Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика застосуваннябіологічно пального на виробництві
2. Виробництво біопалива в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Біопа́ливо або біологічне паливо — (англ. biofuels) — органічніматеріали, такі як деревина, відходи та спирти, що використовуються для виробництваенергії. Це — поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природнихресурсів, таких як нафта, вугілля і ядерне паливо. Офіційне визначеннябіопалива — будь-яке паливо мінімум з 80 % вмістом (за об'ємом) матеріалів,отриманих від живих організмів, зібраних в межах десяти років передвиробництвом.
Подібно до вугілля і нафти, біомаса — форма збереженої сонячної енергії.Енергія сонця «захоплюється» через процес фотосинтезу при рості рослин. Однаперевага біологічного палива в порівнянні з іншими типами палива — те, що воноповністю розкладається мікроорганізмами, і тому відносно безневинне длянавколишнього середовища.
Сільськогосподарська продукція, яку вирощують для використання якбіопаливо, включає кукурудзу і сою (перш за все в США), льон та ріпак (перш завсе в Європі), цукровий очерет в Бразилії і пальмова олія в Південно-східнійАзії. Розкладена мікроорганізмами продукція промисловості, сільськогогосподарства, лісоводства та побутові відходи також можуть використовуватисядля отримання біоенергії, наприклад солому, лісоматеріал, добриво, рисовелушпиння, стічні води і залишки продуктів харчування. Ці продуктиперетворюються на біогаз через анаеробне травлення. Біомаса, щовикористовується як паливо також часто складається з недовикористовуваноїпродукції, такої як солом'яного і відходи тваринництва.
1. Загальнахарактеристика застосування біологічно пального на виробництві
Біопаливо сьогодні розглядається в Україні як вагома альтернативатрадиційному пальному. Вважається, що його виготовлення в найближчі роки будемаксимально вигідним для української економіки. Виготовлення готового продуктує набагато вигіднішим для України ніж експорт сировини, в основному в Польщу таНімеччину. Станом на 2007 рік згідно розрахунків Інституту цукрового бурякаУААН і НТЦ «Біомаса» (м. Київ), собівартість біодизеля у наший країні складає0,42 євро/л, біоетанолу — 0,67 євро/л. Проте виробництво біопалива впромислових об'ємах ще не налагоджене так як приміром у Німеччині, яка займає лідируючіпозиції по виробництву біодизеля в ЄС. За різними оцінками, у 2006 р. в Україніміні-заводи чи дослідницькі установки по виробництву біодизеля працювали в 12областях, виробивши 20 тис. т продукції, яка, як правило, використовувалася усільському господарстві.
У червні 2006 року було створено асоціацію «Укрбіоенерго». Її завданнямбуло популяризувати біопаливо в Україні. До неї ввійшли близько 30 виробниківбіоенергетичної сировини, технологічного устаткування, біопалива, а також рядвчених. У грудні 2006 року Кабмін затвердив Програму розвитку виробництвадизельного біопалива на 2007—2010 роки Відповідно до програми, Україна плануєдо 2010 року побудувати щонайменше 20 заводів із виробництва біодизелюпродуктивністю від 5 до 100 тис. тонн на рік загальною потужністю не менш ніж623 тис. тонн на рік. Замовником програми визначено Міністерство агрополітики.
Влітку 2007 року Верховна Рада прийняла проект закону про перехід до 2010року транспорту українських міст з населенням понад 500 тис. чоловік набіопаливо. До 2010 року в Україні планується побудувати 20 заводів, щовироблятимуть біодизель потужностями від 5 до 100 тис.т. на рік. Длявиробництва біопалива будуть введені спеціальні податкові пільги.Зареєстрований законопроект, де депутати запропонували до 2018 року скасуватиподаток на прибуток для виробників біологічних видів палива (біоетанол,біодизель, біогаз й біоводень), а до січня 2013 року — податок на ввезеннясировини й устаткування.
У 2003 р. Інститут харчової хімії та технології вперше розробив технічніумови на «Оксигенат моторного палива — альтернативний». У 2004 р. спеціалістикомпанії «Енергетичні стратегії та біотехнології» здійснили спільно з галузевимІнститутом нафтопереробної та нафтохімічної промисловості «МАСМА» успішне випробовуваннясумішевих палив із використанням оксигенату (низькомолекулярні спирти).
Згодом були розроблені технічні умови «Паливо моторне „БІО-100“ ТУ У24.6-33616799-001:2006». Новий вид моторного палива назвали «БІО-100» завдякивисокому показнику октанового числа (паливо складається на 60 % ізвідновлювальної сировини, 30 % — із мінеральних вуглеводнів та стабілізуючихречовин).
У 2006 р. виробництво БІО-100 було налагоджено на Лохвицькомуспиртозаводі. Новий вид палива визнаний Національною агенцією з питаньзабезпечення ефективного використання енергоресурсів України (НАЕР) першимукраїнським біологічним паливом. Відповідний висновок НАЕР за номером 1 видалиу 2007 р.
Реалізація нового палива розпочалась на понад 30-ти українськихавтозаправних станціях, у тому числі у київській мережі компанії «Лукойл».
Проте через супротив українського спиртового монополіста — концерну«Укрспирт», — у квітні 2007 р. виробництво БІО-100 на Лохвицькому спиртозаводіприпинили та перенесли до Молдови.
25 квітня 2008 р. у Чернівцях розпочала роботу перша в Україні та країнахСхідної Європи спеціалізована біопаливна автозаправна станція. На АЗСреалізується два види моторного палива, виготовленого з біологічної сировини:аналог високооктанового бензину — паливо «БІО-100» та дизельного палива —біодизель.
24 лютого 2008 року відбувся перший комерційний політ літака набіопаливі. Боїнг-747 британської авіакомпанії Virgin Atlantic здійснив політ злондонського міжнародного аеропорту Хітроу до Амстердама. У першийекологічно-чистий політ пасажирів не взяли./>
2. Виробництво біопалива в Україні
Популяризацією біопалива в Україні займеться профільна асоціація«Укрбіоенерго». Презентація асоціації відбулася сьогодні. До складу«Укрбіоенерго» увійшли близько 30 виробників біоенергетичноїсировини, технологічного устаткування, біопалива, а також учені.
На тлі різкого подорожчання нафти і газу і, відповідно, продуктів їхпереробки перспектива перекладу підприємств країни на споживанняальтернативного пального починає реалізовуватися. Гендиректор«Укрбіоенерго» Віталій Лазоркин відзначив, що до 2010 р. в Україніпід вирощування біоенергетичної сировини повинне бути задіяне близько 2 млн. га(сьогодні площі в 10 разів менше). За його словами, Україна проголосила свій політичнийвибір на користь вступу в ЄС, де в структурі енергоспоживання біопаливо докінця 2010 р. повинне займати не менше 5,75%. Це означає, що Україна до цьогочасу повинна проводити і споживати не менше 520 тис. т таких енергоресурсів. Угрудні минулого року Кабмін України схвалив концепцію Програми розвиткувиробництва дизельного біопалива до 2010 р. Замовником програми визначеноМіністерство агрополітики. У пропозиції до цієї держпрограми передбаченофінансування з держбюджету на 1 млрд грн, з інших джерел – понад 10 млрд грн.Основною сировиною для виробництва біопалива традиційно розглядається технічнийрапс. Згідно підрахункам, з 75% відсотків урожаю рапсу, зібраного на площі 2,5млн. Га, можна провести 2,25 млн. т дизельного біопалива — по енергетичнійцінності така кількість еквівалентна 1,9 млн. т звичайного дизпалива (на йоговиробництво необхідно майже 6 млн. т нафти). Експерти говорять, що, в принципі,для виробництва такого пального придатні ряд інших олійних культур, а так самобуряк і кукурудза. Але підкреслюють, що заводи по виробництву біопалива повиннібути невеликими, розрахованими для регіональних потреб. Транспортування такогопального на відстань понад 50 км. робить її неконкурентною порівняно звикопними видами палива. Ціна біодизеля не повинна перевищувати 85% цінитрадиційного дизеля.
Виробництво біопалива в Україні є конкурентноздатним з європейським. Проце заявила експерт з біоенергетики Української аграрної конфедерації ОксанаМакарчук.
Зокрема, посилаючись на розрахунки Інституту цукрового буряку УААН і НТЦ«Біомаса», вона підкреслила, що собівартість біодизелю у нашій країністановить 0,42 євро/л, біоетанолу — 0,67 євро/л. При цьому, аналогічніпоказники і в Німеччині. За даними німецького інституту Institut furWel-twirtschaft Kiel (2006 р.), собівартість біодизелю становила 0,96 євро/л,біоетанолу — 0,77 євро/л. «Це можна пояснити тим, що Україна має порівнянодешеву сировину та робочу силу», — пояснила Оксана Макарчук.
За її словами, в Україні виробництво біопалива ще не налагоджено. Зарізними оцінками, у 2006 р. в міні-заводи або дослідницькі установки звиробництва біодизеля працювали в 12 областях України і виробили 20 тис. тоннпродукції, яка, в основному, використовувалася для сільського господарства,констатувала експерт УАК.
Варто також відзначити, що у 2007 р. в Одеській області компанією«Біодізель Бессарабії» було відкрито міні-завод з виробництвабіодизеля потужністю до 7 тис. тонн на рік. Другий завод потужністю до 10 тис.тонн біодизеля на рік було введено в експлуатацію у Херсонській області влютому 2007 р. компанією «Лі-бер». «Сировинна база длявиробництва біодизеля в Україні істотна, тому багато сільськогосподарськихпідприємств експериментують з виробництвом біодизеля для власних потреб»,— підкреслила Оксана Макарчук.
Водночас, вона зазначила, що Україна має великі можливості промисловоговиробництва паливного етанолу, оскільки є значним виробником харчового спирту.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 р. булостворено Держконцерн «Укрспирт». Цією постановою передбачаєтьсяудосконалення управління підприємствами спиртової та лікеро-горілчаноїпромисловості. У концерн увійшло 79 державних підприємств з виробництва спирту.Виробництво біоетанолу було організовано ще у 1998 р., і до 2006 р. йогопідприємства виробили понад 50 тис тонн цієї продукції.
Прогнозоване в світі вичерпання основних викопних енергоносіїв (нафти тагазу в найближчі 40-50 років) та екологічні чинники спонукають більшістьрозвинених країн шукати альтернативні нетрадиційні та відновлювальні джерелаенергії. Каталізатором цих пошуків стало нове підвищення світових цін на нафтуза 2005-2006 роки. За матеріалами експертів, частка відновлюваних джереленергії у загальносвітовому паливно-енергетичному балансі в 2050 році можедосягти 50%, а за прогнозом Світової енергетичної Ради — до 80-90% на кінецьпоточного століття. Німеччина і Швеція до кінця цього сторіччя планують всі стовідсотків енергії отримувати за рахунок відновлюваних джерел. Середвідновлюваних джерел енергії більшого розвитку набувають енергоносіїбіологічного походження або біопалива: біодизель, біоетанол, біогаз. Установчимизборами засновників Головою Асоціації «Укрбіоенерго» обрано народного депутатаВерховної Ради України 4 і 5 скликання Калетніка Григорія Миколайовича, ГоловоюРади Асоціації обрано директора Департаменту економіки Мінагрополітики ДроботаВіталія Івановича. Обидва є фахівцями з питань економки, організації тапрогнозування розвитку агропромислового комплексу, а також біоенергетичноговиробництва. Виходячи із статутних завдань, Асоціація «Укрбіоенерго» опікуєтьсянаступними питаннями: створення сприятливої законодавчої та нормативної базидля розвитку ринку біопалива; представлення та захист інтересів членів Асоціаціїв органах законодавчої та виконавчої влади, а також в бізнесі; залученнязовнішніх та внутрішніх інвестицій у новий сегмент національної економіки; сертифікаціята стандартизація біопалива, підготовка нормативно-технічної документації; координаціядіяльності членів Асоціації на ринку біопалива; просування на внутрішній ізовнішній ринки готової продукції; наукове забезпечення сфери виробництва тавикористання біопалива; створення інтегрованих агропромислових об’єднань, укожному з яких на взаємовигідних умовах сільгоспвиробники та їх індустріальніпартнери будуть забезпечувати виробництво 10-20 тисяч тонн біопалива на рік. Асоціація«Укрбіоенерго» направила до Уряду в серпні 2006 року свої пропозиції стосовновдосконалення законодавчих і нормативних актів в Україні та включення проблемвиробництва та використання біопалива до Державних програм. Асоціаціязапропонувала включити до проекту Програми діяльності Уряду на 2006 — 2010 рокисистему заходів, а саме:
1. Організаційні заходи
1.1. Доопрацювати Енергетичну стратегію України до 2030 року, посиливши вній роль НВДЕ у відповідності до світових тенденцій.
1.2. Розробити та прийняти до кінця 2006 р. державні програми розвиткувиробництва і використання біопалив.
1.3. При розробленні зазначених програм доцільно максимально використатидля виробництва біопалив існуючі спиртозаводи, ветсанутильзаводи та іншіпідприємства, що залишились у державній власності, а також цукрові заводи.
1.4. З метою посилення координації та забезпечення системності в науковихдослідженнях і проектно-конструкторських розробках з питань НВДЕ розробити йзабезпечити фінансуванням відповідну комплексну науково-технічну програму.
1.5. Запровадити торгівлю квотами за Кіотським протоколом через механізмспільного їх впровадження для отримання іноземних фінансових ресурсів з метоюрозвитку НВДЕ. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. №206 затверджено порядок розгляду, схвалення та реалізації проектів спільноговпровадження.
2. Політична та законодавча підтримка
2.1. Визначити поставною Верховної Ради України прискорений розвиток НВДЕнайважливішим загальнодержавним пріоритетом в економіці України на найближчі 10років.
2.2. Вважали б за доцільне використати досвід Данії щодо консолідаціїполітичних сил для досягнення загальнонаціональних інтересів в енергетичнійгалузі.
2.3. Внести зміни до Закону України “Про альтернативні види рідкого тагазового палива” щодо: а) обов’язковості застосування біопального для двигуніввнутрішнього згорання (в першу чергу в м. Києві, інших містах з населеннямпонад 500 тис. громадян, а також у рекреаційних зонах); б) запровадженнязаходів державної фінансової підтримки виробникам біопалив, відповідноїсировини, машин, приладів та обладнання, зокрема: — звільнення від ПДВ, акцизів;— надання безвідсоткових кредитів для виробників біопалива та інших НІДЕ, а непід 10% відповідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2006р. № 695. Серед першочергових законодавчо-нормативних актів також прийнятизакон щодо запровадження підвищених “зелених” тарифів за реалізаціюелектроенергії і тепла, вироблених з використанням НВДЕ, який схваленийВерховною Радою в першому читанні.
2.4. Законодавчо регламентувати режим використання генетичномодифікованих організмів в Україні лише для енергетичних цілей (чи в окремомузаконі, чи внести доповнення до названого вище закону про альтернативніпалива).
2.5. Законодавчо заборонити використання в якості біопальногометил-трет-бутилового ефіру, як надзвичайно небезпечного забруднювача поверхневихі підземних вод із канцерогенним ефектом. За експертними оцінками потенційніможливості нашої країни дозволяють забезпечити до 2020 року виробництво за рік:біоетанолу — близько 4,5-5 млн. тонн, біодизелю — близько 6 млн. тонн, біогазу— близько 10 млрд. м куб., тепла із котелень на біомасі — близько 8 млн. тоннум. палива. В умовах підвищення цін світового ринку на нафту до 70—80 дол. СШАза барель, а на природний газ — до 230—250 дол. за 1000 м3 всі види біопалива будуть конкурентноспроможними. При тому витрати на біоетанол і біодизельочікуються нижчими за відповідні еквіваленти традиційного бензину та дизельногопального на 10—15%; витрати на енергію, отриману з біогазу — на 20—25%, аотриману при спалюванні біомаси в спеціальних котлах — в 2—3 рази за аналогічнупри використанні природного газу. Крім того, з огляду на актуальність проблемиАсоціація звернулася до Голови Комітету з питань бюджету Верховної Ради Україниз клопотанням підтримати фінансування реформування державних підприємствМіністерства агрополітики України з метою розвитку виробництва та використаннябіоетанолу, біодизелю, біогазу та біопаливних добавок до світлихнафтопродуктів, а також проведення реконструкції ряду заводів концерну«Укрспирт» та законодавчого забезпечення нормативними та регламентнимидокументами, передбачивши на цю мету у Законі України «Про Державний бюджетУкраїни на 2007 рік» 35-25 млн. гривень.
Висновки
Отже, популяризацією біопалива в Україні займеться профільна асоціація«Укрбіоенерго». Презентація асоціації відбулася сьогодні. До складу«Укрбіоенерго» увійшли близько 30 виробників біоенергетичноїсировини, технологічного устаткування, біопалива, а також учені.
На тлі різкого подорожчання нафти і газу і, відповідно, продуктів їхпереробки перспектива перекладу підприємств країни на споживанняальтернативного пального починає реалізовуватися. Гендиректор«Укрбіоенерго» Віталій Лазоркин відзначив, що до 2010 р. в Україніпід вирощування біоенергетичної сировини повинне бути задіяне близько 2 млн. га(сьогодні площі в 10 разів менше). За його словами, Україна проголосила свійполітичний вибір на користь вступу в ЄС, де в структурі енергоспоживаннябіопаливо до кінця 2010 р. повинне займати не менше 5,75%. Це означає, щоУкраїна до цього часу повинна проводити і споживати не менше 520 тис. т такихенергоресурсів. У грудні минулого року Кабмін України схвалив концепціюПрограми розвитку виробництва дизельного біопалива до 2010 р. Замовникомпрограми визначено Міністерство агрополітики. У пропозиції до цієї держпрограмипередбачено фінансування з держбюджету на 1 млрд грн, з інших джерел – понад 10млрд грн. Основною сировиною для виробництва біопалива традиційно розглядаєтьсятехнічний рапс.
Списоквикористаних джерел
1. Грабар І. Г., Титаренко В.Є. Система технологій і основи бізнес-планування. — Житомир: ЖІТІ, 2002. — 128с.
2. Дудко П. Д., Крюк А. Г.,Савченко Н. Ф., Чистяк В. Г., Шкурупий В. Г. Основы технологических систем. —Х.: Издательство ХГЭУ, 2002. — 247с.
3. Дусанюк Ж. П., Шевчук В.Я., Дусанюк С. В. Система технологій. — Вінниця: ВДТУ, 2002. — 98 с.
4. Збожна О. М. Основитехнології. — Т.: Карт-бланш, 2006. — 486 с.
5. Інтегровані інформаційнітехнології та системи (ІІТС-2005):Матеріали наук.-практ. конф. мол. учених та аспірантів, 21-23 листопада 2005 р.— К.: НАУ, 2005. — 180 с.