ВСТУП
Насучасному етапі вивчення іноземної мови навчання потенціальному словникувідіграє одну з важливих ролей, адже в цілому ми часто стикаємося з ним врізних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Потенціальнийсловник є потужним фактором у розширенні доступу до більш широкого кола текстівта забезпеченні більш глибокого їх розуміння, тому йому належить визначна рольу фомуванні загального словникового запасу будь-якої особи, яка займаєтьсявивченням іноземних мов. Отже, навіть насучасному етапі розвитку методико-педагогічної науки навчання потенціальномусловнику залишається досить актуальним.
ВXX ст. проблемою розробкиметодики навчання потенціального словника займалися такі педагоги-практикирадянського періоду, як Т. М. Ковбасюк, Б. Я. Гнусіна та С. Є. Побєдінська.
Ефективністьпроцесу навчання потенціального словниказалежить від правильного вибору вчителем методів та прийомів навчання, відраціонального підходу у створеннірізноманітних завдань.
Тому,об’єктомдослідженнявиступає зміст і комплекс вправ для навчання потенціальному словнику на різнихетапах засвоєння лексичного матеріалу учнями в школі.
Предметдослідження – шляхи формування потенціальногословника в школі.
Упроцесі наукового дослідження була поставлена мета: дослідити тарозробити методику навчання потенціальному словнику на різних етапах засвоєннялексичного матеріалу учнями в школі.
Поставленамета визначила необхідність вирішення наступних завдань:
— визначити роль потенціального словника при вивченнііноземної мови в школі;
— розкрити особливості навчання потенціальному словникуі специфіку навчального матеріалу в школі;
— дослідити і проаналізувати досвід роботи вчителів,які працювали над проблемою навчання потенціальному словникові.
Підчас дослідження були використані такі методи:
— узагальнення досвіду навчання потенціальному словникові в середніх навчальнихзакладах;
— критичний аналіз джерел наукової літератури.
Науковановизна роботи полягає в тому, що робиться спроба осмислитицілі та задачі навчання потенціальномусловникові і сучасних методи викладання.
Практичнацінність дослідження полягає у використанні фактичногоматеріалу у навчанні основ англійськогопотенціального словника вшколі.
РОЗДІЛ1. Лексика як основний будівельний матеріал нашогомовлення
1.1Навчання лексичній стороні мовлення
“Спочаткубуло слово…”. Цей вислів із Євангелія від Іоанна, який дійшов до нас ізхристиянської міфології, чітко визначає значення і роль лексики якбезпосередньо в житті людини, так і в мові як в системі знаків. “Слова – ценазви речей, явищ, подій, назви всього того, що наявне в дійсності… Якщо названезрозуміла для співрозмовника, вона порожня – такого предмета не існує.Будь-яка річ, навіть уявна, може стати помітною, якщо вона має назву”, – казав Н.І. Жинкін, підкреслюючи номінативну функцію лексики. За допомогою слів миназиваємо оточуючі предмети, конкретизуєм поняття, передаємо наші думки, вонидопомагають відобразити реальну та уявну дійсність. Лексика – це основнийбудівельний матеріал нашого мовлення, її змістовна сторона. Володіння лексикоює важливою передумовою розвитку мовленнєвих умінь. Не даремно говорять ”Кульгаве слово – кульгаве мовлення ”.Ми вчимо слова не тільки і не стільки для того, щоб знати їх, але для того, щобпід час їх використання, здійснювати спілкування. Ось чому навчання лексичнійстороні мовлення – не самоціль, а засіб навчання всім видам мовленнєвої діяльності.Чи то в усному мовленні (аудіюванні, говорінні) чи в письмовому (читанні,письмі), в основі кожного – слово. Мовна перспектива в свою чергу обумовлюєвмотивованість та успішність оволодіння словником.
Існуєдумка, що чим більше учень знає слів, тим більші його мовленнєво-розумовіздібності. Але дослідження психологів доводять, що багатий словниковий запассам по собі не забезпечує високий рівень мислення. На думку Р. П. Мільруда,вербальні засоби лише тодістаютьінструментом мислення, коли словниковий запас формується підчас та в результатімовленнєво-розумової діяльності.
Лексика,сукупність слів та подібних до них по функціям сполучення, як відмічає багатодослідників, являють собою систему або, на думку А. А. Леонтьєва, систему систем.Системність лексики проявляється в тому, що всі її одиниці на основі власнихвластивостей входять до певних об’єднань (семантичні поля, лексико-семантичніта тематичні групи, синонімічні ланцюжки, антонімічні протиставлення,словотворчі гнізда і т. д.), які пов’язані між собою. Іншими словами, лексичніодиниці існують в нашій голові не хаотично та ізольовано, а в тісному зв’язку одинз одним у виді певних словникових груп.
Психологистверджуюють, що сприйняття та запам’ятовування лексичниходиниць носить асоціативний характер. Кожне новеслово вступає в асоціативний зв’язок з вже існуючими словами в довготривалійпам’яті та, завдяки нашому досвіду, сприймається як знайоме або незнайоме.
Отже,володіння словом засноване не тільки на знанні його значення, але і наволодінні його звуковими та зоровими образами (формою слова), його здатністюпоєднуватися граматично та семантично з іншими словами (використанням в потоцімовлення). [8, с. 337 – 338]
1.2Розуміння потенціального словника в лінгвістиці таметодиці
Активнийі пасивний словниковий запас утворюють так званий наявний або реальний словник,який служить основою для формування потенційного (потенціального) словника. Навідміну від наявного словника, що включає знайомі лексичні одиниці, які учнівживають для вираження своїх думок або для сприймання і розуміння думок іншихлюдей, потенціальний словник складають ті незнайомі слова, про значення якихчитач або слухач може здогадатися, зустрівшися з ними при читанні абоаудіюванні. Щоб ще точніше зрозуміти суть і зміст потенціального словника вартоглянути на нього одночасно з лінгвістичної точки зору та методичної. [5, с.312]
Влінгвістиці під потенціальними словами розуміють похідні та складні слова, якіреально не існують (не зафіксовані у вже здійснених реально мовленнєвихутвореннях), але які можуть створюватися в будь-який момент у відповідності допродуктивних словоутворюючих моделей даної мови. [2, с. 343]
Вметодиці до потенціального словника відносять:
1)інтернаціональні слова, подібні за звучанням і написанням та за значенням дослів рідної мови;
2)похідні та складні слова, що складаються з відомих учням компонентів;
3)конвертовані слова;
4)нові значення відомих багатозначних слів;
5)слова про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.
Цікаво,що за даними деяких досліджень, словник, що забезпечує розуміння при читанні тааудіюванні, за рахунок потенціального словника може збільшитися у 5-6 разів.[5, с. 312]
РОЗДІЛ2.Основні критерії розкриття лексичного значення одиницьпотенціального словника
2.1Вивідність та здогадка
Частинуслів учні можуть зрозуміти без звертання до допоміжних матеріалів, якщо їхознайомити з деякими прийомами самостійного розкриття значень слів:
— створених за допомогою відомих учням основ суфіксальних похідних, таких, якwriter, teacher, singing, drawing, friendly і т. п.;
— складних слів: head-teacher, water-lily, raincoat і т. п.;
— великої кількості слів одного кореня з українськими: statue, alphabet, aquarium,platform і т. п.;
— багатозначних слів, які можуть мати зовсім інше значення: face (of the clock), learn(the news),end (ofthe town),shut (histeeth), take(the placeof), при вже знайомихучням значень цих слів: обличчя, навчатися, кінець, зачиняти, брати.
Лексичніодиниці, аналогічні перерахованим, вважають джерелами потенціального словника. Розкриттялексичного значення одиниць потенціального словника може здійснюватися або наоснові вивідності або на здогадці. [6, с. 94]
Якіж фактори впливаютьна вивідність похідних слів?
Вивідністьв значній мірі залежить, з одного боку, від прозорості структури похідногослова та, з іншого, від характеру відповідності похідних слів іноземної мови зїх еквівалентами в рідній мові.
Прозорістьструктури похідного слова передбачає чітку структурну подільність складовихморфем та очевидність семантичних відносин між ними з урахуванням відповідноїсловотворчої моделі. Розглянемо, наприклад, такі похідні слова, як attraction,expression, action, perfection, connection, protection; instructive,constructive, effective, elective, compressive, expressive; dangerous,advantageous, joyous, wonderous, glorious, famous.
Вопорі на відповідні словотворчі моделі (v + -ion = n, v + -ive = adj, n +-ion = adj) в цихпохіднихсловахчітковиділяютьсяскладовіморфеми(attract- + -ion; instruct- + -ive; danger- + -ous) іочевиднісемантичнівідносини між ними, що дозволяє учням самостійно визначити значення подібнихпохідних слів і робить виправданим включення їх до відповідних вправ. [3, с. 54– 55]
Отже,враховуючи нижче сказане можна зробити висновок, що вивідність – це виведенняна основі правила значення слова, спираючись на підказки, які закладені в ньомусамому, і на контекст, коли таких підказок недостатньо. [6, с. 55]
2.2Опори, як ключ до розуміння похідних слів
2.2.1Суфіксальні похідні
Азараз варто детальніше познайомитися з опорами похідних слів, які забезпечуютьлегке розуміння цих лексичних одиниць.
Всуфіксальних похідних опорами слугують:
а)знайоме значення похідної основи;
б)значення суфікса;
в)частина мови похідного. При цьому значення суфікса часто показує, яким чиномпохідне слово пов’язане з початковою основою. У всіх суфіксальних похідних, якіналежать до однієї словотворчої моделі, є загальна формула пояснення лексичногозначення (семантична схема чи дефініція слова). Так, іменники зі значеннямособи мають формулу той, хто + похідне слово, наприклад: teacher – one whoteaches, reader– one whoreads. Приклади інших дефініційпохідних: hairless – having no hair, beautiful –full of beauty. Перераховані похідні мають простісемантичні схеми, які можуть бути і складнішими: whiteness– the state of being white, gladness –the state of being glad.
Алев будь-якому випадку семантична дефініція містить в собі всі три вищеперераховані опори і тому може слугувати прийомом розкриття значеннясуфіксальних похідних. [6, с. 95]
2.2.2Складні слова
Вскладних словах внутрішньословесною опорою можна вважати певну змістову структуруслова: друге слово завжди є головним, перше слугує визначенням до нього. На ційоснові значення багатьох складних слів, утворених на основі моделі n+n,може бути виведеним за правилом лівого визначення: ліве слово є визначенням доправого, головного за значенням, наприклад: house-dog – домашній пес,water-lily – водяна лілія. В деяких випадках для кращого розуміння слів йогослід перефразовувати у відповідний йому вираз: hair-brush – a brushfor hair,тобто щітка для волосся, а не щітка із волосся; letter-box – abox forletters – скринька для листіві т.д. [6, с. 95]
Всіці похідні складні слова є неодмінною складовою мови та безпосередньо мовлення,адже щоб зрозуміти їхні значення потрібно перш за все зрозуміти правило їхформування.
2.2.3Багатозначні слова
Багатозначніслова мають іноді тісний смисловий зв’язок із відомим для учнів значенням тапостійні відповідності в українській мові. Наприклад, і в англійській і вукраїнських мовах деякі значення багатозначного слова співпадають (head –голова), так як вони тісно пов’язані за змістом з початковим значенням (atthe headof thetable – на чолі столу; fiftyhead of cattle – п’ятдесят голів худоби та інші). Але оскільки значеннябагатозначного слова проявляється лише в контексті, прийнятноговорити не про мовну, а про контекстуальну вивідність.[7, с. 68 – 71]
Такимчином, при розкритті значення суфіксальних похідних і складних слів, які маютьдостатньо внутрішньословесних опор, а також при семантизації значеньбагатозначних слів, тісно пов’язаних за значенням із вже відомими учням значеннями,використовуються прийоми, основані на вивідності: пояснення слова за допомогоюсемантичної дефініції, опора на правило лівого визначення, контекстуальнавивідність і т. п. Такі слова зазвичай легко передаються на українську мову (тобтомають постійні міжмовні відповідності). В тих випадках, коли опор в самомуслові недостатньо, щоб зрозуміти його значення (складові слова переосмислені,слово неможливо перефразувати у відповідне йому поєднання відомим шляхом,відсутній постійний український еквівалент або неможливо однозначно зрозумітислово за контекстом), використовується прийом мовної або контекстуальноїздогадки. Вивідність може слугувати критерієм для відбору матеріалу приформуванні потенціального словника на початковому етапі: можна взяти тільки тісловотворчі моделі (суфіксальних похідних та складних слів) і тільки тізначення багатозначних слів, які можливо семантизувати, керуючись достатньоюкількістю опор та відповідно за певними правилами.
РОЗДІЛ3. Прийоми роботи з суфіксальними похідними
3.1Роль семантичних схем у розкритті лексичних значень похідних
Прироботі з суфіксальними моделями радять розкривати лексичні значення похідних задопомогою семантичних схем. Майже всі суфіксальні моделі, введені для вивченняв V – VIII класах, мають простусхему пояснення. Оскільки учні працюють з максимально продуктивними моделями, вяких похідні слова формуються практично без семантичних обмежень (С. С.Хідекель, І, М. Сломінська), то похідними відповідно до моделі можуть слугуватиоснови майже всіх одиниць словника-мінімуму учнів, що забезпечує необхіднийоб’єм матеріалу для тренування. Використання схем пояснень, наприклад той,хто + виробляюча основа, забезпечує правильне виконання дії, дозволяєзрозуміти похідне слово за значенням вхідних в нього морфем, а не звичайнимперекладом на українську мову. Послідовність дій при цьому така: слово з англійськоїмови – його осмислення за допомогою формули пояснення значення – українськийеквівалент. При такому способі семантизації можна зрозуміти будь-яке похіднеслово, яке сформоване зі знайомою основою (навіть якщо воно не має українськогоеквіваленту). Схему пояснення слова можна давати також тільки українською, алеукраїнський еквівалент використовується в основному для контролю.
Дляуспішного засвоєння прийомів семантизації необхідно створювати певну мотивацію,яка стимулює та спрямовує цю діяльність. Діючим в системі мотивів є той факт,що вміння самостійно семантизувати похідну лексику, яка раніше не зустрічалася,допомагає розуміти тексти для читання. Крім того, самаробота зі словотворчим матеріалом, якщо її організувати відповідним шляхом (наприклад, у формі ігор), стимулює учнів досліджувати можливості мови. У гріпри багаторазовому повторенні ( що є необхідним для закарбування моделі в пам’ятіучнів ) зникають втома та нудьга,діти не соромляться висловлюватись або зробити щось неправильно.
Приознайомленні зі словотворчою моделлю вчитель проводить бесіду, в результатіякої учні самі формуюють навчальну задачу: що необхідно знати для правильногорозуміння слів, які створені за допомогою суфіксального способу. Варто показатице на прикладі ознайомлення з моделлю n + -ful = n.
Вчительвиписує на дошку слова: handful, spoonful, cupful і т. д. та пропонує учнямнадати їм українські еквіваленти. Учні не можуть впоратися із цим завданням.
T:Подивіться будь-ласка, чи є щось спільне в цих словах?
P:Так, в них спільне закінчення.
T:В них спільний суфікс. Ачим є інша частина слова?
P:Основою.
T:Чи відомі вам основи цих слів?
P:Так.
T:Чи можете ви зараз перекласти слова?
P:Ні. Ми не знаємо, яка це частина мови.
T:Це іменник.
Учнібезрезультатно намагаються перекласти слова так: ручка, ручище, ложечка.Вчитель заперечує ці намагання.
T:Слова з суфіксом -fulмаютьзначення – те, що виражено основою, заповнене чимось, а суфіксмає значення повний. Після цього учні правильно передають значення слівукраїнською: повна жменя, повна чашка і т. д.
T:Отже, що потрібно знати для розуміння цих слів?
P:Значення суфіксу, модель і частину мови похідного.
Вчительпросить назвати частину мови основи і разом з учнями записує модель. Потім всіслова зачитуються вголос. При записі моделі основи представляються в загальномувигляді, а суфікси – конкретно, наприклад, n+ -less= a. Втакій формі похідного шифр частин мови сприймається як x чи у,які означають, що замість них можна поставити буд-яке знайоме слово потрібноїчастини мови. Шифр частин мови вчитель пояснює один раз і записує його на дошці:v – дієслово, n – іменник і т. д. (Для запису моделірекомендується використовувати малі літери латинського алфавіту). Для швидкогозапам’ятовуваннязначень частин мови учням пропонуютьсяпохідні слова, що записані на дошці.
Учнізамальовують словотворчу таблицю англійської мови в зошитах на останнійсторінці або на спеціальних картках. Заповнюють її послідовно, по мірі вивченняматеріалу. Таблиця для суфіксальних похідних може бути представлена так:
Модель Значення англійською Значення українською Можливі українські відповідності
V + -er = n
Speaker
One who
One who speaks
Той, хто (займається чимось, що виражено основою)
Той, хто говорить
1. дієприкметник теперішнього часу;
2. іменники з суфіксом
-ець та ін.
Той, хто говорить – оратор, лектор, промовець.
Примітка:Третя колонка заповнюється факультативно, в залежності від обраного способунавчання.
Отже,сама семантична схема (модель) та пояснення вчителем принципу її дії є дужеважливим етапом у формуванні потенціального словника учнів, адже вона зображуєнаочний приклад використання тієї чи іншої похідної одиниці та надає учнямможливість самостійно формувати лексичні одиниці такого типу. [6, с. 95 – 96]
3.2Тренування на рівні слова
Тренуванняучнів у використанні похідних слів проводиться на рівні слова, словосполученняі на рівні речення. Для різноманітності прийомів тренування можнавикористовувати ігрові вправи.
Швидкезапам’ятовування моделі стимулює гра “ 20 карток ”. (Ця назва умовна, так яккарток може бути більше або менше.) Мета гри – закріплення дій по семантизаціїпохідного слова, їх автоматизація. Заздалегідь готуються картки двох варіантів.На одних пишуться похідні слова з суфіксами, які вивчаються на даному етапі, наінших – їх визначення англійською. Картки з похідними словами вчитель залишає всебе, картки з визначеннями отримуюють учні. Вчитель (або ведучий) вимовляєпохідне слово і показує відповідну картку. Задача учнів – відшуками для ньоговизначення. У грі формується не тільки вміння співвідношення слова з похідноюосновою, а і вміння швидкого розпізнавання потрібного слова з поміж багатьох.Зразок карток:/> /> /> /> />
Reader
One who reads
Угрі використовуюються тільки вмотивовані (похідні від вже відомих учнямлексичних одиниць) слова, а також такі, які можуть бути семантизованіуніфікованим способом.
Словаз суфіксами -er: cleaner(one whocleans), giver,helper, player,defender, skater,skier, winner,dancer, driver,writer, singerі т. п. Похідні з цим суфіксом можуть бути перекладені на українську мову такимчином (що чистить, що дає і інші). В тих випадках, де можливий більш точнішийукраїнський еквівалент, потрібно добиватися, щоб він був знайдений: helper–той, хто допомогає – що допомагає – помічник.
Словаз суфіксом -less: noseless (having nonose, without a nose), nameless, hairless, fatherless, childness, homeless,colourless, endless, hopeless, timeless, numberless, priceless, changeless,helpless, loveless, friendless і інші.Всіприкметники з цим суфіксом можуть бути перекладені українською мовою іменникомз прийменником без. Там, де це можливо, знаходиться більш точнішийукраїнський еквівалент (прикметник): noseless– без носа – безносий.
Словаз суфіксом -ful: bagful(a fulbag of…),handful, cupful,spoonful, houseful,mouthful і т. п. Похідні з цимсуфіксом можна семантизувати наступним образом: те, що виражено основою,заповнене чимось, наприклад handful – повна долоня – жменя. Прикметники,створені за допомогою цього суфіксу від абстрактних іменників, не дивлячись напрозорість внутрішньої форми (careful – повний турботи, піклування – дбайливий),беруться на пізнішому етапі навчання, беручи до уваги нечисленність початковоїлексики.
Словаз суфіксом -able: answerable(that canbe answered),likable, washable,countable, translatable,changeable, drinkable,readable, breakableі т. п. Цей суфікс зазвичай виражає пасивне значення: придатний до чогось ідля чогось, здібний (П. М. Каращук). Рекомендовано перекладати похіднітаким чином: на який можливо відповісти, який можна любити і т. д.
Словаз суфіксом -ly: badly, (in a badmanner), easily, shortly, gladly, nicely, openly, happily, warmly, fully,correctly, highly і т. п.
Словаз суфіксом -y, які мають значення: вкритий тим або повний того, щовиражено основою: dusty(covered withdust, fullof dust),snowy, sunny,stony, hairly,soapy, grassyі т. п.
Словаз суфіксом -y, які мають значення: схожий на те, що виражено основою:fruity (like fruit), woolly, glassy, watery, flowery, milky, silky і т. п.
Щеодна гра буде дуже корисною: чия команда створить більше похідних іззапропонованим суфіксом і надасть їх українські еквіваленти. Для гри готуєтьсяроздатковий матеріал: картки зі словотворчими основами та зразком дій.Словотворчі основи учні також можуть знайти, користуючись підручниками.Оскільки модель вони записали, вони знають, яку саме частину мови шукати.
Прицьому вирішується наступна задача: формується вміння користуватися словником.[6, с. 96 — 97]
3.3Тренування на рівні поєднання слів
Длякращого запам’ятовування деяких словотворчих моделей учнямкорисно знати, в яких сполученнях течи інше слово може функціонувати в мові. Подібнетренування також можна організувати у формі змагання: чия команда придумаєбільше сполучень. Наприклад, при роботі з моделлю n + -less всительставить запитання:
Whatcan be windless (colourless)?
Whocan be homeless (friendless, childness, hairless)?
Учніназивають такі поєднання: (а) windless day (weather,autumn, month, August); (a) colourless tie (shirt, clothes, face, walls); (a)homeless man (boy, cat, people, children і т. д.)[7, с. 71]
Аналогічнаробота проводиться і з іншими суфіксальними сполученнями.
3.4Тренування на рівні речення
Наданому етапі тренування учні навчаються бачити, яким чином похідне слововходить в мовлення. Головним тут у визначенні значеннязалишаються внутрішньословесні опори. Більша частина цих вправ виконуєтьсяу вигляді гри в парах, яка називається: гра в учня та вчителя. Вправаподіляється на дві частини, кожна з яких записується на окремій картці зі своїмвласним індексом (А або Б) та ключем. Ключ до картки А знаходиться на картці Бі навпаки. Пари для гри створюють учні різного рівня підготовки. Діти працюютьсамостійно, вчитель здійснює вибірковий контроль. Один учень виступає в ролівчителя, інший – учня. Вчитель слідкує за правильністю дій того учня, якийперший виконує свою частину вправи, після цього міняються ролі. Оскількизавдання учні в парах отримують однакове, воно записане або на картці А, абовчитель оголошує його усно.
Наприклад,для похідних з суфіксом -ness учням пропонується прочитати речення,назвати прикметники, від яких утворилися підкреслені слова, і надати їхніукраїнські еквіваленти.
А
1.He does not like the dryness of a hot summer and the brightness of the sun.
2.There is a coolness in the night air.
Ключдо картки Б: 1) щастя; 2) темрява.
Б
1.I can see the happiness in his face.
2.The room was so large that the lamp left it in darkness.
Ключдо картки А: 1) сухість, суша, яскравість; 2) прохолода.
Внаступній вправі завдання ускладнюється: потрібно виділити основу ізграматичної форми слова і утворити похідне. Вправа виконується або у формі грив парах, або як командні змагання: хто правильніше і швидше за інших утворитьпохідне і надасть його український еквівалент.
Прикладвправи для слів з суфіксом -er. (Дається зразок виконання.)
А
1. Anndances inthe BolshoiTheatre. Whatis she? (She is a dancer.)
2.Mr. Smith corrects mistakes in the newspaper. What is he? He is… .
3.Tom Brown writes books for children. What is he? He is… .
4.Listen, Lena’s mother is singing over the radio. What is she? She is… .
Ключ до карткиБ: 1) listener – слухач;2) gardener – садівник;3) traveller – мандрівник.
Б
1. Ninaalways listens to people’s stories. She is a good… .
2.There is much fruit in Mr. Brown’s garden. He is a good… .
3.Robinson Crusoe travelled much. He was a great… .
Ключ до карткиА: 1) dancer– танцюрист; 2) corrector – коректор; 3) writer –письменник; 4) singer – співак.
Можназапропонувати гру-задачу: Здогадайтеся, яке слово пропущене в реченні. ЇЇ мета– виділити із граматичної форми похідну основу та, утворивши похідне з заданимсуфіксом, вставити його в речення. Наприклад, для похідних із суфіксом –er пропонуюютьсятакі речення (перше – зразок виконання):
1. Jimlives in a village, he is a villager.
2.Steve skis in the fоrest,he is a…, and Ada skates on the ice, she is a… .
3.Ann’s mother sings in the theatre, she is a…, and her brother dances there, heis a… .
Рівні тренуватьпотенціального словника учнів розташовані в поетапному порядку. На першомурівні ставиться мета, щоб учні зрозуміли механізм творення слів. Другий етап –напівкомунікативний, що дозволяє учням навчитися правильно вживати ці слова.Третій етап можна вважати суто комунікативним, де основна мета це розвитокбезпосередньо діалогічних навиків учнів. Але слід зазначити, що під часвиконання вправ на цих етапах учні розвивають та формуюють багато інших навиківта вмінь. Проаналізувавши ці три рівні тренувань, вчитель має змогу забезпечитипоетапне засвоєння потенціального словника учнями та створити ефективний процеснавчання. [6, с. 97 – 98]
РОЗДІЛ4.Прийом роботи з багатозначними словами
4.1Тренування розпізнавання багатозначних слів у контексті
Робота збагатозначними словами починається в VI класі. Основне завдання вчителя полягаєв тому, щоб, по-перше, показати зв’язок нового значення зуже відомим та, по-друге, навчитиспиратисяна контекст при виділенні невідомого значення багатозначного слова. Дляформування вміння виділяти семантичний зв’язок між значеннямибагатозначного слова учням пропонується низка контекстівіз завданням визначити, яка спільна ознака дозволяє називати різні предмети (їхознаки, якості), дії, одним словом, наприклад, словом bad:
Milkturns bad іfit isn’t kept cold.
Therewas a bad storm at night.
You’vemade a bad mistake.
Для формуваннявміння спиратися на контекст при визначенні значень багатозначних слів можназапропонувати наступні вправи:
А) надаєтьсяукраїнський еквівалент
Гра учень –вчитель. Учні повинні визначити, яке із наведених значень підкресленихбагатозначних слів підходить за змістом в кожному реченні, та перевірити одинодного за ключем.
А
а) скло; б)окуляри.
1. He waswearing glasses.
2.I want a new glass for mуwatch.
Ключ до карткиБ: 1) а; 2) в; 3) б.
Б
а) сферадіяльності; б) поле; в) фон.
1. Jack wants towork in the fieldof medicine.
2.The painter painted his white figures againsta field of black.
3.The players have just come out on the football field.
Ключ до карткиА: 1) б; 2) а. [1, с. 136]
Гра в лото.Дидактичний роздатковий матеріал: картки (по одній на парту) із реченнями наанглійській мові та підкресленими в них словами, картки з українськимивідповідниками цих слів (знаходяться у вчителя). Вчитель (або ведучий) називаєукраїнське слово, учні (по черзі) знаходять англійський еквівалент цього словата зачитують з ним речення. Якщо відповідь правильна, вчитель дає учню картку зукраїнським словом.
Ще одна вправа зтаким завданням: Слово foot може мати такі значення:
а) ступня;
б) підніжжя;
в) ножка меблів.Яке значення має це слово в даних реченнях? Перевірте один одного за ключем.(Ключ написаний на дошці чи на картці).
Itwas evening when we came to the foot of the mountain.
Onefoot of the bed is shorter than the other.
Menhave bigger feet than women.
Б)український еквівалент не надається.
Учнямпропонується виконати таку вправу: Визначте, однакові чи різні і які самезначення мають виділені слова:
Motherpicked the flowers in our garden.
Ourdog likes to pick the meat off the bone.
Nickpicked a fight with Jack on the way to school.[4, с. 126]
Як бачимо,багатозначні слова є також невід’ємною частиною уоволодінні лексичними одиницями потенціальногословника. Тому слід звертати особливу увагу при розробці вправ для правильногозасвоєння саме цих слів.
ВИСНОВОК
Оволодінняпотенціальним словником є необхідною складовою навчального процесу з іноземноїмови в школі, без чого неможливе розуміння та засвоєння матеріалу на належномурівні. В методиці, що цікавить нас в першу чергу, до потенціального словникавідносять:
1)інтернаціональні слова, подібні за звучанням і написанням та за значенням дослів рідної мови;
2)похідні та складні слова, що складаються з відомих учням компонентів;
3)конвертовані слова;
4)нові значення відомих багатозначних слів;
5)слова про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.
Цякласифікація дозволяє легко віднести певні лексичні одиниці безпосередньо допотенціального словника.
Проведенийаналіз робіт попередників дозволив виконати такі завдання:
— визначити роль лексики, в особливостіпотенціального словника, при вивченні іноземної мовив школі;
— розкрити особливості навчання потенціальному словникуі специфіку навчального матеріалу в школі;
— дослідити і проаналізувати досвід роботи вчителів,які працювали над проблемою навчання потенціальному словникові.
Уході дослідження було чітко подано критерії розкриття лексичних значень одиницьпотенціального словника, зрозуміло розроблено прийоми роботи з суфіксальнимипохідними та багатозначними словами. Робота була спрямована на те, щоб розкритиматеріал на основі тих лексичних одиниць потенціального словника, які складаютьбільшість та мають певні складнощі у розумінні учнями без пояснення.
Запропонована методиканавчання дозволяє успішно формувати в учнів вміння самостійно семантизуватипохідну лексику (як згаданих, так і інших джерел потенціального словника).Навчаючи учнів словотворенню, ми показуємо їм можливості англійського слова,готуємо їх до читання текстів.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Allen V. E. Techniques in Teaching Vocabulary. – Oxford: Univ.Press, 1983. – 136 р.
2. Ахматова О. С. Словарьлингвистических терминов. М., 1966, с. 343
3.Ковбасюк Т. М., Гнусина Б. Я. Поэтапное становление навыка понимания незнакомыхпроизводных слов при чтении // ИЯШ. – 1975. — № 5. – с. 54 – 55
4. Morgan J., Rinvolucri M. Vocabulary. – Oxford Univ. Press, 1986. –126 p.
5. Ніколаєва С. Ю. Практикум з методики тестування іншомовноїлексичної компетенції. К.: ІЗМН, 1996. – 312.
6.Побединская С. Е. Некоторые приемы формирования потенциального словаря учащихсяпри обучении английскому языку // ИЯШ. – 1984. – № 5. С. 94 – 98
7. Побєдинська С. Є.,Лук’янова Г. Л. З досвіду навчання учнів старших класів розуміння лексики радіоі газет з використанням звукової опори // Методика викладання іноземних мов. –1992. – Вип. 20. – с. 68 – 71
8. Филатов В. М. Методика обучения иностранным языкам в начальной иосновной школе. Ростов-на-Дону, 2004, с. 337 – 338