крім того, непра­вильно подано ідентифікатор країни ― "666", а треба ― "966" (наведено: ISBN 978-666-8955-03-07, треба: ISBN 978-966-8955-03-7). Інший видавець ― Криворізький технічний універси­тет у виданні: "Геометризація родовищ корисних копалин" подає ISBN, який налічує шість груп цифр, замість п’яти, між абревіатурою і цифровою частиною, замість проміжку, наведено дефіс, ідентифікатор видавця розділено на дві час­тини дефісом ― "78-30", треба ― "7830". Наведено у видан­ні: ISBN-978-966-78-30-10-6, треба: ISBN 978-966-7830-10-6. ТОВ "Макрос" у виданні: Кріль І. "Українська мрія. Спільна дорога до якісного життя" зазначає ISBN, який складається з 14 цифр, замість 13, та з чотирьох груп цифр, замість п’яти. Наведено у виданні: ISBN 978-96602022-15-5, а треба: ISBN 978-966-2022-15-5. ВАТ "Деснянська правда" у виданні: Петрункевич І. "На Чернігівщині: уривки із спогадів громадського діяча" по­дає ISBN, в якому відокремлена дефісом лише контрольна цифра: ISBN 978966502465-1, а треба: ISBN 978-966-502-465-1. У деяких виданнях видавці наводять неконвертовані ISBNs, хоча Книжковою палатою України їх заздалегідь було поінформовано про те, що від 01.01.2007 р. треба подавати ISBNs, які складаються з тринадцяти цифр, а десятизначні ISBNs їм треба надіслати в Книжкову палату для конвертування. І таких прикладів неправильного подання ISBN у книжкових виданнях дуже багато. Видавці мають розуміти, що ISBNs треба подавати за такою формою, як зазначено в документах, виданих Національним агентством ISBN в Ук­раїні, в інших випадках ці ISBNs є непридатними для вико­ристання. Правильне подання ISBN важливе не тільки для пра­цівників бібліографічних і книготорговельних установ, а й для користувачів друкованої продукції, оскільки ISBN є ключем для пошуку необхідних видань, які випускаються у світі, в автоматизованих системах на національному та між-народному рівнях. Є випадки, коли видавці з помилками наводять над­випускні дані. Надвипускні дані ― це частина вихідних відо­мостей, що розміщують над випускними даними на останній сторінці видання. Надвипускні дані містять такі відомості: вид видання за цільовим призначенням, який треба визначати за ДСТУ 3017 (розд. 4); назву серії; повну форму імені автора (-ів); назву видання; підзаголовкові дані; мову тексту видання (в іншомовних виданнях). Непоодинокими є випадки, коли видавці в надвипуск­них даних не подають або неправильно визначають вид ви­дання за цільовим призначенням (за ДСТУ 3017 це: наукове, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-ху­дожнє видання тощо). Наприклад, ККГВ "Полісся" у видан­ні: Кушнір В. П. "Сповідь рядового піхотинця" вид видання за цільовим призначенням визначає не за ДСТУ 3017, а до­вільно, як "історико-краєзнавче видання"; у виданні: "Голод­ний рік… Голодний день…" зазначає його як "мемуарне видання". Підприємець Зень О. у своїх виданнях також непра­вильно визначає вид видання за цільовим призначенням. Так, у виданні: "Ніна Шимко. Справа усього життя" зазначає його як "документально-історичне", а у виданні: "На берегах Золотої Липи" як "фольклорно-етнографічне видання". Не за стандартом визначають вид видання за цільовим призначенням і такі видавці: ВФ "Бізнес Інформ", ТОВ "Дру­карня "Бізнесполіграф", КП "Друкарня № 13", ПП "Диво­світ", ПП "МакДен", ЗАТ "Миронівська друкарня", ТОВ "Мультипресс", видавництво "Полтавський літератор", ПП "Рута". А деякі видавці взагалі не подають відомості про вид видання за цільовим призначенням. Зокрема, це такі, як: ДКП "Гадяч", ТОВ "Фірма "ВЕСКО", ТзОВ ПВП "Ладекс", ТОВ "Лілея НВ", ДКВ "Лубни", ТОВ "Одіссей", ВАТ "Херсонська міська друкарня", ПП Шевченко Р. В. Є видання, в яких неправильно оформлено відомості про авторів й упорядників, що наводять у надвипускних да­них: відсутня повна форма їхнього імені (прізвище, ім’я, по батькові) або прізвище та ім’я (якщо так подано на титуль­ній сторінці); прізвища авторів чи упорядників не виділено поліграфічними засобами (шрифтами або фарбою). Ці по­милки ускладнюють бібліографічне опрацювання видань, особливо під час роботи зі складними іноземними іменами. На останній сторінці видання треба наводити випускні дані. Згідно з ДСТУ 4861 випускні дані мають містити такі відомості: формат паперу та частку аркуша; обсяг видання в умовних друкованих аркушах; тираж; номер замовлення виготовлювача видавничої продукції; повне найменування (ім’я) та місцезнаходження видавця; серію, номер, дату видачі свідоцтва про внесення видавця до Державного реєстру видавців, виготов­лювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (далі ― Державний реєстр); повне найменування (ім’я) та місцезнаходження виготовлювача видавничої продукції; серію, номер, дату видачі свідоцтва про внесення виготовлювача видавничої продукції до Держав­ного реєстру. Однак, ряд видавців у випускних даних не зазначають відомості про тираж, хоча згідно зі статтею 23 Закону Ук­раїни "Про видавничу справу" і ДСТУ 4861 ці дані є обо­в’язковим елементом вихідних відомостей видань. Це, зок­рема, такі видавці, як ТОВ ВЦ "Академія", СП "АСТОН", ТзОВ ВФ "Афіша", ТОВ ТО "Гімназія", видавництво "Ва­рух", ТОВ "Видавництво "Дельта", ТОВ "Джура", ТОВ "Ви­давництво "Знання", ТОВ "К.І.С.", СП Часопис "Критика", видавництво "Медицина", ТОВ "Видавництво "Навчальна книга — Богдан", ТОВ "Видавнича група "Основа", ТОВ ВТФ "Перун", ЛА "Піраміда", ЗАТ "Прут Принт", ТОВ ВД "Слово", ТзОВ "Тріада плюс". Також, у випускних даних деякі видавці не наводять відомості про внесення видавця та виготовлювача видавни­чої продукції до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи. Відомості про видачу видавцю та виготовлювачу ви­давничої продукції Свідоцтва про внесення до Державного реєстру подають окремим рядком у такому порядку: після слів "Свідоцтво суб’єкта видавничої справи" наводять по­знаку серії, номер свідоцтва і дату його видачі. Якщо вида­вець одночасно є й виготовлювачем видання, про це треба зазначити (наприклад, "Видавець і виготовлювач…"). Ще однією поширеною помилкою є відсутність в іншомовних виданнях вихідних відомостей та анотації дер­жавною мовою. У Законі України "Про видавничу справу" (ст. 23) зазначено: "Всі книжкові видання в Україні, неза­лежно від мови основного тексту, повинні мати обов’язкову анотацію та вихідні бібліографічні відомості державною мовою". Згідно з цим положенням анотацію, що її вміщено до складу макета анотованої каталожної картки іншомов­ного видання, треба наводити також у перекладі українсь­кою мовою. Як показує аналіз, анотація державною мовою найчастіше відсутня у книгах, виданих у східній частині України та в Криму, де в основному випускають друковану продукцію російською мовою. Зазначені помилки допускають у своїх книгах такі ви­давці: ВАТ "Алчевська друкарня", ПП "ВМВ", ТОВ "Видав­ничий будинок Мелітопольської міської друкарні", ПП Дим­нікова Н. В., ТОВ "Ексклюзив", видавництво "Кримнавчпед­держвидав", ПП "Нове слово", ТОВ "Норд-Прес", ТОВ "Одіссей", ВД "Райдер", ВАТ "Сімферопольська міська друкарня", ТОВ "Студія "Негоціант", ДП "Таврія". З метою поліпшення стану оформлення вихідних відомостей фахівці відділу державної стандартизації Книжкової палати України за результатами перегляду обо­в’язкових примірників видань розсилають видавцям листи з рекомендаціями щодо належного оформлення вихідних відомостей видань та інформацією щодо чинних в Україні правових і нормативних документів (НД) з видавничої справи, якими вони мають керуватися у своїй практичній діяльності. Проведений аналіз щодо ефективності такої методич­ної допомоги показав, що більшість видавців відповідально ставляться до отриманих зауважень та рекомендацій і в по­дальшому намагаються випускати свою друковану про­дукцію без порушень НД. Рівень оформлення вихідних відо­мостей у виданнях, які вони випускають, покращився. До них можна віднести таких видавців: ПП "Аксіома", ТОВ "АСМІ", ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф", СПД Глинський Я. М., ТОВ "Видавництво "Грамота", ПП "Клуб "Гармонія", ДП "Державна картографічна фабрика", ПП "Дивосвіт", Донбаська державна машинобудівна академія, видавець Заславський О. Ю., ДК КК "Клуб сімейного дозвілля", ВАТ "Луганська обласна друкарня", ТОВ "Май­дан", ТОВ ІАА "Наш час", видавництво "Прут", видавець Пшонківський О. В., ТОВ "Видавництво "Рената", ТОВ "Фір­ма "Техсервіс", ТОВ "Центр навчальної літератури" та ін. Водночас аналіз показав: окремі видавці, які проігно­рували ці зауваження, й надалі випускають друковану про­дукцію з порушеннями положень НД щодо оформлення ви­хідних відомостей. Зокрема, це такі видавці: ТОВ "Видав­ництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", ТОВ ВБ "Аванпост Прим", видавництво "Апріорі", ПП "Брама-Україна", ПП "ВМВ", ПП "Видавництво "Доля", ТОВ "Дух і літера", ТОВ "К.І.С.", ТОВ "Лілея", ТОВ "Агентство "Мультипресс", КП "Одеська міська друкарня", ПП Свідлер А. Л., ПП Сергійчук М. І., ДП "Таврія", ТОВ "Четверта хвиля". У цій статті було проаналізовано стан дотримання видавцями України правових і нормативних документів, по­ложення яких треба враховувати під час оформлення ви­хідних відомостей у неперіодичних друкованих виданнях, та проілюстровано помилки, яких найчастіше припускаються видавці. Аналіз, проведений фахівцями відділу державної стан­дартизації щодо правильного оформлення вихідних відомос­тей видань, засвідчив, що більшість видавців прагнуть ви­пускати свою книжкову продукцію високої якості, але їм ще бракує досвіду й знань основних положень НД, чинних у галузі видавничої справи. А саме від правильного оформ­лення вихідних відомостей, які характеризують видання в повному обсязі, залежить задоволення інтересів користува­чів друкованої продукції, якість їх бібліографічного опра­цювання у бібліотеках і книгарнях. Сподіваємося, що співпраця видавців з Книжковою па­латою сприятиме випуску високоякісної друкованої продук­ції на українському ринку книжкових видань.Список використаної літературиЗакон України "Про видавничу справу" : за станом на 20 берез. 2004 р. / Верховна Рада України. ― Офіц. вид. ― К. : Парлам. вид-во, 2004. ― 17, [3] с. ― (Серія "Закони України").Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" : Закон України від 11 лип. 2001 р. № 2627-ІІІ // Урядовий кур’єр. ― 2001. ― 5 верес. ― Орієнтир, с. 1―16.ДСТУ 4861: 2007 Інформація та документація. Видання. Вихід­ні відомості. ― Чинний від 05.11.2007. ― К. : Держспожив­стандарт України, 2009. ― 45 с.ДСТУ 3017―95 Видання. Основні види. Терміни та визначен­ня. ― Чинний від 01.01.1996. ― К. : Держстандарт України, 1995. ― 45 с.ДСТУ 3582―97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. ― Чинний від 01.07.1998. ― К. : Держстандарт Ук­раїни, 1998. ― 25 с.ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліо­течної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліо­графічний опис. Загальні вимоги та правила складання. ― Чинний від 10.11.2006. ― К. : Держспоживстандарт України, 2007. ― 47 с.ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, біб­ліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголо­вок. Загальні вимоги та правила складання. ― Чинний від 17.10.2007. ― К. : Держспоживстандарт України, 2009. ― 8 с.ДСТУ ГОСТ 7.9:2000 (ИСО 214—76) Система стандартов по информации, библиотеч­ному и