--PAGE_BREAK--1.3 Музично-дидактичні ігри на заняттях з музики в дитячих садках
Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно.
В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.
Дидактичні ігри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Ці ігри здебільшого пов’язані із застосуванням наочності.
В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.
Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази.(5; с. 129)
В дитячому садку дошкільники співають пісні різного характеру. Поступово діти починають розуміти: для того щоб передати той чи інший настрій в пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні відривчасто або протяжно, інші легко або наспівно. Використання способу виконання пісні підгрупами або з солістом надасть в цьому дієву допомогу.
Для закріплення знайомих пісень ми використовуємо гру “Чарівна дзиґа”, яку можна проводити в декількох варіантах, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на фортепіано або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти. Добре, коли роль ведучого в цій грі бере на себе не музичний керівник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде проводити в вільний від занять час.
У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто організовують в групі. Дитина-продавець пропонує покупцю запитуючу касету, диск, платівку, повинен голосом відобразити мелодію. Від його виконання залежить, візьмуть дану касету чи попросять іншу, від дитини вимагається і чистота звучання, і правильна постановка звуку, і дотримання всіх відтінків при виконанні.(8; с. 79)
Немалу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Розспівка “Качелі” дає знання про висоту звуків; дитина получає завдання визначити по одному звуку, де знаходиться качелі (вгорі чи внизу) і показати на картинці. Якщо дитина правильно визначає, всі плескають. Таким чином проходить своєрідна гра на визначення звуків по висоті.
Замість розспівок я використовую ще й музичні загадки, які вчать дітей не тільки мислити, шукаючи відгадку текстову, але й продовжити відгадку музичну (музичну фразу).
В грі “Де мої дітки?” розвивається уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня – високим.
Для визначення звуків за висотою можна використати і такий прийом. Діти слухають мелодії, характеризуючи умовлені дитячі іграшки: ведмедя, зайця і пташку. Діти визначають музику і кладуть відповідну іграшку на відповідну сходинку “музичних сходинок” (ведмідь – нижня, зайчик – середня, пташка – верхня).
За звичай для розспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, поспівок, і діти співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескувати ритмічний малюнок в подальшому стукати його музичним молотком, на бубні або металофоні (на одній пластинці).
В середній групі діти повинні самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці).
В музично-дидактичних іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні брязкальця, трикутники, бубни.
В старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук тягнеться довше”, — каже дитина.
Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз.
Велику роль в роботі музичного керівника відіграє наочність, зокрема фланелеграф. Фланелеграф із зображенням нотного стану (п’ять лінійок) натягається на демонстраційну дошку. Ноти-кружки накладаються на нотний стан. Викладаючи ноти, діти вчаться правильно передавати мелодію знайомої пісні: визначати звуки по висоті, рух мелодії (вверх, вниз).
В процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру вони переживають певні почуття. Для того, щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити музичні образи, слова звертаються до музично-дидактичних ігор. Застосування музично-дидактичних ігор дає можливість дітям кілька разів слухати один і той же твір в ненав'язливій формі. Завдяки іграм діти закріплюють пройдений матеріал, знання про різні музичні інструменти, залучаються до уміння розрізняти і пізнавати танець, колискову, марш і їх частини.(7; с. 49)
Одним з видів музичної діяльності дітей являються ритмічні рухи.
В процесі систематичних занять танцювальних рухів у дітей розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям доводиться постійно вслухуватися в музику для того, щоб точно виконувати рухи.
У музично-дидактичних іграх використовуються іграшки, яким діти охоче наслідують.
Ігрова форма розучування рухів допомагає дитині правильно виконувати ритмічний малюнок.
При розучуванні танців, хороводів краще використовувати озвучені іграшки і музичні інструменти.
Музично-ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично-дидактичними іграми з виконанням творчих завдань.
Результативність навчання в музично-дидактичній грі створюється тоді, коли вихователь сам бере активну участь в цій грі, стає її повноправним учасником. Гра прекрасна форма діяльності яка сприяє набуттю вміння наблизити, викликати прихильність до себе всіх дітей, у тому числі і малоактивних.
Організовуючи музичні ігри, необхідно надавати дітям більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, добросовісніше вони відносяться до дорученого.
Музично-дидактична гра включає зорову наочність (картки, картинки з пересувними деталями).
Розрізнення властивостей музичних звуків (висота, динаміка, тембр) лежить в основі музично-сенсорних здібностей.
Розвиток музично-сенсорних здібностей є засобом активізації слухової уваги дітей, накопичення первинних орієнтувань в мові музики.
1.4 Структура музично-дидактичних ігор
Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи.(3; с. 68)
Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою.
Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музично-дидактичних ігор для розвитку музичного сприйняття. Для розрізнення характеру музики, елементів зображальності і засобів музичної виразності. (7; с. 143)
Оскільки одним з основних завдань музичного виховання дітей є розвиток музичних здібностей, можна кваліфікувати ігри саме на цій підставі – їх можливостям в розвитку кожної з трьох основних музичних здібностей: відчуття ладу, музично-слухових уявлень і відчуття ритму.
Музично-дидактичні ігри для розвитку відчуття ладу сприяють пізнаванню знайомих мелодій, визначенню характеру музики, зміни побудови в окремих частинах твору, розрізненню жанру. Тут можуть застосовуватися всі види музично-дидактичних ігор. Це і настільні ігри типу лото, де діти закріплюють відповідний малюнок мелодії, використовуються рухливі ігри, сюжетні і не сюжетні, в яких діти узгоджують рухи персонажів з характером музики, зміною жанрів.
Музично-дидактичні ігри для розвитку музично-слухових уявлень пов'язаних з розрізненням і відтворенням звуковисотного руху.
Дітям подобаються ігри, що включають відтворення мелодії голосом або на музичному інструменті.
Для активізації музично-слухових уявлень застосовуються музично-дидактичні настільні і хороводи ігри.
Моделювання відносин звуків по висоті за допомогою різних засобів дозволяє розвивати здатність музично-слухових уявлень, зв'язуючи воєдино слухові, зорові, і рухові представлення дітей.
Розвиток відчуття ритму, здатності активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати – передбачає використання музично-дидактичних ігор пов'язаних з відтворенням ритмічного малюнка мелодії на музичних інструментах і передачею зміни характеру музики за допомогою рухів.
Застосовуються всі види ігор для передачі ритму і характеру музики в рухах.
Таким чином, музично-дидактичні ігри об'єднують в собі різне поєднання методів музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її успішніше.
Розвиток у дітей музичних здібностей повинен бути постійно у полі зору педагога, здійснюватися різними методами і засобами, зокрема за допомогою музично-дидактичних ігор.
Розділ 2. Практичне використання музично-дидактичних ігор в дитячому садку
2.1 Використання музично-дидактичних ігор в музичному виховання дітей дошкільного віку
Музичні заняття проходили в музичному залі, оснащеному необхідним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичні ігри на розвиток всіх музичних здібностей.
Результативність музичних занять дозволила судити про те, що вони проводилися за встановленим розкладом і у відповідності і програмними вимогами.
Для того, щоб музичні здібності дітей були успішно сформовані, необхідно визначити шляхи їх формування. Для цього дуже важливо знати яка музичність кожної дитини.
Це можна виявити лише в ході багаторазових спостережень і занять. Тільки тоді, на думку Л.С.Виготського, можна судити про рівень музичного розвитку дитини.
Тому в практичній частині робота велася по двох етапах:
· підготовчий;
· основний.
На підготовчому етапі, який тривав протягом двох місяців, дітям було дане загальне уявлення про всі види музично-дидактичних ігор з використанням наступних музично-розвивальних завдань:
· розвиток звуковисотного слуху;
· розвиток динамічного слуху;
· формування тембрового сприйняття;
· вдосконалення відчуття ритму;
Були використані музично-дидактичні ігри Кононової Н.Г., Костіной Е.П., Михайлової М.А. На заняття до дітей завжди приходив ігровий персонаж Незнайко. Діти спілкувалися з ним, виступали в ролі старших товаришів і «вчителів», коли ставилася мета чомусь навчити. Прагнучи всьому навчити незнайку, діти навчалися самі. Завдяки цьому всі заняття проходили в ігровій формі. Діти були дуже емоційно-активні, відгукувалися на музичні завдання з великим бажанням.
Незнайко якоюсь мірою сприяв досягненню високих результатів і ефективності музично-дидактичних ігор, що проводяться.
«Колобок»
Мета:розвиток слухової уваги, динамічного, вчити змінювати, інтонацію голосу.
Ігровий матеріал: вирізаний з паперу колобок, невеликі предмети, що зображають стіг сіна, ялинку, пеньок, будиночок, гриб, указка, ігрове поле-стіл, шапочки зайця, вовка, лисиці і ведмедя.
Хід гри: всі предмети розставлені на ігровому полі. Водить виходить за двері або відвертається від тих, що грають. Учасники домовляються, за яку фігурку вони заховають колобка, потім кличуть ведучого. Входить ведучий і в цей час звучить текст:
Покотився колобок, колобок – рум'яний «бок».
Як же нам його знайти, до діда з бабою принести?
Нумо, Оля.(ім'я будь-якої дитини) по доріжці будь схожим
І по пісеньці веселої колобок ти відшукай.
Гравці співають пісню «Журавлі» Парцхаладзе. Ведучий бере указку, водить нею від фігурки до фігурки. Якщо указка знаходиться далеко від тієї фігурки, за якою захований колобок, то всі співають тихим голосом, якщо близько – гучним.
Потім дітям було запропоновано як ускладнення завдання зобразити героїв казки. Їм були дані шапочки, для того, щоб вони краще увійшли в образ, і повинні були заспівати певну фразу, змінюючи, інтонацію голосу, залежно від того, якого героя вони зображають, і при цьому вигадати рухи.
Наприклад:
Я сіренький зайчик
Мене кличуть боягузкою.
Дитина повинна була проспівати це з боязкою інтонацією.
Я вовк – зубами клац
Люта інтонація.
Я ведмідь – люблю ревти.
Інтонація голосу повинна бути грізна.
Я руда лисичка
Я хитра сестричка.
Інтонація голосу ніжна і в той же час хитра. (Лисиця могла співати і ніжною, ласкавою інтонацією).
Гра дозволяла виховувати у дітей увагу, швидкість реакції, уміння слухати спів дітей. А завдання в цікавій ігровій формі сприяли не лише тому, що діти були дуже емоційні і активні, але і вдосконаленню динамічного слуху і співочих навичок.
Для підвищення інтересу і емоційної активності у дітей була використана музично-дидактична рухлива гра, інсценування невеликої казки, де діти, зображаючи героїв, повинні були розрізняти слова «голосно|», «тихо», «трохи тихше», «трохи голосніше» і зображали це.
Кожного разу героїв грали діти з різним рівнем сформованості динамічного слуху, і день від дня можна було спостерігати щось нове в елементах творчості дітей.
«Наші гості прийшли»
Мета:розвиток тембрового сприйняття, вдосконалення відчуття ритму.
Ігровий матеріал: Дорослі (вихователь, музичний керівник) і діти, що зображають гостей, ширма, картки, на яких зображені дитячі музичні інструменти.
Хід:Дорослий говорить: «Сьогодні нас повинні прийти гості». Стук в двері. Приходить ведмідь(дорослий в костюмі ведмедя).
«Здрастуйте діти, я прийшов вас в гості. Я дуже люблю танцювати і грати. Сьогодні я придумав таку гру: один з вас встає за ширму, обирає там музичний інструмент, на якому він гратиме. А інші вгадуватимуть, який же це чарівний інструмент».
Дитина проходить за ширму, і за допомогою дорослого вибирає інструмент, який найбільше підходить до незграбного ведмедя. В даному випадку це буде бубон. Ведмідь танцює під бубон, діти йому хлопають. Після закінчення танцю ведмедя діти повинні вгадати під який інструмент він танцював. (Заздалегідь діти отримують картки із зображенням музичних інструментів).
Коли діти вгадають, приходять інші гості, і кожного разу використовуються різні інструменти: зайчик стрибає під швидкі удари молоточком на металофоні, конячка – під чіткі удари музичного молоточка або дерев'яних ложок, пташка – під дзвін дзвіночків.
Ця музично-дидактична гра закріпила знання дітей про музичні інструменти, прихід «живих гостей» сприяє емоційному підйому і викликає активність.
«Що музичний інструмент розповість про себе»
Мета:закріплення знань про музичні інструменти.
Ігровий матеріал: музичні інструменти, озвучені і не озвучені (заховані в коробку), картки із зображенням музичних інструментів.
Хід гри: Коробка з інструментами стоїть за ширмою. Дитина підходить до ширми, витягує з коробки інструмент, і, не показуючи дітям, починає розповідати про нього. Якщо дитині важко, дорослий ставить йому питання: «Що уміє робити інструмент?», «Як витягуються звуки?», «на що схожий звук інструменту».
Діти можуть ставити розповідачу питання. Гра повторюється до тих пір, поки діти не втомляться, або поки все не побувають в ролі розповідача. Гру можна урізноманітнити тим, що в кінці дорослий читає цікаві історії і казки про музичні інструменти.
Музично-дидактична гра допомогла різноманітити і удосконалити знання дітей про музичні інструменти, що надалі дозволило проводити з ними індивідуальну роботу, метою якої було навчання дітей грі на простих дитячих музичних інструментах.
«Принц і принцеса».
Мета:вдосконалення динамічного сприйняття і відчуття ритму.
Хід
:діти розсаджуються на килимку лицем до центру круга, руки прибирають за спину. Вибирається принц, який закриває очі, і в цей час в долоньки одній з дівчаток кладуть красивий бантик. Вона принцеса. Принц повинен дізнатися принцесу по гучній музиці. Звучить «Вальс» Е. Доги, принц поволі йде під музику по колу поряд з дітьми дорослий регулює динаміку: від тихого звучання до гучного.
Чувши голосну звучну музику, принц указує на принцесу. Дівчинка розкриває долоньки, показує бантик.
Потім як ускладнення гри принц і принцеса повинні танцювати, при цьому придумавши свій ритмічний малюнок.
Гра проводилася кілька разів і «ритмічні танці», придумані дітьми були дуже різноманітні.
«Бубонці»
Мета: розвиток звуковисотного слуху.
Ігровий матеріал: бубонці.
Хід: Дорослий розповідає: «Жили були три веселі бубонці: Дінь, Дань і Дон. У кожного була своя пісенька. Бубонець. Дінь співав тоненьким голоском. «Дінь-дінь» – звучала його пісенька. Дань співав пісеньку середнім голоском: «Дан-дан». А у бубонця Дона голосок був грубіший, нижчий ніж у його братів. «Дон-дон» — грізно звучала його пісенька (використовується фланелеграф, на якому три лінієчки і бубонці повинні бути в своїх будиночках)».
Діти повинні повторити пісеньки різними голосами їх голоси повинні зливатися, коли одночасно співає 3-4 людини.
На підготовчому етапі роботи були використані не тільки музично-дидактичні ігри і допомога, направлені на розвиток тієї або іншої музичної здібності, але і «Експрес-аналіз і оцінка музичної діяльності» під редакцією О.А.Сафоновї.
Вся робота допомогла виявити відчуття ритму розвинене у старших дошкільників найслабше, що і послужило підставою надалі для проведення, на основному етапі музично-дидактичних ігор тільки на розвиток цієї здатності. Як відомо, відчуття ритму складає основу емоційної чутливості до музику. І підібрані музично-дидактичні гри, поза сумнівом, повинні були служити цій меті.
Для успішного формування музичних здібностей і для досягнення вищого результату роботи був внесений елемент новизни – поєднання будь-якого музично-сенсорного завдання з розвитком відчуття ритму.
Були використані наступні ігри.
«Подумай і відгадай»
Мета:придумувати деталі ритмічних малюнків, повтор вже знайомих, закріплення тривалості нот.
Матеріал:картки (по числу тих, що грають), на яких зображені ведмідь, зайчик, пташка.
Хід:Дітям надаються картки. На фортепіано звучать відповідні мелодії: «Зайчик» Н.Старокадамського, «Ведмідь» В.Ребікова, «Горобці» М.Красєва. Діти дізнаються мелодії і піднімають відповідні картки.
Як ускладнення на наступному занятті дітям було запропоновано проспівати відповідні мелодіям, ритмічні малюнки і спробувати придумати свої, дуже прості.
На наступному занятті діти вже повинні були під пісню «Разом весело крокувати» спробувати показати рухами героїв: зайчик стрибає — використовуються четвертні і восьмі ноти; ведмідь — цілі ноти і половинки; пташки – восьмі і шістнадцяті.
Ця музично-дидактична гра значно поліпшила реакцію дітей на розрізнення тривалості нот, сприяла швидшому формуванню звуковисотного слуху і відчуття ритму.
«Прогулянка»
Мета:закріплення тривалості нот, розвиток відчуття ритму.
Ігровий матеріал: музичні інструменти по числу тих, що грають (молоточки, барабан, бубон, ксилофон, металофон, дзвоник, музичні тарілки).
Хід гри: продолжение
--PAGE_BREAK--