« Захист населення в надзвичайних ситуаціях » ПЛАН 1. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях 2. Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб людей 3. Сили та засоби, які використовуються для життєзабезпечення населення 4. Організація та проведення медичних заходів у надзвичайних ситуаціях Вступ Навіть в умовах мирного часу можуть виникати осередки , масового ураження надзвичайного характеру, котрі призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування та знищення матеріальних цінностей. Щорічно в Україні виникає близько 1000 важких НС природного та техногенного характеру, котрі призводять до загибелі тисяч людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень і складають від 3,2 до 4% внутрішнього валового продукту. Важлива роль у забезпеченні життєдіяльності населення належить службам торгівлі і харчування ЦО та їх формування. Вони створюються рішенням виконкому обласних, міських і районних Рад (держадміністрацій) на базі організацій державної і кооперативної торгівлі (обласні, міські, районні, міст республіканського підпорядкування). Районні, міські (міст обласного підпорядкування) служби —на базі міських (районних) торгвідділів, торгів, трестів, райспоживспілки і відділів робітничого постачання. 1. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях Одним з основних завдань ЦО України є організація життєзабезпечення населення у разі виникнення надзвичайної ситуації. Заходи життєзабезпечення здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади структурними підрозділами у їх складі, що безпосередньо відповідають за захист населення, адміністраціями підприємств, установ і організацій з метою задоволення життєвих потреб громадян, які потерпіли від наслідків НС. Головними заходами є: — надання житла; — організація харчування; — забезпечення одягом, взуттям та товарами першої необхідності; — медичне обслуговування і т. п. Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я і працездатності людей. Він включає: — управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій; — захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха; — забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності; — захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення); — житлове забезпечення і працевлаштування; — комунально-побутове обслуговування; — медичне обслуговування; — навчання населення способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій; — розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження; — санітарну обробку; — знезараження території, споруд, транспортних засобів, ' обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції; — підготовка сил та засобів і ведення рятувальних і інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження; — забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; морально-психологічну підготовку і міри, щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; — заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи. Всі ці заходи організуються державною виконавчою владою областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій е безпосередніми виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ІДО і виконуються в період загрози та після виникнення надзвичайної ситуації.^ 2. Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб людей Заходами життєзабезпечення населення, які спрямовані на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних і інших невідкладних робіт, є: — тимчасове розосередження громадян в безпечних районах; — організація харчування в районах лиха і тимчасове розселення, при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт; — організація забезпечення населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності; — організація надання фінансової допомоги потерпілим; — забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення. Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються в основному консервовані і концентровані продукти у захисній (герметичній) тарі і упаковці, які не потребують складної кулінарної обробки. В районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. В районах, заражених бактеріальними засобами, приготування і вживання їжі дозволяється тільки після ретельної дезинфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих. Продовольство і воду, заражені радіоактивними речовинами, отруйними речовинами, і бактеріальними (біологічними) засобами використовувати в їжу заборонено. Допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді встановлені головним Державним лікарем з урахуванням радіаційної обстановки можуть, мінятися. Комунально-побутове обслуговування в районах розміщення покладають на місцеві комунально-побутові служби. Кількість їх при необхідності може бути збільшена за рахунок розгортання комунально-побутових служб евакуйованим населенням.3. Сили та засоби, які використовуються для життєзабезпечення населення Начальники служб здійснюють керівництво силами і засобами служб безпосередньо, через начальників штабу, органи управління ІДО і структурні організації, керівник якої є її начальником. Начальникам служби з питань, які входять в її компетенцію, підпорядкснані усі інші начальники служб, керівники організацій і підприємсгв, на базі яких створена служба або від яких виділяється спеціальні підрозділи торгівлі і громадського харчування. Завдання служби торгівлі і харчування: — забезпечення санітарно-обливочних пунктів — забезпечення гарячим харчуванням і сухим пайком особовий склад НФ в період підготовки і ведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт, а також потерпілого (ураженого) населення, яке знаходиться в загонах першої медичної допомоги; — забезпечення санітарно-обливочних пунктів, пунктів спеціальної обробки та загонів першої медичної допомоги обмінним фондом обігу, взуття та білизни; — планування, організація і координація дій пересувних підрозділи (підприємств торгівлі і громадського харчування, пересувних пунктів продовольчого постачання, пересувних пунктів речового постачання) торгівлі і харчування щодо забезпечення особового складу НФ ЦО продовольством і предметами першої необхідності; — здійснення заходів щодо захисту наявних на підприємствах запасів продовольства і інших матеріальних засобів захисту від радіоактивних речовин, отруйних речовин і бактеріальних (біологічних) засобів; — здійснення контролю за підготовкою і оснащенням пересувних пунктів для роботи в польових умовах; Решта завдань забезпечення ЦО вирішуються структурними підрозділами і організаціями державної і кооперативної торгівлі. — Для виконання завдань на базі підприємств торгівлі і громадського харчування; — пересувні пункти продовольчого постачання; — пересувні пункти речового постачання. Пересувні пункти харчування і продовольчого постачання створюються на базі одного підприємства. При неможливості створити на базі одного підприємства, вони створюються на декількох підприємствах. Начальником такого зведеного пересувного пункту харчування або продовольчого постачання призначається керівник головного підприємства. Кількість пересувних пунктів харчування і продовольчого постачання визначається з розрахунку забезпечення особового складу НФ ЦО, які мають штатні групи (ланки) матеріального забезпечення; — 60% сухим пайком; — 40% гарячою їжею; — один пункт харчування і продовольчого постачання на два загони першої медичної допомоги. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення пересувних пунктів харчування і продовольчого постачання здійснюється організаціями, на базі яких вони створюються. Забезпечення термосами, посудом та іншим обладнанням і інвентарем здійснюється на підставі загальних планів матеріального постачання організацій і підприємств торгівлі та громадського харчування. По певній команді пересувні пункти харчування і продовольчого постачання доукомплектовуються особовим складом, технологічним обладнанням, майном, інвентарем, отримують виділені їм автотранспорт, тридобовий запас продовольства на особовий склад НФ ЦО, які вони забезпечують і готують до виходу в призначений район. Пересувні пункти харчування і продовольчого постачання, які забезпечують формування підвищеної готовності, повинні бути готовими до виконання завдань через 6—10 годин після отримання розпорядження, решта пунктів продовжують свою виробничу діяльність і на протязі доби приводяться у готовність до виконання завдань згідно призначення. 4. Організація та проведення медичних заходів у надзвичайних ситуаціях За таких умов поряд з іншими завданнями щодо ліквідації наслідків НС важливе значення мають медичні завдання. Медичний захист населення, котре мешкає в районі розташування АЕС, складає важливу частину цілого комплексу захисних заходів, котрі реалізуються штабами та службами ЦО у випадку виникнення радіаційне небезпечної аварії на такій станції. Основною метою таких заходів є зведення до мінімуму кількості опромінених людей та доз їх опромінення, зумовленого знаходженням на радіаційне забрудненій території. Заходи щодо захисту населення плануються та реалізуються на підставі закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" для використання в роботі з питань ЦО та НС за №54/09-1- від 24. 02. 98 р. Планування вказаних заходів здійснюється органами управління ЦО згідно з вимогами "Типового змісту плану заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС". ВисновкиОдним з основних завдань ЦО України є організація життєзабезпечення населення у разі виникнення надзвичайної ситуації. Заходи життєзабезпечення здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади структурними підрозділами у їх складі, що безпосередньо відповідають за захист населення, адміністраціями підприємств, установ і організацій з метою задоволення життєвих потреб громадян, які потерпіли від наслідків НС. Головними заходами є: — надання житла; — організація харчування; — забезпечення одягом, взуттям та товарами першої необхідності; — медичне обслуговування і т. п. Заходами життєзабезпечення населення, які спрямовані на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних і інших невідкладних робіт, є: — тимчасове розосередження громадян в безпечних районах; — організація харчування в районах лиха і тимчасове розселення, при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт; — організація забезпечення населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності; — організація надання фінансової допомоги потерпілим; — забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення. Використана література: Джигирей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Львів, 2000. Основи БЖД. Посібник. – К., 2001. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2000. - N 42. - ст.348 Безпека життєдіяльності / Під ред. Я. Бедрія – Львів: Видавнича фірма “Афіша”, 1998. Гражданская оборона / Под ред. Е.П. Шубина – М.: Просвещение, 1991. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності. – Львівський банківський коледж, 1998.