Курсоваробота
Технологічнийпроцес виготовлення деталі «втулка перехідна»
Зміст
Введення
1. Обґрунтування технічних рішень
1.1 Опис умов роботи й аналізтехнологічності конструкції деталі
1.2 Визначення типу виробництва
1.3 Аналіз заводського технологічногопроцесу
1.4 Техніко-економічна оцінка вибору методувиготовлення заготівлі
1.5 Вибір баз
1.6 Проектування технологічного маршрутуобробки деталі
1.7 Визначення операційних припусків,допусків, між операційних розмірів і розмірів заготівлі
1.8 Визначення витрати металу
1.9 Визначення режимів різання, потужностіосновного й допоміжного часу
1.10 Оформленняопераційних карт і карт ескізів
1.11 Описконструкції й розрахунок верстатного пристосування
1.12 Описконструкції й розрахунок контрольно-вимірювального оснащення
1.13 Описконструкції й розрахунок різального інструменту
2. Організація роботи ділянки
2.1 Визначення необхідної кількостівстаткування
2.2 Визначення кількості виробничихробітників
2.3 Визначення кількості допоміжнихробітників, ІТП, СКП, МОП
2.4 Організація ремонтувстаткування
2.5 Організація техніки безпеки (поССБТ) і протипожежні заходи
Бібліографічний список
Введення
Завданняекономії металу, підвищення продуктивності праці, підвищення якості й точностіповерхні деталей є основним завданням для технологів-машинобудівників.
Технологіямашинобудування це прикладна наука, що вивчає, як людина за допомогою різнихприйомів впливає на різні матеріали, створюючи нові й більше точні деталі, якізастосовують при складанні прогресивного встаткування.
У технологіїмашинобудування використовуються теоретичні й практичні виводи пов'язаних з неюдисциплін: металорізальні верстати й інструменти, різання металів, основивзаємозамінності й технічні виміри.
Учені визначаютьосновні напрямки в розвитку технічного прогресу, що характеризується не тількибезперервною появою принципово нових технологічних процесів, але й безперервноюзаміною існуючих процесів більше точними, продуктивними й економічно вигідними.
Рішення цихтехнологічних завдань здійснюється на основі впровадження у виробництво повноїавтоматизації й механізації технологічних процесів, широкого впровадження новоїтехніки й подальшого росту кваліфікації кадрів.
Найважливішийнапрямок у машинобудуванні є вибір економічних і технологічних форм і видівзаготівель із максимально зменшеними припусками на обробку й зменшеннямтехнологічних відходів.
У даному проектіпредставлений технологічний процес виготовлення деталі «втулка перехідна».Наведено детальну розробку виробництва, що сприяє зменшити витрати часу навиготовлення даної деталі. Застосування новітніх технологій, застосуваннябагато інструментальних верстатів зі ЧПУ дозволяє знизити ступінь участі людинив технологічному процесі, за рахунок заміни ручної праці механізованим.
1. Обґрунтування технічних рішень
1.1 Опис умов роботи, аналізтехнологічності деталі
На кресленнізображена деталь «втулка перехідна». Деталь виготовляється зі сталі5ХНМ (ДЕРЖСТАНДАРТ 5950-73) масою 12 кг. Креслення виконане в масштабі.
Деталь служитьяк опора для закріплення різних видів матриць на гідравлічних горизонтальнихпресах при пресуванні легких сплавів.
Деталь являєсобою тіло обертання, габаритні розміри якого становлять Ø 180х102мм.Втулка складається із двох поверхонь: циліндричної Ø170 мм. і конічної зкутом 6˚±10΄. На лівому торці деталі виконано 4 глухірізьбові отвори: різьблення М24х1 глибиною 32 мм. На правому торці втулки є проточка Ø170 мм., шириною 10 мм. до центра, глибиною 0,5 мм. і виконане конусне поглиблення Ø140 мм. (кут нахилудорівнює 4˚±10΄) глибиною 40 мм. На бічній поверхні деталі на відстані 62 мм. просвердлено отвір O16 мм. глибиною 38 мм. Деталь має центральний наскрізний отвір O34 мм..
Точністьвзаємного розташування поверхонь деталі в технічних умовах не зазначена, отже,що становлять втулки не повинні відхилятися від центральної осі. Чисто обробкиповерхні (шорсткість), за винятком зазначеної на поверхні, Rz 40. Відповідно дотехнічних вимог деталь піддається термообробці до поверхневої твердості HRC42-46.
Характеристикасталі 5 ХНМ.
Детальвиготовляється зі сталі 5ХНМ. Призначення — молотові штампи пароповітряних іпневматичних молотів з масою падаючих частин понад 3 т., пресові штампи йштампи машинного швидкісного штампування при гарячому деформуванні легкихкольорових сплавів; блоки матриць для вставок горизонтально-кувальних машин.
Хімічний склад:
C-Вуглець0.50-0.60 %;
Si-Кремній0.10-0.40%- надає корозійну стійкість;
Mn- марганець0.50-0.60% — підвищує твердість;
S- сірка
P- фосфор
Cr — хром0.50-0.80% — сприяє зносостійкості;
Ni — нікель1.40-1.80% — підвищує в'язкість, надає корозійну стійкість;
Mo- молібден — 0.15-0.30% — підвищує теплостійкість;
Cu — мідь
Механічні йтехнологічні властивості:
Теплостійкість — 590? З;
Обробляєтьсярізанням у відпаленому стані при 289 НВ і σв= 900 Н/мм2:коефіцієнт різання Кv.тв = 0.6; Кv.б.р. =0.3
Незастосовується для зварених конструкцій;
Має високузносостійкість при терті.
Вид поставки:
Прутки й смуги — ДЕРЖСТАНДАРТ 5950-73.
Кожна детальповинна виготовлятися з мінімальними трудовими й матеріальними витратами. Цівитрати можна значно зменшити залежно від правильного вибору заготівлі оптимальнихрежимів різання й правильної підготовки виробництва. На трудомісткістьвиготовлення деталі великий вплив роблять її конструкція й технічні вимоги навиготовлення. При аналізі на технологічність конструкції деталі необхіднозробити оцінку в процесі проектування тих процесу.
— Конструкціядеталі складається зі стандартних і уніфікованих конструкторських елементів.
— Розміри йповерхні деталі мають відповідно оптимальний ступінь точності й шорсткість.
— Оброблюваніповерхні відкриті, доступні для підведення різального інструменту при врізанній для його виводу.
Детальскладається з «стандартного» набору поверхонь: це циліндричніповерхні, метричні різьблення, що дозволяє використовувати стандартнийінструмент і пристосування.
— Показникибазової поверхні деталі забезпечують точність установки, обробки й контролю.Конструкція деталі забезпечує застосування типових і стандартних технологічнихпроцесів.
Деталь уважаємотехнологічною.
1.2 Визначення типу виробництва
Тип виробництвай відповідні йому форми організації праці визначають характер технологічногопроцесу, і відбивається при його побудові.
Видивиробництва.
— Одиничне — характеризується тим, що виготовляється та випускається в невеликих кількостях,тому на верстатах виконуються різноманітні операції, що періодично неповторюються. На підприємствах з одиничним виробництвом застосовують переважноуніверсальне встаткування, розділяючи його по груповій ознаці. Технологіявиробництва характеризується застосуванням універсального ріжучого й вимірювальногоінструмента.
— Серійне — характеризується виготовленням деталей повторюваними партіями. Залежно відкількості деталей у партії, їхнього характеру й трудомісткості, частотиповторюваності серій протягом року розрізняють дрібносерійне, середнє серійне,крупно серійне. На підприємствах серійного виробництва значна частинавстаткування складається з універсальних верстатів, оснащених як спеціальними,так і універсально-налагоджувальними й складальними пристосуваннями, щодозволяє знизити трудомісткість і здешевити виробництво.
— Масове — характеризується сталим об'єктом виробництва, що при значному обсязі випускупродукції забезпечує можливість закріплення операцій за певним устаткуванням зрозташуванням його в технологічній послідовності й із широким застосуваннямспеціалізованого й спеціального устаткування, механізацією й автоматизаціїтехнологічного процесу при строгому дотриманні принципу взаємозамінності, щозабезпечує різке скорочення часу, затрачуваного при складальних роботах.
Відповідно доДЕРЖСТАНДАРТ 3.1108-74 визначення типу виробництва ведеться за коефіцієнтомзакріплення операції
На проектованійділянці обробки деталі розташовані верстати різних моделей у кількості 25 штукпри наступній кількості закріплених за ними операцій:
Порівн.струм.=18m струм.=1
Порівн.коор.св.=7Mкоор.св.=1
Кз.о.=1(18*1+17*1)/(18+17)=1
Коефіцієнтзакріплення операції дорівнює 1, що відповідає масовому виробництву.
1.3 Аналіз заводськоготехнологічного процесу
Зміна діючогомаршрутного технологічного процесу обґрунтоване тим, що:
— обробка деталіздійснювалася на універсальних верстатах: токарському, свердлильних, фрезернихі шліфувальному в умовах одиничного виробництва;
— у вибраномуваріанті масового виготовлення деталі економічно доцільне застосування багатоінструментальних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПУ);
— застосуваннярізців, свердлів оснащених пластинками із твердих сплавів дозволять збільшитистійкість інструмента, збільшити швидкість різання й одержати економію засобіві часу.
Такий підхід дообробки:
-по-перше,скорочує час на установку, закріплення й вивірку пристосувань, заготівель ірізального інструменту;
-по-друге,підвищує продуктивність і якість обробки, тому що верстатник виконуєсистематично ті самі переходи.
1.4 Техніко-економічна оцінкавибору методу виготовлення заготівлі
Заготівлею — називають вихідний матеріал, з якого повинна бути виготовлена та або іншадеталь. Чим ближче форма заготівлі до форми заданої деталі, тим менше будепотрібно засобів і часу на обробку деталі, тим менше металу піде в стружку, аце має економічне значення — зменшення собівартості деталі.
Вихідноюзаготівлею для даної деталі економічно доцільно застосувати калібрований прутокза ДСТ2590-88, тому що форма заготівлі найбільш близька до форми деталі.Калібрований пруток це різновид сортового прокату.
Прокатнупродукцію всіх видів одержують зі сталевих злитків, що відливаються в металевіформи — квадратного, прямокутного й іншого перетинів — у сталеплавильних цехахзаводів. Зі злитків, звичайно більшого перетину, необхідний профіль виходить невідразу, а за більшу або меншу кількість переходів. Сутність прокатки полягає вобтисненні металу між двома циліндричними валками, що обертаються в різністорони; при цьому зменшується висота смуги, змінюється форма поперечногоперерізу й збільшується довжина. Для додання металу потрібної форми у валкиврізають струмки, що утворять у кожній спільно працюючій парі валків калібри,через які при прокатці проходить метал.
Прокатціпіддається метал, як у гарячому, так і холодному станах. Прокаткасупроводжується зміною властивостей металу.
1.5 Вибір баз
Важливою умовоюодержання точності розмірів і взаємного розташування поверхонь деталі єправильний вибір настановних баз.
Настановноюбазою називається одна або одночасно кілька поверхонь заготівлі, по яких вонавстановлюється в пристосуванні для додання їй заданого положення щодо верстата.Настановна база позбавляє заготівлю або деталь трьох ступенів переміщенняуздовж однієї координатної осі й поворотів навколо двох інших осей.
Прийнятінастановні бази повинні забезпечити правильне взаємне розташування поверхоньдеталі й надійне закріплення її в процесі обробці. Для цього, при виборінастановних баз, керуємося наступними правилами:
— заготівлю неможна знімати з верстата доти, поки непідготовлене чистову базу для наступноїустановки;
— якщо заготівляобробляється не по всіх поверхнях, то як чорнова база варто прийнятинеоброблювану поверхню;
— обробкуповерхонь із точним взаємним розташуванням можна вести за одну або кілька установок,але обов'язково від однієї настановної бази.
Операція 010
Установку робимов патроні з вильотом заготівлі 54мм. Настановною базою служить циліндричнаповерхня, у майбутньому піддається обробці.
Операція 015
Установку робимов патроні з вильотом заготівлі 45мм. Настановною базою служить раніше обробленаповерхня, у майбутньому піддається обробці.
Операція 020
Установку робимов тисах верстатних із застосуванням спеціальних призматичних губок. Настановноюбазою служить раніше оброблена поверхня O184, у майбутньому піддається обробці.
Операція 030
Установку робимов патроні з вильотом заготівлі 54 мм. Настановною базою служить ранішеоброблена поверхня, тому застосовуємо «сирі» кулачки.
Операція 040
Установку робимов патроні з вильотом заготівлі 54 мм. Настановною базою служить ранішеоброблена поверхня, тому застосовуємо «сирі» кулачки.