План
Вступ
Розділ 1. Особливості інтегрованої системи навчання
1.1 Дослідженість методики розробки інтегрованих уроків в педагогічній теорії й практиці
1.2 Сутність поняття "інтеграція","інтегровані уроки", "інтегровані знання"
1.3 Застосування міжпредметних зв¢язків, як основи інтегрованого навчання
1.4 Вплив проведення інтегрованих уроків з біології наякість знань учнів
1.5 Мета, принципи та ціліінтегрованих уроків з біології
Розділ 2. Особливості практичного застосуванняміжпредметних зв¢язків під час розробки інтегрованихуроків з біології
2.1 Ефективність впровадження інтегрованих навчальнихмодулів та курсів вивчення біології для формування цілісної системи знань школярів
2.2 Розробка інтегрованого уроку з біології
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність дослідження. Утвердження вУкраїні демократичних засад суверенності й ціннісно-правових орієнтирів привиборі суспільних цілей стимулює оптимальний розвиток людського потенціалу,актуалізує складні соціально-економічні та ідейно-політичні чинники розвиткунаціональної системи освіти, вимагає переходу від директивної до особистісно-орієнтованоїїї моделі. Першочергового значення у цьому зв’язку набуває проблема формуванняособистості, якій властиві високі морально-духовні цінності, достатнятеоретична і практична підготовка, творча активність та конкурентоспроможність.
Зміна цілей і функцій шкільної освіти, особистісно-орієнтований підхіддо навчання і виховання учнів значною мірою вимагають потребу переосмисленняідеї навчання в контексті виховання та розвитку особистості зокрема, длявирішення проблем гуманізації освіти, яка має ґрунтуватися на принципахгуманітаризації, диференціації та інтеграції.
Ідея інтегрованого навчання передбачає досягнення мети якісної освіти,тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людинісамостійно досягти тієї чи іншої цілі, творчо самоутверджуватися у різнихсоціальних сферах.
Однак інтеграція як дидактичний засіб чи система має при цьомувтілитися у навчальні предмети, у формі їх об’єднання і представлення єдинимцілим. Реалізація ідеї створення інтегрованих курсів і уроків виявляється недуже легкою.
Проблема інтеграції у психолого-педагогічній теорії досліджуваласянауковцями в різні періоди і з різних позицій.
Ідея інтегрованого підходу до навчання, енциклопедичності тавзаємозв’язку знань була започаткована у роботах основоположників педагогіки Й.Гербарта, А. Дістервега, Я. Коменського, Дж. Локка, Г. Песталоцці, Ж.Ж. Руссо.
Психологічні основи процесу інтеграції в системі шкільного навчаннярозкриті в дослідженнях Л.С. Виготського, В.В. Давидова, В.П. Зінченка, Е.Л. Носенко,Ю.А. Самаріна. Питанням розкриття особистісно-розвивальних можливостейінтеграції змісту навчально-виховного процесу присвячені роботи психологів О.В.Запорожця, І.Ю. Кулагіна, М.С. Лейтеса, О.М. Леонтьєва, І.Я. Лернера, С.Л. Рубінштейна.
Сутність інтеграції, як цілісного впливу на становлення особистості, їїформи і види розкриті в працях О.Л. Алєксєєнко, С.У. Гончаренка, М.С. Вашуленка,С.В. Загв’язінського, В.П. Тименка, С.І. Якименка.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє стверджувати, щовтілення в освітню практику інтегрованого підходу створює сприятливі умови дляформування цілісного образу світу, прояву творчості дитини й учителя. Інтегрованенавчання дає свободу вибору теми, змісту, засобів, які використовуються ворганізації навчання школярів.
Отже, значущість проблеми набуття інтегрованих знань школярами впроцесі вивчення загальної біології та відсутність дидактико-методичних засобіввикористання інтегрованих підходів у викладанні біології в школі і обумовиливибір теми курсової роботи: "Методика проведення інтегрованих уроківпід час вивчення шкільного курсу біології".
Об’єкт дослідження — становленняособистості школярів та формування інтегрованої системи знань учнів в процесі вивченнязагальної біології.
Предмет дослідження — педагогічні умови,закономірності та принципи навчання школярів в умовах інтегрованого підходу до вивченнязагальної біології.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати тавиявити потенціал інтегрованих уроків в формуванні учнів знань та понять прививченні шкільного курсу біології.
Визначені об’єкт, предмет, мета дослідження зумовили постановку таких завдань:
дослідити стан розробленості методики проведення інтегрованих уроків в педагогічнійтеорії й практиці;
встановити особливості та закономірності формуванні інтегрованих знаньшколярів в процесі вивчення загальної біології;
розробити інтегрований урок з біології, як модель ефективногоформування інтегрованих знань учнів.
Методи дослідження. При написанні даноїкурсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналіз і синтез (визначенняцілей, предмета і завдань дослідження); порівняння та узагальнення (опрацюваннялітератури, порівняння емпіричних даних). Теоретичні методи дозволили виявитиспецифічні протиріччя в практиці використання інтегрованого підходу доорганізації навчання у школі, сформулювати принципові положення системиінтегрованого підходу до організації навчання і визначити педагогічні умови їїефективного функціонування в контексті формування інтегрованих знань школярів ззагальної біології.
Практична значущість роботи полягає увизначенні принципових підходів, обґрунтуванні форм і методів формування ушколярів інтегрованих знань в процесі вивчення загальної біології.
Матеріали дослідження можуть використовуватися при вивченніпедагогічних навчальних дисциплін, а також при подальшому дослідженні даноїпроблематики.
Структура курсової роботи. Дослідженняскладається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (34найменування).
/>Розділ 1.Особливості інтегрованої системи навчання
Інтеграція (від лат. «повний, цілісний») — це створеннянового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин із кількохраніше розрізнених одиниць (навчальних предметів, видів діяльності тощо).
Проблема інтегрованого навчання в школах різних типів є предметомнаукового інтересу багатьох дослідників. На думку Т. Усатенка, «реалізаціяідей інтеграції і гуманітаризації передбачає докорінну перебудову не лише педагогічногомислення, а й усієї системи освіти — вихід учителя за межі власного предмета. Наставчас осмислювати фактичний матеріал з позиції філософії, здійснюватиміжпредметні зв’язки, усвідомивши місце своєї дисципліни в загальній системікультури» [2, 34].
Інтегроване навчання допомагає вчителю по-новому бачити свій предмет,більш чітко усвідомлювати його співвідношення з іншими науками; допомагаєпоєднувати можливості різних навчальних дисциплін у створенні цілісних уявленьучнів про світ, суспільство, науку, мистецтво, літературу.
Ще В. Вернадський зазначав, що "… ріст наукових знань ХХстоліття швидко стирає межі між окремими науками. Вони дедалі більшеспеціалізуються не за науками, а за проблемами. Це дає змогу, з одного боку,надзвичайно глибоко вивчати явище, а з другого, — охоплювати його з усіх точокзору" [8, 40].
Взаємозв’язок у вивченні шкільних предметів — природний процес,зумовлений логікою навчання. Ще багато років тому відомий педагог Я. Коменськийвідзначав: «Усе, що перебуває у взаємному зв’язку, повинно викладатися утакому зв’язку» [19, 127].
В історії розвитку науки проблема інтеграції — одна з найдавніших ідосліджувалася в різних аспектах. Розкриття інтеграції як цілісного, складного,суперечливого і багатоаспектного розвивального процесу зумовлює необхідністьаналізу дії філософських законів і категорій, які виступають інтеграторамивсієї системи людського знання, використовуються як загальні принципи у процесіпізнання і мають методологічне значення для всіх наукових галузей. З позиціїпедагогічних наук інтеграція — це процес зближення і взаємопроникнення, якийповинен вивести учня на розуміння єдиної наукової картини світу. Необхідністьінтеграції зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а йцентральним завданням освіти — розвитку і саморозвитку сутнісних сил дитини вїхній єдності і цілісності. У розвитку сучасних освітніх систем інтеграціявиступає провідним принципом, який проявляється як спосіб і процес створеннябагатомірності картини світу, що об’єднує різні форми відображення дійсності. Інтеграціяяк об’єднання у ціле певних частин чи елементів вважається необхіднимдидактичним засобом, за допомогою якого створюється цілісна картина світу унавчально-виховному процесі.
1.1 Дослідженість методики розробки інтегрованихуроків в педагогічній теорії й практиці
У вітчизняній та світовій психолого-педагогічній науці визначаєтьсяоб’єктивна необхідність віддзеркалення в навчальному пізнанні реальних взаємозв’язківоб’єктів і явищ природи та суспільства; підкреслюється світоглядна ірозвивальна функція інтегративних зв’язків, які є основою інтеграції, їхпозитивний вплив на формування системи знань і загальний розумовий розвитокучня; розробляється методика скоординованого навчання різних предметів. Ще К.Д.Ушинський наголошував, що доки різні предмети викладатимуться незалежно одинвід одного, навчання не матиме ніякого суттєвого впливу на духовний розвитокдитини.
Мета навчання на інтегративній основі — дати цілісне уявлення продовкілля, сприяти підвищенню розумової активності школярів, забезпечитисамовираження, самореалізацію, розвиток гармонійної особистості з притаманнимиїй загальнолюдськими цінностями.
Проблеми формування особистості на засадах інтегративності школи іпозашкільних закладів, урочних і позаурочних видів діяльності досліджувалися Є.В.Суботським, Є.М. Помиткіним, В.Г. Смирновим. Важливість інтеграції школи ісім’ї, як первинних інституцій соціалізації, що спрямовуютьціннісно-орієнтаційний особистісний розвиток виокремлено в роботах О.М. Докукіної,В.М. Соколова, Г.Я. Юзефовича [20, 105].
Аналіз науково-методичного забезпечення щодо формування інтегрованихзнань про людину і світ учнів висвітлено у дослідженнях дидактів таінноваційній діяльності практиків Г.М. Андрєєвої, Н.М. Бібік, К.Ж. Гузя, В.Р. Ільченко,Н.С. Коваль, Н.М. Свєтловської, О.Я. Савченко та інших [20, 106].
На розвиток теорії і практики інтегрованого підходу до організаціїнавчання вплинули й новітні нормативні документи, зокрема, національна програма“Освіта" (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти вУкраїні в ХХІ столітті, Закон України “Про загальну середню освіту” [23, 33].
З 90-х років ХХ ст. в Україні активно розвивається дидактичний аспекттеорії інтеграції у дидактичному аспекті за такими напрямами: методологічніпроблеми інтеграції (С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований, О.В. Сергєєв); особливостіінтеграційних процесів у професійно-технічній школі (Р.С. Гуревич, І.А. Зязюн,Б.Г. Камінський, І.М. Козловська, Н.Г. Ничкало, Б.О. Федоришин); взаємозв’язкиінтеграції та диференціації (В.Ф. Моргун); психологічні аспекти інтеграції (В.А.Семиченко, Т.С. Яценко); структурування інтегрованих знань та цілісність зміступриродничо-наукової освіти (Б. Є. Будний, В.Р. Ільченко, А.В. Степанюк); проблемирозробки інтегрованих курсів (К.Ж. Гуз, Л.Б. Лук’янова, В.К. Сидоренко, Я.М. Собко,Н.О. Талалуєва); інтеграція у ступеневій освіті (Ю.Ц. Жидецький); формуваннясистеми знань інтегративними методами (О.І. Джулай); інтегративне навчання звикористанням комп’ютерної техніки у початковій професійній підготовці (Р.М. Собко);використання інтегративно-диференційованого підходу до структурування змістузнань (Л.В. Дольнікова) [18, 138].
1.2 Сутність поняття "інтеграція","інтегровані уроки", "інтегрованізнання"
На основі продуктивно-критичного осмислення існуючих наукових визначеньпоняття інтеграція отримує наступну змістову логіку: „Інтеграція — це процестакого усвідомлення суб’єктом будь-яких предметів чи явищ, за якого він не лишеконстатує на емпіричному рівні їх певні властивості, але й встановлює з одногобоку породжувальну ієрархію між ними, з іншого — типи взаємозв’язків, які прицьому виникають, що дозволяє йому універсально предметно-перетворювально діятина основі такого мислеосягнення".
Особливістю сучасних знань є їх інтеграція. У дітей досить раноз’являється свій “образ світу". При всій недосконалості він має суттєвухарактеристику — цілісність сприймання довкілля. Зі вступом до дитячого садкаця цілісність, на жаль, починає руйнуватись через “суворі кордони" міжокремими розділами програми або предметним викладанням “вузькими" спеціалістами(викладач образотворчого мистецтва не має уявлень щодо того, чим займалися дітина попередньому занятті). Тому знання, які одержують діти, мало пов’язані міжсобою.
Якісно новий рівень синтезу знань дітей — це інтегровані заняття,інтегровані курси, які об’єднують навколо певного заняття чи теми різноріднізнання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об’єкта,показати взаємозв’язок явищ, інтенсивно формувати у дитини розумові операціїаналізу, порівняння, узагальнення тощо. Особливо це важливо для розвиткусвітоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь, понять.
Інтегровані заняття — найбільше поширені у практиці роботи дошкільнихзакладів освіти. Проте й непорозумінь і плутанини щодо визначення цього видузаняття — забагато.
Термін “інтеграція" в первісному значенні був пов’язаний із відновленнямповноти, з об’єднанням у цілісність розрізнених елементів.
Звернемо увагу саме на процесуальний характер інтеграції, яку не можназводити лише до певного результату (інтегрованості), до стану упорядкованогофункціонування частин цілого. Адже всі елементи, зокрема, можуть нормальнофункціонувати, навіть забезпечувати цілісність системи, але не забезпечуватиякість.
Отже, під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднанняокремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержанняякісно нового результату шкільної освіти.
Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами:
доступності;
науковості;
послідовності;
системності;
цілісності;
логічності;
вертикального тематизму [16, 10].
Природно, що можна виділити і “принцип інтеграції”, якийвикористовується науковцями як для побудови змісту, так і для розробки методикита технологій навчання і виховання. Цей принцип тісно пов’язаний із принципомрозливального навчання. Зазначимо, що однією з необхідних умов розливальногонавчання є його зміст, який будується шляхом сходження від абстрактного доконкретного. Але, щоб узагальнити зміст, дати його у цілісному вигляді,потрібно зінтегрувати матеріал навколо якоїсь основної ідеї, проблеми. Цедопоможе дати дітям, наприклад молодшого шкільного віку спочатку загальне,цілісне уявлення про проблему, а потім її конкретизувати, уточнити, поглибити. Такийпідхід відповідає і віковим особливостям дітей.
Саме знаходження психологічних і методичних засад інтеграції різнихвидів діяльності дитини, які збагачують її пізнавальний розвиток увзаємозв’язку з емоційним — є стрижневою проблемою сучасної шкільної дидактики,яка намагається реалізувати принцип від загального до конкретного. В межахцього підходу досить важливою виступає “циклічність” пропонованого дитинізмісту. Інтегративно-тематичний підхід забезпечує як змістовний, методичний,так і організаційний бік процесу навчання дітей шкільного віку.
Якщо за одиницю процесу навчання береться не саме заняття (“інтегроване”),а навчальна тема, цикл, розділ, блок — (можлива інша назва, це — не суттєво) освітньоїпрограми, тоді головним буде — ідея навчального компонента, тобто такіположення (поняття, закономірності, причинно-наслідкові зв’язки тощо), яківідбивають сутність запропонованого матеріалу, формують у дитини розуміннявнутрішньої єдності та органічної цілісності довкілля [9, 3].
Тобто врахування у практиці роботи принципу інтеграції дозволитьздійснювати гуманно особистісний підхід до розуміння цілісної природи психікидитини і те, що дитина сприймає світ цілісно, і відповідно до цього повиннібудуватися (і плануватися) види діяльності.
Провідні ідеї освітнього компонента виконують функцію зв’язку щодозмісту запропонованого дитині матеріалу, тобто виступають “стрижнем", “віссю”цього змісту, навкруги якого і відбувається концентрація навчального матеріалу.Завдяки використанню принципу інтеграції провідні ідеї мовби “зшивають" вузлизнань (освітній компонент) у єдину цілісну систему розуміння дитиною довкілля.
Інтегрованим є таке заняття, яке має за мету синтез змісту (способівпізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколооднієї теми, тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) занять,проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування у дитини цілісногосвітогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.
Проте в інтегрованих курсах є небезпека, коли їх перетворюють у мозаїкуформально об’єднаних за зовнішніми ознаками різнорідних знань. Краще за всеможуть інтегруватися такі розділи програми, як-от: ручна праця, ознайомлення здовкіллям, музичне виховання, художня література, ознайомлення з природою,образотворче мистецтво.
Таким чином, під інтегрованим підходом до навчання розуміють такуглобальну і системну організацію дидактичного процесу, що включає всікомпоненти цього процесу і перш за все суб’єктів педагогічної взаємодії,орієнтуючи їх на продуктивний розвиток особистості дитини, підвищення їїрозвивального потенціалу та соціально-психологічної адаптації в сучасномудинамічному суспільстві.
Провідна ідея інтегративності знань ґрунтується на основі здобуттязнань, що розширюють можливості соціально-психологічної адаптації школяра до різнихжиттєвих умов, формують у нього уміння діяти в різних ситуаціях у процесівзаємодій з довкіллям, сприяють творчій самореалізації, створенню системизагальнолюдських і національно-духовних цінностей і оптимальному розкриттювласного психічного, інтелектуального та особистісного потенціалу.
Отже, інтегроване навчання — це навчання, яке цілісно забезпечуєпізнавальну спрямованість особистості школяра, створюючи умови для самореалізаціїособистісного потенціалу та саморозвитку./>1.3 Застосуванняміжпредметних зв¢язків, як основи інтегрованого навчання
Ідея міжпредметних зв'язків у педагогіці не нова, але в останні роки всвітлі завдань всебічного розвитку особистості школяра набула принципововажливого значення. У сучасній педагогіці міжпредметні зв'язки переросли впроблему інтегрованого пізнання, у проблему формування інтегрованих знань зачас перебування у загальноосвітній школі. У процесі інтегрованого навчаннястворюється цілісна система наукових знань, яким притаманний високий ступіньусвідомлення, мобільності та міцності. Всі галузі сучасної науки тісно зв'язаніміж собою, тому й шкільні навчальні предмети не можуть бути ізольованими одинвід одного.
Слід відзначити, що саме трактування поняття «міжпредметні зв'язки»в педагогічній літературі не є однозначним. Але цю різноманітність можнавсе-таки звести до кількох визначень: міжпредметні зв'язки трактуються як«дидактична умова» (Ф. Соколова, В. Федорова, Д. Кірюшкін, П. Новиковта ін), як «виявлення принципу систематичності» (К. Корольова, І. Звєрев),як «дидактичний принцип» (Н. Лошкарьова, В. Максимова, С. Рашкова),нарешті, як «дидактична категорія» (Г. Федорець) [1, 162].
У 80-х роках спостерігалося прагнення педагогів уточнити поняття «міжпредметнізв'язки». Н. Лошкарьова, досліджуючи визначення цього поняття впедагогічній літературі, зводить їх до двох основних — міжпредметні зв'язки якдидактична форма відображення в навчально-виховному процесі зв'язківоб'єктивної дійсності та міжпредметні зв'язки як педагогічний принцип [28, 67].
Найбільш стійка педагогічна тенденція — це виділення міжпредметнихзв'язків у самостійний дидактичний принцип (Н. Лошкарьова, С. Рашкова, В. Максимовата ін). Крім того, як вважають педагоги, міжпредметні зв'язки підсилюютьвзаємодію всіх дидактичних принципів у процесі навчання, підпорядковуючи їхвирішенню проблеми формування цілісної системи знань [28, 68].
Виходячи з найбільш стійкої педагогічної тенденції, ми дотримуємосяточки зору, що міжпредметні зв'язки можуть бути визначені як окремийдидактичний принцип, реалізація якого в навчанні повинна становити собою певнусистему, до того ж, реалізуючись у цій методичній системі, даний принципнабуває в ній специфічної конкретизації.
Психолого-педагогічне обґрунтування необхідності міжпредметних зв'язківбуло здійснено К.Д. Ушинським. У дослідженні «Людина як предмет виховання»(розділ «Асоціації уявлень») К.Д. Ушинський з'ясовує необхідністьздійснення міжпредметних зв'язків із точки зору психології [17, 146-165].
У ХХ ст. значний вклад у розвиток теорії міжпредметних зв'язків внеслипсихологи Ю. Самарін, Б. Ананьєв, педагоги Ю. Бабинський, І. Лернер, В. Онищук,М. Скаткін [17, 142].
Важливим етапом вивчення проблеми міжпредметних зв'язків із точки зоруне лише їх навчальних, але й виховних функцій стали дослідження, проведені в50-і роки у НДІ педагогіки АПН РРФСР під керівництвом Б. Ананьєва і Ш. Ганеліна.Розвиваючи принцип наступності, вони розкрили шляхи здійснення взаємозв'язківміж основними поняттями суміжних наук.
У 60-і роки розгорнулися дослідження проблеми міжпредметних зв'язків ізточки зору активізації навчання та підвищення його наукового рівня. Міжпредметнізв'язки розглядалися в різних аспектах: як дидактичний засіб підвищенняефективності навчання; як умова розвитку пізнавальної активності та самостійностіучнів у навчальній діяльності; як засіб реалізації принципу науковості. З'явилисяспроби обґрунтувати поняття міжпредметних зв'язків як дидактичного принципунавчання (Н. Лошкарьова) [28, 71].
У період 70-х років проблема міжпредметних зв'язків поступово стаєоднією із центральних у дидактиці. Вона широко обговорюється. Так середдидактів розгорнулися дискусії у зв'язку з проведеним під керівництвом В. Федоровоїдослідженням і виданням першої монографії, присвяченої цій проблемі. ДослідженняВ. Федорової розкривають питання формування в учнів понять на основіміжпредметних зв'язків.
У наукових пошуках наступних років особлива увага зосереджена навиховному аспекті міжпредметних зв'язків (І. Звєрев, В. Коротов, Е. Моносзон).
Дослідження навчально-пізнавальної діяльності учнів по здійсненнюміжпредметних зв'язків (М.Я. Голобородько та ін) та ролі цих зв'язків вудосконаленні процесу навчання набули особливої актуальності, оскільки активніформи навчання, їх практичне спрямування посіли провідне місце в системі освіти.
Вагомий вклад у вирішення проблеми міжпредметних зв'язків внесла В. Максимова.У своїй роботі «Міжпредметні зв'язки в навчально-виховному процесісучасної школи» вона розкриває основні напрями вдосконалення процесунавчання, в яких виявляється методологічна функція міжпредметних зв'язків:
міжпредметні зв'язки ведуть до підвищення наукового рівня навчання;
здійснення таких зв'язків сприяє залученню школярів до системногометоду мислення, розширює сферу пізнання, поєднуючи елементи знань із різнихнавчальних дисциплін;
міжпредметні зв'язки забезпечують систему в організації предметногонавчання, спонукають учителя до самоосвіти, творчості та взаємодії з іншимивчителями-предметниками.
Певну систему реалізації міжпредметних зв'язків пропонує П.Г. Кулагін: побудовавзаємозв'язків між навчальними предметами; узгоджена система використання науроках знань, умінь і навичок, набутих учнями на заняттях із суміжних дисциплін;специфічні прийоми здійснення міжпредметних зв'язків на уроках [17, 82].
Одним із факторів оптимізації навчання, який викликає в учителівнайбільші труднощі, є організація навчальної діяльності з використаннямміжпредметних зв'язків. Причини труднощів практичного здійснення міжпредметнихзв'язків носять як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Об'єктивна причина- це недостатність методичних рекомендацій у цій галузі, координації діяльностівчителів-предметників. Суб'єктивні причини — це необізнаність у змісті програміз суміжних предметів, недостатність знань та умінь, відсутність досвіду вреалізації зв'язків між предметами, здійснення міжпредметних зв'язків ушкільній практиці не в повній мірі. Наприклад, із зарубіжної та українськоїлітератури вчителі мало проводять підсумкових уроків (значно менше запланованихпрограмою), а на таких уроках із найбільшою ефективністю можна здійснюватиміжпредметні зв'язки.
У рекомендаціях педагогів знаходимо перелік уроків, на яких можнареалізувати міжпредметні зв'язки:
так звані «фрагментарні» — з елементами міжпредметнихзв'язків, які використовуються для розкриття окремих питань теми уроку;
«вузлові», що включають міжпредметні зв'язки як органічнускладову частину всього змісту теми уроку;
синтезовані — спеціально організовані, підсумкові, на якихконцентруються знання учнів із метою розкриття загальних законів і принципів.
Особливого значення міжпредметні зв'язки набувають у процесіпроблемного навчання, хоч вони можуть реалізовуватися і на рівні передачі вженабутих знань. Міжпредметний і проблемний підходи до організації навчальногопроцесу стали розглядатися у взаємозв'язку. Об'єктами пізнавальної діяльностіучнів стають питання суміжного характеру: загальні для ряду предметів ідеї,теорії, закони, факти, комплексні проблеми.
На основі експериментальних даних педагоги дійшли висновку, що систематичневикористання міжпредметних зв'язків виробляє в учнів уміння критичноосмислювати матеріал, що вивчається. Новий матеріал школярі порівнюють із тимизнаннями, які їм відомі, зіставляють їх, аналізують, додають із відомогораніше, і ця активна розумова діяльність по узагальненню нового під впливомраніше відомого із суміжних дисциплін сприяє більш міцному засвоєннюпрограмного матеріалу.
Крім того, систематичне використання в навчальному процесіміжпредметних зв'язків позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь,сприяє формуванню в дітей широких пізнавальних інтересів.
У педагогічних і методичних дослідженнях 90-х років можна прослідкуватитенденцію до більш тісних взаємозв'язків суміжних наук у процесі навчання. Педагогиставлять питання про необхідність інтеграції навчальних предметів у навчанні,роблять спроби обґрунтувати поняття «дидактична інтеграція». Так, устатті І. Козловської та Я. Собко «Принципи дидактики в контекстіінтегративного навчання» читаємо: «Центральна ідея концепції дидактичноїінтеграції — можливість побудови моделі навчання на базі одного з профільнихзагальноосвітніх предметів» [21, 48]. Варто, однак, врахувати застереженняС. Гончаренко та І. Козловської: "… найболючішою є проблема ізольованостівивчення окремих дисциплін та протилежна їй тенденція інтегрувати все підряд,що призводить до повної відміни предметного навчання" [9, 3]. Таким чином,набуття школярами інтегрованих знань стало насущним завданням школи, не меншважливим, ніж засвоєння знань у галузі конкретних наук.
1.4 Вплив проведення інтегрованихуроків з біології на якість знань учнів
Розвиток сучасної біологічної науки, зокрема інтеграція знань навколотеоретичних узагальнень, уможливлюють визнання одним з перших, пріоритетнихзавдань навчально-виховного процесу формування в учнів наукової картини живоїприроди, яка є складовою наукової картини світу, вищої й особливої формисистематизації знань фундаментальних наук, вищою формою інтеграції знань. Водночаснаукова картина світу виконує поряд з навчальною і виховну функцію розвиткусучасного стилю мислення, світогляду учнів, їх інтелектуального потенціалу,залучає до опанування досвідом творчої діяльності, яка моделює процес науковогопізнання [14; 105].
Наукова картина живої природи фіксує знання про структуру йфункціонування живих систем, їх індивідуальний та історичний розвиток, процесипристосування до умов існування, зміни, що відбуваються в них через впливлюдини. Формування в учнів наукової картини живої природи має здійснюватися наоснові оволодіння ними біологічних закономірностей, законів, теорій, ідей,головними з-поміж яких є:
ідея багаторівневої організації живої природи;
цілісність та саморегуляція живих систем;
взаємозв’язок будови й функції, організму та довкілля, людини і природи;
ідея еволюції.
Формування інтегрованої системи знань із структурою, що відповідаєструктурі теорії, передбачає оволодіння учнями методологією, тобто знаннями прознання, емпіричними й теоретичними методами наукового пізнання.
Методологічні знання є орієнтиром у пошуку шляхів здобуття нових знань,способів діяльності, вони відкривають можливості самостійно здобувати йпереробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її дляіндивідуального розвитку і саморозвитку [7, 4 — 5]. Саме тому наступне завданнябіологічної освіти — забезпечити засвоєння учнями інтегрованих знань про методинаукового пізнання живої природи.
Соціальні цілі спрямовують навчально-виховний процес на підготовкуучнів до самоосвіти, життєтворчості, рефлексії, соціальної активності,самореалізації особистості в різних видах діяльності.
Це уможливлює потребу в окресленні конструктивних цілей, щопередбачають опанування учнями відомими способами діяльності з вивчення природи(інтелектуальними, практичними, загально навчальними, спеціальними).
Формування якостей творчої особистості, критичне ставлення до себе івласної думки, здатність до напруженої діяльності, зосередження на досягненнімети, прагнення до вдосконалення виконуваної роботи, схильність дофантазування, самовдосконалення можливі за умови набуття учнями досвіду творчоїдіяльності, що має бути обов’язковою ціллю біологічної освіти.
Соціальні цілі спрямовують діяльність школи на формуваннякомпетентності, які передбачають оцінні судження особистості, формуванняморальних якостей, світогляду. Загальновідомо, що системою цінностей,ціннісними орієнтаціями та відношенням до дійсності зумовлюється й поведінкалюдини. Шкільний предмет “Біологія" засобами свого змісту має сприяти формуваннюставлення учня до живої природи, до людини, її життя й здоров’я як найвищоїцінності, а також до біологічної науки і методів наукового пізнання. У зв’язкуз цим завданнями біологічної освіти мають бути:
формування наукового світогляду;
забезпечення і засвоєння норм та правил екологічної етики;
формування відповідального ставлення до природи й готовності доактивної її охорони;
вироблення стратегії поведінки сучасної людини у біосфері;
формування свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я іншихлюдей як найвищої соціальної цінності;
розкриття ролі інтегрованих біологічних знань у сфері культури;
формування інтересу до біологічної науки.
В ієрархії цілей біологічної освіти конструктивні цілі трансформуютьсяв оперативні, навчально-пізнавальні й матеріалізуються у реальному процесінавчання, в конкретних умовах класу. Навчально-пізнавальні цілі постають передучнями у формі навчально-пізнавальних задач. Цілі (завдання), що їх учительвизначає до теми, до окремого уроку, розкривають зміст навчального предмета, адіяльність визначає методи засвоєння. Саме у цьому полягає сутність цілей яктієї ланки, що поєднує зміст освіти і методи навчання.
Виходячи із загальних вимог до навчання, виховання та розвитку учнів усучасній школі, враховуючи можливості змісту навчального матеріалу, оперативніцілі (завдання) навчання біології в основній школі мають бути спрямовані на те,щоб учень володів інтегрованими знаннями та:
виявляв інтерес до живої природи і ставився до неї з повагою;
знав елементи живої природи, біологічні закономірності, досягненнябіологічної науки;
розумів значення біологічного різноманіття і значення природи у життілюдини;
усвідомлював місце людини серед природи та її вплив на природнесередовище;
навчився бачити зв’язки між живими організмами, живою й неживоюприродою, діяльністю людини і природними процесами;
умів використовувати достовірні джерела біологічної інформації;
умів застосовувати методи пізнання природи (експеримент, спостереження,опис), конкретизувати теоретичні ідеї, конструювати ідеальні й матеріальнімоделі та користуватися ними;
виявляв екологічну освіченість;
мав уявлення про здоровий спосіб життя;
відповідально ставився до власного здоров’я і довкілля;
застосовував здобуті знання для прийняття рішень й оцінних суджень [12,6].
У старшій школі завершується формування цілісної картини світу та живоїприроди, оволодіння способами пізнавальної й комунікативної діяльності, вмінняодержувати та опрацьовувати інформацію з різних джерел.
Тож оперативні цілі мають бути спрямовані на те, щоб сформувати у учнівінтегровані знання, для того щоб вони:
знали біологічні закономірності, методи пізнання природи, принципи іпроблеми її охорони;
розуміли місце біології серед інших наук, значення біологічногорозмаїття, зв'язок між природними і суспільними процесами;
уміли використовувати біологічні закономірності, застосовуватибіологічні методи пізнання, вмів поставити й розв’язати проблему, планувати іздійснювати спостереження, експеримент тощо;
застосовували теоретичні знання для узагальнення, систематизації,прогнозування;
уміли пов’язувати здобуті на уроці знання з повсякденним життям,користуватися різними джерелами інформації й оцінювати достовірністьбіологічної інформації;
відповідально ставилися до власного здоров’я і довкілля, перебував угармонії з природою, відповідально ставився до охорони навколишнього середовища.
Характеристика ієрархічної системи цілей біологічної освіти переконуєвтому, що поняття “ціль" у дидактиці має загальний характер, її досягненняпотребує виконання низки конкретних завдань. Тим більше, якщо ціллю біологічноїшкільної освіти є набуття школярами інтегрованих знань.
Спостереження навчально-виховного процесу з біології свідчить про те,що вчителі інколи формально ставляться до ціле покладання, а це призводить доневиправданих затрат їх праці та часу на уроці, без очікуваних змін навчальнихдосягнень учнів.
У періодичних виданнях методичних матеріалів з біології є різні підходидо визначення та формулювання цілей уроку. Зазвичай вони зводяться доформулювання навчальних завдань. Зазначимо, що такий підхід до визначення цілейуроку орієнтує учителя лише на роботу з конкретним навчальним матеріалом, безбачення місця даного матеріалу в системі знань учнів, його виховного йрозвивального потенціалу, перспективи трансформації знань у переконання,практичного їх застосування у життєдіяльності, їх інтегральності.
Як засвідчує педагогічний досвід, оптимальне формулювання завдань урокупотребує методичного аналізу навчальної теми. Такий аналіз передбачаєвизначення системи конкретних, спеціальних і загально біологічних понять, якітреба сформувати, розкрити можливості змісту теми для реалізації завданьвиховання і розвитку учнів. Ці завдання повторюються на багатьох урокахнавчальної теми. Наприклад, завдання формування наукового світогляду,екологічної культури можна реалізувати майже на кожному уроці біології.
Як відомо, розвиток розумових якостей особистості учня — процесбагатогранний і тривалий, тому потребує багаторазового їх підкріплення.
Отже, навчально-виховні завдання доцільно визначати у системі уроківнавчальної теми і фіксувати їх на окремій сторінці тематичної папки.
Зазначимо, що вчителю, який розпочинає свою трудову діяльність, вартовизначати навчальні, виховні та розвивальні завдання до кожного уроку.
Між тим прагнення деяких учителів виконати усі завдання уроку не єоптимальним. Педагогічний досвід свідчить, що з-поміж завдань уроку має бутиголовне, яке цементує увесь навчальний матеріал, методи і засоби навчання,визначає структуру уроку.
У своїй педагогічній практиці вчителі вдаються до різних способіввизначення цілей уроку: через зміст виучуваного матеріалу, діяльність учителя,внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку учнів,через їхню навчальну діяльність.
Однак цілі уроку, що сформульовані у таких категоріях, на думку вчених,не є інструментальними, їх не можна виміряти [26, 19].
Діагностичним є спосіб визначення цілей через результати навчання, якіпроявляються в діях учнів і які можна розпізнати. Проте він викликає в учителівтруднощі, тому дослідники пропонують визначати цілі більш дієвим і зручнимспособом: через діяльність учителя і результати діяльності учнів.
Визначенню навчальних завдань уроку передує виокремлення у змістінавчального матеріалу загально біологічних і спеціальних понять, якіпродовжують формуватися, і тих, що формуються вперше. Плануючи систему понять,які формуватимуться на уроці, учитель передбачає й систему розумових операцій,які мають здійснювати учні, щоб засвоїти та інтегрувати свої знання.
У визначенні виховних завдань конкретного уроку вчені рекомендуютьучителю, “… з одного боку, керуватися загальними вимогами до виховання ірозвитку учнів відповідно до тих змін, які нині відбуваються, а з іншого — враховувати можливості змісту матеріалу й навчальної мети конкретного уроку,орієнтуватися на наступність і перспективність у вихованні особистостей… ” [17,234 — 235].
Доцільними можуть бути такі узагальнення:
сприяти розвитку наукового світогляду;
інтересу до природи та науки, що її вивчає;
виховувати відповідальне ставлення до природи й прагнення до діяльностіз її охорони;
плекати в учнів почуття любові до рідного краю;
формувати свідоме ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людейяк найвищої соціальної цінності;
розвивати естетичні смаки тощо.
Розвивальні завдання передбачають розвиток особистості школяра, їхдоцільно формулювати у такий спосіб:
сприяти розвитку мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);
розвивати уяву, увагу, пам’ять, пізнавальні інтерес і самостійність.
Важливою умовою реалізації педагогічних цілей навчально-виховногопроцесу є трансформація їх учителем у систему навчально-пізнавальних задач дляучнів та сприйняття їх учнями як цілей власної діяльності.
Сучасна психологічна наука стверджує, що людина розвивається в процесіактивної діяльності, яка можлива за умови цілеспрямованих, внутрішньомотивованих дій людини. Якщо діяльність учня об’єктивно не скеровується надосягнення цілей уроку, то він не вчиться, хоча і присутній у класі.
Вважаємо, що одним із шляхів реалізації головної мети сучасної шкільноїбіологічної освіти, яка передбачає розвиток творчої особистості, є глибокеусвідомлення учителем функцій педагогічних цілей, оволодіння методикою їхвизначення і знаходження оптимальних засобів досягнення на уроці.
/>1.5 Мета,принципи та цілі інтегрованих уроків з біології
Однією з найважливіших проблем, є помітне зниження інтересу учнів донавчання, що багато в чому обумовлене складністю програм. До того ж, викликаєнезадоволення недостатня продуманість і розробленість діючих підручників длязагальноосвітніх шкіл. Сама специфіка біології на їхньому сучасному рівніспонукає до комплексного підходу в навчанні школярів цьому предмету.
Мета інтегрованих уроків з біології
Створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів у процесінавчання біології на основі інтеграції різних предметів.
Подолання деяких протиріч процесу навчання.
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках.
Принципи інтегрованих уроків
Синтезованість знань. Цілісне, синтезоване, систематизоване сприйняттядосліджуваних по тій або іншій темі питань сприяє розвитку широти мислення.
Поглибленість вивчення. Більш глибоке проникнення в суть досліджуваноїтеми сприяє розвитку глибини мислення.
При плануванні й організації таких уроків учителю важливо:
У формі інтегрованих уроків доцільно проводити узагальнюючі уроки, наяких будуть розкриті проблеми, найбільш важливі для двох або декількохпредметів, але інтегрованим уроком може бути будь-який урок зі своєюструктурою, якщо для його проведення залучаються знання, уміння й результатианалізу досліджуваного матеріалу методами інших наук, інших навчальнихпредметів.
В інтегрованому уроці з декількох предметів один є провідним.
Найчастіше, інтегровані уроки є спареними й проводяться вчителямиспільно. Можлива різноманітна інтеграція навчальних предметів [31, 18].
/> />
Види інтегрованих уроків з біології
Структура інтегрованих уроків відрізняється від звичайних уроків:
граничною чіткістю, компактністю, стислістю навчального матеріалу;
логічною взаємозумовленістю, взаємозобов’язаністю матеріалу інтегрувальнихпредметів на кожному етапі уроку;
Великою інформативною ємністю навчального матеріалу, використовуваногона уроці.
Переваги інтеграції на уроці:
Світ, що оточує дітей, пізнається ними в різноманітті і єдності, анайчастіше предмети шкільного циклу, спрямовані на вивчення окремих явищ цієїєдності, не дають подання про ціле явище, дроблячи його на розрізнені фрагменти.
Інтегровані уроки розвивають потенціал самих учнів, спонукають доактивного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення й знаходженняпричинно-наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативнихздатностей. Більшою мірою, ніж звичайні, вони сприяють розвитку мови,формуванню вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки, формуютьінтегровані знання з обох використовуваних дисциплін.
Форма проведення інтегрованих уроків нестандартна, захоплююча.
Використання різних видів роботи підтримує увагу учнів на високомурівні, що дозволяє говорити про розвиваючу ефективність таких уроків.
Вони знімають стомлюваність, перенапругу учнів за рахунок перемикань нарізноманітні види діяльності, різко підвищують пізнавальний інтерес, служатьрозвитку уяви, уваги, мислення, мови й пам'яті школярів.
Інтеграція дає можливість для самореалізації, самовираження, творчостівчителя, сприяє розкриттю здатностей його учнів.
Інтеграція є джерелом знаходження нових фактів, які підтверджують абопоглиблюють певні висновки, спостереження учнів у різних предметах.
Інтегровані уроки дають учневі досить широке і яскраве уявлення таінтегровані знання про світ, у якому він живе, про взаємодопомогу, проіснування різноманітного світу матеріальної й художньої культури [32, 29-30].
Результати інтегрованого навчання і його значення:
сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів;
дає можливість широкого застосування учнями природничо-наукового методупізнання;
формує комплексний підхід до навчальних предметів, єдиний з поглядуприродничих наук погляд на ту або іншу проблему, що відображає об'єктивнізв'язки в навколишньому світі, формує у школярів систему інтегрованих знань;
підвищує якість знань учнів;
підвищує й розвиває інтерес учнів до предметів природничо-науковихдисциплін.
/>Розділ 2.Особливості практичного застосування міжпредметних зв¢язків під час розробки інтегрованихуроків з біології
Ефективність уроку залежить від безлічі причин, тому що це складнапроцесуальна психолого-педагогічна система. “Розуміння вчителем того, що метанавчання, виховання й розвитку учнів досягаються, насамперед, за рахунокглибокої й органічної єдності й узгодження зі змістом навчального матеріалу,методами навчання й формами організації учбово-пізнавальної діяльності школярів- основа результативності навчання".
Відпрацьовуючи методику побудови уроку, дуже важливо не дивитися прицьому на учня як на “матеріал", оброблюваний за своєрідною технологією. Педагогічнацінність уроку складається в побудові його так, щоб діти відчули свою активнуроль у навчальному процесі. Безперечно те, що знання повинні здобуватисяактивно. Завданням викладача при виконанні цієї даної основи навчання стаємобілізація всіх психологічних компонентів пізнання: уваги, мислення, пам'яті,почуттів, сприйняттів, уяви… Особливу увагу залучають ті форми занять, методий прийоми їхнього здійснення, які створюють максимальну можливість роботи удітей всіх перерахованих процесів.
Важко домогтися міцних знань, якщо немає в школяра інтересу донавчальної праці й досліджуваного матеріалу. Важливо не тільки передати учнямпевну суму знань, а розвивати в них самих бажання шукати, знаходити йвикористовувати необхідну інформацію, інтегрувати свої знання в життя, в якісьпрактичні ситуації. Творча діяльність учнів пов'язана з особливою напругоюїхніх сил і здатностей. Необхідними передумовами творчої діяльності єпізнавальний інтерес, використання інтегрованих знань, конструктивна уява йініціатива.
Ретельний підбір форми уроку необхідний і залежить від досліджуваногоматеріалу, від можливостей дитячого колективу, від сформованих взаємин міжучителем і учнями, а також від ряду дрібних нюансів, які, як правило, сугубоіндивідуальні в конкретних умовах навчального процесу. Варіативність сполученнярізних форм уроків дуже велика, що забезпечує можливість до творчогомоделювання навчального процесу.
Інтегровані уроки, які включаються в навчальний процес, також єчастиною тієї системи, про яку говорилося вище, і частковим застосуваннямінтегральної технології навчання, формування в школярів інтегрованої системизнань [14, 36].
Специфіка таких уроків полягає в тому, що вони проводяться спільновчителями двох або декількох суміжних предметів. Особливо важливо продуматиметодику проведення такого уроку. Заздалегідь визначається обсяг і глибинарозкриття матеріалу, послідовність його вивчення. Частка участі кожного вчителязалежить від змісту матеріалу, але приблизно повинна бути рівною. Один ізучителів вибирається ведучим. Часто таким урокам передує організаціявипереджальних домашніх завдань індивідуально або фронтально.
Принцип міждисципрінарності дозволяє учням представити цілісну картину світу,що забезпечує грамотне рішення проблем. Без уміння поєднувати знання різнихнаук, інтегрувати свої знання, не можуть бути вирішені багато проблемнихситуацій, особливо біологічні, екологічні, а тим більше не представляєтьсяможливим виконання навіть монопредметного проекту. Для виконання міжпредметногопроекту учням просто необхідно освоїти методи застосування елементів інтеграції[4, 25].
2.1 Ефективність впровадження інтегрованихнавчальних модулів та курсів вивчення біології для формування цілісної системизнань школярів
Включаються інтегровані уроки, моделюючи навчальний процес по великимтемах, відповідно до їх змісту. Досвід роботи деяких педагогів, показуєпріоритети інтеграції наступних предметів — біології й хімії, біології йекології, біології і образотворчого мистецтва (для середньої ланкизагальноосвітньої школи). У даній технології завжди є потенціал для новихтворчих джерел. Наприклад, інтегруючи уроки біології і образотворчого мистецтва,вчитель допомагає учням продумувати й правильно використовувати прийомиобразотворчої діяльності при виконанні творчих практичних завдань, узастосуванні методів дослідження природних об'єктів.
Використання міжпредметної інтеграції продиктовано необхідністюформування в дітей цілісного уявлення про природу, про людину, як важливогокомпоненту природи і як розумної істоти, що впливає на неї. Формуванняінтегральних знань біології та екології дозволяють виховувати дбайливе, свідомевідношення до природи, готовність до активних дій по її охороні.
Для вирішення цієї мети доцільно для учнів 7 класів розробляти івпроваджується інтегровані модуль "Єдність живої й неживої природи. Відповідальністьлюдини за стан природи". У даному модулі можна розпочати спробуформування в школярів природничо-наукового світорозуміння на основі розвитку уявленьпро єдність живої й неживої природи й відповідальності людини за стан навколишньогосередовища. Модуль припускає одержання знань про історію освоєння людиноюнавколишнього світу, узагальнення й систематизацію знань про ті ж предмети іявища, досліджувані різними навчальними дисциплінами [24, 61].
У старших класах доцільним є впровадження інтегрованого курсу "Клітина".Не секрет, що учні ділять основні закони, електрони, молекули, атоми,кристали й інші об'єкти навколишнього світу на фізичні, хімічні, біологічні, незв'язуючи їх з об'єктивною реальністю. У даному курсі даються теоретичнообґрунтовані, експериментально перевірені методи формування природничо-науковогосвіторозуміння, на прикладі розширення й поглиблення в школярів знань про клітину[24, 62].
Якщо в школи є технічна можливість, то існує також доцільність створеннямережевої програми "Людина й природа. Друзі або вороги?", якатакож дозволяє формувати в дітей уявлення та інтегральні знання про єдністьживої й неживої природи. З огляду на великий інтерес підлітків до комп'ютера якзасобу одержання нової інформації й комунікації, пропонуємо використовуватимережу Інтернет як засіб дистанційного навчання для розширення кругозору,формування вмінь користуватися різними джерелами інформації, розвиткуаналітичних здатностей і підтримки інтересу до процесу навчання.
Дана програма може розглядатися як якісно новий рівень установлення інтегративнихзв'язків між різними навчальними предметами і як новий підхід до додатковоїосвіти.
У процесі біологічної освіти учні пізнають велику правду природи, їїфундаментальні закономірності, їхню безперервність дії стосовно всього сущого йприходять до переконання, що все в природі підкоряється її єдиним законам. Узв'язку зі зростаючою необхідністю екологічного виховання дітей все більшакількість педагогів буде намагатися щосили, кожний по-своєму, наблизитися дометодів навчання й виховання, що опираються на вічні закони природи. Тому що це- шлях порятунку людства [24, 63].
2.2 Розробка інтегрованого уроку з біології
Мета: узагальнити тасистематизувати знання з теми, закріплення основних понять і термінів,перевірка вміння розпізнавати птахів, робити висновки. Розвивати комунікативніздібності, уміння порівнювати й узагальнювати; співвідносити наукові факти,установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Корегувати уявлення про ознаки (задопомогою наочності).
Обладнання: таблиці«Зовнішня будова птаха», «Внутрішня будова птаха», виставкакниг і малюнків, скелет голуба, опудало голуба, «чарівна торбинка» (змандарином і ківі), магнітофонні фонограми із записом голосів птахів, дошка змагнітами, роздатковий матеріал.
ХІД УРОКУ
1. Вступне слово вчителя: ліричний настрій доспівпраці
(Звучить фонограма із записами співуптахів)
Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору року вона чарує око тояскравими барвами літа або золотої осені, то казковою красою зими або буйнимцвітінням весни… Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщойого не оживляють птахи! Невід'ємною частиною лісів, луків, степів є птахи. Вонинайкраща прикраса парків, садів; своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснеювони роблять природу радісною й приємною.
2. Мотивація навчальної діяльності на уроці
Сьогодні в нас із вами підсумковий урок з теми «Птахи». Мипригадаємо, яких саме істот назвали птахами, яка зовнішня та внутрішня будоваптаха, що вони їдять, де живуть, особливості їх поведінки, різноманітністьптахів.
Наш урок пройде у формі гри. Ми маємо дві команди «Чорний голуб»і «Біла голубка», такі своєрідні зграйки пташок. Птахи, як і люди,мають різний характер: зустрічаються спритні та повільні, хитрі та жадібні,дружні та веселі, інколи навіть можна зустріти й забіяк.
У наших гравцях можна простежити різні характери, але під час гри та вподальшому шкільному житті ви маєте зрозуміти, що людям, як і птахам, легшежити, коли вони — команда.
3. Вибір учнями команди та капітана команди
Тепер у кожній із команд є свій капітан.
Інструктаж про правила гри
1. Гра буде складатися з 9-ти геймів.
2. Якщо запитання буде вимагати обговорення — команді на нього даєтьсяхвилина, після чого хтось один з команди відповідає.
3. Якщо запитання вимагає негайної відповіді — я викликаю будь-кого зкоманди, хто підняв руку.
4. Якщо команда не відповідає або дала невірну відповідь, правовідповісти дається другій команді.
5. За кожну правильну відповідь команда отримує символ голуба; виграєта команда, в якій наприкінці гри їх буде більше.
6. Питання будуть задавати кожній з команд по черзі.
4. Повторення вивченого й узагальнення, корекціянавчальної інформації вчителем
Гейм 1. Інтелектуальна гра
Запитання, які ви почуєте, вимагають негайної відповіді. За кожнуправильну команда отримає частину емблеми птаха, у кінці гейму ви складаєтеемблему з частинок, що отримали. Переможе та команда, малюнок якої буде повнийабо повніший за інший.
Починаємо з команди «Біла голубка».
Поїхали… Можливо, тут доречніше сказати «Полетіли!».
Запитання
1. Кого ми називаємо птахом?
2. З яких відділів складається тіло птаха?
3. Які органи розміщені на голові птаха?
4. Скільки повік має око птаха і як вони називаються?
5. З яких відділів побудований слуховий апарат птаха?
6. Скільки камер має серце птаха і якого кольору у птахів кров і чомусаме такого, поясніть.
7. На які два відділи ділиться шлунок птаха і що в кожному з нихвідбувається з їжею?
8. Що таке воло і для чого воно птахові?
9. Як називається єдина залоза птаха, яка знаходиться на його спині, їїфункція?
10. Назвіть послідовно всі відділи хребта птаха. Який з них найбільшрухливий?
11. Які три види пір'я має птах?
12. У чому різниця між контурним і пуховим пером?
Тепер складіть будь ласка з частинок, які ви отримали, емблему птаха! Щов нас вийшло? Молодці! У кожній із команд із частинок, які вона отримала,вийшла повна емблема голуба.
Гейм 2
Іноді ви мене запитуєте, для чого нам вчити біологію, навіщо знати,скільки лапок у павука, зі скількох камер складається серце крокодила, деживуть корали!? Вам зараз дається те, що в майбутньому вам не знадобиться. Але,кажу вам завжди і повторюю тепер, що життя неможливо передбачити. Ви плануєтеодне, а вийти може зовсім інше! І ось вам приклад.
Багато років тому до школи ходили діти, які не дуже серйозно ставилисьдо деяких предметів, серед яких була і біологія, вважаючи, що це не знадобиться.Пройшли роки, вони вивчились, подорослішали і… стали поетами!
Кожній із команд я процитую вірші цих поетів, у яких є біологічніпомилки, ваше завдання знайти їх.
"Білій голубці"
Травка зеленеет,
Солнышко блестит,
Ласточка с весною
В сени к нам летит.
Дам тебе я зерен,
А ты песню спой,
Что из стран далеких
Принесла с собой.
А. Плещеев
"Чорному голубу"
Выткался над озером алый свет зари,
На бору со звонами плачут глухари.
Плачет где-то иволга, схоронясь в дупло.
Только мне не плачется — на душе светло.
С. Есенин
"Білій голубці"
Где же ты, птичка?
Где же ты, певичка?
В дальнем краю
Гнездышко вьешь ты,
Там и песню поешь ты
Песню свою.
В. Жуковский
"Чорному голубу"
Кукушка, не ленись, молю,
Насчитай мне много лет.
И кормя птенцов своих,
Защити от разных бед.
Розповідь про зозулю
Багато людей вірять, що зозуля може передбачити майбутнє, наприклад,скільки людина буде жити. Інші вірять, що зозуля може сповістити, через скількироків дівчина вийде заміж. В яку пору року треба ставити ці запитання зозулі? «Скількижити?» необхідно запитувати зозулю навесні. У цю пору року пісня зозулінайдовша й обіцяє всім довголіття. «Через скільки років чекати весілля?»- з таким запитанням слід звертатись до пташки в середині літа, коли зозулямайже не співає, а якщо і співає, то недовго.
Гейм 3
Кожній команді я дам конверт, у ньому літери, з яких треба за однухвилину скласти назву птаха. Для «Білої голубки» — який символізуєвірність, для «Чорного голуба» — птах, який символізує свій, життя.
Увага, у кожному конверті є зайві літери… Час пішов!
Гейм 4
Кожній команді я даю картку, на якій зображено чотири види птахів. Вашезавдання: через одну хвилину назвати, до якого ряду відноситься кожний з них.
Перша картка. Горобець — горобцеподібні, чапля сіра — лелекоподібні,лебідь — гусеподібні, орел — соколоподібні.
Друга картка. дятел — ряд дятли, сова — совоподібні, голуб — горобцеподібні,чайка — сивкоподібні.
Гейм 5
На столі в кожного є конверт, у ньому знаходяться літери, з яких требаскласти назви птахів і пригадати, до якого надряду (їх три) птахів вонивідносяться.
До речі.1) Сокіл живе найдовше серед птахів — 162 роки.2) Страус — найбільшийптах (2 м 75 см, вага 156 кг), який не літає. А який найменший птах у світі? (Колібрідо 2-х грамів, живе на всьому Американському континенті). В Україні найменшоюпташкою є червоноголовий корольок — він важить 5,5 г. Живе у хвойних лісахЗакарпаття.
Гейм 6
Ми з вами говорили, що біологія йде пліч-о-пліч з багатьма науками,такими, наприклад, як вірусологія, фізіологія, цитологія, і так можнаперераховувати довго. Наш шостий гейм доведе, що біологія може товаришувати зтакою точною наукою, як математика. Я буду по черзі кожній із команд даватизадачі, короткий (схематичний) зміст яких знаходиться на магнітній дошці. Замістьслова «більше» — !!, «менше» — !!.. Повну умову я будучитати один раз. Відповідь дає той, хто перший із команди підніме руку.
Задача 1. Орли (такожсоколи та яструби) помічають мишу у траві за 100 м. Це перевищує гостроту зорулюдини у п'ять разів. На якій відстані людина може помітити мишу? Задача 2. Швидкість польоту ластівок — 40км/год, а гусей — у два рази більша. Яка швидкість польоту гусей? Задача 3. Пелікан кучерявий (який занесенийу Червону книгу України) насиджує пташенят 40 днів, а баклан — на 12 днів менше.Скільки днів насиджує яйця баклан? Задача 4. Домашнійголуб літає на висоті 100 м, а ворона піднімається у 25 разів вище. На скількиметрів вище може літати ворона? Задача 5. Лелекаживе 60 років, а ворона у два рази більше. Який вік ворони? Задача 6. Сіра сова за добу знищує 20дрібних гризунів. Скільки гризунів знищить сова за місяць, у якому 30 днів? Задача 7. У природі існує 144 види сов. Увісім разів менше видів живе в Україні. Скільки видів сов живе в Україні? Задача 8. У світі існує 120 видів яструбів.Це у три рази більше, ніж чайок. Скільки видів чайок існує?
(Відпочинок для очей: звучить музика,діти із закритими очима слухають вірш)
З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.
В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.
Пригощала я пташок із годівниці
Й почала, нарешті, відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.
Скажіть, будь ласка, яких пташок ми називаємо перелітними? Яких осілими?А яких кочовими? Чим ми можемо допомогти птахам і особливо взимку, коли їмнайважче? На стіні ви можете побачити зображення птахів, які занесені в Червонукнигу України. І це ми розглянули лише десяту частину зникаючих в Україніптахів! А який існує метод дослідження перелітних птахів?
Гейм 7
Називається «Чарівна торбинка».
Команді «Чорний голуб»: у торбинці лежить зелений фрукт,назва якого збігається з назвою птаха. Що це за фрукт і що це за птах?
Команді «Біла голубка»: угадайте назву птаха, яка збігаєтьсяз назвою фрукта помаранчевого кольору? Цей фрукт лежить у торбинці.
Гейм 8
На листочках, які є на вашому столі, зображено трьох птахів, які вданий момент дуже голодні. Ваше завдання: за одну хвилину серед різноманітноїїжі, що зображена на малюнку, підібрати кожному з птахів його найулюбленішустраву, указати стрілочкою від птаха до їжі.
Гейм 9
Усі народи світу у своїй творчості згадують птахів. Це і птиця фенікс,яка приносить щастя, це і жар-птиця із чарівним золотим пір'ям, цецарівна-лебідь, і кривенька качечка, і сива зозуля, і півник-золотий гребінець.
Наш спостережливий народ помітив різну поведінку птахів і відобразив цев бувальщинах, міфах, легендах.
Наш дев'ятий гейм називається «Домашнє завдання».
Деякі з учнів підготували нам легенди про птахів.
(Інформація учнів, підібрана самостійно)
Легенда про лелеку
У селі знайшли лелеку з поламаними крилами, виходили, випустили на волю.Одного разу зайнялась хата, а там були два маленьких хлопчика. Прилетів лелека,закружляв над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.
Урятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги, дзьоб і чорнікрила. Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб вінтам у гнізді виводив своїх малят.
Легенда про дятла
Я розповім легенду про дятла. Одного разу на Великдень чоловік пішов долісу зрубати дерево. Тільки він почав робити, як до нього прийшов старий дід ісказав: «Не рубай дерево. Іди до дому, у тебе буде достатньо грошей, щобкупити дрова й жити без злиднів». Чоловік так і зробив. Жив він добре, аленаступного року він подумав: «Піду до того дерева, попрошу ще грошей».Прийшов чоловік до лісу і почав рубати дерево.
Тут і з'явився старий дід. Він зрозумів, що чоловіка до лісу привелажадібність. Тоді дідусь мовив: «За твою жадібність перетворю тебе у птаха,стукай усе життя по деревах». Так і з'явився птах дятел.
Підсумок уроку
Люди всього світу вшановують пташок. Деяким птахам навіть установленіпам'ятники.
Голубам поставлено пам'ятник у Парижі за те, що голуб приніс звісткупро аварію англійського підводного човна під час Другої світової війни.
У Римі поставлено пам'ятник гусям. Колись у давнину, біля італійськогоміста Риму, було болото. Жили біля того болота гуси. У цей час сусідні країнивели між собою війни. Одного вечора, коли вартові спали, несподівано до містапідійшли вороги. Вони хотіли захопити місто. Гуси, які жили неподалік, вирішилидопомогти людям, які жили в місті. Тоді вони взяли в лапи по каменю, який моглипіднести, і полетіли. Коли гуси були над замком, кожен із птахів кинув покаменю. Гуркіт розбудив людей у замку, і вони відбили ворогів.
В Австралії та в американському місті Бостоні було поставлено пам'ятникгоробцю за те, що вони врятували населення від голоду. У цих місцях з'явилосьдуже багато волохатої гусені, яка повністю знищувала зелену частинутрав'янистої, кущової та деревної рослинності. Зібравшись зі всієї околиці,горобці швидко розправились зі шкідниками та допомогли людям відстояти врожай.
Із нашого табло видно, що обидві команди попрацювали на відмінно, іперемогла дружба.
І останнє, що я хотіла б вам сказати: яка прекрасна наша Батьківщина! Давайтезбережемо в ній кожну квітку, дерево, пташку й один одного!
/>Висновки
Сучасний етап розвитку освіти характеризують полярні тенденції — диференціація й інтеграція різних сторін освітньої системи. Ці два, на першийпогляд, протилежних процеси на практиці є діалектичною єдністю, що взаємнодоповнюють і супроводжують один одного. Поняття інтеграції — це процес такого усвідомленнясуб’єктом будь-яких предметів чи явищ, за якого він не лише констатує на емпіричномурівні їх певні властивості, але й встановлює з одного боку породжувальнуієрархію між ними, з іншого — типи взаємозв’язків, які при цьому виникають, щодозволяє йому універсально предметно-перетворювально діяти на основі такогомислеосягнення.
Під інтегрованим підходом до навчання розуміють таку глобальну ісистемну організацію дидактичного процесу, що включає всі компоненти цьогопроцесу і перш за все суб’єктів педагогічної взаємодії, орієнтуючи їх на продуктивнийрозвиток особистості дитини, підвищення її розвивального потенціалу тасоціально-психологічної адаптації в сучасному динамічному суспільстві.
Провідна ідея інтегративності знань ґрунтується на основі здобуттязнань, що розширюють можливості соціально-психологічної адаптації школяра дорізних життєвих умов, формують у нього уміння діяти в різних ситуаціях упроцесі взаємодій з довкіллям, сприяють творчій самореалізації, створеннюсистеми загальнолюдських і національно-духовних цінностей і оптимальномурозкриттю власного психічного, інтелектуального та особистісного потенціалу.
Інтегральні знання учнів при вивченні шкільного курсу біології маютьформуватися під впливом переплетіння суміжних дисциплін. А саме, біологія тіснопов’язана з такими науками як хімія, географія, екологія, образотворчемистецтво. Тому розробка та проведення інтегрованих уроків цих дисциплін сприяєефективнішому засвоєнню біологічних понять, створює можливість для використаннята застосування біологічних знань в інших галузях науки та практичних життєвихситуаціях.
Система шкільної освіти включає значний обсяг природничих ісуспільствознавчих знань, які діти одержують на різних уроках. Але, як правило,ці знання розрізнені. Тому що програми, по яких працюють вчителі, не скоординованітаким чином, щоб учні одержували не тільки знання про природу в областях різнихнаук, але й уявлення про цілісність світу, місці й ролі людини в ньому, ролі ізначення рослини, тварини та ін. в ньому.
На уроках біології, учитель намагається, насамперед, створити кращіумови для формування в дітей конкретних знань по своєму предмету. Дидактичнийпринцип міжпредметних зв'язків педагоги реалізують як хоча й важливе, аледопоміжний засіб навчання, тому загальний об'єкт вивчення — природа й людина — залишаєтьсярозчленованим між окремими дисциплінами.
Як говорив К.Д. Ушинський, логіка природи — найкорисніша інайдоступніша логіка для дітей. Необхідно, щоб вона зрозуміла була учням прививченні ними окремих природничих предметів, на які ми розчленовуємо знання просвіт природи. Як з'єднати одержувані при вивченні знання у свідомості учнів? Світосприймання,світорозуміння цілісне, його формування не повинно уподібнюватися складаннюмеханізму на конвеєрі: «вгвинчуванню», подібно деталям, знань по біології,фізиці, хімії й ін.
Кожний момент одержання знань повинен бути одночасно й формуваннямцілісності свідомості учня, єдиної системи знань про природу. Завдякиформуванню в учнів інтегрованих знань при вивчення шкільного курсу біології усвідомості учнів формується більше об'єктивна й всебічна картина світу, школяріпочинають активно застосовувати свої знання на практиці. Учитель по-новомубачить і розкриває свій предмет, ясніше усвідомлюючи його співвідношення зіншими науками. Використання методик для формування інтегрованих знань прививченні біології на уроках дозволяє учням придбати вміння синтезу йузагальнення знань із різних наук, про природні явища й діяльність людини. Неслід забувати, що саме інтегровані знання привели до виникнення новихприкордонних наук: біофізика, біохімія, біокібернетика, космічна біологія, якілежать в основі розвитку нових видів промисловості — біотехнологія, геннаінженерія, робототехніка.
Отже, інтегроване навчання — це навчання, яке цілісно забезпечуєпізнавальну спрямованість особистості школяра, створюючи умови для самореалізаціїособистісного потенціалу та саморозвитку.
Ідея інтегрованого навчання передбачає досягнення мети якісної освіти,тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людинісамостійно досягти тієї чи іншої цілі, творчо самоутверджуватися у різнихсоціальних сферах.
Однак інтеграція як дидактичний засіб чи система має при цьомувтілитися у предмет загальної біології у школі, у формі його об’єднання зіншими дисциплінами і представлення єдиним цілим. Реалізація ідеї створенняінтегрованих курсів і уроків виявляється не дуже легкою. Тому дослідженняформування у школярів інтегрованих знань при вивченні шкільного курсу біологіїє достатньо актуальною. Дане дослідження не вичерпує всієї інформації по данійпроблематиці, оскільки вона потребує подальшого ґрунтовного дослідження.
/>Списоквикористаної літератури
1. Алексашина И. Интегративный подход в естественнонаучном образовании // Народноеобразование. — 2001. — №1. — С.161-164.
2. Архипова Т. Межпредметные связи: в чём их актуальность // Учитель (Россия).- 2001. — №4. — С.34-36.
3. Арцишевська М. Суспільствознавча картина світу як теоретична основаінтеграції змісту шкільної освіти // Шлях освіти. — 2000. — №3. — С.16-20.
4. Астанина С.Ю. Межпредметные связи на обобщающем уроке // Биология вшколе. — 1999. — №6. — С.25.
5. Банарик Н.Б. У пошуках моделі інтегрованого уроку // Всесвітнялітература. — 1997. — №7. — С.11.
6. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива // Початкова школа. — 2002. — №5.- С.5-6.
7. Бицюра Ю. Інтегрована система навчання // Завуч (Перше вересня). — 2002.- №16. — С.10-11.
8. Винокурова Н.К., Елисеева О.В. Один из подходов к реализации принципаинтегративности в обучении // Дидакт. — 1999. — №4. — С.36-40.
9. Гончаренко С., Мальований Ю. Інтегроване навчання: за і проти // Освіта.- 1994. — 16 лютого. — С.3.
10. Елагина В.С. Профессиограмма деятельности учителейестественнонаучных дисциплин по реализации межпредметных связей в обучениишкольников // Наука и школа. — 2002. — №2. — С.24-30.
11. Жилин В., Подольникова Л. Игровая ситуация: интегрированиедисциплин // Учитель. — 2002. — №1. — С.22-24.
12. Жулев В. Природа образования — в разумномпреобразовании природы: Интегрирование биологии и математики, литературы иэкономики // Управление школой (Первое сентября). — 1998. — №39. — С.6.
13. Загвязинский В.И. Интегративные характеристикисистемы принципов обучения // Загвязинский В.И. Теория обучения: Современнаяинтерпретация: Учеб. пособие. — М.: Академия, 2001. — С.47-50.
14. Зверева И.Д. Межпредметные связи в современнойшколе. -М.: Педагогика, 1981. — 160с.
15. Іванчук М.Г. Інтеграція як наукова категорія // Педагогікаі психологія. Вісник АПН України. № 2 (43) — К., 2004. — С.23-31.
16. Іванчук М.Г. Інтегрований урок як специфічна формаорганізації навчання // Початкова школа. — 2004. — № 5. — С.10-13.
17. Іванчук М.Г. Інтегроване навчання: сутність тавиховний потенціал. (Виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованогопідходу до навчання). — Чернівці: Рута, 2004. — 359 с.
18. Іванчук М.Г. Міжособистісна взаємодія в умовахінтегрованого підходу до навчання // Неперервна професійна освіта: теорія іпрактика. Науково-методичний журнал. — К., 2004. — Вип. ІІ. — С.138-145.
19. Іванчук М.Г. Формування і розвиток особистісногопотенціалу школяра в процесі інтегрованого навчання // Психологія: Зб. науковихпраць. — К.: КПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. — Вип. 19. — С.127-131.
20. Іванчук М.Г. Ефективність і роль взаємозв’язкурізноманітних видів діяльності в навчальному процесі у вихованні особистостішколяра // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових працьІнституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. — К., 2004. — Т.6. — Вип.6- С.105-113.
21. Козловська І.М., Собко Я.М. Принципи дидактики вконтексті інтегративного навчання // Педагогіка і психологія. — 1998. — №4. — С.48-51.
22. Коложвари И. Интегрированный курс, как егоразработать // Народное образование. — 1999. — №1-2. — С.219-223.
23. Концепція розвитку загальної середньої освіти; Проект// Освіта України. — 2000. — № 33.
24. Кучменко Н.Г. Интегрированный подход в обученииестественным наукам // Завуч. — 2002. — №5. — С.59-66.
25. Липова Л., Ренський С. Інтеграція індивідуальноїроботи з іншими формами навчальної діяльності // Рідна школа. — 2002. — №1. — С.8-10.
26. Лисененко Л., Старобінська З. Інтегрований урокхімії та біології // Біологія і хімія в школі. — 2002. — №2. — С. 19-23.
27. Лопатин И. Как скрестить ужа и ежа?: Инструкция поиспользованию межпредметных связей // Учительская газета. — 2000. — №37. — С.8-9.
28. Лошкарёва Н.А. Межпредметные связи как средствосовершенствования учебно-воспитательного процесса. — М.: МГПИ, 1981.
29. Носенко Е.Л. Картина світу як інтегруючий фактор узмісті освіти // Гуманітарні науки. — 2001. — №2. — С.48-59.
30. Пушкарьова Т. Інтеграція природничо-наукових знаньучнів 5-6 класів під час викладання курсу “Навколишній світ” // Фізика таастрономія в школі. — 2002. — №4. — С.26-28.
31. Степанюк А.В., Гадюк Т.В. Інтеграція природничихдисциплін у школі // Педагогіка і психологія. — 1996. — №1. — С.18-24.
32. Степанюк А.В. Нові підходи до визначення мети ізмісту біологічної освіти школярів // Педагогіка і психологія. — 2000. — №2. — С.28-34.
33. Яворук О.А. Функции интегративных курсов приобучении учащихся основам естественных наук в школе // Наука и школа. — 2002. — №1. — С.52-56.
34. Якиляшек В. Інтеграція математичної таприродознавчої освіти // Рідна школа. — 1999. — №3. — С.55-56.