Рефератна тему:
Особистісноорієнтоване викладання зарубіжної літератури
Виконаластудентка групи АВ-42
Панчишин Христина
Особистісно орієнтованевикладання зарубіжної літератури — важливий фактор виховання самостійності учнів,активізації пізнавальної діяльності, формування активної життєвої позиції. Такийспосіб викладання має свою певну методичну мету, яка полягає у формуваннітворчої особистості із глибоким нестандартним критичним мисленням, особистості,яка може зробити правильний вибір у житті; працювати над педагогікоюспівробітництва.
Девіз такого видунавчання: " Навчання — це вміло організована під керівництвом вчителясамоосвіта учнів." Видами такої роботи можуть бути, зокрема,інформаційний, дослідницький, творчий, художній. За змістом – це значною міроюміжпредметні (історія, українська література, інформатика). Спосіб виконаннятакого виду роботи — індивідуальний.
Поетапність уроботі: визначення теми, мети; збір інформації, проведення консультацій;виконання завдання; опис, оформлення роботи; захист завдання; оцінкарезультатів.
Найбільш значима рольучителя під час визначення мети, завдань роботи, підбору літератури та при аналізівиконаної роботи, з'ясуванні причин успіхів та невдач.
Цей метод дає можливістьучням активно оволодівати знаннями, розвивати творчі здібності учнів.Знаходячись в полі величезної інформації радіо, телебачення, комп'ютернихмереж, учні можуть самостійно добирати та оцінювати одержувану інформацію. Використовуючицей матеріал на уроці, викладач робить його надбанням усіх учнів. Особистісноорієнтоване навчання формує творчу особистість із глибоким критичним мисленням,особистість, яка може зробити правильний вибір у житті; виховує порядність,чуйність, безкорисливість, любов до Батьківщини.
Результатизастосування особистісно-орієнтованого навчання:
1. Поглибленевивчення теми.
2. Виключаєнебажане зубріння.
3. Учні можутьвідстоювати свою точку зору, не боятися виступати перед аудиторією.
4.Учні маютьґрунтовні відповіді під час тематичної атестації.
5.Виявлення знаньі умінь на конкурсах.
Ефективністьвикористання особистісно орієнтованого навчання
Ця методика дає можливістьучням більше й глибше вивчити тему, значно розширити загальний кругозір, навчаєспілкуванню, умінню самостійно знаходити й вибирати необхідний матеріал, рахуватисяз чужою думкою, відстоювати власні погляди, розвивати індивідуальні таланти таздібності, інтерес до читання.
Труднощі узастосуванні методу
1. Недостатнясамостійність учнів знижує ефективність роботи над завданням.
2. Перевантаженняучнів у процесі навчання ускладнює роботу над завданням.
3. Повільневпровадження комп'ютерних технологій.
4. Недостатнє забезпеченняміських бібліотек навчальними підручниками та посібниками.
5. Побоювання учнівотримати погану оцінку внаслідок неправильної відповіді.
Необхідно створюватина кожному уроці атмосферу співробітництва учнів та викладача.
На сучасному етапівикладання зарубіжної літератури вимагає від викладача тісного спілкування з учнями,бо основним напрямком виховання є формування активної особистості. Вона має самостійнодіяти, приймати рішення, пристосовуватися до нових умов життя; творчо мислити, грамотнопрацювати з інформацією, вміти адекватно реагувати на життєві виклики,самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.
Для того, щоб сформуватитаку особистість, на кожному уроці стосунки викладача і учнів мають бути гуманними.Здібні і нездібні учні завжди в рівних умовах у того викладача, який дбає про те,щоб розвивати в учнів бажання висловлювати своє ставлення до того чи іншогоявища, події, образу.
Процес навчання –не автоматичне вкладання навчального матеріалу у свідомість учня. Він потребує,на мій погляд, напруженої розумової роботи учня та його власної активної участіу цьому процесі. Активність учнів виявляється при використанні методуособистісно орієнтованого навчання.
Понад 2400 роківтому Конфуцій писав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю.Те, що роблю, я розумію.»
Стосовно уроківцей вислів можна перефразувати так:
«Те, що ячую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу йобговорюю – Я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – Я набуваюзнань і навичок. Коли я передаю знання іншим, Я стаю майстром.»
Ці вимоги лежать воснові методу, де учні самостійно шукають і готують різноманітні дослідження.
Дослідницькийспосіб пізнання відповідає природі мислення людини. Першим цю закономірністьвиявив давньогрецький філософ Сократ. Пізніше ідею дослідження підтримаввідомий лікар і педагог М. Пирогов. Для сучасників дуже важливим є визначенняК. Ушинського, який вважав, що навчання мусить завжди надавати учню можливістьдіяльності, відповідно його вмінням.
Методособистісно-орієнтованого навчання:
спонукає учнівформувати наявність в них ідеї і уявлення;
зіштовхує учнів зявищами і процесами, що суперечать існуючим уявленням;
стимулюєвисунення альтернативних припущень і здогадів;
надає можливість досліджуватисвої припущення в процесі дискусійного обговорення;
створює умови длязастосування нових уявлень;
збагачує значенняучнів про кращі світові зразки літератури і мистецтва;
розвиває творчууяву; ¨ розвиває зв’язне мовлення.
Значення досвідуз використання особистісно орієнтованої методики полягає у створенні умов дляпостійної активної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, де ученьі викладач є рівноправними суб’єктами навчання, співтворцями уроку.
Сьогодні треба використатитак багатий духовний потенціал світової літератури, щоб захисти юнацтво від розбещувальноговпливу масової культури й літератури.
Переглянувшиостанні наукові дослідження у даній сфері, я прийшла до висновку, що учень не пасивнафігура в навчанні. Він активна складова педагогічного процесу. Однак таким він неє сам по собі, а завдяки цілеспрямованій діяльності викладача, який постійно ставитьучня в ситуацію дослідника. Ідея дослідження, самостійного осягнення істинивиникла ще за часів античності. Метод евристичної бесіди, заснований Сократом,побудований на дотепних запитаннях, які збуджують думку і пропонують шляхирозв'язання певної проблеми.
Погоджуюсь із твердженнямЄ. Пасічника, що «найсприятливішим грунтом для зрушення у розумовому розвиткуучнів є такі навчальні ситуації, коли учні виступають з позиції дослідників, колиперед ними виникає певна проблема, щогрунтується на певних суперечностях і допускаєрізні шляхи її розв'язання, тобто коли істина народжується в пошуку».
Тому у педагогічнійпрактиці вважаю основним — метод особстісно орієнтованого навчання.
Перш за все, потрібнотримати в полі зору кожного учня для того, щоб зрозуміти його, вивчити.Відповідно до цього, збагачувати свої знання про мотиви поведінки кожного учняна уроці. Всі ситуації, які виникають на уроці (комусь себе фізично недобрепочуває, в когось виник рвотний рефлекс, хтось засмучений) викладач мусить не пропуститиі, поєднуючи розумну вимогливість зі співчуттям, допомогти учню в такий момент.Нерозуміння дитячої беззахисності, невміння відчувати її серцем – одна з причинвтрати викладачем влади над учнем.
Найголовнішою умовоюособистісно орієнтованого спілкування викладача з учнями є вміння володітисловом, вміти сказати так, щоб у кожному слові вихованці відчули його волю, культуру,особистість. При особистісно орієнтованому спілкуванні викладач всі етапи урокувизначає через діалог з класом. Викладач вміло зацікавлює учнів, розбуджує у нихтворчу активність, заохочує особистісне ставлення учнів до виконуваної роботи.Якщо виникає непорозуміння з учнями, то викладач шукає причину в своїх діях.Мета особистісно орієнтованого спілкування –досягти спільності поглядів, оцінокучня і викладача. Практика підказує, що таке взаєморозуміння – це найкоротшийшлях до ділового співробітництва викладача і учнів у різних конкретних навчальнихсправах. Співпраця з учнями – запорука успішного викладання зарубіжноїлітератури.
До уроківзарубіжної літератури можна визначити на сучасному етапі такі вимоги:
1. Весьнавчальний матеріал мусить бути персоналізований.
2. Викладач повинензнайти такі форми і способи організації уроку, які б апелювали до власногодосвіду учня, активізували його емоційну, інтелектуальну сфери, підключаючийого до процесу пізнання.
3. Учень на уроцівідчуває власну причетність до всього, що на ньому відбувається, а навчальнийматеріал він зміг би прилучити до власного почуттєвого досвіду.
4. Рівноправні стосункина уроці.
5. Дружелюбнаобстановка і взаємоповага, взаємозацікавлення сторін.
Основні принципиособистісно орієнтованого навчання:
1. Знання, які одержуєучень з літератури, мають підпорядковане значення: вони повинні допомагати йомубрати безпосередню участь у формуванні себе як творчої особистості, збагаченнівласної духовності.
2. Особистістьучня – центр навчального процесу, він співтворець уроку.
3. Викладач –передумова формування виховання, він спільник учня в пізнавальній меті.
4. Учень маєправо на особистісний шлях розвитку, викладач лише допомагає йомусаморозвиватися і самореалізовуватися.
5. Постать педагога– найголовніша при такому навчанні. Поступово він передає свою індивідуальністьвихованцеві. Там, де відбувається така передача, і є особистісно орієнтоване навчання.Викладач і учень об’єднані пізнавальним інтересом, вони прагнуть нових знань, якіслужать їм матеріалом для побудови свого Я, своєї особистості.
Практична діяльністьпочинається зі спілкування викладача і учня, читання твору, визначення рівня учня,а потім використання різних методів і прийомів навчання.
Варіанти шляхів реалізаціїметодики особистісно орієнтованого навчання можуть бути різноманітними. Найголовніше,щоб вибір засобів навчальної діяльності здійснювався з урахуванням особистості учня,сприяв його самореалізації. Максимально активізувати внутрішні ресурси учнівможна як під час проведення репродуктивних або продуктивних типів роботи, так підчас запровадження найновіших технологій навчання.
Важливе місце цейметод посідає серед інших методів, бо він сприяє активізації пізнавальноїдіяльності учнів, виховує інтерес до процесу навчання. Завдання пошуково-випереджальногохарактеру розвивають критично-оцінювальне ставлення до проблеми, порушеної в творі,формують уявлення про літературу як вид мистецтва, а також сприяють вихованню самостійності,усвідомленому ставленні до життя. Серед пошуково-випереджальних завданьвизначаю такі: біографічні; літературознавчі; історико-краєзнавчі; творчі;художні. Необхідну біографію письменника розповідають самі учні, які отрималивипереджальне завдання.
Учні мають не простовчити статтю підручника, а й опрацювати додаткову літературу, відвідати бібліотеки,можливо, скористатися іншими сучаснішими джерелами інформації (журнали, газети,Інтернет), обробити іх і вивести висновок. Використати на уроці виразиписьменника, вирази інших видатних людей про нього, ілюстрації.
Подібні творчі завдання,самостійні відкриття не просто корисні, вони приносять учням радістьсамопізнання. Таку радість ми можемо їм дарувати ледь не на кожному уроці. Найкращеце вдається під час використання компаративного (порівняльного) аналізу.
Звичайно, в такомуразі сам викладач мусить вільно володіти матеріалом передусім української та зарубіжноїлітератур, головне, не забути, що зіставляти можна твори, що належать до однієїхудожньої системи, до одного жанру й стилю.
Спираючись нависловлене, викладачі організовують пошукову роботу зіставляючи твори, якіналежать до одного жанру.
Завдання пошуково-випереджальногохарактеру активізують пізнавальнуактивність учнів, є запорукою успішногонавчання і розвитку природних розумових здібностей, тому що в основі пошуково-дослідницькоїроботи лежить також принцип самостійної роботи. Цей самий принцип покладено і воснову проблемного навчання як одного із способів організації дослідницькоїдіяльності школярів.
Питання ролі проблемногонавчання в розвитку мислення порушувалося багатьма вченими вітчизняної й зарубіжноїпедагогіки. Проблемна ситуація може виникати сама по собі і розв'язуватися вчителем,учнями чи спільними зусиллями вчителя й учнів. Сперечаючись, доводячи свою правоту,учні вчаться не тільки висловлювати свою думку, а й знаходити шляхом зіставленнярізних поглядів на одну і ту ж проблему правильне рішення. Учні вчаться самостійнозадовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати йогодля формування себе як особистості. А для цього треба багато читати. Гете насхилі літ писав:„Добрі люди і не підозрюють, скільки треба праці і часу, щоб навчитисячитати… Я сам на це витратив вісімнадцять років і все ж не можу сказати, щоповністю досяг мети."
Головним у педагогічнійроботі я вважаю естетичний розвиток учнів, у поєднанні з моральним, духовнимвихованням. Особистісні чинники реалізації різних методів бачу в пробудженні в учняпотреби перебувати у діалозі культур, усвідомлювати себе суб'єктами культури.
Завданням педагогавважаю — прищепити учням уміння самостійно орієнтуватись у цьому розмаїтті ідей,поглядів, думок; виховувати особистість, здатну сприймати, розуміти красу ібудувати своє життя за її законами. Серед варіантів моїх уроків є такі: проблемненавчання; інсценування; робота в малих групах; анкетування; заочна подорож;комп’ютеризація навчання.
Вважаю, що тількиінтерактивні методи навчання сьогодні можуть вирішити проблему підвищення ефективностіуроку літератури, виховання естетично-розвиненої особистості.
При викладаннілітератури особливе місце займає внутрішній процес навчання. Що це означає?Виходячи з власного досвіду, я переконуюсь, що дуже важливо, щоб учні пережилитвір, а не просто прослухали як пасивні слухачі. Я спостерігаю, що часто учні емоційноне переживши твір, у своїх відповідях, під час самостійних письмових робіт, керуютьсялише його загальною ідеєю, не усвідомлюючи логіки образів і картин життя,змальованих автором. Інколи вони добросовісно прочитали твір, але не побачили,не відчули у ньому того, що прагнув утвердити письменник.
Я вважаю, що справжнєчитання — це співпереживання, бо найтонші і найживотворніші корінці переживань– це почуття. А як цього досягти?
Звичайно, придопомозі інсценівки. Коли учні спостерігають за героями (дійовими особами), вонитоді яскраво уявляють прочитане. Вони переживають прочитане, в них нагромаджуютьсявраження, емоції, симпатії, антипатії, спостереження. Це сприймання творусерцем. Весь цей чуттєвий, емоційний матеріал осмислюється, систематизується,узагальнюється під час подальшого вивчення (пізнання) твору. В методичнихпосібниках багато говориться про почуття, роздуми, сприймання, узагальнення.
Однак, рекомендованіспособи і прийоми, якими можна досягти цих проявів духовного життя учнів, дужебідні. Аналізуючи свої уроки, я прийшла до висновку, що там, де звучить інсценівка,твір залишається довше у пам'яті, ніж просто переказаний зміст твору.
Саме так я прийшладо думки про важливість інсценівки художнього твору.
Легше, звичайно, длямене працювати над складанням інсценівки за драматичним твором. Вибираю найважливішідумки і комбіную. Важче працювати з прозовим твором, бо потрібно окремі думки змонологів, діалогів складати в мову діалогу. Але ефект, на мою думку,заслуговує високої оцінки.
Готуючи інсценівки,я вивчаю вміння учнів читати за певними ролями твір, раджусь з учнями, хто зможекраще виконати роль. Потім призначаю виконавців, готуємо костюми, декорації. Вважаю,що інсценівки забезпечують умови длярозвитку сценічно-ігрової діяльності учнів.Велику увагу приділяю злагодженості дій виконавців, а також їх вмінню передатизадум письменника.
Для інсценівки дороману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» вибираємо ключові епізоди твору. Це вийшовдіалог між Сонею Мармеладовою та Родіоном Раскольниковим, який розкриває сутьтеорії юнака про дві категорії людей..
При складанні інсценівкидо оповідання А.П. Чехова ми зупинилися на основних роздумах головного героя Яковапро життя і створили діалог Якова зі своєю дружиною Марфою.
Знайомлячись зп’єсою Б.Шоу «Пігмаліон» на консультаціях, вибрали за основу кульмінаційниймомент, де головна героїня Еліза Дуліттл демонструє свої знання, культуру поведінки,манери, які отримала після занять у професора Хіггінса.
Підібраликостюми, зробили букет фіалок у корзинці, як один із символів п’єси.
Розглядаючи драму-феєрію М.Метерлінка «Синій птах», я відчула, що ефективно буде звучатидіалог головних героїв твору, що виражає кульмінацію твору. Пошуки синьогоптаха дітьми Тільтіль і Мітіль не увінчалися успіхом. Проте, діти зрозуміли, щонайбільше щастя –дарувати людям радість, добро, допомагати в скрутну хвилину.Саме цей уривок є найважливішим у творі.
Методрозробкамого відкритого уроку “Лірична сповідь про пошуки щастя в драмі М. Метерлінка“Синій птах”” з цією інсценівкою розмножена в Полтавській області в 2003 році.
Прекрасно звучитьдіалог з роману Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара», між Родіоном Раскольниковимі Сонею Мармеладовою, який розкриває суть теоріїюнака про дві категорії людей. Захопившисьідеалом Наполеона, Родіон Раскольников вирішив перевірити себе, чи зможе він, якНаполеон, переступити через кров для блага народу чи ні. Врешті-решт, цей задумзазнав краху.
Учень, який читає,а точніше, дочитує твір, після ідейно-художнього аналізу його на уроці, добрезапам'ятовує зміст і має ґрунтовні знання.
Продуктивнимиусними завданнями вважаю такі: характеристика головних героїв твору; бесіда;співбесіда; повідомлення про цікаві сторінки життя письменника; знайти цитати,у яких зосереджена головна думка твору; знайти епітети, порівняння дляхарактеристики персонажів твору; розповідь окремих уривків напам'ять;розгадування кросвордів, вікторин.
На уроках зарубіжноїлітератури намагаюся знайти матеріал, який би свідчив про зв'язки письменника зУкраїною і відповідно складаю запитання:
1. Назвіть фактиз життя А.Ахматової пов'язані з Україною?
2. Куди ведутькорені роду Достоєвських?
3. Які зв'язкиОноре де Бальзака з Україною?
4. Як пов'язанежиття Б.Пастернака з Україною?
5. Що ви знаєтепро походження В.Маяковського?
Такий матеріалвикликає почуття гордості за нашу країну, наш народ.
А яке розмаїттямає тема гармонії людини і природи! Так, наприклад, при вивченні поезіїШ.Бодлера «Відповідності» тему пов'язую з сьогоденням:
— Автор називаєприроду «храмом живим», а як ми відносимось до неї? (Учні наводятьнегативні факти). Підкреслюю, що треба серцем сприймати довколишню красу і оберігатиїї, дбати, щоб ніколи не змовкав хор травневого ранку, вічно шуміли над намикрислаті зелені дерева, ніжно цвіли квіти.
Широковикористовую статті з місцевих газет, пов'язані з різними негативними фактами вжитті людей. Так, наприклад, при вивченні роману Ф.М.Достоєвського «Злочині кара» пропоную знайти в газетах статті про злочинні дії молодих людей тапро їх покарання.
Крім того, учніприділяють багато уваги комп’ютеру. Зважаючи на це, планую такі завдання:знайти в Інтернеті матеріал про життя і творчість письменника; ілюстрації дотвору, що вивчається; цікаві вирази письменника; вирази науковців прописьменника; зв’язок письменника з Україною.
Ці завданнядопомагають розширити кругозір учня, закріплюють вміння працювати накомп’ютері.
Практикую спільнівиховні заходи із зарубіжної літератури та інформатики.
Так, до дня СвятогоВалентина був проведений КВК на тему “Бентежний світ кохання”, на якомуповторювали вивчений матеріал.
Вважаю, щоосновна мета сучасного навчання — перетворення безособистісної педагогіки,зокрема, методики викладання літератури, в особистісну.
Виходячи з цього,ретельно переглядаю мету, зміст, методи навчання.
Відчуваю, що впливучителя на учня величезний, коли, стимулюючи його діяльність, спрямовую нанабуття певних літературних знань.
Найпродуктивнішимиписьмовими завданнями вважаю такі:
1. Скластизапитання до вікторини «Що? Де? Коли?», «Чи знаєте ви?...».
2. Нагородитиепітетами героїв літературного твору.
3. Дібратиепіграф або заголовок до вивченого твору.
4. Відповісти назапитання до тестів.
5. Виконатизавдання за картками.
6. Придуматиінший початок або кінцівку твору, дотримуючись авторського стилю.
7. Поділитисясвоїми враженнями від твору.
8. Продовжититвір власними думками.
9. Скластиінсценівку вивченого твору.
10. Написатипередмову (післямову) до певного твору.
11.Вигадатимонолог від імені персонажа вивченого твору.
12. Скластисхеми, кросворди, тести.
Для активізаціїтворчої роботи використовую різні типи нестандартних уроків.
Серед них такі: урок-конференція,урок-прес-конференція, урок-диспут, урок-концерт, урок-дискусія, урок-проба на роль,урок-суд, урок-спогад, урок-пам’ять, урок-засідання прес-клубу, усний журнал, тематичніатестації у формі співбесід та заліків.
Намагаюсь до кожногоуроку підібрати такий епіграф, щоб він виражав основну думку твору, щовивчається, і мав виховне значення.
А.Ахматова: «Ятам була з своїм народом, де мій народ на лихо був».
Ф.М.Достоєвський: «Нове життя не даремно дається, його ще треба дорого купити,заплатити за нього великім життєвим подвигом».
Дуже цікаві учніскладають схеми після вивчення творів. Так, наприклад, осмисливши роман Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара», учні склали схему у вигляді зламаної кленовоїгілки, яка розташована так, що місце зламу — посередині, середина знаходитьсянижче початку і кінця. Листя спочатку зелені, потім до зламу пожовклі, а на тійчастині, що піднялась угору – спочатку жовті, а потім зелені. Так учнівідобразили зміни в свідомості Родіона Раскольникова до суду і після нього.
З домашніх завданьвважаю найкращими творчі роботи, що виражаються у складанні тестів, кросвордів,вікторин. Адже тестами необхідно охопити не тільки біографію письменника, але йтвір, що вивчається. Практикую складання тестів як за творчістю одногописьменника, так і декількох, об’єднаних однією темою в творах.
Широко використовуюміжпредметні зв’язки. Пропоную учням простежити, підібрати, яким чином можнапоєднати зарубіжну літературу з іншими предметами. Провела разом з викладачем інформатикивиховний захід до дня Святого Валентина – КВК на тему: «Бентежний світ кохання».Тут в цікавій формі повторювали вивчений матеріал і одночасно знайомились зновим.
На уроці «Б.Шоу. П’єса«Пігмаліон»» використала міжпредметні зв’язки з англійською мовою: біографіюучні розповідали у формі інтерв’ю літературознавця Англії кореспондентуукраїнської газети «Факти». Вплив на учнів був величезний. А при вивченні творчостіА.Ахматової був міжпредметний зв’язок з історією (переглянули епізоди з фільмупро Другу світову війну та про період Репресій).
У своїй практичнійроботі я часто проводжу нестандартні роки, де використовую випереджальні завдання,причому, визначаючи завдання, враховую особливості кожної особистості. На такихуроках виникає атмосфера напруженого інтелектуального пошуку, що розвиває творчіможливості особистості учня. Крім цього, використовую елементи інтеграції з історією,правом, українською літературою, англійською мовою.
Я прагну побудуватисвою роботу так, щоб залучити учнів до творчого пошуку, щоб кожен із них мігреалізувати себе.
Дослідницька роботана уроках – це: дослідження творчості та біографії письменника (цікавий матеріалз Інтернету про певну країну, добу, культуру певного періоду); дібрати музичнийсупровід; дібрати епіграф; знайти матеріал в Інтернеті на тему: «Письменник і Україна»;дібрати дидактичний матеріал та ілюстрації. Ефективною роботою є складання інсценівокдо творів. Перевтілення в героїв творів, сприяє розкриттю індивідуальностіучнів.
Вдалими вийшли інсценівкидо творів: п’єса М. Метерлінка «Синій птах»; п’єса Б.Шоу «Пігмаліон»; роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара»; оповідання А. Чехова «Скрипка Ротшильда». Високоя ціную таку роботу учнів, як створення ілюстрацій до творів. Через малюнкирозкривається особистість учня, його розуміння художніх творів, естетичнісмаки.
Проводжу такі уроки,як: урок-роздум, урок-дискусія, усний журнал, заочна подорож, круглий стіл,бінарний урок.
Останнім часом ябільше приділяю уваги таким видам роботи, як: інтерв’ю, діалог, монолог,логічне продовження сюжету, інсценівка.
На мою думку, такізавдання розширюють кругозір учня, розвивають його творчі здібності, змушуютьсамостійно розібратися в проблемах, що піднімаються у творах, змушують учняпоринути в змістовні глибини твору.
Проводячи уроки вкомп’ютерному класі, я заздалегідь готую матеріал для комп’ютерів, що будерозглянутий за такою схемою: епіграф; основні дати з життя і творчості письменника;цікавий матеріал з життя письменника; письменник і Україна; уривки з творів;схеми; кросворди; тести.
викладання зарубіжналітература школа
Література
1. Волощук Є. Вивчення зарубіжноїлітератури в 11 класі: посібник для вчителя. – К. Освіта. 2002 – с. 127-129.
2. Галай А.О. Про сучасну інтерактивнуправничу лекцію у вищій школі // Нові технології навчання: Науково-методичнийзбірник. Випуск 42, 2006, — с.7-12
3. Гладишев В.В. Композиція–головоломка?Композиція-дороговказ? (Вивчення п’єси Б.Шоу «Пігмаліон») «Всесвітнялітература» 2001-№1
4. Глущик С.В., Дияк О.В., ШевчукС.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник К,2000.
5. Гнатюк Л.Н. Інтерактивні засоби в процесівивчення драматичних творів («Всесвітня література» 2003 – №4 с. 30-33).
6. Головко М.В. Загальні тенденції тапсихолого-педагогічні проблеми запровадження сучасних технологій навчання. // Новітнітехнології навчання: Науково-методичний збірник. Спецвипуск, 2003 – с. 82-92.
7. Ісаєва О.О. Теорія і технологіярозвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжноїлітератури К., 2003 с. 156-159.
8. Левченко В.Д. Новітні технології навчання:пошуки, перспективи. //Новітні технології навчання: Науково-методичний збірник.Спецвипуск, 2003, -с. 177-179.
9. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладаннясвітової літератури в середніх навчальних закладах К., Ленвіт, 2000 с. 128.