--PAGE_BREAK--Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у навчально-виховний процес Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (довідка №120/3 від 14.04.2007р.); Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (довідка № 324 від 09.09.2006р.); Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 960 від 28.11.2007р.); Одеського обласного базового медичного училища (довідка № 637 від 23.11.2007р.); середньої загальноосвітньої школи №33 (м. Київ) (довідка № 152 від 27.12.2007р.).
Особистий внесок у двох статтях та двох тезах, написаних у співавторстві з Я.В. Цехмістером, полягає у теоретичному обґрунтуванні використання основних ідей та положень професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності у практичній діяльності медичного ліцею та визначенні організаційно-педагогічних умов її здійснення.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів; статистичною обробкою даних, а також позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.
На захист виносяться:
1. Модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності.
2. Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності.
3. Критерії ефективності профорієнтаційної роботи в медичному ліцеї.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: VІ Міжнародний “Тиждень освіти дорослих в Україні: Освіта дорослих для свободи совісті і віри (м. Київ, 2005р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих вчених (м. Ужгород, 18-20 квітня 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “Вчені майбутнього” (м. Одеса, 19-21 жовтня 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я “Інвестуючи в охорону здоров’я, збудуємо більш безпечне майбутнє” (м. Київ, 4-5 квітня 2007р.); “Наука і освіта ‘2005” (м. Дніпропетровськ, 2005р.); 60-та Ювілейна науково-практична конференція студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини” (м. Київ, 2007р.); “Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини” (м. Суми, 25-26 квітня 2007р.); “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції — Х Всеукраїнська науково-практична конференція” (м. Київ, 16-18 травня 2007р.); ІІІ-й Національний конгрес з біоетики (м. Київ, жовтень 2007р.), а також на науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях та звітних наукових конференціях та засіданнях відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 15 наукових і науково-методичних працях, із них 10 написано без співавторів, у тому числі: 9 статей у провідних наукових фахових виданнях України; 5 статей у збірниках матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг особистого внеску становить 4,72 авт. арк.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (229 найменувань, з них 10 – іноземною мовою). Робота містить 18 рисунків, 9 таблиць, 11 додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 279 сторінок, основна її частина займає – 222 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі – “Проблема професійної орієнтації старшокласників у педагогічній теорії і практиці” – схарактеризовано базові поняття дослідження; проаналізовано проблему професійної орієнтації учнівської молоді у педагогічній теорії; особливості професійної орієнтації на медичні спеціальності; сучасний стан професійної орієнтації учнів на медичні спеціальності.
Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що серед базових понять важливими для реалізації мети є “професійна орієнтація”, “професійне самовизначення”, “професійний інтерес”. Професійна орієнтація у наукових працях розглядається як комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування молоді згідно з бажанням, нахилами і сформованими здібностями та з урахуванням потреби в спеціалістах суспільства в цілому (С.У. Гончаренко); як система заходів, спрямованих на надання допомоги молоді у виборі професії (М.Д. Ярмаченко); як багатоаспектний процес, у якому вчені виділяють мотиваційно-смислову, пізнавальну і вольову, психологічну складові. Професійне самовизначення розглядається дослідниками як процес розвитку молодої людини, процес прийняття рішення особистістю щодо вибору майбутньої трудової діяльності (С.У. Гончаренко); як суб’єкт дiяльнocтi (Є.А. Климов); як процес, що проходить кілька вікових етапів, починаючи з дошкiльногo пepioдy i закінчуючи вибором професії у старших класах (Г.С. Костюк); як ознайомлення зi світом професій, самоаналіз, caмooцiнкa та самоперевірка молодою людиною своєї вiдповiднocтi цим вимогам (В.В. Чебишева); як суттєва сторона загального процесу розвитку особистості (П.А. Шавiр); як вибір людиною напряму свого подальшого розвитку, сфери реалізації індивідуальних якостей i здібностей, соціального середовища для втілення своєї життєвої мети i моральних цінностей (М.Д. Ярмаченко).Професійний інтерес визначається як специфічна і пізнавальна спрямованість особистості на предмети і явища дійсності (О.М. Леонтьєв); як форма вибіркового емоційно-вольового ставлення до оточуючої дійсності чи окремих об`єктів даної дійсності; активна спрямованість людини на той чи інший вид професійної діяльності, пов’язана з позитивними емоціями ставлення до неї, до оволодіння нею (О.Г. Ковальов).
У розділі уточнено теоретичний зміст поняття „професійна орієнтація на медичні спеціальності”, котре розглядається як спеціально організований цілеспрямований педагогічний вплив на старшокласників медичного ліцею на основі врахування їхніх особистісних характеристик з метою формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності.
Теоретичний аналіз проблеми професійної орієнтації учнівської молоді показав, що її педагогічна значущість та основні завдання полягають у вивченні особливостей особистості кожного учня, виявленні його нахилів і здібностей, у здійсненні можливості надання йому кваліфікованих порад, рекомендацій щодо вибору професії, а також формування його професійних намірів та створення умов їхньої реалізації. Встановлено, що профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвитку здібностей особистості, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров'я і виступає одним із важливих елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення, забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, підвищення її соціальної та професійної мобільності. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.
У процесі дослідження зроблено висновок, що особливості професійної орієнтації на медичні спеціальності полягають у тому, що: термін навчання у вищому медичному навчальному закладі досить значний, тому свідомий вибір майбутньої медичної професії надзвичайно важливий; у процесі вибору медичної спеціальності необхідно враховувати можливості організму, його стан; професiйну орієнтацію майбутніх фахівців-медиків можна реалізувати повніше, якщо її головна мета буде спрямована на професійно особистiсний розвиток майбутнього лікаря; здібності до медичної професії не завжди проявляються у ранньому віці, внаслідок чого їх важко коректно дослідити на етапі підготовки до навчання в старшій школі. Визначено, що процес професійної орієнтації також спрямований на формування конкурентноспроможної особистості, здатної до неперервної медичної освіти. Виявлено, що індивід постійно перебуває у складних психолого-педагогічних відносинах, взаємовпливах, зокрема самовизначенні, саморегуляції, творчій діяльності, самоствердженні.
Результати аналізу стану професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності підтвердили актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми. Визначено, що на сучасному етапі ще не створена система, яка б забезпечувала надійну професійну орієнтацію учнів на такий важливий фах, як медичний. Анкетування учнів середніх загальноосвітніх шкіл (768 осіб), студентів першого курсу вищого медичного навчального закладу (220 осіб) дало змогу виявити, що на вибір ними медичної професії вплинули поради батьків, родичів, знайомих (35%), джерела інформації (книжки, телебачення, інтернет) (29%), відвідування відповідних лікувальних установ, зустріч із спеціалістами (15%), самостійно прийшли до рішення (11%) і лише 10% респондентів обрали майбутній фах лікаря під впливом вчителів, школи, навчально-виховного процесу, вивчення певних предметів, і зокрема спеціально організованої профорієнтаційної роботи.
На основі здійсненого аналізу з’ясовано, що одночасно з підвищенням вимог до випускника школи щодо навчання у вищому медичному навчальному закладі виявляється недостатня його підготовленість до розуміння подальшої професійної діяльності лікаря. Певна непідготовленість переноситься і на перші курси, знижуючи ефективність навчального процесу, призводить до відсіву студентів, які розчарувалися у виборі майбутнього фаху або не спроможні навчатися за станом здоров’я (8%). Підвищені вимоги до вищої медичної освіти впливають на зростання вимог і до якості професійної орієнтації учнів на медичні спеціальності.
У другому розділі – “Обґрунтування організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності” – подано розроблену та обґрунтовану модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності; розкрито зміст роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, відповідні організаційні форми та методи профорієнтаційної роботи; визначено екскурсії як активну форму наближення профорієнтаційної роботи до медичної практики.
У розділі визначено організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, до яких віднесено: здійснення професійної орієнтації на основі моделі, що спрямована на формування свідомого професійного самовизначення старшокласників у медичній галузі; розробку та впровадження змісту, організаційних форм і методів, спрямованих на оволодіння початковими професійними медичними знаннями, уміннями, навичками; інтеграцію професійно орієнтуючої інформації у програми та зміст профільних навчальних предметів; розвиток в учнів медичного ліцею професійно-значущих якостей; використання активних форм профорієнтаційної роботи, зокрема екскурсій, спрямованих на наближення до медичної практики, та розкрито їх зміст.
У процесі дослідження розроблена та обґрунтована модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, що містить такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, інформаційний, професійно-технологічний, аксіологічний, операційно-діяльнісний (рис.1). Мотиваційний – передбачає формування стійких мотивацій щодо опанування медичних професій; когнітивний – спрямований на формування початкової системи знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими; інформаційний – здобуття початкових відомостей з історії медицини, основних медичних (фундаментальних та клінічних) дисциплін; професійно-технологічний – практичне ознайомлення з елементами діяльності медичного працівника безпосередньо в умовах лікувально-профілактичного закладу; аксіологічний – формування моральних особистісних якостей, етичних, деонтологічних, біоетичних та інтелектуальних цінностей; операційно-діяльнісний – опанування форм навчання, що використовуються у вищих медичних навчальних закладах. Реалізація вищезазначених компонентів моделі спрямована на досягнення основної мети – формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності – і має забезпечувати необхідний резерв розвитку особистості, а також її готовність до тривалого навчання та майбутньої професійної діяльності з урахуванням високих вимог суспільства до медичного фаху.
У розділі визначено зміст роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності. Показано, що він має реалізовуватися через навчально-виховну, науково-методичну, самостійну роботу педагогічного та учнівського колективів, психологічну допомогу, взаємодію з батьківською громадою та іншими соціальними інститутами і повинен спрямовуватися на формування свідомого професійного самовизначення старшокласника, оволодіння початковими професійними медичними знаннями й уміннями, розвиток професійно-значущих якостей медика. Доведено, що для реалізації цих завдань необхідно: вдосконалення змісту навчальних предметів через уведення профорієнтаційних відомостей про сучасну медицину, зміст, умови та характер праці фахівців з окремих медичних спеціальностей; уведення у навчальний план роботи ліцею спеціальних предметів (медицини (загальний та спеціальний догляд за хворими), валеології, основ безпеки життєдіяльності, латинської мови з медичною термінологією, медичної науково-ознайомчої практики), а також факультативних предметів (історія медицини, медична географія, анатомія, фізіологія, основи деонтології, основи професійної орієнтації на медичні спеціальності). Найважливішим у змісті та організації роботи з професійної орієнтації у медичному ліцеї має стати залучення старшокласників медичного ліцею до оволодіння професійно важливими початковими уміннями, навичками майбутнього лікаря, формування відповідних моральних якостей, суспільних цінностей, розвиток потреб до самовиявлення, самореалізації, самоствердження.
У дослідженні визначено основні чинники, які впливають на вибір форм та методів профорієнтаційної роботи, а саме необхідність формування: позитивної мотивації та стійкого інтересу; схильності і прагнення реалізувати себе в майбутній професійній діяльності; фундаментальних знань; морально-психологічної, емоційної готовності, пов’язаної з досягненням поставленої мети. Подано і проаналізовано доцільні організаційні методи (інформаційно-рецептивний, репродуктивний, креативний) та форми профорієнтаційної роботи: групові заняття (лекції, уроки, семінари, колоквіуми, зрізи знань, практичні та лабораторні роботи); науково-дослідницька робота (наукові гуртки, секції, олімпіади, захисти проектів, конференції); індивідуальні заняття; консультації; профорієнтаційні екскурсії; соціологічні дослідження та спостереження. Визначено, що в процесі професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності найбільше поширення має комбінування форм та методів профорієнтаційної роботи відповідно до цілей, завдань та наявності необхідних ресурсів.
SHAPE \* MERGEFORMAT продолжение
--PAGE_BREAK--