1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ У структурі сучасної вищої освіти в Україні сформовано три кваліфікаційно-освітніх рівні: бакалавр, спеціаліст і магістр, що відображують рівень знань випускника ВНЗ і свідчать про наявність у нього певних умінь і навичок. Бакалавр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної освіти, неповної вищої освіти або освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні вміння та знання щодо узагальненого об'єкта діяльності, достатні для виконання завдань та обов'язків, що передбачені для первинних посад з певного виду діяльності, на експлуатаційному та науковому рівнях професійної діяльності. Випускна робота бакалавра (ВРБ) - це самостійна кваліфікаційна робота випускника, як підсумок теоретичної та практичної підготовки випускника в рамках нормативної та освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямком 6.050102 «Комп’ютерна інженерія» і передбачена Галузевими стандартами вищої освіти України, зокрема ОКХ (освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки бакалаврів) за вказаним напрямом. Бакалаврська робота є формою контролю набутих студентом у процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання випускниками професійних обов'язків. Виконання та захист бакалаврської роботи є завершальним етапом навчання. Бакалаврська робота готується кожним студентом в індивідуальному порядку. Зміст і оформлення роботи, як результат співпраці студента та керівника, відображають якість фахової підготовки випускника, так і рівень навчального процесу на його завершальному етапі. За своїм змістом - це професійне дослідження, яким підводяться підсумки навчання за певним робочим навчальним планом. Якістю роботи та її захистом на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) студент-випускник демонструє особистий рівень фахової підготовки за обраною спеціальністю. З позицій викладача і студента метою роботи є розв'язання певної професійної проблеми, за якою формулюється відповідна тема. Досягнення мети вимагає від студента виконання ряду завдань за трьома основними групами: - опанування сучасними теоретичними здобутками щодо мети роботи та оволодіння методами дослідження стосовно його предмету; - проведення самостійного дослідження та аналізу фактичного стану справ за предметом вивчення в певній галузі; - опрацювання конкретних способів раціоналізації управління щодо проблеми, окресленою темою роботи.^ 2. МЕТА ВИПУСКНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА (ВРБ)Метою ВРБ є: з’ясування підготовленості випускників до самостійної роботи за отриманою кваліфікацією, а також здатність їх до самостійної роботи в умовах сучасного виробництва. контроль, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань та умінь за спеціальністю та використання їх під час вирішення конкретних наукових, технічних та виробничих задач; розвинення навичок проведення самостійної роботи та оволодіння методикою дослідження й експериментування під час вирішення проблем і питань, які розробляються у випускній роботі. Головним завданням бакалаврської роботи є підготовка студента до самостійної, творчої, наукової, технічної роботи у відповідній галузі на основі знань, отриманих у процесі навчання в коледжі. Безпосереднє керівництво бакалаврськими роботами студентів покладається на провідних викладачів комісії, які призначаються головою комісії та мають відповідне педагогічне навантаження. До обов'язків керівника бакалаврської роботи входять: видача студенту завдання на бакалаврську роботу; допомога студенту в складанні календарного плану на весь період роботи над ВБР; проведення консультацій і контролю процесу виконання бакалаврської роботи відповідно до календарного плану; рекомендація студенту науково-технічної літератури та нормативно-довідкових джерел з теми бакалаврської роботи; визначення найбільш перспективних напрямків вирішення поставлених задач, а також виявлення помилок у прийнятих студентом рішеннях; контроль за виконанням студентом календарного плану; перевірка пояснювальної записки з метою виключення порушень вимог стандартів; попереднє заслуховування результатів виконання бакалаврської роботи; присутність на захисті бакалаврської роботи студента перед державною екзаменаційною комісією. Контроль керівника бакалаврської роботи не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень, дотримання стандартів і термінів виконання календарного плану. Керівник під час оцінювання ВРБ враховує не тільки якість її виконання, а й теоретичну та практичну підготовку випускника, ініціативу, працездатність, сумлінність та самостійність його роботи над темою. На засіданнях комісії регулярно заслуховуються повідомлення керівників бакалаврських робіт про хід виконання календарних планів. Студенти, що не виконали графіка виконання бакалаврської роботи або значно відстали в його виконанні, запрошуються для звіту на засідання комісії. Обрана студентом тема випускної роботи за поданням голови комісії затверджується наказом директора коледжу у встановлені терміни. ^ 3. ЗМІСТ ТА ТЕМАТИКА ВИПУСКНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРАТематика бакалаврських робіт має відповідати освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) і освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки бакалаврів за напрямом 6.050102 «Комп’ютерна інженерія». Теми бакалаврських робіт обговорюються на засіданні комісії. При цьому необхідно враховувати такі основні вимоги: актуальність; відповідність сучасному станові науки і техніки; спрямованість на вирішення виробничих задач; активізація творчого пошуку студентів; необхідність опрацювання спеціальної науково-технічної літератури та інших джерел інформації; активне застосування математичних методів і сучасних засобів комп'ютерної техніки. Студент має право вибрати тему дослідження із установленого переліку або запропонувати свою тему за умови доцільності її розробки. При виборі теми роботи студент повинен враховувати свій практичний інтерес до того чи іншого напрямку діяльності, характер майбутньої роботи.Назва теми повинна бути, за можливості, короткою, чітко і конкретно відображати мету та основний зміст роботи і бути однаковою в наказі директора про закріплення тем і керівників за студентами, в завданні на бакалаврську роботу, на титульному аркуші пояснювальної записки, в кресленнях, в документах ДЕК та в додатку до диплома. У назві теми роботи не дозволяється використовувати скорочення (абревіатури), крім загальноприйнятих. За своїм змістом, напрямком і характером бакалаврські роботи підрозділяються на: дослідницькі; програмно-алгоритмічні та Web-орієнтовані; схемотехнічні; оглядово-аналітичні. Бакалаврські роботи дослідницького характеру мають бути присвячені теоретичним і (або) експериментальним дослідженням інформаційних і фізичних процесів та нових проблем мереж, систем та обчислювальних комплексів. Вони можуть бути виконані на основі наукових розробок, які виконувалися студентами за планом науково-дослідних робіт комісії. Бакалаврські роботи програмно-алгоритмічні та Web-орієнтовані мають передбачати побудови моделі процесу, що досліджується, вибір і формалізацію відповідного методу, розробку алгоритму вирішення поставленого завдання, створення програми, виконання контрольних розрахунків тощо. Теми бакалаврських робіт даного характеру можуть бути пов’язані як з розробкою нового програмного забезпечення, нових методик або комп’ютерних технологій, так і з використанням стандартних програмних комплексів та засобів Web-програмування. При цьому необхідно чітко визначити, що є результатом роботи (математична імітаційна модель, методика аналізу існуючих мереж, комп’ютерних систем та пристроїв або опрацювання алгоритмів і програм для їх проектування). Бакалаврські роботи схемотехнічного характеру повинні мати розрахунок і розробку будь-якого функціонально закінченого пристрою, приладу тощо. Крім того, можуть включати питання створення комп’ютерних мереж і систем різного призначення та їх забезпечення з урахуванням життєвих етапів тощо. Слід зауважити, що зараз при створенні складних технічних об’єктів, якими є інформаційні та комп’ютерні мережі, все ширше застосовується системний підхід, основними положеннями якого є: урахування всіх етапів життєвого циклу системи, яка розробляється; узагальнення досвіду та оцінка розвитку споріднених систем; всебічний розгляд взаємодії системи з зовнішнім середовищем; використання найновіших досягнень у створенні елементної бази та забезпечення її відповідності умовам побудови та функціонування даної системи; виділення головних показників якості, які підлягають покращенню, в першу чергу; використання принципів композиції, декомпозиції, ієрархічності; виявлення основних технічних суперечностей, які заважають прискорити процес розробки системи, підвищити її якість; правильне поєднання різних методів проектування, в першу чергу, математичних, евристичних та експериментальних. Якщо робота дослідницького характеру закінчується розробкою конкретного пристрою, приладу тощо, то таку роботу також можна віднести до розрахунково-конструкторської. У цьому випадку в пояснювальній записці може збільшуватися обсяг тієї чи іншої частини, яка присвячена теоретичним або експериментальним дослідженням. Бакалаврські роботи оглядово-аналітичного характеру можуть мати поширений обсяг інформації щодо поставлених задач і передбачати використання таких методів: опису та порівняльного аналізу сучасних мережних технологій; конвергенції технологій, елементів та послуг в інформаційних та комп’ютерних мережах; забезпечення якості обслуговування користувачів, наданих інформаційних та комунікаційних послуг, інформаційної безпеки; Однією з ефективних форм бакалаврської роботи є розробка комплексних бакалаврських робіт, тобто робіт, у яких ряд досліджень і розробок пов’язані єдиною тематикою. Вони дають можливість об’єднати та скоординувати роботу кількох студентів для розв’язання важливої реальної задачі.^ 4. ВИМОГИ ДО СКЛАДОВОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ Мова випускної роботи – українська, стиль - науковий, чіткий, без орфографічних та синтаксичних помилок. Випускна робота бакалавра складається із завдання на виконання роботи (далі – завдання), розрахунково-пояснювальної записки разом з ілюстраціями (надалі – текстової частини), графічної частини у вигляді демонстраційних аркушів чи матеріалів презентації, які необхідні для доповіді під час захисту. Завдання на виконання ВРБ має містити всі необхідні дані для її виконання. У завданні не слід задавати повторення однотипних розрахунків навіть при використанні комп’ютерних технологій. Оформлене на стандартному бланку завдання підписується керівником, випускником, консультантами і затверджується заступником директора коледжу з практичного навчання. Форму завдання на ВРБ подано в додатку А. У завданні зазначаються:тема дипломної роботи та номер наказу по коледжу, яким вона затверджена;термін здачі студентом закінченої роботи, який встановлюється рішенням комісії з урахуванням часу, необхідного для отримання відгуку керівника, візи голови комісії про допуск до захисту та подання секретарю ДЕК матеріалів не пізніше ніж за день до захисту;вихідні дані до роботи:для робіт проектного характеру зазначаються лише кількісні або (та) якісні показники (характеристики) об’єкта проектування, яким він повинен відповідати після розробки в роботі; умови, в яких повинен функціонувати об’єкт проектування (часові, просторові, кліматичні, енергетичні, навантажувальні, екологічні); припустимі відхилення від нормативних значень показників або похибки (максимальні, мінімальні, середньоквадратичні) тощо; для робіт дослідницького характеру вихідні дані до дипломної роботи повинні визначати кількісні або (та) якісні показники щодо умов, засобів та методів, які характеризують спрямованість наукового дослідження, конкретизують методику розв’язання теоретичних проблем та проведення експерименту;перелік питань, які повинні бути розроблені: зазначаються конкретні завдання з окремих частин роботи, послідовність та зміст яких визначають програму дій студента та майбутню структуру пояснювальної записки. Формулювання цих завдань повинно бути в наказовому способі, тобто починатися зі слів: «Розробити…», «Обґрунтувати…», «Провести аналіз…», «Розрахувати…тощо;перелік графічного (ілюстративного) матеріалу: визначає креслення, плакати, малюнки тощо, які є обов’язковими для виконання та захисту роботи;консультанти з окремих питань (або частин) роботи: якщо необхідно зазначаються назви питань та вчене звання, прізвище, ініціали й посада консультанта з цих питань;дата видачі завдання. Завдання підписується керівником ВРБ, який несе відповідальність за реальність виконання та збалансування її обсягу з часом, відведеним на виконання роботи, а також студентом, який своїм підписом засвідчує дату отримання завдання для виконання. На базі завдання розробляється календарний план-графік виконання бакалаврської роботи, який підписується студентом та затверджується керівником роботи. Загальний обсяг розрахунково-пояснювальної записки без обов’язкових титульних аркушів та додатків, складає 35 – 50 стор. друкованого тексту, оформлених на аркушах формату А4. Текст пояснювальної записки також може бути чітко та акуратно написаний чорним (синім) чорнилом (пастою) на аркушах вищезгаданого формату. Склад та рекомендований обсяг окремих частин пояснювальної записки: Титульний аркуш: 1 сторінка Завдання на бакалаврську роботу: 1 сторінка Специфікація (в разі використання на захисті демонстраційних листів) – 1 сторінка Анотація: 1 сторінка Зміст: 1-2 сторінки Вступ: 1-2 Змістовна частина (приблизний перелік питань, що розроблюються): 35–50 сторінок Висновки: 1-2 сторінки Перелік посилань: 1-2 сторінки Додатки: кількість довільна Кожна складова ВРБ починається з нової сторінки. У текстовій частині розкриваються такі питання:^ аналіз сучасного стану досліджуваного об’єкта за темою; розроблення технічних вимог до об’єкта розроблення чи дослідження; аналіз можливих варіантів вирішення поставленої задачі та розрахунки (розроблення) обраного варіанта. Демонстраційні аркуші (далі – аркуші) чи матеріали презентації мають із достатньою повнотою відображати сутність роботи, тобто того, що розроблено, розраховано чи досліджено. В окремих випадках можливо, за бажанням студента, для захисту ВБР використовувати і демонстраційні листи і комп’ютерну презентацію. На демонстраційних аркушах та матеріалах презентації розміщують розроблений у ВРБ матеріал, який студент буде використовувати на захисті роботи під час доповіді. Демонстраційні аркуші повинні мати кутовий штамп із підписами випускника, керівника та голови комісії. Обов’язковими є: тема роботи, назва конкретного аркуша, прізвище студента. Форма заповнення кутового штампу представлено у додатку Б. До матеріалів презентації належать слайди, спеціально роздруковані аркуші, діючі макети, демонстраційні комп’ютерні програми тощо. У разі використання демонстраційних аркушів, їх кількість має бути не менше двох. В разі використання комп’ютерної презентації, кількість слайдів може бути не обмеженою, однак не менше 10 слайдів. Не має бути на аркушах чи матеріалах презентації того, що не розроблялось в роботі. Матеріали комп’ютерної презентації (слайди з необхідними поясненнями) можуть бути розроблені за допомогою будь-якої технології (Microsoft PowerPoint, Macromedia Flash, CorelDraw, Word, PageMaker, Adobe Acrobat, Exel, Photoshop), але перевага надається слайдам, які створені у Microsoft Power Point у вигляді ppt-файлів з наступним роздрукуванням і включенням в додатки. ^ 5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ Матеріали бакалаврської роботи мають бути оформлені згідно з вимогами нормативних документів МОН України, державних стандартів України і міждержавних комплексних систем стандартів.^ 5.1 Вимоги до оформлення пояснювальної запискиТекстова частина виконується на одному боці аркушів білого паперу із рамкою, формату А4 (297 х 210 мм) на комп’ютері в редакторі Word з використанням шрифту Times New Roman розміром 14-15, інтервал із множником 1,5. Із боків аркуша слід додержуватись таких відступів: лівий – 30 мм, верхній та нижній – 20 мм, правий – 10 мм. У рамці, форма якої представлена у додатку В, на кожній сторінці текстової частини ВРБ повинен бути вказаний індивідуальний шифр студента, що включає: ВРБ.КС. номер групи. номер за списком. 00.ПЗ Сторінки нумеруються арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту та додатків. Номер сторінки проставляється унизу аркуша по центру. Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок, але номер на ньому не проставляється. Не ставиться номер сторінки також на таких структурних елементах, як «ЗАВДАННЯ», «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ».Титульний аркуш подає відомості про назву роботи, виконавця, керівника та осіб, що його перевіряли, узгоджували. Приклад титульного листа представлено у додатку В.Завдання на виконання випускної роботу містить вихідні дані, терміни виконання складових частин тощо. Анотація має бути стислою і містити основні відомості про роботу: обсяг, об’єкт розробки, мету та метод роботи, результати та новизну, галузь застосування, економічну ефективність, перелік ключових слів. Розміщується анотація на окремій сторінці. Ключові слова (до 15 слів чи словосполучень) є визначальними для розкриття суті роботи. Вони пишуться (друкуються) великими літерами в називному відмінку і розміщуються в кінці реферату. Суть використання всіх ключових слів пояснюється в тексті анатоції. Визначення, позначення та скорочення (за необхідністю) розміщують у вигляді додатка і оформляються, згідно вимог до розділу «Додатки». Зміст розміщується, починаючи з нової сторінки. До змісту входять усі складові частини роботи, у тому числі всі додатки з їхніми назвами. Назви складових частин пишуться тою мовою, якою вони написані в тексті. Номери сторінок показують початок зазначеного матеріалу. У вступі обґрунтовується актуальність теми, мета ВРБ, подається перелік необхідних розробок чи розрахунків, взаємозв’язок з іншими випускними роботами.Текст основної частини разом з ілюстраціями, в якій викладається суть роботи, поділяється на розділи. Розділи повинні мати порядкові номери арабськими цифрами (1, 2, і т.д. без слова «Розділ») та назви (заголовки). Заголовки розділів слід починати з абзацного відступу і писати (друкувати) великими літерами без крапки після номера та в кінці. Текст має бути чітким і не допускати різних тлумачень. При цьому використовуються терміни, позначення та визначення, рекомендовані в ДСТУ, навчальній та спеціальній літературі.Розділи можуть мати підрозділи. Вони нумеруються за розділами (4.1, 4.2 і т.д.). Написання назви підрозділів необхідно починати з абзацного відступу і писати (друкувати) малими літерами крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки після номера та в кінці. Відстань між заголовком (розділу чи підрозділу) та подальшим чи попереднім текстом має бути не меншою за один рядок тексту (рекомендується інтервал під час оформлення в редакторі Word – 12 пт). Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено один рядок тексту.Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж всього тексту і дорівнювати п’яти знакам.Підрозділи поділяються на пункти, які мають потрійну нумерацію (6.1.13 – це є пункт підрозділу 6.1). Розподіл пунктів на підпункти передбачено стандартами.Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка з відступом (інтервалом) зверху і знизу не менш одного рядка чи 6 пт. Номер формули ставиться на одній лінії з нею в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку і складається з номера розділу та порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.2) – друга формула третього розділу. Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід подавати безпосередньо під формулою з абзацним відступом у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. У формулах та рівняннях латинські літери друкуються курсивом, крім математичних функцій: sin x, cos x, lg x, exp x, tg x, min тощо. До використаних формул повинні бути надані посилання на джерела, а до використаних числових значень – пояснення щодо їх походження. Результати розрахунків супроводжуються зазначенням відповідних одиниць виміру. У роботі треба використовувати одиниці вимірювання SI: вольт, ампер, ом, фарад, генрі, метр, секунда тощо. Порядок обчислювань: основна формула – підстановка числових даних без будь-якого їх перетворювання в послідовності позначень у формулі – остаточний результат із позначенням розмірності. Цифровий матеріал оформляється, як правило, у вигляді таблиці, яка розміщується після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа та знизу, що обрамляють таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею. Таблиці обов’язково нумерують та дають назву (наприклад: Таблиця 2.3 – Первинні параметри кабелю на різних частотах – третя таблиця другого розділу). Номер та назва розміщуються зверху (над таблицею). Висновки та пропозиції розміщують безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки. У висновках подається аналіз (оцінка) отриманих результатів; можливе використання результатів роботи; народногосподарську значущість роботи, наукову новизну тощо. Перелік посилань розміщується, починаючи з нової сторінки, і містить у собі тільки ті книги, підручники, навчальні посібники, на які в тексті є посилання. Посилання в тексті подаються у квадратних дужках, в яких проставляється номер, під яким джерело значиться в переліку посилань. Крім того, рекомендується вказувати, який матеріал використовується з конкретного посилання. Наприклад: 5, 12, с. 43, де цифрами позначають порядковий номер джерела в переліку літератури та номери сторінок. Література подається в такій послідовності: Закони України; інструкції та нормативні акти міністерств і відомств; наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською мовою; наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами. Обов'язковими елементами бібліографічного опису літературних джерел є: прізвища індивідуальних або колективних авторів у називному відмінку; назва видання; характеристика видання та відомості про повторне видання; місце видання, видавництво; рік видання. кількість сторінок. Прізвище та ініціали одного, двох або трьох авторів записують, як правило, до назви книги, а чотирьох і більше — після назви. Назву книги наводять в описі у тій формі, в якій її подано на титульному листі. Не дозволяється наводити у тексті пояснювальної записки об’ємні текстуальні положення з підручників, Інтернету та інших видань, а також описувати принцип дії існуючої апаратури. Якщо такий опис передбачено завданням, то його краще розмістити цей матеріал у додатку з відповідними посиланнями на джерело інформації. У додатках до роботи, розміщують матеріал, який є необхідним для повноти роботи, але через великий обсяг чи способи подання не може бути розміщений в основній частині. До додатків належать: фотографії; карти; проміжні математичні докази та розрахунки; ілюстрації, методика розроблення та опис комп’ютерних програм; опис нової апаратури та приладів, що використовувались під час проведення експериментів, протоколи випробувань тощо. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, Ї, Й, О, Ч, Ь. Кожен додаток розміщується з нової сторінки. Таблиці та рисунки додатків нумеруються послідовно в кожному додатку окремо, при ньому першою є літера позначення додатка, наприклад: Таблиця Б.2 – друга таблиця додатка Б. Повністю підготовлену роботу обов’язково підшивають у тверду чи м’яку палітурку. Головні вимоги – естетичність та неможливість оперативної заміни аркушів.^ 5.2 Вимоги до оформлення графічної частини та ілюстрацій За умовними позначеннями демонстраційні аркуші повинні відповідати Стандартам ЄСКД «Єдина система конструкторської документації» і ЄСПД «Єдина система програмної документації». Під час виготовлення графічної частини чи ілюстрацій використовують олівець або комп’ютерну графіку. Демонстраційні аркуші виконують на ватманському папері формату А1 (594 х 841 мм) із полями, що обведені рамкою (ліве поле – 25 мм, решта – 5 мм) та кутовим штампом (додаток Б). Ілюстрацію розміщують безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту аркуша з текстом. Якщо таке розміщення неможливе, ілюстрації розміщують так, щоб для їхнього розглядання треба було повернути аркуш за годинниковою стрілкою на 90. Усі ілюстрації називаються рисунками. Їх обов’язково нумерують за розділами та надають назву (наприклад: Рисунок 1.1 – Структурна схема когерентного демодулятора сигналів GMSK). При цьому скорочення “Рис.” не дозволяється. Номер і назва рисунку розміщуються внизу під рисунком . На всі ілюстрації та таблиці необхідні посилання в текстовій частині. При цьому можна застосувати скорочення – рис. 1.1., табл. 4.2. У випадку використання ілюстрації, створеної іншим автором, необхідно надати посилання на джерело. Якщо під час виконання роботи була розроблена комп’ютерна програма, то в роботі необхідно подати блок-схему алгоритму, роздрукований текст програми, тестовий розрахунок, мову програмування, методику користування програмою. Аркуші з текстом програми розміщують або в основній частині, або у додатку, якщо програма громіздка.^ 6. ЗАХИСТ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА6.1 Підготовка до захисту Про графік захисту випускних бакалаврських робіт повідомляється студентам головою комісії за тиждень до початку роботи ДЕК. Закінчена бакалаврська робота, матеріали якої підписані студентом, подається керівнику бакалаврської роботи. Керівник остаточно перевіряє відповідність виконаної роботи завданню та відповідним вимогам, складає письмовий відгук, в якому дає характеристику роботи студента. У відгуку керівника роботи, повинні знайти відображення такі питання: новизна розробки та ступінь її складності; вміння студента працювати з науково-технічною та патентною літературою; самостійність роботи студента, виявлена ним ініціатива, вміння користуватися сучасними методами та засобами досліджень, комп’ютерною технікою, вміле використання необхідної технічної документації, стандартів тощо; відношення студента до роботи над виконанням бакалаврської роботи, ступінь працездатності, вміння працювати систематично, виявлена при цьому акуратність, грамотність і т. ін.; схильність студента до теоретичних досліджень і узагальнень або до експериментальних досліджень, практичної роботи тощо. Наприкінці відгуку керівник роботи мусить зробити висновок про ступінь розвитку у студента навичок самостійної роботи та оволодіння методиками, що пов’язані з виконанням виробничих функцій та типових задач діяльності згідно з ОКХ даної спеціальності та про можливість подання бакалаврської роботи в ДЕК для захисту. У відгуку керівник за 12-бальною шкалою оцінює роботу студента. Голова комісії на підставі позитивної оцінки керівника направляє випускну роботу до захисту, про що робить відповідний запис на титульному аркуші пояснювальної записки. Функції нормоконтролю також здійснює голова комісії. Крім підпису голови комісії, на титульному листі повинні бути вказані тема роботи, підпис студента, керівника роботи, голови комісії, консультантів по окремим розділам роботи (якщо вони є) та зав.відділенням. Приклад оформлення титульного листа представлено у додатку Г.^ 6.2 Захист випускних робіт Розклад роботи Державної екзаменаційної комісії (ДЕК), узгоджується головою ДЕК та затверджується заступником директора коледжу з навчальної роботи за поданням рапорту голови випускаючої комісії. Державна екзаменаційна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію). До початку захисту в ДЕК подаються дані з відділення про виконання студентами навчального плану та отриманих ними оцінок протягом всього учбового процесу. У ДЕК можуть бути подані інші матеріали, які характеризують наукову та практичну цінність окремої виконаної бакалаврської роботи, а саме: друковані статті за темою роботи; документи, які характеризують практичну цінність розробки студента; документи, що вказують на практичне застосування роботи (підписані офіційними особами); макети, зразки виробів і т. ін. Захист випускних робіт приймає ДЕК у складі не менше трьох осіб. Захист роботи проходить публічно, тобто всі бажаючі можуть бути присутні на ньому. Крім членів державної екзаменаційної комісії обов’язкова присутність керівника роботи. Перед початком своєї доповіді студент повинен підготувати плакати чи проекційне обладнання для ілюстрації своєї доповіді. Тривалість доповіді 5-7 хвилин. На засіданні ДЕК оголошується характеристика випускника, а далі надається слово для доповіді. У доповіді випускник має висвітлити: постановку задачі; предмет розроблення, розрахунків чи дослідження; відповідність розробки новітнім тенденціям; прийняті способи вирішення поставленої задачі; основні результати роботи, тобто рекомендації та висновки. Під час доповіді мають бути використані всі демонстраційні аркуші. При цьому не слід зупинятися на принципах дії відомої апаратури чи програмного засобу. Доповідь випускника має бути українською мовою, але з дозволу голови ДЕК, дозволяється доповідати російською чи англійською мовами. При цьому попередньо необхідно підготувати письмово переклад тексту доповіді українською мовою для надання його тим членам ДЕК, які не володіють мовою доповіді. Після доповіді оголошується оцінка керівника. Надалі випускник відповідає на запитання членів ДЕК. Результати захисту оголошуються головою ДЕК того ж дня після підсумкового засідання ДЕК. Оцінка якості виконаної роботи, його захисту та можливості присвоєння кваліфікації проводяться на закритому засіданні ДЕК після обміну думками його членів та керівників бакалаврських робіт. Результати захисту бакалаврської роботи оцінюються за 12-бальною шкалою. При обговорені результатів захисту враховуються зміст роботи, якість та глибина дослідження, актуальність запропонованої теми, самостійність, рівень професійних знань, якість оформлення та рівень захисту, відповіді на питання членів ДЕК. Тим, хто має загальні оцінки «10», «11», «12» не менш ніж з 75 відсотків усіх дисциплін навчального плану, а з решти дисципліни та індивідуальних завдань – оцінки «8», «9», захистив бакалаврську роботу з оцінкою «10» або «11», або «12», а також проявив себе у науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією комісії, видається диплом з відзнакою, про що записується у протоколі засідання ДЕК. Повторний захист бакалаврської роботи з метою підвищення оцінки не дозволяється. У випадках, коли захист бакалаврської роботи визначається незадовільним чи студент не з’явився на захист ВРБ без поважних причин, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму доопрацьовану роботу, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему у строки, визначені ДЕК. У разі відсутності студента на захисті роботи через поважні причини, про що свідчать відповідні документи (медичні довідки та інше), питання про строки захисту ВРБ розглядаються на засіданні ДЕК. Захищені випускні роботи бакалаврів зберігаються в архіві коледжу на загальних підставах.Приблизний перелік тем випускної роботи бакалавра: Реалізація комплексу програмного забезпечення для тренінгу та контролю знань студентів. Дослідження моделей життєвого циклу програмних засобів, що узагальнені в стандарті ISO/IEC 12207. Використання ресурсів відеоадаптера для рішення задач інженерного характеру. Дослідження ефективності використання RAID-масивів для побудови сучасної системи збереження даних. Використання засобів імітаційного моделювання в середовищі Quartus II та MAX II Plus. Використання засобів віртуальної лабораторії PROTEUS VSM при проектуванні цифрових систем. Побудова схемо технічних пристроїв за допомогою учбового стенду ALTERA DE1. Розробка інформаційних та інформаційно-пошукових систем на мовах програмування високого рівня. Розробка функціональних частин WEB-сайту. Використання методу UML як потенційного стандарту засобів моделювання в програмній інженерії. Реалізація алгоритму та паралельної програми вибору інформативних признаків. Реалізація алгоритму та паралельної програми побудови вирішуючих правил. Дослідження алгоритму пошуку множини рішень нелінійного диференційного рівняння еліптичного типу.Додаток А. Форма бланку «Завдання на роботу».^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ Т