Вступ
урокпраця творчість школяр
Уданій курсовій роботі буде розглянуто проблему розвитку творчих здібностеймолодших школярів. На мою думку, ця тема є актуальною в наш час. Це пояснюєтьсятим, що здібності до творчості є необхідними у повсякденному житті людини. Длязабезпечення успішності людини необхідно розвивати творчі здібності у молодшомушкільному віці – найбільш сприятливому періоді. Саме у цей період формуютьсямотивація до навчання, а також креативність. Тому діяльність вчителя у ційсфері є дуже важливою.
Придослідженні цієї теми дуже часто зустрічається шаблонність роботи вчителя.Тобто вчитель проводить стандартну роботу, не ураховуючи потрібностей школярів.Це викликає затримку у розвитку дитини та мотивації її до навчання.
Творчістьмолодших школярів не потрібно відокремлювати, а проводити комплексно. У ційкурсовій роботі розвиток творчих особливостей молодших школярів буде розглянутона прикладі уроків трудового навчання.
Урокипраці є дуже важливим компонентом розвитку творчих здібностей у молодшихшколярів, тому що вони спрямовані на формування художнього та технічногомислення, а також здібностей до конструювання, створення чогось нового тощо.
Об’єктом дослідження виступаєрозвиток творчих здібностей молодших школярів.
Предметдослідження – уроки праці.
Метоюдослідження є аналіз особливостей розвитку творчих особливостей молодшихшколярів на уроках праці.
Завдання:
1. Висвітлити особливостірозвитку творчих здібностей у молодших школярів на уроках праці.
2. Вивчити шляхи і засобирозвитку творчих здібностей.
Розділ 1. Теоретичнепитання розвитку творчих здібностей молодших школярів
1.1 Розвиток творчих здібностей у молодших школярів – як психолого-педагогічнапроблема
Творчість– процес діяльності людини, у наслідок чого з’являються нові матеріальні та духовні цінності. Творчість відрізняєтьсявід виготовлення унікальністю результату.
Творчістьв даній ситуації розглядається як механізм продуктивного розвитку. Доповноцінної реалізації творчих здібностей готова та людина, яка має чіткоспланований план дій. Це пов’зано з тим, що без плану дій людина не може чітко сформувати своїінтереси, переконання, тобто особистісні особливості, без яких творчість небуде індивідуальною, а буде носити повторювальний характер.
Дляуспішної творчості вирішальним фактором є не кількість засвоєних знань, уміньта навичок, а якість, яка визначається психологічними особливостями.
Длябільш раціонального здійснення роботи щодо розвитку творчого потенціалуособистості у навчально-виховних закладах, слід спиратися на досягненнясучасної психологічної науки. Як зазначає академік В. Маляко, саме розвитоктворчої особистості можливий лише за умови, коли буде забезпечена“психолізація” всього навчально-виховного процесу, тобто коли будуть створеніумови для реалізації творчого потенціалу кожної особистості. Важливо допомогтимолодшому школяреві пізнати себе, свої здібності, нахили. І саме впровадженняідей гуманізації в практичну діяльність вчителя початкових класів, орієнтацієюна творчу обдарованість дитини – основний шлях вирішення цього питання. Томупоряд із формуванням національної самосвідомості, оволодінням дітьми засобамирідної мови, історії, культури, мистецтва, народних традицій і звичаїв у центруваги педагогічних працівників повинна бути поставлена проблема розвиткутворчої особистості, своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом ранньої іпоетапної діагностики, використання стимулюючих засобів щодо розвитку їхніхтворчих потенційних можливостей.
Ефективністьроботи щодо розвитку творчої особистості значно підвищується при дотриманнітаких психологи-педагогічних умов:
1. Створення емоційної, доброзичливоїатмосфера у процесі виконання учнями будь-яких творчих завдань;
2. Організація діяльності учнівз розв'язання творчих завдань здійснюється з опорою на їхні інтереси, потреби,потенційні можливості, здібності тощо (відсутність шаблонності).
3. За умови, що вирішеннятворчих завдань пробуджує в кожного школяра дослідницьку активність, поглиблюєінтерес до творчої діяльності, спонукає до успішних дій та досягненняпоставленої мети (мотивація).
Щобдетальніше розглянути творчість, та механізми, потрібно розглянути стадіївиникнення творчості (за Г. Уоллесом):
· Підготовка – формулюванняпроблеми,
· Інкубація – тимчасовийвідхід від проблеми,
· Прояснення – появаінтуїтивного вирішення,
· Перевірка – практичнареалізація рішення.
Передумовоювиникнення творчих здібностей виступають: гнучкість мислення (здатністьприймати нестандартні рішення та варіювати способи вирішення); критичність(відмова від непродуктивних методів та засобів); цілісність сприйняття.Переліченими якостями володіє абсолютно кожна людина, але деякі здібності недостатньо розвинуті, в окремих випадках – зовсім не розвинені. Одним з ключовихзавдань вчителя є не допустити неповноцінності розвитку творчих здібностей.
Прояватворчих здібностей буває різної ступені – тобто, малопомітний талант, абояскраве його проявлення. Це обумовлено напрямком діяльності та способом підходудо проблеми. Але сутність творчого процесу однакова для усіх. Різниця вконкретному матеріалові творчості, масштабах досягнень та значимості длясуспільства. Елементи творчості проявляються у повсякденному житті.
Існуєбагато наукових підходів до вивчення психологічних особливостей виникненнятворчих здібностей, проаналізувавши які можна зробити висновки:
· Інтелектуальна обдарованістьє однією з умов творчої активності; слід відзначити, що головну роль вактивізації творчої діяльності відіграють
· мотивація, ціннісні таособистісні якості.
· Творчі здібності не залежатьвід рівня інтелекту.
Дляпроявлення творчих здібностей необхідна спеціальна атмосфера креативнесередовище, яка характеризується наступними ознаками:
· Оптимальна мотивація, якапередбачає середній рівень мотивації досягнення (закон Йоркса-Додсона:максимальна продуктивність діяльності можлива лише при підтримці мотиваціїдосягнення на середньому рівні), а також відсутність змагання та мотиваціїсоціального схвалення.
· Невимушена атмосфера, якапередбачає відсутність погрози примусу, свободу дій та відсутність критики.
Такимчином, при всьому різноманітті психологічних теорій творчих здібностей такреативності, існує ряд основних ознак творчої діяльності, при впливу на якіможна підвищувати продуктивність творчого мислення та розвивати творчіздібності особистості.
Умолодших школярів більш розвинена пам’ять образна, ніж змістовна, діти краще запам’ятовують конкретні предмети,обличчя, кольори, факти, події.
Призапам’ятовуванні учнями зв’язних положень, педагогсприяє розвитку мислення дітей. Регулярне використання на уроках спеціальнихвправ та завдань, направлених на розвиток пізнавальних здібностей, сприяєособистісному розвиткові, підвищує якість творчої підготовленості молодшогошколяра, допомагає учням орієнтуватися в простих закономірностях, активнішевикористовувати творчі здібності.
Такимчином, ефективним буде те навчання, яке веде за собою розвиток. Розвиваюченавчання – це те, в якому дидактичний вплив розвиває не тільки пізнавальніздібності, а ще й творчі. Пізнавальні задачі проходять через весь процес,виконуючи в ньому різні функції: активізують та мотивують учнів, утримуючинавчально-виховний процес на високому рівні, а творчість та креативність єневід’ємною частиною цього процесу.
Аналізосновних психологічних нововведень та характеру ведучої діяльності в молодшихкласах, сучасні потреби в організації навчання як творчого процесу, який ученьз вчителем у певному розумінні будують самі, припускають можливість накопиченнятворчого досвіду не тільки в процесі пізнання, а й в таких видах діяльності, якстворення та переробка конкретних об’ектів, ситуацій, явищ, творчогозастосування отриманих в процесі навчання знань.
Всамому процесі творчості психологи виокремлюють два аспекти особистісний іпроцесуальний. Особистісним аспектом передбачається наявність у суб'єктазадатків, здібностей та нахилів, володіння ним відповідною інформацією тапрактичними вміннями. Процесуальний аспект творчості зв'язаний з мисленням,інтуїцією, уявою, розумовою активністю.
Дляпедагогіки інтерес являє лише творчість людини, зокрема дитини. Характерним єте, що ті компоненти, які мають місце у визначенні поняття творчості упсихології, присутні і в змісті цього ж поняття в педагогіці. Так, наприклад,відомий фахівець в галузі дидактики І. Я. Лернер пише: «Творчістю ми іназиваємо процес створення людиною об'єктивно або суб'єктивно якісно нового задопомогою специфічних інтелектуальних процедур, які не можна уявити як такі, щоточно описуються і строго регламентуються, системи операцій або дій».
Дляпедагогічних цілей важливим є не стільки створення дитиною «дещо нового,нешаблонного», а сам процес творчості, в ході якого здійснюється процесрозвитку дитини. Психолог Я. О. Пономарьов пише, що «процес взаємодіїсуб'єкта з об'єктом веде до виникнення двоякого роду продуктів, яківиявляються у видозмінах як суб'єкта так і об'єкта». Дещо іншими словами, алетаку ж саму думку висловлює й інший психолог С. Л. Рубінштейн. Він підкреслює,що «процес створення людиною предметного світу — це і є разоміз тим розвиток ним своєї власної природи».
Зрозуміло,що даний метод дає для дослідників багатий матеріал, але він не позбавленийсуб'єктивізму. Кожен з авторів передає лише власні враження, які не позбавленісуб'єктивних відчуттів та переживань, що завжди супроводжують процес творчості.
Методмодельних експериментів є другим напрямком вивчення творчості. Даний метод даєпевні результати, але він дещо знецінюється тим, що досліджуваномуповідомляється про те, що пропонована йому задача має
розв'язання.Для творчості ж важливим є не лише розв'язання поставленої перед суб'єктомзадачі, а й власне бачення та наступне формулювання проблем, які необхіднорозв'язати. Потенційний творець завжди бачить в навколишньому світі певніпротиріччя (дисгармонію) і пропонує способи їх усунення, тобто розв'язання нимже сформульованої проблеми.
Третійметод дослідження творчості йде через дослідження особистості. При йогозастосуванні використовується анкетування та усне опитування суб'єктівдослідження з наступною статистичною обробкою одержаних даних. Цей метод такождає багатий матеріал, зокрема для виявлення тих якостей, які характерні длялюдини-творця. Але, знову ж. і цей метод не дозволяє проникнути в інтимнімеханізми творчості (формалізація методу здійснюється лише на логічному рівні).Очевидно, що кращі результати можна одержати внаслідок комплексноговикористання даних методів.
Розвитокдитини відбувається лише в діяльності. Тільки власними силами можна засвоїтинеобхідні досвід та знання, накопичені людством, розвити свої інтелектуальні таінші здібності.
Систематичністьта послідовність дає можливість людям управляти процесом творчості. Без нихгнучкість може перейти в «скачку ідей»; у цьому випадку виниклі ідеї непродумуються до кінця. Людина стає нерішучою та залежить від інших людей.Завдяки систематичності, усі ідеї зводяться у цілісну систему та послідовноаналізуються. Дуже часто в результаті такого аналізу абсурдна ідея стає єдинимправильних рішенням проблеми. Творчо працююча людина також повинна матиздібності до ризику, та не переживати за наслідки діяльності.
Сучаснапедагогіка вже не має сумніву у тому, що вчити дітей творчості можливо.Проблема лише у тому, щоб знайти оптимальні умови для такого навчання. Підтворчими здібностями учнів розуміють «комплексні можливості учня в виконаннідіяльності та дій, направлених на створення ним нових продуктів. Дотримуючисьпозиції вчених, визначаючих креативні здібності як самостійний фактор,розвиток яких являється результатом навчання творчої діяльності школярів,визначимо компоненти творчих здібностей молодших школярів:
· творче мислення
· творча уява
застосуванняметодів організації творчої діяльності
Длярозвитку творчого мислення і творчої уяви учнів необхідно розвивати такіуміння, як:
· Класифікувати об’екти, ситуації, явища зарізними характеристиками
· Встановлювати причинно-наслідковізв’язки
· Бачити взаємозв’язки та виявляти нові зв’язки між системами
· Розглядати систему врозвиткові
· Робити припущення,прогнозувати
· Виділяти протилежні якостіоб’єкта
· Виявляти та формулюватипротиріччя
· Використати різні системиорієнтації в уявному просторі
Переліченівміння складають основу здібності до системно-диалектичного мислення,продуктивного просторової уяви.
Вітчизняніпсихологи та педагоги (Айдарова, Виготський, Занков, Давидов, Калмикова)підкреслюють значення учбової діяльності у формуванні творчого мислення,пізнавальної активності, накопичення суб’єктивного досвіду творчої діяльностіучнів. Досвід творчої діяльності є самостійним структурним елементом змістунавчання, який передбачає:
· Перенос раніше отриманихзнань в нову ситуацію, самостійне бачення проблеми, альтернативи її рішення.
· Комбінування ранішезасвоєних способів у нові.
Будь-якудіяльність, у тому числі й творчу, можна уявити у вигляді виконання визначенихзавдань. І. Е. унт визначає творчі завдання як «завдання, які потребують відучнів творчої діяльності, у якій учень має сам знайти спосіб вирішення,примінити знання у нових умовах, створити щось нове».
Ефективністьрозвитку творчих здібностей залежить від того матеріалу, на основі якогоскладено завдання. Аналіз учбових посібників начальної школи показав, щозавдання, які вони містять, відносяться в більшості випадків до «умовнотворчим», продуктом яких є малюнки, вироби, твори. Частина завдань спрямованана розвиток інтуїції учнів, знаходження декількох варіантів відповіді. Творчихзавдань, які потребують розв’язання протиріч, не містить жодна з програм.
Творчізавдання припускають використання в творчій діяльності молодших школярівметодів, які основані на інтуїтивних процедурах, такий як метод відбору варіантів,морфологічний аналіз, аналогія. Активно використовується моделювання, ресурснийпідхід, деякі прийоми фантазування. Однак програми не проводять цілеспрямованийрозвиток творчих здібностей учнів за допомогою цих методів.
Дляактивного розвитку творчої діяльності школярів використання евристичнихметодів, повинно сполучатися із застосуванням алгоритмічних методів творчості.На основі аналізу літератури (Г.С. Альтшуллер, В. А. Бухвалов, А. А. Гин, М. А.Данилов, А. М. Матюшкин та інші.), можно виділити наступні потреби до творчихзавдань:
· Відкритість (змістпроблемної ситуації або протиріччя)
· Відповідність творчостіумовам використаного методу
· Можливість різних способіввирішення
· Урахування рівня розвитку
· Урахування віковихособливостей учнів
Враховуючиці потреби, можна збудувати систему творчих знань, під якою розуміється упорядкованітворчі завдання, орієнтованих на пізнання, створення, переробку та використанняв новій якості об’єктів, ситуацій, явищ та направлених на розвиток творчих здібностеймолодших школярів в навчальному процесі. Система творчих завдань міститьцільовий, змістовний, діяльний та результативний компоненти. Системоутворюючий фактор – особистість учня: його здібності, потреби, мотиви, цілі та іншііндивідуально-психологічні особливості, суб’єктивно-творчий досвід.
Особливаувага приділяється творчій діяльності самого учня. Під змістом творчоїдіяльності розуміється дві його форми – зовнішня та внутрішня. Зовнішній змістнавчання характеризується навчальнимсередовищем, внутрішнє – це власність самоїособистості, створюється на основі особистого досвіду учня у результаті йогодіяльності.
Привідборі змісту для системи творчих завдань необхідно приймати до уваги дваосновних фактора:
· Творча діяльність молодшихшколярів виконується, здебільшого, на вже вирішених людством проблемах.
· Творчі можливостівідповідають змісту навчальних предметів початкової школи.
Творчіздібності розділяють за такими параметрами:
· Складність складовихпроблемної ситуації
· Складність розумовихоперацій, необхідних для вирішення проблеми
· Форми протиріч (явні,скриті)
У зв’язку з цим виділяють трирівня складності змісту системи творчих завдань:
· Завдання ІІІ (початкового)рівня складності виконуються учнями 1 та 2 класу. В якості об’єкта на цьомурівні виступає конкретний предмет, явище або ресурс людини. Творчі завданняцього рівня містять проблемне питання або проблемну ситуацію, припускаютьзастосування метода перебору варіантів та призначені для розвитку творчоїінтуїції та просторової продуктивної уяви.
· Завдання ІІ рівня складностізнаходяться на щабель нижче та направлені на розвиток основ системногомислення, продуктивної уяви, переважно алгоритмічних методів творчості. Об’єктом виступає поняття«система», а також, ресурси систем. Вони мають вигляд неконкретної проблемноїситуації, або містять протиріччя в явній формі. Метою завдань є розвитоксистемного мислення учнів.
· Завдання І (найвищого,високого)рівня складності. Це конкретні завдання з різних областей знань, якімістять скриті протиріччя. В ролі об’єкта виступає біосистеми, полі системі, ресурси будь-яких систем.Завдання такого типу пропонуються учням третього та четвертого класу. Вонинаправлені на розвиток основ діалектичного мислення, керованої уяви, свідомоговикористання алгоритмічних методів творчості.
Обраніучнями методи творчості при виконанні завдань, характеризують відповідні рівнірозвитку творчого мислення, творчої уяви. Таким чином, перехід на новий рівеньрозвитку креативних здібностей молодших школярів проходить в процесінакопичення кожним учнем досвіду творчої діяльності.
ІІІрівень передбачає виконання завдань на основі перебору варіантів та накопленоготворчого досвіду в дошкільному шкільному віці. Використовуються такі методитворчості, як морфологічний аналіз, метод контрольних питань, синектика, типовіприйоми фантазування.
ІІрівень – виконання творчих завдань на основі евристичних методів, таких, якметод маленьких людей, методи подолання психологічної інерції, системнийоператор, ресурсний підхід, закони розвитку систем.
Ірівень передбачає виконання творчих завдань на основі розумових інструментів,таких, як адаптований алгоритм рішення обраних задач, прийоми вирішенняпротиріччя в просторі та в часі, типові прийоми вирішення протиріч.
Щобнакопичувати творчий досвід, учень повинен обов’язково усвідомлювати процес виконання творчих завдань.
Підпоняттям рефлексивних дій розуміють готовність і спроможність учнів творчоосмислювати та вирішувати проблемні ситуації, уміння знаходити новий сенс тацінності, уміння ставити перед собою нестандартні задачі в умовах колективноїта індивідуальної робити, уміння адаптуватися в незвичних міжособистіснихсистемах відносин
Організаціяусвідомлення учнями власної творчої діяльності має на увазі поточну тапідсумкову рефлексію. Поточна рефлексія реалізується в процесі виконання учнямизавдань в робочій зошиті та має на увазі самостійне фіксування рівня досягнень(емоційне налаштування, набуття нової інформації та практичного досвіду).Підсумкова рефлексія маж на увазі періодичне виконання тематичних контрольнихробіт.
Якпри поточному, так і підсумковому етапі рефлексії, педагог фіксує методирішення творчих завдань, використаних учнями, та робить висновок про рівеньрозвитку творчого мислення та уяви молодших школярів.
Длябільш детального визначення рівня розвитку творчих здібностей та креативностіучнів, необхідно аналізувати та оцінювати кожне виконане самостійне творчезавдання. Педагогічна оцінка результатів творчої діяльності учнів може бутивиконана за допомогою шкала «Фантазія», розробленою Г. С. Альтшуллером дляоцінки фантастичних ідей. Ця шкала дає змогу оцінити рівень розвитку уяви(шкала адаптована до молодшого шкільного віку). Шкала «фантазія» включає в себеп’ять показників:
· Новизна – оцінюється за4-ьох рівневій шкалі: копіювання об’єкта, незначна зміна в вихідному об’єкті,якість зміненого прототипу, отримання принципово нового об’єкта;
· Переконливість
· Гуманність
· Художня цінність
· Суб’єктивна оцінка
Длявизначення рівня творчого мислення можна використовувати методику проведенняанкетування в експериментальних класах
Длязапобігання односторонньої суб’єктивної оцінки креативності учнів необхідновикористовувати психологічні та педагогічні методики діагностування вкомплексі. Для оцінки таких показників, як творче мислення та творча уяванеобхідно ураховувати результати психологічного діагностування.
Ефективністьпроведеної роботи багато в чому визначається характером взаємовідносин як міжучнями, так і між учнями та педагогом. Однією їх педагогічною умовоюефективності системи творчих завдань є особистісно-діяльна взаємодія учнів тапедагога в процесі їх виконання. Сутність – в нерозривності прямого тазворотного впливу, органічного поєднання змін, усвідомлення взаємодії якспівтворчості.
Притакому підході організаторська функція педагога має на увазі вибір оптимальнихметодів, форм, прийомів, а функція учня полягає у в набутті навичок організаціїсамостійної творчої діяльності, вибору способу виконання творчого завдання,характеру міжособових взаємовідносин в творчому процесі.
Такимчином, під поняттям особистісно-діяльносною взаємодією вчителя та учнів впроцесі організації творчої діяльності розуміється сполучення організаційнихформ навчання, бінарний підхід до вибору методів та творчий стиль діяльностіучнів та педагога.
Накопиченнякожним школярем досвіду самостійної творчої діяльності має на увазі активневикористання його на різних етапах виконання творчих завдань колективних,індивідуальних та групових форм роботи.
Вибірформ при виконанні творчих форм залежить від цілей виконання творчого завданнята його рівня складності. Вибір методів організації творчої діяльностівиконується в залежності від цілей, рівня складності змісту, рівня розвиткукреативних здібностей учнів, конкретних умов, які склалися при виконаннітворчого завдання.
Очевидно,що в процесі навчання творчості педагог має приймати нестандартні рішення,використовувати нетрадиційні шляхи, передбачити наслідки. Це потребує відучителя гнучкого підходу, вміння скомбінувати свій власний метод, якщо ни одинз відомих науці методів не може вирішити проблемну ситуацію. Такий методназивається ситуаційним або творчий метод. Система творчих завдань такожвикористання учнями активних методів для організація методів для організаціїсамостійної творчої діяльності.
Такимчином, системи методів організації творчої діяльності вчителя та учніворієнтовані на єдину мету та взаємно доповнюють один одного. У тактиці творчогостилю викладання проявляються наступні лінії поведінки вчителя:
· Уміння поставитиучбово-пізнавальні проблеми
· Стимулювання до пошуку новихзнань та нестандартних способів вирішення задач та проблем
Підтримкаучня на шляху до самостійних висновків (Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика:Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2000)
Все цепередбачає уміння створювати атмосферу творчості на заняттях. Атмосфератворчості складається шляхом:
· Виконання закону гуманності(приймати не тільки себе, а й іншу людину як особистість).
Припершій зустрічі з першокласниками необхідно організувати бесіду про нормиспілкування, в ході якого школярі повинні зробити висновок, що свою поведінкунеобхідно контролювати в рамках формули « я = я »
.Продовжити цю роботу в другому та третьому класі можна за допомогою вирішеннятворчих завдань на розуміння один одного «з півслова». В четвертому класі врозділі «Якості творчої особистості» запропонувати завдання, які містили бпротиріччя в вчинках людини та проаналізувати їх вплив на взаємовідносини міжлюдьми
· Виконання законусаморозвитку, прагнути до постійного самовдосконалення. За умови виконаннясерії завдань на пізнання об’єктів за допомогою аналізаторів показатинедосконалість органів чуття людини, його уяви, мислення й творчості.Дослідженням шляхом школярі повинні зробити висновок, що для здійснення творчоїдіяльності необхідно самоудосконалюватися.
Створенняситуації успіху.
1.2 Розвиток творчих здібностей у молодших школярів на уроках праці
Трудове навчання – обов’язкова умова та складова частинанавчального процесу, виховання та розвитку дитини на першій ступенізагальноосвітньої школи, реалізується різноманітними засобами учбової тапозаурочної діяльності учнів.
Питання трудового навчання та виховання досліджували такі вчені,як Крупська, Макаренко, Луначарський, Рубінштейн.
Метою трудового навчання є виховання особистості на основітрудової діяльності. Лєвіна вказує на те, що на уроках праці в школі або вдомаз батьками, а пізніше й самостійно, діти можуть навчитися багатьом корисним тазахопливим речам: в роботі з папером та вишивкою, зшиванням та роботі зприродним матеріалом, роботі з деревом та пластиліном, випробовувати себе укулінарії, а, можливо дитині сподобається бути актором у своєму власномуляльковому театрі
Виготовляючи що-небудь своїми руками, учні розвивають увагу тапам’ять, залучаються до дисципліни та акуратності, наполегливості та терпінню.Всі ці якості допоможуть дитині в школі, особливо при оволодінні письма тощо
Заняття творчістю допомагають розвити художній смак та логіку,сприяють формуванню просторової уяви. До того ж у дітей розвивається мілкамоторика рук, що є дуже важливим для молодших школярів, а також для дітей, якістраждають церебральними порушеннями та дефектами мови.
Творчі заняття не тільки розвивають фантазію, але й дають учневібагато практичних навичок. Пришити собі ґудзик, приготувати сніданок, зробитисвоїми руками подарунки та привітання для рідних та друзів – всі ці навички допоможутьдитині у майбутньому.
Ще одне важливе доповнення: вміння будь-що зробити самостійнодозволяє дитині відчути впевненість у собі та відчути свої сили, озбавляє відпочуття безпомічності в оточуючому світі дорослих. А віра в себе та свої сили –необхідна умова того, щоб дитина відчував щастя.
Праця – творча робота дитини з матеріалами, в процесі якого вонастворює корисні та естетично значущі предмети та вироби для прикраси побуту,праці, відпочинку. Така праця є декоративною, художньо-прикладною діяльністюдитини, оскільки при створенні красивих предметів він ураховує естетичні якостіматеріалів на основі уявлень, знань, що маються, практичного досвіду, набутихв процесі трудової діяльності та на художніх заняттях.
Найбільш ефективно розвиваються творчі здібності, за думкою Т. А. Гомиріної, в художній праці. Зміст художньої праці першокласниківскладають:
· Робота з папером, картоном(аплікація з різнофактурного паперу в поєднанні з тканиною, природнімматеріалом, виготовлення декоративних панно, об’ємних та пласких предметів для оформлення свят та розваг,декорацій, сувенірів);
· Робота з природнімматеріалом (виготовлення мілких та великих скульптур, виготовлення букетів зсухих та живих рослин);
· Робот аз глиною (створеннядекоративних прикрас, мілких скульптур, іграшок-сувенірів, лялькового посуду);
· Робота з тканиною, нитками(декоративна аплікація з тканини, плетіння з синтетично пряжі, виготовленнядекоративних прикрас та предметів побуту тощо);
Для молодших школярів найдоступніший та легкий в обробці матеріаломє папір. Робота з папером – це робота з матеріалом, який має своє обличчя, маєконструктивні пластичні якості. Виготовлення виробів з паперу сприяє розвиткум’язів рук, розвиває окомір дитини, готує його до навчання письма, сприяєестетичному розвиткові дитини, грамотно підбирати сполучення кольорів паперу,форм та розмірів комплектуючих деталей.
Першокласники з паперу виготовляють різноманітні пласкі та об’ємні вироби. Дитинадосліджує можливості використання паперу, згинаючи, стискаючи, розриваючи начастини, а потім склеюючи, отримує нову форму.
Дітям дуже подобається виконувати вироби з стрічок паперу. Цей видроботи створює великі можливості для творчості дітей.
Звичайно, при використанні стрічок паперу різної довжини таширини, діти починають їх не довільно скручувати, звивати, переплітати,перехрещувати, з’єднувати одну з іншою, в результаті чого виникають різнікомпозиції. Чудова пластика паперу, чарівна гра світла й тіні, нескінченнітворчі можливості та перспективи його використання змушують дивуватися ташукати нові шляхи вирішення художніх образів та сюжетів.
Якщо взяти дві стрічки паперу одного кольору, але різних зарозміром, зробити кільце з кожної, а потім з’єднати їх, а потім ще йпофантазувати, то можна зробити звірів для театральної вистави (курча, свинку,кішку, зайчика тощо). За основу для виконання фігурок тварин можна взятиконус, або циліндр.
Дитина самостійно відкриває нові способи й форми згинання паперудля отримання потрібного елементу. У цьому випадку яскраво проявляєтьсяфантазія дитини, так як вона створює нові комбінації та інколи сам дивуєтьсятому, що в нього вийшло. Діти можуть дуже довго займатися цим видом виробу, небажаючи признавати, що ідея виконана, так як в них постійно народжуються новіідеї. Природа, що нас оточує не перестає дивувати кількістю форм та кольору.Кожна пора року багата на своїми дарами: від красивих зелених травинок тапелюстками квіток, до багатих плодів осені та сухих непримітних рослин, які миназиваємо бур’янами.
Природа багата на матеріал, який діти можуть використовувати угрі. Цінність такої гри в тому, що дитина черпає натхнення з природи та створюєнеповторні речі, які радують око своєю красою. В природних матеріалах дітибачать красу та узгодження форм, гармонію; окрім того, вони дізнаються прохарактерні особливості матеріалів: запах, колір, форму. В подальшому, маючидосвід, вони мають змогу дати відповідь на різноманітні питання: що буваєтвердим, соковитим, м’яким? Що росте на ялинках та соснах? Які дерева хвойні? Що росте вполі, що на луках? Діти збагачують словниковий запас, розвивається аналітичнемислення. Вони намагаються порівняти з побаченим свої вироби, дати їм образніназви. Практично немає такого природного матеріалу (за виключенням ядовитихрослин), які б не можна було використовувати для виготовлення виробів, немаєтакож правил, які б установлювали етапи виготовлення.
Значно виділяються уроки з роботи з глиною – ліплення. Урокиліплення сприяють формуванню таких якостей людини, які являються для людини неякими-то специфічними, а загально-значимими. Ці знання розвивають розумовіздібності учнів, розширюють їх художній та політехнічний кругозір, формуютьморальні уявлення та сприяють формуванню творчого відношення до навколишньогосвіту. Особлива увага приділяється декоративно-прикладному мистецтву. Діти іззадоволенням ліплять декоративні іграшки за мотивами народних образів, посуд, настіннірельєфи, декоративні маски. Діти у першому класі знайомляться з народнимипромислами. Крім того, усі ці вироби відносяться до декоративно-прикладногомистецтва. Якщо порівнювати з обробкою інших матеріалів, робота з тканиноюдозволяє здійснювати на практиці міжпредметні зв’язки. Так учні значнорозширюють свій кругозір, словниковий запас, знайомлячись з назвамиінструментів, матеріалів, трудових процесів. Виготовлення викрійки сприяєвправам з обчисленням, в співставленні понять «більше» та «менше», «вже»,«коротше» та «довше». При виготовленні виробів за викройкою та обробці деталейу вигляді різноманітних геометричних фігур, закріплюється геометричнийматеріал, вивчений на уроках математики. При вимірах учні мають справу з числами.Вони співставляють отримані данні з розміром тканини, виконують різніобчислення.
Уроки рукоділля також тісно пов’язані з уроками малювання. Дітипривчаються добирати кольори ниток для вишивання, дізнаються, що в залежностівід виробу, підбирається тканини відповідної якості та кольору. Крім цього,велике значення має вибір оздоблення для вишивання, вміння красиво виконатироботу. Практичні вправи в обробці текстильних матеріалів розвивають окомір.Якість роботи при цьому здебільшого залежить від точності та акуратності привирізанні викрою, розмітці, зшиванні тощо. Обробка текстильних матеріалівпотребує більш кропіткої праці та займає більше часу.
Робота з шиття та вишивання, плетіння притягує дітей своїмирезультатами. Скільки радості отримують молодші школярі від виконаної роботи!Не менше задоволення викликає виготовлення подарунків та сувенірів для ріднихта друзів. Перелік практичних робіт включає вироби за призначенням. Їх можназгрупувати наступним чином: господарсько-побутові, навчальні, ігрові сувенірита подарунки.
Таким чином, правильно організована праця дає можливість дітямпоглибнені знання про якість та можливостях різних матеріалів, сприяєзакріпленню позитивних емоцій, стимулює бажання працювати та оволодіти новимизнаннями та навичками. З цього випливає те, що трудове навчання є важливим таневід’ємним елементом гармонійногорозвитку молодших школярів.
Розділ 2. Практика розвитку творчих здібностей молодших школярівна уроках праці
2.1 Діагностика розвиткутворчих здібностей у молодших школярів на уроках праці.
Уцьому розділі ми розглянемо простий тест, завдяки якому можна дослідити рівеньрозвитку творчих здібностей молодших школярів (тест оснований на розробці Х.Зиверта). Його виконання повинно показати наскільки розвинене нестандартнемислення. Мова піде про те, щоб відкрити абсурдні, але й раціональні зв’язки,які мають місце в будь-якій системі.
Завданнятесту – розвити варіанти нестандартного використання запропонованих предметів(не більше 10 пунктів). На кожний предмет відводиться одна хвилина. Загальнийчас проведення тесту 4-5 хвилин (передбачений час на повідомлення змісту тесту).
Пунктитесту:
1. Що можна зробити зкоробочкою для сірників; які можливості ви можете запропонувати?
Коробочкадля сірників:
Припинітьбудь-ласка роботу на цим завданням та починайте виконувати наступне.
Щоможна зробити з аркушем паперу? Запишіть варіанти.
Аркушпаперу:
Припинітьбудь-ласка роботу на цим завданням та починайте виконувати наступне.
Щоможна зробити з сухими листям? Запишіть варіанти.
Сухелистя:
Припинітьбудь-ласка роботу на цим завданням та починайте виконувати наступне.
Визначеннярезультатів:
Закожна осмислена строчка – два бали. Максимальна кількість балів – 60. Кількістьбалів від0 до 20 – учень має задатки нестандартного мислення, але він не вповній мірі використовує їх, та не може швидко знати вихід у проблемнійситуації. Учням, що набрали таку кількість балів необхідно працювати надтворчими здібностями, а педагогові – звернути увагу на цих дітей. 20 -40 балів– учень має достатньої схильністю до творчого мислення. Його можливості єсередніми. 40 – 60 балів – здібності учня на високому рівні. Такі діти добрерозвинені.
Цейтест має продовження. Педагог може більш детально дослідити, додавши необхіднукількість пунктів.
2.2 Розробка уроку праці
Тема. Подарунок мамі. Виготовлення саморобної листівки.
Мета:ознайомити учнів з об’ємними листівками, навчити виготовляти квіти з паперу;розвивати фантазію, кмітливість; виховувати любов до матері, бабусі.
Обладнання:листівка-подарунок (зразок), кольоровий папір, клей ПВА, ножиці, простийолівець, циркуль, лінійка.
Зміст уроку
І. Підготовка робочих місць.
ІІ. Організаційна частина.
Хтозавжди вам допоможе?
Хтовсе вміє і все може?
Хтовсе зробить, як годиться?
Хтоця мудра чарівниця?
В цілімсвіті найдобріша,
Найдорожча,наймиліша?
Лагіднаі ніжна сама?
Ну,звичайно, наша…
Діти:мама!
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні ми поговоримо з вами про найрідніших, наймиліших, найдорожчих мам.
Учениця.
Колимене спитають, яка найбільша сила?
Любов,що в серці має бабуся моя мила!
Колимене спитають, що найдорожче є світами?
Зусіх скарбів скажу: найперший – ласкаві руки мами.
Колимене спитають: що найтихіше в світі?
Бабусинамолитва, як засинають діти.
— Вцей день хочеться своїм рідним подарувати щось незвичайне. Але найкращийподарунок той, що зроблений або вирощений своїми руками.
Отже,будемо сьогодні робити вітальні листівки.
ІV. Розгляд зразка виробу.
— Якої форми виріб? З яких матеріалів виготовлений?
V.Відбір матеріалів та інструментів.
· Аркуш паперу рожевогокольору;
· 6 кружечків (діаметр 7 см)різного кольору (червоного, жовтого, салатового);
· 6 кружечків (діаметр 5 см)різного кольору (салатового, жовтого, червоного);
· 6 кружечків (діаметр 4 см) синьогокольору;
· 6 кружечків (діаметр 3 см)голубого кольору;
· 6 кружечків (діаметр 3,5 см)салатового кольору;
· 6 кружечків (діаметр 2 см)червоного кольору;
· 2 смужки паперу (5 см х 2см) з написом «Вітаю», «матусю»;
· 12 «вугликів» зеленого кольору;
· 1 напис-вітання;
· ножиці;
· лінійка;
· клей ПВА;
· олівець.
ІV. Технологія виготовлення.
1. Беремо аркуш паперу,розрізаємо навпіл.
2. 1 частинку паперу складаємопополам. Вимірюєм і, не розгортаючи, робимо надрізи.
3. Розгортаємо листівку. Теперті розрізані частинки вигинаємо в інший бік.
4. . Склеюємо 2 частинки разом.
5. . Виготовляємо квіти.
Айстри
• Беремо 1 кружечок (діаметрякого 7 см);
• складаємо пополам (вийшласпідничка для мами);
• потім ще згинаємо (спідничкадля дочки);
• ще раз згинаємо (спідничкадля Барбі);
• вирізаємо посерединітрикутник (вийшли штани для Буратіно);
• потім кожну штанинурозрізаємо навпіл, не дорізаючи до кінця (виходять 2 носи для Буратіно);
• розкладаємо, вийшлаквітка-айстра;
• так робимо і з іншимикружечками (діаметри 3,5см і 2 см).
Васильки
• Беремо кружечок (діаметрякого 4 см);
• робимо спідничку для мами;
• потім спідничку для дочки;
• тоді спідничку для Барбі;
• робимо штани для Буратіно;
• на кожній штанині вирізаємопрапорці;
• розкладаємо – вийшлаквітка-васильок;
• так робимо і з іншимикружечками (діаметри 3 см).
6. . Тепер на верхній частинілистівки розміщуємо квіти-айстри. Так, щоб вийшла вісімка.
7. Відкриваємо листівку і тамрозміщуємо квіти-васильки (за своєю фантазією).
8. Наклеюємо також написи«Вітаю», «матусю».
9. Наклеюємо такожнапис-вітання.
VІ. Повторення правил техніки безпеки та гігієни праці.
• Роботу розпочинай лише здозволу вчителя.
• Користуйся прийомами роботи,як показав учитель.
• У процесі роботи невідволікайся побічними справами.
• Будь обережним з ножицями.
• Під час роботи з клеєм,користуйся пензликом.
• Під час роботи тримай своєробоче місце у належному порядку.
• Не змітай сміття з партирукою, для цього є волога серветка.
VІІІ. Самостійна робота.
ІХ. Оцінювання виробів.
Цілистівки будуть гарним подарунком для матусь.
Х. Підсумок уроку.
Мама!Найдорожче слово в світі!
Де бне був ти, що б ти не робив,
Назавждивона твій шлях освітить
Ніжнимсерцем, відданим тобі.
Вдні важкі, і в дні, на щастя щедрі,
Незабудь: вона завжди — в тобі,
Тожживи, як мама, — щиро й чесно,
І,як мама, світ оцей люби!
ІХ. Прибирання робочих місць.
Висновки
Вкурсовій роботі були розглянуті питання розвитку творчих здібностей молодшихшколярів на уроках праці. В процесі дослідження були розглянуті проблемивизначення творчих здібностей та трудове виховання як фактор їх розвитку.
Такимчином, творчість для молодшого школяра в навчальному процесі передбачаєнаявність у нього здібностей, мотивів, знань та умінь, завдяки яким створюєтьсяпродукт, який відрізняється новизно, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цихякостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомленихкомпонентів розумової діяльності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті та розширенні своїх конструкторських здібностей.Творчість як процес розглядалось із самого початку, виходячи з самозвітівдіячів мистецтва та науки, де особлива роль відводилась «прояснення», натхненнюта подібним настроям, змінюючи першу роботу думки.
Насьогодні проводиться апробація та інтеграція психодидактичного підходу дорозвитку творчих здібностей учнів на основі загальноосвітніх шкіл. В результатібули розроблені вікові норми для усіх методик, які входять в програмудіагностики.
Проаналізувавтеоретичні основи розвитку творчих здібностей можна зробити висновок, щовизначення творчості намагалися дати діячі різних сфер: педагогіки, психологіїтощо, однак усі прийшли до висновку, що творчість виступає як процес продуктивний.
Розвитоктворчих здібностей – складна та важлива справа, якій допомагає співпраця школита сім’ї; а сам вчитель повиненпроявляти терпимість до появи творчості дітей. Потрібно вміти в потрібниймомент побачити їх прояв, заохотити та дати можливість проявитися ще раз.